Журналистика как система массовой информации (укр)

онформатика, кабельне телебачення, супутниковий звязок, лазерна преса тощо зявилися у попередньому десятирчч тепер знаходять нов сфери застосування. Коротко зупинимось на них 1. Кабельне телебачення. Хоча воно використовуться в основному для передач розважальних програм, однак ма суспльно-полтичний характер. 2. Вдеомагнтофони. Рзке зростання продажу вдеомагнтофонв почалося у 1983 р.

Останнм часом цей рзновид вдеотехнки все бльше використовуться для рзномантно реклами. 3. Телеконференц телемости, телепереклички тощо. Зображення й звук використовуються для того, щоб встановити звязок мж двома точками на Земл. 4. Електронна пошта. Мова йде про послання, що передаються завдяки електронц та ЕОМ, як збергають доти, поки х адресати не ознайомляться з ними.

5. Електронн банки даних. У них збергаються коротк анотац, статути, судов справи, термнов послання, офцйн та нш вдомост, як доступн абонентам за допомогою електронних засобв. Ц банки фгурують на ринку вже давно у галуз Юридичних технчних даних, але х все частше використовують у полтичних цлях. 6. Банки полтичних даних. На мсцях, скажмо, списки виборцв все частше оновлюються за допомогою ЕОМ. Виходячи з цього, кандидати можуть створювати власн картотеки даних про виборцв.

7. Лазерна преса. Вона ма дуже високу швидксть роботи за допомогою можна друкувати ндивдуальн звернення з швидкстю фотокопювального пристрою. 8. Персональн компютери. Персональн компютери та х програмне забезпечення були у центр багатьох дискусй про використання нових технологй у полтичних кампанях. 9. Вдеогазети. Мнатюризаця вдеотехнки створення портативних передавачв дають можливсть випускати щоденн телегазети. Як ж характерн зрушення у всй систем

ЗМ вдбулись останнм часом у свтовому контекст Насамперед, подальший розвиток на Заход одержав процес моноползац концентрац преси. Одночасно ще бльше зросла роль реклами як джерела доходв. Так звана незалежна преса, що не контролються видавничими корпорацями, продовжу скорочуватися. Що стосуться радомовлення, то спочатку у Захднй вроп, а потм у нас почало активно розвиватися приватне радомовлення, а разом з ним зроста вплив комерцйних нтересв на програмну полтику радостанцй.

У телевзйному мовленн спостергаться така тенденця, як поширення мкрохвильового телебачення, розрахованого на роботу в умовах примських зон. У життя людства, випередивши за темпами свого розвитку не тльки радо, але й телебачення, стрмголов уврвалося вдео. За прогнозами, до кнця столття у високорозвинених кранах практично кожна смя матиме власну вдеосистему. Характерною прикметою процесу нформац зява найрзномантнших нформацйно-комункацйних служб. Одна з них вдеотекс нколи термн вдеотеко замнюють термном вдеотекст.

Вдеотекс почався як експериментальна служба, яка давала можливсть свом клнтам вступати у взамозвязок з базами даних за допомогою спецальних термналв. Звернмо увагу на одну важливу тенденцю системи сучасних ЗМ вибух комункац немов подлив кадровий потенцал принаймн на дв групи 1. Працвники власне ЗМ. За свом способом мислення, характером роботи вони наближаються до художникв та нших творчих працвникв. Людському фактору надаться велике значення.

Технка ма для них лише статус знаряддя. Вони вддан гуманстичнй традиц. деалом для себе вони вважають дяльнсть, повнстю вльну вд полтично влади, а основним покликанням не формувати свдомсть, а говорити правду. 2. Спецалсти в галуз телекомункацй, вдеотексв, вдео, обчислювально технки тощо. нформаця, повдомлення сприймаються ними з науково точки зору у таких символах, як термн, сигнал, шуми. Культура обчислювальникв основана на традицях, що йдуть вд

Декарта Лейбнца до Втгенштейна Тьюрнга, вона позначена пошуками рацонально стини, логчного доказу дедукц, а також унверсально мови. У цьому смисл нформатика пильно вивча процеси нтелектуально творчост, тяж до створення штучного розуму. Рвень соцально залученост обчислювальникв значно нижчий, нж рвень х колег з ЗМ телекомункацй, вони бльше схильн до полтичного нейтралзму. Це не заважа, однак, нформац займати певне мсце у соцальному простор навть, як нколи стверджують, бути

рушм стинно революц або центром ново технчно культури. Отже, засоби масово нформац органзацйно вдособлен, але в той же час звязан мж собою специфчним чином. Цей органчний взамозвязок обумовлений двояко по-перше, х диними суспльними функцями, а, по-друге, спльнстю обкта-аудитор, на яку спрямований х вплив. Саме ц характеристики необхдн для визнання преси, радо телебачення цлсною системою. ншими важливими ознаками нтегральн властивост динамчний характер взамовдносин мж складовими

частинами. Потк соцально нформац, що передаться рзними каналами ЗМ, необхдно розглядати як цлсне утворення. Кожну конкретну газету, програму радо телебачення слд розглядати у взамозвязку синхронного впливу на аудиторю, оскльки вони елементами ц системи. Функцональна спльнсть, звязки з аудиторю, по вдношенню до яко засоби масово нформац в мру х консолдац все бльше виступають як одне цле, приводять до формування системних, нтегральних якостей.

Система в цлому характеризуться такими властивостями, як тематична унверсальнсть, актуальнсть, оперативнсть, аналтичнсть, емоцональнсть, безперервнсть, наступнсть систематичнсть при передач соцально нформац. Причому кожна з цих нтегральних властивостей вдрзняться вд властивостей преси, радомовлення телебачення, взятих окремо, тим бльше вд х властивостей у рзн пероди х розвитку наприклад, преси ХХст радо 20-х рр телебачення 50-х рр Виникнення радомовлення документального кно, власне кажучи, сповстило

про зародження само системи засобв масово нформац. Що стосуться кнодокументалстики, то вона стала невдмною частиною аудовзуальних засобв масово нформац розвивалась разом з ними. хронка, документальне, науково-популярне кно вдосконалюють форми свого спвробтництва з телебаченням, поступово стираючи, так би мовити, вдомч барри. Екскурс в сторю кнематографа перекону, що з перших днв свого народження вн, насамперед, ставав засобом

масово нформац, свордним сторографчним джерелом, бо вдображав життя таким, яким воно насправд було, тобто протокольне документально точним. Про це переконливо свдчать перш фльми братв Люмр Вихд робтникв з фабрики, Прибуття позду, видов сер, знят в Рос французькою фрмою Пате Рибалка в Астрахан, Повнь у Москв 1908 року, Донськ козаки, роботи кнохронкерв того часу.

У житт суспльства документальному кно з самого початку його виникнення вдводилась та ж роль, що й прес. Справд, радо потрбен був певний час, щоб воно перетворилося з технчного устрою для передач звукових сигналв на далек вдстан в могутнй засб впливу на мльйони людей, набуло свох системних властивостей функцй. Спочатку радо тльки озвучувало матерали преси, потм вдкрило сво власн виражальн особливост жанри. Аналогчний шлях у свому розвитку пройшло телебачення, але воно спиралось вже на досвд не тльки преси

кно, але й радо. А з появою нових технчних засобв, таких як кабельне телебачення супутниковий звязок, стихйним виникненням приватних телестанцй почали говорити про телебачення без кордонв навть про телешовнзм. знову новими гранями обернувся процес взамопроникнення, скажмо, того ж телебачення кно, щоправда, вже на значно вищому рвн. Так, останнм часом, особливо в Америц Япон, бурхливо почало розвиватися телебачення високого виршення

ТВВ ново технолог, яка дозволя на екранах телевзорв у кожнй см забезпечити таке ж чтке зображення, як на кноекранах. Одна з привабливих сторн ТВВ заключаться у тому, що яксть його зображення настльки висока, що кнематографчна промисловсть може зацкавитися можливстю його використання при зйомках фльмв. Це буде означати, що програми як для кнематографа, так для телебачення можна буде знмати одним тим же обладнанням, вдпаде необхднсть займатися справою, що забира багато часу перетворенням програм, як

були призначен для ншого засобу масово нформац. До реч, розвиток аудовзуальних комункацй, в тому числ й на Укран, дуже гостро поставив проблему телерадоосвти. Виршення питань телерадоосвти може бути продуктивним лише у звязку з оцнкою сучасного стану прогнозуванням майбутнього телебачення радомовлення в Укран. Сьогодн пдготовка кадрв для телерадомовлення розпорошена по рзних закладах, н кльксно, н яксно не забезпечу вкрай зрослих на сучасному етап кадрових потреб не

лише новостворених комерцйних, але й державних структур, що породжу нездорову конкуренцю мж ними спонука х самотужки виршувати цю проблему, часто кустарними, дилетантськими методами, а також вдсутнй диний нформацйно-координуючий центр, який би визначав номенклатуру спецальностей, потребу в них, програмний рвень пдготовки. Внаслдок цього дос повнстю вдсутня фахова пдготовка спецалств з багатьох вкрай необхдних для розвитку сучасного телебачення радомовлення професй, наприклад, вдеомонтажерв, фахвцв з електронних

ефектв та компютерно графки, телерепортерв-журналств, операторв та режисерв в однй особ та багатьох нших. Навть телевзйна журналстика сприйматься як монопрофеся, а це ж складний конгломерат рзномантних спецальностей та спецалзацй редактори, сценаристи, репортери, коментатори, ведуч, нтервюери, кожна з яких потребу спецально фахово пдготовки. Нхто не готу фахвцв середньо ланки монтажниць, адмнстраторв, асистентв звукорежисерв та н. сну ще багато нших невиршених, але принципових питань щодо телерадоосвти,

вд яко врешт залежить сучасне майбутн аудовзуальних комункацй в Укран. Враховуючи, що виршальною ознакою сучасно комункативно ситуац в Укран те, що диний багатокомпонентний аудовзуальний нформацйний простр твориться не лише державними, а й багатьма комерцйними телерадомовними органзацями, нагальною потребою часу ста розробка дино нацонально полтики в галуз телебачення радомовлення. Невдмною складовою частиною ц полтики вироблення дино скоординовано

системи фахово освти, здатно забезпечити вдповдний кльксний та сучасний яксний рвень пдготовки телерадофахвцв для будь-яких органзацй, незалежно вд х вдомчого пдпорядкування. Проблема пдготовки кадрв для телебачення радомовлення за свою гостротою важливстю стоть в диному ряду з технчним оснащенням студй телебачення радомовлення. розвязання цих проблем ма йти паралельно одночасно. У звязку з цим зауважимо, що одним з факторв нормального функцонування вс системи

ЗМ характер одержано освти рвень культури, яких, однак, недостатньо для того, щоб гарантувати передачу цього надто крихкого завоювання вд одного поколння журналств до ншого. Що ж стосуться снування дино системи ЗМ, то незаперечне, що жоден з засобв масово нформац, як виникали в процес розвитку вс системи, не витснив, не замнив вже наявн, а доповнив х, став свордним прискорювачем дальшого х удосконалення. У результат загальний потенцал системи, що безперервно формуться, набагато

збльшився. Завдяки здатност телебачення вдображувати дйснсть за допомогою звукозорово мови все нтенсивнше виявляться нтегральна яксть системи емоцйнсть. Тепер вже не тльки газета, але радо змушен шукати власн можливост для посилення емоцйност виступв. Помтно вдчуваться вплив преси на радо телебачення, наслдком якого проникнення аналтичного, дослдницького начала в радо- телепередач. Це бесда за круглим столом оглядачв, публцистичне осмислення складних життвих проблем за участю телеглядачв,

документальн фльми дослдницького характеру. Протягом клькох столть суспльство задовольнялось по сут диним засобом масово нформац пресою. Прискорення суспльного життя зумовило виникнення й нших засобв. Отже, потреба сплкування людей у ход спльно дяльност була джерелом головною рушйною силою зяви розвитку масово нформац. Преса найстарший вид журналстики, родоначальниця. Розширення диференцаця аудитор преси, нов соцальн завдання, науково-технчна революця породжують необхднсть

виникнення нових видв типв перодичних видань, включаючи програми канали електронно преси. Цей процес продовжуться в наш час, система преси знаходиться в постйному рус, розвитку. Щоправда, систем ЗМ Украни доводиться наздоганяти свтову масову комункацю, засвоювати досвд. Адже до здобуття незалежност у нас, як в республках колишнього СРСР, переважала тоталтарна журналстика, що складалася поступово, починаючи з 1917р. проснувала до кнця 80-х

рр. XX столття. Ряд учених вважа, що юридично-правовими межами в час 1917 р. Ниншня система ЗМ в Укран прагне розвиватися за обктивними законами, використовуючи свтовий досвд. Так, скажмо, тип кожного нового видання, що народжуються в Укран псля проголошення незалежност прийняття вдповдних законв про пресу, його перодичнсть визначаються наявнстю вже функцонуючо системи. нове видання чи програма беруть на себе вдповдн обовязки складово

частини, пдвищуючи силу ефективнсть само системи. Газета, журнал мають на озбронн друковане слово, графчн елементи знмки, малюнки, креслення т. п рзн форми розмщення матералв на газетнй сторнц. з цих компонентв головним друковане слово. Учен-психологи довели, що нформацйн можливост кожно з чотирьох знакових систем словесно, кнетично, музично графчно зображально неоднаков. Найбльшою нформацйною насиченстю володють словесн знаки, як повнше передають значення менше, нж нш

знаки, залежать вд ндивдуальних та нших особливостей умов сприйняття. Ця обставина, а також те, що друкована публцистика характеризуться переважно логко-понятйним способом висвтлення фактв, подй, явищ процесв життя, створю сприятлив можливост читачев для орнтування, правильного уявлення про свт, в якому вн живе. Ставлення до преси визначаться фзичними побутовими умовами сприйняття матералв газету, наприклад, ми читамо в зручний для нас час, швидко переглядамо чи вивчамо, читамо увесь

матерал або вибрково. При цьому мамо можливсть зупинитись, осмислити прочитане або пзнше знову повернутися до нього. Психофзологчн фзичн умови сприйняття матералв газети визначають найбльш сильну сторону аналтичнсть. Звичайно, газет притаманн й нш властивост оперативнсть, емоцйнсть т. н але в умовах дяльност системи засобв масово нформац вони видозмнюються, набувають особливий газетний вдтнок. Виступи преси, таким чином, уречевлен закарбован на папер.

Звук зображення, що передаються по радо телебаченню, миттв, одержана, але не витримана в памят нформаця стираться. Друковане слово залишаться жити, будучи документом сьогоденност, його знмком. Саме в цьому один з вагомих факторв, що визначають силу, двсть виступв преси. Крм аналтичност, преса розвива властив й в бльшй мр, нж радо телебаченню, так специфчн якост, як послдовнсть систематичнсть. Скажмо, повнстю проблему можна розкрити у сер публкацй.

Газета прагне не тльки дослдити, висунути в центр громадсько уваги ту або ншу проблему, але всебчно, крок за кроком розглянути найбльш ефективн засоби виршення. Специфчн властивост характерн комункативн форми радомовлення випливають з його технчно природи. Властивсть синхронного безмежного поширення нформац, а також вдтворення живо мови акустичних картин дйсност визначають основн риси радомовлення високий ступнь оперативност, виникнення у слухачв ефекту

спвучаст, присутност на мсц под бльша в порвнянн з газетою сила емоцонального впливу на людину всюдисущсть можливсть прийому передач за будь-яких умов. Радожурналстика наших днв широко використову природн виражальн можливост ефру багатство живо мови, далогчнсть не тльки повдомлення, але сплкування, встановлення контактв з слухачами, удосконалення засобв передач звукових образв картин под, як документально пдтверджують ситуацю, вдображують атмосферу д впливають на емоцональну сферу свдомост.

Ус ц властивост радомовлення, а також висока оперативнсть миттвсть передач обумовлюють ншу сторону його комункативно природи специфку сприйняття виникнення у слухача люз участ, асоцацй, уявних образв сприя пдвищенню емоцйност прийому нформац, дентифкац. Адресат ототожню себе з репортером, оповдачем або висловлюваними ними деями дентифкаця дей. Високими темпами розвиваться, як уже зазначалося, телебачення.

Його специфчн можливост можна визначити так це звуко-зоровий ряд, який явля собою синтез трьох знакових систем усно мови, зображення музики це миттвсть, яка властива не тльки його прямим передачам, а й характеризу стиль передач в запису фльми. це стиль сплкування, продиктований умовами характером сприйняття телебачення в домашнй обстановц це лаконзм, контурнсть зображувального ршення, продиктован малим розмром екрана це його програмнсть, яка виявляться в тому, що телебачення це сукупнсть передач кожна з них сприйматься

в контекст нших, що нада й додаткового значення. Слд також вдзначити високий ступнь персонфкац контактв з глядачами. Вдзначен вище особливост телебачення , зокрема, те, що вс компоненти телебачення звук, зображення, аудовзуальн образи сприймаються одночасно органами почуття зором слухом, безпосередньо повязаними з емоцйною сферою свдомост, виршальними, коли ми говоримо про вплив на соцальну психологю людини, про виховання соцальних почуттв, настров, звичок, спонук т. н.

Як бачимо, кожна складова частина засобв масово нформац ма сво специфчн, найбльш ефективн способи впливу на людину. Забезпечити безперервний потк соцально нформац може тльки система ЗМ, внутршня структура яко явля собою специфчний спосб взамозвязку, взамод компонентв. Структур будь-яко системи, що стала цлсно визначеною, властив, як найбльш характерн, вдносини кооперац координац. У якй мр ефективнсть функцонування журналстики залежить вд удосконалення координац мж складовими

частинами Подивимося, наскльки розвинутий принцип специфчност в дяльност преси, радо телебачення у сфер передач ними новин. Радо за свою природою покликане бути первинним джерелом суспльне значущо нформац воно приверта увагу до тих або нших фактв, сприя формуванню громадсько думки. Телебачення прагне до прискорення передач новин, пдвищення рол зорового ряду на екран, а також до подач аудитор першо оцнки актуальних подй. Нин глядач дзнаються про важлив под одночасно, а в ряд випускв

ранше, нж почули про них по радо або прочитали в газет. У звязку з цим переосмислються трансформуться подача новин на сторнках друкованих органв. Оперативнсть газети поляга в прискоренн аналзу, осмисленн та узагальненн того, що вдбуваться. Подан у специфчнй радо телевзйнй форм новини стимулюють нтерес читачв до газетно новини. У них зроста бажання одержати узагальнену, масштабну оцнку подй явищ соцально дйсност.

Основн ознаки газетних новин системнсть у подач нформац, бльш рунтовна розповдь про под обрунтування актуально нформац специфчними шляхами, публкаця додаткових повдомлень, фотографй, люстрацй тенденця до узагальнення, масштабност в подач нформац через вдповдний добр фактв, х органзацю за допомогою доброк, рубрик, сторнок, а також за допомогою матералв оглядового характеру посилення аналзу, глибоке проникнення в сутнсть головних подй дня, здатнсть дати м оцнку, виявити внутршнй механзм у максимально стисл строки

публкаця випереджувально нформац про перспективи, майбутн. диний предмет вдображення сучаснсть у розвитку не дозволя вести мову про спецалзацю преси, радомовлення телебачення за змстом не сну таких фактв, подй, явищ, процесв, про як той або нший засб нформац не мг би розповсти. Слд наголосити, що вд того, як практично використовуться принцип взамод кооперац компонентв системи ЗМ, залежить стан, тональнсть всього журналстського оркестру.

ПРОБЛЕМИ СИСТЕМИ ЗМ х деклька 1. Зростаючий розрив мж невеликою клькстю журналств агентств загальною чисельнстю журналств Цей розрив снував завжди, але сьогодн вн набува небезпечних розмрв, що повязано з надто швидкими темпами зростання журналств викликано збльшенням клькост носв писемно, аудовзуально телематично нформац. Справа в тому, що велика частина нформац, яка поширються ЗМ. ма у свой основ майже як ексклюзивн джерела, повдомлення чотирьох свтових телеграфних агентств

АП, ЮП, Рейтер, Франс-Пресс, нашого Укрнформу та клькох державних приватних агентств ближнього закордоння, на яких рунтуться у пдсумку виробництво нформац. А бльша частина засобв масово нформац журналств лише повторюють, доповнюють нюансують цю нформацю, яка буквально нфраструктурою х власного виробництва. Виходить так, що переважна бльшсть журналств опиняться у становищ коментаторв ц нформац. Сьогодн прамда нформац виявляться перевернутою. Такого роду диспропорця може мати з часом негативн

наслдки, оскльки коментар дось подй не можуть служити противагою сил правдивост ранше вироблено нформац. 2 Модель журналста друковано преси домнанта аудовзуальних засобв Престиж друковано преси повязаний, зокрема, з тим, що журналсти дещо бльш незалежн, завдяки численним полтичним баталям, як дозволили м поступово закрпити свй авторитет свою законнсть. Звичайно, аудовзуальна преса ма немалий престиж, а зрки бльш вдом, нж основна частина журналств друковано

преси, проте незастарла нформаця, що справля великий вплив, у бльшост випадкв походить з письмових джерел. у нас сьогодн найсерйознш полтичн кризи, викликан втручанням ЗМ, повязан переважно з дями друковано преси. 3. Рекламний репортаж похдн вд нього форми журналстики Уся система ЗМ зткнулася з новою проблемою, яку можна визначити як все бльш сильне змшування реклами та нформац. На даний момент це явище зачпа переважно друковану пресу, але можна не сумнватися, що воно

пошириться на телематику аудовзуальну сферу. Рзниця мж двома такими видами матералв зрозумла кожному, однак при читанн численних текств бачимо, як непомтно зникають ц гран, в результат реклама поглина власне пресу, пдрива престиж. 4. Спротив центрам економчно влади Якщо журналсти вмють або вчаться вести далог з полтичною владою, то вони у той же час майже обеззброн у порвнянн з економчними структурами Про це детально йшлося у тем

Функцонування ЗМ в систем економчних вдносин суспльства. 5. деологя комункац Сьогодн проблема не в нформац, а в комункац. Небезпека повязана з тим, що сучасна технка нада нформац безмежн можливост розвитку, аж до того, що ця нформаця поступово ризику втратити свою самобутнсть, знаходячись в середин розгалуженого комункацйного комплексу. Проблема в тому, як уникнути того, щоб журналсти не стали суперкомункаторами не втратили

в цй трансформац те, що сьогодн склада суть х профес в результат забезпечу всю принаднсть. 6. Полтична влада журналстика Ця проблема повязана з змною статусу комункацй у нашому суспльств. Ще вчора полтична влада була якщо не оточена повною секретнстю, то в усякому раз замкнутою на самй соб майже не вдкривалась. Сьогодн становище докорнно змнилося, тепер сам полтичн влади постйно пояснюють сво д, виступають комункаторами, ризикуючи тим самим перетворити журналств на пдручних в новй постас,

а саме нформацйних пдручних. Сьогодн полтичн дяч журналсти утворюють головну дйову пару в широкому комункативному простор, причому в такй мр, що вже важко зрозумти, хто ж тут кого пдтриму. 7. Конкуренця у межах системи ЗМ Конкуренця мж засобами масово нформац завжди снувала, але вона набува сьогодн особливого характеру в звязку з невдповднстю, яка снувала мж постйним розширенням комункативного простору тим фактом, що бльша частина нформац надходила вд одних тих же телеграфних агентств дальнього

ближнього закордоння. Тому журналсти опинилися в умовах нервност, що змушу х докладати ще бльших зусиль для того, щоб хоч якось вдрзнятися один вд одного. Сам ж журналсти, причому бльше, нж будь-коли, присвячують чимало часу прискпливому вивченню творчост свох колег, прагнучи зрозумти, як т чи нш з них при бльш-менш однаковому стартовому матерал примудряються видлитися свою кнцевою продукцю. Усе це зовсм не вдповда законам будь-яко рацонально логки найчастше

нчого спльного не ма з завданням нформування, що стоть перед всю системою журналстики. РЕЗЮМЕ Таким чином, життя постйно вносить змни у розвиток вдосконалення системи ЗМ. Ще вчора ми говорили про традицйнсть поняття ц системи як взамообумовлену, з свою координацю субординацю, сукупнсть видань програм, нформацйних агентств центрв, а також служб, засобв доставки та нших органзацй, що забезпечують х функцонування. А сьогодн вже мова йде про залежнсть структурних вдносин, про конкуренцю

в межах системи, боротьбу за виживання окремих елементв в умовах бурхливого розвитку технки. Лтература Акопов А.Й. Средства массовой информации. М 1987. Багиров З.Г. Основи телевизионной журналистики. М 1987. Бебик. В.М.Засоби масово нформац посткомунстично Украни. К 1996. Засоби масово нформац поняттвий апарат

За ред. А.3. Москаленка. К 1997. Засоби масово нформац. Укранське законодавство. К 1995. Зернецька О.В. Нов засоби масово комункац. К 1993. Королько В. Основи паблк рлейшнз. К 1997. Копиленко О.Л. Влада нформац. К 1991. Миронченко В.Я. нформацйне радомовлення Украни. К 1996. Москаленко

А.З. Вступ до журналстики К 1997.