Бібліографічне інформування

План 1 Вступ 2 Загальна методика 3 Масове бібліографічне інформування 4 Групове бібліографічне інформування 5 Індивідуальне бібліографічне інформування Висновок Література Вступ Провідним напрямом бібліографічної роботи шкільної бібліотеки, спрямованої на систематичне забезпечення бібліографічною Інформацією відповідно до постійних запитів (або без запитів)

є бібліографічне інформування. Така послуга призначена для постійного ознайомлення читачів з виходом із друку нових видань, з новинками, які надійшли до бібліотеки, а також з літературою, що охоплює широке коло питань для учнів і вчителів. Зміст інформування визначається специфікою навчально-виховного процесу даної школи, навчальними планами і програмами, головними завданнями, що стоять перед школою в поточному році, інтересами вчителів, учнів та батьків. У шкільній бібліотеці

інформаційно-бібліографічна робота проводиться за двома напрямами: • інформаційне забезпечення розвитку дитини в школі, яке сприяє засвоєнню учнями знань з основ наук, розширенню і поглибленню знань, одержаних на уроках, підвищує не лише Інтелектуальний, а й духовний розвиток особистості; • інформаційне забезпечення педагогічного колективу школи.

Підвищити рівень навчально-виховного процесу не можна без підвищення теоретичної, професійної, загальнокультурної підготовки всіх учителів. їм необхідна Інформація про нові технології в навчанні та вихованні, нові програми, варіанти підручників, методичні рекомендації, інструкції, положення, матеріали про вітчизняний і зарубіжний досвід. Учителеві також потрібно знати літературу, яку він потім зможе порекомендувати учням.

Для бібліографічного інформування використовуються індивідуальні, групові та масові форми роботи. Диференційоване індивідуальне бібліографічне інформування — це систематичне ознайомлення читачів з новими виданнями згідно з їхніми запитами та потребами. Пріоритетними категоріями користувачів для індивідуального інформування в шкільній бібліотеці

є директор школи, інші представники адміністрації, шкільний психолог, керівники кафедр і методичних об'єднань, секцій МАНу, гуртків, а також окремі і педагоги, які виявляють бажання отримувати інформацію індивідуально. Серед учнів особливої уваги потребують діти-члени секцій МАНу, а також діти «групи ризику». Підготовка до впровадження системи

індивідуального інформування включає: • уточнення теми; • узгодження джерел інформації; • визначення типів і жанрів документів; • обрання форми представлення інформації (сам документ, бібліографічні повідомлення про видання документа, тематична підбірка, що містить документ, бібліографічні повідомлення тощо); • узгодження термінів подачі інформації. Бібліотекар заповнює реєстраційну картку

індивідуального інформування і складає картотеку тематичних запитів, розставляючи їх в алфавітно-предметному порядку. Ця картотека допомагає під час відбору матеріалів з нових надходжень. З метою аналізу ефективності індивідуального Інформування і ко¬ригування цієї форми роботи організується зворотний зв'язок Загальна методика Довідково-бібліографічне обслуговування полягає у виконанні різноманітних бібліографічних

довідок за разовими запитами читачів. Запит приймається в усній або письмовій формі. Бібліографічна довідка містить дані про різні види друкованих документів. Довідки поділяються на: 1. Тематичні — запити з конкретної теми. Для підготовки вико¬ристовуються систематичний каталог, бібліографічні картотеки і видання, довідники, енциклопедії. 2. Фактографічні — конкретні відомості статистичного, хронологічного

характеру. Фактографічні довідки виконуються з використанням енциклопедій, довідників, словників, картотек тощо. 3. Адресні — довідки про наявність в бібліотеці конкретного видання (книги, статті). Виконуються за допомогою каталогів (переважно алфавітного) та картотек. 4. Уточнювальні — довідки з уточнення відомостей про окремі відсутні або невірно зазначені елементи бібліографічного опису. Виконуються, як правило, за допомогою алфавітного каталогу, бібліографічних

картотек, покажчиків. Усі типи довідок підлягають обліку за єдиною формою. Тематичні та фактографічні довідки можуть виконуватися письмово. Бібліотекарі надають бібліографічну консультацію — відповідь на разовий запит, що допомагає читачеві здійснювати самостійний бібліографічний пошук. Для оптимізації довідково-бібліографічної роботи в бібліотеці ведеться фонд виконаних довідок, Фонд виконаних довідок — це та частина

ДБА (довідково-бібліографічного апарату) бібліотеки, яка являє собою зібрання копій раніше виконаних письмових бібліографічних довідок. У такому фонді зберігаються копії відповідей на складні запити читачів, що вимагали широкого бібліографічного пошуку, довідки з актуальних тем, а також довідки на запити, що постійно повторюються. Ці довідки можуть бути цікавими широкому загалу читачів. Організувати фонд виконаних довідок можна по-різному.

Як правило, списки зберігають у спеціальних папках, альбомах або конвертах, які нумерують у міру їх надходження і розташовують за прямою або зворотною хронологією. На папці слід написати тему замовлення, дату виконання та прізвище укладача. Важливою базою для інформаційної та довідково-бібліографічної роботи є довідково-бібліографічний фонд. Він складається з довідкової літератури, різної за тематикою

І типами видань, у тому числі: загальні та спеціальні енциклопедії, найважливіші енциклопедичні, тлумачні, термінологічні, мовні словники, загальні та галузеві довідники, статистичні збірники, бібліографічні посібники. Групове бібліографічне інформування Групове бібліографічне інформування — це обслуговування певної групи користувачів інформації, котрі мають близькі за змістом інформаційні потреби; учителі однієї спеціальності (предметні

кафедри), творчі групи вчителів, класні керівники; серед учнів — це члени секції МАНу, гуртків, творчих об'єднань, факультативів, органів самоврядування, представники окремих вікових груп. Групове інформування відбувається шляхом складання тематичних і галузевих списків нових надходжень, тематичних виставок-переглядів, тематичних оглядів літератури, Днів фахівців (учителя-предметника). Масове бібліографічне

інформування Масова форма інформування — це інформування всіх читачів бібліотеки. Головна його мета — Інформування про нові надходження до бібліотеки, їх пропаганда, сприяння самоосвіті. У шкільній бібліотеці здебільшого застосовують такі форми масового бібліографічного інформування: організація виставок нових надходжень і бібліографічних оглядів; картотеки новинок, проведення днів

інформації. Тематичні виставки нових надходжень диференціюють за видами видань: нові книги, нові журнали. Експозицію змінюють у зазначені дні, але не рідше одного разу на місяць. Тематичні виставки присвячують найважливішим політичним подіям, ювілейним датам, головним напрямам навчально-виховної діяльності школи. Виставки на допомогу навчальному процесу можуть бути адресовані як учителям, так і учням. Іноді такі виставки мають допоміжний характер, полегшуючи пошук літератури

з окремого навчального предмета, теми заняття, теми для самостійної роботи. Як правило, експонується навчальна, навчально-пізнавальна і довідкова література. Під час оформлення виставок слід пам'ятати, що велика кількість представлених книжок стомлює читачів, розсіює їхню увагу. Для скорочення кількості видань можуть бути складені бібліографічний список або спеціальна картотека з даної теми. Бібліографічний огляд передбачає характеристику творів,

об'єднаних за певним принципом. Його рекомендується проводити систематично, один раз на місяць, у певний визначений день. Щоб огляд був ефективним, до нього варто долучити наочні форми інформації про літературу: виставку книг з відкритим переглядом, магнітофонні записи, слайди, ілюстрації. Складовою частиною огляду може бути фрагмент літературного ранку або вечора. Найдієвішою формою масових заходів є комплексні, які сприяють залученню до бібліотеки нових читачів.

Вони є найефективнішими в роботі з учителями. До таких комплексних форм належить День фахівця, зміст якого містить не лише бібліографічну, а й фактографічну інформацію, тобто повідомлення за конкретною тематикою. День фахівця включає екскурсію до бібліотеки, організацію книжкової виставки, проведення бібліографічного огляду, ознайомлення з довідково-бібліографічним апаратом, зустрічі з провідними науковцями та вчителями-

новаторами, презентації фахових періодичних видань й видань психолого-педагогічного характеру. Успіх проведення Дня фахівця багато в чому залежить від виконання таких умов: • вибір актуальної тематики, пов'язаної з проблемами навчально-виховного процесу в школі; • однорідність контингенту (групи) вчителів, наприклад: класні керівники, завуч, директор, учителі-предметники, учителі початкових класів; • продуманий комплекс масових заходів, які відповідають змісту Дня фахівця (усі заходи повинні бути взаємопов'язані,

зосереджені на поглибленому розкритті тематики); • попереднє інформування педколективу щодо проведення даного заходу. День фахівця є однією з трудомістких форм масових заходів, тому доцільно проводити його не частіше одного разу на квартал. День інформації — комплексна форма бібліографічного інформування, мета якої надати читачам Інформацію про книги,

інші джерела інформації на певну тему або ж про літературу, яка надійшла до бібліотеки протягом певного часу. Бажано День інформації проводити систематично, зокрема до кожного предметного тижня, декади чи місячника. Тривалість Дня інформації — два-три дні. До програми включають організацію виставок літератури, причому не тільки книг, а й періодичних видань, аудіовізуальних матеріалів; виставок довідкових та

інформаційних видань; проведення бесід, бібліографічних оглядів та ін. День інформації для школярів може включати і читання окремих оповідань або віршів, представлених на виставці. По проведенні Дня інформації детально аналізують його наслідки, визначають ефективність. Інформаційна робота бібліотеки передбачає створення рекомендаційних та Інформаційних списків літератури. В умовах шкільної бібліотеки доцільно готувати

інформаційні бюлетені загального характеру: «Нові надходження до бібліотеки», де література групується за галузями знань. У шкільній бібліотеці матеріали у бюлетенях можна групувати за такими розділами: «Керівникам школи», «Учителям», «Учням», «Батькам». Окремо слід виділити нові надходження підручників. Замість списків можна вести картотеку нових надходжень.

Щоб привернути увагу читача, її розташовують на кафедрі видачі або біля каталогів. Ефективною і досить оперативною формою інформування є «Експрес-інформація» — інформаційний листок, у якому повідомляється про одну-дві кращі нові книги. В інформаційному листку визначається читацьке призначення, подається повний бібліографічний опис, розгорнута анотація. Укладаючи рекомендаційний список літератури, бібліотекар повинен чітко уявляти його цільове

та читацьке призначення. Спершу необхідно вивчити тему або предмет, з якого готуватиметься список. Дня цього переглядаються найактуальніші статті, опубліковані в періодичних виданнях, довідниках, енциклопедіях. Наступний етап передбачає відбір літератури згідно з цільовим і читацьким призначенням списку. Значною мірою відрізнятимуться рекомендаційні посібники для читачів молодшого шкільного віку, старшокласників, учителів, батьків.

Так, для читачів середнього і старшого віку можна підготувати списки літератури з окремих предметів або розділів шкільної програми, а також про окремі професії тощо. Для вчителів бібліотека складає списки з актуальних педагогічних проблем, з питань виховання, інноваційних технологій у роботі з учнями, з методики викладання окремих предметів. Батьки потребують інформації з питань сімейного виховання, спілкування в сім'ї, керування домашнім

читанням своїх дітей. Групування літератури в рекомендаційному списку може бути тематичним, проблемно-тематичним, за алфавітом прізвищ авторів і назв книг, за жанрами літератури (хронологічне, формальне за типами і видами літератури). Загальні вимоги до групування і розміщення матеріалу — чіткість, обов'язкове пояснення читачам доцільності такого групування, взаємозв'язок групування з анотаціями. Для дітей молодшого шкільного віку бажано складати списки-закладки (тематичні,

нової літератури, «З чого починати?», «Що читати далі?»), І вони повинні містити короткі анотації, мати вступну частину, що звертає увагу читача на цінність рекомендованої літератури. Оптимальна кількість книг у закладці — 5—6 назв. Важливим напрямом бібліографічної діяльності є пропаганда біб¬ліотечно-бібліографічних знань. її ведуть диференційовано, із врахуванням вікових, професійних особливостей читачів

і спрямовують на те, щоб навчити їх методики ефективного використання бібліотечних фондів, довідково-бібліографічного апарату, орієнтації в системі бібліографічних посібників. Пропаганду бібліотечно-бібліографічних знань здійснюють бібліотекарі і вчителі за програмою на уроках позакласного читання, класних годинах, факультативних заняттях, під час роботи гуртків. На початку нового навчального року школа складає графіки проведення бібліотечно-

бібліографічних занять. Учителі-предметники, класні керівники включають теми цих занять до своїх планів роботи. У пропаганді основ бібліотечно-бібліографічних знань доцільно використовувати: бесіди, лекції, практичні заняття, своєрідні концерти, доповіді та повідомлення учнів, різні види змагань. Наприкінці кожного навчального року слід проводити підсумкові заняття — масові заходи, де учні матимуть можливість застосовувати і демонструвати набуті ними бібліографічні знання.

Існують різноманітні форми підсумкових занять: відповіді на запитання або вікторини, подорожі, конкурси, читацькі конференції, написання рефератів тощо. У бібліотеці доцільно організувати картотеку на допомогу проведенню бібліотечних уроків, де б накопичувався використаний матеріал певної тематики.З метою вивчення ефективності пропаганди основ бібліографії бібліотечні працівники ведуть облік, заповнюють анкети, що сприяють виявленню глибини знань учнів.

Успіх роботи з питань прищеплення учням бібліотечно-бібліографічної грамотності залежить від тісного контакту школи і бібліотеки, батьків, від єдиного планування всієї роботи з книжкою, виховання загальної культури. Висновок Бібліотечне інформування користувачів це дуже важливий процес, який допомагає у навчанні. Зміст інформування визначається специфікою навчально-виховного процесу даної школи, навчальними планами і програмами, головними завданнями, що стоять перед школою в поточному році,

інтересами вчителів, учнів та батьків.