Словотвір в англійській мові

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І: СЛОВОТВІР ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ДИСЦИПЛІНА І ПРЕДМЕТ ЇЇ ДОСЛІДЖЕНЬ 1.1 Поняття про словотвір у сучасній лінгвістиці…1.2 Загальна характеристика засобів словотвору….1.3 Складні слова в сучасній англійській мові… 20 ВИСНОВКИ….… 22 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….25 ВСТУП Вивчення словотворчих процесів бере свій початок з часів стародавньої

Греції та Риму. Питанням перетворення коротких слів у довгі, більш складні займались такі видатні філософи, як Платон та Аристотель. Так, як тема даної курсової роботи є досить актуальною і цікавить багатьох вчених-лінгвістів, з огляду на те, що англійська мова, постійно розвивається збагачується новими словами, то відповідно існує багато різних праць, статей, досліджень на задану тему.

Яскравим прикладом цього стали праці Ботчука Є.Н. «Словообразование в современном английском языке», Мєшкова О.Д. «Словообразование современного английского языка», Каращука П.М. «Словообразование анлийского языка». Багато цікавої інформації, що стосується словотвору в англійській мові містять праці Мостового М.І. «Лексикологія англійської мови», Арнольд

І.В. «Лексикология современного английского языка». Хоча дана тема і достатньо опрацьована науковцями, але у мові постійно з’являються нові слова, тому виникає потреба у їх дослідженні та детальному розгляді їх засобів утворення. Дана тема буде актуальною доти, доки буде існувати і розвиватись мова. Об’єктом дослідження даної курсової роботи

є засоби словотвору в англійській мові, їх функціонування і використання для утворення нових слів, а також подальше вживання новоутворених слів. Мета даної роботи полягає у досліджені таких питань: що таке словотвір, які його голові та другорядні засоби, їх функціонування та класифікація, виявлення найбільш продуктивних способів утворення нових лексичних одиниць. Задля цього треба вирішити наступні завдання:

1. визначити поняття про словотвір; 2. визначити, які засоби словотвору існують в сучасній англійській мові та їх функції; 3. виявити вплив словотвору на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові, з’ясувати найбільш продуктивні засоби словотвору. Теоретичне значення курсової роботи полягає у розвитку загального рівня знань у процесі словотвору та у найпоширеніших засобах словотвору. Практичне значення цієї курсової роботи полягає в тому, що

її можна буде використати в подальшій роботі над даною темою, на лекціях та практичних заняттях з граматики та лексикології англійської мови, для доповнення публікацій на задану тему. РОЗДІЛ І: СЛОВОТВІР ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ДИСЦИПЛІНА І ПРЕДМЕТ ЇЇ ДОСЛІДЖЕНЬ 1.1 Поняття про словотвір у сучасній лінгвістиці Найголовнішим засобом збагачення лексики сучасної англійської мови

є творення нових слів, тобто словотворення. Слова в мові не творяться з довільно взятих звуків – їх створюють, керуючись певними закономірностями. Тому треба мати засоби для творення слів і використовувати певні способи словотворення [2,6]. Термін „словотвір” має два основних значення, які потрібно чітко розрізняти. В першому значенні, він використовується для вираження постійного процесу творення нових слів у мові.

Мова знаходиться в стані постійного розвитку, який складається з окремих мовних процесів, в тому числі і процес утворення нових слів. Цей процес має назву „словотвір”. В другому значенні, термін „словотвір” означає розділ науки, який займається вивченням процесу утворення нових лексичних одиниць. Предметом дослідження словотвору є вивчення процесу утворення нових лексичних одиниць та засобів, за допомогою яких цей процес відбувається

(суфіксів, префіксів, інфіксів тощо). Визначень слова, як одиниці мови, багато – в залежності від критеріїв, підходу, точок зору. У лексичному розумінні воно визначається як одиниця називання, що має лексико-семантичне наповнення і може виражати сформульоване поняття. У цьому відношенні слово має широкий лексико-граматичний діапазон: частини слова можуть змінюватись, варіюючи при цьому значення самого слова, а окремі форми його це значення зберігають, напр.: night

– nightly (ніч – щоночно) [5,45]. Процес словотворення відбувається постійно, відбиваючи зміни в навколишньому світі, відповідаючи потребам носіїв мови. Тому велике значення має вивчення продуктивних способів словотворення, їх типів і моделей, по яких вони створюються, наскільки вони є активні. В.В. Виноградов стверджує, що "творення нових слів відбувається за тими моделями, за тими словотворчими типами, які вже встановилися в мові або знов виникають у зв'язку з виокремленням

нових основ і використанням нових елементів афіксації, у зв'язку з розвитком і удосконаленням системи словотворення" [11,5]. 1.2 Загальна характеристика засобів словотвору. Утворення нових слів тісно пов’язане із структурою слів, з їхньою здатністю членуватися на морфеми. Морфема – найменша частина слова, що має певне значення (за визначенням американського лінгвіста

Леонарда Блумфільда) [10]. Морфеми поділяються на два основних типи – кореневі (корені), та афіксальні (афікси). Корінь — основна значуща частина слова. Корінь є обов’язковою частиною будь-якого слова — не існує слів без кореня. Кореневі морфеми можуть утворювати слово, як разом з афіксами, так і без них [10]. Корінь вважається головним складовим елементом, що після вилучення функціональних афіксів

не підлягає подальшому словотворчому аналізу. В англійській мові корінь дуже часто збігається з формою слова. Фонетично, це явище дуже часто відбувається в односкладових словах, напр.: aim, cat, get, hat, pig, set. Збіг кореня з формою слова є наслідком історичного розвитку структури власне англійських слів – наприкінці середньовічного періоду відбулося зникнення закінчень. Як наслідок цього процесу англійські слова відтоді не мають формальних ознак (закінчень), які вказували

б на приналежність до певної частини мови. Переважна частина односкладових слів – це продуктивні, словотворчі корені, за допомогою яких утворюються нові, похідні слова. Похідні - це слова, які утворюються від інших слів. Афікс – допоміжна частина слова, що приєднується до кореня, так служить для словотвору та вираженню граматичних значень. Афікси не можуть самостійно утворювати слово, а лише з коренями.

На відміну від коренів, афікси не бувають одиничними (тобто, зустрічаються в багатьох словах, а не якомусь одному) [10]. Наприклад, heart-heartless, heart – це і є коренева морфема, і за допомогою афікса less, який приєднаний до кореня heart було утворено нове слово. У слові students маємо три морфеми – корінь stud із значенням «навчання», суфікс –ent із значенням активної дії та закінчення –s з граматичним значенням

множини. За визначення Арнольд І.В. морфеми поділяються на вільні та залежні. Морфема, як частина слова частіше є залежною, ніж вільною [4,51]. Вільна морфема – це морфема, яка може вживатися незалежно від інших морфем, не змінюючи свого значення. Дієслово stand, іменник stand є вільними морфемами, що зберігають відповідні лексико – сематичні значення.

Проте, корінь stand може входити до інших слів, напр. withstand, standing [16,15]. Словниковий склад, що споконвічно іменує поняття щоденного вжитку, звичайно складається з вільних морфем, які утворюють окремі слова, напр.: cow, sheep, boy, top, go, run та ін. Історія розвитку цих слів свідчить про те, що їхнє граматичне варіювання в окремих випадках відбивало наявність двох морфем – man – men, проте таких випадків у мові небагато.

Корінь разом з афіксами (префіксами і суфіксами) утворює основу слова. Проста основа – це, найчастіше, той же корінь слова, що може вживатись відокремлено, напр.: awe, change, note, seem. Основа, що охоплює один або більше афіксів, є похідною. Похідна основа – це така, яка утворена шляхом взаємопереходів основ з однієї частини мови в іншу. Корінь – до певної міри незалежна частина слова, афікси – завжди залежні елементи структури.

І суфікс, і префікс мають семантичне навантаження, проте вони не вживаються у вигляді незалежних мовних одиниць [16,28]. Суфікс – морфема між коренем слова й закінченням, що служить для творення слів з новими значеннями. [23]. Вони змінюють категорію слова, перетворюючи іменник в прикметник, прикметник в іменник, іменник в дієслово і т.д. Додаючи суфікс до прикметника weak ми одержуємо дієслово weaken,

іменник weakness і прислівник weakly. Корінь just дає такі похідні, як justice, justify, justifiable, justicatory, justificative, justiceship. За допомогою суфікса розрізняються лексико-граматичні класи цих слів, наприклад: суфікси –er та –est для вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників: bigg-er – the bigg-est, sweet-er – the sweet-est. Суто семантичні зміни відбуваються у слові при зміні суфікса і дозволяють відносити це слово до однієї частини мови: collect-able, collect-ible [3,73].

Суфіксація – утворення нових слів або нових форм слова за допомогою суфіксів. Суфіксація важливий вид словотвору в англійській мові [23]. Суфіксальний словотвір розрізняється в залежності: 1) Від суфікса, що походить з власної мови: darkness. У цих випадках наголос новотвору не змінюється, навіть у словах з трьома складами: commonness.

2) Від запозиченого суфікса, що приєднується як до власно мовних, так і до запозичених коренів, не змінюючи при цьому наголосу: movable, serviceable. 3) Від запозиченого суфікса, що вживається з іншомовними коренями, змінюючи при цьому наголос або голосний чи приголосний кореня: China – Chinese. За спільними ознаками розрізняються групи суфіксів, що утворюють: 1) Назви конкретних імен: -er (driver), or (sailor), -ing (darling), -ee (refugee), -ice (apprentice),

-ician (politician), -ist (socialist), -ite (erudite), -ent (absolvent), -ant (emigrant). Ці іменники можна розподілити на дві підгрупи з переважаючими ознаками: а) той, що вказує на дію і б) той, що стосується її. 2) Назви абстрактних найменувань: -age (bondage), -ance (alliance), -ancy (discrepancy), -ation (adoration), -ence (efficience), -dom (freedom), -hood (childhood) ing (gazing), -ion (invention), -ism (behaviorism), -ment (betterment), -ness (happiness), -ship (friendship), -ty

(naivety). 3) Певну лексико-граматичну категорію: існують декілька суфіксів, що утворюють іменники жіночого роду: -ess (stewardess), -ette (usherette), -ina (regina), -ine (heroine). 4) Значна кількість суфіксів надає словам емоційного забарвлення. Це, в першу чергу, суфікси, які відбивають характеристики зменшування: -en (maiden), -et (bullet), -kin(s) (Malkin), -let (ringlet), -ock (bullock) [4,69].

5) Суфіксами прикметника є суфікси: -able (imageable); -al (hadal); -ish (fuelish); -proof (leakproof). 6) Дієслівні суфікси: -jy; -ize (prioritize - віддати перевагу) [22,128]. Більш поширену вживаність мають суфікси, що чергують між собою: -у (-еу) -іе: Betty, Mickey, laddie. Суфікси ефективно вживаються у звертаннях – як у власних назвах, так і у загальних типу doggie, granny, daddy. Зменшувальних ознак надає за своїм значенням напівсуфікса

-mini: minicab, mini-skirt. Порівняно новими і продуктивними є суфікси "-gate" і "-holic", які привносять своє значення (-gate – скандал навколо чогось), (-holic – бути одержимим чимось) в слова, які вони утворюють. На його основі з'явилися такі слова, як "Irangate" (скандал, пов'язаний з викриттям нелегальних постачань американської зброї Ірану), "Filegate" (справа про використання службовцями

Білого Дому таємних документів проти своїх ворогів), "Monicagate" (скандал навколо зв'язку президента Клінтона з практиканткою в Білому Домі Монікою Льовінські). Суфікси "-aholic", "-holic", "-oholic" були позичені із слова "alcoholic" для того, щоб розширити значення цього суфікса (із значення "бути

одержимим алкоголем" до загального значення "бути одержимим чим-небудь"), ("workaholic" – трудоголік, "politicoholic" – завзятий політикан) [24,130]. Префікс – значима частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова [23]. Префікс майже не допомагає розрізнювати частини мови за винятком тих випадків, коли він присутній у

складі дієслова або слова категорії стану, напр.: a dress – to undress, dust – adust, float – afloat. Префікси розрізняються за своїм походженням: вони можуть походити із власної мови або бути іншомовними. Власне англійські префікси походять від окремих слів. Таких префіксів не багато – а be fore mid un Префікс mis змішаного типу (нім. мis, лат. minus, фр. me, mes). Префікс а що походить від давньоанглійського прийменника an, вживається з

іменником, прикметником і дієсловом і передає значення стану, становища, напр.: aback, afloat, agaze, alike, anew, apiece, arise, asleep, atrembie, awake. Поряд з власним префіксом а- в англійській мові існує префікс а запозичений з грецької мови, що має значення протилежності, напр.: amorphous, anomalous. Цей префікс вживається рідко, переважно у складі запозиченого слова [16,75].

Префікс en- походить від латинського in Його вживання пов’язано з наданням дієсловам кількох значень, а саме: «класти, охоплювати» - entrust; «розташовувати один об’єкт в іншому» - enjewel, «доводити до певного стану» - enslave, «надавати об’єктові інтенсивної ознаки» - encourage. Un- – власне англійський префікс. Сучасний префікс un- вживається практично з необмеженою кількістю дієслів, надаючи

їм зворотніх (негативних) семантичних ознак: unclose, unрlay, unpack, undo, unmask. В сучасній англійській мові префікс in- часто чергується з префіксом un якому надається перевага у словах, запозичених з латинської мови: uncertain. Окремі слова вживаються з обома префіксами: instable – unstable, за винятком, коли префікс in- не може вживатися через милозвучність: unindicated [19,15]. Префікс be- вживається головним чином, для утворення дієслів.

Серед них можна виділити: 1) Підгрупу перехідних дієслів, до яких префікс додає значення „всюди, скрізь”, напр.: belays, beset, bedeck. 2) Підгрупу перехідних дієслів, до яких додається значення остаточності чи надмірності дії, напр.: becall, betray. 3) Підгрупу, де префікс спонукає до перетворення неперехідних дієслів у перехідні, напр.: bespeak, bethink. 4) Підгрупу, де за допомогою префікса утворюються перехідні дієслова із загальним значенням „творити, робити”, напр.: belate, belittle.

5) Підгрупу, де за допомогою префікса утворюються перехідні слова із загальним значенням „називати таким чином”, утворених від іменників, напр.: bedevil, befool. 6) Підгрупу перехідних дієслів із значенням „оточувати; впливати на щось; обходитись з кимось певним чином”, утворених від іменників, напр.: becalm, befriend, becloud [3,50].

За допомогою префікса be- від іменників утворюються також прикметники із значенням зневаги, напр.: beneaped. За значенням з підгрупи випадає прикметник beloved. До окремої групи відносяться слова з префіксом be що історично складають нерозривну основу: beneath, between, beware, beyond. До власне англійських належить і префікс for Префікс був продуктивний у давньоанглійському періоді

розвитку мови, але у новітній час його можна зустріти у десятку слів, хоч значення, закріплені за ним широкі (заборони, винятковості, пропуску, невдачі, відмови). Загальновживані слова з цим префіксом: forget, forgive, forbid, forsake. Ознаки архаїчності спостерігаються у підгрупі, що охоплює слова: forbye, forbear, forgo, forswear, fordo. Префікс mis що має аналоги і в давньогерманській,

і в латинській мовах, вживається з дієсловами, дієприкметниками, дієприслівниками і прикметниками, надаючи їм значень зворотного характеру – „badly, unfavorably, wrongly”. Сполучуваність префікса з власно мовною лексикою значно ширша, ніж із запозиченою. 1) Германський mis-: misbecome, misbehave, miscall, misgive, mislay, mistake, mistrust, mistreat. 2) Латинський mis – minus: mischance, mischief, misplace [25;44].

Префікс non- – це морфологічний варіант частки no, що вживається перед прикметниками; значення префікса вказує на заперечення, напр.: non-operational, non-skid „не слизький”; вживається префікс і при утворенні іменників, напр.: non-priority, non-utility. Загалом цей префікс може спонтанно вживатись майже з кожним іменником чи прикметником, вказуючи на відсутність якості.

Префікс on- вживається з дієприкметником, герундієм, віддієслівним іменником. Звідси походять такі пари слів як to come on – oncoming, to flow on – onflow, goings-on – ongoings. Префікс over- також один з найуживаніших англійських словотвірних засобів. Префікс значно впливає на значення слова, до якого приєднується, при цьому наголос в словах, що мають два склади, обов’язково переноситься на префікс. У процесі новоутворення префікс сам може набувати характеристик

окремої частини мови. Така властивість спостерігається в тих випадках словотвору, коли при узгодженні з комбінованою частиною мови префікс over- виконує функції: 1) Прикметника зі значенням „верхній, вищій”: overhand, overtime. 2) Прийменника, що набуває значення „над”: overland, oversize, overhead. 3) Прийменника, що модифікує значення дієслова, збільшуючи

інтенсивність дії: to overcome, to overpass; в окремих випадках за допомогою префікса визначається найвищій ступінь інтенсивності: to overmaster. 4) Прислівника, що вказує на надлишок, необхідність виконуваної дії, ознаки або якості предмета: overbusy, to overbuy, to overhaste [26,118]. Невелику кількість утворень маємо з префіксами n- (з негативним значенням), to- „до, разом”, with- „проти”: never, none; together; withdraw. Префікс bi що має варіанти bin-

і bis- – латинського походження і означає „подвійний”: binocular, bivalent. Префікс со- означає споріднене, спільне походження дії чи процесу і має варіанти col com con cor-: concord ,correct. Декілька етимологічних значень має префікс de серед них: depend, deduce, declare, deceive. Префікс ех- грецького походження вживається рідше: exodus; перед приголосними він має форму ес-: ecclesia.

Інфікс – афікс, що з’являється в середині слова при словозміні і словотворенні. Інфіксація, як тип словотвору, не продуктивна [23]. Алломорфи – це різновидність або варіант морфеми, що характеризується зміною літери чи звука у своїй структурі. Звідси, алломорф може мати позиційні варіанти. Алломорфи префікса in наприклад, є il im ir: il-liberal, illegal (перед приголосним l), ir-relevant

(перед приголосним r), im-brute, im-mature (перед губними приголосними). Алломорфи зустрічаються при утворенні множини іменників за допомогою морфеми –s: boxes-cats, та форм дієслів минулого часу і дієприкметників, де спостерігається опозиція дзвінкого/глухого варіантів суфікса -ed: collected – passed [4,68]. Напівсуфікси. Існують випадки, коли провести чітку межу між коренем та афіксами досить важко. В англійській мові є корені з високо розвиненими комбінуючими властивостями.

Вони вживають у функції другого елемента структури слова і за своїм загальним значенням нагадують суфікс. Наприклад – -man, -like, -proof, -worthy, –wise, -way, -monger, seaman, childlike, waterproof, blameworthy, clockwise, sideway, newsmonger [19,13]. Процес утворення нового слова може бути поєднаний з переходом його з одного класу (частини мови) в інший. Це одне з головних джерел поповнення мовної лексики.

Таке морфологічно-семантичне перетворення називається конверсією. Конверсія – це найбільш поширений спосіб словотвору, при якому слово переходить з однієї частини мови в іншу без використання афіксів і префіксів, тобто без зміни структури слова (a hand – рука, to hand – вручати) [10]. Слово «конверсія» в англійській мові походить з латинської мови. «Convertere» – перетворювати, колись розглядалось як «перетворення» однієї частини мови в

іншу. Наприклад, візьмемо слово «work» робота, працювати. З української іменник «робота» відрізняється від дієслова «працювати» по звучанню і написанню. З англійської, внаслідок конверсії, вони звучать і пишуться однаково: We work well. Ми працюємо добре. Our work is good. Наша робота є хорошою. Це є переважаючий тип дієслівного словотвору.

Нові дієслова часто утворюються від: 1) іменників: a bill –to bill, a garage – to garage. 2) прикметників: bare – to bare, empty – to empty. 3) скорочень: a bach (bachelor) – to bach. Основними різновидами конверсії є: вербалізація (утворення дієслів), субстантивація (утворення іменників), ад’єктивація (утворення прикметників), адвербалізація (утворення прислівників).

Конверсія, має такі підвиди: 1) реконверсія – мовне явище, коли одне із значень похідного за конверсією слова є джерелом утворення нового значення основи, від якого воно походить: cable – to cable. 2) часткова конверсія – шляхом конверсії від дієслівної основи починає утворюватися іменник, але потім цей іменник входить до складу словосполучень з дієсловами: give, have, make, take, тощо: to have a bite, to take a look [21,56]. Існують певні морфологічні перешкоди, через які відповідне

слово не може конвертуватися. Так, раніше майже не конвертувалися складні іменники – до конверсії не спонукала сама складність слова. Дієслівна конверсія не здійснюється стосовно географічних та власних назв. Не конвертуються віддієслівні іменники та іменники, що мають закінчення -ation, -ing , -ty. Скорочення – це частина слова, що вживається після втрати його окремих елементів.

Пропущення якоїсь частини слова походить від явища узагальнення і відноситься до факторів мовної економії [17,86]. Проблеми скорочених лексичних одиниць як специфічного мовного явища привертали увагу багатьох вчених, а саме: Ричкова В.Н Медвідя О.М Палюха О.В Чумака Л.М. та ін. Скорочення в усному мовленні – це усічення або пропущення частини морфемного складу слова.

Скорочення зародились ще на початку Ново англійського періоду, а особливого розвитку набули у ХХ ст. Скорочення в усному мовленні завжди співіснують поряд з повними формами: doc – doctor, prof – professor, ad – address, dad – daddy (father), stud – student, bus – autobus, phone – telephone, відрізняє їх лише стилістичне та емоційне забарвлення, яке наростає в усній мові. Усні скорочення переважно моно симетричні: com - commander, memo – memorandum, sem – semester.

Проте серед скорочень спостерігаються, як омонімія, так і синонімія: ball – balloon ”куля, балон” збігається з назвою м’яча, cop – corporal ”капрал” – з жаргонним прізвиськом поліцейського. При скороченні нові форми належать, звичайно, до тієї ж частини мови, до якої належить і прототип. Переважна частина скорочень – це іменники і прикметники, причому прикметники зустрічаються значно рідше.

Серед прикметників-скорочень можна назвати: civy – civil, nogo – no good one, prep – preparatory ”приготовчий”. Серед видів скорочень розрізняють: 1) Умляут (мутація голосних) – найпоширеніший різновид чергування голосних: full – fill, tale – tell. 2) Звукова імітація – це явище наслідування природних звуків: to bang, to cluck, to toot. 3) Римовані комбінації, які утворюються шляхом повторення однієї і тієї ж самої основи: ack-ack, go-go. Але цей вид скорочень

є продуктивним на рівні жаргонної лексики [17;74]. Скорочення прийнято класифікувати на лексичні й графічні. Лексичні скорочення: Щодо форми скороченої частини розрізняють три типи скорочень: кінцеве (апокопу) - exam, doc, gym (від examination, doctor, gymnasium), серединне (синкопу) і початкове (аферезу) – plane, phone (від airplane, telephone).

Серед наведених типів переважає апокопа, особливо в англійській мові, де наголос падає, головно, на перший склад: cap – captain, stip – stipend, gym – gymnasium, lad – laboratory [13, 38]. Менш численні скорочення, в яких залишається кінцева частина відповідного прототипу: fend – defend story – history. Скорочення, у яких спрощується серединна частина форми, складають слова, що зберігають кінцевий приголосний: maths – mathematics, specs – spectacles.

Коли спрощуються початкові і кінцеві частини прототипу, утворюються скорочення з однією серединною частиною: fridge – refrigerator. Процес словотвору може не закінчуватися усіканням, а може ускладнюватися, наприклад, субстантивацією, якщо скорочуємо слово, що входило до словосполучення. Наприклад, усічення слова zoological у сполученні zoological garden при подальшій субстанцивації призвело до появи слова zoo; аналогічним прикладом служить американське movie (moving pictures) [2,77].

Субстантивація – семантично-синтаксичний перехід прикметника й дієприкметника в іменник, при чому даний прикметник уживається вже лише у функції іменника. Графічні скорочення, також численні й вживаються для позначення мір, одиниць або величин m – metre (метр), etc – et cetra (лат.) – так далі, kg, km, mph, Dr, Mr, etc. Умовність такого типу скорочень проявляється у том, що в усному мовленні вони відтворюються

повністю [13,38]. Широко відомі нам скорочення: i.e. (латинське id est, англійське that is); e.g. (латинське exempli grаtia, англійське for example); etc. (латинське еt cetera, англійське and so on). До цього ж типу скорочень відносяться й прийняті на письмі позначення деяких грошових знаків, наприклад (лат. libra, англ. pound), (лат. denarius, англ. penny) тощо [9,112]. Слова, створені з графічних скорочень, можуть, як

і звичайні слова, ставати базою для новоутворень. Наприклад, від іменника МС, що було спочатку графічним скороченням словосполучення master of ceremonies – конферансьє, розпорядник; що веде програму, утворено дієслово to emcee вести програму, вступати конферансьє. Коли мова йде про скорочення, слід також згадати про: а) використання приголосних (першої і останньої або першої, середньої і останньої) для скорочення слова: ctr (centre) - центр; fwd (forward)

- вперед; jr (junior) - молодший; shtg (shortage) - недостача; rqs (requirements) - вимоги; ppd (prepaid) - сплатити вперед. б) використання початкового складу: libs (liberals) - ліберали; dept (department) - департамент; nukes (nuclear weapons) - ядерна зброя; в) змішані скорочення: ALGOL (Algorithic Language) - алгол 9 алгоритмічна мова); ATM machine (automated teller machine) - банкомат;

E-mail (Electronic mail) - електрона пошта; M-way (Motorway) - автошлях; X-rays - рентгенівські промені [6,5]. Скорочення, що складаються з початкових букв слів і основ, називаються ініціальними абревіатурами або акронімами. Акронім – скорочення, фонетична структура якого співпадає з фонетичною структурою загальновживаних слів. Для утворення акронімів використовують частини слів, що входять до складу початкових термінологічних

слів [18,255]. Акроніми читаються по літерах. Наприклад: CIC [ 'si: 'ai 'si:] – Counter Intelligence Corps – Служба контррозвідки США; UNESCO – ['ju: 'neskou] – United Nations Educational Scientific and Cultural Organisation – Установа ООН з питань просвіти, науки

і культури (ЮНЕСКО); NATO ['neitou] – North Atlantic Treaty Organization – Міжнародна політично-військова організація (НАТО). У складноскорочених словах, утворених поєднанням початкової букви і цілої основи, перший компонент має алфавітне читання. Наприклад, A-bomb – атомна бомба, H-bomb – воднева бомба,

G-men – агент ФБР. Складові скорочення виникають з початкових складів компонентів словосполучення. Склади утворюють злите написання і читаються як самостійне слово: Benelux – Belgium – Бельгія, Warcor –war correspondent – військовий кореспондент, Chemurgy – chemistry metallurgy – галузь хімії [7,80]. Звичними скороченнями є найменування урядових установ

і посад (F.O. – Foreign Office, C.O. – Colonial Office, PM – Prime-Minister); інформаційних агентств і радіомовних компаній (AP – Associated Press; UPI – United Press Informational; USIA – United States Information Agency; BBC – British Broadcasting Corporation; CBS – Columbia Broadcasting

System); військових блоків (NATO – North Atlantic Treaty Organization; SEATO – South East Asia Treaty Organization); авіатранспортних агентств ( BOAC – British Overseas Airways Corporation; TWA – Trains-World Airlines) [12,126]. Скорочення із літер і цифр стали використовувати для вираження слів і навіть, цілих фраз, які співпадають за звучанням

із назвою літер і цифр: IOU – I owe you – я винен тобі; U2 – you too – ти також; R – are – бути; 4U – for you – для тебе; B2B – business to business – справа заради справи; B4U – before you – перед тобою; ISQ – I seek you –я шукаю тебе; 4X – forex (foreign exchange) – інвалюта; B&B – bad and breakfast – послуги готелю.

Написання скорочень не є стабільним. Одні і ті ж скорочення пишуться і прописними, і строковими літерами, іноді вони розділяються крапками або вертикальними рисочками, наприклад s.s або ss = steamship - пароплав, іноді вони пишуться разом [15,23]. Субстантивація прикметників – це процес словотвору, при якому прикметник набирає характерних ознак іменника, при цьому новий іменник з’являється не відразу, а поступово: a beloved, a female.

Дезафіксація – спосіб словотворення, при якому слова утворюються шляхом відкидання суфікса. Так утворенні дієслова to burgle від a burglar, to beg від a beggar, to enthuse від enthusiasm, to legislate від a legislator, to diplomе від a diplomat та інші [8,25]. Отже, підсумовуючи вище сказане, можемо зробити такий висновок, Морфема – найменша частина слова, що має певне значення.

Морфеми поділяються на– кореневі (корені), та афіксальні (афікси). Корінь — основна значуща частина слова. Корінь є обов’язковою частиною будь-якого слова — не існує слів без кореня. Кореневі морфеми можуть утворювати слово, як разом з афіксами, так і без них. Афікс – допоміжна частина слова, що приєднується до кореня, так служить для словотвору та вираженню граматичних значень. Афікси не можуть самостійно утворювати слово, а лише з коренями.

Словотвір – це розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів i способи їх творення. Найпоширенішими засобами словотвору є суфіксація, префіксація, конверсія, скорочення. Суфіксація – ґрунтується на додаванні до кінця основи слова, суфікса. Незважаючи на те, що крім власних англійських суфіксів, існує велика кількість суфіксів запозичених з латинської, грецької, французької та

інших мов, власні суфікси все ж найпоширеніші. За допомогою суфіксів утворюються іменники, прикметники, дієслова тощо. Префіксація – базується на приєднанні до початку основи слова префікса. Якщо порівняти суфіксацію та префіксацію, як засоби словотвору, то можна зробити висновок, що суфіксація є значно ширшою, ніж префіксація. Конверсія – перехід слова з однієї частини мови в іншу без використання афіксів і префіксів Конверсія – переважаючий тип дієслівного словотвору.

Нові дієслова утворюються часто від іменників. Скорочення – це вид словотвору, який охоплює значні прошарки лексики, а засоби його творення найрізноманітніші. Головна задача скорочень – це економія мовленнєвих зусиль в мовленні та економія обсягу писемного тексту. 1.3 Складні слова в сучасній англійській мові Складні слова утворюють значну частину словникового складу сучасної англійської мови. Складні слова утворюються складанням двох або більше основ.

Арнольд І. В називає складними словами, слова, що складаються принаймні з двох основ, які існують у мові як вільні форми, та виділяються в складні речення як особлива лексична одиниця [4,85]. У більшості визначень простежується думка, що складне слово – це дещо оформлене в одне ціле й здатне функціонувати як самостійна одиниця [21,177]. Більшість складних слів – це складні іменники і прикметники типу moonshine, white-faced.

Складні дієслова, як правило, утворюються від складних іменників шляхом конверсії: to bad-taste. Конверсія – це перехід готового слова з однієї частини мови в іншу. Основоскладання – творення слова від основ двох або більше слів (space-sick, birthquake), world-famous (week-long), dark-brown (light-green)[10]. Просте поєднання двох основ, що вже існують у мові, веде до утворення власне складних слів.

Значна частина діючих композитів – це складні іменники та прикметники: egg-cup, absent-minded. Композити (лат. compositus – складник, складений з частин) – це складні слова, утворенні основоскладанням. Складні прикметники типу love-sick, life-long утворюються з основи іменника (рідше прикметника чи дієслова), до якої приєднується прикметник, надаючи слову усіх характерних ознак прикметника [19,53]. Більшість складних слів, що утворені шляхом простого приєднання основ, пишеться

через дефіс. Як наслідок широкого вживання частина цих слів пишеться разом: birthday, mailbox, bluebird. Незначна частина складних слів має поєднуючий елемент. Функцію такого елементу може виконувати: окремі голосні, частіше „о”, зрідка „і”: Anglo-American, handiwork, сполучники, прийменники: bread-and-butter, hide-and-seek. Ці композити завжди пишуться через риску, за винятком слів типу rock’n’roll, у яких внутрішні сполучники

скорочуються [20,15]. До складних слів відносять також фрази, які набули статусу композитів завдяки широкому вжитку, що спонукало до їх орфографічного оформлення як окремих лексичних одиниць: never-to-be-forgotten. Порядок основ у композитах може бути такий: 1) Прикметник + іменник: blackbird, left-hand, free-hand. 2) Дієслово + іменник: kill-devil, pay-bill, fly-wheel.

3) Іменник +іменник: axe-stone, bedroom, cherry-stone. 4) Іменник +прикметник: care-free, knee-deep, lovesick. 5) Прикметник +прикметник: pale-green, red-hot. 6) Числівник + дієприкметник: six-numbered, two-faced. Словоскладання – це поєднання кількох слів в одному складному слові.

Словоскладання – це один з продуктивніших способів творення слів, саме то дослідження у цій галузі ніколи не втрачають актуальності [14,75]. Антрушина Г.Б. вважає що такий тип словотвору, як словоскладання, слугує для полегшення спілкування. Більшість складних слів – це виразні та яскраві слова. Вони – лаконічні, тобто поєднують в одному слові ідею, яку в

іншому випадку, треба було б передати цілим словосполученням. Наприклад: The hotel was full of week-enders та The hotel was full of people spending the weekend there [24,87]. На думку багатьох дослідників (Мєшков Д.О Кубрякова О.С Антрушина Г.Б й багато інших), словоскладання є головним напрямом розвитку лексики мови, бо словоскладання

є продуктивним типом словотвору. Отже, складні слова утворюються складанням двох або більше основ. Поширеними засобами творення складних слів є словоскладання – поєднання кількох слів в одному складному слові, та основоскладання – творення слова від основ двох або більше слів. Словоскладання полягає в складанні слів та їх форм, а основоскладання полягає у використанні основ, які не є незалежними словами. ВИСНОВКИ Метою нашої роботи було з’ясувати що таке словотвір які засоби

словотвору існують в англійській мові та їх функції. Отже, словотвір – це розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів i способи їх творення. Найпоширенішими засобами словотвору є суфіксація, префіксація, конверсія, скорочення. Суфіксація – ґрунтується на додаванні до кінця основи слова, суфікса. Префіксація – базується на приєднанні до початку основи слова префікса.

Вона увійшла в число основних засобів через те, що в англійській мові відсутні закінчення і саме префіксація допомагає розмежовувати частини мови. Префікси, на відміну від суфіксів, не змінюють граматичних характер слова, і новоутворені слова належать до тих самих частин мови, що й їх основи. Якщо порівняти суфіксацію та префіксацію, як засоби словотвору, то можна зробити висновок,

що суфіксація є значно ширшою, ніж префіксація. Конверсія – перехід слова з однієї частини мови в іншу без використання афіксів і префіксів. Скорочення – це вид словотвору, який охоплює значні прошарки лексики, а засоби його творення найрізноманітніші. Він набув значного поширення в останні десятиріччя ХХ ст. і є поширеним явищем, як в розмовній мові (усні скорочення), так

і в офіційних стилях (писемні скорочення у різних офіційних документах, наукових працях тощо). В сучасній англійській мові скорочують іменники (власні та загальні), дієслова, прикметники тощо. Цей вид словотвору охоплює значні прошарки лексики, а засоби його творення є дуже різноманітними. Головна задача скорочень – це економія мовленнєвих зусиль в мовленні та економія обсягу писемного тексту. Складні слова утворюються складанням двох або більше основ.

Поширеними засобами творення складних слів є словоскладання – поєднання кількох слів в одному складному слові, а основоскладання – творення слова від основ двох або більше слів. Словоскладання полягає в складанні слів та їх форм, а основоскладання полягає у використанні основ, які не є незалежними словами. За допомогою словотвору утворюються складні іменники, прикметники, дієслова, числівники тощо. Отже, як видно з даної курсової роботи, сучасна англійська

мова має достатньо сильних та продуктивних засобів словотвору для поповнення лексичного запасу мови. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка. – М.: Высшая школа, 1999. – 288с.; 2. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка. – М.: Высшая школа, 2002. – 240с.; 3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М 1959; 4. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. –

М 1966; 5. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М 1969; 6. Бархударов Л.С. Контекстное значение слова и перевод. – М.: Московский педагогический институт иностранных языков, 2004 Вып. 238.; 7. Борисов В.В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках./Под ред.

Швейцера А.Д. – М.: Высшая школа, 2004. – 320с. ; 8. Ботчук Е.Н. Словообразование в современном английском языке. – К 1988; 9. Бреус К.В. Основы теории и практики перевода с английского язика на руський. – М.: УРАО, 2003. – 208с.; 10. Вікіпедія – вільна енциклопедія http://uk.wikipedia.org/ ; 11. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. –

М.: Просвещение, 1977. – 213с.; 12. Волошин Е.П. Аббревиатуры в лексической системе английского языка: Дис. кандидата филологических наук: 15.04.01 М 2005. – 279с.; 13. Елисеева В.В. Лексикология английского языка: Учебник. – СПб: СПбГУ, 2003; 14. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. – Запоріжжя: Запорізький університет, 1998. – 429с.;

15. Зражевская Т.А Беляева Л.М. Трудности перевода с английского на русский. – М.: Международные отношения, 1972. – 140с.; 16. Карощук П.М. Словообразование английского языка. – М 1977; 17. Кубрякова Е.С. Что такое словообразование. – М 1965; 18. Медвідь О.М. Комп’ютерний сленг// Вісник СумДУ. – 2005; 19.

Мешков О.Д. Словообразование современного английского язика. –М 1976; 20. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Х 1993; 21. Павлюк А.Б. Типи слів за морфемною будовою в сучасній англійській мові//Наук.вісн. ВНУ. – 2002 №5; 22. Перебийніс В.І. Статистичні методи для лінгвістів. – Вінниця: Нова книга, 2001. – 168с.; 23. Словник он-лайн http://rozum.org.ua/ ;

24. Antrushina G.B. English lexicology. – М.: Дрофа, 2001; 25. Collins Cobuild, English Grammar 1994; 26. Ginzburg R.S Khidekel S.S Knyazeva G.Y Sankin A.A. – М.: Высшая школа, 1979. – 269с.