Размещение продуктивных сил (Укр.)

Розмщення продуктивних сил Вступ. См рокв Украна виступа на свтовй арен, як незалежна вропейська крана. Молода держава отримала у спадок громздку неефективну постачальну структуру основних виробничих фондв, вичерпання збдненсть доступних родовищ корисних копалин, деградацю трудового творчого потенцалу кадрв та депресйну корозю в суспльств. Народне господарство пережива затяжну економчну кризу, що викликана не тльки труднощами постколонального розвитку втратою переходу вд командно-адмнстративно економки до

ринково, а й наслдком некомпетентност кервництва та вдсутнстю цлсно програми стаблзац виробництва яка б вдзначалася комплекснстю заходв на мкро макроекономчних рвнях. Щоб стати рвноправним рвно спроможним учасником загальновропейського процесу нтеграц та рацоналзац Украни необхдно докорнно перетворити або створити нову економчну систему перейшовши перехдний стаблзацйний перод, подолавши спочатку кризу економки вдкритись зовншньому свтов, усунувши бар ри, що, гальмують

торгвельних, науково-технчних культурних зв язкв з ншими кранами налагодити зробити активними взамовигдн економчн зв язки, насамперед з кранами-партнерами. накше кажучи в Укран ма бути створена економчна структура, сумсна з захдновропейською, здатна функцонувати в однй систем координат. Розмщення продуктивних сил РПС галузь економчно науки, що вивча специфчн, просторов аспекти вияву економчних законв. Об ктом вивчення продуктивн сили.

Продуктивн сили це система суб ктивних людина речових засобв виробництва елементв, що виражають активне ставлення людей до природи. У процес прац освоюються природн ресурси, вдтворюються умови снування людей, вдбуваться соцальний розвиток. Наука про розмщення продуктивних сил вивча територальну органзацю виробництва, яка обйма не просто розташування виробництва, але й елемент управлння. Розглядаючи РПС Украни, то, з одного боку, Украна одна з найбльших держав свту за економчним потенцалом.

Вона займа в вроп друге псля Рос мсце за територю й шосте за чисельнстю населення. За обсягом промислового й сльськогосподарського виробництва всередин 80-х рокв можна було порвнювати з Францю, Великобританю, талю. За такими видами сировини й виробництва, як залзна й марганцева руди, чорн метали, вуглля, електроенергя, металургйне та енергетичне устаткування, цукор, соняшникова оля тощо Украна посдала одне з перших мсць у вроп. У нас висококвалфкован науков й виробнич кадри.

З ншого боку, продукування нацонального продукту на душу населення стотно вдста вд багатьох розвинутих кран, пада природнй прирст населення. Причини такого стану мають соцально-економчний характер, що, загалом беручи, виходить за меж курсу РПС. 1. Населення зайнятсть. В Одеськй област укранцв 1433 тис. чол. 54,6 усього населення, росян 719 тис. 27,4 , майже 430 тис. представникв нших нацональностей 18 болгар 166 тис.

6,3 , молдаван 144 тис. 5,5 , врев 69 тис. 2,6 , гагаузв 27 тис. 1,0 , блорусв 21 тис. 0,8 . Демографчна ситуаця в област характеризуться тенденцю до скорочення загально чисельност населення, що обумовлена зменшенням рвня народжуваност, вд мним природним приростом та значним мграцйним вдтоком за меж област. Розглянемо таблицю природного руху населення Таблиця 1. Природний рух населення Одесько област у розрахунку на 1000 жит.

РокиНароджуванстьСмертнстьПрироднй прирст197014,210,43,8198513,714,4-0,7199 112,414,5-2,1199311,216,6-5,41995 12,7З таблиц ми бачимо, що починаючи з 80-х рокв Одеська область ма вд мний природнй прирст населення на 1995 рк склав 12,7, в тому числ мського 0,5, сльського 12,2, а в 1998 роц звичайно цей коефцнт ще збльшився. За показниками вдтворення населення область займа 11-те мсце в Укран з народжуваност, 2-ге з смертност 20-те за природнм приростом.

Показники природного руху населення вдрзняються у мськй та сльськй мсцевостях. Але як у мстах, так у сльськй мсцевост, коефцнт природного приросту негативний. Вс райони област мають вд мний прирст населення. Лише у м. Одес, Блгород-Днстровському прирст населення додатнй. На стан народжуваност смертност в будь-якому суспльств вплива комплекс соцальних, економчних, природних

та нших умов. Один з основних факторв, що визнача природний рух населення його вкова статева структура. Одеська область характеризуться вкрай несприятливою вковою структурою населення. З 80-х рокв, в област спостергаться процес старння населення. Середнй вк чоловкв за останн 15 рокв зрс вд 34 до 36,1 року, жнок з 41 до 42 рокв. Щодо статево структури, то у Одеськй област 45 населення чоловчо стат.

У формуванн населення област провдну роль, як уже зазначалося, вдграють мграц. Масштаби перемщення населення з сл в мста найбльш в кран. Основн ж напрямки визду населення за меж област Кивська, Внницька, Хмельницька та Чернвецька област. Мграцйн процеси суттво торкаються динамки основного джерела формування трудових ресурсв населення в працездатному вц.

Трудов ресурси област складають 913 тис. чол. 48,7. Таблиця 2 вмщу дан щодо розподлу працюючих в основних галузях народного господарства. Таблиця 2. Структура зайнятост працездатного населення Назва галузКльксть працюючих тис. чол.Частка вд заг. Клькост Промисловсть31023Будвництво553Сльське господарство26519Лсове господарство30,3Транспорт та зв

язок23318,3Освта, культура, наука9610,5Охорона здоров я, фзична культура, спорт та соцальне забезпечення573,2Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування231,5нш33123,2В перспектив, за даними ради по вивченню виробничих сил Украни, спостергатиметься значне скорочення клькост працюючих в таких матеральних галузях як сльське господарство, промисловсть, будвництво. На виконання обласно Програми зайнятост населення у 1998 роц вживалися заходи щодо полпшення становища

на ринку прац та захисту не конкурентноздатно категор незайнятого населення. За рк працевлаштован 15,1 тис. чоловк 130 до передбачених Програмою, виконували оплачуван громадськ роботи 7,7 тис. чол. 139, пройшли профнавчання 4,3 тис. чол. 119,9, надано профконсультацйних послуг 58,6 тис. чол. 116. Проте на зарестрованому ринку прац в 1998 роц продовжувалась тенденця зростання обсягв безробття.

Кльксть громадян, яким надано статус безробтного, порвняно з минулим роком зросла в 1,33 рази становила на початок 1999 року 29,5 тисяч чоловк. Рвень зарестрованого безробття за 1998 рк збльшився на 1,01 процентних пункта на 1 счня 1999 року становив 3,2 працездатного населення працездатного вку. З державного фонду сприяння зайнятост населення на допомогу по безробттю витрачено 5,8 млн. грн. Працевлаштування незайнятих громадян стримуться скороченням потреби в працвниках на пдпримствах област

та прихованим безробттям. З метою попередження масового некерованого безробття в 1998 роц в област розроблен та затверджен на сесях обласно, районних, мських рад регональн та обласна Програми зайнятост населення на 1999 рк. Середньомсячна заробтна плата одного працюючого за счень-листопад без сльського господарства в област становила 129,8 грн що на 5,6 бльше, нж у вдповдному перод минулого року, в листопад 130,6 грн. на 1,3 бльше, нж у листопад 1997 року.

Незважаючи на постйний контроль за виплатою зарплати, застосування натуральних форм виплати, в област заборговансть з зарплати працвникам закладв соцально сфери порвняно з початком року збльшилась в 2,6 рази. На 01.12.1998 р. вона становила 18,7 млн. грн. Особливо складне становище спостергаться в галуз сльського господарства. Станом на 10.12.1998 р. заборговансть з виплати заробтно плати склала 132 млн. грн. зросла в порвнянн

з початком року в 1,6 рази. В област склався багатогалузевий промисловий комплекс, провдне мсце в якому належить харчовй та легкй промисловост, машинобудуванню та металообробц, промисловост будвельних матералв. За вартстю валово продукц на першому мсц стоть харчова промисловсть, на другому машинобудування, на третьому легка. На територ област кльксть промислових пдпримств на самостйному баланс склада 434 пдпримства. З них електроенергетика 8, паливна промисловсть 1,

Чорна металургя 5, хмчна нафтохмчна 17, машинобудування та металообробка 108 з них машинобудування 66 та нш. В област споруджен теплов електростанц, працю нафтопереробний завод в Одес, який виробля моторне дизельне паливо, гас, бтум, мастила тощо. На територ област грничодобувна промисловсть. Видобуваться залзна руда, яка готуться транспортуться на марупольськ металургйн заводи. В Одес сталеплавильний завод та окрем ливарн цехи на нших пдпримствах

Одеси. окрем судноремонтн заводи в Одес. Видляться Одеський завод великого кранобудування, що виготовля дизельн крани вантажнстю до 100 т, Одеський автоскладальний завод причепи, напвпричепи, фургони. Сльськогосподарське машинобудування представлене Одеським заводом, який робить тракторн плуги, запасн частини й обладнання для сльськогосподарських машин.

Верстатобудування зосереджено в Одес два заводи, що продукують унверсальн верстати та верстати з ЧПУ. Промислов потенцали та матерально-енергетичн ресурси. Виробництво кноапаратури зосереджено на Одеському завод Кнап, полграфчне машинобудування, свтлокопювальн й електронно-граврувальн автомати в Одес. Хмчна промисловсть працю здебльшого на власнй сировин роп, солях озер лиманв, частково використову

привзну. Найбльш пдпримства Одеський суперфосфатний, Одеський хмко-фармацевтичний та фарбовий. Промисловсть будвельних матералв не досить розвинена, у значних клькостях видобувають лише вапняк-черепашник, на заводах виготовляють залзобетонн вироби, мяку покрвлю, лнолеум тощо. Цемент виробляють в област, проте його не вистача для власних потреб. Таблиця 3. Виробництво цементу, тис. т 199519961997267203242Целюлозно-паперова деревообробна промисловсть

зосереджена в змал. У легкй промисловост видляться текстильна галузь. Це Одеська конопле-джутова фабрика. Вовнян фабрики працюють в Одес. трикотажн комбнати в Одес. Взуття виготовляють також в Одес. Велике значення ма харчова промисловсть, що рунтуться на мсцевй сировин. Широко розвинен консервна, молочна, ефроолйна, рибна, мясна, тютюнова галуз.

Мясна представлена мясокомбнатами в Одес та змал. Так галуз, як маслоробна, молочна, сироварна, розташован рвномрно на всй територ област. В Одес працю потужний олйно-екстрактовий завод. Плодоконсервна промисловсть змальським та одеським заводами. Ранше в област працювало понад 20 виноробних пдпримств, найбльш й найвдомш з них були у Одес, змал, Блгород-Днстровському та н. У перод так звано боротьби з алкоголзмом частину з них закрили,

виноградники вирубали, тару знищили. Нин виноробн й виноградарськ пдпримства господарства починають вдбудовуватись. У област велик елеватори у Одес. Менше розвинена цукрова промисловсть зосереджена у Одеському район. Природньо-ресурсн потенцали. Одеська область розташована на пвденному-заход Украни. На пвноч межу з Внницькою та Кровоградською, на сход з Миколавською областями, на заход з Молдовою, на пвденному-заход частина державного кордону

Украни з Румуню. На пвдн пвденному-сход омиваться водами Чорного моря. До област належить острв Змний. Площа 33,3 тисяч км кв. 5,5 територ Украни. Населення 2638,2 тисяч чоловк 1990, 5,1 населення крани. Центр мсто Одеса. В област 26 районв, 17 мст, у тому числ 5 обласного пдпорядкування Одеса, Блгород Днстровський, змал, ллчвськ, Котовськ,

33 селища мського типу та 1140 сльських населених пунктв. Широкий вихд до Азово-Чорноморського басейну й великих рчкових магстралей визнача головн позитивн риси економко-географчного положення област зумовлю потужн транспортно-розподльчий рекреацйний потенцали. З положенням у степовй та лсостеповй природних зонах повязане головне природне багатство земельн ресурси. Територя Одещини дуже витягнена, з пвноч на пвдень вона простяглася вд 45 до 48 пвнчно широти.

Тому окрем частини помтно вдрзняються своми природними умовами. Бльша частина област лежить на Причорноморськй низовин на пвнч пвнчний захд Одещини заходять вдроги Подльсько височини. Поверхня здебльшого рвнинна, з нахилом з пвнчного заходу на пвденний схд, до узбережжя Чорного моря. Рвнину перетинають глибок долини рчок яри та балки особливо в межах вдрогв Подльсько височини де рзниця мж рвнем вододлв долин становить пересчно 100 м.

Чим дал на пвдень, тим спокйнший менш хвилястий рельф. Пвнчна частина област розташована у лсостеповй зон Украни, середня пвденна у степовй. У рунтовому покрив переважають звичайн пвденн чорноземи. Лсв мало, бльш-менш площ займають вони в лсостеповй зон. Клмат переважно теплий посушливий. Середньорчна температура тут коливаться вд 7,7 на пвноч област до 11,1

на пвдн. Безморозний перод трива вд 170 до 210 дб. Рчна кльксть опадв вд 350 мм на пвдн до 460 мм на пвноч. Природн умови сприятлив для вирощування найцннших сльськогосподарських культур озимо пшениц, кукурудзи, ячменю, проса, соняшнику. В пвнчнй центральнй частинах област добре ростуть цукров буряки, в пвденнй частин широко розвинуто виноградарство. По територ област протка чимало рчок.

Пвнчну частину займають басейни Савранки Кодими правих приток Пвденного Бугу, який тече по границ мж Одещиною Кровоградщиною. На пвденному сход протка Днстер який впада в Днстровський лиман велике водоймище площею в 360 кв. км розташоване в межах област. На пвдн нижня течя Дунаю та його Клйське гирло, по яких проходить державний кордон мж

Украною Румуню. На лвобережж нижнього Дунаю в долин мж Клйським гирлом та Днстровським лиманом чимало озер, серед них прсноводн Кагул, Ялпуг, Катлабух Китай. Рельф району в цлому не створю значних перешкод для механзац польових сльськогосподарських робт, будвництва промислових споруд, розширення мст селищ, шляхового будвництва, а невеликий загальний нахил поверхн сприя ригацйному будвництву.

Добре забезпечена Одеська область сировиною для будвельно ндустр рзномантними вапняками, глинами, кварцовими псками, грантами, мармуром, мергелем, каолном, вулканчними туфами. Будвельн матерали поширен скрзь. У численних соляних озерах та лиманах значн запаси солей натрю, хлору, брому, особливо у Сиваш, ресурси якого практично невичерпн. Сол озер та лиманв цнною сировиною для хмчно промисловост.

На пвдн Одесько област виявлено родовища нафти газу. Велике значення мають лкувальн гряз, ропа та мнеральн джерела району. Тривалсть безморозного пероду коливаться вд 160 170 днв на пвноч району до 250 днв на Пвденному берез Одесько област, вегетацйний перод вдповдно вд 215 до 297 днв. Район дуже посушливий. Максимум опадв на рвнинах влтку.

Часто трапляються посухи, що супроводяться суховями пиловими бурями, як завдають значно шкоди сльському господарству. рунти району рзномантн. Розмщення х ма добре виражений зональний характер. У пвнчно-захднй частин област поширен опдзолен чорноземи, у степовй зон мало гумусн чорноземи темно-каштанов слабо солонцюват рунти. рунти району мають добру структурну будову при застосуванн правильних агротехнчних методв обробтку та зрошення дають стйк висок врожа.

Грунтово-клматичн умови сприяють розвитку сльського господарства, а теплий клмат приморське положення перетворенню району на велику здравницю. Переважна бльшсть територ району розташована у степовй зон, лише на пвнчному заход частина й лежить у лсостеповй зон. Природна рослиннсть бльшо частини району степова. Пд лсом зайнято не бльше як 1,5 2,5 його територ. Важливе народногосподарське значення в житт област

ма Чорне море. На його узбережж знаходиться великий промисловий центр та порт Одеса. У водах цього моря водиться промислова риба кефаль, скумбря, пеламда, камбала, осетров, оселедц, бички. Найбльший вилов риби в Керченськй протоц, коли риба восени йде з Азовського у води бльш теплого взимку Чорного моря. У пвнчно-захднй частин Чорного моря росте водорсть флофора, з яко виготовляють агар-агар, що застосовуться

в харчовй промисловост. 4. Економчн зв язки Одесько област. Зовншньоекономчн зв язки за счень-листопад 1998 року Одеська область здйснювала з 82 кранами. За даний перод спостергаться скорочення обсягв експорту-мпорту товарв. Оборот зовншньо торгвл товарами област за счень-листопад 1998 року склав 186436,19 тис. доларв США, що на 36,0 менше проти вдповдного пероду минулого року.

При цьому обсяги експорту склали 99087,93 тис. доларв США, мпорту 87348,26 тис. доларв США, що, вдповдно, на 40,3 30,2 менше, нж за вдповдний перод минулого року. Коефцнт покриття мпорту-експорту становив 1,1 за вдповдний перод 1997 року 1,3. Найбльшу частку експортних поставок област становив текстиль та текстильн вироби 17,9 до загального обсягу експорту, де на одяг та предмети одягу припада 16,5 цього обсягу.

Значне мсце експорту серед груп товарв займа експорт живих тварин та продукц тваринництва 15,2, в основному за рахунок м яса субпродуктв 13,0. Питома вага експортованих машин та устаткування склада 12,7 з них механчних 12,1, електричних 0,6. На поставки продукц харчово промисловост також припада 12,7 експорту в тому числ виробв м яса, риби 5,6, продуктв переробки плодв, овочв 3,4, цукру 1,0, продуктв рослинного походження 10,3, продукц хмчно та пов язаних з нею галузей промисловост 5,7.

Трива процес зниження частки експортних поставок, як здйснюються за умови товарообмнних, тобто бартерних операцй. Товарообмнн операц пдпримства област здйснювали з партнерами з 28 кран. За счень-листопад 1998 року питома вага експорту за бартерних умов склала 7,6 проти 17,7 вдповдного пероду минулого року. Найбльша питома вага вд загального обсягу експорту серед товарв за умови прямого товарообмну у Росйську Федерацю 33,3, Блорусь 30,9,

Молдову 14,7, Туркменстан 4,3, Угорщину 3,6. Питома вага бартерних товарообмнних операцй мпорту у порвнянн з вдповдним перодом попереднього року зменшилась з 14,9 до 8,2. Найбльш обсяги мпортних надходжень по бартеру здйснювались з Росйсько Федерац 46,9 вд загального обсягу бартерного мпорту област, Блорус 31,1, Китаю 4,6, тал 2,3, Угорщини 2,0. 5.

Розмщення показники економки сльського господарства. Агропромисловий комплекс Внниччини включа в себе сировинну, переробну й обслуговуючу ланки. Його основна сфера сльськогосподарське виробництво посда провдне мсце в кран. Область характеризуться, з одного боку вдносно високим рвнем нтенсифкац, а з ншого зниженням темпв росту валово продукц протягом останнього десятилття.

Таблиця 4. Посвн плащ сльськогосподарських культур в Одеськй област за 1997 рк. Вся посвна площа, тис. гаЗернов культуриЦукров бурякиСоняшник44,532,80,27,4Сльське господарство ма зерново-тваринницький напрям з широко розвиненим садвництвом виноградарством. Структура сльськогосподарських земель така понад 81 припада на рллю, понад 13 на пасовища майже 1 на сножат. Таблиця 5. Наявнсть фермерських господарств в

Одеськй област. Кльксть господарствПлоща сльськогосподарських угдь, тис. гаУ тому числ рлл ,369,456,364,4Землеробство району продуку пшеницю, кукурудзу, соняшник та н. Впроваджуються посви на поливних землях. В основному вирощують соняшник повсюдно, цукров буряки у пвнчнй частин. Культивуються ефроолйн культури казанлицька червона троянди, рис, лаванда, шавля мускатна. Тут вирощують тютюн, грчицю, лкарськ рослини, пвденн конопл та овочево-баштанн культури томати, баклажани,

кабачки, огрки, перець, дин, кавуни. У район поширен сади та виноградники. Найбльше плодв збирають в Одеськй област. Вирощують ксточков абрикоси, вишн, черешн, сливи зернятков яблун, груш. Тваринництво ма молочно-мясний напрям. Таблиця 6. Поголв я худоби у фермерських господарствах в Одеськй област. Велика рогатаУ тому числ коровиСвинВвц та кози

Собвартсть основно продукц сльського господарства нижча, нж у середньому в Укран. Таблиця 7. Виробництво продовольчих товарв. Виробництво борошна, тис. тВиробництво цукру, тис. тВиробництво м яса, тис. тВиробництво ол, тис. тКонсерви, млн. ум. банок ,431,332,21025943У район можна видлити так сльськогосподарськ зони виноградницько-зерново-олйна з садвництвом молочно-мясним тваринництвом пвденн райони област. зерново-олйна з виробництвом

цукрових бурякв молочно-мясним тваринництвом пвнчн райони област. овоче-молочна примського типу навколо Одеси. виноградницько-тютюнова з молочно-мясним тваринництвом ввчарством. У район зрошено багато земель. Татарбунарська в Одеськй та нш зрошувальн системи. Одна з найважливших ланок народногосподарського комплексу Одесько област курортно-рекреацйне господарство. Сприятлив клматичн умови причорноморсько частини територ,

численн пляж, тепле море, лкувальн гряз та мнеральн води рзних типв визначають його державне та мжнародне значення. Найбльше значення мають бальнеологчн курорти Одеси. В Одеськй област 43 санатор пансонати з лкуванням, 16 будинкв пансонатв вдпочинку, турбази дитяч табори. Функцонують курорти Аркадя, Великий Фонтан, Каролно-

Бугаз Затока, Куяльницький та н. Вс вони в Одеському рекреацйному район. 6. Проблеми та перспективи РПС Одесько област. Народногосподарський комплекс Одесько област пережива складний перод, але враховуючи вищезгадан негативн тенденц област органи державно влади спльно з кервниками пдпримств та органзацй, науковцями та громадськстю продовжують роботу по полпшенню ситуац в економц област. Як перш кроки, запропоновано поступове яксне оновлення виробничого потенцалу.

Тльки в 1998 роц комплексно механзовано автоматизовано 17 дльниць та цехв, введено в дю 2 механзован потоков та одну автоматичну лню, одну гнучку виробничу систему та 23 металорзальних верстатв з числовим програмним управлнням. У счн 1999 року на пдсумковй нарад за минулий рк голова обласно державно адмнстрац окреслив основн стратегчн заходи по соцально-економчнй стаблзац, як передбачають збльшення обсягв реалзац готово продукц за грошов кошти зростання дохдно частини бюджету та пдвищення ефективност використання

бюджетних видаткв пдвищення рвня зайнятост населення та зменшення прихованих форм безробття зростання заробтно плати та поступове погашення заборгованост по виплат зарплати пенсй. Досягнення стратегчних цлей передбача формування чтких шляхв х реалзац, спрямованих на пряму та опосередковану пдтримку провдних галузей та пдпримств област по нарощуванню обсягв виробництва та пдвищенню його ефективност, зокрема в машинобудвнй реконструкця пдпримств, розширення виробництва та реалзац сльгосптехнки в легкй

промисловост стаблзаця виробництва та розширення випуску продукц на внутршнй ринок ринки кран СНД в енергетичнй розвиток малих генеруючих об ктв, широкий розвиток енергозбереження в усх напрямках галузях в будвництв розвиток будвельних енергозбергаючих технологй, створення технологй будвництв в м яснй та молочнй промисловост розробка та реалзаця механзмв стимулювання виробництва м яса в приватному та громадському сектор, структурна перебудова м ясо переробних пдпримств, пошук та розширення ринкового

збуту продукц в цукровй галуз реструктуризаця галуз, залучення нвестицй, переробка цукру-сирцю, освоння виробництва нових видв продукц в мжсезоння розширення зовншнх ринкв збуту цукру. Чтке послдовне виконання цих та нших важливих завдань розвитку господарства област дозволить впливати на хд подй, вдслдковувати негативн тенденц завчасно приймати коректн заходи по х упередженню. Висновок. Одеська область ма велике значення у виршенн проблеми нафти в

Укран. Опрацьовуються клька варантв транспортування нафти. Найоптимальншими доставка у порти Одеси танкерним флотом з кран Близького Сходу й пвденного Середземноморя, перевантаження в Одес й перекачування нафтопроводами на нафтопереробн заводи Херсона, Кременчука й Лисичанська. Частково нафта перероблятиметься на

Одеському нафтопереробному завод, для чого потрбна його реконструкця. Ця схема транспортування нафти забезпечуватиме економчну незалежнсть Украни завдяки можливост закупвл нафти в багатьох державах транспортування безпосередньо в Украну без транзиту через нш крани. Мережа нафтопроводв здатна транспортувати нафту з Одеси по Укран. Однак потрбно будувати другу нитку нафтопроводу, посилювати ряд нафтопроводв для великого

обсягу нафти Одеса Снгурвка з 19 до 45 млн. т Снгурвка Кременчук з 26 до 37 млн. т, а також переобладнувати польов станц для реверсу нафти. Перспективним для результативного геологчного пошуку геологчно розвдки шельфи Чорного та Азовського морв, де, як свдчать попередн дослдження, зосереджен значн й доступн для промислового використання мнерально-сировинн ресурси. Тут виявлено 11 родовищ газу та газоконденсату, майже 50 перспективних

нафто газових площ поклади залзно руди, численн поклади важких металв магнетитов, льмент-рутилцирконв та н. За попереднми оцнками, запаси нафти у шельф Чорного моря становлять 7 млрд. т. Укранський уряд пдписав угоду з англйськими фрмами про видобуток нафти Великобританя виготовля устаткування ма досвд видобутку нафти газу на глибинах понад 1000 м у Пвнчному мор. Спецалсти США у 1992 р. встановили втров установки для виробництва електроенерг в

Одеськй област. Аналогчн установки, як працюють у США, виробляють щороку по 1 МВт електроенерг. Вже в 1993 р. поряд з американськими були змонтован укранськ втров установки, виготовлен на колишнх вйськових заводах за американським зразком. Плануться в рамках конверс псля випробування виготовлених зразкв налагодити виробництво таких установок. Це дасть змогу значно збльшити виробництво електроенерг забезпечити роботою мнмум 6 тис. працвникв.

Перспективи розвитку економки Одесько област потребують наукового обрунтування розвязання ряду важливих проблем. Першочергового значення набува проблема водних ресурсв, яка в умовах посушливого Причорноморя важливим чинником активзац сльськогосподарського виробництва. Проблема загострються, оскльки в район нема необхдних джерел власних ресурсв. Серед сучасних природних процесв, несприятливих для розвитку сльськогосподарського виробництва активна

ерозя рунтв, прискорен лнйне розмивання та площинне змивання. На зрошуваних землях розвиваються вторинне засолювання, пдтоплення. Спостергаться замулювання водойм узбережжя Чорного та Азовського морв зазнають абраз, зсувв тощо. Важливими заходами боротьби з цими негативними процесами контурне землевпорядкування, створення полезахисних, водоохоронних протиерозйних лсосмуг, комплексна

мелораця, лсовдновлення, полпшення лукв, берегоукрплення, терасування, селенебезпечних грських схилв. Збалансований розвиток рзних нфраструктурних ланок господарства курортних комплексв, удосконалення управлння ними, забезпечення охорони рекреацйних ресурсв всього навколишнього середовища це основн завдання народногосподарського комплексу Одесько област. Розширення зовншньоекономчних звязкв потребу виршення важливих питань розвитку морського транспорту. Для цього необхдно забезпечити зростання вантажообороту

морських портв, створити нов глибоководн механзован порти з урахуванням перевезень Дунам.