Менеджмент підприємств готельного та ресторанного господарства” на тему: «Проблеми створення та управління підприємствами малого бізнесу в індустрії гостинності (на прикладі підприємства готельного господарства «Глібовка»)» виконала студантка факультету ресторанно-готельного та туристичного бізнесу 4 курсу, 3 групи, Д/в Карпенко Ірина Валентинівна Науковий керівник – П’ятницька Ніла Олексіївна КИЇВ 2008 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1.
ПІДПРИЄМСТВА МАЛОГО БІЗНЕСУ В ІНДУСТІЇ ГОСТИННОСТІ В УКРАЇНІ 1. Сучасний стан розвитку підприємств малого бізнесу в індустрії гостинності 2. Особливості управління підприємствами малого бізнесу в індустрії гостинності 3. Характеристика факторів, що впливають на розвиток малого бізнесу в індустрії гостинності в Україні. РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ
ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГОТЕЛЮ «ГЛІБОВКА» 1. Загальна характеристика готелю «Глібовка» та основних напрямків його діяльностіс. 2. Дослідження особливостей управління та розвитку готелю «Глібовка» 3. Характеристика внутрішнього потенціалу готелю «Глібовка» РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ
ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ В ІНДУСТВІЇ ГОСТИННОСТІ 1. СТУП Індустрія гостинності - це індустрія, що працює на благо людей. Це – потужний механізм, що активно функціонує та розвивається, вимагаючи при цьому максимальної підтримки з боку держави та більших
інвестицій. Індустрія гостинності є найважливішим елементом соціальної сфери.Вона відіграє важливу роль у підвищенні ефективності громадського виробництва, та відповідно, росту життєвого рівня населення. Дана тема є досить актуальною, оскіотки готельне господарство є однією з складових туристської індустрії. Матеріальна база, що призначена для розміщення туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної
інфраструктури, бо якість проживання та відповідне обслуговування рішуче впливають на рівень туристичного сервісу. А отже, готельна індустрія стає швидко зростаючим бізнесом, що приносить значні грошові надходження, в тому числі валютні. Вітчизняна готельна галузь стає невід’ємною складовою світового готельного господарства. За даними аналізу структури готельного господарства України, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази, надзвичайно поширені
в інших країнах, в Україні практично не розвинуті. Перші міні-готелі з'явилися десь в середині 90-х років минулого сторіччя в Криму, Карпатах, в Одеській області, на побережжі Азовського моря. Категорія міні-готелів включає в себе всі готелі, кількість номерів в яких не переви-щує 15-30. Проте строгого розділення між поняттями міні-готель
і готель не існує. На фоні підвищеного попиту на готелі середньої цінової категорії в Україні призвело до зростання сегменту міні-готелів. Основними клієнтами таких готелів є бізнесмени та індивідуальні туристи, кількість яких в Україні щорічно збільшується на 10-15%. Складність завдвань, що постали сьогодні перед галуззю, обумовлена тим, що розвиток міні-готелів гальмує
ряд чинників, як недосконала законодавча база, недостатня кількість кваліфікованих фахівців, нестабільність політичного та економічного становіща держави, що напряму має вплив на розвиток міні-готелів, та багато інших. Ринок малих готелів в даний час – це сфера готельної справи, що розвивається. На жаль більшість людей тих, що створюють малі готелі, не мають знань і практичного досвіду управління таким об'єктом, що несе за собою ряд негативних чинників.
Проте, у даний час у вітчизняному готельному ринку в цілому та у міні-готелів зокрема є й цілий ряд чинників для активного розвитку. Враховуючи це, що темп розвитку даного сектора тільки підвищується, можна з упевненістю заявити, що до 2010 року в Україні налічуватиметься близько 1 000 міні-готелів. Такий швидкий темп інтеграції до європейського суспільства пояснюється зручним географічним положенням
України (розташована в центрі Європи на перехресті транзитних шляхів) та не менш швидким зростанням українського бізнесу, що також активізує приїзд до нашої країни бізнесменів та людей у справах з різних куточків світу. Тому саме зараз стає актуальним питання відновлення та приведення готельного господарства країни до європейських стандартів. З підвищенням ділової активності країни зростає потреба й у більшій кількості готелів. Метою курсової роботи є дослідження проблеми створення та управління підприємствами
малого бізнесу в індустрії гостинності. Предметом дослідження данної роботи є сектор підприємств малого бізнесу в індустрії гостинності. А об’єктом дослідження роботи стало підприємство готельного господарства «Глібовка». В роботі представлено ознайомлення з роботою підприємства, основними напрямами діяльності, визначення рівня та якості надання послуг. Незважаючи на досить гарну організацію міні-готелю та надання послуг
споживачам, переважну частку яких становлять саме туристи, виникли й певні зауваження та пропозиції, які й викладені у другому та третьому розділі роботи. Методи дослідження – описовий, порівняльний, структурний. Структура роботи – робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури та додатку. РОЗДІЛ 1. ПІДПРИЄМСТВА МАЛОГО БІЗНЕСУ В
ІНДУСТІЇ ГОСТИННОСТІ В УКРАЇНІ 1. Сучасний стан розвитку підприємств малого бізнесу в індустрії гостинності На даному етапі розвитку готельний ринок України, як один з найбільших сегментів туристичного бізнесу, не зважаючи на великий потенціал, дуже відстає від інших сегментів ринку гостинності та потребує значних інвестицій. Розвиток готельного сектора на Україну знаходиться все ще на досить низькому рівні, знов
побудовані і реконструйовані готелі особливих змін на ринку не принесли. На жаль, з боку властей практично немає ніякої уваги до розвитку цієї галузі. По справжньому питання про готельний сектор виникають тільки тоді, коли настають які-небудь супернеординарні події. Наприклад – фінальна частина чемпіонату Європи по футболу в 2012 році. 1998 рік – чергове засідання банку ЕБР, 2005 рік –
Євробачення [18]. Адже без впливу і підтримки держави ринок готельної індустрії дуже важко розвивати. Готельне господарство є однією з основних складових туристської індустрії України. Середньорічний коефіцієнт завантаження готелів в середньому по Україні становив 0,24. При цьому мінімальне використання місткості готелів -
9 %- було в Луганській та Миколаївській облас¬тях, а максимальне - 78 % - у Севастополі. У Києві цей показник дорівнював 40 % (рис.). У більшості регіонів України рівень завантаженості готелів коливався від 0,17 до 0,22. Усього готелями України надано послуг 358 446 іноземним грома¬дянам, що становить 10,9 % загального числа осіб, яким надано послуги. Рисунок 1. Найбільшій кількості
іноземних туристів надано готельних послуг у таких регіонах України: Київ (36,1 %), АР Крим (10,4%), областях Львівській (9,1 %), Одеській (5,3 %), Дніпропетровській (5,3 %), Київській (4,2 %), Донецькій (4,0 %) . Середня тривалість перебування однієї особи в готелях становить для громадян України 2,7 доби, для іноземців -2,6 доби. Рисунок 2
При цьому загальний час перебування приїжджих у підприємствах готельного господарства становив 12536,3 тис. людино-діб у 2007 році, що порівнянно з 2000 роком, показники в якому сягали 8381,4 тис. людино-діб, значно збільшився [32]. Рисунок 3 Кількість готелів в Україні порівняно з туристськими країнами світу незначна (Додаток 1). У Великій Британії, наприклад, функціонує близько 260 тис. готелів.
У країнах Європи число великих готелів становить 15 -25 % загальної кількості готельних господарств, 75 -85 % - мотелі та готелі сімейного типу . За даними аналізу структури готельного господарства України, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази, надзвичайно поширені в інших країнах, в Україні практично не розвинуті (Рисунок 4). А також потрібно зазначити, що розвиток даного сектору по регіонам нерівномірний (Додаток 2, 3).
Для України, як і для решти всіх пострадянських країн – міні-готелі не характерне явище. Тобто вони були, але у вигляді бабусь які зустрічали гостей на вокзалі. Адже кілька років тому про ринок малих готелів і апартаментів можна було сказати наступне: «такий ринок існує, клієнти цінують властиву таким готелям сімейну обстановку, проте об'єм ринку явно недостатній і по великій частині знаходиться в тіні». Рисунок 4
Категорія міні-готелів включає в себе всі готелі, кількість номерів у яких не переви-щує 15-30. Проте строгого розділення між поняттями міні-готель і готель не існує. Існують і міні-готелі на 45 номерів, так само, як існують малі готелі на 30 номерів. Крім кількості номерів, велике значення має те, як готель позиціонує себе на ринку. Міні-готель по суті є більш домашнім
і затишним, ніж навіть найменший готель. Іноді міні-готелі розташовуються в квартирах старих будинків, які були спеціально перебудовані [21]. Що цікаво, сам термін «міні-готелі» використовується в основному на пострадянському просторі. Перші міні-готелі з'явилися десь в середині 90-х років минулого сторіччя в Криму, Карпатах, в Одеській області, на побережжі Азовського моря. Тобто там, де виникали гостро проблеми з наданням місць для відпочинку.
Так, тільки в околицях Яремче відкрито більше 100 міні-готелів і агросадіб. При цьому в Карпатах вони сховалися під «хатинки» в сільському зеленому туризмі з супутниковими антенами і з джакузі, а в Криму під приватні будинки з ціною за номер від 10 до 150 дол. і оплатою єдиного податку у розмірі 20 грн. Але насправді це були міні-готелі від 5 до 20 номерів. Малі готелі з більш-менш розвиненою готельною інфраструктурою – це вже готелі від 25 до 50 номерів
[25]. На заході ця категорія готелів зазвичай носить назву «пансіон». На сьогоднішній день існує декілька готельних операторів, які спеціалізуються якраз на таких готелях. Як правило, це маленькі готелі з різними назвами, різними власниками, які відповідно тим або іншим ознакам потрапляють в дану категорію. Наприклад, «Small Luxury Hotels World» (Бренд з'явився в результаті злиття
Prestige Hotels Europe та Small Luxury Hotels & Resorts North America), «Elegant Small Hotels» (США), «Microtel Inns» (США), «Leading Small Hotels World» (США). Сектор міні-готелів у всьому світі вже давно зайняв свою нішу і завоював своїх клієнтів. Активно розвивається цей вид готельного бізнесу в Росії і в СНД, особливо в місті Санкт-Петербурзі. Також в
Росії почали з'являтися перші мережі міні-готелів, такі як «Douglas», «Атмосфера», « Амулет», компанія «Стабільна лінія» (Додаток 4). На фоні підвищеного попиту на готелі середньої цінової категорії в Україні також було відзначено зростання сегменту міні-готелів (Додаток ). Основними клієнтами таких готелів є бізнесмени та індивідуальні туристи, кількість яких в Україні щорічно збільшується на 10-15%.
В даний час у вітчизняному готельному ринку в цілому та у міні-готелів зокрема є цілий ряд чинників для активного розвитку. Проведення в 2005 році в Києві конкурсу «Євробачення» зіграло велику роль в розширенні ринку готельних послуг. За 9 місяців 2005 р в порівнянні з аналогічним періодом 2004 р кількість туристів, що відвідали Україну, збільши-лася на 14%. Всього за цей час послугами готелів скористалися близько 13 млн. чол з
них 1,4 млн. чол іноземні туристи . «Наплив» іноземних туристів примусив столичних готельних власників замислитися не тільки про будівництво нових готелів, але й про підвищення рівня сервісу. Це також послужило поштовхом і до розвитку міні-готелів. Проте розвиток міні-готелів гальмує недосконала законодавча база. Вона не відповідає вимогам сьогодення, немає інструкцій та
інших нормативних документів, які були б логічно взаємопов’язані і не суперечили один одному (Додаток 5). 2005 р. приніс власникам готелів чимало проблем через відміну пільгового інвестування і оподаткування у вільних економічних зонах (ВЕЗ) і територіях пріоритетного розвитку (ТПР), спроб відновлення готельного збору і т.д. Тому і готельні власники, і туроператори виступають за преференції для суб'єктів готельного бізнесу,
які дозволили б поліпшити матеріальну базу об'єктів розміщення туристів і створити сприятливі умови для залучення інвестицій і справедливої конкуренції на ринку. Проте, протягом останнього року на ринок вийшло більше сотні таких об'єктів, в таких регіонах як Крим, Карпати, столичний регіон і інші міста. Найбільш характерний розвиток для цього сектора в
Криму. Вже зараз можна спостерігати масу міні-готелів на Кримському узбережжі, і їх кількість постійно зростає. За даними пресслужби Міністерства туризму в 2005 році Крим відвідало 5 193 247 туристів. Також спостерігається розвиток цього готельного сектора в Карпатах. Дані пресслужби Закарпатської обласної державної адміністрації свідчать про те, що в 2006
році кількість туристів, що відвідали Закарпаття, збільшилася в порівнянні з минулим роком на 22%. В грошовому виразі на 26% зріс і об'єм по-слуг, що надаються в туристичній сфері регіону. В цих областях цільовий сегмент клієнтів - це туристи. Що стосується столиці і інших регіонів, то якщо в столиці, Криму і Карпатах клієнтами є як індивідуальні туристи, так
і бізнесмени (в Криму і в Карпатах у меншій мірі), то в інших регіонах це в основному люди, які приїжджають у ділових поїздках. Скільки ж всього в Україні малих готелів не знає ніхто. Вам надана невелика статистична інформація з двох джерел - Госкомстатистики і Державній податковій адміністрації.
Проаналізуємо декілька цифр. Загальна кількість готелів в Україні 1232 із загальною кількістю номерів 51686. Це дані Держкомстату, при цьому, вони не дають інформації скільки є готелів у кількісному розрізі. Дивимося на цифри податкової адміністрації. Всього фізичних осіб платників СПД – 2144. Згідно вимогам
Ухвали КМУ № 297 від 15.03.06 «Про порядок надання послуг тимчасового розміщення (мешкання)» яким визначено, що для отримання статусу колективного засобу розміщення необхідно мати 10 койко-місць і вище [10]. Тобто 2144 – це офіційно зареєстровані міні-готелі. Загальна кількість номерів відсутня. У українській практиці існують міні-готелі від 5 до 50 номерів. Але якщо ми наприклад, уявимо, що всі міні-готелі мають по 20
номерів, то отримаємо цифру – 42 880 номерів. Практично така ж кількість номерів як і в «великих» готелях згідно даних Держкомстату. Тільки зовсім недавно утворилася Асоціація малих готелів України, яка дає хоч якусь зезначну інформацію про стан та кільуість малих готелів України (Додаток 6, 7). Серйозні питання виникають при проведенні робіт по категоризації, адже до міні-готелю не можна підходити
з вимогами як до готелю від 100 номерів і вище. А стандарт ДСТУ 4269:2003, що діє, «Класифікація готелів» розрахований на готелі з розвиненою готельною інфраструктурою, малі готелі через свої малі можливості не можуть бути віднесені до тієї або іншої категорії не дивлячись на те, що по рівню комфорту і якості обслуговування можуть відповідати найвищим стандартам, але отримати
їм категорію від 3 зірок і вище проблематично, а то зовсім неможливо [6]. Ринок малих готелів в даний час – це сфера готельної справи, що розвивається. На жаль більшість людей тих, що створюють малі готелі, не мають знань і практичного досвіду управління таким об'єктом. Брак кваліфікованих фахівців для роботи в малих засобах розміщення знижує ефективність роботи і, отже зменшується прибутковість підприємства.
Ключовим чинником успіху готелю є кваліфікація команди, що управляє, і інвестор який це розуміє вкладає гроші в команду, яка управлятиме цим бізнесом. Приклад Домус-готелю. Привернули до управління фахівця з Італії і він 2 року працював з персоналом. Кілька разів дивилася цей готель і практично ні єдиного разу не виникали питання по організації обслуговування.
Потенційні інвестори повинні бути упевнені в здібностях керівників реалізувати можливості готелю з максимальною ефективністю. Необхідно враховувати високий ступінь ризику готельного бізнесу в порівнянні з іншими способами використання комерційної нерухомості. Для того, щоб збувалися навіть найобережніші фінансові прогнози, необхідна щоденна робота в області продажів. Крім того, готельний бізнес дуже залежний від політичних
і економічних колізій в країні, на початку квітня, коли почалася політична криза в Україні, іноземці в квапному порядку покинули місто. Сьогодні серйозною альтернативою готелям стають знімні квартири з добовою оплатою, або як ми їх називаємо - апартаменти. У Києві цей ринок вже представляє серйозну конкуренцію готелям. Знову таки, скільки апартаментів здається не відомо.
Але вже на цьому ринку працює декілька компаній, що управляють, в управлінні яких знаходяться понад 10 тисяч квартир. Інші – а це майже в двоє більше – знаходяться в тіні. При добовому здачі в найм квартир - цей бізнес дозволяє окупити придбану нерухомість максимум за 5 років, тоді як при довгостроковій оренді за 8 – 10 років. На мій погляд, це напрям надання готельних послуг буде актуальним ще багато років.
При цьому враховуючи стабільно високий попит і брак готелів у всіх сегментах, готельні номери дешевшати не будуть. Загострення конкуренції між готелями можливо як тільки в тому випадку, якщо зменшиться кількість туристів. Серйозним поштовхом в розвитку готельного бізнесу стане проведення фінальної частини чемпіонату Європи по футболу в 2012 році. Що ж до розвитку ринку міні-готелів, то якщо подивитися на європейські столиці, і порівняти, то наприклад в Парижі сьогодні працюють 600 міні-готелів, в
Празі – 450, в Москві – 65, в Києві близько 60. Порівнюючи ці цифри, бачимо, що нам є куди розвиватися, а малі готелі і апартаменти - як і у всьому світі – будуть затребувані у сфері індивідуального і бізнес-туризму.Враховуючи те, що темп розвитку даного сектора тільки підвищується, можна з упевненістю заявити, що до 2010 року в Україні налічуватиметься близько 1 000 міні-готелів .
1.2. Особливості управління підприємствами малого бізнесу в індустрії гостинності Управління підприємством малого бізнесу в індустрії гостинності – це самостійний вид професійно здійснюваної діяльності в ринкових умовах, направленої на досягнення в ході господарської діяльності малого готельного підприємства певної наміченої мети шляхом раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів
із застосуванням принципів, функцій і методів управління. Управління підприємством малого бізнесу в індустрії гостинності – це управління, яке передбачає: - орієнтацію підприємства на попит і потреби ринку, на запити конкретних поживачів і організацію пропозиції тих видів послуг, які мають попит і можуть принести підприємству готельного господарства намічений прибуток; - підвищення ефективності
надання послуг, зменшення витрат, отримання оптимальних результатів; - господарську самостійність, що забезпечує свободу прийняття рішень; - постійне коригування цілей і програм залежно від ситуації на ринку; - необхідність застосування сучасної інформаційної бази з комп’ютерною технікою для багатоваріантних розрахунків приприйнятті оптимальних і обгрунтованих рішень. Метою управління є постійне подолання ризику або ризикованих ситуацій не тільки
в сьогоденні, але і в майбутньому, для чого потрібна наявність певних грошових коштів і надання управлінцям певної свободи та самостійності в господарській діяльності в цілях швидкого реагування і адаптації до умов, що змінюються. Кінцевою метою управління є забезпечення прибутковості (дохідності) діяльності підприємства готельного господарства шляхом раціональної організації процесів обслуговування, включаючи управління виробництвом готельних послуг та розвитком
техніко-технологічної бази, а також ефективне використання кадрового потенціалу при одночасному підвищенні кваліфікації, творчої активності та лояльності кожного працівника. Управління покликане створювати умови для успішного функціонування підприємством малого бізнесу в індустрії гостинності, виходячи з того, що прибуток є не причиною існування підприємства, а результатом його діяльності, який у кінцевому результаті визначається
ринком. Прибуток створює певні гарантії подальшого функціонування готельного комплексу, оскільки тільки прибуток і його накопичення у вигляді різних резервних фондів дозволяє обмежити та подолати ризики, пов’язані з реалізацією послуг на ринку. Ситуація на ринку, як відомо, постійно змінюється, відбувається зміни конкурентного середовища, зміни в умовах і формах фінансування, в стані господарської кон’юнктури в індустрії туризму або в країні в цілому, в умовах реалізації послуг підприємств малого бізнесу в
індустрії гостинності. У зв’язку з цим у завдання управління підприємств малого бізнесу в індустрії гостинності входить: - забезпечення автоматизації діяльності готельного комплексу; - прийняття на роботу і підготовка висококваліфікованого обслуговуючого персоналу; - стимулювання роботи співробітників шляхом поліпшення умов праці та встановлення вищої заробітної плати; - постійний контроль за ефективністю діяльності готельного комплексу, координація роботи всіх його підрозділів; - постійний пошук
і освоєння нових ринків; - визначення конкретних цілей розвитку готельного комплексу; - виявлення пріоритетності цілей, їх черговості та послідовності рішень; - розробка стратегії розвитку і системи заходів щодо її реалізації; - пошук джерел ресурсів, необхідних для забезпечення реалізації стратегії розвитку; - контроль за виконанням поставлених завдань. Індустрія гостинності є однією з областей сфери обслуговування, що динамічно розвиваються.
Готельний бізнес багатогранний, а управління їм – складне і трудомістке завдання, що вимагає нових технологій управління. Управління будь-яким бізнесом сьогодні неможливе без активного використання інформаційних технологій, обумовлених стрімким проникненням у всі сфери життя суспільства персональних комп'ютерів і Інтернету [20]. Не залишився в стороні від цих тенденцій
і готельний бізнес. Комп'ютеризація готельного бізнесу сьогодні включає три етапи. 1. Автоматизація бізнес – процесів усередині готелю. Близько 70 % західних і 30 % російських готелів для управління внутрішніми бізнес-процессамі використовують різні автоматизовані системи управління (АСУ). У основі АСУ лежить інформаційна система – сукупність бази даних
і комплексу программно-аппартаних засобів для обробки інформації, що зберігається в цій базі даних. Інформація про роботу готелю накопичується і зберігається (у базі даних) на одному з могутніх комп'ютерів, званому сервером. Клієнт – серверна технологія побудови інформаційних систем забезпечує доступ до бази даних з будь-якого робочого місця відповідно до прав доступу. Сервер без даних
і пов'язані з ним локальною мережею робочі місця підрозділів, зі встановленим на них програмним забезпеченням, утворюють внутрішню Інтернет – систему готелю. 2. Створення зовнішньої інформаційної системи. Дозволяє автоматизувати бізнес-процесси через мережу Інтернет, що зв'язує внутрішню інформаційну систему готелю з її зовнішніми партнерами (туроператорами, клієнтами).
3. Об'єднання Інтернет - і екстранет – систем в одну бізнес середовище. Інтегрує всі внутрішні служби готелю і забезпечує відгук на будь-які запити ззовні завдяки методам електронного обміну даними, електронній комерції. Управління готелем відбувається різними способами. Перший з них – це автоматизована система управління. АСУ готелю – це спеціалізований пакет програм, що забезпечує роботу готельного персоналу на своїх робочих
місцях і оперативне ухвалення рішень на всіх етапах технологічного циклу, від резервування місць до отримання звіту по діяльності готелю. АСУ готелю має інтерфейс з програмами, що автоматизують суміжні департаменти, або з суміжними програмами – бухгалтерською програмою, АСУ ресторану, телефонним тарифікатором, системою контролю доступу, і звичайно, з системою видаленого бронювання. Ці системи, або підрозділи, працюють не
ізольовано один від одного, а обмінюючись інформацією між собою. Інформація може бути у вигляді документації на папері або в електронному вигляді. Таким чином, АСУ це: • спосіб накопичення і джерело отримання повної і своєчасної інформації про гост і поточний стан готелю, що поступає з суміжних систем (підрозділів) в зручній формі, а, отже, основа інформаційної системи готелю; •
інструмент і засіб управління і швидкого реагування на постійно змінні ситуації в готелі і на ринку; • спосіб підвищення рівня сервісу для гостей і якості роботи персоналу; • система автоматизації всіх етапів роботи з гостем – від прийому заявки до остаточного розрахунку; • можливість ефективного використання номерного фонду і інших елементів готелю, а, отже, збільшення її доходів; • нові можливості в області управління
і сервісу, бо накопичені дані стають безцінним капіталом для готелю. Бази даних «історії гостя» дозволяють заохочувати постійних клієнтів, точно вивчати цільовий ринок готелю, прогнозувати попит, але послуги, проводити ефективну маркетингову і кредитну політику. Автоматизація процесів функціонування готелю – обов'язкова умова до успішної роботи готелю, а ефективне використання зібраних даних є ключовим чинником
її конкурентоспроможності. Частка автоматизованих малих готелів складає не більше 30 % від загальної кількості. Замовлені системи в Україні розроблялися в умовах, коли внутрішня структура більшості готелів була більш менш однотипною, а законодавство майже не мінялося. Такі системи враховували інтереси конкретного готелю, поступово автоматизуючи окремі ділянки роботи. Підтримувати таку систему в умовах змінного законодавства
і постійних нововведень в готельному бізнесі важко. Саме тому від замовлених систем відмовляються, розробляючи і застосовуючи в основному типові системи [18]. 1.3. Характеристика факторів, що впливають на розвиток малого бізнесу в індустрії гостинності в Україні Розвиток тої чи іншої галузі залежить від цілого ряду факторів.
Готельний сектор не є виключенням. Перелічуючи фактори, що здійснюють безпосередній вплив на розвиток готельної галузі, необхідно, перш за все, розмежувати фактори, обумовлені місцем готельного сектора в системі економічних зв’язків і специфічні умови функціонування галузі в конкретній країні. Основною групою факторів є економічні фактори (загальний стан економіки, фінансова стабільність, розвиток туристичного сектору, інвестиційна привабливість, середній дохід на душу населення, рівень безробіття,
рівень оподаткування, банківський відсоток на кредит, наявність сильної конкуренції зі сторони стихійного ринку апартаментів і квартир і т.д.). Макроекономічні показники в українській економіці в цілому створюють картину стійкого економічного розвитку. За даними Держкомстату приріст ВВП за період січень – квітень 2007 року, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, становить 7,9%. Неухильно росте доля сектора послуг в ВВП – 38%. Позитивна динаміка перелічених показників відповідно
відображається на сфері готельних послуг. В 2006 році об’єм реалізації послуг, наданих готелям та іншим об’єктам для короткострокового проживання в Україні, становить 2 млрд. 47 млн. грн. (в ринкових цінах), що на 35% більше, ніж в 2005 році . Разом з тим, важливу роль в розвитку галузі, по відношенню до внутрішнього споживача, також відіграють соціальні і соціально – економічні фактори: розподіл населення по рівню доходів, рівень освіти, культури,
естетичні потреби населення, спосіб життя, вікова структура, співвідношення міського і сільського населення (міське населення більш рухоме), рівень злочинності, розвиток туризму, зростаюча потреба у відпочинку, внаслідок збільшення стресового навантаження і т.д. Особливе місце серед цих факторів відводиться збільшенню об’ємів ділового туризму, що є наслідком зростання ділової активності як вітчизняних, так
і іноземних підприємців. Зростання кількості ділових переговорів і їх рівня організації, в на слідок підвищення інвестиційної привабливості України стимулює розвиток готельних комплексів класу „люкс”, включаючи до себе інфраструктуру забезпечення переговорного процесу. Слід зазначити, що витрати на ділову поїздку бізнесмена в середньому в три рази перевищують витрати
звичайного туриста. І, як показують маркетингові дослідження, на відмінність від інших турпоїздок, бізнес–туризм цілорічно забезпечує завантаження готельних підприємств, що особливо важливо в період міжсезоння. Під час будь-яких економічних спадів і криз сфера ділового туризму страждає менш за все, а деколи і збільшує свій об’єм. В середньому, обслуговування корпоративних бізнес – туристів приносить готелям
до 40 – 50% доходу і значно сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності. Такі показники характерні саме для бізнес – готелів з розвинутою інфраструктурою відповідних послуг [17]. Особливий вплив надають і демографічні фактори. В цьому аспекті особливо важливі тенденції змінення чисельності населення, коефіцієнт народжуваності і смертності, природній приріст, міграційні явища.
Кількість населення, його склад і структура здійснюють безпосередній вплив на формування споживацьких сегментів готелів, а також їх переваги. На сьогоднішній день в Україні негативною є тенденція зміни чисельності населення і доволі висока міграційна активність. Важливою особливістю готельних послуг, відрізняючи їх, перш за все від послуг промисловості, де в великій мірі використовуються машини
і автомати, є широка участь людей у виробничому процесі. Залучення людського фактору надає сильний вплив на неоднорідність, мінливість якості і зв’язаний разом із ними недолік стандартизації, що представляє одну із важливих проблем в сфері розвитку готельних послуг. Для рішення цієї проблеми на багатьох готельних підприємствах введені стандарти обслуговування – комплекс
обов’язкових для ви конання правил обслуговування споживачів готельних послуг, які мають гарантувати установлений рівень якості всіх виконавчих операцій. На сьогоднішній день в Україні основною проблемою є недостатня кількість кваліфікованого персоналу. Хоча підготовку по спеціальності „Готельна справа” здійснюють більше ста вищих учбових закладів країни, вона відірвана від реальності.
Ідеальним варіантом при підготовці кадрів для підприємств готельного комплексу є виробнича практика, бажано на одному й тому ж підприємстві в різних службах, в результаті чого студент може вибрати відділ, в якому він буде надалі працювати, а готель забезпечує себе підготовчими кадрами, які знайомі з влаштуванням підприємства і спроможні ефективно працювати, починаючи з перших днів кар’єри. Визначний вплив на розвиток готельного сектору надає правова сфера.
За допомогою прийняття законодавчих актів, регламентуючих діяльність суб'єктів готельної галузі створюється нормативно правова база: податкове і трудове законодавство, правила ліцензування, санітарно - гігієнічні вимоги, правила пожежної безпеки, закони про права споживачів і т.д. В особливу рубрику можна винести проблеми, зв'язані з рішенням запитань видачі земельних ділянок. В Україні сьогодні склалась неоднорідна ситуація в цьому плані.
В Києві вже сьогодні спостерігається дефіцит будівельних майданчиків, а також труднощі, зв'язані з процесом їх документального оформлення. В регіонах земельні ділянки можна купити значно дешевше, простіше вирішуються багато питань. Найбільш цікаві в плані реалізації проектів великі міста: Одеса, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, а також Крим, як один із курортних центрів України. Визначний вплив на структуру туристичних потоків, а отже
і на кон'юнктуру на ринку послуг, надає політична обстановка в країні. Українська політична сфера в 2007 році характеризується непередбачуваністю подій, що певною мірою позначається на зовнішньоекономічних відносинах з іншими країнами. Наприклад, в курортному сезоні 2007 році в Криму прогнозують зменшення частини туристів із Росії і збільшення частини європейських приїжджих.
Це зв'язане з тим, що на фоні неоднозначних відносин України і Росії багато туристів побоюються закриття кордону і введення закордонного паспорту. Крім загальних факторів на економіку готельної галузі великий вплив надає і ряд специфічних факторів. В Україні таким великим поштовхом до розвитку готельного сектору є майбутня організація чемпіонату Європи з футболу в 2012 році.
Тільки в столиці України повинно бути 5-10 готелів класу "п'ять зірок" (на даний момент 2) і до 30 готелів класу "чоти-три зірки" (на даний момент 8), а також понад 30 малих готелів. Містами, що приймають чемпіонат, стануть Київ, Дніпропетровськ, Донецьк і Львів, А також розглядаються Одеса і Харків. В даний момент готелі української столиці спроможні прийняти 15,5 тис. чоловік, в регіонах
існуючий рівень готелей і номерний фонд не може задовольнити потреби для проведення чемпіонату. Наприклад, Донецьк може запропонувати послуги всього 19 готелів, Львів - 38, в Дніпропетровську - всього 40 готелів необхідного рівня. Найбільш дефіцитною категорією у всіх містах являється трьох чотирьох зіркові готелі на 150-200 місць з розвинутим конференц - сервісом і вартістю проживання до 100 доларів за добу.
Велика нестача усіх міст й в малих готелях [20]. Таким чином, в перебігу найближчих років прогнозується пожвавлення інвестиційної активності в готельному секторі України (мал №). Хоча, що ж до інвестиційного клімату в Україні, то тут дуже важливо відзначити, що законодавство України поки ще не сприяє залученню інвестицій в будівництво готелів як такових, не говорячи вже про
міні-готелі. Проте, в цілях залучення коштів інвесторів на розвиток інфраструктури туризму, Державна туристична адміністрація внесла пропозиції про зміну деяких законів, зокрема забороняючих приватизацію курортних об'єктів (санаторіїв, будинків відпочинку). Гостурадміністрация пропонує дозволити приватизацію санаторно-курортних будинків відпочинку за умови збереження профілю їх діяльності. Залучення інвесторів для розвитку
інфраструктури туристичної галузі можливо лише шляхом введення більш привабливих для них правил гри на ринку. Проте, слід зазначити, що іноземні інвестори ще з побоюванням дивляться на можливість капіталовкладення в Український ринок готельних послуг. В першу чергу їх цікавить прозорість фінансових операцій, чиста податкова схема і, безумовно, прийнятний рівень прибутковості. Також слід врахувати, що
Україна на сьогоднішній день ще вважається ризиквою в економічних і політичних відносинах країною. Проте, можна з упевненістю сказати, що в найближчому майбутньому сектор міні-готелів чекає не тільки кількісне, але і якісне зростання. Проте вже на сьогоднішній день Держтурадміністрация спільно з Мінекономіки розробляють новий закон, що сприяє залученню внутрішніх
і зовнішніх інвестицій для будівництва і реконструкції готелів. Інвесторів планується звільнити від сплати 20% ПДВ на придбання спеціального імпортного обладнання, що не виготовляється в Україні. Також пропонується зняти ПДВ (зробити ставку 0%) на будівельні послуги із зведення санаторно-курортних об'єктів готельного господарства.
Рисунок 5 В цілому тенденції розвитку даного сектора на Українському ринку є позитивними і зводяться до того, що найближчим часом кількість міні-готелів збільшуватиметься. В першу чергу через те, що термін повернення інвестицій скорочуватиметься в порівнянні з великими готелями, на сьогоднішній день він складає 3-5 років. Крім цього чинника, явно зростає попит на міні-готелі. Клієнти віддають перевагу невеликим готелям, з відчуттям затишку, домашнього тепла
і більш індивідуальний підхід до себе, а також і більш вигідні ціни на проживання. РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГОТЕЛЮ «ГЛІБОВКА» 2.1. Загальна характеристика готелю «Глібовка» та основних напрямків його діяльності Готель «Глібовка» знаходиться на високому, укритому зеленню вікових дерев, поряд з живописним парком та озером. Готель «Глібовка» розташований в мальовничому районі поблизу головної магістралі міста, що
йде по направленю до міста Бориспіль. До готелю зручно добиратися автомобілем і суспільним транспортом. Станція метро «Харківська» знаходиться на відстані 2 км від готелю. Аеропорт «Бориспіль» розташований недалеко за межею міста, в 10 хвилинах їзди на автомобілі. Готель «Глібовка» відкрився в 2006 році. Адреса готелю «Глібовка»: м.Глібовка, Київська обл. проспект
Чорновола 26 тел. 224 – 84 – 84 тел. 224 – 94 – 92 hotel-glibovka.com.ua hotel-glibovka@ukr.net В готелі «Глібовка» організаційна структура відображає взаємозв’язок ланок управління підприємством (Рисунок 6). Досліджуючи дану структуру можна зробити висновок, що вона - лінійно-функціональна, керівником даного підприємства є директор, оскільки готель «Глібовка» є товариством з обмеженою відповідальністю. На підприємстві
існує демократичний стиль управління, оскільки всі рішення обговорюються колективом, але приймає їх та несе відповідальність лише керівник. Рисунок 6 Організаційна структура готелю є відображенням повноважень та обов’язків, які покладені на кожного робітника. Ця структура досить складна, нестандартність її зумовлена функціональними особливостями та специфікою управління організацією. В готелі «Глібовка» функціонує не багато відділів, які виконують певні функції
згідно положень про підрозділи. Форми реалізації функцій управління на підприємстві наступні: 1. Адміністративна – директор, головний менеджер готелю, менеджер ресторану вирішують такі питання: визначення загальних напрямків політики підприємства у рамках поставлених цілей та задач, прийняття рішень, які орієнтовані на певний сегмент ринку, що спрямовані на задоволення потреб споживачів, вирішують питання, пов’язані з фінансовою політикою та економічним управлінням.
2. Операційна –– забезпечують створенні та реалізацію основних та додаткових послуг готелю. Інженерна служба, енергетична, транспортна та складська служби забезпечують безперебійну роботу всіх систем готелю, постійне постачання енергії, своєчасне завезення всіх ресурсів на підприємство та ін. 3. Маркетингова – відділ продажів та маркетингу 4. Еккаутинг – бухгалтерія - облік всіх господарських операцій підприємства.
В організаційній структурі сучасних готелів виділяється основний операційний підрозділ - служба розміщення. Це пов’язане з тим, що готелі пропонують своїм гостям головну послугу – безпечне і комфортне проживання. Іншим підрозділам надається допоміжна роль підтримки основної діяльності готелю. Отже, розглянемо докладно підрозділи готелю «Глібовка» (Рисунок 7). Служба прийому і розміщення (СПіР) До функцій служби прийому
і розміщення входить бронювання, реєстрація, розподіл номерів, надання гостям різних інформаційних послуг, стягування плати за проживання, ведення необхідної документації. До обов'язків цієї служби входить також ведення і підтримка в робочому стані бази даних, що містить інформацію про гостей і стан номерного фонду. Готель комп'ютеризований, кожен співробітник СПіР має право на доступ лише до тих комп'ютерних даних, до яких він має безпосереднє відношення.
Інженерно-технічна служба Повсякденна підтримка в належному стані номерів вимагає великої відповідальності і пунктуальності. Значення цієї служби в готелі по мірі насичення їх сучасним високотехнологічним обладнанням все більше й більше зростає. Ця служба в готелі несе відповідальність за роботу механічної, електричної, опалювальної, вентиляційної служб, водопостачання та каналізації, а саме: підтримка складних систем в робочому стані та
їх ремонт. Фінансово-економічна служба (бухгалтерія). Ця служба в готелі відповідає за своєчасне складання бухгалтерської звітності в суворій відповідності з нормативними документами; несе відповідальність за дотримання фінансової і договірної дисципліни; проводить аналіз фінансово-господарської діяльності; складає фінансово-господарські плани і кошториси за встановленими формами; несе відповідальність за своєчасність складання звітів,
балансів і рахунків, прибутків і збитків; виконує роботу з обліку, введення в експлуатацію і списання матеріальних цінностей і обліку коштів у встановленому порядку; несе відповідальність за дотриманням ціноутворення і правильності складання тарифів; здійснює облік надходження і вибуття виробничих запасів відповідно до Положення (стандартів) бухгалтерського обліку; організовує роботу з одержання ліцензій. Рисунок 7 Структура оргінізації та підрозділів
Режим роботи Режим готеля: цілодобовий (24 год) Режим роботи ресторану: з 8:00 до 23:00 Режим роботи працівників: Таблиця 2.1. Посада Режим роботи Головний бухгалтер 10:00 – 18:00 Головний менеджер 11:00 – 23:00 Адміністратор 10:00 – 22:00 Завідуючий поверхами 9:00 – 19:00 Чергові та покоївки 7:00 – 19:00/ 19:00 – 7:00 Головний
інженер 9:00 – 18:00 Інженер з технічного нагляду 9:00 – 18:00 Начальник господарської служби 8:00 - 19:00 Швейцари 9:00 – 21:00 Менеджер ресторану 10:00 – 22:00 Шеф-кухар 11:00 – 23:00 Кухар 7:00 – 16:00/ 16:00 – 23:00 Миючий посуду 8:00 – 16:00/ 16:00 – 23:00 Бармен 8:00 – 16:00/ 16:00 – 23:00 Офіціант 8:00 – 16:00/ 16:00 – 23:00
Матеріально-технічна база Матеріально-технічна база підприємства: адміністративні приміщення (кабінети, контори, приміщення для нарад) приміщення вестибульної групи (вестибуль, гардероб, санітарні вузли, пункт охорони громадського порядку) приміщення житлової групи (номери, коридори, холи, вітальні, приміщення побутового обслуговування на поверсі) приміщення масового обслуговування – зали приміщення ресторанного господарства.
Складські приміщення для продуктів і сировини. Матеріально-технічна база готелю включає в себе 3-поверхову будівлю, яка безпосередньо відведена для надання послуг розміщення, що представлена 12 номерами та прилеглу до неї територію, яка використовується як зона відпочинку. Усі будівлі, приміщення та територія є власністю готеля. Матеріально-технічне оснащення номерного фонду складає: ліжко,
TV, DVD, туалетна кімната з душовою зоною, холодильник, система освітлення, трюмо, стіл, шафа, диван, стільці, крісла, система кондиціонування. Фітодизайн представлений як композиціями зі штучних квітів, так і живими, окремими квітами та рослинами. Також наявні: картини, телефон, іnternet, системи пожарогасіння, попарної сигналізації та оповіщення про пожежу. Теплозабезпечення. У приміщенні гастрономічного блоку змонтована система рекуперації повітря, що дозволяє
значно економити витрати теплової енергії. Водопостачання. Водопостачання готельного комплексу здійснюється від двох незалежних магістралей, які передбачають два закільцьованих вводу з установленими водолічильниками на кожному з них. Система питного водопроводу суміщена з протипожежною. Каналізація. Готельний комплекс забезпечений побутовою, жировою, ливневою каналізацією та дренажними
системами. Господарчі, побутові та стічні води відводяться самотечією у міську каналізаційну мережу. Електропостачання. Електропостачання готельного комплексу здійснюється по двом незалежним вводам від РП-373. У будівлі готельного комплексу встановлено АВР пожежної та охоронної сигналізації, пожежних насосів, пожежної вентиляції, комп’ютерних мереж і аварійно-евакуаційного освітлення. Для запобігання ураження електричним струмом у готельному комплексі
виконано занулення. Вентиляція та кондиціювання. Житлові приміщення обладнані автономними сучасними кондиціонерами, а з 2000 року системою кондиціювання фірми TRANE (США) обладнані приміщення холу готелю . Комп’ютерна мережа. Призначена для автоматизації виробничих процесів: – бронювання місць (у т.ч. через Internet), розміщення та розрахунку з клієнтами за надані послуги; – бухгалтерського обліку та аналізу
економічного стану готельного комплексу; – документообігу та створення рекламних матеріалів малого тиражу, а також для надання додаткових послуг (Internet). Програмне забезпечення: "Мій Готель" ver. 2.20 В готелі впроваджена система бездротового доступу до ресурсів Internet за Wi-Fi технологією. Телевізійна кабельна мережа.
Телевізійна кабельна мережа забезпечує трансляцію в межах готельного комплексу 50ти європейських ТВ-каналів. Пожежно-охоронна сигналізація. Готельний комплекс обладнаний системою пожежної автоматики ППС-3. Станції приймання знаходяться на пожежному пості. Отже, готель за матеріально-технічними показниками оснащений достатньо добре, що включає устаткування
за останніми науково-технічними розробками та усіма належними матеріальними засобами відповідно до категорійності готеля. А також матеріали, що були використані в оздобленні інтер’єру ресторану відповідають високої якості, є довговічними, жиро- та вологостійкими та повністю відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. 2.2. Дослідження особливостей управління та розвитку готелю «Глібовка» Процес управління готелем пов'язаний та безпосередньо впливає на експлуатацією устаткування
і приміщень (прибирання, чищення), збереження і переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції. Він здійснюються в готелі «Глібовка» складськими, транспортними, інженерно-технічними службами. До обслуговуючих процесів належать соціальні послуги, надані працівникам на даному підприємстві. Допоміжні і обслуговуючі технологічні процеси виконуються іншими спеціалізованими підприємствами, для яких ці процеси
є основними. Так, спеціалізація веде до зниження затратності підприємства, до підвищення якості обслуговування. Організація такої технології вигідна для даного готелю, оскільки він є невеликим підприємством. Готель «Глібовка» як підприємство індустрії гостинності, є представником однієї з областей сфери обслуговування, що динамічно розвивається. Недивлячисть на те, що даний готель належить до ряду малих готелів, управління даним бізнесом викликає
не менше складності, аніж великим готелем. Управління ним, як і іншим бізнесом сьогодні, неможливе без активного використання інформаційних технологій, обумовлених стрімким проникненням у всі сфери життя суспільства персональних комп'ютерів та Інтернету. Не залишився в стороні від цих тенденцій і даний готель. Комп'ютеризація готеля «Глібовка» включає три етапи.
1. Автоматизація бізнес – процесів усередині готелю. Інформація про роботу готелю накопичується і зберігається (у базі даних) на сервері. Клієнт – серверна технологія побудови інформаційних систем забезпечує доступ до бази даних з будь-якого робочого місця відповідно до прав доступу. Сервер без даних і пов'язані з ним локальною мережею робочі місця підрозділів, зі встановленим на них програмним забезпеченням,
утворюють внутрішню Інтернет – систему готелю. 2. Створення зовнішньої інформаційної системи. Дана система дозволяє автоматизувати бізнес-процесси через мережу Інтернет, що зв'язує внутрішню інформаційну систему готелю з її зовнішніми партнерами (туроператорами, клієнтами). 3. Об'єднання Інтернет - і екстранет – систем в одне бізнес середовище.
Інтегрує всі внутрішні служби готелю і забезпечує відгук на будь-які запити ззовні завдяки методам електронного обміну даними, електронній комерції. Управління готелем «Глібовка» відбувається за допомогою автоматизованої системи управління та програми обліку клієнтів Front-office, програма "Мій Готель" ver. 2.20. Дана система управління готелем «Мій готель» (стара назва
R-Hotel) – це програма обліку і реєстрації клієнтів, роботи ресторану і інших служб, яка були розроблені нашими українськими і польськими партнерами спеціально для малих готелів і хостелов. За допомогою даної системи здійснюються наступні функції: 1. Ведення та облік клієнтів готелю. 2. Упраління бронюванням
і розміщенням. 3. Управління тарифною політикою готелю. 4. Оптимізація завантаження номерного фонду. 5. Швидке розраховування гостей. 6. Контролювання фінансових показників готелю. 7. Автоматизація тарифікації телефонних розмов гостей. До ключових переваг системи «Мій готель» можна віднести:
1. Зручна «шахматка»; Всі дії по роботі із заявками доступні прямо з режиму «Шахматка»: • Створювати заявки, вибравши кімнату і період мешкання гостей; • Перетягувати заявки з однієї кімнати в іншу; • Копіювати заявки шляхом «перетягування»; • Поселяти, виселяти, переселяти і розраховувати гостей; • Ставити і знімати кімнати з ремонту; • Контролювати прибирання номерів;
2. Можливість продажу не тільки номерів, але і окремих місць (койко-місць) в них. 3. Підтримка почасової оплати. 4. Підтримка конфіденційної фінансової інформації (форма 2). 5. Масштабність. Система встановлена в мережевому варіанті, що запезпечує зручність у виконанні завдань. Робота із заявками може проводиться як з схеми розміщення («шахматки») для малих готелів, так і в режимі роботи з м'якими бронямі. 6.
Гнучкість управління номерним фондом. Історія готелю і статистика не втрачається при зміні категорій номерів, введенні або виведенні номерів з екплуатациі, зміні структури готелю. 7. Гнучкість упрвленія тарифами. Система надає могутній інструментарій по управлінню тарифами: призначення знижок, управління тарифними періодами (высокий/низкий сезон, тарифи вихідного дня), призначення спеціальних тарифів мешкання для
окремих заявок, тарифікація доп. місць, доп. послуг і т.д 8. Гнучкість отримання статистики. Система дозволяє здійснити зріз, під яким користувач хоче зібрати статистику (по країнах, компаніях, категоріях номерів, місяцях, днях тижня, кімнатах і т.д.). 9. Можливість інтергациі з ресторанною системою. 10. Інтеграція із зовнішніми пристроями. • АТС (тарифікація дзвінків) •
Системи електронних замків (програмування карток) • Считування дисконтних карток. Управління обслуговуванням готелю включає: 1. Підготовка до поселення. Формування номерного фонду з урахуванням реквізитів кожного номера, контроль за станом номера, історія зміни реквізитів номера, розмежування прав доступу користувачів до редагування і перегляду документів, архівів і довідників, протоколювання змін документів системи.
2. Управління поселенням: аналіз номерного фонду на певний період, бронювання номерів, реєстрація гостей, поселення гостей. Перегляд карти розміщення. 3. Облік наданих послуг: настроювання довільних програм розрахунку тарифів на послуги, типова специфікація послуг, історія цін на послуги, кількісний облік наданих послуг у розрізі матеріально відповідальних осіб, автоматичне формування рахунків до одержання та актів виконаних робіт, автоматичний облік телефонних
переговорів. 4. Облік взаєморозрахунків з контрагентами: оперативний контроль взаєморозрахунків, аналіз документів, формування вимоги на погашення дебіторської заборгованості. Модуль „Управління додатковими послугами” управляє всіма додатковими послугами, що пропонує готель. Модуль “Управління запасами” включає облік запасів по партіях і довільних характеристиках (атрибутах), оцінку запасів за методом середніх цін,
FIFO, LIFO, обліковими цінами, цінами останніх закупівель, інвентаризацію і переоцінка запасів тощо. Інший аспект впровадження в управління обслуговуванням - це модуль електронних замків, що автоматично підтримує безпеку, престижність і зручність номеру, регулювання світлу, тепла тощо. Системи управління продажами готелю. Це сучасний підхід до управління відділом продажів
і вирішення задач з організації і проведення заходів у готелі, що ефективно управляє діяльністю комерційного відділу готелю, здійснює групові продажі, аналізує прибутковість заявок, що надходять, формує цінову політику, складає контракти і контролює їхнє виконання, здійснює бронювання, продаж і оренду конференц-приміщень, допомагає організовувати банкети і заходи. Вона сприяє збільшенню продажів при істотній економії ресурсів
і часу. Створення пакету необхідних послуг для клієнтів при організації заходів різного харак
! |
Как писать рефераты Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов. |
! | План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом. |
! | Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач. |
! | Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты. |
! | Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ. |
→ | Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре. |