Системний підхід до складання логічної структури теми

Приступивши до складання тематичних планів викладач стикається з проблемою побудови навчального матеріалу таким чином, щоб із хаотичних уявлень про предмет в студента створилась певна система знань. Виходячи із цих міркувань, інформація підлягає структуруванню в тому числі при розробці плана-конспекта лекцій чи тактичного заняття, алгоритму семінару, чи опорної схеми. Центральним епізодом даного ланцюга завдань є логічна структура теми.

Недивлячись на ймовірність цих тлумачень здається закономірним представлення логічної структури теми як деякої системи складеної на графологічній мові і на певних принципах.

В загальну характеристику інформаційної системи, на думку спеціалістів систематичного аналізу, входять такі поняття, як база даних, підсистема, функція збору і зберігання інформації, пошуку і розповсюдження. Функціонування системи зв’язано з такими її властивостями як повнота (об’ємність) і завершеність, відкритість і замкнутість, стабільність і динамічність співвідношення загального і часткового.

Методологічною основою процесу систематизації інформації є аналіз і синтез в результаті аналітико синтетичної переробки інформації може бути: створений новий документ: огляд, звіт, доповідь, методичка, розробка. Задача аналізу полягає в розподілі першого джерела на складові його елементи або аспекти. Це початкова і найбільш легка частина роботи, результатом якої стає виявлення найбільш цінної, професійно значимої інформації, відділення її від застарілих або другорядних відомостей. Так полягає справа з формуванням первинного масиву методичної розробки теми: визначення цілей і вимог, основних питань і проблем, ключових слів і понять. Синтез здійснити значно важче чим аналіз. Синтез – це поєднання у єдине ціле тої необхідної інформації, яка була виділена в результаті аналізу. Представити із складових частин деяке ціле в якому екстрапольовані тенденції розвитку від простого до складного, від часткового до загального і навпаки, найбільш важливий практичний результат який ілюструє логічна структура. На основі законів логіки послідовно розгортається схема-алгоритм. Тема набуває відчутних контурів і забезпечується достатньо повне її сприйняття.

Фрагмент структури теми “Основи вірусології”: (таблиця 1)

Автор пов’язує окремі елементи в смислові ланки і комплекси а іноді акцентує увагу з допомогою нових асоціацій, використовуючи методи порівняння, співставлення, підпорядкування, узагальнення. Об’єднуючи стержньову роль в побудові нашої системи грає головна ідея, якій підчинені всі підсистеми, заради якої власне вона і створена.

Головну ідею живлять і обслуговують всі супутні елементи. Зауважимо, що регулюючу функцію в схемі виконують так звані, канали зв'язку: лінії, стрілки, шрифт, розмір формату, об’єм інформаційного поля. Проблемна орієнтованість логічної структури теми знайде свій подальший розвиток на лекціях, семінарах, практичних заняттях, в тестових контролях.

Як уже відмічалось любу систему характеризують стабільність і динамічність. Під стабільністю розуміється консервативна частина системи, в якій заключні фундаментальні знання, не підлягаючи перегляду. Динамічність системи стосується як її форми і змісту. Динамічність визначається тією частиною системи яка може бути перетворена під впливом особистої орієнтації творця або других суб’єктивних факторів.

З точки зору співвідношення форми і змісту системи індивідуальна позиція проявляється у виборі автора моделі графологічної структури. Можливі наступні варіанти:

Ієрархічна модель (малюнок 2)

Сіткова модель (малюнок 3)

Реляційна модель – будується в табличному вигляді, якщо файли розміщені в декількох форматах, то при суміщенні їх можливо отримати нові дані як похідних (малюнок 4)

Логічну структуру теми можна розглядати як відносно замкнуту і в той же час відкриту систему яка має і “вхід і вихід, цю функцію використовують ті графи, які виявляють в середині і міжпредметні зв’язки. Прикладом тому слугують: “історія питання”, “задачі і основні досягнення”, “загальна характеристика”, “матеріал”, “практичне значення” і інші аспекти.

Одна із вимог системного підходу до складання логічної структури полягає в задоволенні функціям пошуку і розповсюдження. Якщо тема набуває вигляд злагодженої і послідовної схеми, то її графи як візуальні образи набувають для тих хто вчиться роль пошукового апарату. По аналогії з довідково-інформаційним фондом бібліотек логічна структура теми допомагає орієнтуватись навіть при поверхневому ознайомленні з матеріалом. Вона може стати для студента путівником на непізнаних стежинах поза аудиторної роботи. Підтвердженням цього є та складність питань яка привертає увагу студентів і успішно освоюється ними при підготовці доповідей, рефератів, конкурсних завдань, рішення ситуаційних задач. Розвиваюча функція навчання не може бути розглянута у відриві логічної структури від других методичних розробів теми, значення кожного графа повинно мати свій подальший розвиток в поетичному викладенні практичної роботи методичних вказівок для студента орієнтувальної основ діяльності при самопідготовці елементах ІИРС, поточному і підсумковому контролі знань. В цілому стає все більш очевидним, що не тільки окремі теми, але всі робоча програма дисципліни повинні супроводжуватися її логічною структурою, згідно спеціальності і профілю навчального закону.

Завдяки системному підходу складання логічних структур реалізується творча діяльність в тій степені, в якій була проведена глибина аналізу і запропонована степінь узагальнення. Творчість пов’язана з мисленням – мислення з мовою.

Графологічна мова опису теми має хороший шанс стати ще одним ефективним засобом спілкування і взаємопорозуміння.

Таблиця 1:

Малюнок 2

Малюнок 3

Малюнок 4