Социально-политическое развитие на Украине в XIX веке (Укр.)

ТЕМА СОЦАЛЬНО-ПОЛТИЧНИЙ РОЗВИТОК НАЦОНАЛЬНИЙ РУХ В УКРАНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В ПЕРШИЙ ПОЛОВИН XIX СТ. ПЛАН 1. Криза феодально-крпосницько системи особливост соцально-економчного процесу в Укран. 2. Виникнення дяльнсть Кирило-мефодвського товариства. 3. Пднесення руху за нацональне вдродження на захдно-укранських землях.

I. Криза феодально-крепосницько системи особливост соцально-економчного процесу в Укран. сторя Украни XIX ст. характеризуться важливими подями у всх сферах соцально-економчного життя суспльно-полтичного руху. На протяз цього часу зчинилося перетворення Рос, т тому числ Украни, з феодально-крепосницько в капталстичну, сформувався промисловий пролетарат, помтно розгорнувся визволювальний рух, почав поширюватись марксизм.

Особливстю сторичного розвитку першо половини XIX ст. являться те, що поряд з феодальним ладом, виникають товарно-грошов вдносини, ринок, розвиваться промисловсть, тобто паралельно починають снувати феодальн буржуазн вдносини. Ц процеси ще бльше погршують положення трудового народу. В зв язку з цим поширються антикрпосницький рух. Перша половина XIX ст. в стор Украни була перодом розладу кризи феодально-крпосницько системи та розвитку нових капталстичних

вдносин. У першй половин XIX ст. в суспльно-полтичному житт продовжували панувати крпосницьк вдносини. основними рисами були а колонзаця натурального господарства б надлення виробника засобами виробництва, землею в особиста залежнсть селянина вд помщика. Переважну бльшсть земель утримувало в руках дворянство, а селянство перебувало у феодальнй залежност вд помщикв держави. Так, на передодн реформи 1861 р. у помщикв було понад 70 вс земл та близько 60 загально чисельност

селян. Капталзму, як формац, передували гостра боротьба мж старими, крпосницькими новими, капталстичними формами господарського питання. Ця боротьба проявлялась у повльному, але неухильному розвитку капталстичного виробництва, в зростанн товарно-грошових вдносин, котр проникали у селянське господарство, в розшаруванн селянства формуванн нових двох класв - наймитв промислово буржуаз, в поширенн ринку та збльшення вивозу за кордон, в укрпленн економчних зв язкв як мж укранськими, так мж великоруськими губернями.

В першй половин XIX ст не зважаючи на колональну полтику царизма, економка Украни пд впливом бльш передово Рос переживала повльний, але неухильний розвиток. Вс три райони Украни - Лвобержна, Правобержна Пвденна Украна були пов язан з центральною Росю. Окрм того, в укрпленн економчного зв язку велику роль вдграла спльнсть економчно полтики, диний грошовий обг, таможня служба.

Капталстичн вдносини проникали також у селянське господарство, руйнували його замкнутий натуральний характер посилювали процес соцального розшарування селянства. З одного боку збльшувалась кльксть бдних, безземельних селян, а з другого зростала кльксть сльських багачв кулакв, частина яких ставала сльською буржуазю. Так в економчнй структур феодального суспльства поступово формувалися капталстичн вдносини.

Це було обумовлено розширенням товарно-грошових вдносин та ншими факторами буржуазно модернзац. Земля все частше ставала не тльки об ктом купл-продажу, а орендних вдносин. Володарями ставали купц, заможн селяни. Розвиток виробництва в першй половин XIX ст. супроводжувався не тльки зростанням клькост промислових виробникв та робочими, але яксними змнами збльшувалось використання капталстичних форм прац, змнювалась структура промисловост.

Нов явища в промисловому розвитку Украни як у Рос в цлому, були неухильний зрст наймитв-виходцв, головним чином з розорених державних селян, та нш. Так, якщо в 1828 р. крпосн працвники складали 74,4 вд спльного числа працвникв, то вже в 1861 р. 73,7 вд всх працвникв були вже вльними. Важливими змнами, як дялися в галуз промисловост у 30-50 роках, було часткове чи повне подолання технчно вдсталост, засновано на крпоснй прац. Так до 1861 р. капталстичн виробництва одержали повну перевагу

над помщиками. Господарська спецалзаця районв, розвиток переробно промисловост, зрст мст, х населення , розкладання натурального господарства, поглиблення процесу розшарування селян - все це створювало сприятлив умови для розвитку товарного виробництва, для розширення внутршнього ринку. Внутршнй ринок Украни був складовою частиною спльноросйського ринку. Купля-продаж товарв здйснювалась через густу мережу торгв ринкв.

На ярмарках Украни були в оберненн рзномантн товари, привезен з мст Рос, Украни, з-за кордону. Наявнсть велико чисельност ярмарок, торгв, ринкв, збльшення х товарооборотв зрст товарно-грошових вдносин, постйно торгвл в мстах - все це свдчить про збльшення процесу суспльного роздлу прац. Розвиток товарного виробництва все бльше бльше втягувало Украну, як складову частину Рос в свтовий ринок. Неухильний зрст внутршньо зовншньо торгвл був важливим

фактором, посилюючий розклад феодально-крпосницького спосба виробництва. Таким чином, коренн змни, як дялися в першй половин XIX ст. в економц Украни, як в економц Рос в цлому, були наслдком гостро боротьби мж старим, вджившим свй вк, феодально-крпосницькими вдносинами новим капталстичним укладом. II. Виникнення дяльнсть Кирило-Мефодвського товариства.

З березня 1847 р. студент Кивського унверситету Олексй Петров донс царським властям про тамне товариство, яке вн випадково виявив. Полця зразу ж арештувала провдних членв ц групи й доставила х у Петербург. У результат посилених допитв власт дзналися про снування Кирило-Мефодвського товариства першо на Укран органзац полтичного спрямування.

Незабаром стало очевидним, що побоювання властей вдносно наявност широкого пдпльного руху були перебльшеними. Товариство складалося всього з десятка активних членв та клькох десяткв спвчуваючих. До групи входили молод представники укрансько нтелгенц на чол з Миколою Костомаровим обдарованим сториком викладачем унверситету, вчителем Василем Блозерським вихдцем з дворян та Миколою Гулаком дрбним, але високоосвченим чиновником.

Хоч два нших нтелгенти викладач гмназ та письменник Пантелеймон Кулш вже добре знаний поет Тарас Шевченко пдтримували з товариством не дуже стйк звязки, х також заарештували. Товариство було не лише малочисельним, а й обмеженим у свой дяльност. Протягом приблизно 14 мсяцв його снування браття збиралися клька разв на тривал флософськ й полтичн дискус пд час одн з них якраз був присутнй донощик

Петров та пдготували ряд положень сво програми. Найважливш з цих положень, сформульованих Костомаровим, мстились у твор пд назвою Закон Божий Книга Буття укранського народу. Написаний в дус романтизму та деалзму того часу, пройнятий шануванням християнських цнностей пансловянськими елементами, цей твр, що зазнав сильного впливу польських моделей, закликав до перебудови суспльства на засадах справедливост, рвност, свободи, братерства.

Серед пропонованих у ньому конкретних заходв були скасування крпацтва, лквдаця юридичних вдмнностей мж станами, доступнсть освти для мас. Нацональне питання, що з усю очевиднстю привернуло найбльшу увагу товариства, ставилося на широкий контекст панславнзму Вс словянськ народи мають право вльно розвивати сво культури , що важливше, вони повинн утворити словянську федерацю з демократичними нститутами, аналогчними тим, що у

Сполучених Штатах. Столицею федерац мав стати Кив. Першою по шляху створення федерац мусила пти Украна, яку Костомаров та його однодумц вважали водночас найбльш пригнченою, й найбльш егалтарною серед усх словянських суспльств через вдсутнсть у нй знат. Подбне до Христового, воскресння ц крани описувалося у псевдобблйному стил зруйнували Украну. Але то лише здавалося бо голос

Украни не змовк. Встане Украна з сво домовини закличе братв-словян почувши заклик, повстануть вс словяни стане Украна самостйною республкою у словянському союз. Тод вс народи вказуватимуть туди, де на карт розмщена Украна, казатимуть Дивться, вдкинутий будвельниками камнь став наржним каменем. Таке мессанське бачення майбутнього Украни у рамках федерац хоч спиралося на надмрно деалзовану картину

минулого, але виключало дею повно незалежност. Переважна бльшсть членв товариства, за винятком Шевченка й ще клькох, сумнвалися у здатност свох мяких поетичних спввтчизникв снувати незалежно. Погоджуючись щодо загальних засад, учасники групи, однак, розходилися в питанн про те, що вважати першочерговим найголовншим. Для Костомарова це були днсть братство словян Шевченко палко вимагав соцального й нацонального звльнення укранцв, а

Кулш наголошував на важливост розвитку укрансько культури. Бльшсть висловлювалася за еволюцйн методи, сподваючись, що загальна освта, пропаганда й моральний приклад, який вони подаватимуть властям, це найдйовш засоби досягнення поставлено мети. На вдмну вд них Шевченко Гулак представляли думку меншост, згдно з якою лише шляхом революц можна здйснити бажан змни. Втм ц розходження не слд перебльшувати.

Членв товариства безсумнвно обднували спльн цнност та деали й, що найхарактернше, бажання покращити соцально-економчну, культурну й полтичну долю Украни. Вдносно безневинний характер товариства царськ власт виршили покарати його провдних членв. При цьому суворсть покарання була неоднаковою. Костомаров, Кулш та нш помркован дстали порвняно легк вироки, що передбачали заслання вглиб

Рос на рк менше, псля чого м дозволялося продовжити попередн заняття. Гулака засудили до трьох рокв увязнення. Та найсуворше було покарано Шевченка, в якому цар його чиновництво вбачали найнебезпечншого учасника товариства. Його вддали у солдати на 10 рокв. Сам Микола дописав до вироку таке под строжайшим наблюдением и запретом писать и рисовать. Фзичн й моральн муки цього заслання спричинили передчасну смерть

Шевченка у 1861 р. Значення Кирило-Мефодвського товариства важливе з клькох мркувань. Воно явило собою першу, хоч невдалу, спробу нтелгенц перейти вд культурницького до полтичного етапу нацонального розвитку воно привернуло увагу царського уряду що доти намагався розграти карту укранофльства проти польських культурних впливв на Укран до потенцйно небезпеки зростаючо нацонально свдомост укранцв лквдаця товариства дала сигнал до наступу антиукрансько полтики ознаменувала початок довго безупинно

боротьби укрансько нтелгенц з росйським царатом. III. Пднесення руху за нацональне вдродження на захдно-укранських землях. У 30-х 40-х роках центром нацонального руху став Львв, а його авангардом - громадсько-культурне обднання Руська Трйця. Засновники обднання М. Шашкевич 1811 1843 рр .Вагилевич 1811 1866 рр. та Я. Головацький 1814 1888 рр у той час студенти

Льввського унверситету одночасно вихованц греко-католицько духовно семнар, виступали за визволення подлено на частини Украни. Вони започаткували новий етап у розвитку нацонального руху на захдноукранських землях в дус романтизму. Учасники Русько Трйц пдтримували тсн стосунки з М. Максимовичем, О. Бодянським Срезневським вдомими дячами укрансько та росйсько культури. Суттвий вплив на формування свтогляду членв гуртка мала творчсть представникв ново укрансько лтератури

Котляревського, Г. Квтки-Основяненка Гребнки, П. Гулака-Артемовського та н. У 1834 р. Руська Трйця пдготувала до друку сторико-лтературний збрник Зоря, в якому було вмщено бографю Б. Хмельницького, врш М. Шашкевича про С. Наливайка та нш твори. Однак вденська цензура заборонила видавати Зорю. У 1836 р. члени гуртка пдготували видали в Будапешт лтературно-науковий альманах

Русалка Днстрова, що мстив ряд творв з проблем сторичного минулого Украни. Я. Головацький у гострй публцистичнй статт Становище русинв у Галичин 1846 р. по сут сформулював соцально-економчн полтичн програмн вимоги нацонального руху. Отже, дяльнсть Русько Трйц була кроком уперед у розвитку нацонального руху на захдноукранських землях вд виршення культурно-мовних до постановки соцально-економчних полтичних питань.

На початку 1848 р. в ряд вропейських кран почалися буржуазн та буржуазно-демократичн революц. Не залишилась осторонь Австрйська мперя. 13 березня спалахнуло народне повстання у Вдн, потм у Будапешт. 18 березня Угорський сейм прийняв ряд законв про буржуазн перетворення. Под революц надали широкого розмаху нацонально-визвольному руху у Схднй Галичин. 17 квтня 1848 р. уряд був змушений оголосити у кра про скасування феодально залежност

селян панщини. Звльнення селян стало важливою передумовою розгортання масового демократичного руху. В березн 1848 р. у Львов вдбулися демонстрац, що привели до звльнення владою полтичних вязнв. Вдповдно до проголошених конституцйною грамотою вд 25 квтня 1848 р. свободи друку, зборв, органзацй у кра виникли рзн полтичн органзац, кервництво якими захопили буржуазно-лберальн кола. Польська лберальна буржуазя помщики 13 квтня 1848 р. утворили у

Львов Центральну раду народову, яка ставила свою метою перетворення Галичини в Польську автономну провнцю, заперечуючи право на окремий нацональний розвиток укранцв. Галицька нтелгенця виступала ршуче проти намагань полякв втягнути Галичину до Польщ створила свою полтичну органзацю - Головну руську раду у Львов, яка, пдтримуючи проведення буржуазних реформ, прагнула забезпечити вльний

розвиток укранського населення. В мстах, мстечках селах Схдно Галичини органзувалося близько 50 мсцевих руських рад, до складу яких входили селяни. мщани, свтська нтелгенця, представники духовенства. Ц ради стали органзаторами боротьби укранського населення за територальну автономю Схдно Украни, тобто за вдокремлення вд Захдно польсько Галичини, за навчання в усх учбових закладах рдною мовою, за створення укрансько нацонально гвард тощо.

Галичани шукали звязкв з ншими народами австрйсько держави взяли участь у словянському ззд в Праз. Правляч кола Австр гнорували бльшсть цих вимог погодилися лише на запровадження у 1848 р. навчання укранською мовою в народних школах та викладання як обовязкового предмету в гмназях. У виборах до першого австрйського парламенту укранц мали 39 депутатв на 96 послв з Галичини. Серед них було 27 селян, 8 священикв 3 свтськ особи.

Ц депутати австрйського парламенту рейхстагу одностайно виступили проти виплати викупу помщикам за скасовану панщину. Проте бльшстю голосв рейхстаг висловився за скасування панщини за викуп взагал. Подальш под були повязан з масовими виступами населення проти грабжницько полтики уряду. Навесн та влтку 1849 р. масов виступи охопили понад 100 сл Галичини. При цьому часто захоплювалися помщицьк земл.

Не мовчало й сльське населення. 1 листопада 1848 р. льввськ робтники ремсники рзних нацональностей пдняли збройне повстання, яке згодом було придушене. Революцйн под охопили й Пвнчну Буковину, де селяни силою повертали захоплене у них помщиками. У селянському рус значну роль вдгравали депутати рейхстагу. Так, депутат Л. Кобилиця 16 листопада у Вижниц на зборах 2600 селян закликав до боротьби з панами.

Це було закликом до повстання, яке охопило грськ села Вижницького Сторожинецького округв. Розгорнувся рух проти розднання Пвнчно Буковини й Галичини. Проте уряд, йдучи назустрч панвнй верхвц, на початку 1849 р. все ж здйснив таке вдокремлення. Влтку восени 1848 р. активним був революцйний рух в Закарпатт. Але псля придушення революц австрйський уряд розправився з учасниками народних виступв.

Лише 2 березня 1853 р. було видано мператорський указ, який санкцонував скасування крпацтва в Угорщин за викуп на таких же кабальних умовах, як в Галичин та на Буковин. Не допустив уряд обднання Закарпаття з Схдною Галичиною, за що виступала частина закарпатсько нтелгенц. А у березн 1849 р. уряд розгнав парламент згодом вдбрав у народу бльшсть завойованих ним свобод.

Проте революця мала важлив наслдки для населення Захдно Украни. Найголовншим з них було скасування крпацтва. Аграрна реформа, незважаючи на грабжницький характер, все ж сприяла розвитков капталстичних вдносин. Характерним наслдком революц було пднесення нацонально-визвольно боротьби народу, зближення укранцв Схдно Галичини, Пвнчно Буковини й Закарпаття. Список використано лтератури 1.

История Киева. В 3-ч т. Т.2 К. Наукова думка, 1983 с.144. 2. Субтельний О. Украна сторя. -К. Либдь, 1992 с.184- 230. 3. Король В. сторя Украни - К. Фемна, 1995 с.88-100. 4. Хрестоматя з стор Украни К. СДО, 1993 с.136-138.