Робота серця

Урок з анатомії „”

Навчальна мета: Дати уявлення про автоматію серця, про серцевий цикл та його фази, про нервово-гумо­ральну роботу серця; з'ясувати при­чини невтомної роботи серця.

Виховна мета: Використати міжпредметні зв'язки для мотивації навчальної діяльності, виховання гу­манних почуттів.

Розвиваюча мета: Розвивати вміння працювати з додатковою літературою, підручником; логічно мис­лити, аналізувати, осмислено засво­ювати матеріал.

Обладнання: настінні таблиці, кодоскоп.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Перед початком уроку на дошці пи­шуться основні поняття та терміни, які будуть застосовані під час уроку:

• спеціальні: серцевий цикл, систо­ла, діастола, систолічний об'єм — СО, хвилинний об'єм крові — ХОК;

• загальнобіологічні: саморегуляція, нервово- гуморальна регуляція.

1. Тема уроку «Робота серця»

Записати тему уроку в зошит.

Звернути увагу на основні поняття теми, що записані на дошці.

2. Мотивація навчання

Постановка питань та розповідь вчи­теля.

• Як працює серце людини?

• Чи завжди воно працює однаково, чи може воно працювати, не втомлюючись, протягом усього життя?

План розповіді вчителя.

• Автоматична робота серця.

• Енергетика серцевої діяльності.

• Серцевий цикл.

• Нервово-гуморальна регуляція ро­боти серця.

Епіграф уроку.

Хай кожен день і кожен час

Нове для вас добуде.

Хай добрим розум буде в вас,

Розумним серце буде.

3. Актуалізація опорних знань:

фронтальна бесіда.

• Що таке кровообіг?

• Назвіть органи кровообігу.

• Описати етапи процесу розвитку серця та судин (розгляд ключових моментів):

ембріон — дві тонкі трубки (черев­на і спинна) утворюють замкнене кільце;

3-й тиждень — утворюються кро­воносні судини; в зоні легень утворюється серце (у вигляді колби);

25-й день — серце починає битися (має 2 камери, як у риб);

2-й місяць розвитку — в серці з'яв­ляються ще 2 камери.

• Який орган забезпечує рух крові в організмі, просування її по колах кровообігу.

• Назвіть і покажіть судини, що під­ходять до серця і відходять від нього.

Проблема: Серце порівнюють з на­сосом, що проштовхує кров в систему кровоносних судин. Серце людини в стані відносного спокою скорочу­ється 70-75 разів за хвилину. Таким чином, на один серцевий цикл необ­хідно 0,8 секунди.

Що, на вашу думку, є причиною та­ких скорочень?

Завдання: прочитайте статтю «Сер­це працює після смерті» в книзі Звєрєва «Книга для читання з анатомії та фізіології людини». Визначте головну думку цієї статті, знайдіть відповідь на поставлене запитання.

Відповідь: причина таких скоро­чень у самому серці.

Автоматія серця — це здатність серця ритмічно скорочуватися під впливом імпульсів, які виникають у самому серці.

Автоматія серця обумовлена збуджен­ням, що періодично виникає в особливих клітинах серця (атипова посму­гована м'язова тканина).

Групи клітин утворюють провідну систему серця. Провідна система нервово-м'язових вузлів забезпечує автоматичну роботу серця у випадку порушення проходження збуджую­чих сигналів.

Біля дошки: повідомлення учня.

Показує провідну систему серця

і розповідає.

Основна маса стінки серця — міо­кард.

Типова серцева мускулатура має влас­тивість скорочуватись.

Атипові волокна виконують функції утворення збудження у серці та його проведення від передсердь до шлу­ночків.

Провідна система — скупчення клі­тин — вузли:

а) синусно-передсердний (місце впа­діння синуса в порожнисті вени). Ці імпульси визначають ритм ско­рочення серця;

б) передсердно-шлуночковий — збу­дження розповсюджується з передсердь на шлуночки;

в) передсердно-шлуночковий пучок (Гісса).

Перевіримо основні результати, не вдаючись у деталі розв'язку.

№ 1. Визначте роботу, що виконує серце дорослої людини, якщо вона еквівалентна підйому вантажу масою 1 т на висоту 14 м.

А=mgh.А= 10009,814=137 кДж.

№ 2. Відомо, що серце дорослої лю­дини перекачує кров приблизно за 1 хвилину. Враховуючи, що V = 5 л, обчисліть загальний об'єм крові, що перекачується серцем за 1 рік.

РОЗВ'ЯЗАННЯ:

Кількість хвилин в році:

365 24 60 = 525 600 хв.

Тому загальний V перекачуваної крові:

5,256 1055 = 2628 мЗ.

№ 3. Серце — дивовижний і надій­ний двигун, насос, який працює протягом всього життя (100-150 років) без зупинки та «ремонту».

Поясніть, в чому причина такої невтомності та дієздатності серця та його м’язів?

Робота з термінами: систола, діас­тола.

РОЗПОВІДЬ. При нормальній частоті скорочень серця (70-75 уд. на хв.) повний цикл серцевої діяльності складає 0,8 сек.

Що таке серцевий цикл?

(Одне повне скорочення і розслаблення передсердь і шлуночків).

На дошці:

1 фаза — систола передсердь (0,1 сек.);

2 фаза — систола шлуночків (0,3 сек.);

3 фаза — загальна пауза (0,4 сек.)

Під час загальної паузи і передсердя, і шлуночки перебувають у розслабле­ному стані. Таким чином, передсер­дя, що скорочуються протягом 0,1 сек., перебувають у розслабленнні 0,7 сек.

Шлуночки скорочуються упродовж 0,3 сек., а відпочивають 0,5 сек.

На дошці та у зошиті по ходу пояс­нення заповнюється таблиця 2.

ЗАВДАННЯ: обчисліть, скільки часу відпочивають і скільки працюють протягом одного серцевого циклу шлуночки, передсердя та серце в ці­лому.

Після заповнення таблиці обговорю­ються результати.

ПРОБЛЕМА: Так чому ж серце пра­цює невтомно протягом всього життя?

ВІДПОВІДЬ: внаслідок ритмічного чергування скорочень і розслаблень, тобто періодичності зміни роботи та відпочинку.

№ 4. Знайдіть спільне між моделлю серця та періодичною системою Д. І. Менделєєва.

УЧНІ. Відбувається періодична зміна як властивостей хімічних елементів в залежності від порядкового номера чи заряду ядра атома, так і фаз роботи серця.

РОЗПОВІДЬ ВЧИТЕЛЯ. Періодич­ність широко представлена в приро­ді. У живій природі можна знайти безліч прикладів повторення, періо­дичності, ритмічності. Це — серце­вий пульс і ритм дихання, ритмічні змахи крил птахів і рухи плавців риб.

Ритм проявляється на всіх рівнях ор­ганізації живої матерії, він — невід'ємна частина музики та поезії, на­шої праці та відпочинку.

Адже повторюваність, ритм є фор­мою існування всього живого, один із принципів його організації.

І найкращим прикладом ритмічності в організмі є робота серця (періодичність діяльності серця відбиває елек­трокардіограма).

А тепер зробимо невеличку паузу для відпочинку та переходу до наступно­го етапу уроку.

РОЗПОВІДЬ ВЧИТЕЛЯ. В усі часи серце було в пошані у поетів, мисли­телів, лікарів. Скільки віршів, пісень, приказок можна почути про серце, якими незвичайними епітетами ха­рактеризують це поняття.

Я звертаюся до вашого творчого зав­дання. Назвіть художні твори, в яких згадується серце, наведіть крилаті вислови про нього.

Каждый розовый, взоры ласкающий куст

Рос из праха красавиц, из розовых уст.

Каждый стебель, который мы топчем ногами,

Рос из сердца, вчера еще полного чувств.

Яблоко с багрово-красной кожей?

Может быть, меж ребер и аортой

Бьется шар, на шар земной похожий?

Так или иначе, все земное

Умещается в его пределы

Потому, что нет ему покоя,

До всего есть дело.

ПРОБЛЕМА. Як з біологічної точки зору можна пояснити, чому поети наділяють серце різноманітними епіте­тами? Чи завжди серце працює одна­ково?

РОЗПОВІДЬ ВЧИТЕЛЯ. Збільшен­ня або зменшення хвилинного об'єму крові, який перекачується серцем, може змінюватися за рахунок зміни ритму та сили скорочення серця. Серце дуже чутливо реагує на зміни в навколишньому середовищі. Воно першим відгукується на потребу ор­ганізму, не зважаючи на те, чи то фі­зичні навантаження (сходження на гору, занурення під воду), чи дія висо­ких температур, чи емоційне збу­дження.

1. Які види регуляції функцій ви зна­єте?

2. Що таке нервова регуляція?

Звернення до опорної схеми (кодоскоп).

РОЗПОВІДЬ. ЦНС постійно контро­лює роботу серця за допомогою нервових імпульсів. Існує два нервових впливи на серце — гальмуючі і прискорюючі.

Імпульси передаються до серця по нервових волокнах від нервових центрів в довгастому та спинному мозку. В порожнині серця та стінках вели­ких кровоносних судин розташовані нервові закінчення — рецептори, що сприймають коливання тиску в серці та судинах.

А. Імпульси від рецепторів виклика­ють рефлекси, що впливають на роботу серця. Наприклад, у людини прискорюється скорочення серця, коли вона швидко підводиться з по­ложення лежачи.

Перехід у вертикальне положення сприяє накопиченню крові в ниж­ній частині тулуба і зменшує кровонаповнення верхньої його час­тини, особливо головного мозку. Щоб виправити порушений крово­обіг у верхній частині тулуба, з ре­цепторів судин надходять імпульси до ЦНС, звідки до серця по нисхідним волокнам передаються ім­пульси, які прискорюють ритм серця.

Б. Больові подразнення змінюють ритм серця. Больові імпульси надходять до ЦНС і викликають уповіль­нення або прискорення серцебиття.

В. Емоції, м'язова робота прискорю­ють діяльність серця.

Г. Подразнення, які надходять від ре­цепторів шкіри, носової порожнини, вуха, ока, можуть рефлекторно впли­вати на частоту і силу серцевих скоро­чень (занурення у холодну воду).

Д. Поряд з нервовою системою на роботу серця впливають також різні речовини.

ВИСНОВОК: нервова та гуморальна регуляція — дві сторони єдиної нервово-гуморальної регуляції, які по­в'язані одне з одним і разом забезпе­чують точне пристосування роботи серця до потреб організму та умов навколишнього середовища.

ПІДСУМОК УРОКУ: звертаємося до питань уроку, основних понять.

ЗАКРІПЛЕННЯ: тестова перевірка знань.

(1 варіант)

1. Які кровоносні судини називають венами?

• судини, по яких тече венозна кров;

• судини, по яких тече артеріальна кров;

• судини, по яких кров тече від серця.

2. За рахунок яких клапанів кров не повертається від шлуночка до пе­редсердя?

• півмісяцевих;

• стулкових.

3. В якому стані перебувають серцеві клапани при скороченні перед­сердь?

• півмісяцеві відкриті, стулкові за­криті;

• півмісяцеві закриті, стулкові від­криті;

• всі клапани закриті;

• всі клапани відкриті.

4. Що таке автоматія серця?

• здатність серця скорочуватися ритмічно під впливом імпульсів нервової системи;

• здатність серця скорочуватися під впливом імпульсів, які виникають у ньому самому.

(2 варіант)

1. Які кровоносні судини називають артеріями?

• судини, по яких тече артеріальна кров;

• судини, по яких кров тече до сер­ця;

• судини, по яких артеріальна кров тече від серця.

2. Які клапани серця забезпечують рух крові в одному напрямку від шлуночків в артерії і не дозволя­ють йому повертатися до шлуноч­ків?

• півмісяцеві;

• стулкові.

3. В якому стані перебувають серцеві клапани при скороченні шлуноч­ків?

• півмісяцеві відкриті;

• всі клапани відкриті;

• всі клапани закриті.

4. З яких фаз складається серцевий цикл?

• скорочення передсердь і скорочен­ня шлуночків;

• скорочення передсердь, скорочен­ня шлуночків, загальна пауза.