Социология Гоббса (Укр.)

Соцологчна доктрина Гоббса. Вступ. Столттям генеальних людей називають 17 столття сторики флософ природнх наук. При цьому вони мають на уваз велику плеяду видатних вчених, як заложили фундамент тепершнього природознавства в порвнянн з попереднми столттями далеко просунувши суспльн науки, в особливй мр флософю. В сузр цих мен одне з найперших займа м я англйського флософа Томаса Гоббса. Як бльшсть прогресивних вчених того часу вн об ктивно був виразником нтересв правлячого

класу буржуаз, а суб ктивно ж вн рахував себе безкорисним шукачем стини, яка так необхдна всьому людству. В свой робот я буду намагатись бльш глибоко викласти вчення Т.Гоббса про суспльство та державу, яке на мою думку займа провдне мсце у всй доктрин. Соцологчна доктрина Гоббса. Томас Гоббс був одним з засновникв широко розповсюджено в 17-18 ст. буржуазно теор природнього права договрного походження держави.

Ця теоря виходила з зовсм нових принципв, вдмнних вд середньовчних, виходила з нових уявлень про людину, суспльство державу, котр були пдказан наукою, яка розвивалась матералстичною флософю. Буржуазн деологи 17-18 ст. в свой боротьб з феодалзмом ставили перед собою задачу встановити, як об ктивн необ ктивн основи, на яких повинне будуватись державний устрй, законодавча дяльнсть, вдношення мж людьми народами. Так об ктивн незалежн вд людських думок початки нео,хдно шукати не в божому прозрнн.

Гоббс говорив, що Христос не давав няких принципв права полтики. Не потрбно шукати ц початки в установленому законодавств, тому що воно тимчасове набуте часто залежить вд думок окремих людей. Необхдно шукати ц абсолютн вчн початки в самй природ. Загальний вирослий нтерес до природи втлився в особистий нтерес до людсько природи. Предметом флософського вивчення склада не дюче, установче право, яке правом феодального суспльства,

а природне право, подбне законам всього механзму всесвту. Природне право протиставляться снуючому, як виходячи з людсько природи, з цього ж джерела воно пзнаться людським розумом. Флософя в пошуках поняття держави як тако повинна вдрватися вд теологчного розгляду суспльних явищ. Флософи 18 ст в х числ Т.Гоббс, шукають пдвалини держави в ньому самому, вони хочуть вивести закони суспльства не з теолог, а з розуму досвду.

Подбно того, як природу хотли побачити такою, якою вона сну в дйсност, флософи 17ст. хотли бачити людину такою, якою вона в дйсност, вд природи. Цей дйсний чоловк, чоловк взагал став вихдною точкою для полтично критики феодалзма, феодального законодавства права. Людина , з одн сторони, стотою природи, природною стотою, принятим в загальну систему природи, пдлеглй загальнй необхдност закономрност. Як такий, вн представлявся рвним вд природи всм ншим людям, а нервнсть

людей оголошувалося як противне природ. З друго сторони, людина розглядаться як суб кт права в вдношенн з ншими людьми, в громадському середовищ. Звдси дуже пошерене длення Громадсько флосф на De homine Про людину та De cive Про громадянина, яко дотримувався Томас Гоббс. Людина, з точки зору Гоббса середня ланка мж природою та суспльством. Вн тло природи, фзичний об кт, вн також розумний творець

штучного тла - держави. Без знання людини та його природи неможливо зрозумти н освти держави, н елементв державного життя. Вчення про людину по тй причинн явля ведення до теор держави. При всьому деалзм сво теор суспльства Т.Гоббс виходив з нових для його часу основ. Вн включа людину в послдовнсть дй природнього механзму свту. Вн порвню людей з автоматами, котр мають штучне життя, з серцем замсть пружини, з нервами замсть ниток,

з суглобами замсть колес. Аффекти, пристрасть та прагнення людей Гоббс стараться зрозумти, виходячи з механчного процесу руху кров найтонших елементв в органзм людини. Все емоцйне життя людини ма свй початок в елементарному вдчутт бол або задоволення, котр за стиною не що нше, як рух всереден нашого серця, визван рухом або давленням зовншнього тла. Апетит, бажання, любов, вдраза, ненавсть, радсть, горе - так головн рухи людського сердця.

В залежност вд рзних помркувань вони мають рзн назви можуть представлятися в рзних комбнацях. Гоббс аналзу природу людини, його страст як щось незалежне вд конкретно-сторичних умов. Для нього емоц людини цлком вльн вд необхдного закону всесвту, вони раз назавжди дан в послдовност дй наслдкв, послдовною ланкою якого сама людська дяльнсть. Людська природа детермнована, вс якост особливост людей визначен законами природи, вони вчн незмнн,

як вчна незмнна сама природа. Але якщо пристраст та бажання усюди завжди одинаков у всх людей, то об кти пристраст сприймаються людьми по-рзному. Деяк бажають одного, це для них благо, нш до цього ж предмету вдносяться з вдразою, вн для них злом. Це залежить, на думку Гоббса, вд ндивдуально будови людини вд особливостей виховання. Вихованню, однак, вн не прида такого серйозного значення, як пзнше

Люк французськ матералсти. Головною причиною вдмност етичних норм , по Гоббсу, рзна будова людських органв чуття змни конституц людського тла. Тому Гоббс раху неможливим, щоб одн тж сам реч викликали одн тж сам бажання вдразу, ще менш можливо, щоби вс люди спльно вдчували бажання по вдношенню хоча би до одного об кту. Щож явля собою людина вд природи Як пристраст та бажання

В свох висновках Гоббс йшов порзно з звичними успадкованими вд Арстотеля Цицерона уявленнями про людину, як про полтичну тварину тобто суспльним. Гоббс вважа, що людина дякуючи свом пристрастям егостична по природ, що в нй вкладено вроджене прагнення все забрати соб, володти над всма. Жаднсть, жах, честолюбство рухають людською дяльнстю. Н про яке присутн людин appetitus societatis суспльне стремлння мови бути не може.

Людина людин - вовк. Такий основний закон взамовдносин мж людми. Гоббс шука пдтвердження свом поглядам на людину в стор перш за все в полтичних подях сво крани. При цьому висловлю ряд влучних характеристик, врних домислв. На бльшсть заможних - писав Гоббс я дивлюся як на людей, у яких нема очей н для чого, крм власно вигоди, як слп до вього, що не лежить на х дороз, як падають духом при однй думц про пограбування.

Причину громадянсько вйни в свой рднй кран Гоббс бачить не в суперечках про церковне вчення, а в боротьб за особист нтереси. Гоббс, подбно до деяких його далекоглядним сучасникам, визнавав, що громадянська вйна була перш за все боротьбою за особистсть. Гоббс показав, як верхи нового дворянства, верховоди Ст - партя грошового мшка - з поспшною жаднстю наживались на революц. Скажена спекуляця бля пископських земель, акцизи на вдкуп, податки, позики, в цьому буржуазному дл

далеко обганяли стару аристократю. Гоббс в Бегемот змальову, як богач лондонського Ст стали головним центром заколоту намагались побудувати державу, з керуванням подбне до Ндерланд. Грошовий нтерес, нтерес особистост рухав заколотниками в боротьб проти короля. В результат, в егостичнй людськй природ Гоббс вдкрива найбльш прост елементи, до яких можуть бути зведенн правила закони полтики. Вн був першим з представникв ново флософ 17 ст який зробив вихдним пунктом сво

теор всесторонню боротьбу ндивидв за сво матералстичн нтереси. В чому ж поляга реальна, сторична основа його людини, то людсько природи, яку змальову Гоббс Хоча Гоббс змальову нам людину взагал дедуцю його сутнсть з загальних принципв сво системи, у змальованн Гоббса знайшли сво вдображення, хоч в абстрактнй форм, нехай незалежно вд глибини розумння Гоббсом, картини суспльних вдносин людей цло сторично епохи.

Це була епоха початкового капталстачного накопичення, коли руйнувалися столттями встановлен вдносини, коли сотн тисяч людей виявились викинутими з звичайного життвого ритму ,коли майно накопичувалось на протяз короткого часу, а також швидко розорювалися люди, коли пограбування стали узаконеними, а бднсть офцйно визнавалась як зло в економц цло держави. Гоббс багато вгадав вдобразив характер народжуваного суспльства, суспльство тваринно конкуренц та ворогування.

В Англ процес утворення нового капталстичного ладу прийняв особливо жорстк варварськ форми, змг дати немало в пдтвердження думки Гоббса проте, що людина людин - вовк. Абстрактна людина Гоббса - це людина того суспльства, в якому, висловлюючись словами самого Гоббса, влада дещо почесне, а рабський стан, обумовлено необхднстю страхом, дещо ганебне, в якому багатство, жадбне стремлння до нього склада моральну цннсть людини.

Гоббс так само як псля нього Локк, був засновником зведення всх багатообразних людських взамовдносин до диного вдношення корисност. Вони вказували, що це мабуть метафзична абстракця виходить з того, що в сучасному буржуазному суспльств вс вдносини практично пдпорядкован тльки одному абстрактному грошово-гендлярському вдношенню. деалзм антисторизм в пдход до суспльних проблем у Гоббса поляга у тому, що людину визначено епохи з його моралю моральними якостями, людини-вовка, народженого

визначеними суспльними вдносинами, вн пдвв в ранг людини взагал зробив вихдним пунктом вс сво суспльно теор. Згдно природньо-правово доктрини, людина поза державою знаходиться в природньому стан. Тут пану природне право, продиктоване не богом, не людьми, а самою природою людини. Яким чином Гоббс змальову природнй стан На вдмну вд нших представникв природньо-правово теор, по Гоббсу, стан людей поза державою, тобто природнй стан, вйна всх проти всх bellum omnia contra omnes,

тому що тут, людськ пристраст нчим не можуть бути стриман. В стремлнн людини до задоволення особистих потреб, до максимлзац задоволення не зна няких перешкод. Щоб задовльнити сво пристраст людина не зупиняться н перед чим. Хижацтво та жорстоксть людини перевершу хижацтво та жорстоксть тварин, тому що, тварини псля насичення заспокоюються, людина ж голодна навть майбутнм голодом.

Людину наштовхують на насилля, крм того, так причини, як тваринам взагал не присутн недовра, любов до слави, жадбнсть влади. Природа створила людей рвними у спввдношенн фзичних розумових здбностей, пише Гоббс, дала кожному право на все. Але мати право на все в природньому стан - означа не мати някого права, тому що те, що ти по праву вважаш свом, другим вважа також свом. Ось чому головна характерна риса природнього стану поляга у вдсутност особистост, у вдсутност точного

розмежування мж мом твом. Для Гоббса, на вдмну вд бльшост теоретикв 17-18 ст природнй стан людського роду не тльки деяка сторична гпотеза про стародавнсть держави. Гоббс визна стан вйни всх проти всх природнм станом людей завжди всюди, нормальним виявленням людсько сутност. Держава лише накиду вуздечка на людськ пристраст. Всестороннй антагонзм природнього стану, змальований

Гоббсом, представля собою вираження стану суспльства, в якому загальна частина ндивдуальних товаровласникв виявляться як незаперечна або природна форма снування. Невпевненсть, золювання та варварство природнього життя людей вдобража реальну невпевненсть ворогуючу золяцю людей в суспльств, в якому загальний конфлкт матеральних нтересв необхдним наслдком способу виробництва. Вйна всх проти всх - це природнй закон буржуазного суспльства, закон, увчнений

Гоббсом. Вльна промисловсть та вльна торгвля на мсце пльг ставлять людину, звльненого вд пльг не пов язаного з ншою людиною навть баченням загальних зв язкв, породжують загальну боротьбу людини проти людини, ндивдуума проти ндивдуума Все громадське суспльство ця вйна, окремих один вд одного вже тльки свою ндивдуальнстю ндивдуумв, один проти одного взагал небриборканого рухом вд кайдан привлегй стихйних життвих сил. Цю форму проявлення вдносин мж людьми класового, антагонстичного суспльства

Гоббс перетворю в природню форму для всх часв всх народв. В цьому глибоко реакцйному змст його вчення про вйну всх проти всх, змст, котрим скористалась згодом буржуазна деологчна реакця до само епохи загнивання капталзму, коли ця теоря знову воскресла, як вираження тваринно ненавист проти соцалзму демократ. В буржуазному вчен про конкуренцю в мальтусовськй теор народонаселення ця теоря утвердилася в якост вчного природного закону суспльства.

Звдси - расистськ висновки, твердження, що боротьба очища расу, що вйни мж расами державами х природня правомрна функця т. п. Щож стосуться самого Гоббса то його флософська система вйна всх проти всх мала цлком визначений змст. Ця формула служила у нього транплном для його вчення про абсолютну владу держави, дино здатнй врятувати людство вд жахв природного стану. Люди неминуче повинн прагнути, по Гоббсу, вийте з природного стану.

Це прагнення - такий же закон природи, як нш закони людсько психки поведнки. Можливсть виходу закладена частково в пристраст, частково в розум. Пристрасть, яка робить людину схильним до миру, страх смерти, нстинкт самозбереження. Цей нстинкт виступа в кнц кнцв головним ршаючим з всх пристрастей. Разом з цим мпульсом виступа природнй розум, котрий пдказу умови котр пдходять для миру, на основ котрих

люди можуть прийти до згоди. Перший головний припис розуму говорить Слд шукати миру та наслдовати йому. Цей головний природнй закон, з котрого, по Гоббсу, випливають вс нш виробнич закони. Щоб досягти миру, необхдно вдмовитись вд свох прав на все передати х однй особ або груп осб, котр гарантують мир. Взамне перенесення прав здйснються у форм договору.

Звдси виплива слдуючий закон Люди повин виконувати заключен ними угоди. Природнй розум у Гоббса дикту необхднсть заключення договорв з метою точного визначення, що мо, а що тво, в цлях точного юридичного встановлення приватно власност. Необхднсть договорв необхднсть х виконання щоб уникнути вищого зла, визначаться як головний елемент повчальних доброчинцв громадського обов зку. Договр мж двома ндивдуумами у

Гоббса виступа прототипом всх форм суспльного життя, виконання договорв - фундамент всх громадянських обов язкв, справедливост, загально морал. Не важко зрозумти, що природнй розум вдкрива, у Гоббса, правову основу суспльно приватно власност. Пд договором у Гоббса криться суспльне обличчя товару, вся маса економчних актв обмну, як здйснюються в суспльств окремих товаровиробникв, зв язок мж ними.

Але дальше Гоббс наводить думку про це, що ц вчн закони далеко не обов язково здйснюються. До виконання х зобов язу лише сила. Повинна бути пише вн яка небудь примусова влада котра пд загрозою покарання, котре очкують люди вд порушення ними свого договору, примушувала в однаковй мр людей до виконання х договорв укрпила би ту власнсть, котру люди набувають шляхом взамних договорв взамн вдказу вд унверсального права. така влада може з явитися лише з утворенням держави.

Загальний змст цього твердження такий якщо природн закони це закони взамозв язкв мж власниками товарв, закони того, як потрбно жити щоб досягти добробуту, тобто багатства, власност, то для досягнення цього добробуту потрбна ще й охорона, потрбна безпека, гарантована сильною владою. Безпека вище соцальне поняття громадянського суспльства, поняття полц, поняття згдно якого усе суспльство сну лише для того, щоб забезпечити кожному його члену недоторкансть його особи, його прав, його власност

При допомоз поняття безпеки громадянське суспльство не пднматься над свом егозмом. Безпека ж, напроти, гарантю цього егозму. Гоббс один з перших висунув цю вимогу нового буржуазного суспльства, вимогу безпеки, за котрою скриваться не гарантя загального миру, а гарантя егозму, приватно-власних прагнень буржуаз. Поняття безпеки Гоббс пов язу з абсолютною владою держави, з повним перенесеням прав на владу. Влада, по Гоббсу, вида громадянськ закони, зобов язу людей до виконання за допомогою

сили. Якщо природн закони продиктован розумом, то основа громадянського права поляга у сил. Починаючи з Маккавелл, Гоббса, Спнози, Бодена та нших мислителв нового часу, сила вдображалась як основа права, тим самим, теоритично розгляд полтики звльнено вд морал, по стут справи був висунутий лише постулат самостйно трактовки полтики. Лише громадянськ закони, тобто закони, котр вида влада, природн закони - не рзн види законв. Гоббс в даному випадку чтко визнача що громадянськ закони не свавльною постановою

законодавцв, у всякому випадку не повинн ними бути, а тж сам природн закони, лише пдкрплен авторитетом силою державно влади. Природн закони - основа суть громадянських законв, вони не можуть бути н необмежен, н незмнен останнми. Громадянськ закони повинн напрявлятись природнми прагнути до добробути захисту громадян. В тм, що Гоббс бере природн закони - це абстрактне вираження нтересв буржуаз - в основу громадянського права, насрзь його прагнення обмеження його влади вд свавлля старо феодльно-монархчно держави, пов язати

державну владу визначену конкретною програмою в нтересах нових капталстичних вдносин. Теоря природного права 17 ст. мала визначенний змст, як теоритичне вдображення нтересв розвивающо буржуаз. Одним з революцйних моментв ц теор було визнання рвност всх людей вд природи визнання, що кожнй людин належать рвн права. Це визнання пдривало устрй, оснований на привлеях, воно означало вдмову вд початкового, богом встановленого длення на класи природженого права монарха на престл т.д.

Гоббс висува рвнсть всх людей вд природи, наслдуючи при цьому загальний принцип природно-правово доктрини. Вн проголошу рвнсть шансв на саму владу, виступаючи проти легитимзму з його твердженням про особлив права монархв на владу. Для Гоббса монарх звичайна людина, рвна з усма ншими людьми по свой природ, Вн лише уособлю абсолютну силу владу. Цим твердженням, Гоббс цлком визначено протиставля себе всм захисникам старо феодально монарх.

Гоббс визнача державу як одну особу вдповдальнсть за д яко зробило соб шлях взамного договору мж собою велико клькост людей, з цим, щоб ця особа, могла використовувати силу засоби всх х так як вона вважатиме за потрбне для х миру загального захисту. При цьому пд особою Гоббс розум не тльки одну людину монарха, але яке небудь збрання, раду уповноважених т.д. Цей або ц, хто носм ц особи, волод верховную владою в держав одержу назву суверена.

Вс нш являють пдлеглими. Держава деяке штучне тло, механзм, який живе штучним життям. Гоббс порвню державу з фантастичним чудовиськом - ггантом Левафаном. В амстердамському виданн Левафана 1651 вн люстру знаменит символчн зображення на передньому листку, коронованого гганта, котрий складаться з велико клькост маленьких людей, погляди яких звернен на його особу. В рисах обличчя гганта старались тод найти подбнсть з

Кромвелем. Хоча держава, по Гоббсу, ма договрне походження, Гоббс не визна договру мж народом та володарем. Гоббс намагаться остаточно вдкинути теологчне положення про провденцальне походження влади, обгрунтову необхднсть держави з ново позиц, суперечливо позиц апологетв феодально монарх. Але вн не переносить суверентету на народ не визна за народом права руйнування держави в цлях заключення нового договору як в 18 ст. зробив

Руссо. з ствердження що мж сувереном пдлеглими някого договору бути не може, випливало заперечення народного права на заколот повне осудження революц. Сам права верховно влади випливають у Гоббса не з договору, а з природних законв, тльки ними вони обмежуються. Договр продиктований розумум, змст його поляга тльки у добровльному пдпорядкуванн. Особливу увагу Гоббс придля питанню вол пдлеглих, накше непорозумння стиного змсту слова воля тягне

за собою, на його думку, руйнування держави. Гоббс виступа проти розумння вол, як вол вд всх влад керуючих. В держав люди сам зв язували себе штучними ланцюгами, котр називаються законами. Все, що заборонялось законом, люди не повин здйснювати, в ншому випадку вони пов язували себе законами добровльно виходячи з необхдност, продиктовано розумом. Це означа, що сама неволя здйсню порушення законв вираження вол.

В цьому вдношен воля одинакова, в монархчнй, в демократичнй держав. Теоря абсолютно влади Гоббса не , як це може здатись на переший погляд теорю повного свавлля володарря. Хоча вн оголошу суверена безвдповдальним перед громадянинами вн фактично пов язу його конкретною полтичною програмою, конкретними обов язками. За цю програмою можна побачити визначн класов задач. Головна мета держави, по Гоббсу, не просто забезпечення безпеки снування, але також забезпечення за

кожною людиною усього добробуту життя, набутого ним чесною працею, турбота про добробут громадян, правда, не всх громадян, добавля Гоббс накше це майже неможливо досягнути, але як можна бльшого числа громадян. Звдси одержум три основних обов язки суверена захист вд зовншних ворогв збереження внутршнього миру збагачення громадян. Ц три функц всецло вдповдали нтересам буржуаз земельно капталзовано аристократ. В цлому соцологчна доктрина Гоббса найбльш серйозним та смливим кроком вперед в порвнянн з теологчними

концепцями суспльства, теорю божественого права, який панував в епоху середньовччя. Але Гоббс в кнцевому рахунку залишився на деалстичних позицях розумння суспльства, тому що, природн причини держави вн виявив в розум людей, в незмннй людськй природ, яка була не чим ншим як вдображенням людини-користолюбця епохи першопочаткового капталстичного нагромадження. Соцологчна система Гоббса мстить той основний недолк котрий належить всй соцолог.

Не вмючи зрозумти простих таких початкових вдносин, як виробничих, соцологи брались прямо за дослдження вивчення полтики юридичних форм, наштовхувались на факт винекнення цих форм з тих чи нших дей людства на даний час - зупинялись на цм виходило так, нбито суспльн вдносини будуються людми свдомо. Цей деалстичний висновок, знайшов повне вдображення в де Social Contract суспльному договор, одним з засновникв якого

Гоббс.