Брахманизм (Укр.)

БРАХМАН ЗМБРАХМАН ЗМ, етап розвиткурел г йно думки в нд приблизно 8-2 ст. до н.е зв язаний в основному зп зньовед йскою л тературою брахмани, араньяки, упан шади .Вед йск джерела брахман змуБрахман зм може розглядатися якрання стад я нду зму, головний зм ст яко склада ться в переход в д вед йско м фолог пол те зму до де диногобога-творця пот м абстрактного абсолюту, основи причини св ту. Цейперех д почина ться вже в

Р гведе . У деяких г мнах, особливо п зн х,виража ться незадоволен сть арха чною космогон ю, робляться спроби знайти диного творця св ту, бога, що по дну в соб властивост функц вс х бог в разом з тим переважаючого х. На цю роль у Р гведе висуваються р зн ф гури, найб льше ч тко богиня мови Вач, Вишвакарман бог-рем сник, Творецьусього якась косм чна людина Пуруша. Останн , по сут справи, ототожнен назван Першим зародком вселено або самим всесв том.

Один з г мн в X.21 визнача як причину св ту Праджапат Владика стот , ф гура якого ста центральною в брахманах, текстах, присвячених опису тлумаченню вед йськогоритуалу. У них Праджапат упод бню ться Золотому зародку Х раньягарбха всесв ту розум ться як ут лення косм чного жертвопринесення, що по дну всоб того, кому приноситься жертва, виконавця, саму жертву.Розчленувавши себе, Праджапат з сво х частин д св т як би розчиня ться вньому, над ляючи його сво ю

силою.БрахманиТака нтерпретац я космогон чногоакту, не пориваючи остаточно з м фолог ю, усе-таки далеко в дходить в дспоконв чного вед йского м фу про боротьбу ндри з Вритр й. Без сумн ву, вонав дбива вед йск уявлення про жертвопринесення як аналогу утвору св ту провеличезну потенц йну силу правильно виконаних ритуальних д й. Сам ц д поступово здобувають усе б льше значення, ритуал, будучи спочатку лишезасобом сп лкування людей

з богами хн м вза мним обм ном благами, ста зчасом нструментом маг чного впливу на бог в, п дпорядкування хн й вол жрец в. Укладена в ритуал сила, що з дну його з косм чними процесами,одержала назву брахман в д санскр. кореня брах рости , розширюватися , п дтримувати . Так ран ше менувався текст мантра, заклинання, молитва ,здатний уплинути на бог в, так стали менувати жрец в знавц в виконавц вритуалу священних текст в, тобто тих, хто волод в брахманом.

Вони утворилистан, або варну, духовних нтелектуальних л дер в старо нд йськогосусп льства, чий авторитет високий соц альний статус стали в цей пер однепорушно м цними. АраньякиОдним з головних занятьбрахман в-теоретик в стало осмислення паралел зму космосу ритуалу, символ чнетрактування ритуальних д й хн х деталей. М ркування на ц теми булизосереджен , кр м брахман, в араньяках, л сових книгах , призначених дляпустельник в. У них переважа нтерес до чисто розумових операц й з явля

ться дея внутр шнього, ментального жертвопринесення наприклад, подих прана осмислю ться як пранагн хотра узливання у вогонь за допомогою подиху .Паралельно розвива ться дея аскези як фактора жертвоприносини, нам чена вбрахманах, де Праджапат робить акт утвору св ту за допомогою тапаса, жаруаскетичних подвиг в.Упан шадиКонцепц я брахмана як косм чно сили одержу остаточне оформлення в упан шадах. Брахман безособова сутн сть,основа причина св ту.

В н не може бути н визначений, н описаний позитивно,в н, як говориться в Брихадараньяка упан шада , не це, не те нет ,нет . нше найважлив ше поняття вупан шадах Атман, ндив дуальний духовний початок у людин , його та мна суть.Хоча нод цей початок асоц ю ться з праною, житт вим подихом, усе-такипереважа тенденц я вважати Атман безт лесною, безособовою сутн стю, тотожно Брахману його називають також

Творцем, стиною, Чистим нтелектом . дея тако тотожност центральна в упан шадах, вища мудр сть склада ться, в дпов днодо х навчання, у усв домленн .Творц в упан шад хвилювали й нш питання, зв язан з людиною його сутн стю, його м сцем у св т . Серед них проблема життя смерт , обговорення яко приводить до вироблення концепц перероджень. Висловлю ться дея, що вт лення людини залежить в д його знань,але перевага в ц лому в дда ться точц зору, в дпов дно до яко ут леннявизнача ться д яннями карма людини в попередн м

народженн . Так оформля тьсянаст льки стотна для нду зму так само як буддизму джайн зму теор я карми.У зв язку з нею розвива ться ться сформоване ще у Ведахах уявлення про дваможлив шляхи людини п сля смерт . Т , хто усв домив тотожн сть Атмана Брахмана, йдуть шляхом бог в деваяна у св т в чного блаженства т ж, хто незнайшов щирого знання, йдуть по шляху предк в п тр яна , тобто знову зновув дроджуються в цьому св т .Досл джуючи природу людського Я , автори упан шад чимало м сця прид ляють житт вому подиху

пране , нос юпринципу життя, що ста одним з прояв в Атмана, а також проблем сну, щоприводить до теор трьох стан в ндив да. Ц стани пильнування, сон з снами,сон без сн в являють собою стад занурення в щире людське Я . Останняознача стан повно нерозчленованост , абсолютного спокою, безособовост тобто Атмана.Деяк п зн упан шади пропонують нетрадиц йн способи досягнення стини, зокрема, роботунад т лом,

чим заклада ться основа характерного для нду зму навчання йоги.З явля ться в упан шадах дея особистого бога. Згадуються Рудра Ш ва Нараяна В шну як ут лення Брахмана, що можна вважати важливою ланкоюстановлення власне нду зму.СмритиПоряд з рел г йно-ф лософськимитекстами в пер од брахман зму з явля ться ц ла л тература практично властивост , що в дноситься до категор смрити . Це всякого роду наставляння,що стосуються правил зд

йснення публ чних ритуал в шраута-сутри домашн хобряд в грихья-сутри , а також тексти, що трактують питання етики права дхарма-сутри . У центр цих текст в поняття дхарми закон , порядок , щоприйшло на зм ну косм чн й р те , знайшовши людський вим р, стало означати нет льки загальну упорядкован сть явищ косм чних, соц альних , але ще борглюдини, виконання нею сво х обов язк в, насамперед рел г йних.