Реферат по предмету "Астрономия"


Організаційні вміння і навички

. Чимало вчителів об­межує проблему формування організованості учня тим, що починає урок так званим оргмоментом — перевіркою готовності класу до роботи, протягом уроку часто вдаєть­ся до зауважень щодо порядку на парті. Це спрощений і неефективний підхід. Чому саме? Організованість у. на­вчанні не можна-зводити лише до таких-зовнішніх ви­явів. Вона передбачає сукупність умінь, взаємодія яких забезпечує швидке включення молодших школярів у навчанні, їх уміння діяти цілеспрямовано, орієнтуватися в часі, попередньо обдумувати послідовність і способи ви­конання завдання. Відповідно до цього в молодших учнів слід формувати, такі вміння: 1) організувати своє робоче місце; 2) орієнтуватися в часі і берегти його; 3) планувати свої дії; 4) прагнути до обов'язкового завершення роботи.

Якість організованості різна, тому і методика її форму­вання має бути різноманітною, зокрема роз'яснення, бесі­да, переконання, показ, ігрові ситуації, змагання, прийоми стимулювання і вправляння дітей у певних діях. У зв'яз­ку зі зниженням віку дітей, які йдуть до школи, форму­вання організованості шестирічних першокласників по­требує від учителя особливої уваги.

Ці діти, як правило, емоційніші, їхня поведінка ситу­ативно зумовлена, вона дуже залежить від актуальних потреб. Особливо це помітно під час сюжетних ігор, робо­ти з роздатковим матеріалом, виконання конкретних зав­дань. Тут дитина прагне відразу поділитися своїми вра­женнями, привернути до себе увагу, дістати схвалення вчителя. Під час проведення фронтальної роботи чимало першокласників тривалий час не реагує на вказівки вчи­теля, звернені до класу, і починає працювати лише після особистого звертання. Великого терпіння І наполегливості потребує формування в шестирічних учнів умінь розта­шовувати навчальні речі на парті, вчасно починати і за­кінчувати роботу. Оскільки із зовнішньої організованості розпочинається внутрішня, розглянемо детальніше орга­нізацію робочого місця учня. Зокрема, пропонуємо:1) оз­найомити першокласників з їх партою; 2) навчити відби­рати навчальне приладдя залежно від теми уроку; 3) до­вести до рівня навички правильне розташування кожної речі на поверхні парти; 4) вчити-працювати 3 підручни­ком, зошитом, роздатковим матеріалом, біля дошки. Правильна організація робочого місця усуває побічні подразники, що заважають дитині зосередитися, сприяє раціональному використанню часу уроку, вихованню аку­ратності.

Спочатку треба ознайомити дітей із шкільною партою: для чого призначені та чи інша частина, сидіння, підстав­ка, гачок; чим схожа парта на стіл і чим відрізняється; як найзручніше сидіти. Потім на різних уроках учитель показує, які речі мають постійне місце, а які — ні, як слід розташувати навчальне приладдя. Щотижня доціль­но проводити вправляння на швидкість і якість підготовки до уроку. „Помічник учителя” проходить між рядами і доповідає «Ми готові до уроку».

Найскладніше готуватися до уроків малювання, праці (якщо немає кабінету). Тому вчитель разом з учнями відби­рає, готує і розкладає на партах відповідне обладнання, залучає помічників.

Обов'язок учителя — ретельно продумати першу зустріч дитини з новим підручником. Наприклад, коли першо­класники вперше ознайомлюються з підручником «Мате­матика», разом з дітьми вчитель розглядає обкладинку, запитує, як вони зрозуміли назву книжки, зміст малюн­ка. Учні погортали сторінки. Що на них зображено? Най­частіше — цифри, лінії. Чому? Бо книжка допоможе на­вчитися лічити, розв'язувати приклади, задачі. Це необ­хідно кожній людині, ким би вона не працювала. Щоуроку, коли діти починають працювати з підручником, учитель приділяє особливу увагу їх орієнтації в книжці. Ось фраг­мент уроку, проведеного в кінці вересня: «Зараз, діти, пра­цюватимемо з підручником. Покладіть його перед собою. Знайдіть закладку, перегорніть сторінку вперед. Ми пра­цюватимемо зі сторінкою зліва. На ній ось таке число. Знайдіть (учитель показує запис на дошці, дає кілька се­кунд на загальну орієнтацію учнів у змісті сторінки). Те­пер покажіть пальцем перший малюнок угорі...». Якщо на столі чимало об'єктів, учитель керує поглядом дітей за допомогою указки, вчить виділяти певне зображенні:;, тобто організовує вибірковість сприймання. Після робіт;: з підручником учитель стежить, щоб усі діти правильно . вчасно поклали підручники із закладкою на постійне місце — верхній куточок парти.

На уроках читання особливо ретельно слід домагатись: 1) щоб для знаходження потрібного твору діти не гортали сторінки, а знайшли його назву в змісті, а потім за номером сторінки — у книжці; 2) вміли користуватися підрядниковим словником, в якому пояснюються невідомі або маловживані слова з читаного твору; 3) знаходили червоний рядок, абзац, діалог, знали, що означають римські цифри.

Скажімо, другокласники починають вивчати нову тему „Цікавий світ навколо тебе”. Запропонуйте дітям такі корисні вправи: знайди і прочитай назву теми в змісті книжки; перечитай, які твори належать до цієї теми; знай­ди назву казки «Сильніше за силу». На якій сторінці вона надрукована? Знайди, на якій сторінці вміщено оповідання «Яструбинка». Перевірте, чи відрізняють діти абзац від червоного рядка.

Працюючи з підручниками з української і російської мов, природознавства, учні повинні знати, що виділені І! книжці жирним шрифтом слова, визначення слід прочи­тати кілька разів, повторюючи пошепки; з'ясувати зміст кожного малозрозумілого нового слова, позначення.

Принагідне зауважимо, що перед вивченням віршів напам'ять корисно порадити дітям спочатку визначити послідовність думок, а потім заучувати стовпчиками, якщо вірш великий, якщо невеликий — краще прочитати кілька разів, повторюючи пошепки; з’ясувати зміст кожного малозрозумілого нового слова, позначення.

Принагідно зауважимо, що перед вивченням віршів напам’ять корисно порадити дітям спочатку визначити послідовність думок, а потім заучувати стовпчиками, якщо вірш великий, якщо невеликий – краще прочитати два-три рази весь, а потім відтворювати. Психологічні досліди показують, що під час дослівного запам'я­товування раціональніше заучувати текст не відразу, а розподіляти цей процес у часі. Наприклад, якщо вдома потрібно вивчити великий вірш, його прочитують чотири-п'ять разів після обіду, відтворюють, а потім займа­ються іншими справами. Увечері — знову читають два-три рази і повторюють, уранці закріплюють, прочитав­ши один-два рази.

Отже, важливо, щоб діти добре зрозуміли матеріал, повторювали усвідомлено і розподіляли заучування в часі.

За таких умов матеріал запам'ятовується лет не зберігається в пам'яті міцніше й довше.

Добре роблять учителі, які показують дітям, як саме слід заучувати. Наприклад, А.Г.Процюк (Мізоцька середня школа Рівненької обл.) у другому класі на уроці читання так організувала вивчення напам’ять вірша Б.Чалого „Осінь настає...”. Коли учні кілька разів з різною метою перечитали вірш, учителька запропонувала хором його відтворити, у разі потреби заглядаючи в підручник. Потім підручники закрили і відтворював за наочною опорою. Зокрема, на дошці учні помічають такий зоровий ряд малюнків-символів:

ялинка

Усміхнене листочок листочок журавлиний хмарина

Сонечко молочаю клена клин сіра

Стежачи за указкою вчителя, діти виразно читають вірш:

Ніби притомилось сонечко привітне,

У траві пожовклій молочай не квітне...

Облетіло літо листячком із клена,

Лиш ялинка в лісі сонечко-зелена.

Журавлі курличуть: «Летимо у вирій!»

Пропливає осінь на хмаринці сірій.

До організаційних належать уміння учнів орієнтувати­ся в часі й берегти його, оволодіння яким — одна з головних ознак культури розумової праці.

Молодший школяр поступово привчається без відволі­кань включатися в роботу, працювати в потрібному темпі. Б оцінюванні будь-якого завдання бажано закладати в свідомість першокласника орієнтир: добре справитися з роботою — означає виконати її правильно й у відведений час. Кожна дитина має знати резерви свого часу на уроці (не роздивлятися на всі боки, не перепитувати, довго не вагатися, діяти відразу після вказівки вчителя, тримати в порядку приладдя тощо).

Формування в молодших школярів почуття часу — це складний і тривалий процес, адже час не має наочної фор­ми, він завжди сприймається суб'єктивно. Тому про ньо­го говорять: пливе, тягнеться, біжить, летить... Час на уроці діти сприймають теж по-різному залежно від того, наскільки їх зацікавлює зміст, від посильного наванта­ження, самопочуття.

Навчаючи першокласників орієнтуватися в часі, доцільно розпочинати з вправ на визначення часу на основі життєвого досвіду. Корисно пропонувати час від часу роз­глядати малюнки, на яких зображено дії різної трива­лості. Наприклад, воротар ловить м'яч, дівчинка малює, хлопчик спить, чоловік дзвонить у двері, тесля теше дош­ку. Завдання: назвати дії в порядку збільшення часу на їх виконання.

У другому класі (або в кінці першого) дітей бажано ознайомлювати (найкраще на уроках ознайомлення з на­вколишнім) з тривалістю однієї, трьох, п'яти хвилин за допомогою звичайних і піщаних годинників. Унаочнення часу, спостереження за рухом стрілки і піску для багатьох дітей є відкриттям, що збагачує їх світосприймання і чут­тєвий досвід. Одночасно на різних уроках діти поступово нагромаджують особистий досвід, що можна виконати за 1, 2, 3 хв: скільки написати літер, прочитати, вирізати фігурок, які фізичні вправи виконати, скільки зробити кроків, стрибків. Корисні й протилежні вправи: поперед­ня прикидка, що можна встигнути за певний час, і пере­вірка припущення практичними діями.

Коли вчительку С. М. Лисенкову спитали, який урок можна вважати гарним, вона відповіла: «Урок, на якому на все і на всіх вистачає часу». З її висновком погоджу­ються тисячі учителів, для яких звичка берегти час на уроці є не методичною, а моральною цінністю. Не можна виховати в дітей бережливе ставлення до навчального часу лише закликами і вимогами працюйте швидко, не відволі­кайтесь та ін. Потрібні чітка організація кожного виду діяльності уроку, систематичне виконання роботи «на час», стимулювання дітей заощаджувати свій час на уроці.

Організаційні вміння передбачають і планування учня­ми навчальної роботи, яке на уроці може бути самостій­ною дією і засобом досягнення іншої мети. Планування являє собою мислительну дію, що передбачає усвідомлен­ня змісту та послідовності розумових і практичних дій, потрібних для виконання певної мети.

На різних уроках є чимало ситуацій, коли молодшим школярам потрібні такі дії:

складання плану прочитаного тексту; виконання творчих робіт із розвитку мовлення (описування предметів і явищ, твір за спостереженнями, аналогії);

планування розв'язування задачі;

характеристика природних об'єктів за планом;

планування спостережень за розвитком рослий, зміна­ми в природі;

планування композиції малюнка;

планування виконання саморобки, моделювання різних об'єктів за зразком і власним задумом;

планування колективної роботи.

Планування неможливе, якщо учневі незрозуміла мета діяльності. На зразках власних міркувань учитель на­вчає дітей спочатку визначати, для чого потрібна робо­та, яка її мета, а потім свідомо вибирати засоби досяг­нення, порівнювати, як мета впливає на результат. Цю залежність доцільно простежити на різних завданнях: порівняти умови в розв'язку двох задач, в яких числові дані однакові, а запитання сформульовано по-різному. Чому різні результати?

Розібрати одне й те саме слово з різною метою (звуко-літерний аналіз, склад слова, частина мови). Простежити, як змінюється результат залежно від мети завдання.

Запланована функція навчального мовлення активно розвивається в процесі коментування учнями власних дій, коли відбувається випереджальне визначення словом їх послідовності й аналізу виконання. Це виявляється в тому, як учень аналізує наступну роботу: що я зроблю спочат­ку? Що потім? Чим закінчу? Чи можна передбачити ре­зультат роботи? Цей елементарний самоаналіз позитивно впливає на організацію розумових і практичних зусиль дітей, допомагає побачити складність роботи до її виконання.

На багатьох уроках діти працюють з різними видами текстів. Поширеними є завдання скласти план і переказа­ти прочитане. Формуючи ці вміння, деякі вчителі, на жаль, вимагають, щоб діти складали план ще до того, як навчи­лися визначати основну думку. Слід пам'ятати, що це складне вміння розвивається поступово. У другому класі діти вчаться відповідати на запитання до прочитаного, ділити його на частини, за допомогою запитань самостійно передавати зміст, "під керівництвом учителя визначати основну думку. Третьокласники набувають умінь само­стійно ділити текст на частини; складати план; стисло та вибірково (уривками) переказувати.

Центральна ланка в складанні плану — вміння визна­чити основну думку, яка в художніх творах нерідко гли­боко прихована, отже, дітям виділити її нелегко. Як же привчити молодших школярів визначати основну думку в прочитаному? Дуже поступово, розкладаючи це вміння на ряд простіших. Для цього потрібно навчити дітей ста­вити два основні запитання до тексту: «Про що тут розпо­відається?» і «Як про це розповідається?» Бажано спря­мувати вихованців на виділення трьох основних думок: що було на початку оповідання, що — потім, чим воно закінчилося.

Учителі добре знають, як важко молодшим школя­рам готувати стислий переказ прочитаного. Це пояс­нюється тим, що багатьом легше переказати дослівно, німі виконати складну аналітичну роботу — адже треба зв'язати в один ланцюг основну думку кожної частини твору.

Сприяє цьому прийом, що дістав у методиці не зовсім звичну назву,— сортування матеріалу. Мається на увазі, що діти, працюючи над текстом, виконують аналітичні завдання. Наприклад, такі: прочитай і знайди те, що тобі незрозуміле; що тебе вразило; що найбільше сподо­балось; про що дізнався вперше, про що знаєш більше, ніж у тексті; подумай, без якого речення уривок буде незрозумілим; які слова в цій частині тексту найваж­ливіші й чому. Отже, замість бездумного перечитування відбувається читання з аналізом, тому діти сприймають текст не суцільно, а усвідомлюють його елементи, що є необхідною передумовою виділення основної думки і складання плану.

Як пояснити дітям, що таке основне, істотне? Без істот­ного предмет або явище не можуть існувати. Це те, що обов'язково йому належить. Так, море — завжди неосяж­не й солоне, берізка — білокора, зима — холодна... Отже, кожний об'єкт (слово, речення, задача) має свої певні оз­наки, за якими він розпізнається і які можуть бути обов'язковими для одного об'єкта й необов'язковими для іншого.

Складаючи план, діти також мають усвідомити, що вар­то не придумувати будь-яку назву або брати перше-ліпше речення з уривка і вважати його пунктом плану, а насампе­ред поміркувати, яку думку хотів передати письменник.

Якщо узагальнити вимоги до складання плану (між іншим, вони не втрачають свого значення протягом усьо­го періоду навчання), їх буде три: 1) до плану слід вноси­ти тільки основну думку; 2) усі пункти повинні бути тісно пов'язані за змістом; 3) чітке формулювання пунктів.

Планування має бути для учня керівництвом до певної послідовності дій. Тому, якщо план продуманий (або запи­саний), то слід вчити дітей міркувати і працювати за ним. Добрим засобом, який унаочнює об'єктивну потребу в планомірних діях, є самостійна робота учнів за техноло­гічними картками на уроках трудового навчання.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат Литература - Инфекционные болезни (ОРЗ)
Реферат Проектирование предприятия ООО "Спектр-принт"
Реферат Выбор логической структуры процессора
Реферат Порядок создания АО
Реферат Финансовые риски и методы их оценки.
Реферат Проблема создания вертикально-интегрируемых структур и глубокой переработки сырья
Реферат Our Town Essay Research Paper In a
Реферат Переход от первобытности к цивилизации
Реферат Разработка системы логистического обслуживания потребителей (на примере ЗАО ПТФ "ИЗОЛ")
Реферат Письмо Обломова Штольцу
Реферат Мировые информационные ресурсы
Реферат Nicaragua Essay Research Paper Caroline Bucherfinal paperHumanitarian
Реферат Роден Рене Франсуа Огюст
Реферат Особенности перевода с английского языка научной литературы, об отражении ментальности на лекси
Реферат Гражданско-правовое положение общества с ограниченной ответственностью