Реклама в Internet

Пошукова робота на тему: Реклама в Internet Зміст 1.Реклама в internet. 2.Internet, її цілі та завдання 3.Корпоративний Web-cepвep 4.Банери 5.Служби обміну банерами (рекламні мережі) 6.E-mail — електронна пошта 7.Списки розсилання. 8.Internet Останнім часом відбувається бурхливий розвиток систем інтерактивного маркетингу, одним із ключових елементів якого

є глобальна комп'ютерна мережа Internet і її головний засіб WWW (World Wide Web). Internet є першою реалізацією опосередкованого комп'ютерами гіпермедійного середовища, що має унікальні можливості для реклами і виступає в ролі двох основних елементів: • по-перше, Internet — новий засіб комунікації, що має вигляд комунікаційної моделі "від багатьох— багатьом", в основі якої лежить pull-модель одержання інформації споживачами.

Крім того, Internet є гіпермедійним способом надання інформації, що значно відрізняється від традиційних засобів масової інформації інтерактивною природою, високою гнучкістю і можливістю масштабування; • по-друге, Internet — глобальний віртуальний електронний ринок, який не має жодних територіальних чи тимчасових обмежень. На цьому ринку можна зробити

інтерактивну купівлю товарів і значно змінити можливості фірм у просуванні товару. Використання мережі Internet у ролі одного з елементів системи маркетингу може вплинути на позитивний імідж фірми і на поінфор- мованість споживача про товари і послуги. Фірма може задіяти ресурси Internet у таких елементах комплексу маркетингу: 1. Реклама. Набір можливостей прямої реклами товарів

і послуг засобами Internet містить: розміщення інформації про товар на власному Web-сервері, розміщення реклами на інших серверах, розсилання електронних листів; участь у телеконференціях. Особливістю реклами в Internet є необхідність проведення додаткової реклами власного Web-сервера. Можна виокремити три основні способи пошуку і відвідання Web-сервера фірми: • сервер може бути виявлений за допомогою пошукових машин; • на сервер

можна потрапити за допомогою гіпертекстових посилань; • про сервер можна довідатися з інших джерел інформації, в тому числі традиційних (газети, журнали, радіо тощо). Виходячи з цього рекламна кампанія, спрямована на оповіщення користувачів Internet про Web-сервер фірми-рекламодавця, може здійснити такі заходи: • реєстрація сервера на пошукових машинах; • розміщення безкоштовних посилань у Web-каталогах; • розміщення посилань у "

Жовтих сторінках"; • реєстрація на тематичних Web-серверах; • розміщення посилань на інших серверах; • публікація на інших серверах матеріалів, які містять посилання на сервер; • розміщення платних рекламних оголошень на добре відвідуваних серверах; • участь у телеконференціях; використання списків розсилання; • використання імені сервера в усіх видах рекламної продукції компанії

і при використанні традиційних видів реклами. 2. Зв'язки з громадськістю. У WWW можуть бути опубліковані прес-релізи або подана поточна інформація для акціонерів. WWW може бути ефективно використана в кризових ситуаціях, коли фірма має потребу в терміновій реакції на ринкову ситуацію, при цьому перевагою WWW є можливість відтворення інформації в реальному часі.

3. Підтримка споживачів. Підтримку споживачів можна істотно розширити за рахунок розміщення додаткової публічної інформації у WWW і реалізації механізму додаткового зворотного зв'язку. 4. Internet. Це може бути як використання технології Internet у внутрішній

інфраструктурі підприємства, так і вихід за її межі. 5. Ринкове просування торгової марки компанії. 6. Стимулювання збуту. 7. Проведення маркетингових досліджень. Основні методи й інструменти проведення маркетингових досліджень: • використання пошукових машин, каталогів WWW, тематичних серверів Internet; проведення опитувань; • анкетування відвідувачів власного

Web-сервера; • дослідження конференцій; • використання даних опитувань, проведених на інших серверах. Нині реклама в Internet використовується українськими компаніями здебільшого як елемент комплексу заходів для створення сприятливого іміджу. Недостатній рівень життя населення і недостатній рівень розвитку комунікацій в Україні не дає змоги використовувати мережу для продажу різних категорій товарів

і послуг. У зв'язку з цим на сучасному етапі є сенс розглядати рекламу в Internet саме як заходи, спрямовані на формування позитивного іміджу фірми. Рекламна кампанія в Internet, її цілі та завдання Реклама в Internet насамперед спрямована на вирішення таких завдань: • створення сприятливого іміджу фірми, її торгової марки, товарів і послуг; • забезпечення доступності

інформації про фірму, її торгову марку і товари для абонентів світової мережі; • реалізація всіх можливостей подання інформації про товар: графіки, звуку, анімації, відеозображення та ін.; • оперативна реакція на ринкову ситуацію: відтворення даних прайс-листа, інформації про фірму та її товари, анонс нової продукції; • продаж продукції через Internet — завдяки одному віртуальному представництву можна не відкривати нових магазинів.

Після того, як визначено цілі рекламування, необхідно з'ясувати портрет потенційного споживача, відповісти на питання: "Що являє собою людина (фірма), якій ми хочемо продати свій товар чи послугу?" Наприклад, відповідь може бути такою: "Потенційним споживачем нашої продукції є підприємство малого чи середнього бізнесу, що торгує антикваріатом" або "це — молоді люди, що бажають провести свою відпустку у пансіонаті "

Волошка". Таку інформацію про особливості людини чи фірми називають характеристикою потенційного споживача — користувача Internet. Не варто думати, що тільки-но товар буде представлений в Internet, його відразу куплять. Перш ніж у споживача виникне думка про необхідність покупки, він повинен пройти через певні стадії ("дозріти"). Як і в класичній схемі маркетингу, при підготовці рекламної кампанії в

Internet потрібно виявити, на якій стадії перебуває споживач стосовно придбання товару, тобто необхідно провести дослідження. Після цього визначити, з чого саме варто починати на ринку, щоб перевести споживача на наступну, вищу стадію. При цьому можна використовувати такі елементи рекламної кампанії: корпоративний Web-сервер, банери, електронну пошту тощо. Докладніше про ці засоби Internet — далі. Не треба намагатися змусити потенційного споживача відразу купувати — це нереально.

Спочатку за допомогою експертних досліджень необхідно визначити, на якій стадії він перебуває, і поступово провести його через усі стадії — аж до прийняття рішення про здійснення покупки товару фірми. Наступним кроком є визначення предмета реклами — буде це фірма, її торгова марка чи окремий товар. Треба розуміти, що вкладання грошей у рекламу не обов'язково означає прагнення "продати". Іноді метою вкладання

є "розвиток" іміджу фірми або торгової марки. Наприклад, вартість фірми Sony значно вища за сумарну вартість її приміщень, офісів й устаткування. Якщо ви захочете купити цю фірму (чи торгову марку), вам доведеться заплатити велику частину вартості за фірмовий знак і назву, бо ви купуєте імідж. Отже, реклама — це не тільки спосіб продати "сьогодні", але

ще і спосіб нагромадити потенційний капітал у вигляді бренду. У що ж вкладати гроші? Розглянемо методи розвитку фірмового чи товарного іміджу (продовження ідей брендингу). Total Brand. Розвивається тільки імідж фірми, мається на увазі, що у потенційного споживача потрібно сформувати думку: "Усе, що продає фірма з такою назвою, має високу якість

і прийнятну ціну". Гроші вкладаються в рекламу фірми та її торгової марки. Unique Brand. Розвивається імідж "унікального" товару (чи товарної групи), формується унікальний бренд (товарна марка), мається на увазі, що споживачу важливо, хто робить такий "чудовий товар". Гроші вкладаються в товар, що стає популярним. Total-unique Brand. Об'єднуються дві попередні стратегії — розвивається

імідж товару і фірми. При цьому швидкість росту фірми і брендів взаємозалежна, тобто існує взаємовплив. Коли визначено "стадію споживача" стосовно товару, "характеристики потенційного споживача" і те, що необхідно розвивати (товар чи фірму) — формулюються основні напрямки реклами. Зупинимося докладніше на елементах рекламної кампанії.

Корпоративний Web-cepвep Перший і найважливіший елемент рекламної кампанії — корпоративний Web-сервер. На нього посилають всі інші елементи і якщо сервер відсутній, то рекламна кампанія практично позбавлена сенсу. Цей канал поширення в Internet інформації про фірму та її товари є незамінним і одним із найважливіших. Для довідки: інтерактивні вузли World Wide Web забезпечують своїм користувачам, крім усього

іншого, доступ до докладної інформації про продукт і його сервісне забезпечення, а також дають змогу швидко і зручно оформити замовлення. Відвідувачі деяких вузлів мають можливість залишити свої коментарі, запросити додаткову інформацію, продовжити ділові контакти за допомогою електронної пошти і навіть проконтролювати хід виконання замовлення.

Обсяг продажу продуктів (у США) із використанням Internet і різних оперативних електронних служб у 1995 р. становив $ 500 млн, а в 1996р. збільшився вдвічі. Ця тенденція зберігається й дотепер. Рішення про створення свого представництва в мережі Internet є важливим кроком у маркетинговій діяльності фірми. Навіть при невеликому обсязі витрат створення Web-вузла допоможе значно поліпшити позиції виробника,

особливо на міжнародному ринку. Побудова корпоративного Web-сервера — справа непроста. Користувачі Internet можуть зацікавитися зовсім іншими сферами, які пов'язані з фірмою та її товарами. Здебільшого вони навіть не підозрюють про існування інформації, яка могла б виявитися корисною для них.

Завдяки створенню Web-сервера до ділової співпраці можна залучити цільову споживчу аудиторію, перейти до знайомої схеми роботи з відвідувачами серверів (що для великих структур має неабияке значення), створити компанії стійкий імідж, тобто відкрити їй нові ринки. Web-сервер, що не впливає прямо на ринок збуту, можна розглядати як добрий маркетинговий захід щодо розвитку потенційних ринків. Потрібно просто дати споживачеві те, що він хотів би одержати.

Корпоративний Web-сервер дає змогу активізувати маркетингову і рекламну діяльність фірми не тільки в межах однієї країни; поряд з українською рекомендується надавати інформацію одночасно різними мовами — англійською, німецькою і французькою. Web-сервер функціонує як віртуальний магазин і рекламно-інформаційний центр цілодобово — всі 24 години на добу,

7 днів на тиждень з будь-якого місця глобальної мережі Internet. Мистецтво підприємця полягає в умінні використати цю унікальну можливість. Банери Другий елемент рекламної кампанії — банер. Як правило — це прямокутне графічне зображення у форматі GIF чи JPG, хоча трапляються банери, створені за допомогою комп'ютерних засобів

JAVA (мова програмування), ShockWave (технологія мульти-медіа) тощо. Банер розміщується на Web-сторінці і має гіперпосилання на сервер відповідної фірми-рекламодавця. Не існує офіційно встановлених стандартів щодо розмірів ба-нерів, хоча найпоширеніший розмір — 468 х 60 пікселів. Першою віхою в стандартизації розмірів банерів стали рекомендації, запропоновані Internet Advertising Bureau (законодавці у сфері Internet-реклами) разом з

CASIE (The Coalition for Advertising Supported Information & Entertainment): Повнорозмірний банер [Full Banner] — 392 x 72. Повнорозмірний банер з вертикальною панеллю керування [Full banner with Vertical Navigation Bar] — 234 x 60. Напіврозмірний банер [Half Banner] — 125 x 25. Квадратний банер [Square Banner] — 120 x 90.

Кнопка типу 1 [Button #1] — 120 x 60. Кнопка типу 2 [Button #2] — 88 x 31. Мікрокнопка [Micro Button] — 120 x 240. Банер має завантажуватися на сторінку якнайшвидше, тому існують обмеження на розмір банера в кілобайтах. Так, для банера 468 х 60 максимальний розмір, зазвичай, становить 10-15 кілобайт. Банерна реклама найпопулярніша і є ефективним засобом нарощування кількості відвідувань

Web-вузла. Крім того, доведено, що банери є дієвим інструментом брендингу. Існують такі основні методи банерної реклами: 1. Використання спеціальних служб обміну банерів (Banner Exchange Services), які забезпечують показ банерів рекламодавця на інших сторінках замість показу на його сторінках чужих банерів.

Деякі системи дають змогу здійснювати рекламну кампанію гнучкіше: • показувати банери рекламодавця тільки на вибраній групі серверів; • показувати банери із заданою інтенсивністю тільки у визначені рекламодавцем проміжки часу; • не показувати повторно банер користувачу, який його вже бачив. 2. Фірма може прямо домовитися з Web-майстром іншої сторінки на взаємне розміщення банерів.

Бажано обмінюватися зі сторінками, що мають подібну тематику, але варто мати на увазі, що обмін банерами з Web-сайтами конкурентів часто може принести більше шкоди, ніж користі. Якщо немає можливості програмне відстежувати, яка кількість банерів рекламодавця була показана, то можна орієнтуватися на показники лічильників відвідування сторінок. Необхідно домогтися рівних чи кращих умов розташування банера рекламодавця на

Web-сторінках. 3. І нарешті, можна заплатити банерній системі, пошуковому серверу, каталогу або просто популярному Web-сайту за показ банерів на їхніх сторінках. Однією з найважливіших характеристик банера є відношення кількості кліків (клацань мишею) на банер до кількості його показів. Так, якщо банер був показаний на Web-сторінці 1000 разів, а на сайт рекламодавця потрапили 50 чоловік, то відгук такого банера дорівнює 5

%. Згідно зі статистикою, середній відгук ("click-through ratio", CTR) у банерів, що використовуються у WWW, становить 2-11 %. Втім, середній відгук не завжди є показником ефективності банера. Банер може бути добрим і навіть заінтригувати, змусити користувача зацікавитися ним. Однак, почавши завантажувати свій сайт і приблизно зрозумівши, куди потрапили, ви можете легко натиснути

кнопку "Back" (повернення). Використовуючи на банері яскраві текст і картинки, які, втім, мало стосуються справи, можна залучити більше заінтригованих відвідувачів, але втратити справді зацікавлених відвідувачів. Не варто скидати з рахунку і роль банера як засобу іміджевої реклами. Якщо відгук банера становить 2 %, це не означає, що решта 98 % витрачені марно. Водночас "сухий" банер з чітким текстовим викладом змісту сайта теж не

є вдалим рішенням — його CTR зазвичай вкрай низький. Він не запам'ятовується і не створює позитивного іміджу. Ефективний банер має бути добре виконаний художньо і технічно (неякісний дизайн свідчить про несерйозність, несолідність рекламованого сервера). Він має бути оригінальний, заінтриговувати (зацікавлювати), а головне — давати щонайповнішу

інформацію про характер рекламованого сервера і створювати йому позитивний імідж. Служби обміну банерами (рекламні мережі) Рекламна мережа — це єдиний центр збирання і розміщення ба-нерної реклами для кількох одиниць, десятків, сотень, тисяч Web-сайтів. Можливо, численна аудиторія і велика кількість Web-сайтів, що входять у рекламну мережу, утруднюють, а в багатьох випадках роблять майже неможливою

рекламу, орієнтовану на конкретну аудиторію. Однак існують різні товари і різні способи реклами. Наприклад, певні товари можна і потрібно рекламувати широкому колу споживачів. Цими товарами користується більшість людей незалежно від суспільного становища, національності, місця проживання, віросповідання тощо (наприклад, зубна паста, пральний порошок, відеокасети, аудіотехніка і ще багато

інших товарів). А є товари, які необхідні чи доступні тільки певній частині аудиторії споживачів. Наприклад, рекламу дорогих і престижних марок автомобілів треба розміщувати на серверах, які відвідують люди з певним рівнем доходів. Як в Україні, так і в інших країнах кожна рекламна мережа складає портрет аудиторії усіх вхідних у неї серверів. Після цього закордонний рекламодавець описує потрібну йому аудиторію

і закордонна рекламна мережа показує його рекламу тільки на тих серверах, що відвідують представники обраної аудиторії. В Україні ж таргетинг (цілеспрямована реклама) неможливий через те, що в рекламні мережі входить недостатня кількість популярних серверів, які спеціалізуються на різній тематиці. Українські рекламні мережі дозволяють здійснювати спрямовані рекламні кампанії, але через зазначену причину вони можуть виявитися не зовсім ефективними.

Тому в Україні рекламодавці використовують стратегію широкого охоплення, завдяки якій можна залучити і цільову аудиторію. При цьому на численну аудиторію просто не звертають уваги і вважають, що показ реклами нецільовій аудиторії — необхідне зло, з яким доводиться миритися. Тут можна провести аналогії з рекламою в звичайному друкованому виданні. Ціна реклами на одного читача газети приблизно відповідає (при розумній організації методу показу)

ціні показу одного банера. А ціни на банерну рекламу в українських мережах коливаються в межах 5-10 доларів за тисячу показів. Звідси випливає, що на нинішньому етапі розвитку українських мережевих ресурсів Internet-таргетинг — тобто показ рекламного баннера тільки цільовій аудиторії — неможливий через відсутність популярних спеціалізованих серверів з різної тематики. Рекламодавцю доводиться здійснювати широке охоплення аудиторії, щоб залучити

і цільову групу. E-mail — електронна пошта При проведенні рекламної кампанії в Internet основна увага концентрується на банерах. Банери — найскладніший засіб реклами і маркетингу, вони потребують певної спеціальної підготовки для їх створення і застосування. Однак існують засоби мережевої реклами, які дають фірмі можливість одержати ефект з моменту їх підключення. Один із таких засобів — e-mail (електронна пошта).

По-перше, e-mail — це оперативний і дешевий канал зв'язку з партнерами, колегами, клієнтами, дилерами, дочірніми підприємствами, ефективний засіб зв'язку всередині країни і підтримки ділових контактів із кореспондентами за кордоном. Звичайний електронний лист дійде до адресата в будь-якій країні за секунди чи хвилини і коштуватиме копійки. E-mail можна використовувати для пересилання

інформації, документації, креслень, малюнків, відео- і аудіоматеріалів, для практично миттєвого обміну думками, актуальною інформацією (наприклад, про зміну курсу валют чи акцій, податків тощо). Якщо підрахувати вартість поштових витрат, паперу, телефонних переговорів, яких можна уникнути, порівняти це з вартістю необмеженого за часом користування всіма засобами

Internet і врахувати високу оперативність і ефективність, то економія очевидна. По-друге, електронна пошта — дешевий, оперативний і зручний канал одержання різної спеціальної інформації для роботи і професійного росту. В Internet розміщена величезна кількість інформації, яку можна одержувати за передплатними каналами через e-mail.

Це прес-релізи, інформаційні бюлетені, спеціалізовані списки розсилання, що охоплюють безліч інтересів (і ділових у тому числі), зокрема огляди як окремих секторів ринків, так і окремих видів продукції та ін. Не використовувати ці можливості — засвідчувати слабість на конкурентному ринку, часто — додаткова витрата коштів, без чого можна було б обійтися, відмова від перспективи і нових можливостей, що постійно відкриваються за сучасного бурхливого розвитку

Internet. По-третє, e-mail надає можливість прямого зв'язку, консультацій і співробітництва з провідними спеціалістами в будь-якій країні. А це означає наближення до вищих стандартів — не тільки українських, а й світових. По-четверте. Маючи електронну пошту, можна поставити про-граматор-автовідповідач, де можна помістити певну інформацію, яку часто запитують партнери фірми, клієнти чи покупці.

Якщо на адресу програматора надходить лист, програма автоматично відсилає у відповідь необхідну інформацію (скажімо, ціни, інструкції, технічні показники, рахунки-фактури, різні довідкові матеріали, інформаційні бюлетені тощо). На деяких підприємствах такий авто-відповідач може звільнити окремого співробітника від частини рутинної роботи для кращого застосування його здібностей або ж взагалі замінити кількох людей персоналу. У разі ж необхідності періодично

інформувати широку мережу дилерів такий автовідповідач замінить розсилання звичайною поштою, а отже, заощадить витрати на папір, поштове пересилання, телефонні переговори. Крім того, електронна пошта має такі переваги: • дає можливість персоніфікованого звернення; • завдяки чіткому тематичному розподілу списків розсилань і дискусійних листів можна впливати саме на цільову аудиторію. Це вигідно відрізняє електронну пошту від звичайних ресурсів

Internet; • багато західних експертів дійшли висновку, що відгук на правильно складений лист вищий, ніж відгук банерів. Завдяки новим рішенням у сфері електронної пошти вдається істотно підвищити рівень CTR. Так, компанія National Goegraphics (США) за допомогою сервісу @loha @ctive e-mail одержала від 23000 нових користувачів CTR, що дорівнює 32 %. І це в той час, коли CTR банерів цієї фірми становив лише 3,1 %; • нині більшість

користувачів мають поштові програми, які підтримують формат HTML-листів (це, зокрема, Netscape Messenger і Outlook Express). Завдяки цьому рекламодавець може розміщатися в листі не тільки текстову, а й графічну рекламу. Отже, e-mail — сучасний і практичний атрибут бізнесу. Але як можна використовувати електронну пошту для формування

іміджу компанії? Зарубіжні спеціалісти з Internet-реклами і PR дають щодо цього такі рекомендації: 1. Насамперед рекламуйте чітку роботу з клієнтами. Таку чіткість найлегше довести ділом. Перевіряйте електронну пошту хоча б раз на день і відповідайте протягом доби. 2. Завдяки цьому в респондентів складеться уявлення про ґрунтовну і чітку організацію справ у фірмі. Деякі фірми встановлюють певні межі: "

Клієнт має одержати відповідь протягом п'яти хвилин". Виберіть собі певний час для відповіді і надалі дотримуйтесь його. 3. Постійно тримайте назву фірми перед очима. Багато листів у графі "Від кого" містять незрозумілі клички, скорочення, адреси електронної пошти і загальну інформацію, що для сторонньої людини не несе смислового навантаження.

Настройте свою поштову програму так, щоб у колонці "Від кого" клієнти фірми бачили назву фірми, прізвище та ім'я керівника або відповідальної особи. Ім'я людини і назву фірми при міжнародному листуванні зазначають англійською мовою. 4. Ненав'язливе нагадуйте про спеціалізацію фірми

і контактну інформацію. За правилами мережного етикету, лист повинен містити підпис. Для фірми оптимальною є комбінація з чотирьох рядків (до речі, не треба вводити ці рядки щоразу — досить лише один раз занести підпис у пам'ять програми). Потрібно обов'язково зазначити: • ім'я відправника листа; • посаду і фірму, де він працює; • адресу електронної пошти; • адресу корпоративного Web-сервера і невеликий його опис (3-5 слів). Крім того, потрібно зазначити телефони, факси та

іншу контактну інформацію. Бажано, щоб усі співробітники фірми мали однакову структуру підпису для електронних листів. Списки розсилання Ефективним засобом рекламного охоплення цільової аудиторії є списки розсилання. В Internet функціонує понад 90 тис. різних списків розсилання. Ведуть їх, як правило, люди, добре обізнані, регулярно розсилаючи по e-mail чергові випуски оперативної інформації. Одержувачі таких листів власноручно передплатили список

і в будь-який момент вони мають право і можливість скасувати свою передплату. Існують відкриті розсилання (для всіх бажаючих), закриті (для людей певного кола), безкоштовні (існують за рахунок ентузіазму творців, спонсорської підтримки, платних рекламодавців), платні. Список розсилання зазвичай призначений для певної групи людей і часто має тисячі передплатників — отже, це справді ефективний

інструмент реклами. Реклама, розміщена в чужих списках, може виявитися малоефективною. Тому вдалим маркетинговим ходом є створення власного списку розсилання. Певна річ, у цьому є сенс, якщо фірма має можливість регулярно готувати компетентну інформацію для цільової аудиторії. Якщо фірма не має можливості встановити на своєму сервері програму, яка забезпечувала б розсилання, доцільно звернутися до спеціальної служби

ListBot (http://www.listbot.com), яка забезпечує організацію передплати, анкетування передплатників і саме розсилання. Служба розсилання ListBot залишає за собою право поміщати невеликі рекламні блоки для кожного передплатника. Групи новин (Usenet) Usenet бурхливо розвивався ще до появи WWW, але нині він залучає щораз менше і менше користувачів. Це викликано тим, що спамери (ті, хто поширює в мережі

Internet непрошену рекламу) насамперед атакують саме Usenet і на одне справді корисне повідомлення за темою припадає п'ять повідомлень зі схемами швидкого збагачення і рекламою порносерверів. Незважаючи на це з десятків тисяч діючих конференцій Usenet все ще можна знайти кілька груп, участь в яких дає змогу знайти корисну інформацію. Допомогти знайти конференцію, яка цікавить користувача, покликана насамперед

ієрархічна система назв. Для прикладу розглянемо назву конференції comp.sys.windows.setup. Сомр — група — комп'ютери. Sys — підгрупа — операційні системи. Windows — конкретніше — операційна система Windows. Setup — конкретна операційна система. У роботі з Usenet потрібно дотримувати таких рекомендацій: • повідомлення в конференцію не обов'язкове має бути велике; • ефективніше розіслати багато коротких повідомлень

у різні конференції, ніж одне велике в одну; до того ж це має бути цікаве повідомлення за тематикою конференції; • тема листа повинна бути заповнена так, щоб зацікавити читача, бо інакше він не завантажить ваше повідомлення. Приклад. Ви продаєте аудіоапаратуру. Найкраща конференція для реклами цих товарів — relcom.music. Знаходите гарне посилання на сайт з оглядом музичних серверів.

Посилаєте лист у relcom.music. У темі повідомлення ставите слова "посилання на сайт" і пишете: "Огляд музичних серверів". У самому листі після привітання пишете: "За адресою http:// розміщено огляд музичних серверів" і в двох-трьох пропозиціях описуєте рубрики цього огляду. Унизу листа ставиться блок підпису і контактна інформація.

Крім відсилання повідомлень у групи новин можна відповідати на повідомлення інших учасників таких груп. При відповідних навичках це буде додатковим фактором, що впливає на поінформованість про вашу фірму. Рекламні відповіді часто практикуються фірмами як елемент реклами. Так, відома фірма Intel тримає кілька спеціальних співробітників, які тільки відповідають на запитання в конференціях у мікропроцесорах. Співробітник витрачає на відповідь до

ЗО хвилин. У заголовку "Відправник" ставиться ім'я "Intel", потім у повідомленні дається вичерпна відповідь на запитання. Бажаючих давати відповіді після Intel зазвичай немає. Таким чином, якщо відповідь буде змістовною і цікавою, її прочитає чимало учасників цієї групи новин. Перспектива реклами в

Internet У найближчому майбутньому провідні закордонні компанії, що спеціалізуються у сфері Internet-реклами, прогнозують значне збільшення витрат фірм на цю рекламу. У 2000 р. витрати американських компаній на рекламу в Internet збільшилися в п'ять разів порівняно з 1995 р. Компанія Zenith Media, яка входить до складу компанії

Cordiant Ріс, склала звіт, названий Digital Media ("Цифрові засоби масової інформації"). У ньому прогнозується, що в найближчі п'ять років обсяг реклами в Internet істотно збільшиться. Модернізуються і програмні засоби, завдяки чому можна буде пристосувати рекламу для конкретних користувачів. Згодом таку технологію використовуватимуть більше й більше компаній. З її допомогою можна автоматично надавати кожному користувачу

ПК спеціально підібрані для нього новини й іншу спеціалізовану інформацію. Однак Internet не стане головним рекламним засобом і тільки доповнюватиме інші ЗМІ, що публікують рекламу. Очікується істотне збільшення обсягів інтерактивних торгових операцій, особливо в таких сферах, як подорожі, роздрібна торгівля, фінанси, тематична реклама, а також у комп'ютерному секторі.

У найближчі кілька років, згідно з оцінками Jupiter Communications, витрати на інтерактивну рекламу збільшуватимуться ще швидше; у 2001 р. вони дорівнювали 1 млрд дол а в 2002 р. становитимуть 7,7 млрд дол. Водночас доходи від Internet-маркетингу збільшаться з 13 млн дол. у 1996 р. до 1,3 млрд дол. у 2002 р. Однак ці прогнози справдяться в тому разі, якщо у

Web більше уваги приділятиметься задоволенню потреб широкого кола споживачів і рекламодавців, які використовують інтерактивні засоби маркетингу. Використана література: 1.Інформаційні системи і технології в маркетингу / Пинчук Н. С. та ін. — К.: КНЕУ, 1999. 2.Маркетинг и реклама. — Харьков, 2000. — № 2. 3.Международный кодекс рекламной практики /

Пер. с англ. Н. В. Гени-ной, В. Е. Демидова. — К.: Укрреклама, 1995. 4.Международный маркетинг: Учебник / Под ред. проф. Г. А. Васильева. — М.: ЮНИТИ, 1999. 5.Музыкант В. Л. Теория и практика современной рекламы. — М.: Евразийский регион, 1998. 6.Основы маркетинга / Котлер

Филип и др.— М.; СПб.; К. : Вильяме, 1998. 7.Панкратов Ф. Г. Рекламная деятельность. — М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. 8.Ромат В. Е. Реклама. — 4-е изд. — СПб.: ПИТЕР, 2001. 9.Росситер Дж. Р. Реклама и продвижение товара. — СПб.: ПИТЕР, 2000. 10.Ученова В. В Старых Н. В. История рекламы. —

М.: ЮНИТИ, 1999. 11.Эдварде Ч Браун Р. Реклама в розничной торговле США. — К.: Слово, 1993. 12.Котлер Філіп, Армстронг Гарі. Маркетинг. Загальний курс. — М.; СПб.; К.: Вильяме, 2001. 13.Москаленко А. 3 Губерсъкий Л. В Іванов В. Ф. Основи масово-інформаційної діяльності: Підручник. —

К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 1999. 14.Москаленко А. 3 Губерсъкий Л. В Іванов В. Ф Вергун В. А. Масова комунікація. — К 1997. 15.Реклама. Словник термінів / Уклад. Р. Г. Іванченко. — К 1998. 16.Уэллс Уильям, Бернетт Джон, Мориарти Сандра. Реклама. Принципы и практика. —СПб.:

ПИТЕР, 2001. 17.Шкляр В. L, Мелещенко О. К Мукомела О. Г Паримсъкий I. С. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра. — К 1996.