Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України

Змст. Вступна частина. I. Значення харчово промисловост у соцальному та економчному розвитку Украни. II. Основн етапи розвитку харчово промисловост та х сировинно бази. III. Розмщення продуктивних сил Пвнчно-Схдного економчного району - Особливост фактори розмщення - Сучасна географя рорзмщення харчово промисловост у Пвнчно-Схдному економчному район. IV. Торгвля продуктами у регон та проблеми формування ринку продовольчих

товарв. V. Перспективи розвитку харчово промисловост у Пвнчно-Схдному економчному район. Заключна частина. Додатки Список лтератури Вступна частина. На сучасному етап розвитку склалося важке економчне становище для всього народного господарства Украни особливо для харчово промисловост, так як ця галузь дуже залежить вд нших галузей машинобудвно, хмчно, нафтопереробно, особливо платоспроможност населення.

Харчова промисловсть одна з провдних структуроформуючих галузей не лише агропромислового й промислового комплексв, а й усього народного господарства Украни. Питома вага ц галуз в структур виробництва предметв споживання сяга 52,8 , у загальному обсяз промислово продукц 16,3, а продукц агропромислового комплексу 33,5 . Продовольч товари становлять 68,1 загального виробництва товарв народного споживання у вдпускних цнах,

63 загального обсягу роздрбного товарообороту та 61,5 у структур особистого споживання матеральних благ населенням крани. Серед нших кран свту Украна ма найбльш сприятливий природний, людський, геополтичний ресурсний потенцал для розвитку харчово промисловост, рацональне використання якого забезпечило б й провдне мсце на свтовому й регональних продовольчих ринках. Останнм часом розвиток харчово промисловост в Укран характеризуться рзким зниженням технологчного рвня

виробництва, спрацюванням знарядь прац, скороченням обсягв асортименту продукц, погршенням якост, затуханням нвестицйного та нновацйного процесв, витсненням втчизняних харчових продуктв з внутршнього й зовншнього ринкв продовольчих товарв, зменшенням обсягв надходження до бюджету та валютних надходжень у крану вд експортних операцй галуз тощо. Взамовдносини центру та регонв завжди доленосним для розвитку як держави вцлому, так окремих галузей промисловост. Вони не тльки визначають державний устрй, а й справляють виршальний

вплив на добробут народу. Вдсутнсть у минулому виважено регонально полтики призвела до значних диспропорцй у територальнй струтур укрансько економки, неефективного використання переваг територального подлу прац, природно-ресурсного та науково-виробничого потенцалу регонв, до надмрного забруднення навколишнього середовища у багатьох мстах районах. В Укран ще не створено правово бази, необхдно для досягнення регонами оптимально економчно самостйност, нема чткого розмежувавння повноважень мж ценральими та мсцевими органами

виконавчо влади й органами мсцевого самоврядування з питань управлння соцально-економчним розвитком регонв. Слабкою фнансово-економчна базабагатьох адмнстративно-територальних одиниць. Усе це зумовлю необхднсть вжиття цлеспрямованих заходв державно регонально економчно полтики, як б забезпечили ефективне регулювання процесв регонального розвитку, узгодження дй ценральних та мсцевих органв виконавчо влади щодо структрно перебудови економки крани та послдовного впровадження ринкових

вдносин. Пвнчно-Схдний економчний район ма розвинутий АПК, який постача основу сировинно бази для харчово промисловост. Частка у виробництв подуктв харчування районом досить значна у загальноукранських масштабах. I. Значення харчово промисловост у соцальному та економчному розвитку Украни. Ринкове трансформування народно-господарського комплексу

Украни явля собою процес змни визначальних характеристик економчно системи, зокрема, елементв, звязкв мж ними та пропорцй розвитку. Причому це стосуться не тльки економки в цлому, а й пдсистем галузевого рвня, серед яких особливу роль вдгра харчова промисловсть, прискорений розвиток яко одним з приортетв державно соцально-еконеомчно полтики. Система трансформування харчово промисловост ма розглядатися з таких точок зору змна структури управлння галуззю змна структури галуз спввдношення мж групами субктв

господарювання, видленими за такими критерями форма власност, органзацйно-правова форма пдпримництва, розмр, фнансове становище тип органзацйно структури змна структурних галузевих ринкв змна структури ресурсв, що споживаються галуззю змна структури асортименту, що виробляться галуззю змна структури створюваного галуззю валового внутршнього продукту. Змни у структур управлння галуззю повинн мати характер остаточного вдходу вд прямого втручання держави у виробничо-господарську дяльнсть пдпримств у звязку з х приватизацю.

Станом на 1 счня 1998р. в систем мнстерства АПК Украни повнстю приватизовано масложирову, миловарну, тютюнову, кондитерську, парфумово-косметичну, макаронну галуз, зерноробн без хлбоприймальних пдпримства, 98 пдпримств молочно промисловост, 93 цукрово, 88 пдпримств Держкомрибгоспу. Отже, у подальшому серед форм власност у втчизнянй харчово промисловост домну приватна в рзних видах власнсть виняток становить спиртова пдгалузь, що перебува у власност держави.

Найбльш привабливими органзацйно-правовими формами пдпримництва для новостворених малих та середнх пдпримств харчово промисловост товариства з обмеженою вдповдальнсть та закрит акцонерн товариства. Водночас для великих промислових пдпримств приортетною формою пдпримництва вдкрите окцонерне товариство, оскльки саме така форма дозволя залучити значн обсяги фнансових ресурсв на фондовому ринку. Пожвавлення процесу створення малих пдпримств у харчово промисловост зумовлене незначним розмром стартових

нвестицй, високою нвестицйною привабливстю дано галуз, значною мсткстю ринку продовольчих товарв. Ефективне функцонування харчово промисловост значною мрою залежить вд структури ресурсв, як вона спожива. Доцльно окремо розглянути структуру матеральних сировинних та енергетичних, фнансових трудових ресурсв. Основн стратегчн напрями змни структури сировиннних ресурсв, що спожива харчова промисловсть Украни, мають стати полпшення яксних показникв сльськогосподарсько сировини, яка використовуться у виробництв

продуктв харчування, використання нетрадицйних видв сировини, харчових добавок та н максимальне зменшенняч залежност вд мпортних сировинних ресурсв насамперед таро-пакувальних матералв забезпечення комплексно переробки сировини та мнмзаця витрат. До основних цлей соцально-економчного розвитку крани належить зростання частки ВВП, створено харчовою промисловстю як галуззю з порвняно невисоким оборотом капталу, зорнтовано на задоволення кнцевого попиту. Структура ц частки в процес ринкових перетворень у середньостроковй

перспектив змнюватиметься з урахуванням вихдних припущень щодо здйснення урядом послдовно антинфляцйно полтики, одержання державних кредитв вд мжнародних фнансових органзацй, легалзац економчних наслдкв зменшення податкового тягаря у таких напрямах стаблзаця частки фонду оплати прац за рахунок пдвищення продуктивност прац та ефективного оподаткування скорочення частки чистого податку на 3-4 зростання питомо ваги валового прибутку нагромадження капталу за його рахунок поступове пдвищення рвня нагромадження

основного капталу зокрема у вигляд нематеральних активв. Основн напрямки системного трансформування харчово промисловост Украни 1. явля собою фонову нформацю для розробки ефективних економчних стратегй пдпримств галуз 2. щодо органзацйно, ресурсно та асортиментно структури галуз, то вони можуть розглядатись як комплекс яксних стратегчних цлей. Досягнення яких дозволя у майбутньому подолати галузеву структурну деформацю,

що залишилася у спадщину вд командно-адмнстративно системи управлння. II. Основн етапи розвитку харчово промисловост Пвнчно-Схдного економчного району Украни та х сировинно бази. Сучасний стан галуз. Сукупнсть галузей промисловост, пдпримства яких виробляють продукти харчування, а також мило, тютюнов вироби, парфумерно-косметичн вироби та н.

До харчово промисловост належать три найбльш галуз харчо-смакова, мясо-молочна, рибна. Вона обдну бльше 40 пдгалузей виробництв, що подляються на добувн рибна, соляна, виробництво мнеральних вод, переробка дикорослих культур обробн. Фабрично-заводське виробництво харчових продуктв в Укран виникло у другй половин ХХст. Переважали дрбн, кустарн, напвкустарн пдпримства. До 1917р. мясо-молочна промисловсть тльки почала розвивиатись, рибна обмежуться промислом у прибережнй

зон Азовського Чорного морв. У 1940р. обсяг виробництва продуктв в УРСР майже в 6 разв перевищив рвень 1913р. Основн потужност створювались у пслявонний час. Полпшилась галузева структура харчово промисловост, зокрема зросла питома вага мясо-молочно промисловост. Як вдомо псля створення СРСР у кран почалася полтика ндустралзац. Це, звичайно вдобразилось на промисловост Украни.

У першй пятирчц в харчовй промисловост виникли нов галуз маргаринна, сироробна, комбкормова, хлбопекарська. Передбачалося створення чимало клькост нових пдпримств, зокрема у цукровй промисловост планом першо пятирчки передбачалося будвництво 11 нових пдпримств. Але х часом виявилося, що сльське господарство не може забезпечувати сировиною такий прирст потужност. Тому побудовано було лише 3. З них Лохвицький 1929р. та

Купянський 1937р У пслявонн роки, за роки четверто пятирчки, значно збльшився випуск продукц харчово промисловост. Так, довонний рвень по виробництву цукру у 1950р. був перевищений на 4, масла рослинного на 85, мяса на 25. Харчова промисловсть при СРСР була галуззю спецалзац республки, якй належала важлива роль у мжнародному обмн продовольчими продуктами. Характерна особливсть розвитку зростання концентрац виробництва, створення заводв фабрик оптимальних потужностей.

Псля розпаду СРСР вдбулася руйнаця виробництва та економчнизх звязкв Украни з республками, тому вдбувся перерозподл галузей по територ Украни. III. Розмщення продуктивних сил Пвнчно-Схдного економчного району Украни Особливост фактори розмщення До складу Пвнчно-Схдного економчного району входять Харквська 31,4 тис км2, 3197 тис чол,

Полтавська 28,8 тис км2, 1757 тис чол, Сумська 23,8 тис км2, 1431 тис чол област. Вн характеризуться сприятливими грунтово-клматичними умовами для розвитку сльського господарства, яке забезпечу сировинну базу для харчово промисловост. У Пвнчно-Схдному економчному район сформувалось чотири основних економчних вузлв району Харквський Харкв, Дергач, Мерефа, Люботин, Чугав, Псочин та н,

Кременчуцький Кремечук, Комсомольськ та примськ селища Кременчука, Полтавський Люботин, Миргород та н. мста Полтавсько област та Сумський Суми навколишн селища. Природн умови ресурси У район вдло поднуються рвнинна поверхня, приятливий клматичний режим, родюч грунти значн запаси корисних копалин. Район розташований у межах

Днпровсько-Данецько западини, яка в рельф виражена приднпровською низовиною полтавською рвниною. Клматичн умови характеризуються зростанням континентальност зменшенням клькост атмосферних опадв з пвнчного заходу на схд. Помрно холодна зима, середня температура счня 7-8оС часто посушливе лто, середня температура липня 1920 оС. Кльксть днв з температурою, що первищу 10 оС, становить 149-172. Рчна сума активних температур становить вд 2600 оС до 3465 оС. територя району недостатньо зволожена

за винятком пвнчно та пвнчно-захдно частин. Рчна кльксть опадв становить вд 450 до 560 мм у полтавськй 450-565, Сумськй 510-588, Харквськй 495-570. Бльша частина опадв випада в теплий перод року. Для району характерн сухов, ерозйн процеси, значне промерзання грунту, заболочення територй. Це, безумовно, позначаться на територальнй органзац господарства. У район переважають чорноземи, цнн й родюч грунти.

На пвноч видляються мало- середньогумусн чорноземи, як менш родюч, а також пдзолист боллотян грунти. Високоврожайн чорноземн грунти сприятлив клматичн умови дають змогу району займати в Укран важливе мсце у виробництв товарного зерна, зокрема пшениц, кукурудзи, цукрових бурякв, соняшника розвивати содвництво й овочвництво, мясо-молочне й мясне тваринництво. Серед рчок найбльше народногосподарське значення мають

Днапро з Кременчуцьким водосховищем, Днпродзержинське Червоноармйське водосховища. Решта рчок невелик, маловодн Ворскла, Сверський Донець верхня течя, Десна, Сули, Псьол, Хорол. Водн ресурси достатньо забезпечують лише полтавську сумську област. У Харквськй вони недостатн. Вдом джерела мнеральних вод у

Полтавськй Миргородське, Гоголвське Харквськй Березвське областях. Завдяки значному природно-ресурсному потенцалу район вдгра важливу роль у народногосподарському комплекс Украни. Населення Загальна чисельнсть населення 6384,4 тис. чол. це понад 12 чисельност населення крани. Середня густота нижча вд середньо в Укран становить приблизно 74,3 чолкм2 середнй показник по Укран 86 чолкм2 найгустше заселена Харквська область 101,8 чолкм2

Сумська Полтавська майже однаково вдповдно 60,2 60,9 чолкм2. У мстах Пвнчно-Схдного економчного району прожива 65,9 населення, що на 2 менше, нж в Укран в цлому. Найбльш урбанзованою Харквська область 79,2. Найнижча частка мського населення в Полтавськй област 57,9. Одню з проблем Пвнчно-Схдниого економчного району територальна нервномрнсть розвитку.

Основн промислов виробництва зосереджен у Харков, Полтав, Сумах, Кременчуц, а багато малих мст селищ розвинут недостатньо, особливо в Полтавськй Сумськй областях Сучасна географя розмщення харчово промисловост у Пвнчно-Схдному економчному район. Пвнчно-Схдний економчний район ма потужний агропромисловий комплекс, який забезпечу сировиною харчову промисловсть, адже бльшсть галузей харчово промисловост переробляють

сльськогосподарську сировину. Основу АПК становить сльське господарство. Традицйне сльське господарство длять на дв галуз рослинництво та тваринництво. Рослинництво вважаться провдною галуззю, бо, окрм продуктв харчування та сировини для промисловост, воно виробля корми для домашнх тварин. Сльськогосподарськ угддя становлять 78 ус площ району. Рослинництво розвиваться краще, нж тваринництво. Сльське господарство в основному спецалзуться на вирощуванн

зернових культур, цукрових бурякв, соняшнику. Поблизу великих мст, особливо Харкова, розташован овоче-молочн господарства примського типу. Розмщення основних галузей сльського господарства люстру Додаток 1. У рослинництв домну виробництво зернових культур, особливо озимо пшениц. Найбльш вирощуван технчн культкри цукров буряки та соняшник.

Картоплю овоч вирощують скрзь, найбльше поблизу великих мст. Це стосуться також садвництва та ягдництва. За результатами вирощення основних видв рослинництва у 1998р. табл.1 Пвнчно-Схдний економчний район займа досить значн позиц. Таблиця 1 Виробництво основних видв рослинництва у 1998р. Зерно у ваз псля доробкиЦукровий бурякНасння соняшникаКартопляОвочУкрана26470,115522, 62266,315405,25492,2Полтавська1674,81185

,4121,3518,7316,5Сумська988,5763,422,179 6,9116,1Харквська1353,1699,4206,7655,140 2,2Частка Пвнчно-Схдного району 15,217,115,512,815,2 Найбльше значення у район ма цукрова промисловсть. Вирощення цукрового буряку у регон становить 17 вд загальноукранського. Проте щодо безпосереднього виробництва цукру регон ма ще бльш значн показники понад 20 табл 2. На територ Пвнчно-Схдного економчного району 59 цукрових заводв.

Лохвицький цукровий комбнат Полтавська обл одне з найпотужнших пдпримств галуз в Укран. До великих цуцкрових заводв належать також Купянський, Орльський Харквська обл цукров заводи та цукрорафнадний завод у м.Дружб Сумська обл Додаток 2 Тенденця до скорочення виробництва спостергаться у цукровй промисловост. У 1997р. порвняно з 1996 роком поставки цукрових бурякв зкоротилися на 23.

Впродовж останнх рокв знижуться виробництво цукру. Усе це зумовлено скороченнямченням посвних площ, зниженням врожайност бурякв та х цукристост, а також вдсутнстю дино державно полтики щодо розвитку галуз. Кльксть цукрового буряку, вирощеного в Укран могла б вльно задовольнити потреби внутршнього ринку, але надмрний експорт бурякв не да можливост цукровй галуз працювати на нацональнй сировин.

Спостергаться закономрнсть, що кожного року вже до березня-квтня мсяця на цукрових пдпримствах закнчуються запаси цукрових бурякв, тому вони вимушен переходити на мпортну сировину цукрову тростину та мпортний цукор-сирець. Але справа в тому що сезонний ввз цукрово тростини у цих мсяцях ще не розпочатий, що призводить до дисбалансу у виробництв цукру. Таблиця 2 Звтн дан роботи цукрово промисловост у сезон 1999р. Назва обласного формуванняПрийнято буряку на переробку, тис тПерероблено буряку, тис тВиготовлено цукру,

тУкрцукор14210,9134441638892Полтавацукор 1102,91056,4140885Сумицукор61558776920Ха рквцукор14311345,4186261 Важливий напрямок виходу цукрово галуз з кризи виршення питання кредитування та створення умов для ефективного функцонування. Виника потреба в законодавчому врегулюванню врегулюванн всх цих проблем. Так, у червн 1999р. був прийнятий Закон Про державне регулювання виробництва й реалзац цукру, основними положеннями якого встановлення мнмально цни та квотування виробництва та реалзац цукру.

Борошномельно-крупяна промисловсть по характеру та призначенню сво продукц вдгра важливу роль серед галузей харчово промисловост. Вона ма найбльш глибок звязки з сльським господарством обми виробництва зернових культур, успшний розвиток зернового господарства безпосередньо впливають на обми випуску продукц в галуз. Вирощення зернових культур вдображено у Додатку 3. Як видно з даних таблиц 1, вирощення зерна у Пвнчно-

Схдному економчному район знаходиться на високому рвн. Полтавська область займа трет мсце серед областей Украни по вирощенню зернових культур Одеська 1845, Внницька 1858,7. Значне скорочення обсягв виробництва, лбералзаця цн на сировину, матерально-технчн ресурси й послуги призвели до пдвищення собвартост, а вдтак цн на зернову продукцю.

Особливо зросли оптов цни пдпримств борошномельно-крупяно промисловост. Водночас калорйнсть харчування населення зменшилася на 26,4 вдсотка. Значно збднв рацон блково- й втамновмсних продуктв, овочв, фруктв тощо. Натомсть понад фзологчн норми люди споживають хлбопродукти, питома вага яких у структур харчування сяга 44. З огляду на забезпечення населення продовольством, а тваринництва комбкормами, галузь хлбопродуктв

проритетна. Тому важлива науково-технчна передумова подальшого розвитку галуз сертифкаця сльськогосподарсько сировини та харчових продуктв з борошна. Таким чином можна буде ефективно визначити яксть продукц, забезпечити ретельний контроль за дотриманням економчних вимог, пдвищити конкурентоспроможнсть виробв. Але матерально-технчна база галуз хлбопродуктв не вдповда сучасним вимогам, характеризуться значною спрацьованстю обладнання. Це негативно позначаться на економчних показниках.

Примром, спрацьовансть основних виробничих фондв у галуз сяга 48 вдсоткв, а темпи оновлення х основно частини значно вдстають вд потреби. Стосовно основно частини вони становлять менше 56 вдсоткв на рк. Рвень механзац прац на пдпримствах не перевищу 50 60 вдсоткв. Продуктивнсть прац в галуз в 2 3 рази нижча, нж на спорднених пдпримствах у зарубжних кранах з розвиненою економкою. Для створення мцно матерально-технчно бази на час активне формування нагромадження нвестицйного

потенцалу, перетворення амортизацй у найважливший реновацйний ресурс, впровадження сучасних технологй тощо. Нин найголовнше завдання пдпримств галуз полпшення х фнансового стану. Визначальний чинник платоспроможност тут стан обгових коштв, як розпорошуються через постйне зростання дебторсько заборгованост. отже, ефективне викорисгання коштв проритетний напрямок фнансово дяльност пдпримств. Реалзувати його можна за допомогою стаблзац виробництва.

При зменшенн обсягв випуску продукц ефективнсть використання обгових коштв неминуче погршуться. Це зумовлено тим, що обсяги сировини, матералв, нших ресурсв палива зменшуються швидшими темпами, нж обсяг випущено продукц. Нин кервники заготвельних зернопереробних пдпримств особливу увагу мають звернути на норматив власних обгових коштв. Вн ма бути орнтиром для пдтримання фнансового стану виробництва на рвн, що забезпечить нормальний реалзацйний вдтворювальний цикли.

Крм того необхдна структурна перебудова з урахуванням наявного нвестицйного та нновацйного потенцалв. Кондитерська промисловсть. В спадщину вд СРСР Укран залишилось 28 кондитерських фабрик. Тобто фактично у кожнй област д свй виробник. Але якщо ранше вони забезпечували солодощами 270 млн. населення СРСР, то нин реальний ринок збуту скоротився у деклька разв. До того ж значно впала купвельна проможнсть населення, а ринок перенасичений мпортними товарами.

Фнансова криза восени 1998р. витснила з укранського ринку мпортн кондитерськ товари дала можливсть деяким нацональним виробникам збльшити обми продукц. Чимало факторв сприяло насиченост Пвнчно-Схдного економчного району кондитерськими фабриками. Одними з найбльших в Укран Харквська бсквтна фабрика, Тростянецька кондитарська фабрика Крафт Якобз Сушард

Украна, Харквська кондитерська фабрика. Основним аргументом втчизняного виробника в боротьб за ринок збуту цна. Але проблема поляга в тому, що практично у всх виробництвах доля мпортних нгриднтв у випуску виробв крм печива склада 15-20 фзичного обму, а при виробництв, наприклад, шоколаду, доходить до 40. Кондитери вимушен мпортувати какао-боби, жири, пальмове, арахсове, кокосове масло, ароматизатори, упаковку. Крм того, у боротьб за споживача пдпримства намагаються пдвищити яксть продукц, збергши доступн цни,

та збльшити асортимент сво продукц. Так, кльксть найменувань продукц на Харквська бсквтна фабрика становить 99, на Крафт Якобз Сушард Украна 60 одиниць. Вдбуваться постйний перерозподл ринкв збуту. Мал пдпримства витсняються кондитерськими магнатами. Зокрема у листопад 1998р. Харквська бсквтна фабрика викупила 51 статутного фонду

Харквсько кондитерсько фабрики. Олйно-жирова промисловсть складна галузь харчово ндустр, що складаться з взамоповязаних виробництв ол, жирв, харчового масла, маргарину. Олйно-жирова промисловсть у якост вихдно сировини використову насння маслчних культур соняшнику, льну, бавовнику, со, грчиц, арахсу, рапса, конопл тощо. Розвиток олйного виробництва оляйного виробництва суттво вплива на розширення посвв олйних культур у

сльському господарств, пдвищення х врожайност, збльшення жирност насння. Готова продукця галуз оля надходить до торговельно мереж для задоволення попиту населення, а також важливим напвфабрикатом - обовязковим компонентом при виготовлен широкого асортименту предметв споживання маргарину, майонезу, мила, стеаринових свч, олфи, парфумв. Отже, важливе значення для олйно-жирово промисловост обми вирощено сировини.

В Укран найбльш поширеною сировиною дано галуз соняшник. Складн часи пережива олйножирова галузь. Як видно з даних Додатку 3, посви олйних культур займають бля частини посвв технчних культур у Семськй та Полтавськй областях, а у Харквськй бльше 50. Але у 1997р. на пдпримтва галуз надйшло лише 25 насння соняшнику поточного врожаю, решту вивезено за

меж держави. Цього року може повторитися ситуаця, коли через дефцит сировини вс олйн заводи достроково припинять роботу, а цни на олю рзко зростуть, що призведе до збльшення експорту ц продукц. Слд зазначити, що при вивезенн сировини замсть продукц держава втрача значн кошти. Вд переробки насння соняшнику прибуток втрич бльший, нж вд його продажу за кордон. Для використання цих резервв необхдно вжити термнових заходв щодо тарифного й нетарифного регулювання

експорту насння соняшнику. Перше мсце в Укран за обмами виробництва маргарину займа Харквський жирокомбнат. За обммами випуску товарв мойонезно групи комбнат займа друге мсце. При чому навть у ниншнх кризових умовах комбнат у 1999р. дав прирст виробництва по маргаринах на 50,7, майонезв на 61 у порвнянн з 1998р. збльшення обмв дозволив збльшити завантаження потужност виробництва до 60. Загальний обм виробництва у 1999р. становив 134,7 млн. грн а балансовий прибуток -

13,7 млн.грн. Тваринництво друга пасля рослинництва важлива галузь сльського господарства. Вона забезпечу населення цнними продуктами харчування молоком, маслом, яйцями, а харчову промисловсть сировиною. Тваринництво подляться на наступн галуз скотарство, свинарство, ввчарство, птахвництво, бджльництво, зврвництво тощо. Скотарство провдною галуззю тваринництва. Поголвя рогато худоби на 100га сльськогосподарських угдь у

Пвнчно-Схдному економчному район становить 55-65 голв. Загальне ж поголвя рогато худоби у Харквськй та Полтавськй областях становить понад 900 тис. голв що ненайвищий показник в Укран. У Сумськй област поголвя дещо менше 750-900. В основному переважа молочно-мясний напрямок, а навколо великих мст Харкв, Суми, Полтава, Кременчук переважа молочний напрямок.

Тут збергаються традицйн для району мясо-сальний сальний напрямок свинарства. поголвя свинейна 100га орно земл у Полтавлькй та Харквськй областях становить понад 35голв, у Сумськй 30-35. поголвя свиней у Полтавськй та Харквськй област також наближаться до максимальго в Укран понад 600тис. голв. Тваринництво сировинною базою для мясно промисловост. У торгвл харчовими продуктами мясо поступаться лише хлбобулочним виробам.

Головними пдпримствами ц галуз мясокомбнати, що зосереджен в основному у великих мстах, а також у районах розвитку тваринництва. Найбльшими у Пвнчно-Схдному економчному район Харквський та Полтавський. За останн роки виробництво мясно продукц значно зменшилось таблиця 3. За даними таблиц вцлому у Пвнчно-Схдному економчному район у 1998р. порвняно з 1997р. виробництво мяса скоротилося на 12,5, а порвнянн з 1990р. на 61. Такий стан у галуз ма деклька передумов.

Одню з причин скорочення споживчого ринку, тому що у 90-х роках доходи населення значно скоротилися, що призвело до змни рацону. Так, споживання мясопродуктв зменшилося, а збльшилося споживання хлбопродуктв та картопл. Молочна промисловсть. Серед галузей харчово промисловост молочна промисловсть займа трет мсце за обсячгами псля Мясно та хлбопекарсько. Молочно промисловсть обдну так основн виробництва маслоробне, сироробне, виробництво незбираного молока та молококонсервне.

На розмщення молокопереробних заводв вплива сировинний чинник та наявнсть масового споживача. Так, вироблення продукц з незбираного молока пастеризованого молока, сметани, кефру, ряжанки розмщене у великих мстах, тобто орнтоване на масового споживача. Виробництво масла, сиру, молочних консервв зосереджено в невеликих мстах селищах, у сльськогосподарських районах з розвинутим молочним тваринництвом. З початку 90-х рр. кльксьт видоного молока скоротилась

майже у 32 рази. З зменшенням загальних надов змнилася загальна структура розподлу молочних ресурсв. Приватний сектор прода свй товар з минулою нтенсивнстю, але сльськогосподарськ пдпримства, продукця яких складала у 1994р. 94,1 загального ринку молока, у 1997р. забезпечують продукцю лише 64 ринку молока. За даними таблиц 4 виробництво молока у Пвнчно-Схдному економчному район за перод 1990-1998 рр. зменшилось на 49. При цьому обми продажу переробних пдпримств знизилися у 7 раз.

Проблеми молочних пдпримств почалися на початку 90-хх рр коли на сльськогосподарську продукцю були офцйно вдпущен цни та скоротились дотац на не цни на незбиране молоко пднялись у 5р. Наслдком подорожчання було таке ж рзке зниження купвельно проможност населення та, як наслдок, зменшення обмв споживання сльськогосподарсько продукц, що викликало штучний надлишок . Для господарств утримання молочного стада стало збитковим.

На фон загального спаду виробництва у галуз деяким ггантамт вдаться нарощувати обми виробництва. Зразком такого господарства ОАО Харквський молокомбнат, що випуска молоко пд маркою Т-молоко. Добре розвинут маслоробна сироварна галуз. Найбльш молококонсервн заводи у Купянську Харквська область Бликах Полтавська область. У Хорол Полтавська область на основ молока виробляться дитяче харчування.

На скорочення виробництва харчових продуктв вплинуло звуження внутршнього ринку продовольства через низьку купвельну спроможнсть населення, а також втрата зовншнх ринкв. На робот пдпримств негативно позначаться мпорт продукц з консервантами, що подовжу термн збергання. Тим часом з торговельно мереж витсняться яксна втчизняна продукця. Отже, маючи потужну сировинну базу, харчова промисловсть району за обсягами виробництва поступаться

тльки машинобудуванню. IV. Торгвля продуктами у регон та проблеми формування ринку продовольчих товарв. Визначальним елементом продовольчого ринку, активною силою, що руха весь ринковий механзм, попит. Споживчий ринок продуктв харчування був буде завжди через те, що попит на продовольство невдмним атрибутом життдяльност населення. У макроекономчному план до основних факторв формування попиту на продовольство належать так чисельнсть населення, тенденц розвитку демографчних процесв рвень доходв населення професйна

структура зайнятих у галузях господарства. Чисельнсть населення Украни скорочуться 1991р. 51,9 млн. чол, 1998р. 50,5 млн. чол. Головними факторами зменшення чисельност населення перевищення смертност над народжуванстю та фактор зовншньо мграц. В структур населення за статевою ознакою пеерважають жнки 53, потреба яких у харчових речовинах та енерг нижча, нж у чоловкв. Рвень урбанзац в

Укран у 90-х рр. стабльним. У мських поселеннях прожива 68 всього населення, причому 49 мст мають населення понад 100 тис чоловк в кожному. Це створю територальний розрив мж концентрацю мських жителв споживачв продуктв харчування та сльською мсцевстю, де ц продукти в основному виробляються. Важливим демографчним процесом тенденця до збльшення частки населення у вц старше працездатного в загальнй його чисельност. Це позначаться на продовольчому ринку дуже специфчно, тому що у похилому вц знижуться

енергетичний екввалент харчового рацону, змнються його структура, знижуться рвень платоспроможного попиту громадян. Отже в Укран мають мсце деяк демографчн фактори, що яксно впливають на ринок продуктв харчування. Важливим завданням визначення частки регону в загальнодержавному продовольчому ринку. Для визначення частки регону в доходах населення використовуються результати бюджетних обстежень смей. Вдомост про середнй сукупний доход на 100 смей, склад смей по регонах дали змогу здйснити розрахунки

сердньодушового сукупного доходу за 1997р. Помноживши його на чисельнсть наявного населення вдповдно област, отримумо масу сукупного доходу населення для кожно област й Украни в цлому. Це дозволило розрахувати частку регонв у сукупному доход населення крани. Визначивши частку регонв в кран за обсягом роздрбного товарообгу включаючи громадське харчування та чисельност населення. Таблиця 5 Таблиця 5 Значення вдносного потенцалу регональних ринкв 1997 р.

Область Значення регонального ринку вдносно загальноукранського, Полтавська3,5Сумська2,8Харквська6,4 Слд вдмтити, що Пвнчно-Схдний економчний район займа середню позицю вдносно нших регонв Украни. Його частка всередньому по областям 4,23. Хоча Харквська область займа четверту позицю у загальноукранському рейтингу за регоними.

Пропозиця подуктв харчування на внутршньому ринку залежить вд обсягв виробництва, сальдо експортно-мпортних операцй, змни запасв, обсягв витрат та виробничого споживання у самому сльському господарств. Як свдчить статистика у 90-х рр. Обсяги пропозиц продуктв харчування на внутршньому ринку Украни скоротились. Реальн доходи населення знизились. Зростання цн призвело до вдмови вд купвл частини продовольства збльшення його виробництва в особистих

пдсобних господарствах населення. Серед багатьох функцй цн слд пдкреслити х регулюючу роль, вплив на баланс попиту та пропозиц, споживання та виробництва. Територальна диференцаця цн створю передумови для перерозподлу частини товарних ресурсв в регони з високою цною за умови окупност витрат на транспортування. Для виявлення ступеню мжрегональних вдмнностей у роздрбних цнах на окрем продукти харчування та продовольчий

кошик з 22 продуктв борошно пшеничне, хлб пшеничний, вермшель, крпа манна, яловичина, свинина, кури, ковбаса варена, молоко, сир мякий та твердий, сметана, масло вершкове, яйця, цукор, оля, картопля, капуста, морква, буряк, цибуля, яблука використан дан Держкомстату Украни про цни у торговельнй мереж й на мських ринках за 1996-1997рр. по регонах. Розрахунок регональних ндексв цн у Пвнчно-Схдному екномчному район вдносно середнх значень по

Укран за перод з счня 1996 по грудень 1997 наведено в табл 6 Додаток 4. Вцлому Укран властивий дуже зачний цновий граднт для бльшост продуктв харчування картопля 63,3 молоко свже 119,1 свинина 47,2 сир твердий 49,3 тощо, що доказом низько територально мобльност продовольчих ресурсв та невиправдано значних вдмнностей у рвнях доходв населення рзних регонв крани. Проте, як видно з даних таблиц, цни на продукти харчування у

Сумськй, Полтавськй та Харквськй областях мають невелике вдхилення вд середнього значення по Укран. Методом здешевлення продукц та прискорення обгу коштв розширення мереж фрмово торгвл. Лише в Сумськй област створено 152 фрмових магазини й коски, з них 23 торгують мясопродуктами, 49 молоко-продуктами, 25 хлбом хлбопродуктами, 22 консервною продукцю. Важливим питання про спввдношення вартост набору з 22 основних продуктв харчування та заробтно плати

робтникв службовцв по регонах Украни. Це один з найважливших ндикоторв рвня життя населення з регональног погляду. Роздливши середньомсячну заробтну плату на по регонах на вартсть продовольчого кошика за цнами торговельно мереж у вдповдних регонах за 1996 та 1997 рр отримамо результати, що представлен на Додатку 5. Аналз продовольчих кошикв да пдстави стверджувати, що вищий рвень життя населення, порвнюючи з середнм в кран, характерний для Кива 3,7 та Донецько област 3,1, а найгрша ситуаця в

Закарпатськй област 1,8. На фон таких даних Пвнчно-Схдний економчний район займа досить високу позицю 2,8. Порвняння цих даних з пдсумками 1996р. свдчить про стабльнсть мсць регонв у ранжуванн при загальнй тенденц до незначного зростання купвельно спроможност населення. Незважаючи на винятково сприятлив грунтово-клматичн умови, населення ще не повнстю забезпечене високояксними

продовольчими товарами. Останнм часом Украна втрача зовншн ринки збуту продовольчих товарв, а внутршнй заповнений зарубжними продуктами нердко низько якост, тим часом як для х виробництва вс необхдн сировинн ресурси й виробнич потужност. Зокрема на ринку зерна склалася наступна ситуаця. Як вже зазначалося, Пвнчно-Схдний економчний район ма вс природн передумови для вирощування високояксно пшениц та нших зернових культур. Та не зважаючи на це, у 1999р. мпорт зерна у регон для забезпечення

населення хлбопродуктами склав 153 тис тон. Полтавська обл. 13 тис тон, Сумська обл 40 тис тон та Харквська 100 тис тон. Полтавська область ма найменший показник морту зернових в Укран, а Харквська що ненайбльший. Ця диференцаця, безумовно, повязана з високим рвнем урбанзац та значно частки промисловост у господарств Харквсько област.

Розглянемо територальн вдмнност у рвнях споживання продуктв харчування. Аналз показникв споживання на душу населення по регонах Украни в середньому за 1994-1996рр. Таблиця 7 Додаток 6 дозволя встановити, що в межах крани снують значн мжрегональн контрасти у рвнях споживання основних продуктв харчування. Це да пдстави стверджувати, що в Укран вдбваться обктивний процес формування регональних продовольчих

ринкв територальних частин нацонального продовольчого ринку. Розвиток регональних ринкв у 90-х рр. супроводжуться зростанням х вдносно автономност, що суперечить де збалансованост розвитку нацонального продовольчого ринку. Останнього можливо досягти на шляхом споживання населенням регону всх вироблених на мсц продовольчих ресурсв, а шляхом задоволення платоспроможногопопиту населення за рахунок продуктв харчування широкого

асортименту високо якост, вироблених у найсприятливших за природними соцально-економчними умовами районах зонах з мнмальними витратамию Але це, в свою чергу, передбача вдмову вд адмнстративних заборон на вивз продовольчих ресурсв з регонв та активне формування ринково нфраструктури мереж оптових рпродовольчих ринкв у великих мстах, регональних агропромислових брж як унверсальних, так вузькоспецалзованих з розмщенням останнх у районах високотоварного виробництва вдповдних видв продукц, маркетингових служб, розвиток

транспорту звязку, що сприятиме посиленню територально мобльност продовольчих ресурсв, збльшенню частки продукц, яка реалзуться за прямими звязками цнами, як визначаються попитом пропозицю V. Перспективи розвитку харчово промисловост у Пвнчно-Схдному економчному район. Одню з проблем Пвнчно-Схдниого економчного району територальна нервномрнсть розвитку. Основн промислов виробництва зосереджен у

Харков, Полтав, Сумах, Кременчуц, а багато малих мст селищ розвинут недостатньо, особливо в Полтавськй Сумськй областях. Вдповдно забезпечення рзних регонв продуктами харчування вдбуваться по-рзному. У розвязанн продовольчо проблеми значне мсце займа харчова промисловсть, яка заключним ланцюгом у виробництв продовольчо продукц. Вона ма розгалужену структуру, потужний виробничий потенцал може практично повнстю забезпечити потреби населення у високояксних продуктах харчування в широкому асортимент.

Внаслдок звуження ринкв збуту незадовльно використовуються виробнич потужност в ряд галузей харчово промисловост. Частину потужностей окремих пдпримств доводиться консервувати, а деяк з них взагал припинили виробництво. Тим часом ряд пдпримств нарощують темпи випуску продукц у Сумськй област акцонерн товариства Крафт Якобз Сушард Украна, Сумський мясокомбнат, завод продтоварв та лкеро-горлчаний завод,

Роменський завод ЗНМ. Чимало заводв та фабрик змогли все ж таки знайти сво мсце на товарному ринку, пдтримують рвень виробництва, залучають нвесторв для модернзац виробництва й оновлення асортименту продукц. За рахунок ноземних нвесторв на деяких пдпримствах зросло виробництво продовольчих товарв макаронних виробв в Сумськй област маргариново продукц Харквськй област. Продуктивно працювати в умовах ниншнього укранського ринку пдпримствам регону допомагають ноземн нвестиц.

Аналз нвестицйно полтики свдчить для залучення в Украну нвестицй необхдн чтк й прозор д в оподаткуванн, у систем мита, в лцензуванн окремих видв дяльност. Харчова промисловсть Украни один з найбльших реципнтв нвестицй. Питома вага в загальному обсяз ноземних нвестицй перевищу 11 вдсоткв. ноземн нвестори вже вклали кошти у розвиток тютюново, пивоварно та кондитерсько галузей.

У систем харчово промисловост в Укран створено 20 спльних пдпримств. Серед них акцонерне товариство Крафт Якобс Сушард Украна Тростянецька фабрика. Як свдчить аналз дяльност пдпримств харчово промисловост, уповльнення та невпорядковансть нвестицйного та нновацйного процесв головна причина сучасних кризових явищ у розвитку галуз, стримування активного реформування й забезпечення сталого функцонування в перехдний перод до

розвинено соцальне орнтовано ринково системи господарювання. Дефективна нвестицйна, нновацйна в цлому екомчна полтика щодо розвитку втчизняно харчово промисловост призвела до значного зменшення виробництва продукц, обсяги яко знизилися в середньому за 1991- 1995 роки на 12 , а 1996 року порвняно з 1995 на 7,2 Один з головних стратегчних напрямкв виходу харчово промисловост з кризового стану, стаблзац та прискорення розвитку знаходження джерел залучення нвестицй

з урахуванням галузевих особливостей, прийняття ефективних управлнських ршень щодо розробки й реалзац нвестицйних проектв, бо вд масштабв та спрямування нвестицй залежить ефективнсть дяльност харчових пдпримств нтенсифкаця нвестицйних процесв, спрямованих на оновлення виробництва з метою пдвищення якост, конкурентоспроможност продукц й прибутковост пдпримств не лише важливий фактор також спонука зростання економчного й соцального розвитку та пдвищення життвого рвня населення Основн напрямки стимулювання втчизняних та ноземних нвестицй

у харчову промисловсть розробка регональних програм стимулювання приватних нвестицй, розвиток ринку цнних паперв, створення вльних економчних зон, придбання ноземними нвесторами акцй втчизняних пдпримств харчово промисловост, страхування нвестицй вд некомерщйних ризикв, концентраця внутршнх ресурсв при централзованй пдтримц з метою реалзац проритетних нвестицйних проектв тощо Каптальн вкладення треба спрямовувати передусм у стратегчн галуз, зокрема, в цукрову, олйножирову, плодоовочеконсервну,

лкеро-горлчану, виноробну, соляну та нш, як можуть виробляти конкурентоспроможну продукцю для внутршнього й зовншнього ринкв 3 метою створення економчно зантересованост в нвестуванн харчово промисловост Украни доцльно на два-три роки впровадити систему пльгового оподаткування нових реструктурованих пдпримств галуз, що сприятиме прискореному зростанню обсягв виробництва високояксних харчових продуктв. Сьогодн проблема забезпечення продуктами харчування населення, в силу х недостатнього виробництва,

виршуться в напрям кльксного збльшення продуктв. Аналз попиту за доходами показу, що з скороченням свох доходв споживач розширюватимуть купвлю продуктв низько категор коефцнт еластичност попиту на картоплю, капусту, столов буряки тощо становить 0,3 0,35. Тому виробництво цих продуктв ма бльш шанси на розширення. А тваринництво, садвництво, виноградарство, навпаки, чекають застй скорочення. Але в майбутньому проблема забезпечення продуктами харчування населенн повинна видозмнюватися в напрям

максимзац особистого споживання. Це знаходить свй вияв у розробц рацональних норм харчування для рзних груп населення. При цьому характерною рисою тут не тльки забезпечення рзномантност продуктв при споживанн, але й стабльнсть споживання деяких з них протягом всього року фрукти, овоч тощо. На практиц це означа перехд вд сезонного споживання окремих продуктв харчування до цлорчного х споживання. Така постановка питання породжу проблему тривалого збергання, що в ряд випадкв неможливо зробити по

багатьох продуктах. Справа в тому, що по багатьох продуктах харчування склалися велик сировинн зони овоч, соняшник, пшениця, цукров буряки, картопля тощо, на баз яких були створен велик промислов пдпримства. В умовах централзовано-планово системи господарювання, яка забезпечувала роботу сировинно зони для пдпримства, ефект вд масштабу виробництва певною мрою досягався. З переходом до ринкових вдносин у робот великих пдпримств зявився ряд труднощв, як знижують ефективнсть

х дяльност вони слабо реагують на змни в споживацькому попит, нечутлив до новацй. В цих умовах мал пдпримства стають тю необхдною ланкою, робить систему забезпечення населення продуктами харчування бльш ефективною. В умовах адмнстративно-командно системи господарювання кожне пдпримство знало, що виробляти, кому, скльки коли поставляти продукцю, хто постачальником сировини, обладнання та за якими цнами. При ринкових вдносинах ршення цих питань справою кожного пдпримства.

Це в свою чергу змушу пдпримство самому формувати свою господарську, збутову полтику. Одню з умов ефективно дяльност пдпримств харчово промисловост в процес перетворень вдносин власност повинна бути свобода вибору рзних форм господарювання. Кожна з них ма як сво переваги, так певн недолки. Останн е результатом д на пдпримств рзних субктивних та обктивних факторв рвня розвитку пдпримств стану

основних фондв, матерально-технчно бази та соцально нфраструктури, екологчного клмату в колектив, наявност потенцйних власникв членв трудового колективу, спввдношення сил формально та неформально влади т.д. Але вс органзацйн форми пдпримництва мають право на снування повинн довести сво переваги на практиц. Тльки при свобод х вибору вони можуть знайти належне м мсце в ринковй економц. Формування рзних ринкових форм господарювання у харчовй промисловост повязане в першу чергу з певними

особливостями та специфкою ц галуз порвняно з ншими, тому що задоволення потреб населення продуктами харчування досить складна, багатопланова незмнна проблема, яка стоть перед суспльством на всх ступенях його розвитку. Це зумовлються рядом обставин дефцитом багатьох сировинних ресурсв, рзним ступенем розвитку галузей, як безпосередньо виробляють продукти харчування, повязаних з ними нших галузей, органзацю надходжень продуктв харчування до споживача та багатьма ншими причинами.

Серед усх форм господарювання у харчовй промисловост найбльшого поширення набувають акцонерн товариства. Нин АПК потребу значних капталовкладень, як, однак, при тепершнй економчнй криз держава йому надати не в змоз. Саме через акцонерн вдносини можливе активне залучення вльних коштв з нших галузей економки, участь ноземних нвесторв у фнансуванн АПК. Сьогодн в укран потергаться загальна тенденця до моноползац у хорчовй промисловост. Прикладом пдпримства Харквсько област

Харквсбка бсквтна фабрика, Харквська кондитерська фабрика, Харквський пивзавод Рогань Полтавлько област Полтавський холодокомбнат, Лубенський холодокомбнат, Полтавська кондитерська фабрика Сумсько област Крафт Якобз Сушард Украна. Ц пдпримства збльшили обми свого виробництва перш за все завдяки ноземним нвестицям. Але справа не в тому, що ц пдпримства велик за розмром, адже створювались вони при

СРСР, але нин характер х дяльност де в чом змнився. Велик магнати харчово промисловост витсняють з укранського ринку мал пдпримства. Зокрема, у Харквськй област вдбулась майже повна моноползаця пивоварно та кондитерсько промисловостей. Такаж ситуаця у Полтавськй област на ринку молокопродуктв та у сумськй на ринку кондитерських виробв. Згдно з законодавчими актами Украни у харчовй промисловост обкти, як не пдлягають приватизац.

Серед них пдпримства спиртово, лкеро-горлчано, соляно промисловост та деяк нш. Крм того, треба зауважити, що, залишаючись неприватизованими, ц пдпримства можуть переходити на оренду працювати, як орендн пдпримства, оскльки засоби виробництва власнстю держави. В цьому випадку оренда виступа не тльки одним з промжних шляхв до роздержавлення та приватизац, а й важливою органзацйною формою господарювання для пдпримств тих галузей, як не пдлягають приватизац.

Свтовий досвд розвитку виробництва продуктв харчування показу, що виробнич проблеми ефективнше виршуються з розвитком малих пдпримств. Особливстю функцонування малих пдпримств спрямування дяльност на конкретне виробництво якого-небудь товару чи надання послуг. Але результативнсть роботи малих пдпримств у виробництв продуктв харчування буде досягнута тльки тод, коли вони займуть належне мсце становище в систем переробних пдпримств.

Застарале обладнання головна проблема ус економки Украни , звичайно, харчово промисловост. Проте, незважаючи на складну фнансову ситуацю, на багатьох пдпримствах ведуть реконструкцю й технчне переоснащення виробництва, впроваджують нов вид високояксно продукц в сучаснй упаковц. На Шосткинському молокозавод введен в дю обладнання для виробництва йогурту, майонезу згущеного молока з цукром, на Сумському морозива вафельних стаканчиках.

У харчовй промисловост завершуться процес реформування форм власност. Станом на 1 счня 1998 року в систем Мнагропрому повнстю приватизована олйножирова, миловарна, тютюнова, кондитерська, пивобезалкогольна, молочноконсервна, парфумерно-косметична, макаронна галуз, зернопереробн пдпримства без хлбоприймально дяльност, пдпримства корпорац - Дитяче харчування. Змнили також форму власност 98 пдпримств молочно галуз,

93 -цукрово та 86 бурякорадгоспв, 88 мясно галуз 78 пдпримств Держкомрибгоспу. Формування соцальне орнтовано економки вимага виршення стратегчного завдання створення в Укран потужно харчово ндустр для забезпечення нормально життдяльност населення, вдновлення й збереження його здоровя, вдосконалення сльськогосподарського виробництва, соцально переорнтац базових галузей промисловост крани, наповнення фнансами державного бюджету. Виходячи з цього, розвито харчово промисловост ма бути

проритетним напрямком економчно полтики держави. Необхдн зорнтувати цю галузь на одержання кнцевого результату дяльност всього АПК, щоб забезпечити значне пдвищення його ефективност, стане на дйним джерелом поповнення державного бюджету значних валютних надходжень. Для стаблзац становища в ряд галузей харчово промисловост необхдно оновити матерально-технчну базу, модернзувати виробництво, збльшити обсяги випуску конкурентоспроможно продукц й розширити асортимент,

активзувати роботу щодо залучення ноземних нвестиц та кредитв забезпечити проритетнсть розвитку галузей здйсненням державно фнансово-кредитно пдтримки пдпримств за рахунок розширення видв х кредитування, а також вдновлення практики передбачення в державному бюджет коштв для кредитування мжсезонних витрат пдпримств цукрово, олйножирово, плодоовочеконсервно, виноробно та нших галузей продовжувати протекцонстську полтику щодо втчизняного товаровиробника створити оптов ринки продовольчих товарв, розширити мережу

фрмово торгвл, а отже, зменшив кльксть посередникв при реалзац продукц, завдяки чому буде знижено цни й збльшено обсяги продажу запровадити регулювання ринкв зерна, цукру, ол алкогольних напов вдновити традицйн й освоти нов зовншн ринку збуту, зокрема, створити за кордоном постйно дюч представництва окремих галузей, пдпримств, регонв активзувати роботу щодо створення нтегрованих структур, до складу яких повинн увйти переробн сльськогосподарськ пдпримства, фрмов магазини органзац з матерально-технчного забезпечення

й збуту продукц. Заключна частина. Ниншнй соцально-економчний стан регонв наслдком загально кризи економки. Незважаючи на потужний сировинний сльсько-господарський потенцал, величезн можливост для стаблзаци пожвавлення господарсько дяльност, в Укран не помтн суттв зрушення. Нерацональне неповне використання економчного потенцалу зумовлене рядом факторв, у тому числ недостатньою увагою до регональних проблем, до наявних диспропорцй у розмщенн продктивних сил.

Розробку проведення регонально полтики в кран ускладню значна диференцаця соцально-економчного простору. Внаслдок кризово витуац в економц звужуються фнансов можливост уряду гострше проявляться розрив у рвнях, темпах розвитку, перевагах та можливостях окремих регонв. Дифеоенцаця спостергаться всередин Пвнчно-Схдного економчного району Сумська область за багатьма показниками поступаться

Полтавськй та Харквськй областям. Крм того, криза по-рзному зачепила регони у звязку з снуючими диспропорцями в територальнй структур нацонально економки, в темпах переходу до ринкових вдносин. Загальна економчна криза, значний спад виробництва сльськогосподарсько продукц, заборговансть по заробтнй плат та пенсях, бартеризаця економчних вдносин, нестача фнансових матеральних ресурсв, х подорожчання негативно впливають на результати роботи пдпримств харчово промисловост.

Зокрема, у 1997р. в Укран харчово продукц вироблено на 14,6 менше, нж 1996 року. Обсяги виробництва скоротилися в усх областях, крм Сумсько. Значно зменшилося виробництво цукру, ол, маргариново продукц, хлба, хлбобулочних макаронних виробв, борошна, крупв, а також продуктв для дитячого харчування. Внаслдок цього зменшилося споживання основних харчових продуктв в розрахунку на душу населення.

На скорочення виробництва харчових продуктв вплинуло звуження внутршнього ринку продовольства через низьку купвельну спроможнсть населення, а також втрата зовншнх ринкв. На робот пдпримств негативно позначаться мпорт продукц з консервантами, що подовжу термн збергання. Тим часом з торговельно мереж витсняться яксна втчизняна продукця. Полтика пдтримки втчизняного товаровиробника ма активно дяти в умовах формування ринку в

Укран. Отже рацональне розмщення харчово промисловост у Пвнчно-Схдному економчному район передбача виршення таких проблем Комплексний збалансований соцально-екномчний розвиток району, який повинен забезпечуватися рацональним використанням природних, географчних, демогрпафчних особливостей областей Пвнчно-Схдного економчного району. Укладення економчно вигдних нтеграцйних кооперативних угод з ноземними

партнерами, пошуки ноземних нвесторв, можливостей вльного обгу капталв, товарв, ресурсв прац мж областями укономчного району. Економчна нвентаризаця земельних рескрсв водних джерел для здйснення програми оздоровлення сльськогосподарських угдь водопостачання. Створення матерально-технчно бази транспортування, збергання реалзац продукц сльського господарства. Розвиток фермерства та нших форм приватного пдпримництва на сел. Лтература 1. Основн напрями системного трансформування харчово промисловост

Украни О.Деревянко Економка Украни, счень 2000р стр 45 2. Продовольчий ринок Украни оцнка регональних вдмнностей Г.В.Балабанов Укранський географчний журнал, 1999р. 1, стр. 19-26 3. Роздрбна торгвля Украни у 1996р. Мнстерство статистики Украни, К1997р. 4. Розмщення продуктивних сил

Украни за ред. .П.Качана К 1998, стр 178-191, 282-294. 5. Заставний Ф.Д. Географя Украни, К 1994р стр 364-367 6. Укранська географчна енциклопедя, К 1993р. 7. Бисквитка оживила сбыт, увеличив производство , Бизнес 46, 1998г стр. 30 8. Геграфя навчальний посбник Масляк П.О К 1998р. 9. Размещение производства продовольственнх товаров в

СССР, ред. Воронова Е.Н К 1979 10. Розмщення продуктивних сил, ред. В.В.Ковалевський, К 1998р. 11. Кокурентоспроможнсть втчизняних кондитерських виробв, Т.Лагода, Я.Юрик, Економка Украни, лютий 1999р стр. 44. 12. Ринков проблеми нвестування агробзнесу, В.Радченко, Економка Украни, лютий 2000р стр. 55. 13.

Роль регонв у становленн нацонально економки Украни, Г.Дзсь, Економка Украни, жовтень 1999р стр. 19, 14. Сласти-мордастирынок сахара, О.Руденко, Бизнес, 14 февраля 2000г. 15. Мастер и маргаринарынок жировой промышленности, Л.Анастасьева, Бизнес, 20 марта 2000г. 16. Укранський статистичний щорчник,

1998р. 17. Украна у цифрах, 1998р. Здавался в Киевском торгово-экономическом Университете на факультете экономики менеджмента и права, специальность финансы, преподаватель Гогулан И.К. Оценка 5.