Реферат на тему:
Функції рядків
Функції рядків призначені для роботи з текстами. Вони забезпечують виконання великої кількості операцій над текстовими данними — порівняння, пошуку та перетворення P - імен символів та чисел.
1. UNPACK <atom>. Повертає список символів, P - імена кожного з яких складаються з символів атома <atom>. Якщо <atom> не є атомом, повертається NIL.
$ (UNPACK ‘abcde) $ (UNPACK 216) $ (SETQ *PRINT-BASE 16*)
(a b c d e) (\2 \1 \6) $ (UNPACK 216)
(\0 \D \8)
2. PACK <list>. Повертає символ, P - ім’я якого складіється зі счеплених P - імен атомів у списку <list>. Для визначення P - імен чисел використову- ється поточна система числення. Функція PACK завжди повертає символ, навіть якщо P - ім‘я складається тільки з однозначних чисел.
$ (PACK ‘(a b c d e) $ (PACK ‘(\7 \3 \1) $ (PACK ‘(Q \7 \A \1))
abcde |731| Q7A1
3. PACK* <atom1> ... <atomN>. Повертає символ, P-ім’я якого складається зі счеплених P-імен атомів. Ця функція є вузькою версією PACK, оскільки вона працює не зі списком атомів, а з будь-якою кількістю атомів.
$ (PACK* ‘a ‘b ‘c) $ (PACK 4 ‘QW ‘T)
ABC |4QWT|
4. CHAR <atom> <n>. Якщо <atom> — символ або число, а <n> — невід’ємне ціле число, функція CHAR повертає символ, P - ім’я якого є n-ий символ P - імені <atom>, причому відлік символів починається з 0. Функція повертає NIL якщо <n> не ноль і не додатнє ціле число, або якщо P - ім’я атома <atom> містить меньш ніж n символів.
(DEFUN CHAR (atm n) $ (CHAR ‘ABCDE 3) $ (CHAR 12345 0)
((ATOM atm) D \1
(NTH n (UNPACK atm)) ) )
5. SUBSTRING <atom> <n> <m>. Якщо <atom> — символ або число, <n> та <m> — невід’ємні цілі, nЈm, то функція SUBSTRING повертає символ, P - ім’я якого складається з символів P - імен атома починаючи з n-ого до m-ого, причому відлік символів починається з 0. Якщо nЈ0, то вважається що n=0. Якщо m не вказано, або меньше за 0 чи більше за кількість символів в P - імені атома, m вважається рівним кількості символів в P - імені атома. Якщо n>m повертається NIL.
(DEFUN SUBSTRING (atm n m)
((AND (ATOM atm) (INTEGERP n))
((MINUSP n) (SUBSTRING atm 0 m))
(PACK (SUBLIST (UNPACK atm) n m))
$ (SUBSTRING ‘ABCDEFG 2 4) $ (SUBSTRING ‘ABCDEFG 3)
CDE DEFG
$ (SUBSTRING 123456 3) $ (SUBSTRING ‘ABCDEFG 0 3)
|456| ABCD
6. STRING<pr> <atom1> <atom2> <flag>, де <pr - будь-який предикат <, >, <=, >=, =, /=. Відбувається лексикографічне порівняння P - імен атомів згідно з предикатом <pr>. Якщо флаг дорівнює NIL, порівняння відбувається з врахуванням регістру. Якщо флаг не задано, він вважається рівним T. Функція STRING= повертає або T або NIL. Інші функції повертають або NIL, або номер позиції першого символа, починаючи з якого P - імена не співпадають.
$ (STRING= ‘ABC ‘ABC) $ (STRING ‘ABC ‘ABC NIL)
T T
$ (STRING= ‘Abc ‘AbC) $ (STRING= ‘Abc ‘AbC NIL)
T NIL
$ (STRING= |100| 100) $ (STRING< ‘ABC ‘AZC)
T 1
$ (STRING< ‘AZC ‘ABC) $ (STRING>= ‘123 ‘123)
NIL 3
7. STRING-UPCASE <atom>. Повертає символ, P - ім’я якого співпадає з P - іменем атома, але всі його літери перетворюються в великі. Якщо <atom> не є атомом, повертається NIL.
$ (STRING-UPCASE “Lisp Is A Language”) $ (STRING-UPCASE ‘(a s d))
|LISP IS A LANGUAGE| NIL
8. STRING-DOWNCASE <atom>. Повертає символ, P - ім’я якого співпадає з P - іменем атома, але всі його літери перетворюються в маленькі. Якщо <atom> не є атомом, повертається NIL.
$ (string-upcase |This is A TEXT|) $ (string-downcase |This is A TEXT|)
|THIS IS A TEXT| |this is a text|
$ (STRING-UPCASE ‘i) $ (STRING-DOWNCASE ‘I)
I \i
9. FINDSTRING <atom1> <atom2> <n>. Повертає номер позиції першого входження P - імені атома1 в P - ім’я атома2. Якщо <n> - ноль або додатнє ціле, пошук починається з n-ого символа атома2. Якщо P - ім’я атома1 не знайдено, повертається NIL.
$ (FINDSTRING ‘BC ‘ABCDEFG) (FINDSTRING ‘abc ‘abdeabcde)
1 4
10. PRINT-LENGTH <atom>. Повертає кількість символів в P - імені атома з урахуванням значень контрольних змінних *PRINT-BASE* та *PRINT-ESCAPE*.
$ (DEFUN PRINT-LENGTH (atm) $ (PRINT-LENGTH ‘Mulisp)
((ATOM atm) (LENGTH (UNPACK atm))) 6
$ (PRINT-LENGTH -156) $ (PRINT-LENGTH NIL)
4 3
Приклади
1. Написати функцію, яка для заданого атома знаходить максимальну кількість літер, яка в ньому йде підряд. Повернути конс, який складається з літери та числа. Наприклад, для атома a22eeerty повернути (e . 3).
(DEFUN symmax (atm) $ (symmax ‘a22eeerty)
((NOT (ATOM atm)) NIL) (e . 3)
(SETQ lst (UNPACK atm) endel (ASCII 0) endct 0) $ (symmax ‘nil)
(LOOP (n . 1)
((NULL lst)) $ (symmax 1222334)
(SETQ el (CAR lst) ct 0) (\2 . 3 )
(LOOP
((NOT (EQL (CAR lst) el)))
(POP lst)
(INCQ ct) )
(IF (> ct endct) (SETQ endct ct endel el)) )
(CONS endel endct) )
Робота з файлами
По замовченню за пристрій потокового вводу (CIS - Current Input Stream) береться консоль.
Для читання даних з вхідного потоку використовують функцію READ. Після виконання команди (SETQ a (READ)) ви повинні ввести з консолі вираз, який буде прочитано та присвоєно змінній а. При цьому якщо буде введено декілька об’єктів, то змінній а буде присвоєно перший об’єкт. Наприклад, якщо ви введете: as bf gh, то змінна a прийме значення as. Якщо Ви хочете ввести список (складний об’єкт), то його необхідно вводити в круглих дужках: (as df gh).
Функція (CLEAR-INPUT) чистить буфер вводу. В будь-якому випадку повертається NIL.
Функція (READ-LINE) читає елементи з CIS поки не буде прочитано символ переходу на новий рядок (<return>). Повертається символ, Р-ім’я якого складається з усіх прочитаних символів як ті були розташовані у вхідному рядку, окрім <return>.
Функція (READ-CHAR) читає наступний елемент з CIS та повертає його.
Функція (UNREAD-CHAR) повертає в CIS останній прочитаний символ.
Функція (LISTEN) повертає T якщо CIS не порожній, та NIL якщо ми дійшли до кінця файлу.
Функції (OPEN-INPUT-FILE “<name>”) та (CLOSE-INPUT-FILE “<name>”) використовуються для відкриття та закриття файла <name> для вводу.
Функції (OPEN-OUTPUT-FILE “<name>”) та (CLOSE-OUTPUT-FILE “<name>”) відповідно відкривають та закривають файл <name> для виводу інформації.
Приклади
1. Надрукувати кількість літер sym в файлі name.
(DEFUN f (name sym) (SETQ a (READ))
(SETQ c 0) (IF (EQL a sym) (INCQ c)) )
(OPEN-INPUT-FILE name) (CLOSE-INPUT-FILE name)
(LOOP c )
((NOT (LISTEN)))
2. Надрукувати файл в оберненому порядку, якщо його елементи є атомами.
(DEFUN rew (in out) (PUSH (READ) temp) )
(OPEN-INPUT-FILE in) (LOOP
(OPEN-OUTPUT-FILE out) ((EQL temp NIL))
(SETQ temp NIL) (WRITE (POP temp))
(LOOP (SPACES 1) )
((NOT (LISTEN))) (CLOSE-INPUT-FILE in)
(CLOSE-OUTPUT-FILE out) )
Завдання
1. Написати функцію (SRT <in> <out>), яка сортує текстовий файл <in> та виводить дані в файл <out>.
2. Написати функції (PRNUM2 num) та (PRNUM16 num), які відповідно друкують введені десяткові числа в двійковому та шістнадцятковому представленні.
3. Згенерувати за даними числом n та символом y список (y yy yyy yyyy .... yyyyyyyy. Кількість літер s в останньому елементі списку дорівнює n.
Відповіді
1. (DEFUN appl (lst1 lst2)
((NULL lst1) (append lst3 lst2))
((NULL lst2) (append lst3 lst1))
((STRING< (CAR lst1) (CAR lst2)) (CONS (CAR lst1) (appl (CDR lst1) lst2)))
(CONS (CAR lst2) (APPL lst1 (CDR lst2))) )
(DEFUN QSORT (lst)
((NULL (CDR lst)) lst)
((NULL (CDDR lst))
((STRING< (CAR lst) (CADR lst)) lst)
(CONS (CADR lst) (CONS (CAR lst) NIL)))
(SETQ tmp1 (SPLIT lst))
(APPL (QSORT tmp1) (QSORT lst)) )
(DEFUN srt (in out)
(OPEN-INPUT-FILE in)
(OPEN-OUTPUT-FILE out)
(SETQ temp NIL)
(LOOP
((NOT (LISTEN)))
(PUSH (READ) temp) )
(setq temp1 (qsort temp))
(print temp1)
(CLOSE-INPUT-FILE in)
(CLOSE-OUTPUT-FILE out) )
2. (DEFUN prnum2 (num)
(SETQ res NIL)
(LOOP
((= num 1))
(SETQ tmp (DIVIDE num 2))
(SETQ num (CAR tmp))
(PUSH (CDR tmp) res) )
(PUSH 1 res)
(PACK res) )
(DEFUN prnum16 (num)
(SETQ res NIL)
(LOOP
((< num 16))
(SETQ tmp (DIVIDE num 16))
(SETQ num (CAR tmp) tmp (CDR tmp))
(IF (>= tmp 10) (SETQ tmp (ASCII (+ (- 65 10) tmp))))
(PUSH tmp res) )
(IF (>= num 10) (SETQ num (ASCII (+ (- 65 10) num))))
(PUSH num res)
(PACK res) )
3. ; (m1 y 7 y) -> (y yy yyy yyyy yyyyy yyyyyy yyyyyyy)
(DEFUN m1 (sym n list)
((ZEROP n) NIL)
(CONS (APPEND sym list) (m1 sym (- n 1) (PACK* sym list))) )
! |
Как писать рефераты Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов. |
! | План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом. |
! | Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач. |
! | Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты. |
! | Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ. |
→ | Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре. |