Гроши (Укр.)

Гроши ТЕМА 1.СУТЬ ФУНКЦ ГРОШЕЙ. 1.Походження грошей. Наукова думка зна остаточносформован теоретчн концепци походження грошей з 17ст. Основн концепци походження грошей еволюцйна рацоналстична Вони доповнюють одна одну не протирчать. Еволюцйна концепця деклару, що грош виникли врезультат безпосереднього розвитку суспльства в конкретнй момент часу суспльн вдносини досягли рвня. коли виникла потреба мати

екввалент. сну багато сучаснх доповнень ФрдменНм Харсон, Кнапп, кембрджська школа. Згдно рационалстичнй концепц, поява грошей спричинена особливими обставинами суспильного розвитку. Оскльки вдносини товаровиробникв виступали як основа економчного укладу, то з боку виробничих вдносин здйснювався постйний вплив на механзм формування вартост. ншими словами, походження трошей слд розглядати в нерозривному звязку з розвитком форм вартост.

Бльше того розвиток форм вартост- причина виникнення грошей. Суспльн вдносини на конкретному промжку розвитку, коли вдокремлене снування товаровиробникв неможливе. На певному етап людство розум, що з загально маси продуктв прац видляються деяк найбльш популярн, володння якимида певн переваги, бльш швидко включаються в обмн. Стосунки на цьому щабл розвитку не мали сталого характеру, не були регулярними, носили випадковий характер.

Форма вартост на цьому етап називаться 2.випадковоюпростою, звичайною. На другому етап видиляться ряд продуктв прац з найбльшим попитом. В залежност вд дефциту того чи ншого продукту та конкретних традицй формуться ряд екввалентв, придатних для обмну на вс нш продукти прац. Форма вартост - повна розгорнута. Третй етап розвитку форми вартост характеризуться появою товару-еквваленту.

Форма вартост - екввалентна. Товар-екввалент не мав специфчних економчних характеристик, але за взамною згодою товаровиробникв приймався при обмн. Коли обмн набува постйного регулярного характеру, виника потреба в зручному економчному екввалент, якими стають грош. Потреби ринку набувають такаго важливого значення, що грошова форма вартост закрплються, а загальний екввалент - грош збереглися до цього часу. Мж рацоналстичною та еволюцйною концепцю багато спльного.

В них виникнення грошей - результат тривалого сторичного розвитку. Виникнення грошей пояснються розвитком товарного виробництва та процесу обмну. На основ концепцй походження грошей можна зробити висновки грош - не просто товар, а носй певних суспльнх вдносн. Саме формування цих видносин зумовило видлення грошового товару. грош як результат тривалого розвитку грошей та вартост не застиглим явищем, вони постйно розвиваються за суттю за формами. грош

не можуть бути скасован чи зминен угодами людей або ршенням держави, 3.поки снують адекватн грошам суспльн вдносини. 2. Cуть грошей. Грош - загальний екввалент абсолютно лквдний товар. Грош - специфчний товар, що ма властивсть обмнюватся на будь-який нший товар. Товарна природа грошей та х екввалентна форма визначаться х походженням.

Псля закнчення формування грошей товарним носм грошей виступали в натурально-речовому вираз золото та србло. С З, виступаючи як звичайний товар, визначали товарну прирду грошей. Суспльну рольгрошей С З виконували за сумсництвом, але товарна природа грошей витка не з належност благородного металу до товарй, а визначаться мсцем грошового еквваленту в економц. Коли роль грошей виконувало З, являючись носм грошово сут, воно одержало подвйне снування як товар

як грош. Подвйнсть сутност З на цьому етап виявлялась у його мновй та споживнй вартост. Виконуючи роль споживно вартост для конкретно людини, З виступало як носй суспльно вартост. Мж конкретною загальною споживною вартстю З виникла суперечливсть, Якщо воно викону роль конкретно вартост для людини, це виключа можливсть використання його як загального засобу обмну. Суперечнсть загострювалась.

Задовольняючи потребу використання З як Г, суспльство змушене вдмовитися вд використання З як товару Для виршення ц проблеми вихд був знайдений на шляху деалзац грошей. Найперший прояв цього процесу в товарному обгу, бо при обслуговуванн руху товарв вдмовитися вд характеристики З як З найлегше. Товарний обг найменше вимагав вд З його характеристик як благородного металу. Оскльки обмн товарв носить миттвий характер, виникла можливсть замнити

З як товар З як грош, грошовими знаками. Т. ч. потреби товарного обгу були задоволен. а З як грош втратило сво якост як благородний метал. Протирччя товарного обмну. як були виршен за допомогою грошей вартсть мнова вартсть абстрактна конкретна праця суспльнонеобхдн та дндивдуальн витрати прац До виникнення грошей б-який товар-екввалент не втрачав цих протирч. Тому ,виконуючи екввалентну роль, товар залишався товаром.

З появою золта як загального товару, вдмовою вд деяких його характеристик як благоодного металу для виконання функц обмну, протирчча, властиви золоту як товару втрачали свою гостроту. В золот як грошах загальна споживна вартсть дентична вартост, тому золото як грош цнн для людства з точки зору х властивост обмнюватися на б-який йнший товар. Вартсть золота, н. словам. виражалася х споживною вартстю для людей.

Оскльки вартсть б-якого товару результат суспльних витрат.на його виробництво. а для конкретно особи при обмн ма значення тльк екввалентна сутнсть грошей, виника можливсть поступового виршення проблеми протирчча конкретно та абстрактно прац, втлено в грошах. Оскльки при обмн товарв для товаровиробника важливо тльки скльки вартий товар саме для нього, суспльн витрат на виробництво грошей його не цкавлять. Тому товар набува властивостей, коли суспльнонеобхдн

витрати виступають як ндивдуальн. 3. Фрми грошей, х еволюця. Змоменту появи четверто форми вартост - грошово - товарний обг ставить нов вимоги до еквваленту. Оскльки обмн натуральними продуктами при збльшенн обмв виробництва ста незручним, виника потреба у економчному засоб обмну. Перша реакця на ц вимог- поява блонно монет - перша форма грошей. Вони карбувалися з рзних металв и х характерною особливстю було х виготовлення з сумш благородних неблагородних

металв. Блонна монета широко використовувалася вже в умовах феодалзму. Монета вперше зявилася, коли окрем товаровиробники для полегшення обмну товарв отримали дозвл на виготовлення металевого еквваленту. Карбування монет було стихйне. не було заканодавчого обмеження для випуску х в обг. Спочатку монети карбувалися з рзних металв були рзними за формою, вагою зовншнм виглядом.З часом виявилось, що певн метали, монети з якихмають бльшу мцьнсть. довше збергаються т. н.

Товарне виробництво зростало зазначен характеристики набували особливого значення. На певному етап вд рзномантних металв при виробництв грошей суспльство перейшло до србла золота з причин х особливих якостей. Закрплення в обгу золотих србних монет в економчнй лтератур наз. бметалзмом. З появою масштабних операцй обмну висуваються нов вимоги до грошей.Найбльшою вимогою ста економчнсть. Завдяки конкретним фзичнм та хмчним якостям роль еквваленту закрплються

за золотом. характеристики золота здатнсть довго збергатися портативнсть однорднсть особлив фзичн та хмчн якост вдносна рдксть у природ На певному етап розвитку товарного виробництва кльксть золота та можливост його потунцийного видобутку почали вдставати вд темпв зростання виробництва товарв, золота почало невистачати для зодоволення потреб товарного обмну. Товарний обг вимушений пристосуватися до ншого загального еквваленту, виникли паперов грош.

Перша поява паперових грошей у Кита, у Захднй вроп паперов грош затвердилися у обгу в 16-17ст. З початку - паралельний обг золотих та паперових грошей. Головна причина неможливочт вдмови вд золотих монет - нацональн традиц. Паперов грош - нерозмнн на метал знаки вартост, що надлен державою примусовим курсом обовязков до застосування у всх видах розрахункв та платежв. На вдмну вд повноцнних грошей монет, номнал реальна вартсть паперових

грошей не спвпадали. Паперов грош - перша вдома неповноцнна форма грошей. Кредитн грош вдрзняються вд паперових грошей механзмом емс. Мотив 7.для х випуску в обг - наявнсть конкретних програм обктв, що потребують коштв. На вдмну вд паперових, кредитн грош повинн мати пд собою конкретну товарну основу. Теоретично кредитн грош мстять у соб механзм обовязкового повернення до емтента.

На практиц в умовах зростаючих бюджетних дефцитв кран вдбулося поступове стирання меж мж паперовими та кредитними грошима. З причини фактично втрати здатност повертатися до емтента кредитн грош в обгу перетворилися на паперов. Найбльш вдом кредитн грош у обгу вексель чек В обгу розрзняють готвков допозитн електронн форми грошей. Сучасн платжн засоби затвердилися в обгу завдякивпливу держави.

4. Вартсть грошей. Реал свдчатьпро роздвоння вартост грошей як грошей грошей як товару. При виконанн золотом функци загального еквваленту його вартсть як товару раегувала на змну потреб в цьому товар. Якщо розглядати грош як грош, то додатковий фактор змни х вартост - змна суспльних потреб в грошах, динамка золотих запасв, попередн заощадження та н. Найбльш чуттво реагувала на змну вартост золота монета.

Пд вплвом обгу зменшувалася цннсть монети стиралась, деформувалась та н але номнальна вартсть монети не змнювалась. Т. ч. монета продовжувала бути засобом обгу платежу. Номнальна реальна вартсть монети могли не спвпадати пд впливом 8.розвитку видобування золота.Вартстьмонети могла зменшуватись,але деякий час суспльство продовжувало приймати як повноцнну. Економчна теоря поясню нерцйнсть номнально вартост золота як грошей в порвнянн з золотом як товаром

факторами сну звязок золотих монет в обгу з рвнем цн на товари втручання держави в грошове господарство у субктв ринку зроста вдчуття гарантованост вартост дано монети. З переходом до неповноцнних форм грошей номнальна реальна в постйному дисонанс не спвпадають. сну беззаперечний звязок мж змною вартост грошей економчними процесами. Знецнення грошово маси в час може розглядатися як причина економчних роблем навпаки.

Функц грошей. Видляють пять функцй грошей мра вартост засб обгу засб платежу засб нагромадження свтов грош Мра вартост - функця, в якй грош виступають як засб вимрювання вартост товарв засб х порвняння. Завдяки цй функц вс товари стають яксно однордними кльксно вимрюваними. За умов обгу золотих монет снувала категоря масштаб цн- вагова кильксть благородного металу, що прийнята в держав за грошову одиницю. З переходом до неповноцнних грошей масштаб цн вмира, бо держава закрплю

за грошовою одиницею курс,який не звязаний з вартстю золота. Свордний варант масштабу цн в сучасних умовах - товарний вмст грошово одиниц. Мра вартост - функця. в якй грош функцонують деально. Засб обгу - грош розривають меж товарного обмну. Товарна метаморфоза Т-Г-Т завдяки грошам може розрватися на два акти Т-

Г Г-Т . Це - новий етап розвитку товарних вдносин. Якщо в догрошовому господарств обмн товарв мав форму Т-Т , це означало, що не було можливост накопичувати кошти пошук потенцйного партнера для товарообмну перетворився на перманентний процес. З появою ц функц була досягнута дуже важлива мета - товаровиробники отримали змогу розрвати часову просторову межу обмну.

Грош виконують цю функцю реально. Сфера використання грошей як засобу платежу засобу обгу - бльша частина економчного обороту крани. Засб платежу -грош виступають як миттвий посередник при товарообмн. н словами, грош допомагають продавцю покупцю вдоволбнити сво потреби в найбльш зручнй форм.Цю функцю грош виконують реально Засб платежу безпосередньо повязаний з товарооборотом. Як платжний засб грош отримали змогу здйснювати самостйний рух незалежний вд руху товарв.

В цй функц рух грошей рух товарв - прямопротилежн.Функця засобу платежу потребу сталост грошей деформуться при знецненн грошово маси. Сфера використання грошей як засобу платежу засобу обгу - бльша частина економчного обороту крани. Функця засобу платежу повною мрою включа загрозу неплатежу. При широкомасштабност неплатежв ця функця провоку грошово-кредитну кризу. Взамоповязансть функцй засобу обга засобу платежу виражаться в постйному поглинанн грошима як засобу

платежу сфери х функц як засобу обгу.Це не ма негативного впливу на економку нада бльш широк можливост для субктв господарювання. знмаються обмеження , як створюються при негайнй оплат товарв. Функця засобу обгу- основа для виникнення кредитних вдносин в економц. Засб нагромадження -грош виконують нагромадження вартост у всх формах в процес розширеного вдтворення.Перша видома форма нагромаджтоварна. Другий етап естетичне накопичення - коштовност, антикваратв.

Сучасн форми - накопичення грошов знаки д нерозвинутих кран нвалюта, ЦП, золото вироби з золота, вклади в банках н. У Фшер теоря мжчасового вибору поясню, що кожен субкт економки постйно виршу проблему розмщення свох коштв за принцепом лквдност. Людина вдда перевагу готвц у довгостроков фнансов вклади. Свтов грош- подну функц засобу платежу , засобу обгу, засобу нагромадження на свтових ринках.

ТЕМА 2.КЛЬКСНА ТОЕРЯ ГРОШЕЙ СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ. Кльксна теоря грошей. Кльксна теоря грошей виникла на основ класично теор, найвдомший представник яко А. Смт. Вн внс найбльший вклад у розумння категорй споживача мнова вартсть. Завдяки С економчна теоря збагатилася тезою, що основою мново вартост субстанця вартост, Ця теза - основа для формування К. Марксом тези про двостсть прац в товар.

Д. Ркардо продовжив теорю Смта перший пдйшов до розумння категорй абстрактна суспльна праця. Найбльша заслуга класикв - завдяки м була закрплена верся щодо товарного походження грошей, а також остаточно сформульовано звязок мж трудовою теорю вартост розвитком грошей.Класики мали активний вплив на економчну думку до 19ст. НТП НТР обумовили появу концепц, яка трактувала суть грошей як технчний засб.

Основна теза - легксть змни грошей та снування можливост без будь-яких ускладнень вдмнити грош. Поява кльксно теор повязана з класичною теорю. Незважаючи на спрощений погляд Смта Ркардо, ця теоря вважалась найбльш оригнальною в 19 ст. Ркардо формулював сво постулати на приклад фнансово кризи в Англ в 18-19ст. Псля вдмни обну фунтв на золото, англйська економка ввйшла в стан авторефлекс.

Ркардо вважав, що вдкриття нових родовищ золота може подовжити термн обгу золотих монет. Тому, поява паперових 12.грошей закрплення х в обгу необхдно пояснювати як нестачу золото в обгу. Класична теоря внесла свордний вклад в розвиток сучасного розумння сутност грошей. Але постулати трансформувалися з врахуванням особливостей грошового обгу вищих стадй. Кльксна теоря пояснб змну вартост грошей рвень цн змною клькост грошей в обгу.

Тобто, вс економчн змни можуть нцювати збльшення або зменшення грошово маси. Зародження кльксно теор - в 16ст, але розквт - в 19ст. Основна подя в грошовй теор 16ст розвнчання дей меркантилзму.Але кльксна теоря в тих умовах не могла бути затверджена як основна, бо домнували н. де. Базов положення кльксно теор . постулат причинност цна залежить вд клькост грошей постулат пропорцйност

цна змнються пропорцйно змн клькост грошей. Перший вдомий представник кльксно теор - Ж. Бодден. В свому трактат вн поясню змни економчного устрою змною маси золота србла в товарному обгу. Дж. Локк, Даванзатт, Монтаррн Найбль виразно дею кльксно теор висловив Д. Юм. Вн обгрунтував принцип однордност якщо грош однордними золото срблопаперов,це веде до подвоння х вартост як матералу як товару.Це подвоння поясню виникнення рзних цин на рзних територях.

Помилка Юма - вн вважав грош нейтральними до впливу ендо- екзогенних факторв. Основна думка кльксно теор в цьому варант - трактування вдсутност звязку впливу грошей на рвень цн ц фактори 13.вдокремлен не мають закономрного взамовпливу. В епоху розвинутого капталзму виникла т. з. банквська школа в Англ. засновник - Т. Тук - цноутворення багатофакторний процес.

Цни товарв не залежать вд клькост грошей, а навпаки, сума грошей - наслдок цн. Прогрес у розвитку кльксно теор у 19ст. не розрвав вузьке коло механчного звязку товарних цн грошей.Збергся принцип гнорування функц грошей як мри вартост та засобу нагромадження. 2. Неокласичний варант кльксно теор грошей. На початку 20ст. кльксна теоря вважалася домнуючою, але для остаточного закрплення . як науково, необхдно внест ряд доповнень.

Виника трансаакцйний варант . Фшера. Звязок клькост грошей з рвнем цн вн пояснював формулою МVPQ, де М- грошова маса V-швидксть обгу грошово одиниц Р- рвень цн Q- товарна маса MPQV Фшер вважав. що грошова маса прямо пропорцйна рвню цн обернено пропорцйна швидкост обгу.Фшер формулю причинно-наслдков звязки рвень цн змнються прямо пропорцйноклькост грошей прямо пропорцйно швидкост обгу обернено пропорцйно обсягу торгвл

Але фшер пояснював справедливсть такого звязку тльки в довгостроковому перод, вважаючи. що в короткостроковому перод це рвняння не обовязково справедливе, бо можуть дяти тимчасов фактори, як виводять рвняння з деального стану. Фшер довв, що в довгостроковому аспект обсяг виробництва залежить вд технко-економчних умов та нфраструктури.Обидва фактори змнюються повльно, тому теоря вд них абстрагуться. Завдяки трансакцйному варанту остаточно закрпився розрив мж грошовою загальноекономчною теорю.

В 20 рр. кльксна теоря трансформувалася т. з. кембрджською школоюА. Пгу, Робертсон, Маршал. Аналогчно фшеру КШ виходить з тези про вплив грошей на цни, але основний акцент зроблений на мотиви механзм заощаджень. Особливсть КШ - розмри заощаджень повязувалися з мотивами поведнки людей. Вдома формула Пгу поясню, що мж грошовою масою заощадженнями населення сну постйний звязок

MkRP. де R - величина виробництва у фзичному вигляд за одиницю часу P-цна продукту k- частка виробленого продукту, яку людина хоче нагромаджувати. k, Р -стабльн- виникаоберненопропорцйний звязок мж вартстю купвельною силою грошово одиниц та величиною наявних касових залишкв нагромаджень. Це - основний постулат кльксно теор. В 20 ст. кльксна теоря розглядалася розглядалася державами як стратегя коригування грошових параметрв.

В умовах монопольного капталзму у регулюванн грошово маси вбачаться спосб впливу на рвень цн.Економчна активнсть також пояснються ефективнстю грошово полтики.На початку сво дяльност прибчником кльксно теор був Кейнс. 3. Кейнсанська школа розвиток в розвиток теор. Ускладнення розвиток капталстично економки спричинило необхднсть пояснити вплив грошово-кредитних установ

на товарне виробництво. Оскльки грошов та кредитн нструменти активно використовувалися державою при проведенн економчно полтики, необхдно пояснити закономрност цього процесу. Кейнс пдкреслював необхднсть поднання кльксно теор з теорю конюнктур, Якщо класична теоря визнача грош як короткочасний посередник , а х нагромадження вважаться нерацональним, то кембрджська школа намча певну вдмову вд тез про нейтральнсть грошей.

Кейнс не намагався вдйти вд обох варантв.Важливстьгрошей вн пояснював з точки зору прийняття господарських ршень. Нагромадження грошей вважаться свордним барометром економки.Модель Кейнса спростову розрив мж реальними грошовими процесами, тобто класичну дихотомю. На його думку звязок мж економкою гршима - норма вдсотку грош набувають стино важливост тльки в теор вдсотку. Чим сильнша невпевненсть людини в майбутньому економчному розвитку, тим бльша структура гршових

заощаджень менше попит на потчну продукцю. Кейнс видля так мотиви заощадження 1. трансакцйний 2. обачнсть 3. спекулятивний 1 2 вдображають традицйну роль грошей як засобу обгу длатежу. 3-й повязаний з попитом на спекулятивн залишки. Кейнс повязував цей мотив з динамкою цн фнансових активв чи облгацй. В теор зявляться проблема вибору. Завдяки Кейнсу проблеми чисто монетарних показникв вдходять на другтй план.

Основними показниками, що характеризують економку та дають змогу регулювати стають рвень безробття обм виробництва. Кейнс вперше запропонував полтику т. з. дешевих грошей. На практиц ця полтика неминуче призводила до нфляц. В перод економчно депрес рецепти Кейнса були ефективн полтика дешевих грошей допомагла вийти з фнансово кризи, але сталося гнорування грошових показникв економки перебльшення рол бюджетного регулювання.

Сукупний попит на грош, за Кейнсом, складаться з частин трансакцйно та спекулятивно. З одного боку, субкт еконономки прагне максимзувати свй прибуток вклада кошти в фнансов активи, що найбльш врогдно прибутков. З ншого боку, сну мета зберегти найбльш лквдн кошти, а примушу людину потийно вибирати мж обктами вкладень , як результат, найпривабливше збергання готвкою. Кейнс вперше ввв у грошову теорю поняття норма вдсотку.

Традицйний звязок грошей цн вдсуното на другий план. Кейнсанська доктрина псля подолання економчно кризи пожвавлення грошово-кредитних вдносинпослаблю свй ефект. За умов стабльно економки, инструменти. що пропону Кейнс, нездатн ефективно регулювати грошовий обг. На початку 70-х рокв де Кейнса 17.зазнають критики. Стрмк темпи нфляц виводять на перший план грошов фактори.

Т. ч. знову зроста интерес до кльксно теор. За кейнсанством закрплються рль пронфляцйно теор, що гнору грошове господарство виносить на найвищий рвень потреби економчного зросту. 4. Сучасний монетаризм його позиц. Марк фрдмен - найвдомший представник. Монетаризм як самостйний напрямок сформувася в США в середин 50-х рокв на основ кльксно теор. Монетаристи намагались затвердити нший пдхд до до економчного механзмк порвняно з

Кейнсом. Основне джерело нестабльност економки - в грошовй сфер.На думку Йегера. економстом може вважатися людина, яка шука основн причини кризових явищ в сфер грошових показникв. Логчний звязок мж грошима економкою в монетаризм трансформуться , лозунг грош мають значення перетворються на тльки грош мають значення. Завдяки Фрдмену, грошов фактори економчно стабльност декларуються як основний змст длово активност.

Головна причина економчного хаосу. за Фрдменом, в неефективному регулюванн грошово маси.Теоря Фрдмена наз. портфельною моделлю. тобтоекономчний вибр субктив вдбуваться в межах фнансових активв для вкладв. Так де згодом пдтримали Шарп та Марконц засновник сучасно портфельно теор. Монетарна теоря базуться на натуралстичному трактуванн капталу Бем- Баверк. В сучаснй економц погляди монетариств посдають 18.суттве мсце.

Розбжности миж монетаристами та кейнсанцями вилилися в протистояння двох основних нструментв макроекономчного коноторолю грошово-кредитна фскальна полтика. Грошово-кредитна полтика повязуться з впливом Центрального банку. Фскальна, що грунтуться на змн податкових ставок, трактуться монетаристами як свавлля уряду малоефективний засб. Андерсен Джордон США спвставили ефекти монетарно та кейнсансько верс. Вони прагнули переврити справедливсть тверджень Кейнса фскальн засоби сильнше впливають на економку,

нж грошов реакця економчно конюнктури на фскальн заходи легше передбачуться. нж ефект грошово- кредитно полтики вплив фскальних заходв швидше проявляться в реальнй дйсност. нж грошово-кредитн нструмунти. Врезультат дослджень зясовано. що вплив грошово-кредитних нструментв сильнший бльш передбачуваний. нж фскальн методи. Тому пд сумнв був поствлений постулат Кейнса першочерговсть бюджетно полтики. Сантлузькамодельзакрпила позиц монетаризму.

Протягом багатьох рокв монетаристи виступають з пропозицю про кардинальну перебудову традицйний грошово-кредитних банквськх нститутв.Вплив держави на грошову експансю необхдно зменшити пдняти на вищий рвень саморегульовансть грошово сфери. У 80-90-т роки основна мета монетариств у встановленн жорстких обмежень на можливсть держави фнансувати 19.дефцит бюджету за рахунок емс. Найбльший позитивний ефект монетарна верся мала в

Англ М. Теччер. 5. Рекомендац монетариств та неокейнсанцв щодо сучасно грошово-кредитно полтики. Основна проблема сучасно грошоо-кредитно полтики - питання про те чи вистача грошей для задоволення потреб субктв економки. Найбльш детально в укранськй науковй лтератур це питання дослджено в 1996р. М. Савлуком. Загальна грошова маса в обугу за 6р. зросла в 4520разв,але темпи збльшення не рвномрн до 1993р збльшення. з 1993р. зменшення. Зниження рвня монетизац

ВВП спввдношення маси обгу до обму ВВПвикористовуться для звинувачення НБУ вжорсткй грошово-кредитнй полтиц. Падння рвня монетизац бль нж у 5разв на перший погляд преркону про дефцит грошей в обгу.З довгострокових позицй зниження рвня монетизац негативним. бо означа згортання грошових вдносин зменшення рол грошей в економц. Реальн причини широка бартеризаця економки значна доларизаця економчного обороту прискорення обгу грошей Обм товарообороту

Украни, включаючи тньовй, за 1991-96рр. зрс 2рази а швидксть обгу 5 разв.Таке зниження несправедливо пояснються дефцитом грошей в обгу. Динамка рвня монетизац не ма пряио залежност вд грошово маси. Показник монетизац в мру зростання грошово маси знижуться. бо це зумовлене внутршнми закономрностями нфляцт. з. критичний момент. До критичного моменту темпи нфляц вдстають вд темпв емс грошей.

На цьому етап нфляця позитивно вплива на економку. Псля критичного моменту темпи нфляц випереджають темпи емс, нфляця спричиня збльшення номнального обму ВВП, вдповдно знижуться рвень монетизац. В довгостороковому аспект зниження рвня монетизац не ма чткого негативного впливу на грошову систему. Найкраще цей показник вимрються за допомогою швидкост обгу грошей.Вдовгостроковому перод швидксть грошовогообгу показу на скльки часто грошова одиниця змню власникв в

межах одного циклу вдтворення. В довгостроковому аспект рзке збльшення грошово маси не сприя росту рвня монетизац.Неминучий наслдок нарощування грошово маси - нфляця. Це пдтверджу факт 1996р. коли нфляцязростала швидше. нж емся грошей. сну стотна рзниця мж попитом на грош попитом на грошовий доход.Останнй сну потйно. перший залежить вд багатьох економчних факторв.Якщо зроста попит на грошовий доход. при незмному попит на грош, грошов кошти направляються на валютний

або товарний ринкй баланс на цих ринках порушуться. Це призводить до загальноекономчного дисбалансу не ма стотного впливу на покращення рвня монетизац ВВП. Призростанн попиту на грош субкти спрямовують сво заощадження на покриття цього приросту. Врезультат збльшуться грошова маса в обгу, рвень монетизац.Найхарактер нш ознаки цього процесу виявилися в Укран в кнц 1996р.

Цьому сприяли випуск в обг гривн збльшення доври до монетарно полтики НБУ розвиток фнансового ринку розвиток валютного ринку збльшення реального курсу гривн На сучасному етап грошово-кредитно полтики будь-яко крани повинен базуватися на реальних монетарних показниках. Це спричиня, зокрама, змну жорстко монетарно полтики на бльш мяку. На початку 1998р. це виявилось в полтиц НБУ, яка стала менш жорсткою.

ТЕМА 3. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ . ГРОШОВ ПОТОКИ 1. Процес руху грошей. Грошов потоки. Економчне середовище, де функцонують суб кти ринку пов язане з грошовою сферою. Сфера, в якй функцонють банки, склада грошовий оборот. Органзаця управлння потоками грошей, що склада грошовий оборот, змню кон юнктуру грошового ринку , т. ч. реалзу свою роль в економц.Тому суть основи грошового обороту важлив для пояснення механзму функцонування

грошово-кредитно системи. Вся сукупнсть грошових платежв, здйснюваних суб ктами ринку, склада грошовий оборот. Вс платеж групуються в потоки. В залежност вд мсця в процес суспльного вдтворення видляють 1. сплата фрмами необхдних ресурсв, як закуповуються у населення. 2. сплата урядовими органами ЗП державним службовцям. 3. дохди домогосподарств вд реалзац ресурсв фрмам 4. сплата чистих податкв смейними господорствами 5.

формування смейними господарствами заощаджень, що надходять на грошовий ринок 6. видатки смейних господарств на споживання 7. моблзаця фрмами на грошовому ринку нвестицйних коштв 8. нвестуваня видаткв фрм 9. моблзаця державою коштв на грошовому ринку державн кредити 10. державн закупки 11. сплата продуктв, що надходять в крану , як мпортн 12. надходження грошових коштв з сектору свтового ринку для сплати експорту Оскльки нацональна економка постйно взамод з свтовою, доцльно видлити 13. доходи фрм вд реалзац свох

товарв послуг нац. продукту 14. чист надходження грошових коштв з свтового грошового ринку на внутршнй 15.чистий вдтк грошових коштв з внутршнього на свтовий грошовий ринок. Така схема грошового обороту будуться на основ механзму Модель кругообгу доходв продуктв. Ця модель вдобража реаольну ситуацю, яка склалася в ринкових економках розвинутих кран. Умовним допущенням те, що вс ресурси, необхдн для дяльност фрм, як сам фрми, знаходяться

у власност смейних господарств. лише один потк безпосередньо пов язу смейн гоподарства з урядом. В дйсност , частина ресурсв фрм знаходиться в державнй власност. Тому деяка частина грошових потокв не проходить 23.через смейн господарства.Особливе значення так потоки маютьв неринковй економц Украна. Тому, згдно ц схеми ми робимо ще одне припущення, зважаючи, що в майбутньомупроцес приватизац

трансформу державну власнсть в приватну. Грошовий оборот можна представити як взамозв язок здйснюваних в економц грошових потокв. Вс суб кти нацонально економки в такй схем подляються фрми смейн господарства уряд Ц сектори пов язан грошовими потоками, як проходять через ринок ресурсв, продуктв, грошовий свтовий ринки. В кожному сектор вхдн та вихдн потоки. Така ситуаця дозволя збалансувати економку свту забезбечити замкнутсть кругообгу грошей.Ця замкнутсть - основне джерело стабльност економки.

Номнальн обсяги нацонального продукту та нацонального доходу вдповдн м потоки рвн. Найбльш очевидно балансуються потоки нацональних господарств. З отриманого нацонального доходу 3 , вони сплачують чист податки 5 купують необхдн товари 4, заощадження продаються на грошовому риноку 6. На рвн держави грошов потоки балансуються за допомогою позичання коштв на грошовому ринку 9. Це ноебхдно, якщо чистих податкв 5 недостатньо для утримання державних службовцв

державних закупок. бюджетний дефцит.В цьому випадку необхдний 6 потк надходження заощаджень населення на грошовий ринок. Фрми збалансовують грошов потоки за допомогою грошового ринку. Припускаться, що доход приватних фрм надходить до смейних господарств. Тому у фрм не залишаться коштв для розширеня. Ц кошти моблзуються на грошовому ринку. Балансування грошових потокв, що обслуглвують окрем ринки, досягаться накше.

На ринку ресурсв регулювання автоматичне все, що витрачаться фрмами на ресурси, отримуться смейними господарствами як НД 1 3. В умовах замкнуто економки балансування потокв ринку продуктв теоретично також автоматичне. Але економка Украни - вдкрита ма мсце притк та вдтк грошей 11 12. За умови, коли мпорт дорвню експорту, вдбуваться балансування цих потокв. Але, в дйсност, це несе загрозу дестаблзац грошового обороту.

Якщо мпорт бльший за експорт, грош з нацонального рвня переходять на свтовий 11 12. Тод нацональний продукт 13 буде бльший нж НД 3. Рзниця - чистий мпорт. В цьому випадку виникнуть труднощ з реалзацю нацонального продукту в межах крани. Ця диспропорця не може бути вирвненою розширенням внутршнього грошового обороту. Якщо збльшити пропозицю грошей, це збльшить потк до рвня нацонального продукту.

Проблема реалзац буде виршена, але цною нфляц. Додатков кошти надйдуть до фрм будуть спрямован на оплату ресурсв. Це збльшить сумарний об м 4, 8, 10 потокв. Зростання попиту нцю рст цн на цих ринках.Тод для реалзац нацональнлгл продукту знову невистачатиме грошей. При чистому мпорт найкращий варант - запозичення коштв з свтового грошового ринку отримання кредитв в ноземних банках для сплати мпорту або продаж на зовншньому ринку нацональних фнансових активв.

Моблзован кошти складають додатковий потк капталу 14. Ц кошти збльшать потоки 8 10, а також попит на ринках продуктв що буде сприяти реалзац цих продуктв. Врезультат - зрвняння потокв 3 13 без нфляц. В умовах чистого експорту додатков кошти приходять на внутршнй ринок Т. ч. зменшуться потреба запозичення коштв ншими шляхами, а це розбалансову внутршнй грошовий ринок. Для вирвнювання ситуац необхдно пропонувати зайв кошти на свтовому ринку.

Висновок. Через механзм врвноважування чистого мпорту чистого експорту досягаться збалансування грошових потокв, що пов язують нацональну економку з свтовою. За допомогою фнансових операцй реальн активи трансформуються у грошов кошти навпаки через механзм грошового ринку.Нацональний продукт НД повинн балансуватися, що спричиня необхднсть збалансування х складових. За спрямування ц складов подляються потоки н кцйн -

На цю суму зроста надходження коштв на внутршнй ринок нвестиц, держ. закупки. потоки витоку - чист податки, заощадження, сплата чистого мпорту. На цю суму зменшуться використання смейними господарствами НД Балансування потокв н кцй та потокв витоку- один з найважливших механзмв регулювання внутршньо економки. 2. Економчн основи грошового обороту. структура грошового обороту. Грошова маса, що обслугову ринок товарв постйно рухаться бо суспльне вдтворення неперервним процесом.

Постйне перемщення грошей мж суб ктами ринку - грошовий оборот. На мкрорвн грош обслуговують оброт ндивдуального капталу. Г-Т В Т -Г Г-Г - грошовий оборот на мкро рвн рух грошей як каптал. Ц грош авнсуються на виробництво. але повертаються з приростом. Завдяки цьому можливе розширення ндивдуального виробництва.

Грош на мкрорвн - абстрактна самозростаюча вартсть. Грошовий оборот на мкрорвн ма хар-ки замкнутсть лн руху грошей. зростання грошово суми при поверненн на вихдн позиц Перетворюючись на каптал. грош дал виконують сво функц. На макрорвн грошовий оборот обслугову рух суспльного капталу. Обг суспльного капталу- не просто сума обгв ндивдуального капталу вн включа нов елементи ма свою специфку.

В умовах ринку пдпримц м позичати грош. Грош купуються як каптал. тому передбачена виплата .Вльн кошти в конкретний час у багатьох, ця сукупнусть створю пропозицю грошей. Ця сфера створю внутршнй грошовий ринок. Грош на ньому - позичковий каптал. Частина грошей, отриманих псля закнчення виробництва, використовуться на погашення позичок. н ша частина- затрати на виробництво. Оплата продуктв виробництва надходить до н субктв, як повертають на грош. ринок.

Третя частина Г - новостворена вартсть у форм ЗП прибутку .ЗП покида обг каптулу, але прибуток надходить в банки, ЗБЛЬШУЮЧИ ПРОПОЗИЦЮ НА ГРОШОВОМУ РИНКУ, На мкрорвн рух грошей замкнутий , починаться закнчуться на грошовому ринку. Грошовий оборот - дине цле, але нод може розриватися. Такий сегмент грошового обороту називаться фнансовою сферою, а вдповдн вдносини - фнансовими.

Другий сугмент грошового обороту - кредитний ринок. Сегменти грошового обороту взамозвяза взамодють Загальна сукупнсть грошових потокв у кран подляться на дв сфери готвков безготвков 3. Маса грошей в обгу та грошов агрегати Сукупнсть грошей в усх х формах, що знаходяться у субктв економеки складають грошову масу. Вона ма складну структуру динамку руху. В структурному напряму грошову масу подляють на 4 напрями 1.

за ступенем лквдност 2. за формою грошей 3. за розмщенням у конкретних субктв ринку 4. за територальним розмщенням. Чим менша грошова маса тим легше держав керувати грошовими потоками. Грошовою базою в економц називають найбльш лквдн кошти у субктв ринку. Грошов агрегати подляють масу грошей на так складов М0 - готвка банквськ вклади до запитання. М1 - це М0 строков вклади, заощадження в банках, взамн фонди

грошового ринку. М2 - це М1 депозитн сертифкати номналом вище 100.000 долл строков угоди про зворотнй викуп та позики в вровалют. L - М2 запаси ощадних БОН, комерцйних паперв та банквських акцептв поза банквською системою. Агрегати вдрзняються не тльки клькстю але й яксно, наприклад М0 - це кошти в обгу. М1-найтснше пов язане з товарною масою, що сплачуться в кредит. М2 та L враховують заощадження, тобто яксно новий елемент грошово маси.

Градаця грошово маси за ступенм лквдност поясню на скльки грош готов до обороту. Швидксть обгу також характеризу грошову масу ма обернено пропорцйний зв язок з нею. Швидксть грошового обороту- це частота переходу грошей вд одного суб кта до ншого. Основними чинниками швидкост обороту наявна товарна маса частота виплати доходв загальний стан грошового ринку. Швидксть обгу може вимрюватись числом оборотв за конкретний перод як правило 1 рк, або тривалстю

одного обороту. Швидксть обгу грошей характеризу загальну нтенсивнсть економчних процессв. 4. Закон грошового обгу Суть протягом певного часу для обгу необдна конкретна об ктивно-обгрунтована маса купвельних платжних засобв. КнКф КнЦтО Цт - сума цн товарв, що гтов до реалзац О- швидксть обгу. В кожний конкретний момент часу Цт непостйна на не можуть впливати кредитн вдносини, та безгрошов розрахунки. Саме тому формула трансформуться

КнЦт - Кт П - ВпО Кт- маса тоарв, що купуться в кредит П - платеж, строк погашення яких наступа в данному перод Вп - взамопогашен платеж Кн розраховуться на конкретну дату. Автоматичне регулювання Йому на змну прийшло державне регулювання Бюджетний дефцит нфляця Кф Кн кредитн грош необхднсть регулювання.

ТЕМА 4 ГРОШОВИЙ РИНОК 1. ГР та його нституцйна модель. ГР балансу грошов потоки грошовий обг вцлому. Але роль грошового ринку не обмежуться межами грошового обороту. Найважлившою яксною характеристикою грошового ринку процент. Грошовий ринок ринок грошей обг до 1 року - валютний ринок - ринок короткострокових банквських кредитв - ринок короткострокових фнансових актвв ринок капталу обг бльше нж рк - ринок ц.п ринок середньо та

довгострокових банквських кредитв. Грошовий ринок потребу регулювання, або впливу саморегулюючих структур Суб кти грошового ринку продавц, покупц, посередники. Грошов потоки в межах грошового ринку стотно розрзняються, це пояснються суттвою рзницею прямого та опосередкованного фнансуваня в рамках ринку. Пряме фнансування Найголовнш канали руху грошей 1. Канал каптального акцонерого фнансування.

2. Канали позичання шляхом емс облгацй та нших фнансових активв. Суб кти дом. господарства фрми, держава ноземн фз та юр. особи. Пряме фнансування це перемщення коштв по ринкових каналах безпосередьо вд власника до позичальника. Каптальне фнансування- це отримання коштв в облмн на право участ в власност фрми акц. Позичання - це отримання фрмою коштв в обмн на боргове забов язання сплатити борг в установленний строк

з виплатою процента. Опосередковане фнансування Взамодфя вдбуваться за допомогою фнансових посередникв класичний приклад - банк механзм д. Опосередковане фнансування вдбуваться за законом попиту та пропозиц. Балансування попиту та пропозиц та формування на грош виступа найважлившою функцю гошового ринку. 2.Попит на грош та грошова пропозиця снують суттв вдмнност формування попиту та пропозицц на грошовому ринку. ПОПИТ- це намагання суб ктв мати в свлму розпорядженн певну встановленну ними масу грошей.

Якщо розмр поточно каси коливаться в короткостроковому перод при заданому обсяз ВНП то це означа що проводиться полтика регулювання депозитно ставки. ПРОПОЗИЦЯ грошей на рвн окремого суб кта залежить вд змни доходност розмщення коштв в активи, отже от змни . Чим вища тим вища пропозиця. Пропозиця на макрорвн-постйний фактор загальна маса грошей в обгу. Незалежить вд . Ставка рвноваги- крива попиту перетина криву пропозиц. нвестицйн ресурси заощадження

- держ позички на внутршньому ринку. 3. Ринок ЦП як складова частина грошового ринку. Ринок ЦП- це складва частина фнансового ринку де вдбуваться трансформаця заоадженнь в нвестиц за допомогою специфчного товару ЦП. ЦП це боргове забов язання або свдотство про участь в каптал. види ЦП ринок ЦП ма механзми саморегуляц, регулювання РЦП в умовах ринку повинне бути мнмальним, урад на РЦП, Укранський РЦП. 4. Фактори, що визначають рвновагу грошового ринку .

Грошовий ринок повинен абезпечити повну трансформацю заощаджень в нвестиц, сну 2 позиц щодо реального виконання ц задач монетаристи-ТАК кейнсанц- Н. Монетаристи- ринкова с-ма ма маханзм регулювання що стриму економчну крзу, вплива на фрми та на смейн господарства стимулються бажання нвестувати та заощаджувати в рвних розмрах . Зростання призводить до зростання заощадженнь та падння нестицй Якщо заощадження перевищать нвестиц Але монетаристи говорять що це буде тривати неловго точка рвновагирвновага

вс економки. Кейнсанц Ршення про заощадження та нвестування приймаються рзними економчними суб ктами, що дють з рзними мотивами. Наявнсть заощадженнь у населення фрму взагал не цкавить. ТЕМА 5. ГРОШОВ СИСТЕМИ 1. Грошова система та структурн елементи грошова система- це форма органзац грошових розрахункв в Укран В склад грошово системи вкл. 1.Найменування грошово одиниц в нацональнй економц 2.Маштаб цн 3.Форми гошей що втановлен законодавчо

знаходяться в обгу 4.Форми органзац безготвкових розрахункв 5.Порядок здйснення готвкового грошового обороту. 6.Державн структури, що регулюють грошовий обг. Маштаб цн- структурний елемент грошово системи, який характеризу кльксть товарв, як можуть бути придбан за 1 грошову одиницю. Характеризуючи маштаб цн видляють валютний курс. Валютний курс- це спввдношення мж курсами валют двох кран.

Деравний валютний курс встановлються в алежност вд конвертованност валюти. Правила проведення безготвкових розрахункв в Укран- безготвковий обг Порядок проведення касових операцй в економц- готвковий обг Основними суб ктами регулювання НБУ Мн. Фн. вдповдн держ установи. 2. Основн типи грошових систем та х еволюця 1. Ринков та неринков 2.

Регульован паперово-грошов та кредитн та саморегуююч гроши з золота та србла 3. Монометалчн та бметалчн 1.паралельн в-ти 2.подвйна держава встановлювала спввдношення 3.кульгаюча валютаодин з металв кеарбувався в закритому порядку. Закон Коперника Грешена був сформрваний в умовах недолук подвйно валюти, коли ринкова вартсть грошей ен враховувалась це призводило до тезаврац здешевлення закон витснення хороших грошей поганими мономеалзм длеться на

три групи золотомонетний стандарт золотозливковий стандарт золотодевзний стандарт паперов та кредитн грош 3.Державне регулювання рошово системи Основним механзмом регулювання грошового обгу банквськ операц, Американський економст Самуельсон вважав, що кожен центральний банк ма дину функцю- контроль за грошовою масою та кредитом. нструменти впливу на грошово-кредитну систему можуть бути прям емся та опосередкован через кредитн нститути. Дворвнева банквська системаЦентробанк та комерцйн, длов, нвестицйн банки.

Участь держави у каптал ЦБ наслдки У втчизнянй лтератур гнорувалося поняття державного борга наслдки, ситуаця в ринковй економц. ЦБ банком уряду, тому ЦБ прийма участь в розмщен обслуговуванн державних боргових зобов язань. Полтика державного боргу Для кра що бажають вступит до С державний борг не повинен перевищувати 60 вд ВНП. Державне регулювання грошового ринку в кранах з розвинутою економкою фскально бюджетними разом з грошово

кредитними нструментами. В Укран полтика держ. боргу виражена Ефект фнансово прамди На грошовому ринку украни полтика держ боргу проводиться в комплекс з -ою резрвною полтикою 4. нфляця нфляця от лат. вздутие це переповнення каналв горошового обороту знецненними грошовими знаками Лаж на золото- пдвищення цни на золот монети в паперових. Дзажо- зменшення реально вартост порвнянно з номнальним золотим вмстом сучасна нфляця - це знецнення

грошей вдносно товарв. Деномнаця обмн старих знакв на нов в певнй пропорц з змною цн, т нулфкаця девальваця ревальваця ТЕМА 6. НЕОБХДНСТЬ ТА СУТЬ КРЕДИТУ 1.необхднсть кредитних видносин в економц. Перший кредит - при опис середньовчних ярмарок. Кредит лат. довряю Основна передумова кредиту - сезоннсть в-ва. Сезонн та несизонн в-ва висновки слдства. 2. Сутнсть кредиту Кредит- це економчн вдносини мж юридичними т фзичними особами державою з приводу

перерозподлу вартост на засадах поверенення х вартост. Кредит системою економчних вдносин завдяки яким суспльство моблзу вльн кошти, та використову х на потреби обороту. Типи кредитних вдносинмж ким Кредитн вдносини вдрзняються принципом обов язкового повернення грошей власнику передаться лише споживна вартсть гарант коли кредит не повертають вн втрача свою економчну сутнсть перетворються на фнансов вдносини. Сплата Де беруться кошти для кредитв 3.

Функц кредиту в економцц Функця кредиту це спецефчний прояв його внутршньо сутност Видляють 3 функц перерозподльча емсйна антиципацйна цю функцю викону тльки банквський кредит. Етодом кредитно експанс або рестрикц регулються грошова маса. Випуск кредитних грошей легше анж х вилучення. Контрольна 3 думки контроль це властивсть функця банкв, а не кредиту контролю позичальника кредиту сну самоконтроль позичальникка кредиту

Економчн МЕЖ кредиту просторова- це спввдношення кредиту з ншими економчними категорями часова- це наявнсть рол кредиту в рзних сторичних промжках яксна- це наявнсть характерних тльки для кредиту ознак зовншн- це вдокремленнсть кредиту вд всх нших суспльних вдносин. внутршня- це спввдношення мж рзними формами та видами кредиту перерозподльча- вона обумовлена обсягом наявних в економц ресурсв емсйна- виплива з функц створення грошей для обгу 4. Форми та види кредиту форми грошовий товарний види -державний -

банквський мб внутршньогосподарським, виробничий, платжний, розрахунковий, плановий за строками позики короткостроковий, середн довго. -комерцйний -споживчий -мжнародний Вдносини в рамках банквського кредиту контролюються ЦБ держави. НБУ втановлю параметри про як звту банк, в раз порушення сплачу штраф параметри максимальний розмр кредита на одного позичальника ризик на одного позичальника.

Криза 1-го банку може дестаблзувати банквську систему вцлому.