фразеологизмы описания внешности в английском языке

ЗМІСТ ВСТУП…3 РОЗДІЛ І Фразеологія як наука… 1.1Предмет і завдання фразеології….1.2Ознаки фразеологізмів…1.3Теорії Ш. Баллі та В.В. Виноградова…1.4Труднощі перекладу фразеологізмів….1.5Правила перекладу фразеологізмів…1.6Класифікації фразеологічних одиниць…6.1Класифікація фразеологічних одиниць за В.В. Виноградовим…6.2Класифікація фразеологічних одиниць за

А.В. Куніним…6.3Класифікація фразеологічних одиниць за А.І. Смирницьким та О.І. Альохіною…1.7Походження англійських фразеологізмів. Джерела запозичення…14 ВИСНОВКИ….17 РОЗДІЛ ІІ Класифікація фразеологічних одиниць опису зовнішності людини…….1.1Розподілення фразеологічних одиниць опису зовнішності на під групи… 1.2Розподілення фразеологічних одиниць за класифікацією А.В. Куніна…20

ВИСНОВКИ… 24 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ….25 ВСТУП Англійська мова має тисячолітню історію. За цей час у ній накопичилася велика кількість виразів, які вживалися на протязі всіх етапів історичного розвитку людства в залежності від багатьох чинників: культури, освіти, місця проживання тощо. Так і виник особливий шар мови - фразеологія, сукупність стійких виразів, що мають самостійне значення. Актуальність теми зумовлена необхідністю дослідження фразеологічних одиниць,

що описують зовнішність людини як важливого фактору вияву особливостей їх використання, а також розкриття терміну «зовнішність» та її складових частин. Крім того, у наш час велика кількість людей займається вивченням англійської мови, а гарне знання мови неможливе без знання її фразеології. Це надзвичайно полегшує читання як публіцистичної, так

і художньої літератури. Мета і задачі дослідження. Систематизувати фразеологічні одиниці опису зовнішності людини згідно рисам, які вони характеризують. А також розприділити вищезазначені фразеологічні одиниці за смисловою класифікацією. Об’єкт дослідження – фразеологічні одиниці опису зовнішності людини в англійській мові. Предмет дослідження – розподілення фразеологічних одиниць опису зовнішності людини на структурні групи

згідно ознак чи рис, які вони описують. Завдання дослідження: всебічний огляд літератури з даної теми, вивчення етимології фразеологічних одиниць, виявлення стану дослідження проблеми, труднощів та їх причин; вивчення сутності поняття «фразеологізм» ; характеристика класифікацій фразеологічних одиниць, розроблених різними вченими; розподіл терміну «зовнішність» на складові, в залежності від значення, яке вони несуть; класифікація фразеологічних одиниць опису зовнішності за

А.В. Куніним. Методи дослідження – метод суцільної вибірки та словникових дефініцій. РОЗДІЛ I Фразеологія як наука 1. Предмет і завдання фразеології Фразеологія (грец. phrasis - "вираз", logos - "вчення") - розділ мовознавства, що вивчає стійкі поєднання в мові. Фразеологією називається також сукупність стійких сполучень в мові в цілому, в мові того чи іншого письменника, в мові окремого художнього твору

і т. п. Фразеологія - це «наука, що вивчає фразу», хоча найчастіше цей термін означає не саму науку, а швидше її матеріал. У коло досліджень фразеології входять тільки фразеологічні одиниці, в різних джерелах іменовані по-різному: «нерозривні поєднання» (Шахматов), «стійкі поєднання» (Абакумов), або «незмінні вирази» (set expressions) (Арнольд), тобто тісні єдності, що складаються з декількох слів і виражають цілісне поняття.[4, с.12]

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку. У зв'язку з вищесказаним можна позначити деякі завдання фразеології.

По-перше, фразеологічні одиниці потребують чіткої систематизації та класифікації. По-друге, не простеживши шлях її історичного розвитку, неможливо до кінця зрозуміти суть фразеологічної одиниці і, отже, точно визначити їх значення та застосування в мові. [7, с.51]Необхідно також з'ясувати закономірності їх виникнення в мові та причини припинення їх вживання і, нарешті, способи їх взаємодії з іншими засобами виразності в мові.

Розглянувши об'єкт і завдання фразеології можна з упевненістю стверджувати, що ця відносно нова наука вже не вписується в рамки лексикології та стилістики, хоча вона тісно межує з ними. Що стосується лексикографії, то її завдання лише фіксувати в словниках відхилення у значенні слів, що входять до фразеологічної одиниці [10, с.7]. Однак не варто забувати, що передумови виникнення фразеології як самостійної лінгвістичної дисципліни були підготовлені саме в стилістиці

і лексикографії. 2. Ознаки фразеологізмів Фразеологізм має ряд істотних ознак: 1.Стійкість 2.Відтворюваність 3.Цілісність значення 4.Розчленованість свого складу (роздільно оформлена будова). 5.Образність. Стійкість і відтворюваність - поняття схожі, але не тотожні. Всі мовні одиниці, що володіють стійкістю, відтворювані, але не всі відтворювані утворення наділені стійкістю. Відтворюваність - це регулярна повторюваність мовних одиниць різного ступеня складності.

Відтворюються прислів'я та приказки, крилаті вислови, складові терміни та назви, власне фразеологізми. Стійкість - це міра, ступінь семантичної злитості і нерозкладного компонентів. Стійкість служить формою прояву ідіоматичності. Так, фразеологізми з цілісним невмотивованим значенням характеризуються більшою стійкістю, ніж фразеологізми з цілісним вмотивованим значенням.

Цілісне значення - це таке загальне (єдине) значення фразеологізму, яке важко або неможливо вивести із значення частин, що його утворюють. Цілісність значення фразеологізму досягається повним або частковим переосмисленням компонентів, в результаті чого вони, як правило, розходяться у значенні з відповідними словами вільного застосування.[12, с. 45] Крім того, однією з характерних рис фразеологізму є образність. Саме вдало знайдений образ і сприяє закріпленню в мові фразеологічної одиниці.

Інакше кажучи, найчастіше фразеологізм - це поняття, виражене в образі. 1.3. Теорії Ш. Баллі та В.В. Виноградова Термін фразеологія (від фр. Phraséologie) був введений швейцарським вченим Ш. Баллі, якого вважають родоначальником теорії фразеології, в значенні «розділ стилістики, що вивчає пов'язані між собою поєднання»[8, с.22]. Баллі виділяє лише дві принципово відмінні групи сполучень:

1.Вільні сполучення, які не є стійкими і розпадаються відразу після їх утворення 2.Фразеологічні єдності, тобто поєднання, компоненти яких незмінно вживаються в даних поєднаннях для вираження однієї і тієї ж думки, втративши при цьому свою самостійність. Величезний внесок у розробку теорії стійких сполучень вніс академік А. О. Виноградов. Крім «вільних сполучень» він виділяє ще три групи сполучень:

1.Фразеологічні зрощення обов'язково характеризуються смисловою нерозривністю та граматичною або синтаксичною нерозривністю. 2.Фразеологічні єдності, які відрізняються від першої групи сполучень більшою самостійністю компонентів і семантичної розривністю. 3.Фразеологічні сполучення, що стоять ближче всього до змінних сполучень, хоча і складаються з слів з обмеженою сполучуваністю. Особливою заслугою Виноградова можна вважати його дослідження

історичного характеру, чого не було в Баллі.[9, с.52] 1.4. Труднощі перекладу фразеологізмів. Фразеологізми - особливий тип сполучень. Основною їх особливістю є «часткова або повна невідповідність плана змісту плану вираження, що визначає специфіку фразеологізму і, безумовно, буде впливати на вибір прийомів і способів перекладу. Практично в будь-якій мові відзначено декілька рівнів фразеологізмів, причому

не всі вони загальновідомі, загальновживані та зафіксовані словниками. Деякі з них використовуються тільки певними групами носіїв мови і відсутні в словниках. Саме тому першорядне завдання перекладача - вміти розпізнати фразеологічну одиницю в тексті, відрізнити стійке поєднання від змінного. Вміння аналізувати мовні функції є ще однією умовою адекватного перекладу фразеологізмів.

Іноді автори використовують фразеологічну одиницю одразу в декількох значеннях для створення образних чи емоційних асоціацій або гумористичного ефекту. Бувають випадки, коли доводиться відновлювати фразеологічну одиницю, яка зазнала авторської трансформації і передати в перекладі бажаний ефект.[16, с.55] Ще однією складністю є національно-культурні відмінності між близькими за змістом фразеологічними одиницями у різних мовах. Найчастіше, збігаючись за змістом, фразеологічні одиниці мають різну емотивну функцію

або стилістичну забарвленість. Аналогічні проблеми можуть виникнути навіть при перекладі фразеологізмів, які мають однакове джерело, наприклад, біблійне, античне або міфологічне. Такі фразеологізми будуть називатися інтернаціональними. До них належать фразеологічні одиниці, які запозичувалися з мови в мову, або ж виникали у різних народів незалежно одне від одного внаслідок спільності людського мислення, близькості окремих моментів соціального

життя, трудової діяльності, виробництва, розвитку науки та мистецтв. З найбільшими труднощами доводиться стикатися при роботі з фразеологічними одиницями, заснованими на сучасних реаліях. Лише деякі з них швидко стають популярними і проникають у міжнародні словники.[17, с.35] Нарешті, слід згадати і різного роду історичні вирази, чи крилаті фрази.

Складність полягає в тому, що іноді вони мають по кілька відповідностей, як у мові оригіналу, так і в мові перекладу. 1.5. Правила перекладу фразеологічних одиниць Ґрунтуючись на аналізі перерахованих вище труднощів перекладу і особливостях фразеологічних одиниць, можна сформулювати основні правила їх перекладу. 1.Оптимальним перекладацьким рішенням, безсумнівно,

є пошук ідентичної фразеологічної одиниці. Проте слід визнати, що число подібних відповідностей в англійській та українській мовах вкрай обмежена. 2.За відсутності безпосередніх відповідностей фразеологізм, вжитий в мові оригіналу, можна перевести за допомогою аналогічної фразеологічної одиниці, хоча він і буде побудований на інший словесно-образної основі. Слід також враховувати, що стилістичне або емоційне забарвлення не завжди збігаються.

У цьому випадку взаємозаміна неможлива. 3.Калькування, або послівний переклад, іноді допустимі, хоча цей метод не завжди є ефективним. Цікаво, що іноді перекладачам вдається впровадити в мову перекладу і навіть культуру нову фразеологічну одиницю. Найчастіше цей метод може застосовуватися до фразеологізмів, які мають біблійні, античні або міфологічні джерела.

4.При перекладі текстів культурно-історичної тематики застосовують калькування поряд з поясненням у можливо більш короткому вигляді. Такий вид перекладу називається подвійним, або паралельним. 5.Якщо в мові перекладу немає фразеологізмів, у більшому чи меншому обсязі еквівалентних вихідній фразеологічній одиниці, потрібно шукати відповідні за значенням і забарвленням слова, так звані однослівні часткові еквіваленти фразеологізмів. 6.При перекладі фразеологічної одиниці з однієї мови на

іншу рекомендується користуватися найбільш повними тлумачними фразеологічними двомовними словниками.[5, с.14] 1.6. Класифікації фразеологічних одиниць 1.6.1. Класифікація фразеологізмів за В.В. Виноградовим Існують різні підходи щодо принципів класифікування фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Найбільш поширеною є структурно-семантична класифікація

В.В. Виноградова. Він виділяє три типи фразеологізмів: 1. Фразеологічні зрощення – це тип абсолютно неподільних, нерозкладних стійких словосполучень, цілісне значення яких невмотивоване, тобто не випливає із значень слів-компонентів, наприклад: Blue Bonnet – шотландець; to run away – накивати п'ятами; to kiss the hare's foot – спізнюватися.[3, с.25] Визнаючи фразеологічні зрощення як "своєрідні складні синтаксичні слова", які ще прийнято

називати ідіомами, В. В. Виноградов підкреслює, що їх значення не мають ніякого зв'язку із значенням складових компонентів. Основною ознакою фразеологічних зрощень є їх семантична нерозкладність, неподільність, абсолютна неможливість виведення значення цілого із значень компонентів [19, с. 22 – 24]. Перетворення словосполучення у фразеологічне зрощення відбувається з різних причин, серед

яких немалу роль відіграє переосмислення, втрата прямого значення словами-компонентами, поява нового образу, емоційні та експресивні фактори. 2. Фразеологічні сполучення – це такі стійкі мовні звороти, які не є "безумовними семантичними одиницями", оскільки характеризуються певною самостійністю складових частин [19, с. 25 – 26]. Одне слово у фразеологічному сполученні семантично зумовлене й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підставку,

наприклад: the break of the day – світанок; prove a success – мати успіх; take one's easy – відпочивати. 3. Фразеологічні єдності – це теж стійкі словосполучення, семантично неподільні і цілісні значенням [19, с. 27 – 29]. Однак у фразеологічних єдностях цілісне значення може бути вмотивованим, є результатом впливу лексичних значень слів-компонентів, наприклад: baker's dozen – чортова дюжина; one's place in the sun – місце під сонцем;

Pandora's box – скринька Пандори. Наведені приклади свідчать, що фразеологічні єдності, як і зрощення, теж семантично неподільні і виражають цілісне значення, але, на відміну від фразеологічних зрощень, вони мають умотивоване значення. У своєму компонентному складі фразеологічні єдності вміщують такий елемент, який сприяє мотивації значення фразеологізму в цілому. Крім того у фразеологічних

єдностей граматичні стосунки між компонентами відносно легко розрізнити і можна звести до живих сучасних зв'язків. Образність значення, яка сприяє нерозкладності фразеологічного зрощення і фразеологічної єдності, не дозволяє заміни компонентів фразеологізму без втрати значення цілого, а значить і втрати виразу як мовної одиниці. У той же час фразеологічні єдності і зрощення можуть бути замінені

іншими синонімічними фразеологізмами або словами. Завдяки такій їх властивості В. В. Виноградов вважає фразеологічні єдності і фразеологічні зрощення "потенціальними еквівалентами слів" [18, с. 14]. Класифікація В.В. Виноградова відіграла важливу роль у розробці теоретичних питань фразеології. Вона розкрила механізм утворення фразеологічного значення, відношення семантики цілого виразу до значень

слів-компонентів, що його складають. Ця класифікація глибоко увійшла у фразеологічну науку, дістала широкі визнання і стала придатною не тільки для російської мови, на ґрунті якої вона була створена, а й для інших мов, в даному випадку для англійської. 1.6.2. Класифікація фразеологічних одиниць за А.В. Куніним Найбільш поширеною класифікацією англійських фразеологічних одиниць

є тематична. У її рамках різними вченими виділяються групи фразеологізмів за семним складом значень. Класифікація має основні типи, сформовані за наявності основної архісеми (наприклад, відчувати емоції), які далі поділяються на більш приватні групи (такі як, хвилювання, страх, байдужість і т. п.). Застосовується також і класифікація за співвіднесеністю фразеологізмів з певними частинами мови (так звана смислова класифікація). В основі поділу - приналежність основного слова виразу до певної

частини мови. А.В. Кунін виділив наступні розділи: 1.Дієслівні стійкі поєднання: to look a sight, to pull somebody's leg, to put one's foot down та ін 2.Стійкі поєднання з прикметниками: a good heart, a naked eye, a green eye, a cool head та ін 3.Стійкі поєднання з іменниками: in the neck of time, at the heart of something, to lose one's legs, all legs та ін 4.Стійкі вирази з прийменниками: at first hand, to be sick at heart, to look over one's shoulder

at та ін. Також Кунін А. В. розробив крім класифікації фразеологічних одиниць за співвіднесеністю з частинами мови класифікацію англійських фразеологізмів з точки зору їх походження. Він виділив наступні категорії: 1.Власне англійські (які він підрозділяє за часом виникнення на давньо-англійські, середньо-англійські, ново-англійські) 2.Запозичені (у тому числі біблеїзми грецизми і т. п.). 1.6.3. Класифікації фразеологічних одиниць за

А.І. Смирницьким та О.І. Альохіною Смирницький А. І. ділить англійські стійкі вирази на: 1.Ті, які володіють яскравою експресивністю та емоційною маркованістю (imaginative, expressive, emotional). 2.Ті, які позбавлені цього, стилістично нейтральні. (Soft in the head, a long head). Альохіна О. І. виділяє семантичні фразеологічні серії і моделі за ознакою смислової близькості (але не синонімії), наприклад, за ознакою відношення загального

поняття до певного. При цьому враховуються і структурні особливості сталих виразів. Так Альохіна виділяє особливі дієслівні структурно-семантичні моделі з дієсловами to be, to feel, to have і т. п групуючи їх у певні семантичні серії, наприклад, думки, стану, буття і т. п. Фразеологізм може бути за своєю будовою подібний не лише словосполученням, але і пропозицією, але і в цьому випадку за своєю синтаксичної ролі та значенню співвідноситься зі словом.

Хоча фразеологізми - стійкі сполучення слів, можливе існування кількох варіантів одного фразеологічного обороту. Такі варіанти можуть відрізнятися окремими елементами лексичного складу, іноді - стилістичної забарвленням, але ці відмінності не порушують тотожності фразеологічного обороту, у фразеологічній єдності зберігається єдиний образ.

Проте слід відрізняти синонімічні фразеологічні звороти від варіантів фразеологічного звороту. Зазвичай фразеологізми мають одне значення, але бувають багатозначні фразеологізми а також фразеологізми-омоніми. Фразеологізми часто бувають омонімічними вільним сполученням слів, або ж вступати зі словами і між собою в синонімічні та антонімічні відносини. Як і слова, фразеологізми можуть мати обмежену сполучуваність.

1.7. Походження англійських фразеологізмів. Джерела запози- чення Утворення фразеологічних одиниць, їх щоденна поява – це живий і постійний процес, викликаний самою потребою людського спілкування. Цей процес пов'язується і спирається на найрізноманітніші сторони, якісь значимі ознаки, факти, дії, уподібнюючи нове найменування із цими ознаками, фактами, предметами та діями.

Джерела походження фразеологізмів у сучасній англійській мові дуже різноманітні. Умовно всі фразеологізми можна розділити на дві групи: власне англійські та запозичені. Запозичені у свою чергу підрозділяються на міжмовні та внутрішньомовні. Таким чином можна виокремити три групи фразеологізмів: 1.Власне англійські фразеологічні одиниці. 2.Міжмовні запозичення, тобто фразеологічні одиниці, запозичені

з іноземних мов шляхом того чи іншого виду перекладу. 3.Внутрішньомовного запозичення, тобто фразеологічні одиниці, запозичені з американського та інших варіантів англійської мови. В більшості своїй фразеологізми англійської мови є власне англійськими зворотами, автори яких невідомі. Такі фразеологічні одиниці пов'язані зі звичаями та традиціями англійського народу або з реаліями та

історичними фактами.[13, с. 6] Біблія є найважливішим літературним джерелом фразеологічних одиниць. Про колосальний вплив, який мали на англійську мову переклади Біблії, говорилося і писалося багато. Протягом століть Біблія була найбільш широко читаємою і цитованою в Англії книжкою. Не тільки окремі слова, а й цілі ідіоматичні вирази (часто буквальні переклади давньоєврейських

і грецьких ідіом) увійшли до англійської мови зі сторінок Біблії. Число біблійних зворотів і виразів, які увійшли в англійську мову, таке велике, що зібрати і перерахувати їх було б дуже нелегким завданням. Біблійні фразеологічні одиниці є повністю асимільованими запозиченнями. Фразеологізми біблійного походження часто сильно розходяться з його біблійними прототипами. Це складне і не вивчене питання вимагає особливо ретельного розгляду

і виходить за рамки даної роботи. За кількістю фразеологізмів, що збагатили англійську мову, твори Шекспіра займають друге місце після Біблії. Такі фразеологічні одиниці називаються шекспірізмами, і, так як більша їх кількість зустрічається у творах драматурга лише одноразово, форма їх чітко фіксована. У сучасній англійській мові в шекспірівські фразеологізми можуть вноситися деякі зміни. Крім Шекспіра багато інших геніальних письменників збагатили англійську мову

і, зокрема, його фразеологію. Серед них Джефрі Чосер, Джон Мільтон, Джонатан Свіфт, Чарльз Діккенс, Вальтер Скотт та інші. Велика кількість англійських фразеологічних одиниць пов'язана з античною історією та культурою. Не дивно, що багато з них носять інтернаціональний характер і зустрічаються в ряді мов.

Число фразеологізмів, запозичених з французької мови досить велике. В англійську мову вони увійшли шляхом калькування вихідних виразів. Багато англійських фразеологічних кальок з французького сходять до латинських прототипів. А якщо французький зворот у свою чергу є повною калькою латинського варіанту, іноді важко вирішити, запозичена чи калькована англійська фразеологічна одиниця безпосередньо з латинського

або через французьку. Що стосується фразеологічних запозичень з німецької мови, то вони нечисленні, так само як і з іспанської. В англійській мові є всього кілька фразеологізмів, що прийшли з іспанської мови та культури.[16, с. 62] В англійській мові зустрічаються запозичення і з інших мов. Слід виявляти велику обережність, встановлюючи факт запозичення того чи іншого звороту, так як паралельне існування в різних мовах виразів, однакових за значенням

і образністю, може не мати ніякого відношення до запозичення. Це може пояснюватися спільністю суспільно-політичних умов життя, звичаїв і традицій народів, що говорять цими мовами. Фразеологічні паралелі пояснюються часто походженням з одного спільного джерела, можливо, і без запозичення однією мовою з іншої. Звертає на себе увагу і той факт, що, наприклад, античні поняття по-різному оформлені в різних

мовах. Те, що в англійській, французькій та іспанській мовах у більшості випадків є словосполученням, в німецькій мові часто виражається одним складним словом. Як і слова, фразеологізми можуть ставати застарілими. Тому фразеологічний фонд мови поповнюється за рахунок фразеологізмів-неологізмів. ВИСНОВКИ На мою думку, теоретична частина даної курсової роботи виконала завдання, поставлені у вступі.

А саме, був проведений всебічний огляд літератури з даної теми, ознайомлення з етимологією фразеологічних одиниць, а також виявлення основних джерел їх походження. Детально ознайомившись з літературою я дійшла висновку, що основна проблема фразеології – це відсутність загальноприйнятого терміну, що визначає фразеологічну одиницю. Не всі питання природи фразеологічних одиниць, їх семантики всебічно й остаточно розв'язані.

І нині існує розбіжність у поглядах мовознавців на предмет фразеології, її обсяг. Ось чому саме від з'ясування такого поняття як зміст фразеологічної одиниці, від характеристики його найважливіших диференційних ознак, тобто тих рис, які дозволяють нам фразеологізм називати фразеологізмом, залежить вивчення фразеології в цілому, а також окремих її аспектів. Відсутність чітких критеріїв у визначенні самої сутності фразеологічної одиниці негативно

відбивається на укладанні фразеологічних словників, що також є проблемою. В результаті вивчення наукових джерел мною була виявлена сутність поняття «фразеологізм», наскільки це можливо за відсутності єдності думок науковців, що досліджують цю тему. А також подана загальна характеристика існуючих класифікацій за В.В. Виноградовим, А.В. Смирницьким та О.І. Альохіною.

РОЗДІЛ ІІ Класифікація фразеологічних одиниць опису зовнішності людини 1.1. Розподілення фразеологічних одиниць опису зовнішності на підгрупи. Як правило, коли необхідно описати зовнішність людини виникає логічне запитання – а що саме треба описати? Лише риси обличчя чи статуру? У поняття зовнішності входять не лише зовнішні фізіологічні риси чи зовнішній вигляд, але й характер та поведінка. Ці три критерії й складають портрет зовнішності людини.

Тож у даній роботі фразеологічні одиниці опису зовнішності розділяються на три підгрупи: 1.Фразеологічні одиниці, що описують певні фізіологічні риси та зовнішній вигляд людини. 2.Фразеологічні одиниці, що описують характер. 3.Фразеологічні одиниці, що описують поведінку. До першої підгрупи відносяться наступні фразеологічні одиниці: Down at heel – людина, вдягнута дуже бідно, має жебрацький вигляд.

Dressed to kill – людина, яка вдягнута дуже гарно, святково. (As) fresh as daisy – людина,яка має дуже здоровий вигляд. To look a sight – людина, яка має відразливий, брудний, неохайний вигляд. Not a hair out of place – людина, яка має чудовий вигляд. (As) ugly as sin – дуже неприваблива людина. Vertically challenged – гумористичний спосіб висловитися про людину маленького зросту. All skin and bone – дуже худа людина. Bald as a coot – зовсім лиса людина.

Plane Jane – не дуже приваблива жінка. До другої підгрупи відносяться: A wolf in sheep’s clothing – людина, яка має доволі безневинний вигляд, проте здатна на дуже погані вчинки. Full of piss and vinegar – дуже жвава та життєлюбна людина. Hard as nails – людина, зовсім байдужа до інших. Plastic smile – нещира людина; людина з фальшивою посмішкою. To wear blinkers – бути недалекою, обмеженою людиною; носити «рожеві окуляри».

To wear one’s heart on one’s sleeve – не вміти приховувати свої почуття, бути нестриманим. A wet blanket – людина, яка псує настрій іншим; зануда. A willing horse – людина, яка завжди з готовністю береться за будь-яку справу. With one’s nose in the air – людина, яка дивиться на інших дуже зверхньо, задирає ніс. A tame cat – безвільна людина, яка не має власної волі та легко піддається

впливу. До складу третьої підгрупи входять: A bull in a China shop – дуже неповоротка людина, яка завжди натикається на оточуючі речі. As cold as ice – людина, яка ніколи не виявляє своїх емоцій. To throw one’s weight about – поводитися зверхньо. To throw a spanner in the works – людина, яка заважає, чинить перешкоди, вставляє палки у колеса.

To thumb one’s nose at smb. – людина, яка демонструє зневагу, презирство. One’s tongue runs away with one – людина, що занадто багато розмовляє, дуже балакуча. Too clever by half – людина, яка занадто любить демонструвати свої знання, виставляти їх на огляд. To touch bottom – людина, яка зовсім деградувала, дійшла до ручки. To trail one’s coat – людина, яка поводить себе зухвало; лізе у бійку; агресивно настроєна людина.

To trample smb. under foot – людина, яка тиранить інших, верховодить ними. Як бачимо, всі вищеописані фразеологічні одиниці разом складають описовий портрет зовнішності. Тож, неможливо точно описати людину, вживаючи фразеологічні одиниці лише з першої чи другої підгрупи. Всі вони у комплексі являють собою групу фразеологічних одиниць опису зовнішності. 1.2. Розподілення фразеологічних одиниць за класифікацією

А.В. Куніна Згідно з класифікацією А.В. Куніна, який розподіляє фразеологізми за приналежністю основного слова виразу до певної частини мови, вищезгадані фразеологізми розподілено на наступні чотири групи: 1.Дієслівні стійкі поєднання: dressed to kill, to look a sight, to wear blinkers, to wear one’s heart on one’s sleeve, to throw a spanner in the works, to thumb one’s nose at smb to touch bottom, to trail one’s coat, to trample smb under foot. 2.Стійкі поєднання з прикметниками: down at heel, (as) fresh

as daisy, (as) ugly as sin, vertically challenged, bald as a coot, plane Jane, hard as nails, plastic smile, as cold as ice, too clever by half. 3.Стійкі поєднання з іменниками: not a hair out of place, all skin and bone, a wolf in sheep’s clothing, full of piss and vinegar, a wet blanket, a willing horse, with one’s nose in the air, a tame cat, a bull in a China shop, one’s tongue runs away with one.

4.Стійкі поєднання з прийменниками: down at heel, (as) fresh as daisy, not a hair out of place, (as) ugly as sin, bald as a coot, hard as nails, as cold as ice, to throw one’s weight about, to thumb one’s nose at smb one’s tongue runs away with one, to trample smb. under foot. Як ви помітили, деякі фразеологізми увійшли до складу двох груп. Річ у тім, що стійкі вирази з прийменниками дуже поширені, фактично, більшість фразеологізмів мають

у своєму складі прийменники, тому фразеологічна одиниця, що належить, наприклад, до стійких поєднань з іменниками може також входити до групи виразів з прийменниками, якщо у її складі є такі. Тож, на мою думку, можна виділити ще й п’яту категорію фразеологічних одиниць, до якої можна віднести ті, що мають ознаки двох груп. ВИСНОВКИ На мою думку, у практичній частині даної курсової роботи завдання, поставлені у вступі було

виконано. А саме, фразеологічні одиниці опису зовнішності людини було розподілено на підгрупи в залежності від рис, які вони описують. В результаті цього розподілу можна сказати, що немає групи, яка б істотно відрізнялася за кількістю фразеологічних одиниць. На мою думку, це явище пояснюється тим, що фразеологізми опису зовнішності людини дуже тісно пов’язані між собою у смисловому значенні, вони складають загальний описовий портрет особистості.

Саме тому у процесі їх розподілення я зіткнулася з певними труднощами, а саме, інколи було досить проблематично віднести фразеологічну одиницю до певної групи. Наприклад, as cold as ice можна було б віднести як до фразеологічних одиниць, що описують характер, так і до тих, що описують поведінку. Також вищезазначені фразеологізми було розподілено за смисловою класифікацією А.В. Куніна. Як вже було зазначено в практичній частині, виникли певні труднощі при класифікуванні

фразеологічних одиниць в залежності від частини мови, до якої відноситься основне слово фразеологізму. Це стосується насамперед фразеологічних одиниць, до складу яких входять прийменники. Тож, на мою думку, було б доцільно виділити ще й п’яту групу, до складу якої увійшли б фразеологічні одиниці, які мають ознаки двох груп. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии/

Амосова Н.Н. — Л.: Высшая школа, 1963. – 15с. 2.Антрушина Г.Б. Лексикология английского язика/ Антрушина Г.Б Афанасьева О.В. – М.: Высш. образование, 1988. – 288с. 3.Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка/ Арнольд И.В Л.: Высшая школа, 1973. – 75с. 4.Арнольд

И.В. Лексикология современного английского языка: [учеб. пособие для ин-тов и фак. ин. яз.]/ Арнольд И.В 3-е изд испр М.: Высшая школа, 1986. – 45с. 5.Арсентьева Е. Ф. Фразеология и фразеография в сопоставительном аспекте (на материале русского и английского языков)/ Арсентьева Е.Ф. — Казань, 2006. – 80с. 6.Берловська В.Д. Англійська загальнонаукова лексика і фразеологія/Берловська

В.Д Гребінник Г.Ю.[навч. посіб. для аспірантів.] – Харків, 2006. – 165с. 7.Берлизон С.Б. Специфика семантики фразеологических единиц и роль структурных компонентов в ее определении /Берлиоз С.Б. – Рязань, 1980. – 56с. 8.Бурлакова В.В. Основы структуры словосочетания в современном английском языке/Бурлакова В.В – Ленинград, 1975. – 565с. 9.Бушуй А.М. Библиографический указатель по фразеологии.

Основные вопросы теории фразеологии/ Бушуй А.М. – Самарканд, 1987. – 6с. 10.Виноградов В.В. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы)/Виноградов В.В М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. – 63с. 11.Гальперин И.Р. Лексикология английского языка/ Гальперин И.Р Черкасская. Е. В М.: 1955. – 45с. 12.Єрченко

П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць/Єрченко П.Г. – Київ, 1994. – 155с. 13.Казакова Т.А. Практические основы перевода/Казакова Т.А. – М.: «Издательство Союз», 2000. – 59с. 14.Каплуненко А.М. Историко-функциональный аспект английской идиоматики/ Каплуненко А.М Ташкент, 1991. – 35с. 15.Кунин А. В.

Англо-русский фразеологический словарь 4-е изд переработанное и дополненное/Кунин А.В. – М.: Высшая школа, 1984. – 2с. 16.Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка/Кунин А.В. — М 1996. – 14с. 17.Ларин Б.А. Очерки по фразеологии. Очерки по лексикологии, фразеологии и стилистике/ Ларин Б.А. – Л.: ЛГУ, 1956 17с. 18.Никитин М.В. Лексическое значение в слове и словосочетании.

Спецкурс по общей и английской лексикологии/Никитин М.В Владимир, 1974. – 32с. 19.Смирнитский А.И. Лексикология английского языка/Смирнитский А.И М.: 1956. – 16с. 20.Смит Л.П. Фразеология английского язика/Смит Л.П. – М.: 1959. – 387с. 21.Ухтомский А.В. Английские фразеологизмы в устной речи/Ухтомский А.В. – М 2005. – 451с. 22.Longman dictionary of English

Idioms/ Longman: - 1980. – 7 c.