Украина во второй половине ХVII века (Укр.)

Кивський нститут Мнстерства внутршнх справ. Кафедра Укранознавства PEФЕРАТ З стор Украни. Тема Украна в другй половин ХV столття. Кив 1999 р. План. 1. Боротьба Укранського народу проти ноземних агресорв у другй половин ХV столття. 2. Початок Руни. 3. Вчний мир 1686 р. мж Росю та Польщею. Закрплення територально розчленованост укранських земель.

1. У 1648 р. укранський народ диною силою виступив проти польсько-католицького поневолення. Експлуатаця панв, шляхти, врев-орендаторв була жорстокою. Богдан Хмельницький сказав Причиною, яка спонукала козакв пднятися вйною на ляхв було не те, що позбавляти х .земно батьквщини, не те, що обтяжувати х роботами, подбно до немилостивих фараонв, а те, що ляхи, змушуючи козакв вдступати вд благочестивих догматв та приднуватися до неврного вчення, злим юродством

руйнували села й доми нетлнних душ. Вйна подилилась на чотири пероди. Перший перод вйни 1648-1649 знаменувався перемогами пд Жовтими Водами Корсунем битвою пд Пилявцями облогою Львова Зборвським договором. Другий перод вйни 1650-1653 попри кровопролитну боротьбу повсталих полякв, жоднй з сторн успху не принс. Тритй перод вйни 1654-1655 визначився допомогою

Рос Укран в боротьб з Польщею. Четвертий перод вйни 1656-1657 це укладання союзу мж Украною Семиградським князвством, а також спльн д козацтва шведською арм проти Польщ. Внаслдок визвольно вйни 1648-1657 рр. Укранська держава увйшла до складу Московсько на правах автоном. Основою державно територ була Надднпрянщина вд Случ до Днстра на заход, до кордонв

Рос на сход, тобто Кивське, Брацлавське, Чернгвське воводства, частина Волинського та Бло Рус. Псля смерт Б.Хмельницького козацька старшина обрала гетьманом генерального писаря Запорозького Вйська вана Виговського, вн був найближчим соратником Б.Хмельницького. Намагаючись протистояти впливу Москви, Виговський уклав союз з Швецю та Кримом, розпочав переговори з

Польщею, що викликало невдоволення старшини. Вн розрвав союз з Москвою сповстив про це вропейськ крани. Пд Гадячем у вересн 1658 р. вн уклав договр з Польщею, за яким Кивське, Брацлавське, Чернгвське воводства входили до складу Реч Посполито як окрема держава пд назвою Велике князвство Руське з свом гетьманом. Народ договору не пдтримав, побоюючись повернення польських порядкв.

Не прийняли його й запорзьк козаки з . Серком. Договр привв до конфлкту з Росю, внаслдок якого росйська армя на чол з князем Трубецьким в червн 1659 р. зазнала нщивно поразки пд Конотопом, втративши до 40 тис. Убитими проти 10 тис. Виговського. Проте гетьман не мг скористатися свою перемогою адже в

Укран перебували моськовськи залоги, нерозважливий напад запорожцв на чол з .Срком на Крим змусив союзникв Виговського татар повернутись додому. Загони Богуна та кошового Срка з допомогою росйських вйськ розбили загони Виговського. Вн вдмовився вд гетьманства подався до Польщ. У 1663-1687 рр. Украна розпалася на дв окрем частини

Правобережну Лвобережну Украну. На Правобережж гетьманом став П. Тетеря, на Лвобережж Я. Сомко. Тод ж на Правобережнй Укран розпочався антифеодальний рух на чол з . Поповичем, який привв до краху П. Тетер. Тод ж гетьманом було обрано черкаського полковника Петра Дорошенка. Вн здйснив вйськову реформу, мав на мет об днати вс укранськ земл.

Дорошенко прийняв протекторат Туреччини, яка в 1672 р. оголосила вйну Польщ та за Бучацькою угодою отримала подлля пд власнстю Дорошенка залишилася Надднпрянщина. В 1672 р. з 12-тисячним загоном вн був змушений допомагати турецькй арм, яка вибивала полякв з Подлля, щоб перетворити його на турецьку провнцю. Через деякий час турецьк вйська, захопивши Подлля та обложивши

Львв, змусили Польщу пдписати Бучацький мир 1672, за яким Брацлавщина Пвденна Кивщина переходили пд контроль козацтва. Поява туркв в Укран остаточно вдвернула народ вд Дорошенка, який зркся 1676 р. булави на користь лвобережного гетьмана вана Самойловича 1672-1687 У боротьб проти туркв татар велике значення мали суходльн та морськ походи на Крим турецьк фортец. В 60-х роках ХVII ст. таки походи очолювали ван

Срко та ван Рг. Основн напрямки цих походв пролягли на Перекоп, Кафу, Бахчисарай, Акерман, Кизикермен, Тагин та нш фортец. Срко разом з Запорозькою Сччю не прийняв присяги царев в 1654 р. Постйно органзовував походи проти туркв татар. Навесн 1660 р. Срко на чол загону козакв завдав удару Очакову. У 1663 р.

Срко разом з командиром росйського гарнзону на Запоржж Г. Косаговим здйснив два походи на перекопськ укрплення не дав татарам можливост об днатися з поляками. Успшним був похд Срка та кошового Рога проти татар 1667 р. У 1677-1678 рр. Укранськ козаки на чол з . Самойлевчем разом з московськими вйськом обороняли Чигирин вд Туркв пд час росйсько-турецько вйни 1677-1681 за правобережн земл

Украни. У 90-х роках козаки планували здобути турецьку фортецю Азов. Вдволкаючий удар завдався в понизз Днпра. Було здобуто 4 ворож фортец, що вдкривало водний шлях до Чорного моря. 19 липня 1696 р. пд час другого похода Азов було здобуто. Водночас активзувалися суходльн та морськ походи запорозьких козакв на Крим, що сприяло бойовим дям пд Азовом. Унаслдок азово-днпровських походв пвденн рубеж

Украни та Рос стали безпечними. У другй половин XVII ст. народ Украни, як ранше, боровся проти агрес Туреччини, Польщ та Кримського ханства. На при кнц XVII ст. укранськ земл було подлено мж Росю, Польщею Туреччиною. Автономя Лвобережно Украни регулярно обмежувалася. Полтика козацько старшини та укрансько шляхти, як боротьба мж гетьманами за владу, лише руйнувала державний

лад Украни. 2. Як писалось ранше внаслдок визвольно вйни 1648-1657 рр. Укранська держава увйшла до складу Московсько на правах автоном. Основою державно територ була Надднпрянщина вд Случ до Днстра на заход, до кордонв Рос на сход, тобто Кивське, Брацлавське, Чернгвське воводства, частина Волинського та

Бло Рус. Галичина й частина Волин линились у полякв. На пдлеглих козакам землях, площею майже 150 тис.км2 , проживало 1,2-1,5 млн населення. Псля смерт Б.Хмельницького козацька старшина обрала гетьманом генерального писаря Запорозького Вйська вана Виговського. Про його правлння нам вже звсно см. п 1. Виговський вдмовився вд гетьманства гетьманом обрали

Юря Хмельницького 1659-1663. Вн пдписав з царським урядом нов Переяславськ статт 1659 р що доповнювали та стотно обмежували Березнев статт 1654 р. Старшин заборонялось обирати гетьмана на старшинських радах, гетьману пдтримувати вдносини з ншими державами. Московськ воводи, крим Кива, з явились в деяких нших мстах. Це допомогло Москв укрпитися в

Укран. У 1660 р. Ю. Хмельницький уклав з Польщею Слабодищенський трактат, за яким Украна визнавала владу Польщ, що викликало протест з боку лвобережних полкв змусило Ю. Хмельницького на початку 1664 р. зректися гетьманства. Розрвана на окрем територ соцальними конфлктами, Украна розпалася на дв окрем частини. Народ назвав цей час руною 1663-1687 3. На Правобережж

Украни гетьманом став П. Тетеря 1663-1665, який здобув грунтовну освту обймала низку важливих посад ще за Б. Хмельницького. Але в основному вн проводив про польську полтику. Разом з поляками захопив Лвобережжя, агтуючи польського короля Яна Казимира продовжити наступ аж до Москви. А коли наступ провалився, Тетеря повернувшись на Правобережжя, зайнявся придушенням антипольських заколотв.

Це ще бльше обурило народ. Втративши пдтримку населення, Тетеря втк до Польщ. На Лвобережж в т часи гетьманом був Я. Сомко обраний ще 1662 р. за гетьманування Ю. Хмельницького. Царський уряд звинуватив його в серпатизм та за судовим вироком стратив у вересн 1663 р. А в червн того ж року представники Рос домоглися обрання гетьманом

Лвобережно Украни кошового Запорозько Сч вана Брюховецького. В 1665 р. вн пдписав Моськовськи статт, за якими в Укран значно обмежувалися права укранського народу, а його земл оголошувалися володнням росйських царв. Все це спричинило хвилю повстань Брюховецького було вбито. Тод ж на Правобережнй Укран розпочався антифеодальний рух на чол з .

Поповичем, який привв до краху П. Тетер. Тод ж гетьманом було обрано черкаського полковника Петра Дорошенка. Вн органзував похд на Лвобережжя, де 8 червня 1668 р. псля вбивства повстанцями . Брюховецького його проголосили гетьманом ус Украни. У той час почався наступ полякв на Правобережжя, що змусило Дорошенко повернутися туди, залишивши на Лвобережж наказ ним гетьманом чернгвського полковника

Демка Многогршного. Незалежна поведнка гетьмана збурила проти нього старшину. Многогршного несподвано ув язнили вдвезли до Москви. Псля допитв гетьмана заслали до Сибру, де вн помер. За таких умов Дорошенко ледве мг управляти навть Правобережною Украною. Для подальшо боротьби сил не вистачало, вн уклав союз з турецьким султаном.

Поява туркв в Укран остаточно вдвернула народ вд Дорошенка, який зркся 1676 р. булави на користь лвобережного гетьмана вана Самойловича 1672-1687 Замсть Дорошенко турки висунули на гетьмана Ю.Хмельницького 1677-1681. ця його спроба гетьманства закнчилась невдало. Ставши знову гетьманом , вн так не змг позбутися турецько опки, що й призвело до втрати його прибчникв, а потм до смерт вд турецьких рук у Кам янц 1681 Вдтод

Правобережна Украна втратила полтичну й економчну самостйнсть. Сусдн держави подлили мж собою Правобережжя. У 1681 р. Рося й Туреччина уклали в Бахчисара мирний договр, за яким зобов язалися не заселяти земл мж Днпром Пвденним Бугом. У 1677 р. турецька армя пдйшла до Чигирина та обложила його. Протягом чотирьох тижнв оборонялись захисники мста.

Козацьк полки й росйськ вйська розгромили туркв татар поблизу Бужина, Чигирин було врятовано. Нова спроба турецько арм овладти мстом у червн 1678 р. теж закнчилася розгромом бля Стрельнково гори, повз яку пролягла дорога на Чигирин, що ним наприкнц липня турки все ж оволодли. У серпн поблизу Бужина вдбулася семиденна жорстока битва, псля яко турецька армя вдступила.

Це стало переломним етапом у вйн, яка завершилася Бахчисарайським перемир ям на 20 рокв мж Росю, Туреччиною Кримським ханством. Останн визнали умови Адрусвського договору 1667 р. мж Росю та Польщею. Згдно з умовами Трактату про вчний мир мж Росю Польщею 1686 царський уряд розрвав мирн вдносини з

Туреччиною приднався до антитурецько Священно лги Австря,Венеця,Польша, що ц привело до початку боротьби за визволення Пвнчнього Причорномор я та Приазов я, до кримських походв 1695-1696 рр. Росйсько-укранських вйськ. Лтература 1.сторя Украни В.Ю.Король, видавничий центр Академя 1999 р. 2. .сторя

Украни О.Субтельний, Кив 1993 р.