Лексика української мови з огляду її походження і розвитку

Загальноосвтня школа I-III ступенв 24 Реферат Лексика сучасно укрансько мови з погляду походження розвитку Учениц 11-а класу загальноосвтньо школи I-III ступенв 24 Пархоменко Ольги м. Керч, 2005 План 1. сторя виникнення укрансько мови. 2. Походження укрансько та росйсько мови. 3. Украйнська та росйська мови сестри рдн. 4. Про деяк етапи нищення мови. 5. Слово не стоть на мсц 6.

Цкав приклади. 7. Укранська мова сучаснсть, новий погляд на збагачення нашо лексики. 8. Як адаптуються ншомовн слова в укранськй мов. 9. Висновок. 10. Список використано лтератури. сторя виникнення укрансько мови Нин багато хто покликаться на працю польського мовознавця, викладача Одесько гмназ в кнц минулого столття Михайла Красуського

Древность малороссийского языка, опублковану в Одес у 1880 р а в наш час передруковану в часопис ндо-вропа в переклад укранською мовою в Днпр 1991 р 10, у якй автор заявля про те, що малоросйська мова не тльки старша вд так звано старословянсько, але й вд санскриту, грецько, латинсько та нших мов. Подбн твердження часто трапляються в статтях та монографях сучасних авторв. Проте спроби вдсунути перод появи укранцв укрансько мови в далеке минуле аж до нашо ери породжу безлч

питань де саме жили стародавн укранц чому вони не залишили жодних археологчних комплексв сво культури, наявних в усх нших стародавнх народв Отже, сторю укранцв та укрансько мови поза часом простором поза сторю словянства взагал це значить вдриватися вд наукового грунту й лтати в хмарах мрй фантазй. Коли йдеться про виникнення укрансько мови як мови нашо нац, у свдомост багатьох сучасних шукачв прадавнх коренв укрансько мови у глибинах тисячолть до н. е. вона часто асоцються з сучасною лтературною мовою,

тобто тю, яка щодня звучить по радо й телебаченню, яку вивчають у школах, якою друкують книжки й газети т. п. Проте нацональна мова це не тльки спльна для вс нац лтературна мова, опрацьована майстрами художнього слова, але й мова народна, далектна, вдмнна в рзних далектних ареалах. Щодо походження сучасно укрансько мови няких проблем нема загальновдомо, що започаткував . Котляревський, а основоположником став Т. Шевченко вони почали писати сво твори народною мовою на основ

укранських середньонадднпрянських говрок. До . Котляревського Т. Шевченка снувала ствроукранська писемна мова Х ХV ст що сформувалася на основ давньоруський лтературних традицй впливу живого народного мовлення, а давньоруська писемно-лтературна мова виникла пд безпосереднм впливом старословянсько церковнословянсько мови, запозичено вд болгар разом з прийняттям християнства. Отже, цлком зрозумло, що коли ми говоримо про древнсть укрансько мови шукамо корння в глибин столть,

деться не про сучасний лтературний варант, а про народне мовлення, тобто про народн далекти. сторя народно-далектного мовлення складалася зовсм по-ншому. Воно розвивалося за своми внутршнми законами майже не залежало вд державного чи релгйного життя суспльства. Саме в народному мовленн виникли т специфчн фонетичн, граматичн, лексичн риси, як згодом стали характерними особливостями укрансько мови. Отже, дослдити походження укрансько мови це насамперед зясувати послдовнсть,

мсце час виникнення окремих укранських далектних рис, що поступово склали специфчну мовну систему середньонадднпрянський варант яко став основою сучасно укрансько лтературно мови. Загальновдомо, що сучасна укранська етномовна територя дллиться на три велик далектн масиви-нарччя пвнчне, пвденно-захдне, пвденно-схдне. На думку багатьох дослдникв, воно виникло лише в ХV ХV ст. на баз говрок переселенцв з Полсся особливо з

Волин та Подлля, як почали зявлятися на Середнй Надднпрянщин з Х ХV ст. До того сучасн пвденно-схдн укранськ земл були диким полем. Мова ж стародавнх полян хнх нащадкв, а також пзнш кивсько-переяславськ говрки мали виразну пвнчну полську далектну основу щоправда, деяк дослдники вважають ц говрки не повязаними з пвнчними, а самостйними, через що й усе пвденно-схдне нарччя вважають не новоутворенням, а стародавнм, хоч для цього на наш погляд,

не ма достатнх пдстав. Таким чином, можна сказати ще конкретнше щоб дослдити походження укрансько мови, слд зясувати мсце час утворення пвнчного та пвденно-захдного укранського нарччя. Коли ж починаться хня сторя Сучасна свтова славстика ма в свому розпорядженн надйн й опробован методи наукових дослджень далекого минулого, що дали позитивн й незаперечн результати. Зокрема, в жодного авторитетного славста нашо планети не виклика сумнвв снування в минулому давнього

спльнословянського прасловянського пероду, пд час якого прасловянськ племена мали бльш-менш однордну матеральну та духовну культуру користувалися близькоспордненими далектами з багатьма спльними рисами, як дали пдставу вченим ввести в науковий обг поняття прасловянська мова. Усе це збгаться з свдченням про словян стародавнх сторикв полтичних дячв Геродота V ст. до н. е Птолемея ст. до н. е Плня, Тацта ст. н. е готського сторика ордана

V ст. н. е. та н з археологчних дослджень наших зарубжних спецалств. Отже, слд завжди памятати, що укранська мова це одна з багатьох словянських мов, а укранц частина словянського свту. Словяни ж разом з багатьма ншими народами ндовропейц. сторичними, археологчними, лнгвстичними матералами доведено, що спльнословянський перод тривав приблизно до середини тис. н. е. Псля розпаду праспльнословянсько етномовно спльност у

V V ст. почалося формування схднословянських племен та х союзв, подальша консолдаця яких на рзних теренах Схдно вропи призвела до формування укранського, росйського, блоруського народв. З цього часу намтилися тенденц формування окремих схднословянських мов. За припущенням учених, схднословянськ племена, поряд з етнчними розходженнями, вдрзнялися також своми далектами. Разом з тим, цла низка фонетичних, граматичних, лексичних особливостей була спльною для всх

далектв. Саме так мовн риси й створювали особливий схднословянський далектний тип. Але вже в цей час протоукранська мовна територя була неоднордна виразно длилася на два етнографчно , врогдно, далектно вдмнн масиви пвнчний пвденний. Пвнчний масив, який охоплював Середню Надднпрянщину, Полсся, Волинь, Надднстрянщину й Прикарпаття вд Припят до витокв

Стиру, Горин, Случ, Тетерева й рпня, був частиною значно ширшого ареалу археологчно культури празько-корчацького типу V V ст Цей ареал у загальних рисах вдповда територ розселення склавнв, про яких розповда ордан V ст Нащадки празько-корчацько культури влилися безпосередньо в культуру Кивсько Рус. Пвнчний далектний масив став у майбутньому основою пвнчного нарччя укрансько мови. Пвденний протоукранський етномовний масив сформувався на початку

V ст у лсостепах Середньо Надднпрянщини, включаючи й середн теч Сули, Псла, Ворскли, а також у Надпоржж, по Днпру мж Тясмином Россю та в Прутсько-Днпровському межирчч. Цей тип в фрхеолог дстав назву Культура пеньквського типу, яка проснувала до друго половини VII ст. н. е. Ареал пеньквсько культури чтко збгаться з территорю антв, про яких повдомляють ордан та

Прокопй Кесарйський. У пвденному далектному ареал, на основ якого згодом сформувалося пвденно-захдне нарччя, виникла бльшсть фонетичних рис, характерних лише для укрансько мови. Отже, вдом нам з лтопису схднословянськ угрупування на територ нашо Украни у павнчно частини це дулби, бужани, волиняни, деревляни, поляни, сверяни, у пвденнй етномовнй зон частина полян, уличи, тиверц, бл хорвати на передодн обднання х у межах

Кивсько Рус являли собою територальн, полтичн союзи державного типу. Повного й остаточного злиття колишнх союзв у так звану давньоруську народнсть не сталося, спльно давньорусько народнорозмовно мови нколи не було. Термн давньоруська мова ма право на снування, але вживати його правомрно лише щодо писемно-лтературно мови, яка, поряд з церковнословянською, обслуговувала вс сфери державного життя була спарвд спльною хоч з певними регональними мовними особливостями для вс територ

Кивсько Рус. Не вс дослдники з цим погоджуються. Традицйне твердження про Кивську Русь як колиску трьох схднословянських народв не ма пд собою реального наукового грунту, його слд вдкинути як деологчну вигадку. Виразн мсцев протоукранськ особливост формувалися у галуз граматики, ситаксису, лексики. Як вдомо, унаслдок занепаду зредукованих ъ та ь виникло чимало фонетичних перетворень, спльних для всх схднословянських далектв, але значна кльксть цих змн у рзних далектних ареалах дала

рзн результати, що стали новими розрзнювальними особливостями окремих схднословянських мов, зокрема, стали притаманними лише укранськй мов перехд о, е в у нових закритих складах вл, кнь, пч, розвиток приставних голосних о, овруч, олжа, ржа, мла, поява сполучень -ри -ли- у позиц мж приголосними глитати, дрижати, поява форм типу вдкритий, рий, злий, шия, умийся, змна приголосних л вовна, вовк, товстий, помякщення приголосних з, ц, с у суфксах -зький, -цький, -ський польський, галицький, асимляця j мякими

приголосними як наслдок, х подовження життя, злля, збжжя, суддя, нччютощо. Отже, заключним етапом процесу формування укрансько мови як самостйно мовно системи був занепад зредукованих ъ та ь. Цей процес у пвденно-захдних протоукранських говорах завершився в першй половин Х ст. У протоукранських пвнчних говорах протягом першо половини Х ст а в проторосйських говорах лише в кнц Х ст. Формування укрансько мови, як нших схднословянських,

почалося вд прасловянського пероду розтягнулося на деклька столть. проте процес становлення схднословянських мов не був синхронним. Найранше вн розпочася з укрансько мови через те, що майже вся територя ниншньо Украни була частиною прабатьквщини словян, а нш схднословянськ регони в той час ще були заселен несловянськими племенами балтами та фнно-уграми. Отже, рубж Х Х ст. можна умовно визнати початком самостйно стор укрансько мови як мови укранського народу. Походження укрансько та росйсько мови

На думку деяких знавцв мови, укранська мова це далект росйсько мови, який сформувався внасвдок входження пвденноруських земель до складу Реч Посполито у другй половин ХV столття. Але це лише частково врно, бо все ж таки укранська та росйска мови мають лише дине джерело - старослов янську мову. Апологети ц теор посилаються, по-перше, на те, что населення Старослов янсько Рус розмовляло однею, старослов янською мовою, а , по-друге, наявнсть в сучаснй укранськй

мови слв польського походження. Розглянемо ц аргументи бльш докладно. Якщо прочитати хоча б деклька текств старослов янською мовою, то не можна не помтити, що до укрансько лексики вона ближча, нж до росйсько. Для приклоаду порвнямо хоча б деклька слв Ст сл. Укр. Рос. черленый червоний красный брашно борошно мука аксамит оксамит бархат мрежа мережа сеть челн човен лодка ковач коваль кузнец З наведених порвнянь неважко зробити висковок, що лексичною основою

укрансько мови старослов янська мова, а точнше, пвденний далект. Щодо впливу польсько мови на укранську, то заперечувати цей факт не можна. Але слд зауважити, що, по-перше, жодна в свт мова не розвиваться абсолютно вдокремлено вд нших по-друге, на формування укрансько мови помтно влинув насамперед тюркський чинник, а не польський слова тютюн, дах, рух, кавун, срник, кабак та багато нших тюркського походження , по-трет, в укранськй мов слова,

як не спвзвучн н польським, н росйським екввалентам. Наприклад Рос. Польськ. Укр. роза ружа троянда искусство штука мистецтво захватывать пориваць захоплювати отвращение встрет вдраза монах законк чернець священник ксьонз парох Наведен тут слова не могли утворитися внаслдок змшування польських слв з росйськими. Отже, укранська мова ма власний лнгвогенез, тобто еволюцю, що не притаманно жодному далектов.

До цього слд додати, що перш пам ятки укрансько мови вдносяться до ХV - XV столть, тобто на литовський перод, а не польський. Оповдання про бунт люципера ангелв, Хожден Богородиц по муках, Жит Святого Антоня Пустинножителя - твори, як написан ще в допольський перод мовою, яку ми зараз називамо староукранською. Тепер щодо ополячування укрансько мови та суспльства.

На кнець ХV столття, тобто псля укладення Люблнсько 1569р. та Берестейсько 1596р. унй бльшсть укранського населення складало селянство. Решта жила в мстах була за сом складом не тльки багатонацональною, а ле й багатоконфесйною. Городяни, як правило, об днувалися в нацонально-релгйн граомади польськ, нмецьк, укранськ, ретельно збергаючи е тльки батьквську вру, але й рдну мову.

Отже, в мстах полонзаця буле дуже обмеженою поширювалася переважно на укранську шляхту, яка склала менше 1 населення укранських земель. Щодо розпорошеного по численних селах та хуторах селянства, то полонзуючи цю верству за повно вдсутност засобв масово нформац та розгалужено системи освти було просто неможливо. До того ж сама шляхта навть не збиралася обтяжувати себе такою благородною мсю, як вчити польсько мови свох хлопв. Якщо розглядати будь-яку мову в сторичному ракурв, то слд зазначити наступне.

В пероди родоплемнного устрою суспльства та державотоворення мова сну включно у формах далектв. лише внаслдок становлення централзовано держави на основ одного або клькох далектв формуться загальноприйнята державна мова. Московська держава формувалася протяком XIV - XVI столть. Водночас формувалася мовва ц держави. До реч, фахвц назвають не старослов янською, а староросйською.

Отже, сну багато пдстав стверджувати, що укранц росяни були двома нацями, що вже мали власн традиц власн мови. Укранська та росйська мови сестри рдн У результат контактв мж мовами взамовпливи неминуч. Це не може викликати жодних заперечень, якщо певн слова чи звороти запроваджуються не штучно, а з вимоги самого життя, осдаючи на стале пдгрунтя мови ншого народу. Так росйська лексикографя поповнилася суто укранськими запозиченнями хата-лаборатория, хлебороб, стерня,

комнезам, незаможник, куркуль, повстанец, самостийник, делянка, заочник, косовица, доярка, пятисотенница, керманич, побратим, порожняк тощо. Навть численн найменування географчних одиниць пвнчного сусда перенесено з нашо мови Орловщина, Тамбовщина, Рязанщина, Смоленщина порвняймо Полтавщина, Кивщина, Сумщина. Живцем засвоно побутово-етнографчн укранзми девчата, кузня, жинка, горилка, криница, трембита, полонина, рушник, куманец т. н.

Деяк слова потрапили в росйську не в готовому, а в трохи змненому вигляд, як, примром, чрезвычайный, де до укранського прикметника звичайний додано старослов янський префкс чрез. Росйщення укрансько мови взагал та словникового складу зокрема вдбувалося за радянських часв не з добро вол нашого народу, а примусово, за наказом згори. Неозброним оком можна побачити, скльки ще й тепер у нас побуту слв висловв, створених на кшталт росйських або вживаних з не притаманним укранськй мов

значенням. Ц русизми почуваються тут так само впевнено, як у себе вдома. Про це вже писалося мовилося багато, але зрушень не помтно. Ось лише деяк з них виключення треба виняток, в залежност залежно, роговиця ока рогвка, сиворотка сироватка, уступка поступка, заключення висновок, оточуюче середовище навколишн, пополам наполовину, похожий схожий, тьотя ттка, кладовка комора,нерозбериха безлад, пшком пшки, плодотворний плдний, клюква журавлина,

жовтуха жовтяниця, швидше всього найшвидше, площадка майданчик, командировка вдрядження, учбовий навчальний, тим не менше а втм, проте, однак, рахувати вважати, жесть бляха, застнок катвня, купляти купувати, чолка чубчик, скряга скнара, прихожани парафяни, вмшуватися втручатися, головокружння запаморочення, добавляти додавати, дома вдома, жарений смажений Кальки можуть використовуватися тльки тод, коли в нашй мов нема потрбних слв висловв для позначення того або ншого предмета, стоти, явища тощо.

Але, як бачимо, все це звичайнсньк дублети питомих, широковживаних лексичних одиниць рдно мови, як не лише вдтсняють х на другий план, а й узагал витискують з загального вжитку. Про деяк етапи нищення мови За останнх триста лт невол московськ колональн власт видали понад триста указв та циркулярв, спрямованих на заборону навть на знищення укрансько мови, ц осел буття духу народу, найважлившого нацонального дентифкатора, з допомогою якого кожна наця вирзняться з-помж нших, усвдомлюючи

себе самодостатнм самочинним субктом стор. Започаткувалася ця тяжка руйнаця мови невдовз псля Переяславсько ради, коли московськ ченц й дяки прилюдно спалили на вогнищ перший том Четьй Миней Дмитра Туптала. Вслд за цю подю церковний собор у Москв 1690 року осудив заборонив до вжитку книги визначних укранських письменникв богословв С. Полоцького, П. Могили, С. Ставровецького Галятовського,

Л. Барановича, А. Радиволовського н. Оскльки угро-фнська, татарська мова, що панували у Московщин, для культурного розвитку були малопридатними, цар Петро наказав сво сатрапам замнити кирилицю на гражданку, яка зовсм не вдповдала фонетико-морфологчнй структур русько укрансько мови. Безцеремонно переписавши Граматику словянську Мелетя Смотрицького, московити закували нашу мову в чужу унформу силомць поднали

з граматичними законами росйсько мови, перервавши таким чином розвиток укранського правопису на два столття. Тод ж таки 1721 було запроваджено цензурування при друкуванн книжок укранською мовою. В Украну надсилалися московськ пдручники з суворою пересторогою для шкл з произношением росссийских букв и исправном на то употреблением. Це був перший смертний вирок укранськй книжц. За царювання Петра 1729 року зявився указ переписати з укран-сько мови на росйську вс державн закони

постанови, вивезти з Украни Гетьманщини архви та сторичн документи. А дещо пзнше 1753 за царським повелнням було накладено заборону викладати укранською мовою у славнозвснй на всю Европу Киво-Могилянськй академ. Щопять - щодесять рокв до Украни з Москови Петербурга засилалися грзн заборони на право друкування укранських книжок, зокрема пдручникв для шкл. Особливо ревно дбала про обрусение народов, щоб вони перестали глядеть как волки

из лесу, цариця Катерина . Це з вол запроваджено навчання 1783 з суворим застереженням о исправном и неукоснительном наблюдении как учителям, так и учащимся правил российского правописания. Попам дякам наказано правити в укранських церквах молитви службу Божу голосом, свойственным российскому наречию. Запопадливо заходилася цариця-цивлзаторка переменовувати назви поселень, аби в такий спосб прискорити вдчуження укранцв-малоросв вд сво стор.

Творення т. зв. словянорусько словеноросйсько мови на замну староукрансько лтературно мови, малозрозумло московитам, стало основою знаряддям формування общерусского языка, взагал ро-сйсько культури. При такй ситуац освчене укранство, розумючи заборону сво мови з народною фонетикою та далектною пвнчно-захдною основою, заходилося шукати порятунку шляхом компромсу - староруською мовою С. Полоцький, Г. Сковорода. Завдяки тому, що в духовних тайниках народу збереглися народн псн, школярськ

врш та нтермед, укранська мова раптом вибухнула Енедою . Котляревського, творами Т. Шевченка, П. Кулша, Г. Квтки-Основяненка та н. На духовне пробудження укран-ського народу Рося вдповла жорстокими репресями. 1817 року була закрита Киво-Могилянська академя як головний центр нашо культури.

Натомсть з метою русифкац вдкрито Кивський унверситет. Суворо заборонено вживати вислови Украна, укранський, знято з ужитку слова Малорося малороси, впроваджено назви Юг Росии та Южноруський, тобто русский. За браком мсця лише побжно згадаю найголовнш укази та розпорядження, за допомогою яких росйськ шовнсти вбивали укран-ську мову. Насамперед це сумно-звсний циркуляр мнстра внутршнх справ

Рос П. Валува 1863. Вн забороняв видавати пдручники, лтературу для народного читання та книжки релгйного змсту укранською мовою. Не менш зловсним був тамний Емський указ мператора Александра , яким категорично заявлялося украинского языка не было, нет и быть не может. Цим же указом заборонялося ввозити укранськ книжки з-за кордону, друкувати оригнальн твори переклади на том же наречии, окрм сторичних памяток та документв творв художньо лтератури, з засторогою,

щоб не было допускаемо никаких отступлений от общепринятого русского правописания. Зявився закон про заборону укранського театру друкування укранських текств до нот. Як завше, заохочувалося зро-сйщення укранського населення, але й тут не обходилося без певних заборон. Так, в указах 1869 1888 рокв писалося про доплату царським чиновникам в десяти юго-западных губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местных уроженцев.

Псля жовтневого перевороту 1917 року бльшовики, не змнюючи тактики царв, розробили далекосяжну стратегю знищення укран-сько мови, як головного нося - народ. Щоб якнайповнше виявити провдникв нацонально де, новтн крани впровадили в 20-х роках т. зв. укранзацю. Цього, як показав процес СВУ 1929, виявилося замало, тод Москва заходилася лквдувати резерв укранського нацонального духу - селянство.

Було вчинено небачений в стор людства геноцид - голод 1932-1933 рр який забрав близько 10 мльйонв селян. Разом з голодомором великим терором 1937-1938 рр. розпочався полтико-волюнтаристський наступ на внутршню структуру укрансько мови. 1933 року затверджено новий правопис. На фонетичному рвн вилучено лтеру , замнено грецьку тета на позначення Т. Позбавлено йотац голосних а, у, о я, ю, йо у словах ноземного походження аудиторя замсть авдиторя.

Щоб розхитати морфологчний рвень укрансько мови, було вчинено грубе втручання в флексйну структуру, зокрема вилучено закнчення И в родовому вдмнку однини менникв третьо вдмни радости - радост, любови - любов т. д. Зросйщення так глибоко вкорнилося в мовний органзм, що сучасн поколння трактують його як органчний розвиток укрансько мови. Варто згадати постанову ЦК КПРС 1983 року, за якою вчителям доплачували 16 вдсоткв надбавки до платн за навчання росйсько мови

лтератури в школах вузах. А як розумти рекомендац хрущовсько доби про вдмову за бажанням батькв вивчати укранську мову в школах Наш меч духовний Л. Баранович спрямували проти нас самих або, кажучи словами поета Що чуже - то наше. А що наше - нам же й чуже Наша доля ворожа Нас дорже - нашим ножем В. Стус. нин в незалежнй Укран ми зробили укранську свою державною мовою, захистивши збергши .

Але беручи до уваги так традегн факти стор треба пам ятати ще один важливий закон треба берегти, любити рдну мову та водночас поважати нш. Слово не стоть на мсц Воно безперервно рухаться з одн мови в ншу в нашй мов повно таких цкавих слв.До найбльших з кльксного погляду належать нмецьк. Вони так органчно адаптувалися в нашому мовному вжитку, що в багатьох випадках не сприймаються як слова ншомовного походження.

Це, наприклад, будувати, гаптувати, гамувати, коштувати, мусити, мордувати, мурувати, керувати, плюндрувати, вага, варта, груба, келих, кухоль, комин, лантух, ганчрка, кучер, крам, шафа, шина, смак, рятунок, рама, кмната, картопля, крейда, будинок та багато нших назв реалй, пов язаних з побутом рзними сферами давнх ремсничих виробництв. Нмецьк лексичн запозичення вживають також на позначення предметв, понять процесв у царин технки та будвництва верстат, домкрат, кельма, клейстер, клапан, кран, муфта, стамеска,

фуганок, шпунт, шланг, штукатурка, вйськово справи бруствер, гаубиця, гауптвахта, фрейтор, офцер, солдат, фельдмаршал, фланг, штаб, штурм, мистецтва арфа, балетмейстер, камертон, капельмейстер, лейтмотив, танець, друкарства абзац, кегль, форзац, шрифт, грництва шахта, шихта, штольня, штрек, шурф, торгвл та фнансв бухгалтер, вексель, касир, маклер, штраф, побутових речей ктель, фартух, футляр, ширма. Слова французького походження потрапляли до укрансько мови спочатку через польське, а потм росйське

посередництво. Тут бачимо суспльно-полтичну термнологю абсолютизм, альтернатива, асамблея, бюлетень, бюрократ, демонстраця, мпералзм, комюнке, нацоналзм, режим, саботаж, шантаж, мистецьк термни поняття акомпанемент, амплуа, ансамбль, балет, бюст, гравюра, натюрморт, рояль, шедевр, армйську лексику авангард, ар ргард, амбразура, арсенал, гарнзон, дирижабль, парашут, назви одягу, тканин, предметв побуту блуза, вуаль, велюр, драп, пальто, трикотаж, абажур, одеколон, ридикюль.

Цкав приклади Нижче наведено деклька ншомовних слв, до яких ми вже так звикли. Але кожне з них ма свою власну тамничу сторю Червона китайка Що це за тканина червона китайка Виявляться, що це шовк червоного кольору. Вд китайки китайсько тканини до слова шовк стелиться довга далека дорога, хоч виходять обидва слова з одного поняття китайський. У латинськй мов тканина звалася серкус китайська тканина, бо

Китай по-латин Серес. Потрапивши в середн вки до Сканднав, слово перетворилося на сельк, а прийшовши у нашу землю, стало звучати, як шлк росйське, шовк укранське. Тому застарле укранське китайка спочатку означало шовк кажуть, що завозився переважно цупкий синй шовк, а пзнше китайкою звалася бавовняна тканина, яка вироблялася в Рос. Атлас Схожа на шовк блискуча гладенька тканина атлас ма назву тюркського походження атлас гладенький,

рвний. В укранську росйську мови це слово могло прийти через польську або нмецьку мову звернть увагу на наголос, тканина атлас, збрник географчних карт атлас. Димка У художнх творах XIX ст. та в сучасних сторичних романах можна зустрти назву тканини, нам незнайомо, димка. У давнину цю тканину у нас не виробляли, завозили з Сходу. Назва походить вд турецького дим сорт тонко, легко, напвпрозоро тканини.

У свою чергу, це слово у турецькй мов запозичення з грецько, в якй було слово дмтос двонитяний, зтканий у дв нитки. Пзнше димкою звали товсту смугасту бавовняну тканину. Серпанок ще одна назва може нам зустрчатися в тих же романах повстях серпанок. Слово це теж позначало легку прозору тканину, з яко робили головн убори для замжньо жнки. Походить слово серпанок вд перського сарапак жночий головний убр.

Тканини давно нема, а от слово серпанок залишилося воно познача легкий прозорий туман, який по-росйськи називають дымка. Так живуть обидва слова в переносному значенн. Оксамит Якщо димку ткали у дв нитки, то оксамит у шсть ниток букв. значення цього грецького слова. У росйськй мов слово оксамит не збереглося його замнив бархат, в укранськй воно живе й дос, вживаючись у прямому й переносному значенн оксамитова сукня, оксамитов брови, голос, руки, шкра.

Ситець Такою ж давньою назва тканини, популярно в наш час, ситець. Оскльки це тканина, яка виробляться з бавовни, то цлком очевидно що вона у нас була привзною, заморською. Назва прийшла до нас з голландсько мови, в якй до невпзнання було перероблене слово вивезене з нд разом з тканиною, штс. Слово це у бенгальськй мов означало строкатий, пстрявий. Мабуть, ця тканина вдзначалася саме яскравими рзномантними барвами.

Синтетичн тканини нейлон, лавсан Дос мова йшла про тканини з натурально сировини шовку, бавовни. Та ось зявляються синтетичн тканини, вони стають модними, вдсуваючи на певний час на другий план тканини натуральн. Звдки беруться назви для цих тканин Ось як, наприклад, зявилося слово нейлон. Одна англйська фрма почала випускати нове синтетичне волокно, яке мало вже формулу й технологю виробництва, але ще не мало назви. Фрма оголосила конкурс на кращу назву волокна.

Було прислано на конкурс 350 слв. Серед них вибрали слово nylon найлен у нас нейлон. Вдтод 30 pp. XX ст. слово разом з новим синтетичним матералом швидко розйшлося по свту. Пзнше у рзних кранах тканини з цього волокна дставали неоднакову назву капрон СРСР, силон чехи, стилон поляки, дедерон нмц, релон румуни, ллон талйц, грилон японц. Ну, а слово лавсан виникло як скорочення повно назви мсця, де лавсан було виготовлено це

Лаборатория высокомолекулярных соединений Академии наук СССР. Крепдешин Та ось знову повернувся в моду крепдешин. А це що Запозичене з французько мови слово, яке означа тканина з Китаю. Так ми починали з китайки закнчумо нею, а все тому, що батьквщиною шовквництва багатьох тканин Китай, там шовк виробляють уже пять тисяч рокв. Укранська мова сучаснсть, новий погляд на збагачення

нашой лексики нтеграця Украни в мжнародний культурний та нформацйний простр зумовила швидкий процес оновлення лексики укрансько мови, особливо за рахунок запозичень та новотворв вд запозичень. Вдкритсть укранського суспльства, можливсть його громадян вльно подорожувати та значна кльксть туриств з-за кордону, участь укранських представникв у мжнародних мистецьких конкурсах, фестивалях, спортивних турнрах, посилення зацкавленост до вивчення ноземних мов, функцонування мжнародно комп ютерно мереж

Iнтернету визначають активне запозичання ново лексики в сучасних нновацйних процесах, яке, вдповдно, стимулю дискус щодо доцльност ншомовно лексики. Ця проблема вддавна була одню з найактуальнших. У ХХ ст. можливсть та й доречнсть збагачення лексичного складу укрансько мови внаслдок запозичень з нших мов визнавав .Франко. Hе варто усувати з укрансько мови слова тльки тому, що вони в росйськй, в польськй, в чеськй чи в нших слов янських мовах, зауважував вн, бо це значило би добровльно обскубувати

свою мову, а се ж не жадне крадене добро, а здобутки дйово прац, котр чомусь же народились повинн вийти на пожиток цлост 1. Михайло Драгоманов висловлювався про утворення нових слв-термнв вд коренв деяких слв укрансько народно мови як про один з шляхв формування науково термнолог, а також пропонував не боятися залишати ншомовн термни, коли вони вже вжились скрзь, прийняли народну фонетику дали од себе похдн 2. Сво теоретичн мркування вн використовував у письменницькй та науковй дяльност, особливо на сторнках

журналу Громада 1878-1881 рр який редагував разом з М.Павликом, С.Подолинським. У публкацях журналу на суспльно-полтичну тематику широко використовували запозичену лексику, особливо з нмецько та французько мов. Однак була разом з тим певна особливсть у використанн ншомовних слв нтернацональну термнологю супроводжували укранськими вдповдниками, причому на першому мсц могло бути як укранське слово, так запозичене.

Така практика мала на мет удосконалити укранську лтературну мову, збагатити лексикою на позначення абстрактних понять. У Нормах укрансько лтературно мови 1931 р. Олекса Синявський, у роздл, присвяченому запозиченням з нших мов, говорить, що з давнх-давен до словника укрансько мови заходили слова з нших мов, найбльше, звичайно, вд тих народв, що були в якихось стосунках з укранським Переймаючи вд них певн вироби, звича, умлсть, укранський народ разом переймав слова, таких

слв у нас, запозичених вд рзних народв в рзн часи, багато, тльки вони вже так унатурилися в мов, що х нхто й не вдчу як чуж 3. Безперечно, серед найновших запозичень завжди багато тимчасових, недовговчних, бо невдатних новотворв, як лтературна мова звичайно уника, однак чимало й таких, що вже цлком унатурилися навть переходять в народню мову 4. Тому лексичне запозичання цлком природним закономрним, але в межах лтературно норми. Hе треба лякатися чужих слв, якщо вони дають змогу точнше й повнше передати думку

справа тльки в тому, щоб не вживати х непотрбно 5. У процес мовно практики вдпаде все штучне зайве, а удатн новотвори та доцльн запозичення вживлюються й знацоналзовуються у мов, сприяючи розвитку. Словотворення в укранськй мов на меж ХХ та ХХ ст. вдобража не лише потреби в найменуванн нових реалй життя, а необхднсть освоння засобами укрансько мови численних запозичень. з неологзмв сучасност близько 22 найновшими запозиченнями, не враховуючи

при тому дериватв, що утворен вд ншомовних основ, а також тих, що вийшли за меж вузькоспецальних термносистем. Значна частка неологзмв-входжень з нших мов зумовлена тим, що у життя пересчного мовця входить багато предметв понять, як новими лише для нього та й для укранського суспльства в цлому. Велика кльксть нового в предметному у широкому розумнн слова свт часто приводить до того, що певна реаля приходить до нас уже з готовим найменуванням, яке закрпилось за нею у мовах тих кран, де вона

виникла або була створена. Укранська мова не встига запропонувати таку назву для нового предмета, яка б базувалася на нацональнй основ й уводила номнацю в лексичну систему. Таким чином, система укрансько мови, не маючи змоги освоти саму предметну реалю, намагаться освоти, натуралзувати ншомовну назву. У процес освоння формуються граматичн значення роду числа в словах вдео, пейджер, сканер, клон, шоу, плер, хакер, лоб тощо, утворюються деривати за допомогою власне укранських

чи спльнослов янських словотворчих афксв пейджерний, сканувати, клонований, лобювати тощо, зрештою, вичленовуються нов словотворч елементи з запозичень вдео -инг, веб -нет, шоу- тощо, ншомовн основи поднуються з питомими словами чи натуралзованими запозиченнями у складних словах нтернет-кафе, вдеоряд, вроремонт, веб-сторнка тощо. Цей процес об ктивним закономрним, бо проритет у створенн ново реал зумовлю проритет у номнац, що веде до експортування назви. Як адаптуються ншомовн слова в укранськй мов

У процес адаптац новтнх запозичень до сучасно лексично та граматично системи укрансько мови вагому роль вдгра хня здатнсть стати центрами словотврних гнзд. Серед сучасних неологзмв-менникв нов похдн вд ншомовних основ найчастше утворюються за допомогою суфксв сть конвертовансть, корумповансть, ментальнсть -ств- такий неологзм назива узагальнену ознаку або стан бестселерство бестселер, ксенофльство ксенофл, манкурство манкурт, спонсорство спонсор -зм изм- вампризм

вампр, катастрофзм катастрофа, лобзм лоб, нарцисизм нарцис, фанфаризм фанфари -ацj- графчно -аця бартеризаця, ваучеризаця, гумантаризаця, бюрократизаця, комунзаця, еротизаця, нвалдизаця, колгоспизаця, кримналзаця, мафозаця, мюзиклзаця. Характерною ознакою менникв на аця складнсть встановлення мотивуючих словотврних вдношень, бо вони словами з рзною формально-семантичною спввдноснстю, як вдбивають взамодю рзних способв словотвору, а також словотврних типв, х моделей семантичних пдтипв 6.

Hе виника труднощв при тлумаченн менника на -аця, коли у мов функцону дслово на означення певно д. Однак часто фксумо менники на позначення опредмечено д у той час, коли вдповдних дслв нема, не функцонують або снують на рвн оказонального слововживання. Як правило, це менники з запозиченими коренями. Суфкс -ацj- якраз часто словотворчим компонентом новотворв-менникв з значенням опредмечено д на баз ншомовних коренв. Саме словотворення вд запозичень з мов з яскравими ознаками аналтично будови напр.

англйсько, у яких головними засобами вираження граматичних вдношень службов слова порядок слв, зумовлю переважання менникв на означення д над власне дсловами. Для унаочнення проаналзумо один з новотворв. менник бартер запозичено укранською мовою через посередництво росйсько з англйсько, в якй слово barter ма значення 1мняти, обмнювати 2торгуватися 3товарообмн, мнова торгвля 7. Значення д чи предмета актуалзуться лише в текст.

Потреба означити нову для нас реалю, а саме прямий безгрошовий обмн товарами чи послугами, привела до запозичення слова бартер у значенн менника, тобто на укранському мовному рунт називалася не дя, а , умовно кажучи, опредмечений екввалент. Тому в мовленнвй практиц не виникло потреби в утворах типу бартерувати, бартерити укранськ слова мняти, обмнювати, мнятися, вимнювати тощо повнстю задовольняють потреби сплкування. Проте ншомовне слово бартер виступило як тврне для новотвора-менника на позначення

опредмечено д за значенням використовувати, впроваджувати безгрошов товарообмнн операц бартеризаця, в семантиц якого вказвкою на процесуальнсть суфкс-конгломерат -изацj- вд -зува- -ацj Таким чином, за формально вдсутност прямо мотивац дслово менник загальне типове вдношення не порушуться стадя дслова присутня у словотврнй послдовност, але не повнстю матерально виражена не зафксовано дслова, однак на нього вказу елемент дслвного суфкса -з Для творення нових дслв вд менникв найчастше використовуться

дслвний суфкс -ува- у межах продуктивних словотврних типв. Hайчисельншою група новотворв, як означають дю, результат або продукт яко названий мотивуючим менником 10. Hаприклад, аудитувати аудит депозитувати депозит лобювати лоб сертифкувати сертифкат спонсорувати спонсор продюсувати продюсер тощо. При творенн дслв за допомогою суфкса -ува- основа мотивуючого слова переважно повнстю входить у нове слово як от аудитувати аудит, демпнгувати демпнг, дозиметрувати дозиметр або

зазна усчення маркувати маркер, сканувати сканер. За таким типом утворюються нов дслова переважно вд запозичених менникв. Ц дслова перехдними. Hазви людей за родом дяльност, станом у суспльств, за зовншнми чи за внутршнми якостями часто мотивучими для дслв, як означають займатися тим або робити те, на що вказу особа, названа мотивуючим менником Серед неологзмв кнця ХХ ст. зафксовано лише клька таких дслв продюсувати продюсер спонсорувати спонсор, бомжувати бомж.

Однак мотиваця перших двох з наведених слв-прикладв не однозначна. Тут, на наш погляд, йдеться не про вдменникове творення дслова, а про запозичання дслвного кореня з ншо мови нефлективно, у даному випадку англйсько й про вдповдне оформлення його адаптацю на украномовному рунт за допомогою дслвного суфкса -ува Вдповдн менники на позначення особи, ймоврно позичаються паралельно й одночасно з дслвними коренями. Проаналзумо вдповдно до тако точки зору дслова продюсувати й спонсорувати.

Дслово produse pro djus в англйськй мов багатозначним означа 1 продукувати, виробляти, створювати 2 подавати, пред являти 3 написати, видати книжку 5 поставити фльм, п су 12. З значенням фнансувати, органзовувати, забезпечувати реалзацю мистецького проекту або будь-якого масового заходу цей звукокомплекс увйшов у систему укрансько лексики, вдповдно оформившись за допомогою дслвного словотворчого суфкса -ува- й формотворчого -ти produse -ува ти продюсувати кнцевий голосний е не вимовляться.

Особа, яка викону вищевказан д, називаться в англйськй мов продюсером produser суфкс -er вказу на дяча, а пд впливом численних запозичень виокремився з ншомовних слв в укранськй мов. Однак назва дяча не утворилася в укранськй мов за допомогою суфкса -ер ор а увйшла безпосередньо з англйсько. Отже, навряд чи можна виводити дслово продюсувати вд менника продюсер, хоча з усталенням слововживання можливим буде словотврний ряд продюсувати продюсер продюсування продюсерування продюсерський

продюсерство, у якому одиниц наступних рвнв створен вже вдповдно до деривацйно системи укрансько мови. Тому можна говорити про непохднсть в укранськй мов обидвох слв дслова, й менника. нше слово спонсорувати на перший погляд також вдменникового творення. Адже простежувано прозору мотивацю вд менника спонсор, основа якого очевидно повнстю увйшла в дериват. Однак докладний аналз слова у мов-джерел спростову попереднй висновок. В англйськй мов слово sponcor sponsе функцону як менник з значенням поручитель заступник

органзатор як дслово з значенням ручатися за когось влаштовувати, органзовувати концерти, мтинги, пдтримувати, субсидувати ншого дслова з тим же коренем словник не пода. Тому в укранськй мов позичене слово по-рзному оформилося як менник чоловчого роду вдмни з нульовим закнченням у називному вдмнку як дслово за допомогою суфкса -ува ти, який приднався до транслтерованого англйського кореня. Уже в укранськй мов вд зазначуваного слова утворилися похдн спонсорський, спонсорство,

спонсорування. Дслово спонсорувати в укранськй мов також перехдне Дебют видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Укранську абетку спонсорував фонд Вдродження, Виходить, що посадов особи, використовуючи народн кошти, можуть пдтримувати спонсорувати д комунств соцалств, залишаючися формально безпартйними. Аналогчно можна проаналзувати й нш дслова-новотвори, спввдносн з запозиченими менниками.

Якщо у процес адаптац новопозичених слв за допомогою суфксв продуктивними питом, ншомовн за походженням афкси, то у префксальному словотвор переважають нтернацональн елементи. Часто використовують при словотворенн ншомовн префкси анти- вживаться в новотворах, як називають реалю протилежну тому, на що вказу тврне слово антигуманзм, антидемпнг, антикомунст, антиурбанзаця, антиукранський, антимонопольний, антиконституцйний гпер- виявля надмрнсть вияву чого-небудь гпернфляця, гпердефцит

де- означа скасовування, припинення того, шо названо тврним словом дерадаця, депопуляця, демпералзувати, дедеологзувати, деколективзувати, декомунзувати, демфологзувати, деполтизувати екс- колишнй екс-радянський, екс-комунстичний, кваз- несправжнй кваздержавний, пост- пострадянський, постсоцалстичний, посткомунстичний, посттоталтарний, супер- супермодний, суперсучасний, супербагатий. У новотворах 90-х рокв ншомовний префкс супер- ма набагато вищу частотнсть, нж питомий над

Насамперед це пов язано з активзацю слв з елементом super як запозичен з романських мов особливо англйсько. Уже в укранськй цей елемент видляють як префкс унаслдок зставлення з безпрефксними словами суперарбтр арбтр, супермаркет маркет, суперлайнер лайнер, супертурнр турнр тощо. Агресивнсть запозиченого префкса а можливо, словесна мода виявляться в тому, що з його допомогою упродовж останнх рокв утворено чимало нових слв вд менникв з власне укранськими коренями супербагатй, супердержава,

суперзрка, суперцна, суперзнижка або вд давнших запозичень суперакця, суперполцейський, суперкоманда, суперклас. Протягом останнього десятилття увйшли в мову нов слова переважно прикметники, утворен за допомогою дериваторв-конфксв, у яких подналися ншомовний як правило, префкс та питомий афкси анти- -н- -ов -вськ- антидемпнговий анти- демпнг- -овий демпнг, антикорупцйний анти- корупцj- -ний корупця, антикультвський анти- культ- -вський культ, антирухвський анти- рух- -вський

Рух. пост- -ськ- -ницьк -ов- постчорнобильський псля Чорнобиля пост- чорнобил - -ський Чорнобиль, постзаколотницький пост- заколот- -ницький заколот, поствдлиговий пост- вдлиг- -овий вдлига, постмперський пост- мперj- -ський мперя. Показником словотврнно адаптац зростання клькост складних слв, в яких один з компонентв ншомовний за походженням. До найчастше використовуваних у сучасних новотворах ншомовних основ належать переважно

препозитивн ава авто a вд автомобль, авто b з лат. сам, агро арт бо веб вдео гео еко егерго вро нарко психо радо a- вд радо, радо b вд радаця, теле термо транс шоу- як правило, постпозитивн -крат, -кратя, -мен, -фобя, -фоб, фл, -шоу. На користь того, що дан ншомовн елементи при творенн нового слова усе ж коренями, а не афксами часто х називають афксодами з огляду на функцональну схожсть, свдчить той факт, що т з них, котр активзувалися або сформувалися недавно, можуть у новотворах виступати як у пре- так

в постпозиц. Наприклад, шоумен ведучий розважальних програм ток-шоу рзновид телевзйно програми, арт-студя мистецька органзаця й поп-арт напрям у сучасному мистецтв, енергоринок сфера збуту електроенерг обленерго обласна енергетична компаня тощо. Окрм того, ц словотворч елементи можуть поднуватися мж собою в нов слова без участ нших коренв авашоу, телемен, телеарт, вдеоарт, трансаеро та н. Окремо слд зазначити, що бльшсть слв з такими компонентами створювалися не в укранськй мов, а вже готовими

були запозичен з мов, де ц елементи функцонують як корен. Кореневсть х на укранському рунт засвдчують певним чином хитання в орфографчному освонн запозиченого слова випадки написання слв аватур, веб-сторнка, ток-шоу разом, через дефс не можна зводити лише до виявв неграмотност авторв текств. Це непрямий доказ того, що в свдомост мовцв ц ншомовн елементи маркован як корен, бо ж не виклика сумнвв н у кого те, що префкс потрбно писати разом.

Висновок Хоч нтенсивне словотворення та зростання кiлькостi лексичних запозичень явищем об ктивним та iсторично зумовленим, це приводить до зрушень у системi укрансько мови. Hавала нового лексичного матерiалу може мiстити в собi загрозу до порушення рiвноваги в мов, яка може втратити можливсть бути унверсальним засобом сплкування. Наприклад, скльки нформац можна отримати з такого речення

Придбавши в мобл-салон стартовий пакет, ваучер або скретч-картку, отримаш бонус 5 вартост покупки. П ять слв з дванадцяти у такому реченн потребують додаткового роз яснення мобл-салон крамниця, що торгу мобльними телефонами та супровдною технкою стартовий пакет клька предметв продажу, як пропонують купити одночасно з знижкою ваучер документ, який пдтверджу видачу кредиту скретч-картка електронна картка, яка да право користуватися заздалегдь оплаченими послугами що вартстю картки у будь-який час бонус премя,

приз, подарунок. Унаслдок невиправданого вживання ншомовних слв мова може втрати сво головн функц комункативну та нформативну. Список використано лтератури 1. Франко . Говоримо на вовка скажмо за вовка Збрання творв у 50-ти т. Т.28. К 1980. С.173, 175. 2. Укранець. Лтература росйська, великоруська, укранська галицька Правда. Ч.4. 1874. С.162. 3. Синявський О. Норми укрансько лтературно мови.

Львв, 1941. С. 151. 4. Синявський О. Норми С. 152. 5. Там само. С.219. 6. Скорська З. С. Словотврна структура похдних слв з рзною формально-семантичною спввдноснстю УМЛШ. 1986. 6. С.20. 7. Англо-укранський словник. К 1972. С. 64. 8. Возний Т. М. Словотвр дслв в укранськй мов у порвнянн з росйською та блоруською. Львв, 1981. C. 41, 53. 9. Муромцева О. Г. Розвиток лексики укрансько лтературно мови

С. 34. 10. Юрчук Л. А. Суфксальний дслвний словотвр Словотвр сучасно укрансько лтературно мови. К 1979. С.173. Возний Т.М. Словотвр дслв в укранськй мов у порвнянн з росйською та блоруською. Львв, 1981. С.28. 11. Юрчук Л. А. Суфксальний дслвний словотвр С.175. Возний Т.М. Словотвр дслв в укранськй мов С.

26-27. 12. Англо-укранський словник. К 1972. С. 403. 13. Аналогчно до батракувати вд батрак, вдьмувати вд вдьма та н. Див. також Юрчук Л. А. Суфксальний дслвний словотвр С.181. 14. Англо-укранський словник. К 1972. С. 500. 15. Юрчук Л. А. Суфксальний дслвний словотвр Словотвр сучасно укрансько лтературно мови.

К 1979. С.174. 16. Роднна Л. О. Суфксальний словотвр менникв у сучаснй укранськй мов Словотвр С.65. 17. Англо-укранський словник. К 1972. С. 457. 18. Webster s new world dictionary. Macmillan, USA. S. 605. 19. Григорй Пвторак. Коли ж виникла укранська мова сторя укрансько мови Хрестоматя. К. Либдь, 1996. С. 270-279. 20. Коваль

А. П. Слово про слово. К. Радянська школа, 1986. 284 с.