Революція 1905-07 року

Передумови, причини й початок 1ї буржуазно-демократичної революції Росії.

Передумови: (2 категорії)

Причини:

1. Невирішення аграрного питання, що призвело до того що 65% всієї землі належало поміщикам (3 млн. чол.) а 35% (100 млн. чол.) селянам

Феодальні пережитки

Загострення стосунків між пролетаріатом та буржуазією. Висока експлуатація робітників

Національне гноблення російських окраїн

Сполучення самодержавного капіталістичного і національного гноблень з поліцейською сваволістю

Монархія. В більшості країн конституційна, а в Росії абсолютна.

За характером: буржуазно-демократична революція

Основні завдання:

демократичні перетворення (республіка)

знищення поміщицького землеволодіння

ліквідація національних нерівностей

проведення демократичних перетворень у соціальній сфері.

Національна особливість: буржуазно-аграрна, знищення поміщицького землеволодіння.

Основні рушійні сили:

Пролетаріат, буржуазія, селянство, поміщики, царат.

Форми боротьби: виступи, страйки, демонстрації, мітинги, окремі озброєнні повстання, спалювання, грабунок поміщицьких маєтків.

.

Основні події революції:

1 1

ІV період 4 2 V період

3 3

2 4

5

ІІІ період 5 6

1

2 3 4 5 6 7 8 9

ІІ період 5

4

2 3

1

І період 6

5

4

3

2

1

Перший період революції. Зима 1905 року

(розгойдування мас. Початок організованого руху)

09.1.05 – початок революції, кривава неділя в Санкт-Петербурзі

10.1.05 – озброєна сутичка, загальна стачка в Москві

12.1.05 –розстріл демонстрації в Ризі. Хвиля тривалих страйків та політичних демонстрацій на підприємствах Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава

17.1.05 – страйк металургів Новоросійського товариства в Юзівці. Кривава сутичка страйкарів з військами в Миколаєві

18.1.05 – хвилювання в Варні

22.2.05 – зруйнування селянами цукрового заводу на хуторі Михайловському.

Другий період революції. Весна-літо 1905 року

(піднесення революційного руху, досягнення певних результатів. Початок озброєння учасників)

березень-травень – селянські виступи в 45 повітах

12.5.05 – Івано-вознесенська стачка

літо – масові стачки та демонстрації => озброєні сутички з поліцією та військами в Катеринославі, Харкові, Миколаєві, Луганську

14.6.05 – повстання на панцирнику “Потемкин”

6. 8.05 – маніфест про створення Державної Думи.

Третій період революції. Осінь 1905 року

(подальше заглиблення революції, її приближення до найвищої форми боротьби – збройного повстання)

26.9.05 – початок страйку друкарів у Саратові

4.10.05 – початок загально жовтневого страйку

8-10.10.05 – страйк залізничників Катеринославської та Курско-Харково-Севастопольської доріг

10.10.05 – 15 тис. мітинг в Харкові

16.10.05 – криваві бої в Одесі

17.10.05 – маніфест Миколи ІІ “Про вдосконалення державної влади”

18-19.10.05 – політичні демонстрації в українських містах з приводу маніфесту

31.10.05 – Марковська республіка

11-15.11.05 – збройне повстання моряків в Севастополі.

Четвертий період революції. Зима 1905 року

( поразка повстання, але об’єднання в боротьбі всіх революційних сил)

7.12.05 – збройне повстання в Москві

12-18.12.05 – збройні повстання робітників в Харкові, Горлівці

17.12.05 бій між озброєними робітниками та урядовими військами в Єнакієве, Дебальцево

18.12.05 рішення припинити боротьбу в Москві

17-21.12.05 – повстання селян у Великих Сорочинцях Миргородського повіту Полтавської губернії.

П’ятий період революції. 1906-07 роки (спад революції)

27.04.-08.07.06 – діяльність першої державної думи

19.08.06 – створення військово-польових судів

6.11.06 – указ про вільний вихід селян із громад. Початок Столипінської аграрної реформи

9.1.07 – страйки робітників Харкова й Катеринослава на відзначення роковин “кривавої неділі”

20.02.-3.06.07 – діяльність другої державної думи

3.06.07 – царський маніфест про розпуск Думи, та зміну виборчого закону. Поразка революції.

Причини поразки:

відсутність озброєння та непрофесіоналізм її учасників в військовому ділі

відсутність централізованого керівництва

відсутність масової підтримки в інших регіонах країни

Результати революції:

полегшення становища пролетаріату

поновлення ради міністрів

створення Державної Думи.