Інтерактивні технології навчання

ПЛАН Вступ 1. Створення психологічного клімату 4 – 2. Активні методи навчання 5 – 1. Парадоксальна розповідь 5 – 6 2.2. Бліц-інтерв`ю 6 3. Інтерактивні технології навчання 6 – 1. Технології колективно-групового навчання 7 – 2. Технології кооперативного навчання 11 – 3. Технологія опрацювання дискусійних питань 13 – 15 3.4.

Гра як інтерактивний метод навчання 15 Висновок 16 Додатки 17 – 23 Література 24 Вступ Існує велика кількість активних та інтерактивних технологій навчання – проблемна лекція, парадоксальна лекція, евристична бесіда, пошукова лабораторна робота, розв’язання ситуаційних задач, колективно групове навчання, ситуативне моделювання. Вони можуть бути використані на різних етапах уроку: під час первинного оволодіння знаннями, під час

закріплення й удосконалення, під час формування вмінь та навичок. Їх можна застосовувати також як фрагмент заняття для досягнення певної мети або ж проводити цілий урок з використанням окремої технології. Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи у педагогічну практику стратегії розвитку критичного мислення. Завдання цієї стратегії полягає у „пробудженні свідомості”, коли молода людина усвідомлює реалії, що

оточують її, і шукає шляхи розв’язання проблем. Такий підхід співзвучний концепції особистісно-орієнтованого навчання і нерозривно пов’язаний із застосуванням активних та інтерактивних технологій. Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи у педагогічну практику стратегії критичного мислення. 1. Створення психологічного клімату Для успішного впровадження технологій розвивального навчання необхідно

пам’ятати, що уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес до самостійного мислення та дій. Тому дуже важливо на початку заняття створити позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Дітей потрібно вразити, здивувати, зацікавити та інтригувати. Для вирішення цієї проблеми рекомендується використовувати „розминку”, яка замінює так звані організаційні моменти уроку і до того ж відіграє певну роль в обґрунтуванні навчання.

Наприклад. Розминка до теми „Типи темпераменту” (Біологія людини, 9-й клас). Подивіться у вікно. Зранку накрапав дощик і було холодно, а зараз теплі промені сонця лоскочуть ваші обличчя. Погоду, особливо весняну, порівнюють з манірною, вередливою жінкою, у якої часто змінюється настрій. Завдання. Що спільного є між погодою та людиною? (Учні обговорюють у парах завдання, пропонують свої

пояснення, формулюють загальний висновок, який коректується вчителем) Висновок. Спільне в мінливості погоди та настрої людей: в основі зміни погоди лежать фізичні закономірності, а особливості поведінки залежать від процесів збудження та гальмування в корі великого мозку. Розминка до теми „Сучасне різноманіття органічного світу. Сучасна роль людини у біосфері” (Загальна біологія,

11-й клас). Гей, нові Колумби й Магелани, Напевно вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді? В. Симоненко Сьогодні у нас заключний урок з курсу „Біологія

і основи екології”. За кілька тижнів розпочнеться і ваше самостійне доросле життя. Ви вже багато чого знаєте, іноді здається, що всі відкриття уже зробили до вас. Але варто згадати що генетичний код людини був прочитаний 2001 року, а гени смерті у клітинах нематод відкриті 2002 року. Природа ховає ще безліч таємниць, які, можливо, вам вдасться розгадати. 2. Активні методи навчання Активне навчання використовує систему методів

і прийомів, спрямовану головним чином не на повідомлення готових знань, їх запам’ятовування, а на організацію учнів для самостійного здобування знань, засвоєння умінь і навичок у процесі пізнавальної та практичної діяльності. 1. Парадоксальна розповідь Парадоксальна розповідь – це розповідь, яка містить хибні або неправильні твердження. Спираючись на свої знання, учням необхідно виділити парадоксальні моменти та довести, у

чому полягає їх хибність. Під час виконання цієї вправи розвиваються вміння швидко і логічно мислити, стисло конспектувати, чітко висловлювати свою думку. Наприклад, тема „Тканини тварин” (загальна біологія, 10-й клас). „Органи тварин утворені тканинами, які поділяють на 5 основних типів: нервова, сполучна, м’язова, жирова, епітеліальна. Всі типи тканин складаються з клітин

і великої кількості міжклітинної речовини. Нервовій тканині властиві збудливість та скоротливість. М’язова тканина утворює м`язи та серце, а внутрішні органи утворені сполучною тканиною”. 2.2. Бліц-інтерв`ю Цей вид роботи використовується для перевірки знань, які отримані на попередніх уроках. Тривалість вправи залежить від цілей та типу уроку (5 – 10 хв.). учні самостійно готують запитання, що будуть ставити під час „інтерв’ю”. Найголовніша вимога – вони мають бути чіткі та лаконічні.

Під час виконання цієї вправи школярі навчаються із фактів виділяти головні думки, на основі яких і будують запитання, що вимагають відповіді двома-трьома словами. До того ж розвивається взаємоповага та коректне ставлення один до одного. Для проведення „інтерв’ю” колектив поділяється на „експертів” та „журналістів”. „Експерти” займають місце в центрі, „журналісти” по черзі ставлять запитання.

Наприклад, під час вивчення теми „Нервова регуляція” (Біологія людини 8-й клас) учні можуть запропонувати такі запитання: - Із чого складається сіра речовина? (Тіл нейронів). - Які є відділи головного мозку? (Стовбур, мозок, великий мозок.) - Які функції спинного мозку? (Рефлекторна і провідникова). 3. Інтерактивні технології навчання. Інтерактивні технології базуються на постійній активності взаємодії

всіх учасників навчального процесу. Це спів навчання, взаємо навчання, тісна взаємодія в міні-колективі (групи, ланці, команді), коли і учні, і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. 3.1. Технології колективно-групового навчання 1. Мозковий штурм. Опираючись на життєвий досвід та знання, всі учасники обговорення вільно висловлюють свої думки. Мозковий штурм спонукає учнів виявляти творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію.

За короткий термін (до 3 хв.) вдається зібрати велику кількість ідей (записуються на дошці). На завершальному етапі цієї ідеї систематизують, аналізують, обговорюють та виділяють абсурдні, хибні й ті, що допоможуть розв’язати проблему. Пропозиції щодо вирішення проблеми зберігаються протягом уроку й використовуються як опорний конспект під час узагальнення і систематизації вивченого матеріалу.

Перед виконанням завдання учнів ознайомлюють з правилами мозкового штурму: 1. Висловлюйте все, що спадає на думку. 2. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших. 3. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим. 4. Розширення вже озвученої ідеї заохочується. Наприклад, під час вивчення теми „Порушення зору.

Гігієна зору” (Біологія людини, 9-й клас) розглядаємо таке питання: багато людей мають проблеми із зором. Які причини порушень ви можете назвати? Учні пропонують такі відповіді: „читання в ліжку”, „якщо батьки мають поганий зір, то й у дітей він також поганий”, читання у транспорті”, „ нераціональне харчування”, „погане освітлення робочого місця”, „дрібний шрифт”, „перегляд телепередач близько від екрану”, „через велику кількість творів, що задають додому”, „мала відстань від очей до книжки” 2.

Мікрофон Ця технологія є різновидом загально групового обговорення певної проблеми, яка дає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи по черзі. Організація діяльності учнів. Перед класом ставиться запитання. Учням пропонується олівець, що імітує мікрофон, який вони будуть передавати один одному, по черзі беручи слово. Говорити може тільки той, хто тримає олівець.

Якщо учень не має що сказати, він передає слово однокласнику. Важливо не обговорювати і не критикувати чужі відповіді. По закінченню вчитель або учень, який добре володіє цією темою підбиває підсумок. Наприклад, під час вивчення теми „Будова клітин прокаріотів” (Загальна біологія, 10-й клас), можна запропонувати запитання: які складові містять рослинні

і тваринні клітини? (Для виконання цього завдання потрібно тільки перерахувати компоненти клітини: ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, пластиди тощо). Під час вивчення теми „Поняття про середовище існування, шляхи пристосування до нього організмів” (Загальна біологія, 11-й клас) для визначення рівня компетентності учням пропонується, використовуючи знання, здобуті у попередніх класах, назвати одне середовищ існування та вказати, як певний організм адаптувався до нього

(водне – риби мають тіло, вкрите слизом; наземно-повітряне – птахи та ссавці мають легені ). 3. Рішення ситуаційних задач Ситуації слугують для учнів конкретними прикладами для ідей та узагальнень, забезпечують основу для високого рівня абстрагування й мислення, зацікавлюють та захоплюють, допомагають пов`язати навчання з досвідом реального життя, дають шанс реального застосування знань. Ця вправа навчає учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виділяти важливі та другорядні

обставини, аналізувати та приймати рішення. Наприклад під час вивчення теми „Спадковість і мінливість організмів” (Загальна біологія, 11-й клас) пропонується розв’язати таку проблему: до медико-генетичної лабораторії звернулися працівники суду за консультацією. Розглядається справа про стягнення аліментів і необхідно встановити батьківство громадянина Х. Проведено необхідні дослідження і встановлено, що у матері

І група крові, у дитини – ІІ, у громадянина Х – ІІІ. Ви, як експерт, виступаєте в суді і пояснюєте, чи може бути цей чоловік батьком дитини. 4. Мозаїка Ця технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Для виконання такої вправи учні поділяються на експертні групи, які отримують завдання для експертизи.

Працюючи з додатковою літературою чи іншими джерелами інформації, члени групи складають блок-схеми експертної оцінки. Після завершення роботи утворюються консультаційні групи, до яких входять по кілька учнів з кожної експертної групи. Діти обмінюються результатами експертиз, аналізують матеріал у цілому, занотовують необхідну інформацію, а після завершення роботи повертаються до своїх експертних груп, де остаточно

узагальнюють весь матеріал. Під час вивчення теми „Життя в палеозойську еру” (Загальна біологія, 11-й клас) учні знайомляться з удосконаленням будови та процесами життєдіяльності організмів, що існували на кінець палеозою. На цьому уроці перед дітьми стоїть завдання – виявити ускладнення в будові та процесах життєдіяльності організмів, що дали змогу цим організмам завоювати суходіл та деякий час панувати на ньому. Клас об’єднується у 4 експертні групи.

Перша виявляє вдосконалення, що виникли у вищих спорових та голонасінних, друга – у комах, третя – у земноводних, четверта – у плазунів. План експертної оцінки: 1. особливості еволюції; 2. представники; 3. подальша доля організмів. Приклад звіту експертної групи. Удосконалення будови та процесів життєдіяльності вищих спорових рослин та голонасінних: 1. а) Наявність кореня, пагона (девон) забезпечили швидке поширення по суходолу; б)

утворення насіння звільнило процес розмноження від обов’язкової наявності води; в) насіння мало поживні речовини, оболонку, що захищала від несприятливих умов. 2. Лепідодендрони, птеридосперми, кордаїти, хвойні, цикадові, гінкгові. 3. Дерев’янисті вищі спорові рослини вимерли на початку пермського періоду, а деякі хвойні та гінкгові дали початок сучасним голонасінним рослинам. 5. Виконання проектів

Це самостійне вивчення учнями окремої проблеми протягом певного проміжку часу, яке завершується творчим звітом. Сприяє розвитку пізнавальних інтересів та згуртованості колективу. Виконання проектів може бути корисним для викладання природничого циклу, оскільки воно: - Дає учням практичні навички в організації власної діяльності, плануванні часу і роботі за визначеним графіком. - Дає змогу під наглядом учителя контролювати своє навчання. -

Створює можливості для співпраці учнів один з одним. - Допомагає набути практичних навичок публічної презентації та захисту своїх надбань та досягнень. Оголошення загальної теми та вибір підтем із цієї проблеми здійснюється заздалегідь. Теми доцільно підбирати у вигляді конкретних, чітких запитань, які б зацікавили учнів. Необхідно враховувати, що чим менший вік учасників проекту, тим доступнішою має бути тема для дослідження.

Наприклад, як шумове забруднення впливає на здоров`я жителів нашого міста (для учнів 11-го класу)? Запитання повинні бути сформовані чітко, щоб учні не розгубилися. Визначаємо тривалість проекту, його тривалість та форму представлення результатів, підбираємо матеріали, необхідні для роботи. Діти працюють групами: тих, що не мають навичок дослідницької роботи, навчають більш підготовлені учні. 3.2. Технології кооперативного навчання 1.

Карусель Це варіант кооперативного навчання, при якому одночасно залучаються в роботу всі учасники навчального процесу. При цьому відбувається активне спілкування та обговорення проблеми між усіма учнями класу. Цю технологію варто застосовувати для: - Збирання інформації з будь-якої теми; - Інтенсивної перевірки обсягу та глибини знань; - Розвитку вміння аргументувати свою позицію. Клас об’єднується у кілька бригад (залежить від кількості

проблем, що будуть вирішуватися). Кожна з них обирає бригадира, який відповідає за збір інформації. Групи отримують завдання, обговорюють його та занотовують на аркуші паперу основні тези (до 3 хв.). Після запису інформації аркуші передаються за годинниковою стрілкою від однієї групи до іншої. Кожна команда знайомиться із записаними фактами та при необхідності доповнює своїми. Коли „карусель” робить один оберт, бригада узагальнює матеріали та звітує з певної проблеми.

Наприклад. Для рефлексії знань з теми „Походження еукаріотичного типу організації, багатоклітинності. Еволюція еукаріот. Життя в протерозойську еру” (Загальна біологія, 11-й клас) використовується метод „Карусель”. І бригада – реєструє факти, які підтверджують або спростовують гіпотезу Л. Маргуліс. ІІ бригада – реєструє факти, які підтверджують або спростовують гіпотезу Е. Геккеля. ІІІ бригада – реєструє факти, які підтверджують або спростовують гіпотезу

І. Мечникова. 2. Діалог Для виконання творчого завдання діти об’єднуються у групи (до 5 учнів), а результати своєї діяльності оформляють у вигляді схем, таблиць, на основі яких потім звітують, захищаючи свої погляди. Мета вправи – сформувати спільні погляди на певні проблеми. Узагальнені висновки учні занотовують. Наприклад, під час вивчення теми „Взаємозв’язки організмів в екосистемах” (Загальна біологія 11-й клас) для осмислення об’єктивних зв’язків

і взаємозалежності у вивченому матеріалі учням пропонується виконати завдання. 1-ша група. Відомо, що джмелі запилюють конюшину. Вони живуть у нірках під землею. Який зв’язок існує між конюшиною, джмелем та мишею? 2-га група. Відомо що восьминоги живляться раками-самітниками. Досить часто на черепашках, де оселилися раки, живуть актинії.

Який взаємозв’язок існує між цими організмами? 3-тя група. Взимку миші та зайці об`їдають кору молодих плодових дерев. Які взаємозв’язки властиві цим організмам? 4-та група. Карасі є травоїдними тваринами, щуки – хижаками. Який існує взаємозв’язок між водоростями, карасями та щукою?

5-та група. Коти полюють на пацюків, які можуть розносити збудника чуми. Які взаємозв’язки виникають між людиною та зазначеними тваринами? 6-та група. Велика біла чапля живиться рибою та водними безхребетними. Які взаємозв’язки виникають між корюшкою (риба), чаплею та безхребетними? Для прискорення виконання завдання пропонується алгоритм.

Алгоритм для встановлення взаємозв’язків між організмами. 1. З`ясуйте: прямий чи непрямий вплив організми мають один на одного. 2. Визначте, який це вплив: негативний чи позитивний. 3. Встановіть характер взаємовідносин між організмами (антагоністичний, мутуалістичний, нейтральний). 4. Визначте, який тип взаємозв’язків в екосистемі між організмами (трофічний чи топічний).

3.3. Технологія опрацювання дискусійних питань Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Воно значною мірою впливає на розвиток критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми – і все це повністю відповідає завданням сучасної школи, використовується при обговоренні питань. Метод навчає учнів виробляти й формувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній

і стислій формі, переконувати інших. До дискусії учні готуються заздалегідь: ознайомлюються з етапами, підбирають матеріал, працюють з додатковою літературою. 1. За - проти Цей метод використовується для демонстрації різноманітних поглядів на проблему, що вивчається. Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, учні ознайомлюються з альтернативними поглядами, на практиці навчаються захищати свою власну позицію, вислуховують

інших. Наприклад, для усвідомлення змісту теми „Поява людини, її роль у біосфері” (Загальна біологія 11-й клас) пропонуємо використати дискусію „За – проти” Учні з питанням еволюції людини ознайомилися під час вивчення курсу „Біологія людини” (9-й клас), тому ця тема не є новою і вони мають запас знань. Перед класом ставиться дискусійна проблема: людина виникла від людиноподібних мавп в антропогенний період історії

Землі. Ті, хто дає стверджувальну відповідь, переходить до столу з табличкою „За”, заперечують – до столу з табличкою „Проти”. Учитель по черзі переходить від однієї групи до іншої і пропонує їм відстояти свою думку. Права захищати свої погляди має лише той учень, якому надається „мікрофон”. Одинадцятикласники мають свої певні переконання і відстоюють їх. Захисники запропонованої гіпотези в своїх виступах наводили такі аргументи: -

Викопні рештки примітивних істот з родини людей (Гомініди) знайдено в Східній Африці, їхній вік – 4 – 5 млн. років; - Викопні відбитки стоп австралопітеків віком 3,8 млн. років доводять, що на той час ходіння на двох ногах звільнило руки предка людини; - Сучасна людина, або кроманьйонець, широко представлений викопними залишками, знайдених у таких віддалених одне від одного місцях, як острів Борнео та Європа.

Учні, що заперечували цю гіпотезу, пропонували різні версії, серед яких були: - Теологічні догми щодо походження людини, які висвітлюються в різних світових релігіях; - Теорія щодо космічного походження людини; - Гіпотеза Яна Ліндеберга про походження людини від вторинноводних приматів; - Гіпотеза Джеймса Уейнскі , який стверджує, що всі народи світу походять від однієї маленької групи

доісторичних африканців, пов’язаних між собою кровними узами. Гра як інтерактивний метод навчання Гра Вона входить у життя дитини з раннього віку. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. Недарма ж гру називають „восьмим чудом світу”. „Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень” писав В.

Сухомлинський. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення – це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромистецтва, колективної радісної дії вчителя і учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, яка відбувається у формі гри, не нав’язується дітям, не викликає у них неприємних відчуттів. Гра висуває до дитини моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності

перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного. Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті. Тривалість гри може біти різною – це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою. 1. Ланцюжок Використовується під час вивчення різноманітності живих організмів. Наприклад під час вивчення класу Ссавці діти по черзі називають ряд та вид тварини.

Перемагає той, хто назвав тварину останнім: ряд Хижі, вид Тигр уссурійський – ряд Гризуни, вид миша хатня – ряд Китоподібні, вид Дельфін білобочка Також використовується велика кількість різноманітних ігор, наприклад, таких як „Морський бій”, „Біологічний хокей” та ін. Висновок Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного

мислення та пізнавальних інтересів учнів. На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

Мозковий штурм спонукає учнів виявляти уяву та творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію. Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спільного питання. Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень. (В. Сухомлинський). Додатки ТЕМА:ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ. КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ БІОЛОГІЇ МЕТА: розширити знання учнів про біологію як сукупність наук

про живі істоти, про їх взаємозв`язки між собою та з умовами навколишнього середовища; з історією розвитку біології. Основні поняття і терміни: біологія, вірусологія, бактеріологія, мікологія, альгологія, біологія, антологія, іхтіологія, біоінженерія, біоніка. Обладнання: вологий препарат “Жаба” чи опудало птаха, таблиці: “Гідра”, “Мінливість та спадковість”, “Пристосування”. СТРУКТУРА УРОКУ, ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І

МЕТОДИ РОБОТИ І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ. (Бесіда). 1. Як би ви пояснили такий вислів: “Біологія – це цілі організми, мільйони молекул. Оце наука!” ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. 1. Біологія – комплексна наука про живу природу. (Розповідь учителя про галузі біології). 2. Біологія – наука про закономірності живої природи. (Розповідь з елементами бесіди, демонстрування вологого препарату, опудала, таблиць). a)

Симетрія – закономірне, правильне розміщення частин тіла відносно центру (радіальна симетрія) або відносно прямої лінії (двохстороння симетрія). b) Полярність – протилежність кінцівок тіла: у тварин – передніх і задніх, у рослин – верхніх і нижніх. c) Циклічність – повторення певних періодів життя: сезонна цікавість, добова циклічність, життєва циклічність ( період від народження до смерті). Циклічність у чергуванні ядерних фаз – диплоїдна, гаплоїдна. d)

Детернізм – визначальність, зумовлена генотипом; закономірність у результаті якої із кожної клітини утворюється певна тканина, певний орган, що відбувається під впливом генотипу і факторів навколишнього середовища. e) Мінливість – здатність організму змінювати свої ознаки; генотипічна мінливість успадковується, фенотипічна – не успадковується. f) Спадковість – здатність організму відтворювати собі подібних

і передавати наступному поколінню свої властивості та ознаки. g) Пристосування – відносна доцільність будови і функцій організму, що виникла в наслідок природного добору, який знищує не пристосовані організми до даних умов існування. h) Закономірність географічного розташування центрів походження культурних рослин – виявлені М. І. Вавиловим в центрі походження культурних рослин зосереджені в тих районах земної кулі, де

і сьогодні спостерігається найбільше число різновидів, сортів, мутацій цих рослин, тобто їх, генетична різноманітність. i) Зональність – закономірне розташування на земній кулі природних зон, що відрізняються кліматом, рослинністю, ґрунтами і тваринним світом. Зони бувають широтні (географічні) та вертикальні (у горах). j) Єдність живої речовини – жива речовина (біомаса) являє собою не розривну молекулярну – біохімічну

єдність, системне ціле з характерними для кожної географічної епохи рисами. Знищення живих видів порушує природну перевагу, що веде за собою різкі зміни молекулярно-біохімічних властивостей живої речовини і не можливість існування видів у тому числі і людини. 3. Короткий нарис історії розвитку біології. (Дидактична гра “Археологи” Учні за допомогою додаткової літератури відшукують дані з приводу окремих запитань

і записують їх у зошити). Дидактична картка № 1. а)Перші відомості про живі організми, нагромадження первісною людиною (малюнки, фрески); б) Описовий характер біології (Гіппократ, Аристотель, Теофраст, Гален); в) Розвиток біології в епоху відродження; г) Розвиток біології в епоху середньовіччя; д) ХУІІІ ст початок розвитку біології, зоології, анатомії та фізіології людини, як самостійних наук; е) Відкриття основних закономірностей в біології

ХІХ ст є) Сучасна біологія, її основні галузі: біотехнологія, генна інженерія. ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ. (дидактична гра “Поле чудес” (аналог телегри “Поле чудес”)). Для цього вчитель вивішує на дошці табло з закритими словами-термінами, які були вивчені під час уроку, а учні їх відгадують. ІУ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Вивчити конспект з зошита; статтю з підручника “Біологія – комплексна наука про живу природу”(Вступ). Підготувати повідомлення про біографію вчених-біологів

України. ТЕМА: ВИДАТНІ ВЧЕНІ – БІОЛОГИ УКРАЇНИ. МЕТОДИ БІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОЇ МАТЕРІЇ МЕТА: Ознайомити з деякими відомостями про життя і діяльність видатних учених, які працювали в галузі біології на території України. Дати поняття про рівні організації живої матерії. Розширити поняття про основні біологічні методи біології (описовий, порівняльний, експериментальний,

статистичний, моделювання). Основні поняття і терміни: порівняльно-описовий, статистичний, експериментальний методи; лабораторні експерименти; моніторинг, науковий факт, життєдіяльність; рівні життя: молекулярний, клітинний, популяційно-видовий, біосферно-біоценотичний; біогеоценоз; жива матерія, обмін речовин, ріст, розмноження, подразливість, саморегуляція. Обладнання: Портрети видатних вчених-біологів; таблиці: “Віруси”, “Гриби”, “Риби”, “Яблуня”, “Природні угрупування”,

“Вид”; гербарії рослин одного виду; словники-тлумачники. СТРУКТУРА УРОКУ, ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І МЕТОДИ РОБОТИ І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ (бесіда). 1. Як людина вивчає природу ? 2. Які ви знаєте галузі біології? 3. Яких ви знаєте вчених-біологів України? ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ. ( “Цікавий біологічний диктант” дидактична гра)

Учням необхідно записати лише термін в той час коли вчитель зачитує саме визначення) 1) Біологія – наука про закономірності живої природи. 2) Симетрія – закономірне, правильне розміщення частин тіла відносно центру. 3) Циклічність – повторення певних періодів життя: сезонна цікавість, добова циклічність, життєва циклічність . 4) Пристосування – відносна доцільність будови і функцій організму, що виникла в наслідок природного

добору, який знищує не пристосовані організми до даних умов існування. 5) Зональність – закономірне розташування на земній кулі природних зон, що відрізняються кліматом, рослинністю, ґрунтами і тваринним світом 6) Спадковість – здатність організму відтворювати собі подібних і передавати наступному поколінню свої властивості та ознаки.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. 1. Дидактична гра “Видатні вчені-біологи”. Для цієї гри було дано завдання, на попередньому уроці, підготувати повідомлення про біографію вчених-біологів України. Учні по-черзі розповідають короткі дані про вчених, інші доповнюють і записують короткі дані у зошити. 1. Життя – це багаторівнева відкрита система (Бесіда.

Складання схеми). a) Що ви знаєте про віруси? b) Про найпростіші організми? c) Про тварин, про рослин? d) Чи можуть ці організми жити ізольовано від живої і неживої матерії? e) Зробіть висновки про те, на якому рівні організації перебувають віруси, найпростіші, багатоклітинні організми, рослини, гриби і запишіть у зошит. Рівні організації живої матерії: 

Молекулярний (віруси);  Клітинний (Одноклітинні, рослини, гриби);  Організмів (багатоклітинні);  Популяційно-видовий;  Біогеоценотичний;  Біосферний. 1. Основні методи біології (Розповідь учителя з елементами бесіди):  Порівняльно-описовий:  Експериментальний (польові лабораторні роботи); 

Моніторинг;  Моделювання;  Статистичний. ІУ. ЗАКРІПЛЕННЯ. (дидактична гра “Шифрування”) Необхідно скласти схему, що відображала б зміст таких речень : “Життя – багаторівнева відкрита система”, “Ознаки живої матерії”. Н2О2 СО2 солі 2 СО2Н2О,NН3, О2, органічні речовини солі Надходження Видалення речовин речовин

У. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підручник (с. 6 – 9). Повторити урок № 1. ТЕМА: ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ. НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ: ВОДА І МІНЕРАЛЬНІ СОЛІ. МЕТА: ознайомити учнів з хімічним складом живих організмів; з біологічними елементами, мікро- і мікроелементами; розглянути їхню біологічну роль в організмі. Розширити знання про біологічне значення в організмі неорганічних сполук води

і мінеральних солей. Основні поняття і терміни: підрозділені речовини, буферні системи, біохімія, органічні елементи, макро- мікроелементи, ультрамікроелементи. Обладнання: таблиці “Хімічний склад клітини”, “Будова молекули води”. СТРУКТУРА УРОКУ, ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І МЕТОДИ РОБОТИ. І. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ. (дидактична гра “Лото”). Для гри вчитель виготовив картки лото, учень котрого

викликав учитель називає цифру. Під цифрою міститься термін, який учень має пояснити. 1 45 33 5 50 49 11 6 7 12 Д.К. Заболотній Біогеце-нетичний Моніто-ринг Моделю-вання Біосфер-ний Статис-тичний Експере-ментальний І.І. Мечніков Організ-мовий Клітинний ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. 1. Хімічний склад живих організмів.

Бесіда про хімічний склад рослин, тварин, людського організму. Запис схеми. ВМІСТ ХІМІЧНИХ СПОЛУК У КЛІТИНІ 2. Хімічний процес, що лежать в основі життєдіяльності живих організмів (Розповідь учителя з елементами бесіди). 3. Елементний склад живих організмів. Співвідношення хімічних елементів у живій і неживій природі. a. Хімічні елементи в навколишньому середовищі та в живих організмах. (Розповідь

учителя з елементами бесіди. Обговорення даних таблиць “Вміст хімічних елементів у земні корі, морській воді, рослинах, тваринах”, “Вміст деяких елементів у навколишньому середовищі і в організмі людини”).  Про що свідчить подібність за хімічним складом різних живих організмів?  Які елементи переважають у живій природі?  Які елементи переважають у неживій природі? b) Класифікація елементів за

їх біологічним значенням (Розповідь учителя, заповнення таблиці “Макро- і мікроелементи”). Мікроелементи Мікроелементи С, Н, О, Р, Са, К, СІ, N, S, Na, Mq Br, Cr, В, Со, Си, Мо, І, АІ c) Біологічна роль важких металів. (Розповідь учителя з використанням таблиці 1 с. 12 у підручнику) d) Значення мікроелементів для живих організмів. (Розповідь учителя з елементами бесіди).

4. Концентрація елементів у живих організмах. (дидактична гра “Розвідники”). Для виконання гри необхідно мати в навчальному кабінеті біологічні енциклопедії, довідники. Учні мають довідатися з літератури цікаві відомості з даної теми. Наприклад, Рослини-розвідники вказують геологам, де шукати родовища корисних копалин; Морські водорості нагромаджують І, жовтець – Si і т. д.

5. Вода, її роль у життєдіяльності організмів (Розповідь учителя з елементами бесіди). a. Особливості будови молекули води. (мал с. 14 “Молекула води”) ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ. “Дослідники” дидактична гра. Учні визначають вміст води у своєму організмі. Дидактична картка № 2 За цим малюнком можна визначити, скільки в тобі води.

Поділи свою вагу на 3 і помнож результат на 2. ІУ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Вивчити у підручнику параграф № 1. Література 1. Десятиченко Н.М. // Моделі уроків біології // Хімія. Біологія. – 2003 № 10. 2. Загальна біологія: Підруч. для учнів 10-11 кл. серед. загальноосвіт. шк. /

М.Є Кучеренко, Ю.Г. Вервес, П.Г.Балан та ін. – К.: Генеза, 1998. 3. Маслікова І.В. Режисура особистісно-розвиваючого уроку біології // Хімія. Біологія. – 2003 № 8. 4. Ситник Г. Технології превентивного виховання школярів: Практичний посібник. – Рівне: Юлат, 1999. 5. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник /

О.І.Пометун, Л.В. Пироженко; За ред. О.І. Пометун. – К.: А.С.К 2003.