Украинская революция 1917 - 1920 годов (Укр.)

Економчна полтика укранських урядв доби нацонально-визвольно революц 1917-1920рр Контрольна робота з стор економки ОФФ, ЗВ Викладач Маньковська Тетяна ванвна Кив 2000 План 1. Економчн перетворення Центрально Ради. 2. Господарська полтика уряду П. Скоропадського. 3. Стан господарства Украни та економчна полтика за

Директор. 4. Економчна полтика уряду Захдно-Укрансько Народно Республки. 1. Економчн перетворення Центрально Ради. Революця 1917р. яка вдкрила реальн можливост для демократизац суспльства, його реформування прогресу, була з надю зустрнута всю передовою громадськстю колишньо царсько Рос. В Укран революця стала мцним стимулом вдродження нацонально де та полтичного руху за державне самовизначення

укранського народу. Значно активзувалась науково-практична дяльнсть вчених-економств, спрямована на економчне соцальне вдродження Украни. Ця робота ускладнювалась вйною, господарськими труднощами, спробами Тимчасового уряду проводити у вдносинах з Украною стару мперську полтику, рзною зовншньополтичною орнтацю провдних дячв Украни, тощо. Але псля консолдац рзних полтичних партй не скликаному у квтн 1917р. Укранському нацональному конгрес був створений всеукранський центр -

Центральна Рада, до яко увйшли не тльки представники укранських демократичних та соцалстичних партй, але й росйськ меньшовики, есери та нш. Перш мсяц прац Центрально Ради були виповнен спробами насамперед добровльного домовлення з Тимчасовим урядом про передання й справ органзац автономно влади на Укран. Взагал до середини лта Центральна Рада вддавала вс сво сили справ нацонального самовизначення

визнання та закрплення сво позиц найвищого полтичного органу на Укран. Виявом змсту тих прагнень були унверсали Центрально Ради перший вд 10 червня другий вд 3 липня 1917р. Пзнше, восени, у прац Центрально Ради бльше стали переважати соцально-економчн проблеми, зокрема земельне питання. Першочерговим завданням була пдготовка та проведення аграрно реформи.

Передбачалося, що земл козенн, удльн, монастирськ та велик помщицьк матки повинн бути забран, а земл землевласникв треба було викупити коштом укранського державного скарбу роздати в користування тим, хто на них працюватиме. 20 листопада 1917р. Центральна Рада проголосила свом третм унверсалом Укранську Народну Республку. У земельнй справ третй Унверсал проголошував скасування приватно власност на помщицьк, удльн,

монастирськ, церковн та нш земл нетрудових господарств про передачу х земельним комтетам, обраним народом. Встановлювалася державна монополя на ряд промислових товарв залзн вироби, тютюн, шкри.Уся земля до початку весняних польових робт мала бути передана трудовому народу без викупу. В офцйному роз ясненн Генерального Секртарату пдкреслювалося Колишнм власникам забороняться землю продавати, купувати, закладати, дарувати чи передавати будь-кому

у власнсть ншим способом оскльки ц земл визнаються Укранською Центральною Радою такими що належать не окремим особам, а всьому трудящому народу. Цей принцип було покладено в основу земельного законопроекту ухваленого 18 счня 1918р. Головн етапи земельного закону Центрально Ради були так 1 Право власност на вс земл з х водами, надземними пдземними багатствами в межах

УНР касуться. Вс земл стають добром УНР, користуватися цим добром мають право вс громадяни держави без рзниц стат, ври й нацональност. 2 У приватно-трудове користування сльським громадам та товариствам землю мали придлювати земськ комтети та встановлювати правила господарного вживання вдведених земель. 3 Нормою надлу для приватно-трудових господарств повинна бути така кльксть земл, на якй родина або товариство могли б задовольнити сво споживч потреби, але норма ця не повинна була перевищувати тако

клькост земл, яка може бути оброблена власною працею родини або товариства. За користування землею не повинно було бути няко плати. Оподаткуванню пдлягали лише земл, надан поверх встановлено норми або надзвичайн доходи з земл, як залежали вд вигднших природних соцально-економчних умов незалежали вд прац господарств. 4 Термни користування землею мали встановлювати земельн комтети.

Право користування могло переходити в спадщину за дозволом земельних комтетв. 5 З вивласнених земель без викупу за попереднми власниками й орендарями залишалися в користування надли земл в такй клькост, яку вони власноручною працею могли б обробити. З земл, призначено для розподлу мж приватно-трудовими господарствами в першу чергу мали задовольнитися потреби мсцево малоземельно й безземельно хлборобсько людност, у другу - потреби мсцево нехлборобсько

немсцево людност. дея соцалзац земл викликала обурення заможного селянства, яке агтувало проти Центрально Ради. Пд натиском свох чужих напередодн перевороту була прийнята поправка до земельного закону, вдповдно до яко надли земл до 30 десятин не пдлягають соцалзац. На початку 1918р. в УНР з явились власн паперов грош з державною символкою. В обгу були карбованц, гривн 1 крб. Дорвнював 2 гривн.

Ухвалою Укрансько Центрально Ради вд 1 счня 1918р. надруковано перший державний кредитний блет. Вдповдно до закону Центрально Ради вд 1 березня 1918р.грошовою одиницею УНР стала гривня. Але нестача потрбно клькост розмнно монети та нш обставини викликали появу окремих мських грошей з рзними назвами бони, чеки, розмнн знаки. У 1917-1918рр. В Украну плив потк росйських грошей з друкарень

Петрограда Москви. 9 лютого 1918р. УНР та крани четвертого союзу Нмеччина, Австро-Угорщина, Болгаря, Туреччина уклали Брестський мирний договр. Вн засвдчував завершення стану вйни мж договрними сторонами. Сторони вдмовлялися вд взамних претензй на вдшкодування збиткв, спричинених вйною, обмнювалися вйськовополоненими, зобов язувалися вдновити економчн вдносини, провести обмн надлишками сльськогосподарських та промислових

товарв. 14 березня 1918р. була утворена Державна комся по товарообмну, якй було надано повноваження вести переговори пдписати вироблен спльно з комсями Центральних держав умови взамного товарообмну. Переговори проходили складно клька разв виникала загроза х зриву. Незважаючи на складн умови вдсутнсть спецалств, власних грошей, присутнсть ноземних вйськ, брак статистичних даних тощо, укранц вдстоювали нтереси сво держави.

Брестськ переговори закнчилися пдписанням економчно угоди 23 квтня 1918р. Згдно ц угоди Украна зобов язувалась поставити до Центральних держав певну кльксть продовольства та сировини. Центральн держави поставляли в Украну сльськогосподарськ машини, нафтопродукти, вуглля, емальований посуд, спиртн напо, хмчн та фармацевтичн товари. Договр не можна назвати рвноправним.

Австро-Угорщина та Нмеччина намагалися здйснювати в Укран заграбницьку вонно-економчну полтику з метою назавжди перетворити Украну на свй аграрний придаток. Незважаючи на це, вн започаткував цивлзован економчн зносини молодо укрансько держави з вропейськими кранами. 2. Господарська полтика уряду П.Скоропадського. 29 квтня 1918р. вдбувся полтичний переворот.

Того дня на Хлборобському конгрес в Кив вдбулося проголошення П.Скоропадського гетьманом Украни. Конгрес вдбувся з нцативи Союзу земельних власникв. Участь у ньому взяли також делегати хлборобських органзацй, як скликала Укранська демократично-хлборобська партя УДХП.Обидв парт сходилися на оборон принципу приватно власност, але мж ними були рзниц в нацонально-полтичних поглядах, зокрема в земельнй справ.

Союз був проти принципу примусового викупу великопанських земель, стояв за непоручинсть приватно власност на землю, тому не без порозумння з командуванням окупацйних австро-нмецьких вйськ прагнув до повалення Центрально Ради й замни сильною владою монархчно форми. Група дрбнших укранських селян у Союз наближалася бльше до УДХП. Вони заявили, що Украна повинна бути незалежною та суверенною державою з парламентарно-демократичним

устром на чол з гетьманом. Члени ц групи стояли на тому, що принцип приватно власност ма бути непорушним, але в нтересах держави розмр володння землею необхдно обмежити. УДХП у земельнй справ обстоювала приватновласницький принцип, але вважала конечним проголошення примусового викупу великих земельних маткв. Отже 29 квтня 1918р. П.Скоропадський проголосив Грамоту до укранського народу, в яко виступив за вдновлення приватно власност

й свободи пдпримництва. Для пдготовки нового аграрного закону було створено губернськ та повтов комс. Тим часом 14.06.1918р. рада мнстрв видала Закон про право продажу та купвл земл, в якому серед нших були так статт 1 Кожен власник сльськогосподарських та лсових матностей ма право продажу х без обмеження розмру. 2 Одна фзична чи юридична особа ма право набувати купвлею або даруванням сльськогосподарськ длянки з тим, щоб розмр загально х площ не перевищував 25 десятин.

3 Державний земельний банк набува сльськогосподарськ та лсов матност без обмеження х клькост, але з тим, що розпроду х на пдстав цього закону. 22 жовтня 1918р. була органзована Вища земельна комся, яку очолив П.Скоропадський. Завданням ц комс було виробити основн земельн реформи. На початку листопада з явився проект аграрно реформи, основними принципами якого були так вс велик земельн матки мали бути примусово викуплен державою й потм розподлен мж селянами за допомогою державного

земельного банку, але не бльше, нж по 25 десятин в одн руки. Залишалися тльки господарства, як мали культурне значення, то в розмрах не бльше 200 десятин на кожне господарство. Бльш норми залишалися тльки в матках, як обслуговували цукроварн, годували племнну худобу одначе й так в усй свой цлост не мали перевищувати 1000 десятин. Не вдчужувалися також садиби й виноградники. За перод правлння

П.Скоропадського почала вдновлюватись фнансово-кредитна система Украни. Законом вд 9 травня встановлювалася нацональна грошова одиниця - карбованець, стабльнсть якого змцнилась. Вн забезпечувався природними багатствами Украни, головним чином цукром. Але у гетьманськй держав допускався неконтрольований обг росйських рублв та керенок, нмецьких марок та австро-угорських крон.

23 квтня 1918р. була пдписана економчна угода мж Укранською Народною Республкою, Нмеччиною та Австро-Угорщиною. Отже головний тягар виконання цього договору з боку Украни лг не гетьманський перод. А 10 вересня було пдписано новий економчний договр мж Украною та тими ж союзниками, але на значно грших умовах.

Так на 191819 господарський рк уряд Укрансько держави надав право вивезти не менше 100 млн. пудв хлба, худоби до 11млн.пудв живо маси, овець-300 тис. голв, птиц-2 млн. голв, до 400 тис. пудв сала, масла, сиру, 2,5млн. пудв цукру, а також багато ншого продовольства та промислово сировини. В цлому план вивезення з Украни сировини та продовольства не був виконаний. Полтика уряду, розруха на транспорт протидя населення - ось далеко не повний перелк причин цього.

План був реалзований лише на 20. Водночас Центральн держави поставили певну кльксть товарв в Украну. Так до 31 липня було мпортовано товарв, головним чином з Австр, приблизно на 130 млн. крон у тому числ 160 вагонв сльськогосподарських машин, 400 вагонв емальованого посуду на 10-15 млн. крон нафтопродуктв. Товари надходили в Кив, Харкв, Одесу, Внницю. Поставляли плуги, вялки, грабл, лопати, мебл, швейн машини,

спиртн напо, хмчн товари. Але значна кльксть товарв не доходила до споживачв. Дуже багато товарв було розграбовано солдатами та селянами. Велика кльксть товарв, закуплених для Украни, залишилася в Австр на 50 млн. крон або опинилася в Галичин на 20 млн. крон. В Укран тривало подальше скорочення промислового виробництва.

На металургчних заводах Пвдня з 63 доменних печей на кнець травня 1918р. працювало 4, а на кнець серпня лише 2. До осен з 102 мартенвських печей були в д тльки 7. Виплавлення чавуну в 1918р. скоротилося порвнено з 1913р. в 11 разв, стал в 13, видобуток залзно руди - в 17. Масового характеру набуло безробття. Так, у 1918р. у 23 мстах Украни налчувалося 180,6 тис. безробтних. На криворзьких рудниках безробтними стали понад 90 всх робтникв.

Пдрваними були продуктивн сили сльського господарства. Через скорочення в 1918р. посвних площ майже наполовину порвнено з довонним перодом зменшилася товарна маса зерна. Внаслдок цього зросла спекуляця. Робтники великих мст й промислових центрв одержували, то не щодня, лише по фунту хлба на день. 3. Стан господарства Украни та економчна полтика за Директор. У грудн 1918р.

Гетьманат був повалений Директорю на чол з С.Петлюрою. 26 грудня 1918р. вона видала Декларацю, в якй заявила про свй намр експропрювати державн, церковн та велик приватн землеволодння для перерозподлу х серед селян. Уряд брав на себе зобов язання бути представником нтересв робтникв, селян трудово нтелгенц. У зв язку з критичним полтичним та вонним становищем, в якому з самого початку дяла

Директоря УНР, й не вдалося налагодити управлння економкою. У ряд галузей промисловост Украни, посилився процес роздроблення виробництва навть у такй галуз, як кам яновугльна, в 1919р. з 61 пдпримства залишилося лише 23. Зросла частка середнх невеликих пдпримств. У 1918р. було видобуто 34,8 вуглля порвняно з 1913р а в 1919р лише 20,5. Загострювався паливний голод. Залзо-рудна марганцева промисловсть у 1919р. повнстю припинила

свою дяльнсть. Не працював жоден рудник. Рзко скоротила виробництво машинобудвна промисловсть Украни. Так, випуск паровозв у 1918р. проти 1917р. зменшився в 2,5 раза, а в 1919р в 15 разв. стотно зменшилося виробництво цукру. Якщо у 1918р. було вироблено тльки 50 випуску 1913р то в 1919р 20. В такому становищ перебували й нш галуз харчово промисловост. Все це негативно вдбивалося на матеральному становищ населення, особливо мського.

4 счня 1919р. згдно з законом Директор укранськ грош було визнано диним законним засобом виплат на територ Украни. хоч укранська влада швидко втратила бльшу частину територ, укранськ грош мали бльшу купвельну вартсть нж керенки, бльшовицьк рубл чи денкнки. Укранське селянство, яке на початку боротьби гетьманщини пдтримало Директорю, почало виявляти полтичне невдоволення економчною полтикою.

Поштовх до поглиблення конфлкту дав земельний закон Директор, опублкований 8 счня 1919р. За основу був взятий закон Центрально Ради, до якого було внесено деяк поправки. Закон Директор декларував лквдацю приватно власност на землю. Верховна власнсть земл визвалася за державою, яка за допомогою свох органв мала порядкувати державним

фондом земл, утвореним з вивласнених земель нетрудового характеру. Вс дотогочасн трудов господарства, не бльше 15 десятин, залишились непорушними в користуванн свох дотепершнх господарв. Для земель пскуватих, солонцв ця максимальна трудова норма 15 дес. могла бути збльшена постановами повтових земельних управ псля затвердження мнстерства земельних справ. Згдно закону виходило, що вивласненню пдпадали й селянськ господарства, як до того часу мали бльше 15

десятин. З вивласнених земель утвореного земельного фонду земельн управи мали надавати надли у вчне користування малоземельним безземельним селянам не менше 5-6 десятин. Земельна власнсть ноземних землевласникв була оголошена недоторканою. долю мав виршити спецальний закон. На додаток до закону 8 счня 1919р. Директоря УНР видала ще окремий закон з 18 счня 1919р. про додатковий земельний надл для козакв арм УНР. Кожен волк УНР мав право отримати додатково 2 десятини земл 2000

гривень безпроцентно позики на господарювання, яку належало сплатити за 5 рокв по закнчення вйни. Волк, який самовльно покинув ряди арм, втрачав право на надл земл. Реалзацю земельного закону Директор земельн управи могли здйснювати лише на дуже обмеженй територ Украни, бо впродовж двох рокв укранська влада мусила вести вйну у важких умовах з бльшовиками, Денкином Польщею. На великих просторах велися вонн операц.

Бльшовицька пропаганда закликала селянство забирати землю негайно в сво руки, бо Директор, мовляв, ма в свой програм передати землю в руки куркулв. Сам бльшовики спочатку передавали помщицьк земл й нше майно селянам майбутнх форм аграрних вдносин вони докладно не встановлювали. В кнц 1918р. на початку 1919р. бльшовики захопили значну територю Украни. Вже 5 лютого 1919р. вони захопили Кив. Бльшовики почали скоро там, де вони мцнше закрпилися

на Укран, вдбирати в селян роздлену з помщецьких маткв землю, стали заводити совхози сльськогосподарськ комуни. У добу вонного комунзму все селянство бльшовики обтяжили продразверствою - податком, що пд гострими карами зобов язував здавати держав всю сльськогосподарську продукцю, за винятком дуже обмежено норми, залишено для особистого споживання. Бльшовицька земельна полтика вдбирання хлба або примусового продажу худоби й нших продуктв за бувартсн банкноти, викликала селян усвдомлення, що на обцянки бльшовицько

пропаганди не можна покладатися. Запзно поверталися симпат селян до сво укрансько влади. Повстання проти бльшовикв вибухали по всй Укран й тривали довший час по невдач збройно боротьби Директор УНР. 4. Економчна полтика уряду Захдно-Укрансько Народно Республки. 1 листопада 1918р. в результат успшного збройного повстання в Схднй Галичин була повалена влада Австро-Угорсько монарх й проголошена

Захдно-Укранська Народна Республка. Законодавчим органом ЗУНР, а потм ЗОУНР Захдно Област УНР стала Укранська Народна Рада. У програмнй декларац, виданй 5 листопада 1918р проголошувалося народовладдя, гарантувалися права свободи громадян, х нацональна та соцальна рвнсть. Законодавчим органом Укрансько Народно Ради стала

Рада Державних Секретарв, створена 10 листопада 1918р. Найбльшою турботою Секретарату внутршнх справ було забезпечення населення та арм продуктами харчування. В Галичин не вистачало продовольства та промислових товарв. Тому Державний Секретарат внутршнх справ змушений був здйснити ряд радикальних заходв. Ус запаси продуктв харчування та предметв першо необхдност

Секретарат засередив в свох руках. Чималу роботу провв Секретарат залзниць, пошт телеграфв. Йому вдалося налагодити рух поздв. Для пдготовки нового залзничного персоналу Секртарат подбав про залзнично-технчн курси. З счня 1919р. налагодилася робота пошт. З найбльшими труднощами зткнулися секртарати фнансв й торгвл та промислу. Не вистачало фахвцв. Прибутки державно скарбниц були мнмальними.

З огляду на повне зубожння населення надходження вд податкв були незначн. З великими зусиллями уряд вишукав клькасот тисяч крон, щоб виплатити добове фронтовикам. Секртарат громадських робт займався використанням корисних копалин нафти, вуглля, сол. Вн здйснював нагляд за шляхами державними пилорамами. Взимку 1919р.йшла заготовка лсу для вдбудовчих робт, як планувалося розпочати з настанням весни.

Секртарат земельних справ займався реалзацю земельного закону, який був ухвалений 14 квтня 1919р. Закон вивласнював ус монастирськ й церковн земл послост, яких власники не обробляли своми силами та, врешт, вс так, площа яких перевищувала означену межу, що мав визначити окремий додатковий закон. З цих земель утворювався земельний фонд област, з нього мали надлювати безземельних та малоземельних громадян в такй черз волки, як втратили здоров я у вйнах, що х вела

УНР дал вдови й сироти по померлих внаслдок вйни волках волки-нвалди свтово вйни 1914-18рр. сироти вдови не вонн врешт, нш безземельн селяни. Вивласнен лси не творили предмету надлв. Вони переходили у власнсть держави. Усадлювання землею не могло розпочатися перед закнченням визвольно вйни й поверненням додому волкв. Постанови щодо способу й часу роздлу вивласнено земл, щодо висоти надлу землею, висота його цни та способу сплати мали бути видан пзнше.

Справу вдшкодування дотогочасних власникв орендарв закон вдкладав до пзншого виршення сейму ЗОУНР, який мав бути скликаний на пдстав нового виборчого права. Без огляду на це вивласнена земля переходила вже по оголошенн закону в завдуванне земельних комсй. До часу введене окремих законв земельн комс мали залишати в користуванн дотогочасних власникв чи орендарв таку площу земл, яка була потрбна для утримання власника його родини та служби снуючих на земл промислових

закладв. Закон не виршував негайного роздлу вивласнених земель вдкладав до пзншого виршення норми надлв. Вдкладав також справу вдшкодування колишнм власникам вивласнених маткв питання оплат за надли утворення кредитових установ для фнансування довготермнових низькопроцентних кредитв на таку цль. Укранська Нацональна Рада ЗО ухвалою сво бльшост утримувалась перед безвикупним вивласненням безкоштовним розподлом земл з огляду на мжнародну ситуацю. З боку селянства, яке виявило довр я до сво влади й стало

в ряди арм на оборону земл й держави, не було в час того короткого пероду визвольних змагань ЗО УНР випадкв порушень чи захоплень майна велико власност, хоч були спроби чужих агентв провокувати до таких виступв. Лтература 1. Лановик Б Матисякевич З Матейко Р. сторя господарства Украна свт пдручник. К 1995р. 2. Копиленко М Копиленко О. Забут реформи

З досвду економчних перетворень в Укран нформаця ринок. 1993р. 1 3. Горкна Л. До обгрунтування суспльно-економчних перетворень в Укран в 1917-1920рр Економка Украни. 1993р. 5 4. Витанович . Аграрна полтика Укранських урядв 1917-1920рр Укранський сторик. 1967р. 3-4 5. Притуляк П. Економчний договр УНР з

Нмеччиною та Австро-Угорщиною 1918р. Укранський сторичний журнал. 1997р. 1