Иисус Христос (Укр.)

уда скар отськийВступВ домий б блейський персонаж - уда скар отський, якого ми зна мо як зрадника суса Хреста, став в останн часи об етом зац кавленост як в тчизняних так заруб жних досл дник в Б бл та питаннь христ ансько рел г . Вс вони намагаються знайти пояснитипричини вчинку уди, що вимусило його, людину з духовними та гуман тарнимиякостями за 30 ср бник в продати свого Вчителя.Сам по соб образ удизагадковий, не зважаючи на його в дому роль в драматичних под ях

Страстно нед л , ми по сут про нього мало чого зна мо. вангел сти пов домляють про уду дуже скупо, т льки Матфей розпов да про покаяння та самогубство уди. Щостосу ться мотив в зради уди, то про них розпов да т льки Иоанн.Але все ж таки, чому уда зрадив суса Христа? На це питання пок що не сну твердо в дпов д . У зв язку з цимвчен -б бле сти в сво х досл дженнях почали

висувати численн верс , побачившив особ уди не т льки ндив дуальну проблему, але й символ деяких темнихстор н людського характеру. Вс ц верс дуже р зноман тн протиречив . Вних уда скар от зробив св й вчинок як людина матер ально корисност , якпатр от уде , а то як людина, яка опинилася в безв х дному стан , втратившинад в майбутн царства Божь гого. Цьому питанню присвятили сво прац так досл дники, як

Кост в К З. Кос довський, Феррар, Е. Ренар, Ф. Хоул, як все жтак на науков й основ , використовуючи певний ряд джерел, змогли б льшоб ктивно ставитись до питання удиной зради. уда скар от - син Симона вана6 71 13 2 26 уроженець уде . Назва скар от походить в д арамейського ш Кер от , тобто людина з Кар оту . Це пр звище було спец ально додано уд ,щоб таким чином в др знити його в д ншого уди пом ж апостолами. В н був диним удиянином серед нших учн в

Христа - галилян. В житт удиср блолюбство й рац онал зм брали верх над духовними та гуман тарними якостями, накше кажучи, в н керувався головним чином вимогами розуму, лог ки йматер ально корисност . сус Христос покликав його, як вс х нших на свогоучня, в н ходив з Вчителем, прислуховувався до його науки бачив його велик справи.Мав зд бност управителя був скарбником учн всько каси.

Христос добре знавсерце характер уди вже тод бачив в ньому свого зрадника. А пот м за 30ср бник в в д первосвященник в зрадив свого вчителя. Дивлячись на насл дкивчинка, визнав св й гр х, кинув у храм грош покинчив самогубством.Ця трактовка грошового мотивувчинка уди п дтриму ться розпов ддю Иоанна. Зг дно його верс , уда,перебуваючи на посад казначея, зловживав добр стю

Христа нав ть крав грош ззагально казни. За Иоанном виходить що уда був просто хопучою самежад бн сть до грошей штовхнула його до зрадництва.Однак, ця верс я малоперекондива.Навряд чи уда був таким, якщо в н добров льно супроводжував Христа в йогомандр вках якщо сус з свого боку не т льки включив його в коло 12-ти сво хсамих близьких учн в, але й дов рив йому ф нансов справи.Ц каво, що досл дник звернулиувагу на етн чну належн сть уди.

Як вже в домо, призв ще скар от - значить людина з Кар оту . Складн сть в тому, що снувало два м ста Кар ота.Один з них був розташован в уде . Якщо припустити, що батьк вщина уди, то в н був диним удеянином зоточення суса, так як сам Христос його учн були з Галиле . А на т часи снувало врожування м ж населенням двох врейських областей можливосп втоварищ в дносилися до уди з недов рою.

Це ображало його в н поступововтрачав в ру в суса. П д час так звано галилейсько кризи , коли вчення суса про живий хл б, який з йшов з неба, обурило нав ть його наближених, можливо тут в дбувся кардинальний перелом в душ уди.Втративши в ру в суса, уда,можливо дивився на нього ншими очами. Коли при в зд до русалиму сусапроголосили царем зраеля, в уд заговорив удейський жид вський патр от.

суса в н бачив одним з тих галилейських безглуздих, що накликали лихо накра ну.Друге м сто Кар от знаходився вМоаве, на сх дному узбережж Мертвого моря. Якщо уда зв дти, то можливо в нбув язичником або уде м, але вихованом в язичному оточен . Ця обставина могласутт во впливати на його в дношення з сусом. уда, можливо, мр яв про власнукар ру в мес анському царств Божому, яке в його уявленн явля конкретнеземне царство - царство зра ля.

Деяк апостоли саме так тулмачили пророцтво суса, а уда м ркував також, як один з них. Зрозум в, що Христос ма науваз зовс м нше не ма нам ру в дновити удейську державу, де уда, за даними,планував стати м н стром скарбу, в н також зрозум в, що його над зруйнован йтод у порив в дчайдушшя гн ву видав суса священикам.Виходить, що уда, етн чноналежавший до врейського походження, зрадив свого Вчителя заради майбутньогосвого народу, зд йснивши сво р дний патр отичний подвиг.

Але, як бачимо,мр ючи про царство зра ля, в н бачив там сво м сце м н стром скарб в, а це щераз п дкреслю тягот ння уди до грошей.По одн з гипотез уда бувоб браний. В н прийшов до удейських священик в та сторгувався бо такумаленьку ц ну вони поставили йому за суса погодився на зраду вчителя, щобякось виправити сво матер альне становище.Напрошуеться питання, чи любив уда суса, як один з його учн в, що п шов по цьому шляху?

Можливо, уда незраджував би Христа, як би не любив його, як би не в дчував, що менш любили,н ж нших. сну ще багато нших г потез про мотиви зради уди, вс х хперерахувати просто не можливо. Для прикладу, можна назвати лише декилька самихц кавих уда п шов на зраду суса,спод ваючись таким чином прискорити появу царства Божого на земл уда хот в переконатися, чи зможе сус врятуватися доказати тим самим, що в н д йсно тот, за кого вида себе,тобто мес я, передв щений пророками цар зра льський уда

хот в врятувати суса в дрозмотованно юрби, що зробила замах на його життя тому подбав щоб йогозаарештували.Але тут треба звернути увагу намотив, пов язаний з бажанням уди врятувати Христа ц ною його арешту. Коли сусв йшов до русалиму як Мес я - Цар зра лю, це розлютувало фарисе в та храмовуаристократию на нарад у ос фа Кас афа було вир шено заарештувати суса . Тим часом, агенти удейськихпервосвященник в запит вали учн

в Христа, спд ваючись отримати в д нихнеобх дн в домост . вони знайшли те, що шукали, в особ уди скар ота. Цейб долага, по зовс м нез ясованим мотивам, зрадив суса, надав вс необх дн вказання нав ть напросився бути пров дником загону, якому зазначалосязд йснити арешт хоч под бна крайня ступень тако мерзотност ледве ймов рна .Не в дкидая факту, що удасп вд яв арешту свого Вчителя, ми можемо зробити припущення, що з його боку уц й справ було б льше посп шност , чим коварства,

можливо, прокляття, як посипалися на уду до деяко ступен не зовс м справедлив , Може д йсно удап шов по такому шляху - зрадити Христа, щоб врятувати його, але за слабк стю,простоти, посп шност д й загубити його.Вс ц верс ледве не привели набагаття нв зиц В кент я Ферер я, друга та капелана Ав ньонського папиБенед кта Х 1394-1423 . Як св дчать документи, що збер гаються в

Ват кан ,Федер й прочитав пропов дь про уду. Зг дно його верс , уда хот в молити сусащоб той простив його, але не зм г пробитися через юрбу, яка оточувала Христа нашляху до Голгофи добитися вибачення за св й вчинок. Тод в н вир шивпок нчити самогубством - пов ситись, щоб душа змогла злет ти на Голгофу добитися вибачення за св й вчинок. Так воно трапилось.

Тому коли суспотрапив на небо, душа уди опинилася праворуч в д нього серед нших душблажених. Саме так описують цей факт М.Амвроз н та М.У лл с, автори книги Секретн арх ви Вт кану . уда опинився серед блажених! Ценеймов рно. Щоб уда п сля цього що в н наробив став поряд с Богом!П сля цього на В кент я Ферер язвалилося гр зне сл дство нквизиц .

Його врятував папа Бенедикт Х якийнаказав спалити матер али сл дства, в саме сл дство припинити.Та ось, нарешт , одна знайц кав ших верс й вс сказання про уду, це видумка. самого уди скар отавзагал не снувало н яко зради Христа не було. В п дкр плення ц верс можна послатися на св доцтва апостола Павла. У сво му посланн до кор фян, в нговорить про те, як проходила остання вечеря, як сус воскречнув, одразужявився дванадцяти апостолам.В описанн апостолом

ПавломОстанньо вечер взагал нема мови про уду та його зраду, що дуже дивно, якщоврахувати, як яскраво в д бражають цей нцидент вангел сти.Другий факт - появлення сусаапостолам без наймал шого нагадування про в дсутн сть уди. вир шальний факт - пслання докарифян - джерело б льш раннього пер оду, н ж вангел я та Д яння апостол в .Напрошу ться один висновок при Павл сказання про уду взагал не снувало. Цялегенда виникла десятир ччами п зн ше.

П сля руйнування русалиму доелл нських м ст хлинув пот к врейських б ж нц в. Почали спалахувати конфл ктим ж ними та приверженцями суса Христа. З Нового зав ту ми зна мо, що ц конфл ктинабували жорстокого характеру саме в ц й атмосфер народився легендарнийобраз уди, який в ддзеркалював у сво му обличч вре в та х в дпов дальн стьза загибель спасителя.ВисновкиТаким чином, розглянувши деяк верс зради зради уди, треба казати, що не можна вважати хоч би

одну з нихнайб льш затверджувальною та близько до реальност . Але на в дм ну в д нших,в дкидаючи ср блолюбство, любов до грошей, матервальн корисност , як мотививчинка уди, багато досл дник в досл дник в всеж таки зупинняються на питанн про етн чну належн сть уди, можливо, враховуючи в дносини м ж населенням врейських областей, його зрадництво вважають як неординарну спробуприскорити прих д Божь го царства.Хто ж уда? Зрадник - хапуга,патр от, чи просто слабов льна людина?

Це вже загадка стор . Можливо нов досл дження Б бл та вангел я, тулмачення х текст в призведуть до новихверс й. Може д йсно небуло н якого уди не було зради. А пок що посьогодн м я уди скар ота асоц ю ться з багатьма негативними рисамилюдського сусп льства.