Рекламування товару. Загальні відомості

Реферат на тему: РЕКЛАМУВАННЯ ТОВАРУ. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Реклама — це творчість, реклама — це процес, реклама — це бізнес, який народився одночасно з народженням торгівлі. Рекламу археологи знаходять на каменях Мемфіса, на фінікійських скелях, на стінах будинків давнього Ри­му. Рекламні звернення писали на дерев'яних дошках, папірусах, гравірували на міді та кістках, виголошували на торговельних майданах та в інших багатолюдних місцях.

Одним із найдавніших рекламних текстів учені вважають об'яву, що її було знайдено на розкопках давньоєгипетського мі­ста Мемфіса: «Я, Ріно з острова Крит, з волі богів тлумачу сно­видіння». У Стародавньому Римі стіни будинків використовувались для об'яв про гладіаторські бої, продаж рабів, домашніх тварин. І тоді (як і нині) міська влада намагалася боротися

із неконтрольованим розміщенням рекламних об'яв: «Забороняється писати тут. Горе тому, чиє ім'я згадуватиметься тут. Хай не буде йому талану». У Стародавній Греції глашатаї ходили вулицями з рекламни­ми співанками на зразок, наприклад, такої: «Щоб очі сяяли, щоб щічки червоніли, щоб надовго збереглася дівоча краса, розумна жінка купуватиме косметику за помірними цінами в Ексліптоса». Про велике поширення реклами в усіх галузях життя

Старода­внього Риму (від торгівлі до політики) свідчить такий настінний напис в Помпеї: «Коли хтось знехтує Квінтієм, той нехай сідає поряд із віслюком» (як бачите, політична реклама і в античні ча­си не була надто вже толерантною та ввічливою!). Рекламне звернення, що вихваляло терми, — «На доходи Фаустіни лазня миє міським звичаєм та пропонує всі послуги» нічим не гірше за ті, котрі ми бачимо на

шпальтах сучасних газет та журналів! А ось маленький шедевр рекламного мистецтва: «Перехожий, пройди звідси до двадцятої башти. Там Сирікус держить винар­ню. Заглянь туди. До зустрічі». Іще дві тисячі років тому один античний філософ писав у лис­ті до приятеля: «Зараз навколо мене з усіх боків чутно суцільний галас: я живу над самою лазнею. От і уяви собі всю багатоманіт­ність криків, через які можна зненавидіти власні вуха».

І далі: «Є й продавці пирогів, є й ковбасники, і торговці всілякими страва­ми, кожний криком вихваляє свій товар». Одними з найперших державних службовців (крім збирачів податків) були так звані глашатаї, котрі мали за обов'язок пові­домляти неписьменним громадянам потрібну інформацію. Ін­формація глашатаїв була найрізноманітнішою — від політичних закликів, віщувань, повідомлень про прибуття важливих персон, про рішення державної та міської влади аж до суто торгової рек­лами та

приватних об'яв. Дуже поширеними були об'яви про розпродаж рабів, бої гладіаторів, вистави фокусників чи вулич­них акробатів. Усну рекламу вуличних зазивал, рознощиків, ман­дрівних ремісників можна було почути в місцях постійного про­понування товарів та послуг: у торгових рядах, лазнях, цируль­нях, тавернах, заїздах. Отже, навіть у період античності існують достатньо зрілі форми рекламної діяльності з використанням різних наборів сло­весних, звукових, писемних та образотворчих прийомів для ство­рення належного рекламного

іміджу, тобто вже тоді маємо не­безуспішні спроби активно вплинути на психіку потенційного споживача, привернути його увагу, а тим самим спонукати до бажаних для рекламодавця дій. Нині рекламу вважають важливим компонентом загальної структури ділової активності, який саме і стимулює споживання до рівня, котрий можна порівняти з рівнем виробництва. Реклама складається з цілого комплексу засобів та прийомів, спрямованих на досягнення кінцевої мети

виробника — продавати товари та послуги, продавати спосіб життя. У сучасному світі ринковий обмін результатами праці різних груп населення здійснюється тільки за допомогою реклами. Рекла­ма має власну систему образів, символів, стилів, котрі часто є схе­матичними і не підлягають чітким логічним законам, а проте, зро­зумілі мільйонам людей. У США реклама взагалі стала частиною загального культурного середовища, елементом американського способу

життя, чимось схожим на своєрідне «віртуальне повітря», яким дихають постійно і відчувають незручність, коли його бракує. Рекламою цікавилися, її аналізували, вивчали, прогнозували її майбутнє дуже відомі особистості. Так, батьком американської реклами називають великого вченого Б. Франкліна. Президент США в 30-ті—40-ві pp. XX ст.

Ф. Рузвельт якось сказав: «Коли б мені довелося починати життя спочатку, гадаю, що передовсім я працював би в рекламному бізнесі. Загальне піднесення стандар­тів сучасної цивілізації стосовно всіх груп людей протягом пер­шої половини сторіччя було б неможливим без постійного поши­рення інформації про більш високі рівні стандартів життя за допомогою реклами». А ось що з приводу реклами писав В. Черчиль: «Реклама по­роджує потребу в більш високому рівні життя.

Вона ставить пе­ред людиною мету забезпечити себе та свою сім'ю ліпшим жит­лом, ліпшим одягом, ліпшою їжею. Вона стимулює її зусилля та продуктивність праці. Вона об'єднує в плідний творчий союз такі речі, які за інших обставин просто не зійшлися б разом». Однією з відмітних рис сучасної реклами (і, власне, метою ре­кламного бізнесу) є нав'язування нашій свідомості

ілюзорної, утопічної картини життя, певної ідеї, символу, які не мають нічо­го спільного з життям реальним. Реклама вже давно перестала бути просто двигуном торгівлі, її сучасна місія — забезпечувати душевний спокій людини, створювати приємні ілюзії. Автомобі­льні компанії пропонують автомобілі не стільки як засіб пересу­вання, скільки як засіб самоствердження покупця, підвищення його престижу.

І так щодо всього іншого. Важливою властивістю сучасної реклами є її асоціативність. Це виявляється передовсім в опрацюванні так званого фірмового стилю, що дає змогу фірмі якось виділитися серед подібних до неї, створити в покупців відповідні асоціації та закріпити їх на­лежною діяльністю на ринках продажу товарів. Реклама може сприяти відновленню в пам'яті минулого досвіду, який асоціює­ться з почуттями, що

їх породжує рекламне звернення. Це мо­жуть бути асоціації з колишнім власним досвідом або з досвідом інших користувачів (що описаний у рекламному зверненні). У пам'яті може відновитися також асоціація між товаром і торговою маркою. У рекламних кампаніях, як правило, поєднується і те, і те. Ці асоціації можуть бути як позитивними, тоді ми продовжуємо купувати товар виробника, так

і негативними, і тоді ми з гіркотою згадуємо сумний досвід і більше не купуємо цього товару. Особливістю сучасної реклами є її комунікативність. Хоча го­ловною метою реклами є збільшення продажу товару, але не ме­нше значення мають і суто комунікативні показники: підвищення рівня інформованості про товар, зміна

іміджу товару, виховання постійної потреби в товарі та його модифікаціях, намагання про­будити зацікавленість товаром тощо. І Особливістю реклами стало також постійне нав'язування нею своїх цінностей. Відтак сучасна реклама активно формує масову свідомість, поширюючи та закріплюючи етичний ринковий ко­декс та життєві орієнтири її замовників — рекламодавців. Вона стає міцним знаряддям формування потреб і життєвих стандартів людей.

Сучасна реклама презентує товар з позиції покупця, тобто розглядає товар нібито його очима. Вона сприяє переборенню бар'єра обережності, коли створює у свідомості суб'єкта, який приймає рішення про купівлю, образ товару, що приваблює, збу­джує позитивні емоції, добре запам'ятовується. Звідси випливає ще одна особливість сучасної реклами — її мотиваційний характер. Люди купують речі, щоб задовольнити не тільки різноманітні життєві, а й психологічні

потреби. Недар­ма кажуть, що добра покупка додає радощів повсякденному жит­тю. Мотиви людини XX ст. виступають як фактори, котрі спону­кують людину діяти в певний спосіб. За надлишку товарів і високих заробітків люди часто купують речі, котрі їм, прямо ка­жучи, практично не потрібні, а задовольняють лише якісь душев­ні потреби, про що вже говорилося раніше. Мотиви — це складні психічні структури, яких дуже часто не розуміє навіть сам поку­пець, а відтак

дослідження мотивацій рішення споживача є од­ним із найважливіших завдань виробника товару. І, нарешті, особливістю сучасної реклами, як уже було сказа­но, є підпорядкування її завданням маркетингу, особливо соці­ально-етичного. Споживач — це відправний та кінцевий пункт дії реклами. Реклама призначається конкретній людині. Якщо людина не готова до сприйняття рекламного звернення,

тоді всі зусилля рекламістів будуть витрачені даремно, оскільки стерео­типи мислення переборювати дуже важко. Тому поряд із тради­ційними підходами до визначення мотивації покупців на підставі демографічних, соціальних факторів та фактора обсягу спожи­вання товарів певною групою споживачів нині все ширше засто­совується метод, що бере до уваги менталітет нації, схильність її до консерватизму чи до різких змін. На рекламу серйозно впливають такі сучасні реалії, як ство­рення

міжнародної мережі рекламних агенцій, широкий розвиток міжнародних зв'язків, використання супутникового та кабельно­го телебачення, міжнародної супутникової мережі зв'язку, між­народної комп'ютерної мережі (Інтернет). Уже відомі лазерна ре­клама, космічна реклама. Виникли також цілком нові концепції створення рекламного звернення, наприклад, у вигляді реклами гри, яка втягує глядача в цю гру, у динамічний, напружений сю­жет з елементами детективу, карколомних пригод

тощо. Не можна обминути ще одну сучасну особливість реклами — її законодавче забезпечення. Виходячи з відомих позитивних та негативних сторін реклами, у другій половині XX ст. скрізь, у всіх країнах було розроблено загальні правила цивілізованої рек­ламної діяльності та створено асоціації рекламістів.