Зоологія

Зоологія – наука, що вивчає тварин – їх будову, спосіб життя і поширення на Землі.

Нема такого місця на Землі, де б не зустрічалися ті чи інші представники тваринного світу. На неосяжних просторах північної тундри, в непрохідних тайгових лісах, на снігових вершинах гір, у жарких безводних пустинях і на великих глибинах океанів – всюди існують ті чи інші тварини.

Одні з них живуть на поверхні землі, інші ведуть водний спосіб життя. Є серед тварин і такі, що опанували повітряний простір. Навіть під землею в грунті, куди не проникають сонячні промені, також живуть тварини.

Чимало тварин живе на тілі чи в тілі інших тварин, людей і рослин, живлячись за їх рахунок. Таких тварин називають паразитами.

Як і рослини, тварини живуть у різних умовах. Це позначається на особливостях їх будови. Кожен знає, як добре пристосовані риби до життя у воді, а птахи – літання. У тварин, що живуть у пустинях, є багато пристосувань, що

1

дають їм змогу жити довгий час без води, витримувати велику спеку.

Відмінність умов існування тварин на Землі є причиною величезної різноманітності тваринного світу. Тварини відрізняються своєю формою, розмірами, забарвленням та здатністю пристосовуватись і жити в різних умовах.

Форма тіла тварин дуже різноманітна. Іноді вона буває просто дивовижна. Наприклад деякі морські тварини зовнішнім видом нагадують чарівні квіти не менше відрізняються тварини і своїми розмірами. Зоологія вивчає цілий світ таких дрібних тварин, яких можна побачити лише за допомогою мікроскопа при великому збільшенні. Поряд з подібними дрібнісінькими істотами на землі зустрічаються такі величезні тварини, як слони і кити. Завдання Зоології – вивчати будову й життя різноманітних тварин, умови їх існування та поширення на земній кулі, розробляти способи переробки тваринного світу в бажаному для людини напрямі.

Характерні ознаки тварин. Хоч тварини дуже різноманітні, всі вони мають чи мало різних спільних ознак. Тіло їх завжди складається різних клітин. Тварини рушаються і дихають. При диханні вони вбирають кисень і виділяють вуглекислий газ. Всі тварини живляться, споживаючи різні поживні речовини. Тварини ростуть і розвиваються. Вони

2

відповідають на різноманітні подразнення, що надходять з навколишнього середовища. Така властивість у багатьох тварин пов’язана з наявністю у них нервової системи, та органів чуття – очей, вух тощо. За допомогою нервової системи та органів чуття вони зв’язані, з середовищем що їх оточує. Тварини розмножуються, тобто дають початок подібним до себе живим істотам.

Спільні ознаки рослин і тварин вказують на єдність рослинного і тваринного, на їх спільне походження. Як встановила сучасна наука, перші живі істоти виникли з речовин неживої природи мільйони років тому у чому ж полягає основа відмінність між тваринами і рослинами ? Тварини відрізняються рослин на сам перед способом живлення. Як ми знаємо з ботаніки, рослини, використовуючи за допомогою хлорофілу енергію сонячного світла, самі переробляють неорганічні речовини на органічні.

У тілі тварин є тканини, органи і системи органів, яких немає у рослин. Зокрема, у рослин немає нервової системи.

Поняття про філогенез. Ч.Дарвіна значно доповнили і розширили його послідовники, і як закінчена система поглядів воно остаточно сформувалось на початку ХХ сторіччя під назвою класичний дарвінізм.

3

Найбільший внесок у розвиток дарвінізму того часу зробив знаменитий німецький учений Е. Геккель - засновник філогенетичного напряму в цьому вченні. Він звернув увагу на те, що протягом історичного розвитку певної систематичної групи ті організми, котрі зазнали еволюційних змін, передають нащадкам свої властивості. Отже, філогенез-це історичний розвиток як усього живого загалом, так і окремих груп (видів, родів, родин і т .д. до царств включно). Для визначення філогенезу певної групи він запропонував метод потрійного паралелізму: зіставлення даних палеонтології, порівняльних анатомії та ембріології (онтогенезу).

Дослідження решток викопних організмів та порівняння їх із сучасними видами, а також порівняння будови сучасних видів між собою дають змогу виявити певні відміни між ними, а також встановити напрями історичних змін як окремих рис будови, так і типу організації в цілому. Таким чином, викопні й сучасні форми ніби зв’язуються в єдиний філогенетичний ряд-послідовність історичних змін організмів у цілому чи їхніх окремих органів у межах певної систематичної групи.

Для пояснення походження кількох видів нащадків від спільних предків Ч.Дарвін ввів поняття дивергенції – явище розходження ознак у нащадків як наслідок пристосувань як особин предкового виду до різних умов довкілля. Геккель

4

дійшов висновку, що всі нащадки певного виду які виникли завдяки дивергенції, мають єдине походження. Він запропонував принципи побудови природної філогенетичної класифікації, яка грунтується на походжені від спільного предка, розробив спосіб графічного зображення філогенезу у вигляді філогенетичних дерев, або дендрограм, а також побудував перші філогенетичні схеми розвитку живих організмів.

Дослідження різноманіття адаптацій. Велике значення мало вивчення різноманіття адаптацій організмів та їхнє пояснення з позицій дарвінізму.

Тварина із захисним забарвленням і формою маскуючись, приймає певне положення тіла. Наприклад, гусінь метеликів - п’ядунів або тропічні комахи - паличники схожі на сухі сучечки; у разі небезпеки вони завмерають і стають зовсім непомітними на рослинах. У помірних широтах завдяки сезонним линькам ссавці й птахи набувають темного літнього чи світлого зимового забарвлень, що відповідають загальному тлу довкілля. Є тварини, здатні швидко змінювати забарвлення залежно від навколишнього середовища: камбала, восьминоги, хамелеони тощо.

Тварини мають величезне значення у житті людини тому зоологія як наука виникла і розвивалась у тісному зв’язку з

5

діяльністю людини з давніх-давен людина діставала від тварин різноманітні продукти харчування. Серед чичленних тварин поряд з шкідливими є й багато корисних. Тому ми повинні якомога доцільніше використовувати наші багатства

Тваринного світу в інтересах народного господарства повсякденно дбати про їх відтворення і збільшення.

Гаметогенез – процес утворення статевих клітин.

Розрізняють овогенез – формування яйцеклітин та сперматогенез – сперматозоїдів яйце клітини та сперматозоїди, які мають гаплоїдний набір хромосом, утворюються з первинних диплоїдних статевих клітин у статевих залозах і проходять ряд послідовних стадій: розмноження дозрівання, формування.

На стадії розмноження первинні статеві клітини діляться у результаті мітотичних поділів. Після чого їхня кількість значно зростає.

На стадії росту утворені клітини збільшуються до певних розмірів та досягають стадії дозрівання, під час якої диплоїдні первинні статеві клітини у результаті мейозу перетворюються на незрілі гамети цей процес має свої особливості при утворенні сперматозоїдів та яйцеклітин. Під час сперматогенезу в наслідок двох мейотичних поділів диплоїдного сперматоцитів