Нематеріальні ресурси і активи

ЦЕНТР МАГІСТЕРЬСКОЇ ПІДГОТОВКИ

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з курсу “Економіка підприємства”

курс 1

група 2

спеціальність: фінансовий менеджмент

Виконував:

Викладач: КОЛОТ Володимир Михайлович

КИЇВ КДЕУ 1998

СОДЕРЖАНИЕ

1. ВСТУП 3

2. НЕМАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ 4

3. СКЛАД НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ 7

4. ОЦІНКА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ 10

5. ПІСЛЯМОВА 12

6. ЛІТЕРАТУРА 13

З розвитком ринкових відносин в складі майна підприємств з’явився новий вид активів, відмінною рисою яких є відсутність речової форми – нематеріальні активи.

В сучасних умовах формування повної інформації про стан активів і пасивів підприємства практично неможливе без інформації про нематеріальні активи. Необхідною умовою функціонування підприємства в умовах ринкової економіки є ефективне використання його нематеріальних ресурсів. Нематеріальні ресурси здатні відігравати суттєву роль у підвищенні конкурентоспроможності підприємств шляхом удосконалення можливостей щодо пропозиції та просуівання своїх товарів або послуг.

Метою цієї роботи є розгляд поняття нематеріальних активів, їх класифікація та методи оцінки. В кінці роботи наведено список літератури, що використовувалася..

Згідно з означенням, наведеним у (2, с.205), нематеріальні ресурси – це складова частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну користь протягом відносно тривалого періоду, для якої характерні відсутність матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від її використання.

Види нематеріальних ресурсів можна відобразити наступною схемою:

Промислова власність є поняття, яке застосовується для позначення виключного права на використання певних нематеріальних ресурсів. Згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової власності (3, ст.1) до об’єктів цієї власності належать: патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки на походження чи найменування місця походження. Серед об’єктів промислової власності найважливіше місце посідають винаходи.

Винахід – результат творчої діяльності людини в будь-якій області технології (5, ст.1). Наведемо розуміння винаходу з (4, п.6). Винаходу надається правова охорона, якщо він є новим, має винахідницький рівень та промислове застосування. Винахід є новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Винахід має винахідницький рівень, якщо він для спеціаліста явно не є наслідком рівня техніки. Рівень техніки визначається за всіма джерелами інформації, що є загальнодоступними в Україні та закордонних державах до дати пріоритета винаходу. Винахід признається промислово використовуваним, якщо він може бути використаним у промисловості, с/г, сфері охорони здоров’я та інших галузях н/г. Об’єктами винаходу можуть бути пристрої, спосіб, речовина, штам мікроорганізмів, культура клітин рослин та тварин, а також застосування відомого раніш пристрою, способу, речовини, штама за новим призначенням.

Промисловий зразок – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання (6, ст.1). До промислових зразків відносяться форма, малюнок, колір або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Патент видається на промисловий зразок, що є новим, оригінальним та має промислове застосування. Промисловий зразок признається новим, якщо сукупність його істотних ознак невідома в Україні чи за кордоном до дати пріоритету промислового зразку. Промисловий зразок признається оригінальним, якщо форма, малюнок, колір або їх поєднання, що заявлені, для спеціаліста в цій галузі не є явними під час їхнього візуального сприйняття та оцінки. Істотні ознаки визначають відмінності зовнішнього вигляду промислового зразку в естетичних та економічних особливостях його форми,малюнку, кольору чи їх поєднання. Промисловий зразок признається таким, що має промислове застосування, якщо він може бути відтвореним промисловим чином у відповідному виробі для введення в обіг. (4, п.7).

Корисна модель – результат творчої діяльності людини в будь-якій області технології. (4, ст. 1). Предметом технічного вирішення у корисних моделях є лише кострукція виробу, його форма.

Товарний знак та знак обслуговуання це позначення для відмінності товарів та послуг, які виробляють або надають одні фізичні або юридичні особи, від однорідних товарів та послуг, що виробляють або надають інші фізичні та юридичні особи. У якості товарних знаків можуть бути зареєстровані словесні, образні, об’ємні та інші позначення та їхні комбінації (4, п.8)

Інтелектуальна власність – юридичне поняття, яке охоплює авторське право та інші права на продукти інтелектуальної діяльності. До об’єктів інтелектуальної власності, зокрема, належать наукові праці, твори літератури та мистецтва, програмні продукти, тощо.

Програмне забезпечення ЕОМ – сукупність однієї або більше програм або мікропрограм в будь-якому істотному вигляді (7, поз. 11.11.1.2.) Програмне забезпечення поділяють на загальне та спеціальне.

База даних – сукупність даних, матеріалів або витворів у формі, що читається машиною (8, ст.4).

База знань – сукупність систематизованих відомостей, що відносяться до певної галузі знань та можуть бути прочитані ЕОМ.

Під ноу-хау розуміють: ‑ різного роду технічні зання та досвід, що не мають правової охорони за кордоном, включаючи методи, засоби та навички, що необхідні для проведення проектування, розрахунків, будівництва та виготовлення будь-яких об’єктів та виробів науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських, пуско-наладочних та т.і. робіт; розробки та використання технологічних процесів; склади та рецептури матеріалів, речовин, сплавів та т.і.; методи та способи лікування, пошуку та видобутку корисних копалин; ‑ знання та досвід адміністративного, економічного та іншого порядку, такі що не є загальновідомими та можуть бути практично застосовані у виробничій та хазяйській діяльності (9, п.1.3).

Раціоналізаторською признається пропозиція, що є новою та корисною для підприємства, якому її продано, та передбачає створення та зміну конструкції виробів, технології виробництва та техніки, що застосовується, або складу матеріалу. Раціоналізаторська пропозиція є новою для підприємства, якому її продано, якщо згідно до існуючих на даному підприємстві джерел інформації ця або тотожня поданій пропозиція не була відома у степені, достатній для її практичного використання. Раціоналізаторська пропозиція є корисною для підприємства, якому її продано, якщо її використання дає можливість підвищити економічну ефективність чи отримати інший позитивний ефект цим підприємством. Не признаються раціоналізаторськими пропозиції, що знижують надійність та інші показники якості продукції чи погіршують умови праці, а також викликають або збільшують рівень забруднення оточуючого природного середовища (4, п.9).

Позначення, елементом якого є найменування місця походження, може бути зареєстроване у якості товарного знаку у випадку подання заявником документу, що підтверджує його право на використання найменування місця походження, до реєструючої організації. Під найменуванням місця походження розуміють географічну назву країни або місцевості (області), що використовується для позначення товару, що походить з цієї країни або місцевості (області), якщо властивості або особливості цього товару винятково або істотним чином визначаються характерними для цієї країни або місцевості (області) природними умовами та/або людськими факторами. Наприклад: “Біломорські візерунки”, “Палех”. Найменування місця походження реєструються у якості товарних знаків (10, п.3.1.6).

Гудвіл ‑ нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку (1, ст.1).

Згідно з означенням (1, ст.1.2) нематеріальний актив ‑ об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Далі наведемо за (11, ст.2):

Види та характеристики нематеріальних активів:

7. Нематеріальні активи ‑ об'єкти права інтелектуальної власності, інші об'єкти права власності та користування.

8. До нематеріальних активів ‑ об'єктів права інтелектуальної власноcті, належать:

8.1. Право власності на винахід. Право власності на винахід засвідчується патентом. Об'єктом винаходу може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини); спосіб.

8.2. Право власності на корисну модель. Право власності на корисну модель засвідчується патентом. Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання

пристрою.

8.3. Право власності на промисловий зразок. Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

8.4. Право власності на знаки для товарів і послуг. Право власності на знаки для товарів і послуг засвідчується свідоцтвом. Об'єктом права власності на знак можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів.

8.5. Право власності на сорт рослин. Право власності на сорт засвідчується патентом. Патент на сорт засвідчує авторство на сорт і виключне право на його використання. Перелік родів і видів рослин, на сорти яких видаються патенти, визначається Кабінетом Міністрів України.

8.6. Право власності на фірмове найменування. Юридична особа має своє найменування. Право і обов'язки господарських організацій, пов'язані з користуванням фірмовим найменуванням, виробничими марками і товарними знаками, що визначаються діючим законодавством.

8.7. Право власності на програми для ЕОМ. Право на публікування, відтворювання, розповсюдження та інші дії по введенню в господарський обіг сукупності даних та команд, що призначені для функціонування ЕОМ та інших комп'ютерних пристроїв з метою отримання певного результату.

8.8. Право власності на базу даних. Право на публікування, відтворювання, розповсюджування та інші дії по введенню у господарський обіг сукупності даних (статей, розрахунків, тощо), які систематизовані для пошуку і обробки за допомогою ЕОМ.

8.9. Право власності на науково-технічну інформацію. Об'єктом науково-технічної інформації можуть бути: результати науково-технічних, виробничих робіт та іншої науково-технічної діяльності, що зафіксовані у формі, яка забезпечує їх відтворення, використання та поширення.

9. До нематеріальних активів - об'єктів права користування ресурсами природного середовища, належать:

9.1. Право користування земельною ділянкою. Право покупця на подальше господарське або інше використання земельної ділянки. До цього права належить також право оренди земельної ділянки.

9.2. Право користування надрами. Право користування надрами, у тому числі на розробку корисних копалин.

9.3. Право на користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище. Право на використання геологічної, геоморфологічної та іншої інформації про стан та можливості господарського використання елементів природного середовища, природного середовища в цілому, яка міститься в звітах, картах та інших матеріалах.

9.4. Право на користування іншими ресурсами природного середовища. Право на використання водних, біологічних та інших ресурсів, яке будь-яким чином впливає на рівень екологічної безпеки життєдіяльності підприємства, населеного пункту, регіону, тощо.

10. До нематеріальних активів об'єктів права користування економічними, організаційними та іншими вигодами, належать:

10.1. Економічні вигоди від користування монопольним положенням ринку. Факт монопольного панування на ринку виробництва товарів та здійснення послуг. Визначається на підставі інформації, наданої Антимонопольним комітетом України.

10.2. Права на використання економічних та інших привілей. Право на користування податковими, господарськими та іншимипривілеями та користування майном. Визначаються на підставі документів, що засвідчують ці права. Право користування податковими привілеями визначається на підставі інформації, наданої податковою інспекцією.

11. Гудвіл (ділова репутація) ‑ комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємств без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології. При приватизації експертній оцінці підлягає лише позитивна ділова репутація.

Окремі елементи нематеріальних активів мають особливості правового захисту.

Патентом називається виданий патентним відомством документ, що надає особі або організації виключне право на використання зазначеногов патенті технічного вирішення.

Патент видається строком на п'ятнадцять років, рахуючи з дня подачі заявки. З того ж дня охороняються права заявника. Ніхто не може без згоди особи, якій належить патент (патентовласника), використати винахід. Патентовласник може видати дозвіл (ліцензію) на використання його винаходу або повністю переуступити патент. Дію патенту може бути припинено достроково у випадках і в порядку, які визначаються Радою Міністрів СРСР (12, із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85, ст.519)

Законодавством України охороняються особисті (немайнові) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права). Відносини, що складаються у зв'язку із створенням і використанням об'єктів авторського права і суміжних прав, регулюються Законом України "Про авторське право і суміжні права" та іншими законодавчими актами України. (12, В редакції Закону N 3942-12 від 4.02.94, ст.472 )

Роялті ‑ платежі будь-якого виду, одержані у вигляді винагород (компенсацій) за використання або надання дозволу на використання прав інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, а також інших аналогічних майнових прав, що визнаються об'єктом права власності суб'єкта господарської діяльності, включаючи використання авторських прав на будь-які твори науки, літератури, мистецтва, записи на носіях інформації, права на копіювання і розповсюдження будь-якого патенту або ліцензії, знака на товари та послуги, права та винаходи, на промислові або наукові зразки, креслення моделі, або схеми програмних засобів обчислювальної техніки, автоматизованих систем або систем обробки інформації, секретної формули або процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) (1, ст.1).

У міжнародній практиці існують три головні методи оцінки нематеріальних активів фірми:

за собівартістю;

за покупною вартістю;

за ринковою вартістю.

За собівартістю, як правило оцінюють нематеріальні активи, що створенні самим підприємством, шляхом накопичення всіх витрат, що пов’язані з їх створенням на окремому субрахунку бухгалтерського обліку.

За покупною вартістю оцінюють нематеріальні активи, що купуються в процесі діяльності підприємства. Такі активи оцінюють за їх покупною вартістю на окремих субрахунках бухгалтерського обліку.

Необхідність оцінки ринкової вартості нематеріальних ресурсів виникає у випадку вкладення підприємством нематеріальних активів у статутний фонд іншого підприємства.

Порядок оцінки нематеріальних активів визначається Наказом Фонду державного майна України, Державного комітету з питань науки і технологій “Про затвердження Порядку експертної оцінки нематеріальних активів” (11). Згідно цього наказу наведемо

Способи експертної оцінки вартості нематеріальних активів

12. Експертна оцінка вартості нематеріальних активів може здійснюватися такими способами:

шляхом визначення сучасної вартості відтворення щодо нематеріальних активів, які взяті на облік в результаті проведеної інвентаризації на дату приватизації;

шляхом капіталізації прибутків для визначення сумарної вартості нематеріальних активів, що не відображені в бухгалтерському балансі на дату приватизації;

шляхом поєднання двох способів.

13. Експертна оцінка виявлених при інвентаризації нематеріальних активів при прийнятті їх на облік, на підставі п.17 Положення про інвентарізацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду ( 158-93-п ), здійснюється комісією по інвентаризації об'єкта приватизації відповідно до їх сучасної вартості відтворення.

14. Експертна оцінка вартості нематеріальних активів, що не відображені в бухгалтерському балансі об'єкта приватизації, здійснюється за формулою:

, де:

Вна ‑ вартість нематеріальних активів, не відображених в балансі, млн. крб.;

Пп ‑ балансовий прибуток об'єкта приватизації після вирахування податку на прибуток за перше півріччя 1995 року з урахуванням помісячної індексації, млн.крб.;

Ск ‑ ставка капіталізації, яка дорівнює 0,12;

Вб ‑ вартість цілісного майнового комплексу, що визначається за балансом, складеним на дату приватизації, млн. крб. Врахуванню підлягає лише позитивне значення Вна.

15. Помісячна індексація балансового прибутку об'єкта приватизації за перше півріччя 1995 року проводиться за формулою:

Пп=П1*К1+П2*К2+П3*К3+П4*К4+П5*К5+П6*К6; де:

П1 ‑ балансовий прибуток за вирахуванням податку на прибуток за січень 1995 року;

П2 ‑ балансовий прибуток за вирахуванням податку на прибуток за лютий 1995 року;

П3 ‑ балансовий прибуток за вирахуванням податку на прибуток за березень 1995 року;

П4 ‑ балансовий прибуток за вирахуванням податку на прибуток за квітень 1995 року;

П5 ‑ балансовий прибуток за вирахуванням податку на прибуток за травень 1995 року;

П6 ‑ балансовий прибуток за вирахуванням податку на прибуток за червень 1995 року;

К1 ‑ добуток індексів інфляції за період від дати приватизації до січня 1995 року;

К2 ‑ добуток індексів інфляції за період від дати приватизації до лютого 1995 року;

К3 ‑ добуток індексів інфляції за період від дати приватизації до березня 1995 року;

К4 ‑ добуток індексів інфляції за період від дати приватизації до квітня 1995 року;

К5 ‑ добуток індексів інфляції за період від дати приватизації до травня 1995 року;

К6 ‑ добуток індексів інфляції за період від дати приватизації до червня 1995 року.

16. Визначена експертним шляхом вартість нематеріальних активів, не відображених в балансі, додається до державної частки в статутному фонді акціонерного товариства. У разі, якщо серед нематеріальних активів, перелічених в пунктах 9-11 цього Порядку виявлені активи, що придбані за рахунок власних коштів орендаря, вони підлягають інвентаризації і оцінці відповідно до п.13 цього Порядку.

17. Визначена відповідно до п.14 та п.15 цього Порядку вартість нематеріальних активів, не відображених в балансі, записується в рядок 15.1 акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу та в рядок 20.1 акта оцінки вартості майна орендного підприємства.

18. Подальше врахування в бухгалтерському обліку визначеної вартості нематеріальних активів, що міститься в акті оцінки, здійснюється відповідно до Порядку відображення в бухгалтерському обліку і звітності операцій, пов'язаних з приватизацією і орендою державних підприємств, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.12.93 року N 109 ( 0200-93 ).

19. У випадку прийняття рішення про експертну оцінку нематеріальних активів, дооцінка статутного фонду створюваного акціонерного товариства на суму, що враховує потенційну прибутковість, не проводиться.

В умовах переходу підприємства до ринку значно зростає роль повної та достовірної інформації про майно підприємства та прийняття на її базі своєчасних правильних рішень.

В зв’язку з розширенням прав підприємств у галузі постановки та ведення бухгалтерского обліку перед бухгалтерськими службами виникає проблема оптимальної організації обліку різних об’єктів: основних засобів, нематеріальних активів, процесів виробництва та реалізації, розрахунків, капітальних та фінансових вкладень та ін.

Ця контрольна робота розглядає коло питань, пов’язаних з визначенням поняття нематеріальних активів та їх оцінкою

Потрібно відзначити, що нематеріальні активи ще недостатньо вивчені та не регламентовані потрібним чином. В зв’язку з цим облік нематеріальних ресурсів не є розповсюдженим серед українських підприємств.

1. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, прийнятий Верховною Радою України 28.12.94.

2. “Економіка підприємства”.:Підручник.-В 2т. Т1 /За редакцією С.Ф.Покропивного.- К.: Вид-во “Хвиля-Прес”, Донецьк: Мале підприємство “Поиск”. Т-во книголюбів, 1995.-400с.

3. “Парижська конвенція з охоронипромислової власності” від 20.3.1883.

4. “Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні”, затверджене Указом Президента України від 18.09.92 №479/92.

5. Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, прийнятий Верховною Радою України 15.12.93

6. Закон України “Про охорону прав на промислові зразки”, прийнятий Верховною Радою України 15.12.93

7. Додаток до “Положення про порядок контролю за експортом, імпортом та транзитом товарів, що стосуються ядерної діяльності та можуть бути використані в створенні ядерної зброї”, затверджено Кабінетом Міністрів України від 12.03.96 № 302

8. Закон України “Про авторське право та суміжні права”, прийнятий Верховною Радою України 23.12.93

9. “Инструкция о порядке работы по продаже лицензий и оказанию услуг типа инжиниринг”, затверджено наказом Госкомвинаходу Ради Міністрів СРСР від 26.01.70 №11.

10. “Инструкция по государственной экспертизе заявок на регистрацию товарных знаков”, затверджено головою Госкомвинаходу СРСР 06.03.80.

11. Наказ Фонду державного майна України, Державного комітету з питань науки і технологій “Про затвердження Порядку експертної оцінки нематеріальних активів” N 969/97 від 27.07.95, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 серпня 1995 р. за N 292/828.

12. Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.63 зі змінами та доповненнями.

ЗАДАЧА

Обчислити виробничу потужність на початок року, середньорічну її величину та випуск продукції з діючих виробничих потужностей на основі даних, наведних у таблиці:

РОЗВ’ЯЗОК

Введемо наступні позначення:

ВПп – виробнича потужність на початок року

ВП ‑ виробнича потужність на початок попереднього року

ПП – приріст потужностей

ВбП – вибуття потужностей

Квп – коефіцієнт використання потужностей

Кп ‑ коефіцієнт для перерахунку абсолютного введення (вибутку) потужностей у середньорічну величину

ВПср – середньорічна величина виробничої потужності

П – випуск продукції з діючих потужностей

При обрахунках будемо використовувати наступні формули:

ВПп = ВП + ПП ‑ ВбП

ВПср = ВПп + (ПП-ВбП) * Кп

П = ВПср * Квп

Знайдені результати занесемо у таблицю:

Роботу виконав Редчиць С.І.

Дата

РЕЦЕНЗІЯ