Сельско-хозяйственная деятельность на Украине (Укр.)

Спецалзаця сльгосподарських районв Украни Характер селянського землеволодння мав сво особливост. В Галичин земля домнй подлялася на дврську селянського користування. Залежн укранськ селяни не мали права спадкового володння та розпорядження землею. У Приднстровських районах збергалося перемнне землекористування. Щороку селянським дворам надавалося стльки земл, скльки вони могли обробити, виходячи з наявност робочо

сили, худоби. Селянськ господарства рзнилися мж собою за господарськими функцями в фльварково-панщиннй систем. Розмри земл, що перебували в користуванн селянських господарств на Правобережж, були рзними. У Подльському воводств паровий надл дорвнював 7,5 13 десятин, по-динковий 2,7 7,5, пший 1,8 0,3 десятини. Були селяни, як володли надлами в 15 25 десятин, 58 селянських господарств не мали земл. Середня забезпеченсть селянських господарств робочою худобою

була низькою 1 2,5 голови. Так, у матках лвденно-схдного Правобережжя 67,3 селянських господарств були безтягловими або однотягловими, 30,7 мали по 2 3 воли лише 2 господарств вд 4 до 17 волв. Залежно вд майнового стану селянських господарств визначалися розмри феодально ренти. В Галичин одне селянське господарство обробляло 2 га дврсько земл.

До панщини належав гужовий примус. З усх крпосних примусв на вдробткову ренту припадало 68,2 . Ceляни сплачували грошовий чинш за користування пасовищами лсами 26,6 , данину зерном, пряжею, продуктами харчування, виконували роботу у двор, вдбували варту. Селяни королвщини постачали рекрутв обробляли х поля. Селяни церковних маткв утримували вйськов частини.

Вс селяни платили державн податки. У карпатських районах крпосне право снувало на основ так званого волоського права. Селяни були власниками рухомого майна, х залежнсть виявлялась у вигляд чиншу, прац на промислових пдпримствах свох власникв. Орно земл у селян часто не було, основним багатством вважалася худоба. На Правобережнй Укран з утвердженням фльварково-панщинно системи в кнц 60-х рокв XVIII ст. панвною стала вдробткова рента. На Волин селяни з загальним надлом в 14 16 волоки вдробляли 3 4

дн влтку 2 3 дн взимку. Провдну роль в економчному житт Украни продовжувало вдгравати сльське господарство. Хлборобство розвивалося в основному екстенсивне, за рахунок освоння пусток, лукв, заболочених мсць, нових земель у Надднпрянщин, Лвобережж, Слобожанщин, Пвнчному Причорномор. Хлборобство в Укран мало в основному зерновий характер.

Як ранше, культивували жито, пшеницю, ячмнь, овес, гречку, горох. Встановилася стйка структура посвв. У Галичин овес становив 34 обсягу посяного зерна, жито 24, ячмнь 16, гречка 12, пшениця 9 . Посви озимини займали 13 площ. У фльварках Правобережжя жито становило до 40 посяного зерна, овес 25 35, пшениця 10 12, гречка 12 13, ячмнь 9 12 . Зросли посви технчних культур конопл, льону, тютюну.

Поблизу мста Ромни створили зразкову плантацю, до яко приписали козакв Каплунвсько сотн. Органзацю робт займався французький майстер. У Схднй Галичин виробляли понад 20 тис. центнерв тютюну на рк. З кнця XVIII ст. почали вирощувати картоплю конюшину, ефективно розводити шовкопряд. Крм зернових технчних культур селяни вирощували багато городнх культур капусту, рпу, гарбузи, часник,

цибулю, баштанн культури, пастернак, хрн, петрушку. У фльварках магнатв зявилися парники. Вдбулися зрушення в садвництв. Зросли площ садв, зявилися нов сорти, почали застосовувати щеплення дерев. Сади були при кожному дом. Ними славилися мста Кропивне, Нжин, Полтава, Кив, а також монастир. У Галичин овочв, фруктв культивували мало.

Однак зростало господарське значення тваринництва. Наявнсть худоби визначалася внутршнми потребами господарств, розмрами орно земл, сножатей. Чисельнсть худоби була значною. Це пояснювалося двома факторами наявнстю багатих пасовищ великими запасами барди на уральнях. У фльварках Правобережно Украни тваринництво в основному використовувалося на потреби панського матку. Утримували в середньому ЗО 90 бльше голв велико рогато худоби,

20 70 свиней, 1500 овець. У Схднй Галичин на 100 га сльськогосподарських угдь припадало 8 волв, 7 коней, 13 15 корв, 9 свиней, 13 овець. У фльварках появилося молочарське господарство. Важливе мсце в господарському житт займало ввчарство. На розведенн овець спецалзувалося багато сл захдноукранських земель. На Лвобережж та Слобожанщин вирощували бльше озимого жита до 50 площ, на

Пвдн пшениц, на Волин озимо пшениц до ЗО . Для Галичини був характерним гречано-ввсяний напрям. Чернгвський, Стародубський, Сумський полки були головними районами посвв конопл. Чернгвський, пвденн полки, земл мж Днстром Прутом тютюну. В лсостепових лсових районах розводили переважно волв, у степових коней. Поряд з хлборобством тваринництвом дедал бльшу роль вдгравали сльськогосподарськ промисли бджльництво,

рибальство, мисливство. Селянськ та козацьк господарства залишалися натурально-споживчими, хньою основою було хлборобство. Однак потреба грошей для сплати ренти, податкв, купвл необхдних товарв змушувала селян козакв дедал бльше продуктв вивозити на ринок. Заможн козаки часто здавали землю в оренду. Значну роль в хнх господарствах вдгравали промисли, повязан з сльським господарством, обробка льону, конопл, млинарство, уральництво, а також з гутництвом, рудництвом, чумацтвом, торгвлею.

У карпатських районах в умовах недостатньо клькост орно земл основу господарства домнй становило промислове виробництво металургя та добування сол. Товарний характер селянських господарств обмежувало розширення фльварково-панщинно системи. Оскльки для забезпечення см хлбом необхдно було мати надл у 10 моргв , то бльшсть селянських господарств не могла виходити на ринок з свою продукцю. У ринкових вдносинах брали участь чиншов господарства, т, що мали не менше двох волв, орендар земл

у магнатв, селяни, як займалися ремеслом, торгвлею, чумацьким промислом. По всй Укран широко застосовувалася праця наймитв. В Гетьманщин плата найманих женцв становила пяту частину врожаю, молотникв десяту. Вдносини мж господарем наймитом регламентувалися звичавим правом. Використання вльного найму поднувалося з примусовим.

У деяких матках пвденно частини Лвобережжя застосовували переважно найману працю, яка використовувалась у козацьких селянських господарствах. У Галичин та Правобережж в кожному фльварку працювало до десяти постйних найманих паробкв. Поширилося челядництво праця у двор феодала замсть панщини без норми. Поступово вона перетворилася на рзновид примусового найму за оплату натурою грошима.

Постйним явищем став кабальний найм. Селяни купували в борг у шляхти хлб, волв, корв. При цьому укладали договр селяни вдробляли борг, працюючи на феодала. Отже, у сльському господарств Украни вдбувалися певн зрушення. Розширилися посвн площ, зросло значення зернового господарства, поглибилася спецалзаця окремих районв, важливого значення набули племнна селекцйна робота.

Садвництво, сльськогосподарськ промисли мали допомжне значення. Характерною рисою господарства магнатв Захдно та Правобережно Украни, козацько старшини було пдпримництво, використання наймано прац. Магнати вкладали значн кошти в органзацю виробництва. Товарно-грошов вдносини сприяли майновй диференцац селянства та козакв.

Заможн змцнювали звязки з ринком за рахунок продажу продукц свого господарства, промислово та торговельно дяльност, застосовували працю наймитв. Мало- та безземельн селяни формували ринок прац. Винекнення фабричних господарств у першй половин ХХ столття. У господарському житт Украни велику роль вдгравала промисловсть, у тому числ хатня, якою селяни козаки займалися у вльний вд землеробства час, виготовляючи насамперед вироби побутового призначення.

Вдбувався подальший розвиток мського сльського ремесла, що в умовах товарно-грошових вдносин з роботи на замовлення переросло у дрбне товарне виробництво. На його основ формувалось утверджувалося мануфактурне виробництво. Важливим показником розвитку ремесла в мстах була кльксть ремсникв, х професй. Внаслдок технчного прогресу мське ремесло вдосконалювалося, появилися нов галуз виробництва.

Ремсники обднувались у цехи. Дяльнсть цехв регламентувалася цеховими статутами, де контролювалися кльксть годин робочого дня, розмр плати пдмайстрв учнв, строки учнвства, кльксть сировини, що закуповувалась. Однак з розвитком товарно-грошових вдносин, розширенням ринку цехи не могли забезпечити попиту на мськ ремснич вироби, який насамперед задовольнявся партачами позацеховими майстрами. Набули поширення сльськ ремесла та промисли, як дедал бльше вдокремлювалися вд землеробства та нших

галузей сльськогосподарського виробництва. У селах зросла кльксть ремсникв рзного фаху, для яких ремесло стало основним заняттям, а не додатком до сльського господарства. Сформувалася нова соцальна група скупники, як ставали посередниками мж виробником споживачем. Широко користувалися послугами скупникв партач Львова, Острога, Луцька. Власники майстерень, купц перетворювалися на пдпримцв, а частина пдмайстрв, позацехов

ремсники на найманих робтникв. Створювались умови для переростання дрбного товарного виробництва у нову, вищу форму промисловост мануфактуру чи фабричне виробництво. Процес формування промислово-торговельного населення йшов повльно. У Галичин та Правобережж значна частина його була ноземного походження, що пояснювалося несприятливими для укранцв полтичними та соцальними умовами феодально-шляхетсько

Реч Посполито. Розвиток дрбного виробництва в мстах селах сприяв виникненню мануфактур. Найбльш переконливою точка зору, що мануфактурне виробництво в Укран пройшло дв стад нижчу, яка характеризувалася розвитком початкових форм мануфактур, вищу, коли почали панувати велик централзован мануфактури. Початков форми фабричного виробництва це переважно дрбн пдпримства, в яких подл в процес виробництва вдгравав уже значну роль, панувала ручна ремсницька технка,

а в деяких галузях почалася механзаця виробничих процесв. Так мануфактури були попередниками розвинених мануфактур, перехдною формою вд дрбного товарного виробництва до мануфактурного, х поява в найважливших галузях промисловост свдчила про початок мануфактурного пероду. Виникнення фабричних господарств вдбувалося двома шляхами дрбн пдпримства перетворювалися на велик самостйн виробництва, майстерн пдпорядковувалися торговому капталу, який активно проникав у виробництво.

Особливо сприятливим середовищем для виникнення мануфактурного виробництва були мськ та сльськ промисли. Вони не обмежувалися цеховими майстернями, тому були бльш придатними для впровадження нових механчних процесв, прогресивних форм органзац виробництва й прац. Найбльшими в економчному та вонно-стратегчному вдношеннях промислами володла держава. Однак в умовах фльварково-панщинно системи шляхта почала запроваджувати мануфактурне виробництво, використовуючи

не лише найману, а й крпацьку працю. Бльшсть вчених вважають, що крпосницьк мануфактури були свордним явищем, специфчною формою товарного виробництва, яке, розвиваючись в рамках феодалзму, широко використовувало натуральн ресурси маткв грунтувалося на прац крпакв. Технчною передумовою для зародження мануфактур в Укран було широке використання водяного колеса, що знаменувало перехд вд дрбного ручного виробництва до механзованого.

Млини обслуговували найман селяни. Поширена була оренда млинв мельниками, заможними селянами, козаками. Розвивалося винокурння. Сировиною для виготовлення горлки пива були жито, ячмнь, гречка, овес, пшениця. Дрбн уральн та пивоварн дяли в кожному фльварку, матку, сел Украни. Продовжувало розвиватися металургйне виробництво, найпоширеншою формою якого були рудн. Мсцем х найбльшого зосередження були Чернгвщина, Волинь,

Яноцька, Стрийська, Самбрська земл Руського воводства. У XVI ст. в Укран дяло 70, в першй половин XVII ст. 120 рудень. В Укранськй козацькй держав рудн старшини монастирв були пд суворим контролем Генерально вйськово канцеляр, на користь яко надходила десята частина вироблено продукц. Рудн Лвобережжя не перетворилися на велик металургйн пдпримства, причиною чого були бднсть сировинно

бази, низька яксть дорожнеча залза. Рудн не витримали конкуренц росйського залза. В умовах занепаду рудень х власники закрпачили рудникв. Зароджувалися розвивалися нов форми виробництва у ткацтв. Центрами його в Захднй Укран були Львв, Броди, на територ Волин Луцьк, Кременець, Володимир, у Гетьманщин пвнчн полки.

Технчною основою були ткацький верстат фолюш, ручн або при млинах. Виробництво органзовувалось у форм децентралзовано мануфактури. Пдпримствами фабричного типу були солеварн. Солян промисли розвивалися в Прикарпатт Перемишлянському, Дрогобицькому, Коломийському староствах Руського воводства. Володли ними держава, феодали, городяни селяни. з зростанням феодально залежност

селян м забороняли виробляти сль. Отже, наявнсть пдпримств з застосуванням певних технчних засобв, зокрема гдравлчного двигуна у вигляд водяного колеса, з початковим або виразним подлом прац й застосуванням наймано прац, значною товарнстю продукц свдчила про те, що в Укран вдбувався процес створення мануфактур. Вони виробляли бльшу частку продукц, що надходила на внутршнй ринок, охопили так галуз промисловост, як залзоробну, паперову, винокурну, скляну, поташну, селтряну,

будвельних матералв, борошномельну та н. Сформувалися кадри постйних робтникв. Найману працю широко застосовували в купецьких, козацьких селянських мануфактурах. Протягом XVIII ст. в Лвобережнй Слобдськй Укран вдбувався процес моноползац багатьох галузей промисловост. В Укран найрозвиненшим виробництвом текстильно промисловост було суконне. Бльша частина продукц припадала на мануфактури Лвобережжя

Слобожанщини 88,6. На мануфактурах Правобережжя виготовляли 7,7, а Пвдня 6,7 продукц. Значне мсце займали вотчинн суконн мануфактури, на яких виробляли 96 сукна. Зявилися мануфактури з виробництва шовку-сирцю шовкових виробв. Успшно працювала Кременчуцька, пзнше Катеринославська казенна мануфактура з виробництва шовкових, бавовняних, конопляних панчх, що призначалися для царського двору, а також продавалися.

У 20-х роках ХХ ст. зявилися перш паров гуральн. Велик гуральн здосконалшою технкою витснли невелик. У цукровиробництв почали використовувати машини для подрбнення цурових бурякв, гдравлчн преси, парову технку. Почалося мануфактурне виробництво збро. Виникнення великих розвинених мануфактур було тсно повязано з вонними господарськими завданнями Росйсько держави, з фнансовою допомогою, яку вона надавала промисловост. Царський уряд пдтримував пдпримницьк намагання. Держава надавала безпроцентн грошов позики, пдтверджувала

монопольн права власникв мануфактур на скуповування вовни овечих шкур, дозволяла мати власн ввчарн, завозити з-за кордону напвфабрикати. Держава була великим споживачем товарв мануфактурно промисловост, вона часто зобовязувала власникв мануфактур постачати своми товарами державн вдомства. Отже, в укранськй промисловост вдбулися велик прогресивн перетворення. На змну цеховому виробництву прийшла мануфактура.

На вдмну вд Захдно вропи, де снувала одна форма мануфактур на основ вльнонаймано прац, в Укран в умовах панування панщинно-крпосницько системи господарства працювали мануфактури, що грунтувалися не лише на вльнонайманй, а й на крпосницькй прац. Крпосна мануфактура була специфчною формою товарного виробництва, що здйснювалося на феодальнй основ. Викликана до життя розвитком товарно-грошових вдносин, вона сприяла розкладу феодалзму. Початок промислового перевороту в

Укран Особливстю соцально-економчного розвитку першо половини XIX ст. був швидкий занепад феодально-крпосницько системи господарювання, що проявлялось у розвитку товарно-грошових вдносин проникненн капталстичних вдносин у сльське господарство у руйнац селянських господарств у занепад крпосницько мануфактури, поглибленн розшарування селянства дедал ширшому застосуванн вльнонаймано прац та машин, у поступовому формуванн нових соцальних верств пдпримцв та найманих робтникв

у дальшому формуванн загальномперського внутршнього ринку. Наслдком кризи феодально-крпосницько системи господарювання було зростання товарност сльського господарства, поглиблення спецалзац окремих районв Украни у сльськогосподарському виробництв, розшарування помщицьких господарств, зростання дол банкрутуючих помщицьких матностей господарств, як поступово почали набувати торговельного характеру та запроваджувати використання нових сльськогосподарських технологй, технки.

Переважна бльшсть укранських помщикв вбачала можливост пдвищення прибуткв не в полпшенн методв господарювання, а в посиленн економчного та позаекономчного гноблення крпакв збльшувала панську рллю, переселяла крпакв з одн матност до ншо, вводила нов форми вдробткв та податкв тощо. У 1817 p. уряд почав створювати в Укран вйськов поселення, першими мешканцями яких стали селяни 13 селищ Змвського та Волчанського повтв Слобдсько-украшсько губерн.

У вйськов поселенц призначали переважно заможних козакв та селян, а незаможних переводили за меж вйськових поселень або призначали до тимчасових робочих рот. Мешканц вйськових поселень не мали права на земельну власнсть та особистих прав. У поселеннях обмежувалась торгвля, робочий день поселенця регламентувався, за особистим життям здйснювався суворий нагляд. Створення вйськових поселень пдривало зацкавленсть у виробництв.

Вони виявились малоефективними та невигдними. Розвиток промисловост в Укран першо половини XIX ст. проходив в умовах технчного перевороту, який розпочався в ЗО 40-х pp. завершився в 60 70-х pp. Наслдком перевороту стало утвердження фабрично-заводського виробництва. На середину XIX ст. воно утверджуться в металообробнй, текстильнй, тютюновй, склодувнй, паперовй та нших галузях. Цукрова промисловсть займала перше мсце у промисловому виробництв

Украни в першй половин XIX ст. Вона забезпечувала 80 виробництва цукру в Росйськй мпер. Друге мсце за обсягом виробництва займала суконна промисловсть. Важливою статтею доходв дворянства Украни було винокурння. У першй половин XIX ст. в Укран розвиваться вйськова промисловсть. Одним з найбльших заводв ц галуз був завод Арсенал у

Кив. Серед нших вйськових пдпримств слд вдзначити пороховий завод у Чернгвськй губерн, Луганський чавуноливарний завод, канатний завод та корабельню у Миколав. Особливстю мануфактурного виробництва в Укран першо половини XIX ст. було те, що основна кльксть капталстичних пдпримств розташовувалась у селах 72 в губернських мстах х було 10, у повтових 18 . Виняток становила

Пвденна Украна, де промислов пдпримства були розташован тльки у мстах. Важливу роль у розвитку торгвл вдгравало чумакування. 75 хлба, який вивозився з Украни через азовськ та чорноморськ порти за кордон, транспортували чумаки. Разом з чумакуванням розвивався водний транспорт. У 1823 p. на Днпр зявився перший пароплав, а в 1838 p. вже була створена

Днпровська судноплавна компаня, в якй налчувалось наприкнц 50-х pp. 17 пароплавв. В той же час на захдноукранських землях, що входили до складу Австрйсько мпер, панував не менш жорстокий колонально-крпосницький режим. У першй половин XIX ст. значно прискорився процес обезземелення захдноукранського селянства, збльшилися повинност, що х виконувало селянство панщина, данина, чинш, повинност на користь держави.

Жорстока експлуатаця поднувалася з насильством й сваволею помщикв та адмнстрац маткв. Розвиток капталстичних вдносин в аграрному сектор економки розпочався псля реформи 1848 р за якою було скасовано феодальн повинност селян. Скасування крпосного права вдбулося шляхом викупу, який селяни сплачували додатково до прямих податкв. Важливою ознакою утвердження капталстичних вдносин на сел було зростання товарност продукц сльського господарства, поширення нових методв землеробства.

Промисловсть на захдноукранських землях розвивалась надто повльними темпами, насамперед через вузьксть внутршнього ринку, обумовлену пануванням феодально-крпосницьких вдносин. Купц, що наживали велик прибутки на лихварств та спекуляц, не були зацкавлен у вкладанн капталу в промисловсть. В основному розвивались традицйн галуз промисловост соляна, залзорудна, тютюнова, лсова, срчана. У 1834 р. на Буковин дяло 29 водяних лсопилень. Реформа 1848 p. створила певн умови й для розвитку

капталстичних вдносин у промисловост почалося використання механчних двигунв, вдбувалося становлення фабрично-заводсько промисловост, започатковувався розвиток нафтово промисловост та залзничного транспорту. Отже, основним змстом, соцально-економчного розвитку Украни першо половини ХХ ст. був розклад феодально-крпосницько системи формування в надрах нового суспльного укладу. В сльському господарств це проявилося перш за все у спрямованост помщицьких заможних селянських

господарств виробляти продукцю на ринок. Крм того, свй звязок з ринком вони закрплюють органзацю переробки сльськогосподарсько сировини, тобто засновують промислов пдпримства. Проте капталстичн зрушення в сльському господарств до 1861 p. були ще слабкими. Основною сферою, де формувався новий спосб виробництва, була промисловсть. З кнця XVIII ст. на баз розвитку дрбнотоварного виробництва виника капталстична мануфактура, а згодом

фабрика. Провдну роль у промисловому будвництв вдгравали купецьк каптали. Розвиток капталстично промисловост супроводжувався створенням ринку наймано сили. Цьому сприяло розшарування селянства В умовах становлення товарного виробництва вдбувалося зародження нових класв буржуаз та найманих робтникв. Кадри робтникв формувалися на цей час переважно з селянського середовища. Буржуазн прошарки рекрутувалися з рзних соцальних станв дворян, селян, мщан, купцв, що йшли

шляхом пдпримництва. Товарно-грошов вдносини, як проникали в ус сфери виробництва, до певного часу лише стримували розвиток крпосного господарства. Згодом товарне виробництво почина пдривати пдвалини крпосницько системи. На цй основ загострюються соцальн суперечност, як з особливою силою проявилися в кнц 50-х на початку 60-х рокв. Перед краною постала нагальна потреба вдмни крпосницько системи, що дедал бльше гальмувала економчний прогрес.