Виницкая область (Укр.)

Роль Внницько област в народно-господарському комплекс Украни Вступ Розмщення продуктивних сил РПС галузь економчно науки, що вивча специфчн, просторов аспекти вияву економчних законв. Об ктом вивчення продуктивн сили. Продуктивн сили це система суб ктивних людина речових засобв виробництва елементв, що виражають активне ставлення людей до природи. У процес прац освоюються природн ресурси, вдтворюються умови снування людей,

вдбуваться соцальний розвиток. Наука про розмщення продуктивних сил вивча територальну органзацю виробництва, яка обйма не просто розташування виробництва, але й елемент управлння. Розглядаючи РПС Украни, то, з одного боку, Украна одна з найбльших держав свту за економчним потенцалом. Вона займа в вроп друге псля Рос мсце за територю й шосте за чисельнстю населення. За обсягом промислового й сльськогосподарського виробництва всередин 80-х рокв можна було порвнювати

з Францю, Великобританю, талю. За такими видами сировини й виробництва, як залзна й марганцева руди, чорн метали, вуглля, електроенергя, металургйне та енергетичне устаткування, цукор, соняшникова оля тощо Украна посдала одне з перших мсць у вроп. У нас висикоквалфкован науков й виробнич кадри. З ншого боку, продукування нацонального продукту на душу населення стотно вдста вд багатьох розвинутих кран, пада природнй прирст населення. Причини такого стану мають соцально-економчний характер, що, загалом

беручи, виходить за меж курсу РПС. Роль Внницько област в народно-господарському комплекс Украни Внниччина - край високого рвня господарського освоння розвитку. Область характеризуться динамчною ндустрю, потужним агропромисловим комплексом АПК та розвиненою транспортною системою. Народне господарство област складовою частиною економки Украни. Внницька область помж нших областей видляться аграрним сектором та переробною промисловстю.

В цлому як домнуюч галуз народного господарства Внниччин виступають машинобудування, промисловсть будвельних матералв, ряд галузей легко та харчово промисловост, бурякоцукрове зернове виробництво, м ясо-молочне тваринництво. За обсягом виробництва валового нацонального продукту область посдала в 1992 роц 12-те мсце в Укран. За виробництвом нацонального доходу з розрахунку на душу населення Внниччина займа 16-ту позицю серед областей Украни.

Це зумовлено, в основному, сльськогосподарською спецалзацю. Близько 38 нацонального доходу по Внницькй област виробляться аграрним сектором господарства. Виробницство характеризуться низьким ривнем матерало-мсткост, який один з найнижчих в кран. Це свдчить, з одного боку, про низьку ресурсну забезпеченсть, а з другого - про переважання трудомстких галузей в господарств. Оцнка передумов, що визначають розвиток розмщення продуктивних сил област

Передумови розмщення продуктивних сил це умови, без яких розмщення розвиток виробництва неможлив. природн, демографчн та економчн передумови розмщення продуктивних сил. Природн умови стотно впливають на особливост й засади територально органзац виробництва. Природн умови, що до них зараховують клмат, рельф, геологчну будову, географчне положення, можуть в одному випадку гальмувати розвиток суспльного виробництва сльське господарство в

Сахар та вважатись несприятливими, а в ншому створювати додатков умови для прогресу нормальне зволоження, достатня рчна сума додатнх температур, родючсть рвнинного грунту. Металогенчн пояси у грських системах сприяють розвитку добувно, а потм переробно промисловост. Наявнсть тих або нших природнх ресурсв лсових, водних, земельних, рекреацйних, а також корисних копалин може правити за стимул, поштовх для розвитку економки крани.

Що стосуться Внницько област, то за природнх умов, вона вдзначаться високою концентрацю пдпримств цукрово промисловост. Вдомим фактом для багатьох закрплення за крам назви цукрового Донбасу. Також Внниччина славиться своми багатими родовищами гранту, каолну, вапняка, глини. Найвдомш з них Жежелевський грантний та Глуховецький каолновий кар ри. У комплекс передумов розмщення продуктивних сил демографчн найважлившою складовою частиною, бо трудов

ресурси головна продуктивна сила. Аналзуючи вплив демографчних передумов на розмщення продуктивних сил, треба брати до уваги, що населення не лише виробник матеральних благ послуг, але й хнй споживач. Тому врахувати слд осб у працездатному вц, дтей, осб похилого вку. Населення у свой сукупност форму споживацький ринок, ринок прац. Аналзуючи демографчн передумови розмщення продуктивних сил, треба врахувати чисельнсть населення регону

на даний момент його динамку в час. Це необхдно для визначення цло низки економчних показникв забезпеченост трудовими ресурсами на розрахунковий перод, обсягу виробництва товарв народного споживання, обсягу коштв на соцальне забезпечення, розмрв будвництва житла, щкл, лкарень тощо. Навть власник невеличкого пдпримства побутового обслуговування повинен бодай у загальних рисах знати динамку чисельност населення мкрорайону, щоб планувати свою дяльнсть.

Внницька область вдносно негусто заселений регон Украни. Найбльша щльнсть населення в основному у районах, де розташован промислов пдпримства. Це Внницький, Козятинський, Шаргородський, Барський та Бершадський райони. Економчн передумови розмшення це сукупнсть економчних умов та вдношень, що впливають на особливост РПС. Вони великою мрою визначають територально-галузеву структуру виробництва, ефективнсть

розмщення об ктв народного господарства, напрям мжрегональних зв язкв. Економчн передумови РПС погрупувати таким чином сторико-економчн передумови особливост суспльно органзац виробництва характер прояву територального подлу прац загальний рвень економчного розвитку регону. Ц передумови взамопов язан й взамозумовлен. Так, сторико-економчн передумови докладно визначають загальний економчний потенцал крани та участь у територальному подл прац

ТТП. В свою чергу, ТТП вплива на структуру народногосподарського комплексу. Форми суспльно органзац виробництва великою мрою пдсумком сторико-економчного розвитку крани. Економчна криза в кран вплинула на стан розвитку промислових пдпримств Внницько област. Вдсутнсть нвестицй у виробництво неда змоги технчно переобладнати пдпримства пд випуск конкурентноспроможно продукц, в зв язку з цим окрем пдпримства зупинились.

Населення трудов ресурси Внниччини Загальна чисельнсть населення Внницько област на 01.01.1996 року становила 1 млн. 876 тис. чол в тому числ мського 888,5 тис. 47,4, сльського 987,5 тис. чол. 52,6. Всього на територ Внницько област розташовано 17 мст, 30 селищ мського типу 1467 сльських населених пунктв.

Демографчна ситуаця в област характеризуться тенденцю до скорочення загально чисельност населення, що обумовленео зменшенням рвня народжуваност, вд мним природним приростом та значним мграцйним вдтоком за меж област. Розглянемо таблицю природньго руху населення Таблиця 1. Природний рух населення Внниччини у розрахунку на 1000 жит. РокиНароджуванстьСмертнстьПрироднй прирст 197014,210,43,8198513,714,4-0,7199112,41 4,5-2,1199311,216,6-5,41995 12,7

З таблиц ми бачимо, що починаючи з 80-х рокв Внницька область ма вд мний природнй прирст населення на 1995 рк склав 12,7, в тому числ мського 0,5, сльського -12,2, а в 1998 роц звичайно цей коефцнт ще збльшився. За показниками вдтворення населення область займа 11-те мсце в Укран з народжуваност, 2-ге з смертност 20-те за природнм приростом. Показники природного руху населення вдрзняються у мськй та сльськй мсцевостях.

Але як у мстах, так у сльськй мсцевост, коефцнт природного приросту негативний. Вс райони област мають вд мний прирст населення. Лише у м.Внниц, Могилев-Подльському та Хмльнику прирст населення додатнй. На стан народжуваност смертност в будь-якому суспльств вплива комплекс соцальних, економчних, природних та нших умов. Один з основних факторв, що визнача природний рух населення його вкова статева структура.

Внниччина характеризуться вкрай несприятливою вковою структурою населення. З 80-х рокв, в област спостергаться процес старння населення. Середнй вк чоловкв за останн 15 рокв зрс вд 34 до 36,1 року, жнок з 41 до 42 рокв. Щодо статево структури, то у Внницькй област 45 населення чоловчо стат. Середня щльнсть населення област 71 чол. на кв.км.

Найбльшою щльнстю населення вдзначаються Внницький, Шаргородський, Могилв-Подльський та Бершадський райони. Найменш заселен Муровано-Куриловецький, Тиврвський, Чечельницький, Пщанський, Погребищенський та Оратвський райони. У формуванн населення област провдну роль, як уже зазначалося, вдграють мграц.

Масштаби перемщення населення з сл в мста найбльш в кран. Основн ж напрямки визду населення за меж област Кивська, Одеська, Хмельницька та Чернвецька област. Мграцйн процеси суттево торкаються динамки основного джерела формування трудових ресурсв населення в працездатному вц. Трудов ресурси област складають 913 тис. чол. 48,7.

Таблиця 2 вмщу дан щодо розподлу працюючих в основних галузях народного господарства. Даграма структури посвних площ. У 1998 роц зернових культур у всх категорях господарств збрано з 764,3 тис. га, цукрових бурякв з 127,1 тис. га, соняшнику з 49,5 тис. га, картопл з 115,0 тис. га, овочв з 15,3 тис. га. У порвнянн з 1997 р. площа збирання зернових культур зменшилася на 3,6, цукрових бурякв на 6,1, соняшнику на 13,9, картопл на 2,4, овочевих культур на 10,0.

Розглянемо таблицю урожайност основних видв сг продукц. Таблиця 4. Урожайнсть основних видв сг продукц Види сг продукцЗбрано в 1997 р цгаЗбрано в 1998 р цгаЗернов27,624,3Соняшник5,34,7Цукровий буряк177,1186,3Картопля102,5121,7Овоч94. 7106,5 Аналзуючи таблицю 4 ми бачимо, що в 1998 роц пдвищився рвень урожайност картопл, цукрового буряка та овочей в порвнянн з попереднм роком. Якщо розглянути урожайнсть цукрових бурякв зернових по районах, то перш мсця серед 27 районв зайняли

Тростянецький район перше мсце, Томашпльський друге, Ямпльський трет, а Внницький район зайняв 10 мсце. Пд урожай 1999 р. у сльськогосподорських пдпримствах озимих на зерно зелений корм посяно 404,3 тис. га в 1997 р. 401,3 тис. га, що становить 98,3 до прогнозу. Крм того, озимого рпаку на зерно посяно 12,5 тис. га, або в 1,3 рази бльше, нж передбачалося.

Провдн галуз тваринництва скотарство свинарство. В 1994 роц область займала 1 мсце в кран по виробництву м яса 160,8 тис. т, в той час як в 1990 роц з 230 тис. т вона посдала 3-те мсце. А от за споживання м яса на душу населення область займа 5-те мсце. У 1998 роц всма категорями господарств вироблено 156,9 тис.т живо ваги м яса, молока 710,3 тис. т, вовни 73 т, яць 351,7 млн. штук. У порвнянн з 1997 роком виробництво м яса зменшилося на 18,7 тис. т 10,6,

молоко на 32,6 тис. т 4,4, вовни на 41 т в 1,6 раза. Деяке пожвавлення виробництва вдмчено в птахвництв. Виробництво яць збльшилось на 8,8 млн. штук 2,6. Чисельнсть поголв я велико рогато худоби в усх категорях господарств на 1 счня 1999 року становила 659,2 тис. голв. Таблиця 5. Чисельнсть поголв я основних видв тварин

Види тваринПоголв я на 1.01.1999р. тис.голвПоголв я на 1.01.1998р. тис.голвКорв310,1319,8Свиней775,1720,3Ов ець та кз76,182,3Птиц6744,46619,6 Як ми бачимо з таблиц у 1999 роц скоротилося поголв я велико рогато худоби в порвнянн з попереднм роком, але в той же час збльшилось поголв я свиней птиц. Якщо розглядати чисельнсть ВРХ на 1998 рк в розрахунку на 100 га сльгоспугдь по районах, то перше мсце займа Бершадський район 39 голв, друге Козятинський 38 голв, трет

Калинвський 36 голв, а Внницький район займа сьоме мсце, За 1998 р. у рахунок регонального контракту по зерну надйшло 12,0 тис. т зерна, що становить 8,0 до обсягу передбаченого контрактом. Крм того, в рахунок погашення одержаних авансв минулих рокв поставлено у держресурси 138,1 тис. т зерна. Всма категорями господарств за 1998 р. заготвельним органзацям продано 2366,0 тис. т цукрових бурякв, картопл 2,5 тис. т, овочв 3,6 тис. т, фруктв 5,1 тис. т.

У порвнянн з вдповдним перодом минулого року заготвельним органзацям продано менше цукрових бурякв на 20,5 тис. т, картопл на 0,9 тис. т, овочв на 0,5 тис. т, фруктв на 53,5 тис. т. Ще хочу вдмтити, що спецалзаця АПК ма певн вдмнност в рзних частинах област. Тому можна видлити чотири агропромислових пдрайони Пвнчний, Центральний, Пвденно-схдний та Пвденно-захдний.

Пвнчний агропромисловий пдрайон займа територю Хмльницького, Лтинського, Козятинського, Калинвського, Погребищенського, Липовецького, ллнецького та Оратвського адмнстративних районв. Вн спецалзуться на вирощуванн цукрових бурякв, зерновому господаств, тваринництва м ясо-молочного напрямку та свинарств. Потужн переробн пдпримства розташован в

Хмльнику, Козятин, Погребищ, Калинвц, Уладвц та ллнцях. Центральний пдрайон охоплю територю Барського, Жмеринського, Внницького, Немирвського та Гайсинського районв. Спецалзуться на буряквництв, зерновому господарств, садвництв, м ясо-молочному тваринництв та свинарств. Крм того тут розвинуте овоче-молочне господарство примського типу.

В усх районних центрах даного пдрайону пдпримства харчово промисловост. Пвденно-схдний пдрайон за площею найбльший. Десять адмнстративних районв входять до його складу Тиврвський, Шаргородський, Тульчинський, Томашпльський, Крижопльський, Тростянецький, Пщанський, Тепликський, Бершадський, Чечельницький. Поряд з традицйними для област галузями спецалзац, як то буряквництво,

зернове господарство, свинарство та тваринництво м ясо-молочного напрямку, в пдрайон вирощуються олйн рослини та займаються птахвництвом. Пдпримства харчово промисловост розташован в таких населених пунктах, як Шаргород, Гнвань, Тульчин, Вапнярка, Ладижин, Тростянець, Городвка, Крижопль, Бершадь та нш. Пвденно-захдний пдрайон займа решту територ област, а саме Муровано-Куриловецький, Могилв-Подльський, Чернвецький та

Ямпльський райони. Крм традицйних розвинутих на Внниччин галузей, тут займаються тютюнництвом, садвництвом, ввчартвом. Велик пдпримства переробно ланки в Мурованих Курилвцях, Могилев-Подльському, Вендичанах, Ямпол. Економчн зв язки Внниччини Зовншньоекономчн зв язки за счень-листопад 1998 року Внницька область здйснювала з 82 кранами. За даний перод спостергаться скорочення обсягв експорту-мпорту

товарв. Оборот зовншньо торгвл товарами област за счень-листопад 1998 року склав 186436,19 тис. доларв США, що на 36,0 менше проти вдповдного пероду минулого року. При цьому обсяги експорту склали 99087,93 тис. доларв США, мпорту 87348,26 тис. доларв США, що, вдповдно, на 40,3 30,2 менше, нж за вдповдний перод минулого року. Коефцнт покриття мпорту-експорту становив 1,1 за вдповдний перод 1997 року 1,3.

Найбльшу частку експортних поставок област становив текстиль та текстильн вироби 17,9 до загального обсягу експорту, де на одяг та предмети одягу припада 16,5 цього обсягу. Значне мсце експорту серед груп товарв займа експорт живих тварин та продукц тваринництва 15,2, в основному за рахунок м яса субпродуктв 13,0. Питома вага експортованих машин та устаткування склада 12,7 з них механчних 12,1, електричних 0,6. На поставки продукц харчово промисловост також припада 12,7 експорту

в тому числ виробв м яса, риби 5,6, продуктв переробки плодв, овочв 3,4, цукру 1,0, продуктв рослинного походження 10,3, продукц хмчно та пов язаних з нею галузей промисловост 5,7. Трива процес зниження частки експортних поставок, як здйснюються за умови товарообмнних, тобто бартерних операцй. Товаробмнн операц пдпримства област здйснювали з партнерами з 28 кран. За счень-листопад 1998 року питома вага експорту за бартерних умов склала 7,6 проти 17,7 вдповдного

пероду минулого року. Найбльша питома вага вд загального обсягу експорту серед товарв за умови прямого товарообмну у Росйську Федерацю 33,3, Блорусь 30,9, Молдову 14,7, Туркменстан 4,3, Угорщину 3,6. Питома вага бартерних товарообмнних операцй мпорту у порвнянн з вдповдним перодом попереднього року зменшилась з 14,9 до 8,2. Найбльш обсяги мпортних надходжень по бартеру здйснювались з

Росйсько Федерац 46,9 вд загального обсягу бартерного мпорту област, Блорус 31,1, Китаю 4,6, тал 2,3, Угорщини 2,0. Проблеми та перспективи РПС Внницько област Народногосподарський комплекс Внниччини пережива складний перод, але враховуючи вищезгадан негативн тенденц област органи державно влади спльно з кервниками пдпримств та органзацй, науковцями та громадськстю продовжують роботу по полпшенню ситуац в економц област.

Як перш кроки, запропоновано поступове яксне оновлення виробничого потенцалу. Тльки в 1998 роц комплексно механзовано автоматизовано 17 дльниць та цехв, введено в дю 2 механзован потоков та одну атоматичну лню, одну гнучку виробничу систему та 23 металорзальних верстатв з числовим програмним управлнням. Так, на вдкритому акцонерному товариств Володарка введено в дю цех по проектуванню нових моделей, проведена комплексна механзаця одного з цехв,

впроваджено 38 нових технологчних процесв. На Барському спиртзавод впроваджено новий технологчний процес виробництва високооктаново киснево добавки до бензинв. На Бершадськй птахофабриц освоно 4 нових технологчних процеси по виробництву м ясних консервв та напвфабрикатв. Постйно розширються асортимент нових видв продукц на Внницькй кондитерськй фабриц, вдкритому акцонерному товариств

Внницяхлб, асоцац Внницяплодоовочпром, закритому акцонерному товариств Подлля тощо. У счн 1999 року на пдсумковй нарад за минулий рк голова обласно державно адмнстрац окреслив основн стратегчн заходи по соцально-економчнй стаблзац, як передбачають збльшення обсягв реалзац готово продукц за грошов кошти зростання дохдно частини бюджету та пдвищення ефективност використання бюджетних видаткв пдвищення рвня зайнятост населення та зменшення прихованих форм безробття зростання заробтно

плати та поступове погашення заборгованост по виплат зарплати пенсй. Досягнення стратегчних цлей передбача формування чтких шляхв х реалзац, спрямованих на пряму та опосередковану пдтримку провдних галузей та пдпримств област по нарощуванню обсягв виробництва та пдвищенню його ефективност, зокрема в машинобудвнй реконструкця пдпримств, розширення виробництва та реалзац сльгосптехнки в легкй промисловост стаблзаця виробництва та розширення випуску продукц на внутршнй ринок ринки кран

СНД в енергетичнй розвиток малих генеруючих об ктв, широкий розвиток енергозбереження в усх напрямках галузях в будвництв розвиток будвельних енергозбергаючих технологй, створення технологй будвництв в м яснй та молочнй промистловост розробка та реалзаця механзмв стимулювання виробництва м яса в приватному та громадському сектор, структурна перебудова м ясо переробних пдпримств, пощук та розширення ринкового збуту продукц в цукровй галуз реструктуризаця галуз, залучення нвестицй, переробка цукру-сирцю, освоння

виробництва нових видв продукц в мжсезоння розширення зовншнх ринкв збуту цукру. Чтке послдовне виконання цих та нших важливих завдань розвитку господарства област дозволить впливати на хд подй, вдслдковувати негативн тенденц завчасно приймати коректн заходи по х упередженню.