История создания и деятельность ООН (Укр.)

История создания и деятельность ООН ЗМСТ Вступ 2 1. сторя створення ООН як унверсально мжнароднародно органзац 2. Напрямки дяльност ООН, органв та х структура .3. Спецалзован установи ООН .24 Висновок 31 Список використано лтератури 34 Вступ У сучасних мжнародних вдносинах мжнародним органзацям придляться значна роль.

Починаючи з 19 сторччя, прагнення до нтернацоналзац багатьох сторн життя товариства викликало необхднсть створення ново форми мжнародного спвробтництва. Новим етапом у розвитку свтового спвтовариства явилося установи перших мжнародних унверсальних органзацй - Всесвтньо телеграфно сплки в 1865 р. Всесвтньо поштово сплки в 1874 р. В даний час нараховуться бльш 4 тисяч мжнародних органзацй, що мають рзномантний правовий статус.

Це дозволя говорити про систему мжнародних органзацй, центром яко ООН Органзаця Обднаних Нацй. ООН - унверсальна мжнародна органзаця, створена з метою пдтримки миру мжнародно безпеки розвитку спвробтництва мж державами. Статут ООН обовязковий для всх держав в його преамбули записано Ми, народи обднаних нацй, сповнен ршучост позбути прийдешн поколння вд лиха вйни, знову затвердити вру

в основн права людини, у гднсть цннсть людсько особистост, рвноправнсть чоловкв жнок в рвнсть прав великих малих нацй, створити умови, при яких можуть дотримуватися справедливсть повага до зобовязань в цих цлях виявляти толератнсть жити разом, у свт один з одним, як добр сусди, обднати наш сили для пдтримки мжнародного миру безпеки, забезпечити, щоб збройн сили застосовувалися не накше, як у загальних нтересах, виршили обднати наш зусилля для досягнення цих цлей. У данй курсов робот я розгляну сторю створення

ООН як унверсально мжнародно органзац, напрямки дяльност ООН, органв та х структуру. 1. сторя створення ООН як унверсально мжнароднародно органзац Система Органзац Обднаних Нацй дал ООН у сучасному вид укладалася протягом тривалого часу. Система ООН зародилася бльш 100 рокв тому як механзм керування свтовим спвтовариством. У середин девятнадцятого сторччя зявилися перш мжнародн мжурядов органзац.

Поява цих органзацй було викликано двома взамовиключними причинами. По-перше, утворенням у результат буржуазно-демократичних революцй, прагнення суверенних держав до нацонально незалежност по-друге, успхами науково-технчно революц, що породили тенденцю до взамозалежност взамопов язаност держав. Як вдомо, гасло невдмност непорушност суверентету народу держави був одним з найбльше значимих у часи буржуазно-демократичних революцй у багатьох вропейських кранах.

Новий правлячий клас ринувся закрпити сво панування за допомогою сильно, незалежного держави. У той же час розвиток ринкових вдносин стимулювало прискорення науково-технчного прогресу, у тому числ в сфер знарядь виробництва. Науково-технчний прогрес, у свою чергу, призвв до того, що нтеграцйн процеси проникнули в економку всх розвитих кран вропи викликали всебчний звязок нацй один з одним. Бажання розвиватися в рамках суверенно держави неможливсть робити це без широкого спвробтництва з ншими

незалежними державами - призвела до появи тако форми мждержавних взамозвязкв, як мжнародн мжурядов органзац. Спочатку, головною цллю мждержавного спвробтництва в рамках мжнародних органзацй можна було вважати контроль над нтеграцйними процесами. На першому етап за мжурядовими органзацями закрплювалася скорше технчно-органзацйна, чим полтична функця. Вони були покликан розвивати нтеграцйн тенденц з метою залучення держав-членв. Звичайна сфера спвробтництва - звязок, транспорт, вдносини з колонями.

Питання про виникнення першо мжнародно органзац дотепер залишаться спрним. Правознавц мждународники частше усього називають таку Центральну комсю судноплавства по Рейну, що виникнула в 1815 роц. Крм вропейських американських комсй з мжнародних рк, що характеризуються строго спецальною компетенцю, у 19 сторчч створювалися так зван квазаколональн органзац, так як наприклад

Захдний ран, що проснував недовго, а також адмнстративн сплки. Саме адмнстративн сплки виявилися найбльше пдхожою формою розвитку мжурядових органзацй. По уяв подоб адмнстративних сплок, головною задачею яких було спвробтництво держав у спецальних областях, мжурядов органзац розвивалися в плин цлого сторччя. 3, ст.52 Початок двадцятого сторччя ознаменувало кнець спокйного розвитку багатьох держав.

Протирччя властивому початку розвитку капталзму породили свтову вйну. Перша свтова вйна не тльки затримала розвиток мжнародних органзацй, але призвела до розпуску багатьох з них. У той же час усвдомлення згубност свтових вйн для вс людсько цивлзац вплинуло на на появу проектв створення мжнародних органзацй полтично орнтац з метою запобгання вйн. дея створення глобально мжурядово органзац для запобгання вйн пдтримки миру займала розуми людства вддавна.

Один з таких проектв лг в основу Лги Нацй 1919 так не ставши ефективним нструментом полтичного мжнародного спвробтництва. У цлому за час вд першо то друго свтово вйни розробка проблем органзац мжнародного миру безпеки рухався дуже повльно. Друга свтова вйна в силу масштабв, методв терору, застосовуваних фашистськими армями, дала потужний поштовх урядовй суспльнй нцатив по органзац миру безпеки. На урядовому рвн питання створення органзац мжнародно безпеки виник, по сут справи, з перших днв вйни.

У науковй лтератур снують розбжност про те, хто з союзникв в якому документ першим запропонував створення Органзац Обднаних Нацй. Захдн вчен таким документом назвали Атлантичну хартю Рузвельта Черчлля вд 14 серпня 1941 року. Радянськ дослдники цлком обоснованно посилалися на Радянсько-польську декларацю вд 04 грудня 1941 року.

Проте,14 серпня 1941 р. президент США Франклин Делано Рузвельт премр-мнстр Сполученого Королевства Уинстон Черчиль пдписали документ, де зобовязалися працювати разом з ншими вльними народами, як у вйн, так у свт. Поднання принципв мжнародного спвробтництва в пдтримц миру безпеки одержав назву Атлантично харт. Перш контури ООН були накреслен на конференц у

Вашингтон на засданнях, що проходили у вересн-жовтн 1944 р де США, Сполучене Королвство, СРСР Китай домовилися про цлях, структур функцях майбутньо органзац. 25 квтня 1945 р. делегати 50 кран збралися в Сан-Франциско на Нараду Обднаних Нацй назва вперше запропонована Рузвельтом прийняли Статут, що складаться з 19 глав 111 статей. 24 жовтня

Статут був ратифкований 5-ю постйними членами Ради Безпеки, бльшстю його держав, що пдписали, набрав сили. З тих пр 24 жовтня в мжнародному календар називаться Денем ООН. Важливим етапом на шляху створення ООН стала конференця союзних держав у Москв в 1943 роц. У декларац вд 30 жовтня 1943 року пдписано представниками

СРСР, США, Великобритан Китаю, ц держави проголосили, що вони визнають необхднсть заснування в можливо короткий термн загально мжнародно органзац для пдтримки мжнародного миру безпеки, засновано на принцип суверенно рвност всх миролюбних держав, членами якого можуть бути вс так держави - велик мал Внешняя политика Советского Союза в период отечественной войны. Т.1 М.1970 .8 Особливостями ц органзац варто назвати яскраво виражений полтичний характер, що виявляться

в орнтац на питання миру, безпеки, гранично широку компетенцю у всх сферах мждержавного спвробтництва. Ц характеристики не були властив старим мжурядовим органзацям. Подальший хд пдготування ново мжнародно мжурядово структури добре вдомий докладно описаний у багатьох сторико-правових дослдженнях. Найважлившими етапами в створенн ООН обоснованно називають конференцю в Думбартон-Оксе 1944 р на якй були узгоджен основн принципи параметри

механзму дяльност майбутньо органзац. Кримська конференця в Ялт в лютому 1945 року, за участю глав трьох урядв - радянського, британського й американського - обговорила запропонований конференцю в Думбартон-Оксе пакет документв, доповнивши його в ряд пунктв, прийняла ршення про скликання конференц Обднаних Нацй у США в квтн 1945 року. Це ршення реалзувалося на конференц в Сан-Франциско, що проходила з 25 квтня по 26 червня 1945 року

яка закнчилась прийняттям установчих документв Органзац Обднаних Нацй. 24 жовтня 1945 року псля передач на збереження пятьма постйними членами Ради Безпеки бльшстю нших держав ратифкацйних грамот Статут ООН ввйшов у силу. Поява ново мжнародно органзац, з створенням яко звязувалися чекання тривалого миру, давало надю на розвиток спвробтництва всх держав у питаннях економчного соцального розвитку.

Слд зазначити, що спочатку уявлення про обсяг компетенц ново мжурядово органзац в держав-союзникв значною мрою не збгалися. Радянський уряд розглядав ООН у першу чергу як органзацю по пдтримц мжнародного миру безпеки, покликану зберегти людство вд ново свтово вйни. союзними державами така орнтаця розглядалася як одна з найважливших, що дозволило достатньо безконфлктно домовитися про створення ради Безпеки - органа широко компетенц в питаннях миру безпеки.

У той же час радянський проект Статуту ООН, запропонований у Думбартон-Оксе, передбачав, що органзаця повинна бути саме органзацю безпеки до компетенц не варто вдносити питання економчн, соцальн взагал гумантарн, для цих питань повинн бути створен спецальн, особлив органзац. Представники захдних держав з самого початку розглядали ООН як органзацю широкою компетенцю, що сприя спвробтництву держав в област економки, соцального забезпечення,

науки, культури т.д. накше кажучи, вдповдно до пропозицй союзних держав ООН повинна сполучити контроль за нтеграцю держав-членв як у полтичних, так в соцально-економчних питаннях. При цьому передбачалося, що компетенця Органзац в обох сферах повинна бути рвновелико. Дана пропозиця зустрла опр ряду держав. Мотиваця вдмови вд надлення ООН широкими функцями в сфер економки була рзномантною найбльше повно висловилася в позицях

СРСР Великобритан. Радянськ представники висловлювали думку, що регулювання економчних вдносин питанням сугубо внутршньодержавно компетенц. Пропозиц про мжнародне-правове регулювання економчних вдношень входять у суперечнсть з принципами поваги державного суверентету невтручання у внутршн справи держав. Великобританя висловила позицю тих держав, що вважали, що створення мжурядово органзац в сфер економки несовместимо з принципами ринкового лбералзму. У першу чергу недоторканност приватно власност й обмеження

утручання у внутршн економчн звязки держав. Таким чином, по питанню компетенц ООН у соцально-економчнй сфер в держав-фундаторв дност не було. Висловлювалися два даметрально протилежних пдходи - про широку компетенцю Органзац в цьому питанн про неправомрнсть повноважень сфер мждержавного соцально-економчного розвитку. В остаточному пдсумку псля використання дипломатичних мр було прийнято компромсне ршення про надлення

ООН функцю координац мждержавного соцально-економчного спвробтництва п.3 ст.1 Статуту ООН. Задача координац були сформульован в загальнй форм покладен на Економчну Соцальну Раду ст.62 ЭКОСОС. На вдмну вд Ради Безпеки ЭКОСОС споконвчно володв у свой сфер дуже урзаними повноваженнями. Остання обставина не дозволяла ООН стати серйозним центром спвробтництва держав у соцально-економчних

питаннях. Дана область мжнародних вдносин вдрзнялася складнстю уключала востину неосяжну кльксть мждержавних взамозвязкв. З цих причин координаця економчного мждержавного спвробтництва з диного центру рекомендувалася малоймоврно. Бльш реалстичним був названий пдхд з позиц функцонально децентралзац. У силу того, що структурн параметри само ООН для цих процесв виявилися вузьк, потрбно було створити систему мжурядових нститутв, для яких ООН виступала координацйним центром.

У цю систему ввйшли снуюч знову створен спецалзован мжурядов органзац. Досвд Лги Нацй у цьому питанн був взятий до уваги у Статут ООН, що у ст.57 63 декларував що, спецалзован мждержавн установи встановлюють звязок з ООН у порядку пдписання спецальних угод з ЭКОСОС ООН. Таким чином, спецалзован мждержавн установи залишалися самостйними мжурядовими органзацями, хнй звязок

з ООН носило характер спвробтництва координац дй. У 1946 роц пд егду ООН увйшла Мжнародна органзаця прац Женева 1919 - МОП, у 1947 роц - найстарша мжнародна органзаця - Мжнародна сплка електрозвязку МСЕ, 1865, Женева, у 1948 роц - Всесвтня поштова сплка ВПС, 1874, Берлн, у 1961 роц - Всесвтня метеорологчна органзаця ВМО, 1878, Женева.

У ц ж роки утворяться нов мжурядов структури. У 1944 роц почалося створення фнансово-економчно групи системи ООН. Почали дяти Мжнародний валютний фонд МВФ, статутною цллю якого було оголошене забезпечення упорядкованих вдносин у валютнй област, подолання конкурентного знецнення валют, Мжнародний банк реконструкц розвитку МБРР, покликаний зробити помч вдновленню розвитку держав-членв. Цлями МБРР сприяння реконструкц розвитку економки держав-членв

Банку, надання позик для розвитку виробництва й н. СБ функцону в тсному звязку з МВФ, при цьому усе його органзац повязан угодами про спвробтництво в ООН. У 1946 роц були створен так мжурядов органзац - Органзаця Обднаних Нацй з питань просвтництва, науки культури ЮНЕСКО, Париж, Всесвтня органзаця охорони здоровя ВОЗ,

Женева, Мжнародна органзаця по справах бженцв ООН РА, припинила сво снування в 1952 роц. У цьому ж роц були встановлен контакти ООН з Органзацю Обднаних Нацй з питань продовольства сльського господарства ФАО, Рим. 1945. У 1947 роц статус спецалзованого установи одержала Мжнародна органзаця цивльно авац КАО, Монреаль, 1944.

У наступн роки в процес створення спецалзованих установ йшов не настльки нтенсивно, у 1958 роц зявилася Мжнародна морська органзаця МО, Лондон, у 1967 роц - всесвтня органзаця нтелектуально власност ВОИС, Женева, у 19777 роц - Мжнародний фонд сльськогосподарського розвитку ФАД. Саме молоде спецалзоване установи ООН - Органзаця Обднаних Нацй по промисловому розвитку ЮНДО, створена в 1967 роц як допомжний орган

ООН. У рамках ЮНДО ще в 1975 роц було прийняте ршення про перетворення в спецалзоване установи ООН, пророблена велика робота з виробтку установчого документа - Статуту, псля його ратифкац 80 державами-членами ЮНДО в 1985 роц одержала цей статус. У систем ООН вдомою сворднстю вдрзняться положення двох мжнародних органзацй - МАГАТЕ ГААТТ. Мжнародне Агентство по атомнй енерг

Вдень, 1956 д пд егдою ООН, тому що повязано з останньо не через ЭКОСОС, а через Генеральну Асамблею. Складнше звязок ООН у Генерального угода з тарифв торгвл, що формально не спецалзованим установимим, але повязано з системою ООН через угоди з Конференцю по торгвл розвитку ЮНКТАД, 1966 групою СБ. Розвиток ГАТТ припуска створення ново мжнародно органзац в област торгвл.

У ход функцонування системи ООН, що включала вже назван елементи ООН, спецалзован установи, МАГАТЕ ГАТТ, зявляться необхднсть у створенн мжурядових нститутв особливого роду. Створення х було викликано мнливими потребами мжнародного економчного соцального спвробтництва, що ма тенденцю до поглиблення розширення. Крм того, у другй половин двадцятого сторччя на мждержавне спвробтництво потужний вплив зробили, по-перше, нацонально-визвольне прямування колональних народв,

по-друге, поява проблем, вднесених до розряду глобальних запобгання ядерно вйни, демографчн, продовольч, енергетичн, екологчна проблеми. Необхднсть ршення цих проблем викликала характерн структурн змни в систем ООН. Насамперед це висловилося в тому, що в рамках само ООН зявилися допомжн органи з структурою функцями мжурядових органзацй, що володють самостйними джерелами фнансування. До допомжних органв ООН, створеним по резолюц

Генерально Асамбле, вдносяться Дитячий фонд ООН ЮНИСЕФ, 1946, створений з метою надання помоч дтям повонно вропи, а згодом колональних посада колональних кран, Конференця по торгвл розвитку ЮНКТАД, 1966, покликана сприяти торгвл мж кранами що знаходяться на рзномантному рвн економчного розвитку. Програма розвитку ООН ПРООН, 1965 переслду цл надання технчно перед-нвестицйно помоч кранам, що розвиваються.

Отже, до дйсного моменту сформувалася стйка система ООН, що мстить у соб головн органи Генеральну Асамблею ООН Рада безпеки ООН Економчну Соцальну Раду ООН Рада по Опц ООН Мжнародний Суд ООН, Секретарат ООН. У систему також включаються спецалзован установи Мжнародний валютний фонд Мжнародний банк реконструкц розвитку

Мжнародна фнансова корпораця Мжнародна асоцаця розвитку Мжнародна морська органзаця Мжнародна органзаця цивльно авац Мжнародна органзаця прац Мжнародна сплка електрозвязку Всесвтня поштова сплка Органзаця Обднаних Нацй з питань освти, науки культури Всесвтня органзаця охорони здоровя Всесвтня органзаця нтелектуально власност

Органзаця Обднаних Нацй по промисловому розвитку Продовольча сльськогосподарська органзаця Обднаних Нацй Всесвтня метеорологчна органзаця Мжнародний фонд сльськогосподарського розвитку Мжнародне агентство по атомнй енерг. 2. Напрямки дяльност ООН, органв та х структура Напрямки дяльност ООН визначаються в бльшй мр профлем тих або нших органв установ в системи. Тому варто роздивитися напрямки дяльност не

ООН у цлому, а роздивитися повноваження дяльнсть кожного з них, а також т питання який не ставляться до хньо компетенц, або в питаннях у який снують обмеження повноважень. Генеральна асамблея ООН - ма широк повноваження. Вдповдно до Статуту вона може обговорювати будь-як питання або справи, у тому числ стосовн до повноважень функцй любого з органв ООН за винятком ст.12, давати рекомендац членам

ООН або, Рад Безпеки ООН по будь-яких таких питаннях справам ст.10 Статуту ООН. Генеральна Асамблея ООН уповноважена розглядати загальн принципи спвробтництва в справ пдтримки мжнародного миру безпеки, у тому числ принципи, що визначають роззброювання регулювання озбронь, пропонувати у вдношенн цих принципв рекомендац. Вона також уповноважена обговорювати будь-як питання, що ставляться до пдтримки мжнародного миру безпеки, поставлен перед нею будь-якими державами, у тому

числ державами членами не членами ООН, або Радою Безпеки ООН, робити у вдношенн будь-яких таких питань рекомендац зацкавленй держав або державам або Рад Безпеки до псля обговорення. Проте будь-яке таке питання, по якому необхдно почати дю, передаться Генеральною Асамблею ООН Рад Безпеки до псля обговорення ст.11 Статуту ООН . Генеральна Асамблея ООН не може висувати рекомендац, що стосуються якось суперечки або

ситуац, коли Рада Безпеки викону стосовно них покладен на нього Статутом ООН функц, якщо сама Рада Безпеки не попросить про це ст.12 Статуту ООН. Генеральна Асамблея ООН органзу дослдження склада рекомендац з метою сприяння спвробтництву в област економчно, соцально, культури, освти, охорони здоровя, сприя здйсненню прав людини й основних свобод для усх, без розходження раси, стат, мови релг ст.13

Статуту ООН. Генеральна Асамблея одержу розгляда щорчн спецальн доповд Ради Безпеки, а також доповд нших органв ООН, розгляда пдтверджу бюджет ООН. Вона ма право виносити тльки рекомендац, що, за винятком ршень з питань бюджету процедури, не мають обовязково сили для членв ООН. За рекомендацю Ради Безпеки вона признача Генерального секретаря ООН, робить прийом до

ООН нових членв, виршу питання призупинення здйснення прав привлев держав-членв, хнього винятки з ООН. Генеральна Асамблея ООН обира непостйних членв Ради Безпеки, членв ЭКОСОС, Ради по Опц, Мжнародного Суду ООН. Структура Генерально Асамбле 1.Голова 2. Заступники голови 17 3. Головн комтети по полтичним питанням питанням безпеки по економчних фнансових

питаннях по соцальних, гумантарних культурних питаннях по опц територям, що не сесамоуправляются по правових питаннях. 4. Комтети по адмнстративних бюджетних питаннях по внесках по деколонизации по питанню про полтику апартеду по атомнй енерг по використанню космчного простору по роззбронню тощо. 5. Сесйн органи Генеральний комтет комтет по переврц повноважень. 6. Комс ревзйна мжнародного права по правах людини й н.

Генеральна Асамблея проводить щорчн регулярн сес, що вдчиняються в третй ввторок вересня, а також спецальн скликаються по будь-якому питанню, якщо вимоги надходять вд Ради Безпеки надзвичайн, що скликаются протягом 24 часв з моменту одержання Генеральним Секретарем вимоги вд Ради Безпеки пдтриманого голосами будь-яких членв Ради у випадках 1 якщо сну погроза миру 2 вдбулося порушення миру або акт агрес члени

Ради Безпеки не прийшли до ршення питання. Вдповдно до Статуту ООН Генеральна Асамблея гра стотну роль у дяльност ООН. Вона вносить значний внесок у розробку пдготування ряду важливих мжнародних документв кодификац принципв норм мжнародного права. Генеральна Асамблея - демократичний орган. Кожний член незалежно вд розмрв територ, чисельност населення, економчно вйськово мощ ма 1 голос.

Ршення по важливих питаннях приймаються бльшстю в 23 присутнх що беруть участь у голосуванн членв Асамбле. У робот Генерально Асамбле можуть брати участь держави - не члени ООН, що мають статус постйних спостергачв при ООН Ватикан, Швейцаря. Очолю Генеральну Асамблею Генеральний Секретар, що призначаться Генеральною Асамблею за рекомендацю Ради Безпеки на 5-рчний термн, псля закнчення якого може бути призначений

знову. Першим Генеральним Секретарем ООН став у 1946 р. норвежец Трюгве Чи. Генеральний Секретар почина зусилля по врегулюванню конфлктв мж державами ма право доводити до Ради Безпеки звти про суперечки, що загрожують, на його думку, мжнародному миру безпец. Також вн да директивн вказвки департаментам, керуванням н.органзацйним пдроздлам Секретарату ООН координу всю дяльнсть системи ООН.

Як головна посадова особа Секретар бере участь у всх засданнях Генерально Асамбле, Ради Безпеки, а також викону нш функц, покладен на нього цими органами. Рада Безпеки ООН - головний постйно снуючий полтичний орган ООН, на який, вдповдно до Статуту ООН, покладена головна вдповдальнсть за пдтримку мжнародного миру безпеки. Рада надлена широкими повноваженнями в справ мирного врегулювання мжнародних суперечок, недопущення

вйськових сутичок мж державами, припинення актв агрес й нших порушень миру вдновлення мжнародного миру. Вдповдно до Статуту ООН, тльки Рада Безпеки някий нший орган або посадова особа ООН ма право приймати ршення про проведення операцй з використанням Збройних сил ООН, а виршувати питання, повязан з створенням використанням Збройних сил ООН, зокрема, так, як визначення задач функцй збройних сил, хнього складу чисельност, структури

командування, термнв перебування в районах операцй, а також питання кервництва операцями визначення порядку хнього фнансування. Для тиску на державу, д яко, створюють погрозу мжнародному миру або являють собою порушення миру, Рада може виршити зажадати вд членв ООН застосування мр, не повязаних з використанням збройних сил, наприклад, таких як повна або часткова перерва економчних вдносин, залзничних, морських, повтряних, поштових, телеграфних, радо нших засобв

повдомлення, а також розрвання дипломатичних вдносин. Якщо так мри будуть недостатнми, Рада уповноважена починати д, повязан з використанням повтряних, морських сухопутних збройних сил. Рада вносить рекомендац про прийом держав у члени ООН, про виключення членв ООН, що систематично порушують принципи Статуту ООН, про призупинення здйснення прав привлев, що належать члену

ООН, якщо проти цього члена вн почина д превентивного або примусового характеру. Рада робить рекомендац Генерально Асамбле ООН щодо призначення Генерального секретаря ООН, вибира разом з нею членв Мжнародного Суду ООН може вжити заходв для виконання ршення цього Суду, що та або нша держава вдмовилася виконати. Вдповдно до статуту,

Рада може приймати крм рекомендацй юридично обовязков ршення, виконання яких забезпечуться примусовою силою всх держав - членв ООН. РБ складаться з 15 членв. Пять - постйн Рося, США, Великобританя, Франця Китай, а нш 10 мсць розподляються в такий спосб 3 мсця - Африка 2 - Азя 2- Латинська Америка 2- Зах. вропа, Канада, Австраля, Нова Зеландя 1- Схдна вропа. Ршення по процедурних питаннях рахуються прийнятими,

якщо за них подан голоси будь-яких 9-ти членв Ради. Для прийняття ршень по всм нших питаннях потребу не менше девятьох голосв, включаючи голоса всх постйних членв. Це означа, що достатньо 1-му або декльком постйним членам РБ проголосувати проти якогось ршення - воно рахуться вдхиленим. У цьому випадку говорять про накладення вето постйним членом.

Утримання постйного члена або неучасть його в голосуванн по загальноприйнятому правилу як вето не розглядаться. Вдповдно до Статуту ООН РБ ма винятково велик повноваження в справ запобгання вйни створення умов для мирного плдного спвробтництва держав. За останнй час не було практично жодно важливо мжнародно под виняток склада бомбардування американськими вйськовими силами раку без санкц ООН у грудн 1998 р що поставив пд погрозу свт викликав спори мж державами, на який не оберталося би

увага РБ. РБ може приймати юридичн акти двоякого роду рекомендац, тобто акти, що передбачають визначен методи процедури, з якими держав пропонуться координувати сво д, юридично обовязков ршення, виконання яких забезпечуться примусовою силою всх держав - членв ООН. Основною формою прийнятих РБ рекомендацй обовязкових ршень резолюц, яких прийнято бльш 700. Усе бльш помтну роль останнм часом стали грати заяви голови

Ради хн число перевищило 100. Таким чином можна видлити так функц РБ ООН 1.Загальн 1.1. Да рекомендац по прийом нових членв ООН кандидатуру Генерального Секретаря ООН 1.2. Здйсню контроль за керуванням стратегчними територями 1.3. Визнача умови участ держав - не членв ООН у Статут Мжнародного Суду ООН 2. У випадку суперечки мж державами 2.1.

Заявля вимоги про мирне врегулювання суперечки 2.2. Рекомеду процедури або засоби мирного врегулювання 3. При порушенн миру, агрес 3.1. Прийма ршення про квалфкацю дянь як агрес 3.2. Пдпису угоди з державами - членами ООН про надання ними збройних сил 3.3. Застосову сформован збройн сили для розднання, спостереження забезпечення безпеки 4.

У ситуацях, коли загроза миру 4.1. Розрива дипломатичн вдносини 4.2. Припиня економчн звязки 4.3. Припиня повтрян сполучення 4.4. Припиня залзничн сполучення 4.5. Припиня поштовий телеграфний звязок 4.6. Блоку порти 4.7. Демонстру збройну силу й н. Для приклада, можна назвати деклька поточних операцй ООН по пдтримц миру. рако-кувейтська мся ООН по спостереженню д з квтня 1991 р.по дйсний час поточна

чисельнсть - 1149 чоловк приблизна сума щорчних витрат 70 млн.дл.США. Тимчасов сили ООН у Лван - дють з березня 1978 р. поточна чисельнсть - 5219 чоловк приблизна сума за рк 138 млн.дл.США. Мся ООН по спостереженню в Груз - з серпня 1993 р. поточна сума 5 млн.дл. США поточна чисельнсть 55 чоловк. Витрати ООН по пдтримц миру фнансуються з власних окремих рахункв

на основ юридично обовязкових для виплати внескв, що нараховуються всма державам-членам. Економчна Соцальна Рада ООН ЕКОСОС також одним з головних органв ООН, що пд кервництвом Генерально Асамбле ООН координу економчну соцальну дяльнсть ООН, спецалзованих установ ООН, а також численних органв ООН. На ЕКОСОС покладен широк рзномантн функц координац розвитку спвробтництва держав з рзномантним

соцальним ладом в таких важливих економчних соцальних областях хнх взамовдносин, як економчний розвиток, свтова торгвля, ндустралзаця. Освоння природних ресурсв, мжнародний захист прав свобод людини, положення жнок, народонаселення, соцальне забезпечення, наука технка, попередження злочинност багато чого ншого. ЕКОСОС покликаний, вдповдно до Статуту ООН, починати дослдження, складати доповд, виносити рекомендац з питань мжнародного, економчного, соцального, культурного спвробтництва держав, сприяти дотриманню

поваз прав людини, скликати мжнародн конференц симпозуми, пдготовляти проекти конвенцй з питань сво компетенц для представлення х Генеральнй Асамбле, укладати угоди з спецалзованими установами ООН, що визначають хн вдносини з ООН, вживати заходв для одержання доповдей вд них нформац вд членв ООН з питань, що входять у компетенцю. Вона повинна служити центральним форумом для обговорення мжнародних економчних соцальних проблем глобального мжгалузевого характеру виробтку рекомендацй у вдношенн полтики

по цих проблемах, контролювати й оцнювати здйснення загально стратег виконання першочергових задач встановлених Генеральною Асамблею в зазначених областях, забезпечувати загальну координацю дяльност органзацй системи ООН у таких областях проводити всебчн огляди полтики в област оперативно дяльност у всй систем ООН, з огляду на необхднсть забезпечення рвноваги, сумсност вдповдност першочерговим задачам, встановленим Генеральною Асамблею для системи ООН у цлому. Рада по

Опц ООН д пд кервництвом Генерально Асамбле ООН уповноважена розглядати звти, надан владою, що управля вдповдною територю, приймати петиц розглядати х, консультуючись з керуючою владою, влаштовувати перодичн вдвдини вдповдних територй пд опкою в узгоджен з керуючою владою термни починати згадан д вдповдно до умов угод про опку. Вона розробля анкету щодо полтичного, економчного соцального прогресу, а також прогресу в област освти, а керуюча влада кожно територ пд опкою, що входить у компетенцю

Генерально Асамбле, пода останнй щорчн доповд на основ ц анкети. У результат визвольно боротьби бльшсть пдопчних територй здобуло незалежнсть. Вдповдно з 11 пдопчних територй, що знаходилися у веденн Ради з самого початку дяльност, у даний час залишилася одна - Тихоокеанськ острови пд опкою США. До складу Ради входять

Рося, США, Великобританя, Франця Китай, що у його робот фактично не бере участь. Мжнародний Суд ООН це головний судовий орган ООН. Вдповдно до Статуту ООН у 1945 роц був заснований новий судовий орган - Мжнародний Суд. Вдповдно до статт 92 Статуту ООН, Мжнародний Суд головним судовим органом Органзац Обднаних

Нацй. Його заснування означало реалзацю пункту 1 статт 33 Статуту ООН у тй частин, що передбачала в якост одного з мирних засобв дозволу мжнародних суперечок можливсть органзац судового розгляду. 4, ст.162 Статут Мжнародного Суду разом з главою ХIV Статуту ООН, невдмною частиною якого вн , був розроблений на конференц в Думбартон-Оксе 1944 рк, у Комтет юриств у Вашингтонов на конференц в

Сан-Франциско 1945 року. За винятком незначних змн, велика частина яких носить чисто формальний характер, Статут Мжнародного Суду тотожний Статуту Постйно Палати Мжнародного Правосуддя. Вдповдно до Статуту, пдписаному 26 червня 1945 року вступили в силу 24 жовтня того ж року, Мжнародний Суд головним судовим органом ООН. Значення мсце Суду в рамках ООН добре вдобразив у сво наугурацйн промови 18 квтня 1946 року, тодшнй

голова Генерально Асамбле Статуту Суду пан Спаак Шановн члени Суду Я не ризикну заявити, що Мжнародний Суд самим важливим органом ООН, але мен здаться, можна пдтверджувати, що нема ншого бльш важливого органа. Звичайно, Генеральна Асамблея бльш численною, Рада Безпеки - бльш ефективним, можливо дяльнсть ЭКОСОС бльш постоянна рзномантна.

Ваша робота буде, скорше менше помтною, але я переконаний, що вона виняткова по свой значимост. Особисто я сподваюся, що з кожним днем ваш обов язки будуть ставати усе бльш важливими. 5, ст.71 Вс члени ООН одночасно учасниками Статуту Суду, а не члени ООН можуть стати такими учасниками на умовах, обумовлених Генеральною Асамблею ООН за рекомендацю Ради Безпеки стаття 13

Статуту ООН. Суд вдкритий для кожно окремо справи для нших держав-неучастников Статуту на умовах, обумовлених Радою Безпеки стаття 35 Статуту. Компетенця Мжнародного Суду визначена в глав II статт 34-38, а також у глав IV статт 65-68 Статуту Суду. Ц глави Статуту встановлю меж компетенц Мжнародного

Суду. Компетенця Суду поширються лише на суперечки мж державами. Суд не може розглядати суперечки мж приватними особами державою тим бльше спори мж приватними особами. Але суперечки мж державами можуть розглядатися лише за згодою всх сторн. Таким чином, компетенця Суду для держави не обовязковою, а факультативною. Ршення про надання Суду лише факультативно компетенц було прийнято псля дуже напружено боротьби з достатньо

численними прихильниками обовязково компетенц Суду на конференц в Сан-Франциско в першому комтет 4-тй комс бльшстю голосв 31 проти 14. Вдповдно до статт 38 Статуту Мжнародний Суд застосову а мжнародн конвенц договори б мжнародний порядок в загальн принципи права, визнан цивлзованими нацями г судов ршення доктрини найбльш квалфкованих спецалств у якост допомжного засобу для визначення правових норм.

Крм того, Суд може розвязати справу ex aequo et bono, тобто вдповдно до принципв справедливост, а не по формальному закон, якщо сторони з цим згодн. 7, ст.121 Секретарат ООН це орган ООН, покликаний обслуговувати роботу нших органв ООН здйснювати хнй ршення рекомендац. Секретарат ООН викону адмнстративно-технчн функц ООН, зокрема, готу деяк матерали, переклада, друку поширю доповд, резюме й нш документи тощо.

3 Спецалзован установи ООН Це мжурядов органзац унверсального характеру, що здйснюють спвробтництво в спецальних областях повязан з ООН. Стаття 57 Статуту ООН перерахову з основн риси мжурядовий характер угод про створення таких органзацй широка мжнародна вдповдальнсть у рамках хнх установчих актв. Звязок встановлються й оформляться угодою, що поляга Економчною Соцальною Радою ЭКОСОС затверджуються Генеральною

Асамблею ООН. В даний час сну 16 таких органзацй. х можна роздлити на так групи соцального характеру Мжнародна Органзаця Прац МОП Всесвтня Органзаця Охорони здоровя ВОЗ культурного гумантарного характеру ЮНЕСКО - з питань освти, науки культури, ВОВ - Всесвтня Органзаця нтелектуально Власност економчн ЮНДО - по промисловому розвитку фнансов МБРР, МВФ,

МАР - Мжнародна Асоцаця Розвитку, МФК - Мжнародна Фнансова Корпораця в област сльського господарства ФАО - продовольча сльськогосподарська органзаця, ФАД - Фонд сльськогосподарського розвитку в област транспорту звязку КАО - цивльно авац, МО - морська, ВПС, МСЕ - сплка електрозвязку в област метеоролог ВМО. Мжнародна органзаця прац МОП Найстарша мжнародна органзаця.

Створена в Париж в 1919 р. як автономна органзаця Лги Нацй. Статут у 1946 р. був переглянутий приведений у вдповднсть з установчими документами ООН. Штаб-квартира ООН знаходиться в Женев Швейцаря. Цллю МОП сприяння встановленню тривалого миру шляхом заохочення соцально справедливост, полпшення умов прац життвого рвня трудящих. МОП ма представництва в столицях ряду держав-членв.

Всесвтня органзаця охорони здоровя ВОЗ ВОЗ - створена в 1946 р. на Мжнароднй конференц по охорон здоровя в Нью-Йорку. цль - досягнення всма народами можливо вищого рвня здоровя. Основн напрямки дяльност ВОЗ - боротьба з нфекцйними хворобами - розробка карантинних сантарних правил - проблеми соцального характеру. У 1977 р. ВОЗ поставила задачу досягнення до 2000р. усма жителями Земл такого рвня здоровя, який би дозволив вести продуктивний у соцальному й економчному план спосб

життя. Для реалзац ц програми розроблена глобальна стратегя, що потребу обднаних зусиль урядв народв. У рамках ВОЗ дють 6 регональних органзацй кран вропи, Схдного Середземноморя, Африки, Пвнчно Пвденно Америки, Пвденно-Восточно Аз, захдно частини Тихого океану. Органзаця Обднаних Нацй з питань освти, науки культури

ЮНЕСКО Заснована в 1945 роц на Лондонськй конференц. Штаб-квартира знаходиться в Париж. ЮНЕСКО ставить свою задачею сприяти змцненню миру безпеки шляхом розвитку мжнародного спвробтництва в област просвтництва, науки культури, використання засобв масово нформац, подальшого розвитку народно освти поширення науки культури. Всесвтня органзаця нтелектуально власност ВОВ Заснована в 1967 роц.

Цль органзац - сприяти охорон нтелектуально власност у усьому свт, а також пдготування проектв договорв в област захисту авторських прав, розробка ново патентно класифкац. Органзаця Обднаних Нацй по промисловому розвитку ЮНДО Створена резолюцю Генерально Асамбле ООН вд 17 листопада 1966 року. С 1985 р. спецалзованим установам ООН. Месцезнаходження -

Вдень Австря. Цлями ЮНДО сприяння промисловому розвитку кран, що розвиваються, прискоренню хньо ндустралзац надання помоч у встановленн нового мжнародного економчного порядку. Вищим органом ЮНДО Генеральна конференця, що складаться з усх держав-членв. Мжнародний банк реконструкц розвитку МБРР, Мжнародний валютний фонд МВФ, Мжнародна асоцаця розвитку МАР, Мжнародна фнансова корпораця

МФК Вс чотири органзац тсно повязан один з одним. У органзацях застосовуться система зваженого голосування, при котро кожна держава одержу кльксть голосв пропорцйно розмру капталу, вкладеного в ресурси органзац. Мжнародний валютний фонд МВФ був заснований у 1944 p. на конференц свтових лдерв у Бреттон-Вуд. Головне завдання Фонду полягало в тому, щоб нормалзувати нацональну монетарну полтику 30-х рокв у пслявонний перод. Будвництво дорг, моств, комункацй, енергетичних систем та нших основних будвельних

споруд, зруйнованих вйною в вроп, покладалось на Мжнародний банк реконструкц та розвитку. Якщо Свтовий банк нада позики тльки кранам, що розвиваються, то до послуг ресурсв МВФ можуть звертатися вс держави. Враховуючи, що мжнародна торгвля й нвестиц мають глобальний характер, кожна крана купу та прода ноземну валюту для фнансування експорту й мпорту. МВФ здйсню монторинг таких угод проводить консультац з кранами-членами щодо шляхв створення гнучко

стабльно монетарно системи. МВФ також нада технчну допомогу на рвн макроекономчного менеджменту та розширю фнансову допомогу кранам, котр взяли на себе зобовязання змнити економчну полтику. Головний напрям дяльност МВФ поляга у розробц економчно полтики. Фонд слдку за монетарною та фнансовою полтикою свох членв у тих аспектах, як можуть вплинути на хню змогу фнансувати свй мпорт експорт тобто на платжний баланс.

Фонд розробля рекомендац пд час регулярних консультацй з урядовими чиновниками щодо того, яких заходв слд вживати у полтиц, щоб запобгги м у майбутньому. Вн нада позики кранам-членам, котр мають короткочасн проблеми, повязан з зовншнми платжними проблемами. Фонд прагне досягти повно конвертованост валют кран-членв у межах гнучкого курсу валют, який набув чинност у 1973 p. Одже цлями МВФ координаця валютно-фнансово полтики держав-членв надання м короткострокових

середньострокових позик для врегулювання платжних балансв пдтримки валютних курсв. МФК МАР, що флями Банку, створен головним чином для сприяння кранам, що розвиваються. Мжнародна фнансова корпораця на першому етап сво дяльност в Укран зосередила увагу на технчнй допомоз малй приватизац. ваучернй приватизац та приватизащ у сльському господарств, а також на псляприватизацйнй пдтримц шляхом випуску акцй.

Передбачаться, що псля полпшення загального клмату, повязаного з нвестицйним клматом в Укран, МФК буде визначати приватн та приватизацйн пдпримства для надання м позик або х акцонування. Мжнародна асоцаця розвитку MAP заснована в 1960 p. як фля Свтового банку. Головна особливливсть дяльност у тому, що вона нада безпроцентн позики найбдншим кранам миру. Тльки т держави, в яких рчний прибуток на душу населення становить менше нж 1 305 дол.

США, володють правом на позику MAP. Проте на практиц бльшсть позик MAP було надано кранам, як мають доход на душу населення 800 дол. США нижче. Позики MAP, вдом як кредити, мають 10-рчний термн вдстрочки й оплачуються протягом 35 45-рчного пероду вдповдно до кредитоспроможност крани-одержувача. Грошов надходження, як потм MAP да у борг, формуються за рахунок вкладв найрозвинутших кран.

Незважаючи на те, що MAP юридично незалежною вд Свтового банку органзацю, вона використову його персонал органзацйно-технчн засоби. Продовольча сльськогосподарська органзаця Обднаних Нацй ФАО Створена в 1945 роц в Квебец. Органзаця ставить цллю полпшення харчування пдвищення рвня життя, пдвищення продуктивност сльського господарства та н. Мжнародний фонд сльськогосподарського розвитку ФАД

Заснований у 1976 роц на конференц ООН. Цлями Фонду надання всебчно помоч в розвитку сльського господарства кранам, що розвиваються. Мжнародна органзаця цивльно авац КАО Заснована в 1944 роц на конференц в Чикаго. КАО створена з метою розвитку принципв методв мжнародно аеронавгац, забезпечення безпеки польотв на мжнародних авалнях, сприяння плануванню розвитку мжнародного повтряного транспорту. Мжнародна морська органзаця

МО Заснована в 1948 роц на Женевськй конференц з питань мореплавства. Створена з метою сприяння мжнародному спвробтництву в област морських перевезень морсько торгвл. Всесвтня поштова сплка ВПС ВПС - перша мжнародна органзаця з 1874 р. Текст установчо конвенц згодом багаторазово переглядався. Штаб-квартира - Берн Швейцаря. ВПС ставить свою цллю забезпечення й удосконалювання поштових вдносин.

Вс крани - члени ВПС утворять дину поштову територю, на якй дють три основн принципи 1. днсть територ 2. Свобода транзиту 3. Однаковий тариф. Мжнародна сплка електрозвязку МСЕ Створена у 1865 роц на основ Мжнародно телеграфно конвенц. Цллю МСЕ здйснення мжнародного спвробтництва для удосконалювання рацонального використання усх видв електрозвязку. Всесвтня метеорологчна органзаця ВМО

Замнила в 1947 роц Мжнародну метеорологчну органзацю, що дяла з 1878 року. ВМО покликана забезпечувати мжнародне спвробтництво в област метеоролог. Мжнародне агентство по атомнй енерг МАГАТЕ МАГАТЕ - мжнародне агенство по атомнй енерг. Створена за ршенням ООН у 1956 р. у Нью-Йорку. Штаб-квартира - Вдень. Не ма статусу спецалзованого установи ООН.

Вдповдно до Статуту повинно подавати щорчн доповд про свою дяльнсть Генеральнй Асамбле. Органзаця ставить свою цллю сприяти розвитку мжнародного спвробтництва в област мирного використання атомно енерг. Одна з головний функцй Агенства складаться в застосуванн системи контролю гарантй з метою забезпечення того, щоб ядерн матерали й устаткування, призначен для мирного використання, не були вжит для вйськових цлей.

Контроль здйснються на мсц нспекторами МАГАТЕ. У добровльному порядку пд гарант Агенства поставили деяк сво мирн ядерн установки Рося, США, Великобританя, Франця Китай. У звязку з санкцями за ршенням Ради Безпеки проти раку МАГАТЕ, починаючи з 1992 р. проводило нспекц вйськових обктв раку на предмет недопущення виготовлення ядерно збро. Конференця ООН по торгвл розвитку

ЮНКТАД Створена резолюцю Генерально Асамбле вд 30 грудня 1964 року. Цллю ЮНКТАД сприяння розвитку свтово торгвл. Програма розвитку ООН ПРООН Створена на пдстав резолюц Генерально Асамбле вд 22 листопада 1965 року шляхом обднання Розширено програми технчно допомоги ООН Спецального фонду. Цллю Програми надання допомоги кранам, що розвиваються, у справ хнього нацонального розвитку.

Програма ООН по навколишньому середовищу ЮНЕП Створена резолюцю Генерально Асамбле ООН вд 15 грудня 1972 року. Цль Програми - налагодження спвробтництво в справ захисту полпшення навколишнього середовища. Висновок Таким чином ми розглянули ООН як складний багатоступнчатий механзм, поява яко була зумовлена зростанням взамозвязкв взамозалежност кран народв, що особливо вдчутно почало проявлятися вже у роки

бурхливого розвитку капталзму в другй половин XIX ст. Формування свтових економчних вдносин, технчний прогрес, розвиток залзничного морського транспорту та мжнародних контактв породили проблему регулювання стандартизац мжнародних звязкв. Питання про необхднсть утворення спецалзованих установ вперше обговорювалося на конференц в Думбартон-Окс 1944 р Тут було виршено, що ООН сприятиме розвязанню мжнародних економчних, соцальних

та нших гумантарних проблем через певн мжурядов органзац. На цьому грунт мж 1944 1948 рр. виникли мжнародн фнансов органзац, як почали вдгравати важливу роль у мжнародних економчних вдносинах Мжнародний валютний фонд МВФ, Мжнародний банк реконструкц й розвитку МБРР, який очолив фнансову групу, куди увйшли Мжнародна асоцаця розвитку МАР, Мжнародна фнансова корпораця

МФК. Важливе мсце у свтовй торгвл посла також Генеральна угода про тарифи й торгвлю ГАТТ. Ця мжнародна органзаця, утворена 1948 р не вважаться формально Спецалзованою установою, хоча за своми рисами цлями дуже схожа з спецалзованими установами ООН. Хоча спецалзован установи ООН функцонують у певних сферах, дапазон деяких з них достатньо широкий багатоплановий, що ускладнив завдання х чтко класифкац. все ж щодо сфер дяльност можна видлити так основн

групи 1. Фнансов МВФ, МБРР, МФК, МАР, БАГ, МФСР. 2. Економчн ФАО, ЮНДО. 3. Технчн КАО, МСЕ, МО, ВПС, ВМО. 4. Соцальн МОП, ВООЗ. 5.Гумантарн ЮНЕСКО, ВОВ. МОП, ФАО, ВООЗ та ЮНЕСКО умовно називали Великою четвркою. Псля надання статусу спецалзовано установи ЮНДО також включили в цю групу провдних мжнародних органзацй.

Я визничив, що основними принципами ООН - суверенна рвнсть усх членв - сумлнне виконання зобовязань за Статутом - розв язання мжнародних суперечок мирними засобами - вдмова вд погрози силою або застосування проти територально цлсност або полтично незалежност будь-яко держави - забезпечення того, щоб держави, що не членами ООН, дяли вдповдно до принципв ООН, коли це необхдно для пдтримки мжнародного миру безпеки - невтручання у внутршн справи держав - поваги основних прав свобод людини - рвноправнст самовизначення

народв - спвробтництва роззброння. Також, прийом до членв Органзац вдкритий для всх миролюбних держав, що приймуть на себе зобовязання за Статутом який можуть бажають ц зобовязання виконувати. Прийом здйснються постановою Генерально Асамбле за рекомендацю Ради Безпеки. Що до Украни то з 1994 p. почала реалзовуватися

Програма економчних реформ в Укран, що прискорило налагодження спвпрац з Свтовим Банком. Свтовий Банк зможе надавати Укран фнансову допомогу у розмр 1 млрд.дол. США щорчно. Нин фнансова допомога Укран здйснються за такими на-прямками 1.Реаблтацйна позика. Кошти спрямовуються на здйснення основних економчних реформ, включаючи лбералзацю цн торгвл приватизацю державних пдпримств реформи сльського господарства та енергетики пдтримку макроекономчно стаблзац, а

також фнансування потреб мпорту укрансько економки. 2.Позики на розвиток виробництва. Кошти спрямовуюгься на фнансування критичного мпорту, поточн затрати органв влади при передач м пдпримств обктв соцально нфраструктури. 3.Проекти нституцйно перебудови. Кошти спрямовуються на пдготовку спецалств, придбання обладнання, надання консультацй ключовим державним установам, включаючи -

Мнстерство фнансв, Нацональний банк, Фонду державного майна та Антимонопольному комтетов. 4.Проект фнансування фнансових установ. Кошти спрямовуються у вигляд кредиту окремим фнансовим установам для перекредитування приватним пдпримствам, яким необхдн кошти, орнтован на експорт та нш види першочергово дяльност, полпшення законодавства у цй сфер. Резюмуючи вищевикладене, ста зрозумлим, що

ООН дйсно найвпливовшою органзацю у свт. механзм та численн органи регуляторам економчних, соцальних, вйськових та н. вдносин без яких неможливо, на сьогодн, гармонйний розвиток усх держав свту. Список використано лтератури 1. Основные сведения об Организации Объединенных Наций. Видавництво Юридическая литература, М 1995. 2. Кожевников Ф.И Шармазанашвили Г.В. ООН организация, цели, практика.

Москва, вид. Международные отношения, 1971 г. 3. Крылов С.Б. ООН. Москва, Госюриздат, 1958 г. 4. Международные суды и международное право сборник обзоров. Москва, изд. Академии Наук СССР, 1986 г. 5. Международный Суд. Нью-Йорк, издание ООН, Департамент общественной информации. 6. Полянский Н.Н. Международный Суд. Москва, изд.

Академии Наук СССР, 1951 г. 7. Энтин М.Л. Международные судебные учреждения. Москва, изд. Международные отношения, 1984 г. 8. Внешняя политика Советского Союза в период отечественной войны. Т.1 М.1970