Поети "Молодої музи" (Укр.)

Поети Молодо музи Чи не парадокс, що поетична назва лтературно групи, яка снувала у Львов на початку нашого столття , Молода муза, дос повязана у нашй уяв не з молодстю поезю,а,навпаки, з занепадництвом чимось антипоетичним антистетичним На жаль ,це так . диною втхою може бути те, що взагал чули про Молоду музу лише т, хто вивчав укранську лтературу у вуз, у школ ж про

Молоду музу взагал не згадували не було у програм, а твори учасникв групи не друкували. Хто ж були ц молодомузвц чи музики , як вони себе сам себе називали,що зблиснули на обр укрансько лтератури на початку столття Назвемо х мена Михайло Яцкв,Петро Карманський,Василь Пачовський, БогданЛепкий, СтепанЧарнецький, СидрТвердохлб Остап Луцький Близьким до ц групи був юний тод

Михайло Рудницький,що пд крилом починав свою лтературну дяльнсть. Утм, Молода муза не була органзацею,яка веде облк свох членв чи ма розроблений статут чи програму.Це був радше клуб лтераторв,до якого тяжло чимало молод ,що працювала в рзних галузях мистецтва композитор Станслав Людкевич,скульптор Михайло Паращук, живописець ван Сиверин,скрипаль маляр ван Косинин, флейонст Осип Шпитко

Були серед них чи,радше,коло них богемсти,митц життя талант яких бльше розкривався в розмовах, а не в творах. Треба враховувати, що молодомузвц не мали жодного примщення ,де б вони могли збиратися. То й не дивно гурток становила молодь,вихдц з сл та провнцйних мстечок Галичини, вчорашн випусники унверситету або т ,що його не закнчили, канцеляристи, вчител гмназй чи вльн художники. Олмпом Молодо музи була кав ярня, напише пзншенаймолодший учасник

М. Рудницький. Кав ярня молодомузвцв Монополь. Мсце було зручне з усх бокв.По-перше,щоб зайти сюди, треба було мати якийсь грш на склянку кави , при нй можна було посидти весь вечр. По-друге, тут були свж газети й журнали . По-трет , сюди приходила рзна публка з якою можна було подискутувати . Пожвавлення приносив призд до Львова Богдана Лепкого,якого називали професором.Лепкий мав викладати в

Краквському унверситет,але професором став набагато пзнше.Вн вддавав багато часу педагогчнй робот . На творчсть лишалися вечрн та нчн години. все ж таки його положення було краще ,нж нших скажмо Яцква чи Карманського. Мали молодомузвц й свого мецената . Ним став сльський священник з Тернопльщини Михайло Свтенький. Коли вн приздив до

Львова , неодмнно пригощав свох друзв- лтераторв вечерею чи обдом .Про що точилися розмови у кавярн На основ спогадв учасникв групи можемо уявити атмосферу палких дискусй та суперечок описав у роман Шрами на скал Р. ваничук . Б. Лепкий , прихавши з Кракова, розповда про тамтешн новини, твори С.Пшибишевського С. Жеромського,К. Тетмара , розповда цкаво,вносячи в обстановку домашн тепло та затишок

.Остап Лукицький намагаться вдихнути ентузазм в душ колег , як стурбован тим , що галицьке громадянство х не сприйма не розум, Сидр Твердохлб носиться з планами видань творв молодомузвцв ншими мовами а практичний Володимир Бирчак свом тверезим пдходом до видавничих та фнансових справ спуска поетв на гршну , але реальну землю .Василь Пачовський безжурний , але певний свого покликання ,кепку з талйсько кзотики Петра Карманського, а Яцкв , у натур якого твердий селянський глузд з нахилом до рон поднаний з химернстю,

вража обзнанстю з новими вропейськими менами , деями ,течями . вс прагнуть оновити укранське мистецтво , кожнийвол творити для вчност .Та чи не найважлившими для нихбули майже щоденн зустрч та розмови з ваном Франком. Щоб передати атмосферу цього сплкування , наведу уривок з спогадв П . КарманськогоПриходив кожного дня пд вечр до нашо кав ярн Монопольнезамтно,без шуму, немовби соромився, що важився зассти при одному стол з огрядно одягнутими,

якими ми намагалися бути . Випивав свою чашку чаю , виймав з кишен в камзол србну монету бавився нею . ждав на нагоду побавитися з нами молодими . Та приходилося звичайно ждати без успху . Нам зашивалися роти в його товариств , бо ми добре знали гостроту його язика та велик вдомост , з якими не один з нас не мг суперечити Говорть що врешт вдзивався Франко, якому хотлося поговорити забути про те , що псля цлоденно мозольно прац в

Товариств м. Т. Шевченка дожида його не менш важка робота дома .Вн же не дурно таскав пд пхвою цлий оберемок всляких рукописв коректи хтось з смливших важився заговорити. Вн слухав ждав.Та коли приловив спврозмовника на якй фраз , що йому неподобалася , не втерпв ,щоб не пришпилити його звичайним дурниц говорите. аж тод розв язувалась його губа. Ми довдувались чимало такого, чого були б не вичитали н в однй книжц , ан не вчули вд нкого з сучасних

. Взамини Франка з молодомузвцями були складними й неоднозначними. На жаль, дос це цкаве й дуже важливе для нашо лтератури питання не дослджувалось у всй його складност, вонопросто збувалося тезою про те , що Франко рзко критикував як теоретичну платформу ц групи , так твори представникв. Критикував , рзко , хоч завжди цкавився творчстю свох молодих колег, стежив за кожним , вдгукувався на нов хн книжки . Був невмолимим суддею у мистецьких справах , закнчу свй спогад про

вана Франка П. Карманський, прямо дивував нас свою грибокою аналзою творчост нашо чужо,хоча розходився у свох поглядах з нами не мав виправдання для наших деалв модернзму Хоч не можна сказати, що легковажив нами . Тшився, якщо вдавалося знайти йому в наших писаннях щось , що пдпадало пд вимоги його естетичних канонв , хоча гнвили його наша смливсть не тюпати слдами ,споривз нами серйозно. Донедавна ми могли прочитати лише одну сторнку ц суперечки думку .

Франка. Для дослдження ж проблеми об ктивно оцнки процесв, як вдбувалися на початку ХХ ст. в укранськй лтератур в цлому на захдноукранських землях зокрема, потрбно вивчати ус сторони , картину лтературного руху в усй його повнот , послухати обидв брати, як то кажуть, pro et contra. Що ж являла собою Молода муза як мистецьке явище У вислов М. Рудницького,що молодомузвц схож були на подружжя , якепостйно сперечаться, але жити одне без одного

не може , глибший сенс. Молодомузвцв об днювало щось бльше , нж товариськ стосунки молодих лтераторв ,художникв , музикантв, що сходилися в кав ярн на площ Бернандинв поговорити про мистецьк проблеми. х обднювало прагнення шукати в мистецтв нових шляхв , визволитися вд тнографзму вкючитися в рчище загальновропейського культурного розвитку. Початком ц групи як мистецько теч можна вважати появу в 1906 р. журналу

Свт, до складу редколег ввйшли В. Бирчак,П . Карманський, О . Луцький та М . Яцкв. Сама ж Молода музабула створена роком пзнше в 1907р. Звдки пшла назва сьгодн сказати важко. М. Рудницький твердив,що придумав О.Луцький ,у спогадах П . Карманського вона виводиться з новели М. Я цква Доля молодо музи . Дехто припису Б. Лепкому.

Та рч не так у назв , як у змст Молода муза була одню з ланок лтературних органзацй багатьох кран вропиМолода Бельгя, Молода Нмеччина , Молода Польща, що проголосили свом гаслом символзм служння крас. Так , в одному з номерв журналу Свт стверджувалося ,що Молода муза репрезенту вдомий в нших народв напрямок декадентський , символстичний , модернстичний, естетичний як там його всляко називають.Мета цього напрямку служити крас.

Як бачимо ,в цей час не було ще чтко диференцац цих термнв,рзн автори вкладали у них рзний змст . Так , Леся Укранка захищала прапор модернзму, обстоюючи вд вульгаризаторсько критики С. фремова повсть Ольги Кобилянсько Царвна, осуджуючи водночас монернзм польського письменника С. Пребишевського, який полягав у проголошенн абсолютно свободи митця вд суспльства . Подбне трактування модернзму знаходимо в М. Коцюбинського, який у лист до

О. Кобилянсько писав, що широк круги читача ще знаходяться пд впливом реалзму сливе вороже ставлення до модерних напрямкв лтературних. Термн декаденство теж вживаться часом для означення художньго новаторства.Вдомий пот лтературознавецьВ . Щурат тлумачив його як артистичним змислом ведене змаганнядо витвору свжих оригнальних промислв, образв, зворотв мови форм. Саме на цй пдстав вн вднс до ц теч лирични драму .

Франка Зв яле листя , проти чого автор ршуче запротестував вдомим вршем Декадент . Це сталося ще в 1896 р за десять рокв до створення Молодо музи , але де, як лягли в основу ц групи,вже давно носилися в повтр. В 1894 р у Львов читав лекц про бельгйських сивволств польський поет лтературний критик Зенон Пшесмицький. .Франко у статт Доповд Мрама розглянув основн положення цих лекцй.

Однак мстицизм символств не вс так глумливо й безоглядно вдкинули, як це зробив Франко. Леся Укранка у нещодавнй статт Мхаель Крамер розрзня мстицизм флосовський поетичний.Гаупман був мстиком настльки,наскльким бува справжнй поет Ми вчувамо в нй не порив вдйти вд життя ,що, можливо , звучить в клькох фразах Маля Крамера ,а спробу знайти визвольне слово ,яке визволя вд вавлонськогопрокляття смейно самотност.

Визвольного слова шукатимуть молодомузвц . Втм , родовд ц лтературно групи не слд виводити тльки за одню якоюсь лню . Американський славст Богдан Рубчак у грунтовному дослдженн джерел Молодо музипочина сторю з США вд Едгара По який по-свому поднав у поз вропейський романтизм та його мстицизм з американським прагматичним пдходом, стверджуючи , що поетична мова це неспонтанний вияв чуттв , а твердий розрахунок , який бере до уваги психологю сприйняття нацлю на фект , що досягаться алтерацю

, ритмчними ходами , строфкою . Французький пот Шарль Бодлер у свох теоретичних мркуваннях посилив думки По пднс х з цлком практично сфери до мстичних висот, надаючи форм поез священних, навть магчних властивостей .У свой поетичнй творчост у безсмертних Квтах зла вн ц теор генально перевтлив. Нема поета ХХ столття, який би сильнше впливав би на поезю нашо доби, нж

Шарль Бодлер. Вд Бодлера йде пряма дорога до Поля Верлена , Артюра Рембо ,Стефана Малларме, потв , як й склали основу лтературнотеч символзму. Характер символзму як теч точно окреслив .Франко у Доповдях Мрама ,наголосивши, що символ не алгоря, що замною поняття , його образним екввалентом ма не однозначний характер , а розрахований на багатозначнсть сприйняття ,розширю часову просторову перспективу

веде до чогось тамничого й неземного. Мрам Пшемицький не випадково читав лекц про бельгйську школу символств. У Бельг де ц теч знайшли для свого розвитку сприятливий грунт.З Брюселем пов язан життя творчсть Бодлера, Рембо та Верлена . Ядро лтературного гуртка створеного в Лювенському унверситет , склали Емль Верхарн , Жорж Розенбах , Морс Метерлнк , як здобули згодом загальновропейське визнання .

У 1886 р. була створена лтературна група Молода Бельгя, яка передала ншим молодим гурткам свою естафету , що через 20 рокв дйшла й до Львова втлися в Молодй муз. Одним з найулюбленших потв молодомузвцв був Шарль Бодлер .Його перекладали О. Луцький , М. Рудницький, М. Яцкв. Переклади ц мають сьгодн сторико-лтературне значення.

Над тою Молодою музою навис якийсь фатум . Давно вже минули часи , коли Бодлера Верлена й нших символиств називали занепадниками, переоцнене х значення роль в стор лтератури, видано твори ,а хнм укранським послдовникам так лишалися буквально донедавна ц давн догматичн оцнки й характеристики . Тим часом Молоду музу треба розглядати як ланку в систем взамод рзних течй лтературного руху кнця ХХ початку Ххст. фрагмент загальновропейсько панорами, бо де модернзму приходили на

Украну рзними шляхами, поднуючись з деякими рисами попередньо реалстично школи набуваючи в укранському нацональному середовищ нових ознак . При цьому кожен письменник репрезенту свою лню розвитку , пошуки власно концепц,що охоплюють сферу дей форм. дине, що об днювало представникв усх цих груп , течй чи просто ндивдуальностей , було неприйняття побутового реалзму , описовост старо школи письма. З цього погляду не тльки лрична драма Зв яле листя .

Франка , а його статт Принципи безпринципнсть,Старе нове в укранськй лтератур можна назвати виявленням модернстичного напрямку, модернстичного в тому сенс, що тут у центр стоть свдомсть ндивдуальност, людська душа, крзь призму яко розкриваться,освтлються навколишн оточення.Отже, поет виривасвого лричного героя з рамок бологчного снування вводить широку часову просторову перспективу , в днсть з всесвтом. Деяк укранськ письменники приходили вд побутописання до психологзму, в х народницький

свтогляд вростали елементи модернзму епцентр дедал бльше перемщувався вд зображення до вираження, вд обсервування зовншнх обставин до дей настров особистост . В Ольги Кобилянсько та Лес Укранки попри деяк хн розбжност у поглядах формуться неоромантична концепця , що грунтуться на визвольному порив, прагненн до повноти виявлення родового, саме людського потенцалу буття, деалу повно людини дею цлсно особистост висунув

Микола Вороний у врш-вдповд .Франков на його послання з назвою Лсова диля. Вдповдь була розясненням поглибленнямвдкритого листа М. Вороного до письменникв , який вн опублкував у Лтературно-науковому вснику,де запрошував х взяти участь в альманас З-над хмар з долин . Вн орнтував письменникв на твори , як б за змстом формою могли хоч трохи наблизитись до нових течй та напрямв сучасних вропейських лтератур в якихбуло б хоч трошки

флософ, де хоч клаптик яснв того далекого блакитного неба, що вд вкв манить нас свою неосяжною красою,свою незглибною тамничстю , бо спокою треба, вдпочинку для стражденно, зневрено душ сучасного нтелгента . Чи не подiбною творча настанова молодих львiвських письменникiв , задекларована в журналi Свiт i розгорнута пiзнiше О.Луцьким у статтi Молода муза, де пiдкреслювалося Коли вже вiдкинемо наразi все царство сучасних сумнiвiв i перехресних кличiв в напрямi нашого пiзнання

, а ограничимось лише на обсях людського чуття в сферi письменства i фiлософi, то вистане назвати лише Нiцше ,Iбсена та Метерлiнка , щоб всiм ярко пригадалось те живе биття сучасного, надмiру ,може, вразливого людського серця i щоб пригадались нам всi його приюти там, де могло воно найти сво тепло i спокiй серед бурхливих днiв . Такi заклики не заперечувами нi громадянсько теми, нi лiтературно традицi. До того ж притулком для серця оголошувалися не тiльки метафiзичнi, мiстичнi кра,а й саме життя ,все

те, де виявляться внутрiшня потреба митця, яку не можна замкнути в нiяку розумовану шухляду Франко назвав статтю О. Луцького манфестом Молодо музи. Франко критикував статтю Луцького за те саме , за що ранше бельгйських символств за мстицизм, прийнявши х стетичну програму платформи майже за полтичну програму Як же се, мо панове , ви вербуте до свого кружка молод духи , себто наших дтей , наших молодих братв

сестер Куди ви думате вести х В якм мстичним новм неб ви обцюте м тепло заспоконня Це було явним перебльшенням . в збрнику М. Вороного З-над хмар з долин , в альманас За красою взяли участь письменники рзних поколнь неоднакових орнтацй,хоч проглядалась в них певна загальна стетична платформа ,виражена вже в самих назвах. Ми не мамо сьогодн цлсно концепц укранського модернзму початку

ХХст. навть його визначення вживаються термни декаданс , раннй модернзм,предромантизм тощо , вульгарно-соцологчний пдхд до лтератури не сприяв обктивному дослдженню цього явища . Можемо лише вдзначити його неоднорднсть . Якщо пред ставники лтературного угрупованння Укранська хата нод надто катигорично вдмежовувались вд народницьких традицй , яка , мовляв ,не порива вперед , а топчеться на одному описуванн , регстрац сльськогосподарського нвентаря , то

Молода муза , як правило, не проголошувала такого розриву з школою старого реалзму,а прагнула поднати традицю з новиму захдновропейськими вяннями. Ми вс любили нашу псню народну , нашу лтературу й театр, згадував пзнше Б. Лепкий, а все ж бачили , що не стльки сонця,що в вкн .Чогось-то нового бажалося , захочувалось печеного леду , як дехто насмхався з нас Я був тод в Краков , як Молода муза прийшла на свт , але я не цурався.

Була це двчина гарна , та невговкана й химерна. Розсипала перли, плила по мор тьми , сдала над ркою та приглядалася в свчад плеса. Не ступала слдами Квтчино Марус, й не одному голову звернула . Цей , за словами Б.Лепкого, Sturm und Drang буря натискмолодих захдноукранських лтераторв базувався на прагненн поднати де Кардучч й Нцше, Метерлнка й бсена з традицями рдно культури.

А шукали молод цихтрадицй не в стил побутописання , а спиралися на символку козацьких наспвв, мстику Сковороди , демонологчний свтогляд народу, пятий лемент пдсоння четвертий вимр людсько душ .Наталя Кобилянська написала статтю Символзм в народнй псн , в якй ствердшувала , щофолькльорна символка часто спвзвучна з тю, яка послднми часами станула проти домнуючого в лтератур натуралзму. Чи вдалося молодомузвцям здйснити синтез цих двох начал , ншими словами, пднести народну символку до

глибини флосовських дей , як мають загальнолюдський характер Такою мрою , як це зробила Леся Укранка в Лсовй псн, М. Коцюбинський в Тнях забутих предкв, не вдалося, та все ж деяк новели М. Яцква Лсовий дзвн , Пома долин, драматична поема В. ПачовськогоСон укрансько ноч та врш збрки Лад й

Марен терновий огоньмй були в цьому напрям цкавими спробами, як знайшли продовження в укранськй лтератур. Нарешт, ще один принцип поетики молодомузвцв проголошення культу поез як краси, як практично безвартсност, антиутилтарост, поз, що не може обмежуватись роллю пропагандиста певно деологчно доктрини. Цей принцип сприймався трактувався часто так, щомолодомузвц дотримувались гасла мистецтва для мистецтва. Знаходили й пдтвердження в рядках одного з вршв В.

Пачовлького Се штука я не пхаю тут дей Одначе це була радше реакця на вимогу писати соцально-програмов, як висловився О. Луцький в лист до Г.Хоткевича, запрошуючи його до участ в альманас За красою. сам учасники ц лтературно групи ршуче заперечили такий погляд.М.Рудницький писав пзнше з цього приводу Довго товкли по пдручниках газетних статтях фразу, повторювану й дос , начебто Молода муза поклонялася деалов чисто краси та начебто цей деал був звичайним долом шкдливою

примарою мистецтво для мистецтва. Вн ршуче заперечу такий погляд , пдкреслюючи, що особист, субктивн мотиви не ослабили в них громадських почувань. накше й не могло бути , бо ж учасники ц групи вихдц з селянського середовища або сини дрбних службовцв, як сам нелегко пробивались у життя , зазнали й дал зазнавали злигоднв, нелегко добуваючи шматок хлба. Молода муза снувала порвнянно недовго вд 1907 року до першо свтово вйни , отже , якихось см всм рокв

.Але вона вписала свою сторнку в сторю укрансько лтератури, була певним етапом на шляху подальшого розвитку. Водночас треба враховувати й те , що лтературний процес творять не тльки , може, не стльки теч та групи , як творч ндивидуальност. Кожний учасник Молодо музи людина з свою долею митець з свом неповторним обличчям . як митець кожен з них виходить виходить за межц лтературно групи , оскльки творчсть його не обмежуться часом снування . По-рзному склалися дол колишнх молодомузвцв.

Найдовше судилось прожити Михайлов Яцкву вн помер у 1961 р йому вдалося чи не найповнше найяскравше виразити де Молодо музи експресивним стилем , в якому гострота спостереження, точнсть детал поднана з виходом за рамки реальност, а тонка лрична настронсть сусду з вдразливою натуралстичнстю , в нього чи не найтснше поднан переплетен бодлервськ деал сплн , водночас вн чи не найорганчнше поднав фолькльорний символ з модерною технкою письма , що доходить мсцями майже до сюрреалстичних образних конструкцй.

На жаль, творчсть М. Яцква припинилася невдовз псля першо свтово вйни, важго гадати , що дав би цей яскравий талант зе сприятливих обставин. Серед поетв , безсумнвно , найталановитшим був Петро Карманський. Його перша збрка З теки самовбивц учнвським наслдуванням Страждання молодого Вертера Гете та Звялого лисття . Франка . Та в наступних книжках вн утвердився як оригнальний пот з свом обличчям.

Здаться , в цього поета в кров був потяг до мандрв , з тал привз вн у позю молодомузвцв замсть шуму смерек та хвиль Днстра аромат кипарисв , хлюпання Тибру. Бодлервське де-небуть, щоб тльки поза цим свтом згодом ганяло його свтами , та все ж пд кнець життя прибило до пристан хоч не тихо ,а понвечено рдного краю . Рання позя П. Карманського , сповнена причинного смутку .

М. Рильський мотиви смутку поясню як умовами тогочасного життя Галичини , так особистою вдачею пота мякою,вразливою, тим , що в кол його творчих зацкавлень були поз Леопард , Бодлера , песимстичн сторнки Ббл. Мотиви смутку й космчного болю, що на думку .Франка пдносять поезю П.Карманського вд дрбниць буденщини до проблеми загальнолюдсько духовност й етики , конфлктв мж добром злом , домнують у творах молодомузвського пероду.

Пзнше, в роки першо свтово вйни, той високий пафос тон повол поступаються мсцем сатиричним тонам, гротескним образам . Поет тяжко пережива трагедю рдного краю , коли тисяч счових стрльцв гинули на подльських полях, а деяк з хнх провдникв спали пд вденьськими перинами. Бль , драму, силу гнву письменник передав у збрц поезй Alfresco1917, в якй трагзм свтосприйняття попереднх рокв переходить у трагзм сторично дол народу, а

самороня в сатиру. Довг роки перебування автора в Бразил принесли ниску майстерних пейзажних лричних поезй, на жаль , сьогодн майже невдомих нашому читачу , бо друкувались вони на сторнках малотиражних галицьких перодичних видань, до того ж недоступних На творчсть поета повонного пероду наклала свй вдбиток суспльна ситуаця , яка мало сприяла виявленню таланту. Написав Карманський немало декларативних вршв,та все ж не припиняв творити нтимну лрику уклав

книжку Оснн зор. А ще зднйснив справжнй подвиг, переклавши Божествену комедю Данте. Перед самою смертю побачив виданою першу частину ц прац.Дв наступн-дос чекають видання Не вкладаться в молодомузвськ рамки поезя Василя Пачовського та Богдана Лепкого, як продовжували лтературну працю у 20-30 роки. Один з основних мотивв лрики В.Пачовського розсипан перли слз лричного героя вд нероздленого кохання

, його плач за втраченою милою, що поступово зливаться у збрний образ жночого деалу. Фольклорною символкою сповнен й драматичн поеми В.Пачовського, зокрема Сон укрансько ноч, Сонце руни, Золот Ворота, в основ яких лежить дея нацонального вдродження . Серед нших творв В.Пачовського назвемо сторичну поему

Князь Лаборець, засновану на легендах щедро насичену фольклорною символкою яскравим закарпатським мовним колоритом. Поезю Богдана Лепкого молодомузвського пероду пронизу туга осен, прощання.Врш Журавл наче концентру в соб ц мотиви . В клькох строфах про осннй вдлт журавлв умстилась широка гама переживань настров. Такими журавлями почували себе галичани , що покидали рдну землю в неяснй над на кращу долю за океаном. Найбльше сспордню Б. Лепкого з ншими представниками

Молодо музи мотив природи як того острвця , де людина може вдпочити вд життвих турбот клопотв. Под свтово вйни, у вир яких опинився сам письменник , внесли в його поезю нов мотиви. Якщо визначити найголовншу змну в поетичнй творчост Б.Лепкого вонних рокв, то вона виявляться, мабуть, у тому, що я поета, яке було в епцентр його лрики, втрача свою домнуючу роль, зливаючись з колективним я народу.

У 20-30-т роки письменник вступа переважно виступа переважно в жанр сторично прози, до поез звертаться лише час вд часу. Врш цього пероду не додають нчого суттво нового до сказаного ранше, лише нколи проблиснуть спалахи туги за молодстю, за коханням . Вд особистих настров до громадянсько лрики прийшов Степан Чарнецький, що мав серед свох приятелв репутацю богемста й завзятого театрала. Захоплення театром вдбилося й на творчост Чарнецького.

Джерелом його лрики настро, викликан творами мистецтва, вн часто бачить себе персонажем т чи ншо пси або опери. В лриц С. Чарнецького вража тонке сприйняття природи. Лричний герой поета стоть перед нею зачудований, вн зливаться з нею у момент духовного сумяття чи пднесення. Цей , здавалось б, камерний поет з великою силою показав трагедю людини , краю , народу в свтовй вйн , його поезя збагатилася новими барвами тонами , здобула ноти сильного громадянського звучання.

Поетичний доробок Сидора Твердохлба та Остапа Луцького довол скромний не йде в порвняння з тим, що створили нш учасники Молодо музи. Оригнальну спадщину С.Твердохлба компенсують його переклади . Багато й талановито переклав вн , зокрема польською мовою свох колег молодомузвцв, а також Миколу Флянського, Олександра Козловського, Олександра Олеся Його нтерпритаця

Каменярв спонукала Франка написати цлу критичну статтю про цей переклад, в якй вн назвав Твердохлба перекладачем, що ма широку духовну культуру вироблений естетичний смак. Перекладав вн також на нмецьку, з польсько на укранську. Якщо в С.Твердохлба над оригнальною творчсттю домну переклад, то О.Луцький передусм органзатор теоретик Молодо музи.

Сьогодн його мя бльше вдоме гострими вдповдями Франка на статтю Молода муза та на епграму ван Храмко, внаслдок чого склалося негативне стаслення до цього лтератора , чия творчсть тривала всього пять рокв. З Молодо музи бере свй початок творчсть Михайла Рудницького , бльше вдомого своми лтературознавчими та лтературно-критичними статтями. Поетична творчсть його за розмрами невелика спорадичн публкац в периодиц.

Нешироке й коло мотивв та настров спогад з дитинства , любовне переживання , миттве враження. У творах М.Рудницького не знайдемо флосовсько глибини , багатоплановост образу. Врш переважно елегантний , вдшлфований , як мармур наче мармур, холодний. Витончена технка , несподван ритмчн переходи при незрдка нарочитй зантелектуалзованост, еклектизм образв все це робило поезю М.Рудницького явищем примтним на загальноукранському терен.

М. Рудницький замика те коло поетв , як беспосередньо повязан з групою Молода муза. Який вплив мала творчсть молодомузвцв на подальший розвиток укрансько лтеретури , зокрема поез Вдомий поет Б Антонич писав, що поети Молодо музи вичерпалися ще на початку ХХ ст. х роль у повонному лтературному житт довол скромна , а впливу на це життя вони не мали жодного. Сучасна лтературна молодь зовсм вдйшла вд них, й блище навть

Слово ополку горевм, анж х смутки , муки космчна туга. Таку точку зору можна зрозумти, але важко визнати справедливою.Про впли можна говорити не тльки тод, коли вдбуваться засвоння певних рис свтогляду , мопивв, поетики,а й при вдштовхуванн, протистоянн, опозиц. Та хоч би як трактувати вплив Молодо музи на дальший розвиток укрансько лтератури , не можна викинути з стор нашо культури, як не

можна викинути Укрансько хати, авангардизму 20-х рокв , празько школи укрансько поез чи нью-йорксько групи рокв шстдесятих Бо тод випадають ланки художнього розвитку, обриваються днсть цлснсть процесу. Молодомузвц вписали свою сторнку в сторю укрансько лтератури. Список використано лтератури 1. Рудницький М. Що таке Молода муза Львв, 1937. 2. Шаховський С. Смуток радсть поета.

Кив , 1969. 3. Карманський П. Укранська богема. Львв, 1936. 4. Щурат В. Доктор ван Франко. Львв, 1896. 5. Рубчак Б. Пробний лет. Нью-Йорк, 1969. 6. Гундорова Т. Раннй укранський модернзм. Кив, 1989. 7. Срблянський М. Наша лтература. Кив , 1909. 8. Лепкий Б. Три портрети .

Львв, 1937. 9. Тарнавський О. Поет Василь Пачовський . Торонто,1984. 10. Франко . Збрання творв у 50 томах. Кив,1982. 11. Укранка Леся Твори у 10 томах. Кив, 1965. 12. Коцюбинський М. Твори у 6 томах . Кив, 1961. 13. Рильський М. Про поезю П. Карманського . Кив, 1986. 14. Кобринська

Н. Твори. Кив, 1980.