Світогляд сучасного юнака

Свтогляд сучасного юнака ПЛАН Вступ Життв цнност пдлткв Активнсть та безсилля Цинзм та оптимзм Взамовдносини з батьками Вдповдальнсть та безвдповдальнсть Розлад у см Засоби масово нформац Висновок Лтература Вступ Сьогодн, на початку 21 столття, розвиток свтогляд молод зазнав велик змни. Порвняно з попереднми десятирччями молодь ста бльш розкутою та самостйною, почина орнтуватися в сучасному

суспльств. Але не завжди самостйнсть позитивне явище, адже стикаючись з довол сумними реалями життя пдлтки стають цинчними та байдужими до навколишнього свту, погршуються х взамини з батьками. Звсно, що зараз змнилися й життв цнност нового поколння, якщо рокв 10 20 назад головним було навчання, ставлення до оточуючих людей, то зараз молодь не дуже цкавить думка хнх батькв та друзв, бльш помтними стали егостичн спрямування молод. Важливе мсце посда робота, матеральне забезпечення та фзичний розвиток.

На основ вседозволеност значно змнилися вдносини з батьками, можна сказати, що тепер батьки перестали бути деалом та прикладом для наслдування. Але все таки батьки ще можуть управляти своми дтьми. Життв цнност пдлткв На як ж цнност орнтуються сьогоденн пдлтки Багато людей вважа, що на сучасному етап юнаки все бльш цнують власн нтереси. Взагал, документальн свдоцтва того, що н фнансов, а н флософськ питання грають велику роль у жит студентв

вищих навчальних закладв. Сьогоденн студенти вже менше, нж х попередники, засуджують егостичн д, особливо якщо вони спрямован на досягнення якихось матеральних цнностей. Завдяки дослдженням становиться видно, що починаючи зо 60х рокв йде перелом у свтогляд юнакв та двчат, вони все менше засуджують егозм та обман. Ця тенденця вдобража зрослу меркантильнсть молодих людей 80-х рокв. На цю проблему зазнала великий вплив корупця в полтиц, бзнес т матеральн труднощ, з котрими пдлткам

приходиться стикатися. Все це й могло привести до терпимост по вдношенню до обману заради грошей, до егостично та безвдповдально поведнки. Однак слд зазначити, що при вивчен цнностей орнтац пдлткв спостергаються й позитивн тенденц. Бльша частина пдлткв вважа, що в майбутньому для них буде головним смя , на другому мсц була робота. Також стало вдомо що у дослдженнях проведених у 1969 1981 роках стала помтна у останнй час тенденця молод до релг. Це сталося внаслдок того, що серед молодих людей почали розповсюджуватись

нов культи рст числа релгйних общин у студентських мстечках. Оцнка сучасних студентв сво власно перспективи можна охарактеризувати х, як позитивн, однак х бачення свту неоднозначне. Послаблення мжнародно напруженост поменшило страх перед можливою вйною й остудило нтерес до мжнародних справ. Але турбу то, що молодь 90-х все з меншим оптимзмом вдносяться до дей расово рвност. нших пдхд до вивчення цнностей молод був використаний при опитуван англомовних пдлткв шкл в

Австр, Франц, Швейцар та Пвденно Нмеччини. Пдлткв лише просили продовжити фразу Я хотв би бути схожим на Деяк вдповдали, що вони на хотли би бути схожими н на кого крм себе. Деяк вдповдали що хотли би бути схож на зрок естради чи кно. Деяк бажали зробити карру причому бажання були рзномантн, починаючи вд естрадних спвакв закнчуючи археологами. Також бльшсть пдлткв хотли б бути матерально забезпеченими.

Хотли також бути фзично розвинутими подобатись двчатам. Близько смнадцяти вдсоткв опитаних сказали, що вони хотли б стати дружелюбними й ввчливими людьми з добре розвинутим почуттям гумору. Всмнадцять вдсоткв хочуть стати чесними, надйними, працелюбними, добрими. Так наприклад один швейцарський хлопчик написав Я хотв би стати поважним, дружелюбним, вдкритим корисним для оточуючих коротше кажучи, стати дйсну людиною, сплкування з яким буде доставляти задоволення.

Я розумю, що мен навряд чи удасться преуспти у цьому на ус 100 це ж непросто, але я б хотв й буду намагатись, щоб про мене можна було сказати Вн дйсний друг й помчник. Даний вислв да нам можливсть стверджувати, що молодим людям, в ус часи и у всьому свт, властиво бути деалстами. Не дивлячись на те, що полтична активнсть молод в цей час рзко знизилась, але тисячам пдлткв ще притаманний деалзм. Багато з них збираються повязати сво життя з професю, де можна допомагати ншм

людям, наприклад в сфер соцального обслуговування чи освти. Цинзм оптимзм Багато пдлткв дуже цинчн й пдозрлих по вдношенню до нших людей. При опитуван тльки четверта частина старшокласникв середньо школи заявили, що людям можна довряти, стльки же не затруднялись вдповсти, а половина учнв дотримувались думки, що завжди краще пдстрахуватись. багато причин для тако недоврливост кожен шостий пдлток повдомив, що йому погрожували з застосуванням

збро, також кожному шостому погрожували без застосування збро, кожен четвертий пдлягався образам. Сучасна молодь дивиться на майбутн без особливого оптимзму. Песимзм в наш час бльш поширень, нж десятирччя тому. Бльшсть пдлткв вважають, що найближч 5 рокв на планет в кращу сторону нчого не буде зроблено, нчого не станеться краще. Однак по вдношенню до свого життя вони були оптимстичн.

Так наприклад девять студентв з десяти впевнен, що х життя змниться на краще. Таке вдношення характеризу пдлткв як правило, вони впевнен якщо трапиться якесь лихо, так не з ними. Для пдлткв характерно вдноситись до свого майбутнього оптимстично, а до всього ншого песимстично. Взамовдносини з батьками Згдно одному з стереотипв, вс пдлтки знаходяться у стан ротац з батьками та х цнностями. Але це не так. Нхто не спорить з цим.

Дйсно юнсть це час, коли дти намагаються бути незалежними. Делсимер пише про це так Довол природно, тому що в перод полово зрлост, батьки перестають бути для свох дтей первсними обктами любов. Такий розрив одна з бльш болсних й одна з важливших психологчних задач. Якщо пдлток не вм приймати сво ршення, сам вдповдати за сво життя, то вн не може стати зрлою особистстю. Бльшсть пдлткв на сьогодншнй день поважають свох батькв.

Але серед сьом вдсоткв опитаних стало видно, що м здаться нбито х батьки соромляться х, чи скорш всього будуть разочаровани в майбутньому. Також пдлтки як стверджують що х мати недостатньо хороша 13, чи х батько не достатньо хорош 15. Опрос юнакв двчат 7-12 класв показав, що вдношення до думки батькв рзне, навть видно рзницю у вдношенн до думки матер та батька. Число пдлткв 7-12 классв, згдних з думкою батькв по рзним питанням.

СфераЗгдн з матр ю , Згдн з батьком, 1. Наркотики 2. Освта 3. Робота 4. Полтика 5. Вибр друзв 6. Релгя 7. Секс 8. Одяг82,6 81,2 80,4 77,6 74,4 74,0 69,4 64,575,6 74,6 73,0 69,2 66,8 65,5 62,4 53 Факти свдчать про те, що пдлтки у бльшост сво все ще управлям ще своми батьками та подляють х цнност. Таким чином поширений погляд, що вдчуженсть вд батькв атрибут юност, не бльш нж мф.

Але очевидно й те що деяк пдлтки дйсно можуть не бути згодними з батьками з приводу найбльш важливих життвих цнностей особливо з початку дорослшання. Але вдношення до думки батькв в бльшост залежить вд того який образ життя веде пдлток, якщо вн веде активний образ життя, то бльшсть його поглядв буде розбгатися з поглядами батькв. Але ус ц розбжност н яким чином не сказуться на вдношенн дтей до батькв, та на х почуттях. Вдповдальнсть та безвдповдальнсть Дуже часто трапляться таке, що пдлткв звинувачують у безвдповдальност

та лнощах. Можна привести безлч скаржень батькв на свох дтей, одна мати так зобража свох двох синв Вони обидва залишили коледж, тепер живуть дома нде не працюють. Завжди вечорами десь вештаються, вдень сплять та сидять вдома, дивляться все пдряд по телевзору. Але саме прикре те, що вони нде не працюють не приносять додому н цента. Я повнстю утримую х, а вони не допомагають мен навть в робот по дому.

Приведеними прикладами можна спвставити сторю одного смнадцяти рчного спанського юнака. Його матер потрбн були грош, тому вн почав працювати, але й навчання вн не хотв залишати. В школ у нього 7 урокв з 745 до 230 по обд, а на робот вн повинен бути в 300, так що вн не встига навть й пообдати. Дставшись додому десь приблизно о 9 годин, вн вже занадто втомився щоб виконувати домашню роботу. А на наступний день вн йде до школи з неспокйною душею.

Як показали дослдження, бльшсть юнакв ненавидять допомагати батькам по дому, але залюбки працюють за його межами. Бльшсть людей молодого вку, щоб уникнути непримно прац, влаштовуються на роботу. За статистикою кожен третй четвертий учень старших класв працю кльксть працюючих учнв постйно зроста. Але, як не прикро, це не стосуться Украни, де молодь, якщо працю то тльки влтку. Справа у тому, що батьки не звикли навчати дтей бути самостйними.

Однак так пдлтки, що присвячують робот занадто багато часу, а на навчання часу не залишаться. В наш дн вже ста нормою що деяк шстнадцятирчний пдлток заробля в мсяць понад 150 доларв, й тратить х на аудо касети, компакт диски, одяг, й навть на автомобль. Але ц розтрати навряд чи готовить х до дорослого життя. Дослдженнями як були проведенн серед учнв, як пдробляють десь. х результати були вражаюч.

Учн як працюють бльш нж 20 годин на тиждень, успхи в школ в них знижуються, збльшуться кльксть правопорушень й вживання наркотикв, як незалежнсть по вдношенню до батькв. Робота учнв як правило знижу бажання до навчання. А тим самим й до зниження вдмток. Також пдтвердилось те що робота пдлткв часто доводить до вдхилень в х шкльних справах. Але дослдники затрудняються вдповсти, добре це, чи н.

Але зрозумло те що пдлтки як одночасно навчаються працюють дуже часто втомлен, вони не висипаються, неправильне харчування, вдсутнсть часу для вдпочинку та занять, починають палити, вживати алкоголь, наркотики, здйснювати правопорушення, сваритися з батьками. Також стало вдомо, що по мр того як пдвищуться напруженсть на робот, знижуться задоволення пдлтка свом життям вдпочинком, а також самооцнка. Слд вдмтити, що в тих випадках, коли робочий час обмежений, х

трудова дяльнсть оказу на них сприятливий вплив. Юнаки та двчата, працююч строго обмежений час, рдко впадають в залежнсть вд наркотикв мають проблеми у школ рже. Розлад у см Багато стресв у пдлткв повязан не з суспльними, а з внутршньо смейними вдносинами. На сучасному етап в свт дуже велике число розлучень. Близько половини бракв терплять крах, у двох третинах до смейних чвар притягують дтей.

Високий рвень розлучень, народження позашлюбних дтей, ус ц факти зводяться до того, що значна частина дтей народжених у 80-т будуть жити з одним з батькв. Як приклад це означа, що дитина не буде отримувати пдтримку вд свого батька. А також у дитини може виникнути проблема, повязана з повторним одруженням батька чи матер, ужитися з мачухою чи з втчимом. Розлучення батькв дитина не завжди сприйма однаково.

Деяк дти можуть вдчувати свою у тому вину, нш навпаки з полегшенням це сприймають, так як в деяких випадках дитин краще перетерпти розлучення батькв, нж кожнодененн чвари. Деяк дти дуже бояться фзично розправи, соромляться цих домашнх сварок, так що коли у см дло доходить до розлучення, м нчого не залишаться робити, як радуватись цьому. Таким чином ми можемо стверджувати, що розлучення батькв не завжди трагчно сприймаються дтьми.

Сумарна взамодя розлучення залежить вд його умов подй як до так псля нього. Коли батьки розлучаються мирно, коли в см до псля розлучення нема явно боротьби мж батьками, коли дитина може вльно сплкуватись з отцем чи матрю, тод негативн наслдки зводяться до мнмуму. Засоби масово нформац Вдповдальнсть за те що ниншн поколння росте такими готовими споживачами, в бльшост сво лежить на засобах масово нформац. Сьогодншн дти, як нколи ранше, ростуть в атмосфер пресингу реклами,

яка агту купити то одеколон, то якийсь продукт харчування. Згдно з соцологчними опитуваннями американцв, 99 вдсоткв населення мають радоприймач телевзори 77 - вдеомагнтофони. Пдлтки можуть зараз безперешкодно покупати чи брати на прокат вдеокасети з елементами насилля чи порнограф. Але якщо подумати, то час проведений перед екраном краще було би використати на бльш важлив реч, так наприклад як навчання тощо. Але з ншого боку пдлтки завдяки телевзору дзнаються

о мжнародних новинах бачать голодуючих, терористичн акти, вйни сильн землетруси. Сьогоденна молодь не тльки чу про вбивства, у вечрнх новинах вони це бачать власними очима, ця нформаця вплива не тльки на почуття, а й на розум. Так телевзйн передач не тльки пзнавальн, але нколи примушують пдлткв корнним образом перейти вд слв до дла. Як наслдок, деяк пдлтки скептично вдносяться до того, що м кажуть. Вони гублять навнсть й починають врити в те, що бачать власними очима, а не в то, що м

розказують. Вони навчаються розпзнавати фальшив обцянки, вдливати пуст слова вд реальних дй, помчати лицемрство, ханжество й не путати х з правдою й стинним бажанням допомогти. Висновок. сну багато стереотипв, в котрих пдлтки сприймаються як дине цле. Но пдлтки як люди рзного вку вдрзняються один вд одного. Вивчати пдлткв це означа вдмчати контрасти, рст, змни.

Вивчення сучасних цнностей пдлткв виявля контрастну картину. Деяк дан вказують на те що бльшсть пдлткв в першу чергу орнтуються на матеральн цнност, не турбуючи себе питаннями про сенс життя. Однак у нших працях було установлено, що пдлтки нтересуються релгю, життям сво родини, небайдуж до життя нших людей. Дослдження показали, що не вс пдлтки мають однаков цнност. Полтична активнсть молод пйшла на спад, оскльки все менше число молод хоче якимось чином виршувати

глобальн проблеми. Пдлтки визнають х серйознсть, но вдчувають що вони не зможуть що не будь змнити. Помтне також рст цинзму недоври до нших людей. Пдлтки, як група, в мас сво не востають проти батькв та х цнностей. Бльшсть юнакв та двчат з повагою вдносяться к батькам практично цлком переймають х цннсну орнтацю. Деяк пдлтки цинчн пдозрл по вдношенню до нших, але в сво майбутн дивляться з оптимзмом. Навколишня соцальна обстановка урбанзаця, технологчн соцальн змни, рст меркантильност бдност, засоби

масово нформац, соцальне емоцональне напруження, стреси з приводу рзних життвих подй оказують великий вплив на пдлтка. Пдлткв часто звинувачують в безвдповдальност та лн. Дйсно, вони без особливо радост вдносяться до пропонувань помоч в робот по дому, на тим самим три четверт з нх пдробляють у вльний час на протяз всього навчального року. Багато з них працюють по 15-20 годин на тиждень в доповнення к повно шкльно зайнятост.

Однак представники шкльно адмнстрац тривожно вдмчають, що така напруженсть на робот йде на шкоду х шкльним, суспльним смейним зайняттям. Деяк пдлтки частину заробтно плати вдкладають на оплату подальшо освти чи вддають до смейного бюджету. Можливсть тратити свй заробток готу пдлткв до самостйного дорослого життя. Використана лтература Ця работа написана по книжц Флпа Райса Психология подросткового и юношеского возраста 8-е видання,

Спб, 2000