Узагальнення матеріалів контролю

Міністерство освіти і науки України

Рівненський Державний Технічний Університет

Кафедра обліку і аудиту

Самостійна робота

з дисципліни “Контроль і ревізія”

на тему:

Узагальнення матеріалів контролю

Виконала:

Студентка III курсу ФЕ

Спеціальності 7.050106

Групи Б-1

Парчук Н. В.

Рівне - 2001

Зміст

Методичні прийоми узагальнення результатів контролю і аудиту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

2. Методика складання акта комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства. . . . . . . . . . . 8

3. Методика складання акта аудиторського контролю. . . 13

Список використаної літератури. . . . . . . . . . . . 17

Методичні прийоми узагальнення результатів контролю і аудиту

Узагальнення результатів контролю і аудиту включає комплекс методичних прийомів групування і систематизації його результатів, необхідних для прийняття рішень до усунення виявлених недоліків у діяльності підприємства, яке контролюють. Зокрема, складають відомості вибіркової інвентаризації цінностей, акти ревізії каси, аудиторського контролю діяльності підприємства і підприємницької діяльності, обмеження місць зберігання цінностей. Однорідні недоліки узагальнюють у таблицях, схемах, графіках, відомостях, машинограмах та ін. Документах за допомогою таких методичних прийомів:

- групування недоліків

- документація результатів проміжного контролю

- аналітичне групування

- слідчо-юридичне обґрунтування недоліків

-систематизоване групування недоліків в актах аудиторського контролю діяльності підприємства і підприємницької діяльності.

Результати аудиторського дослідження групуються і систематизуються у журналі аудитора, де розробляються також заходи щодо профілактики правопорушень у підприємницькій діяльності.

Крім цього, ці заходи дають змогу контролюючому органу краще розібратися у причинах недоліків і прийняти обґрунтовані рішення за результатами аудиту.

Своєчасне усунення керівництвом підприємства недоліків, виявлених аудитом, які стосуються неповної і несвоєчасної сплати податків до бюджету, вивільняє від сплати штрафних санкцій податковими органами. Тому підприємства зацікавлені в отриманні аудиторських послуг, які запобігали б недолікам у фінансово-господарській діяльності.

Узагальнення недоліків у журналі аудитора провадиться з використанням хронологічних, систематизованих і хронологічно-систематичних групувань.

Хронологічне – групування недоліків послідовно за періодами виникнення їх у фінансово-господарській діяльності підприємства, яке контролюють. Недоліком цього методу є те, що аудитору доводиться одночасно досліджувати за місяць, квартал усі господарські операції, використовуючи багато нормативних документів. Крім того, при проведенні комплексного комісійного аудиту виникають певні труднощі у взаємному контролі операцій і документів.

Систематизоване – це групування виявлених у діяльності підприємства, яке контролюють, недоліків за однорідністю і змістом і попередньо зафіксованих аудитом у хронологічній послідовності. Недоліком є те, що при цьому дублюються недоліки у хронологічному і систематизованому групуваннях.

Хронологічно-систематизоване групування дає змогу узагальнити недоліки, виявлені аудитом, за часом виникнення і однорідністю їх. Цей вид групування застосовується при проведенні комплексного комісійного аудиту, коли недоліки систематизують за розділами акта або питаннями, поставленими на дослідження аудиту.

Документування результатів проміжного контролю використовується як методичний прийом при оформленні контрольних процедур у процесі виконання їх на проміжних стадіях, щоб засвідчити стан об’єктів контролю на момент перевірки (ревізія каси, вибіркова інвентаризація матеріальних цінностей, хронометражні спостереження аудиту, тематичні обстеження аудиту та ін.).

Аналітичне групування – складання відомостей, таблиць, узагальнення однорідних недоліків, виявлених у процесі аудиту, за допомогою таких методичних прийомів, як економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи. Цей вид групування застосовується при складанні відомостей на забраковані вироби і роботи, переплату заробітної плати, понаднормовані витрати сировини за конкретний період (квартал, півріччя) і пов’язані з ними матеріальні збитки, сплачені штрафні санкції за порушення договірних зобов’язань, а також графіка ритмічності виробництва продукції, робіт і послуг тощо.

Слідчо-юридичне обґрунтування недоліків застосовується тоді, коли необхідно обґрунтувати доказами суму заподіяного збитку або встановити відповідальність посадових осіб підприємства, яке контролюють. При цьому аудитор виконує певні слідчо-юридичні процедури. Він збирає докази, що засвідчують юридичні факти, тобто такі, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин об’єкта із суб’єктом. За джерелами узагальнення юридичні докази поділяють на особисті і речові, первинні і похідні.

При узагальненні доказів важливою процедурою, яку виконує внутрішній аудит, є вилучення оригіналів документів з поточного архіву підприємства, яке контролюють. Аудитор може вилучати документи у порядку, передбаченому законом, на підставі постанови правоохоронних органів. Замість оригіналу у справах підприємства залишають копії вилучених документів. Процедуру вилучення документів оформляють спеціальним актом, складеним аудитором за участю керівника і головного бухгалтера підприємства, а також понятих, що не мають відношення до контрольно-аудиторського процесу. Для того, щоб не завантажувати акт описовістю реквізитів документів, складають окремий реєстр вилучених оригіналів документів, який є додатком до акта

Вилучати оригінали документів можуть також ревізори, які провадять внутрішній аудит, аудитори податкових служб. Зовнішній аудитор може виконувати ці функції як виняток.

При виконанні слідчо-юридичних процедур обґрунтовують судово-арбітражні позови на відшкодування матеріального збитку, заподіяного підприємству, яку контролюють.

Систематизоване групування результатів контролю – викладення в акті комплексного аудиту, тематичної перевірки, обстеження у систематизованому вигляді виявлених недоліків у діяльності підприємства, яку контролюють. Результати службового розслідування внутрішній аудитор оформляє довідкою.

Узагальнення і викладення результатів аудиту в акті здійснюється аудиторами за даними записів у журналі аудитора, групування недоліків, погоджених з керівництвом, діяльність якого контролюють.

Контрольно-аудиторські прийоми у процесі контролю і аналізу господарської діяльності підприємства виконується за допомогою як найпростіших приладів обчислення та організаційної техніки, так і мікро-ЕОМ, персональних і універсальних великих ЕОМ та обчислювальних комплексів.

Удосконалення контрольно-аудиторського процесу із застосуванням ЕОМ різних класів, створенням АСОІ дає змогу автоматизувати контроль виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, включаючи стадію узагальнення і реалізації результатів контролю.

Для розв’язання комплексу задач контролю і аудиту фінансово-господарської діяльності підприємств на ЕОМ створюють інформаційну систему у вигляді упорядкованих масивів інформації, пошук інформації, внутрішні взаємозв’язки між масивами здійснюється за допомогою технічних засобів з максимальною автоматизацією інформаційно-пошукових робіт на ЕОМ за спеціальними програмами.

Результати аудиторського контролю узагальнюють і викладають в акті комплексного аудиту на основі записів у журналі групування недоліків (журнал аудитора), погоджених з керівником підприємства, яке підлягає контролю.

Методика складання акта комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства

Законом України “Про підприємства в Україні” передбачено, що контроль фінансово-господарської діяльності підприємства здійснює власник, користуючись при цьому нормативно-правовими актами загальнодержавного та відомчого характеру. У структурах управління акціонерних, корпорацій, компаній та інших створені підрозділи аудиторів, на які покладено обов’язки виконання функцій внутрішнього аудиту. До функцій внутрішнього аудиту відносять проведення оперативного, поточного і ретроспективного (комплексні ревізії) контролю фінансово-господарської діяльності підприємств за наказами власників. Крім контрольних функцій підрозділи внутрішнього аудиту надають консультативні послуги щодо прогнозів виробництва конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зарубіжному ринках, ціноутворення, запобігання поза виробничим втратам тощо.

Нормативними актами про фінансово-господарський контроль та нормами цивільного і кримінального права передбачено, що результати внутрішнього аудиту (ревізії) оформляють актом, який підписують керівник бригади контролерів, керівник і головний бухгалтер підприємства, діяльність якого контролюють.

Акт внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства – це службовий документ, який стверджує факт проведення аудиту посадовими особами, а також відображає результати контролю щодо наслідків окремих господарських операцій чи діяльності підприємства в цілому, виявлені недоліки в господарюванні та додержанні нормативно-правових актів.

Акт комплексного аудиту виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, як правило, складає ревізійна бригада (комісія, група), призначена органом власника. У ньому систематизовано відображують результати перевірки об’єктів підприємництва, що становлять у сукупності виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємства. Акт комплексної ревізії є юридичним доказом недоліків, порушень законодавчих актів, внаслідок чого завдано власнику збитків, виявлених з урахуванням вимог цивільного законодавства.

Цивільним законодавством передбачається обов’язкова участь у ревізії осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність підприємства, тому не можна допускати неточностей, які трапляються в окремих актах, - “Ревізія проводилась у присутності”, “Ревізія проводилась з відома” тощо. Обов’язково вказують документи, перевірені суцільно і вибірково, з оформлення господарських операцій, щоб у разі потреби можна було встановити, чи була конкретна господарська операція об”єктом перевірки ревізором і які висновки зробила ревізія.

Акт комплексної перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності складається із вступної і основної частин і додатків.

Вступна частина акта комплексної ревізії включає дату і місце розташування підприємства, яке ревізують, склад ревізійної бригади, ревізійний період, підстави для проведення ревізії, час проведення її та інші дані про повноту перевірки окремих операцій, коштів, періодів перевірки тощо.

Основну частину акта комплексної ревізії складають за розділами відповідно до програми, завіреної керівником організації, яка призначила ревізію. Розділи акту комплексної ревізії містять систематизований виклад недоліків за економічною однорідністю об’єктів (господарськими операціями, процесами). Відомчими інструкціями до ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств передбачено розділи акта та їх зміст. Узагальнення практики контрольно-ревізійної роботи у різних галузях народного господарства дає змогу уніфікувати розділи акта комплексної ревізії. Їх об’єднують у три групи:

розділи, де викладають результати ревізії використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів (ревізії операцій з коштами в касі і на рахунках в банку, з товарно-матеріальними цінностями, використання трудових ресурсів і оплати праці та ін.);

розділи ревізії виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг, їх собівартості і рентабельності (ревізії операцій з виробництва і реалізації продукції, витрат собівартості продукції, контроль собівартості продукції, та ін.);

розділи ревізії інвестицій, фондів, резервів, розрахунків, результатів фінансово-господарської діяльності підприємства (ревізії інвестиційної діяльності, операцій спеціальних фондів та резервів, кредитно-розрахункових взаємовідносин, контроль результатів господарювання та ін.).

У наведеній структурі розділів акта комплексної ревізії висвітлюють використання ресурсів підприємства, виробництво продукції, робіт і послуг, реалізацію їх і результати виробничої і фінансово-господарської діяльності. У кожному розділі акта виявлені недоліки групують за однорідністю і вагомістю їх для діяльності підприємства, яке ревізують.

Розділи акта складають на основі групувального журналу ревізора, аудитора, проміжних актів ревізії, а також аналітичних таблиць, відомостей, графіків.

Проміжні акти складають у процесі контролю діяльності матеріально відповідальних осіб, тобто тоді, коли необхідно зафіксувати результати контроль-ревізійної процедури у момент її виконання. Наприклад, раптова ревізія грошей у касі, інвентаризація дефіцитних матеріалів на складі, контрольний розкрій тканин і запуску сировини у виробництво продукції та ін. Підписують ці акти члени ревізійної бригади і матеріально відповідальні особи або інші посадові особи (майстри, виконроби, маркшейдери). Зміст проміжних актів не повторюють в основному акті комплексної ревізії. Так, із проміжного акта ревізії грошей у касі до основного акта комплексної ревізії включають лише дату перевірки, нестачу або лишки коштів та стан збереження їх з посиланням на проміжний акт, поданий у додатку.

Не можна підміняти ревізію аналізом діяльності підприємства, обмежуватися дослідженням загальних відхилень від плану без документальної перевірки причин утворення їх, не встановлюючи осіб, відповідальних за конкретні недоліки у фінансово-господарській діяльності, порушення законодавства.

Додатки до акта комплексної ревізії – це проміжні акти ревізій, аналітичні відомості, таблиці, машинограми, графіки, пояснювальні записки матеріально відповідальних працівників і службових осіб, копії первинних документів і облікових регістрів тощо. Зміст їх, аналогічно проміжним актам, викладають у розділі основного акта комплексної ревізії.

На основі зібраних фактів ревізор узагальнює виявлені недоліки в акті, посилаючись на складені ним документи. Додатки до акта комплексної ревізії нумерують у хронологічному порядку і підписують ревізори та особи, відповідальні за фінансово-господарську діяльність підприємства.

Стилістика акта ревізії має відповідати вимогам ділової мови документа, складеного за офіційно-діловим стилем. Цей стиль належить до книжково-писемного і за своїми ознаками близький до наукового.

Методика складання акта аудиторського контролю

Акт (висновок) аудиторського контролю, проведеного на замовлення власника, за структурою подібний до акта комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства. На структуру акта аудиторського контролю впливає те, що перевірці підлягають тільки ті питання, які поставив замовник, тобто підприємство, яке просить перевірити його фінансово-господарську діяльність або всю в комплексі, або з окремих питань. Цим визначаються структура і зміст акта аудиторської перевірки.

Акт аудиторського контролю складається із трьох частин: вступної, дослідної, результативної.

Вступна частина акта аудиторського контролю відображує організаційну стадію контрольно-аудиторського процесу: прізвище та ініціали аудитора; найменування підприємства-замовника аудиту; завдання аудиторської фірми на проведення контролю; особи, відповідальні за фінансово-господарську діяльність підприємства; час проведення аудиту; питання, поставлені замовником на вирішення аудиторського контролю; документи, пред’явлені аудиту, юридична правомочність підприємства. Якщо аудитор має ліцензію на право займатися індивідуальною аудиторською діяльністю і не входить до складу аудиторської фірми, то підставою для проведення аудиторського контролю є договір між ним і підприємством-замовником. На відміну від ревізії, яка проводиться за програмою, затвердженою органом власника і не погодженою з підприємством, яке ревізують, аудит контролює лише ті сторони діяльності підприємства, які не є комерційною таємницею, а також за конкретно визначеними питаннями. Якщо ревізія може вимагати для перевірки діяльності на свій розсуд, то аудитору видається лише та документація, яку визначив замовник.

У тих випадках, коли для аудитора виявиться у процесі дослідження недостатньо виданої замовником документації, він може відмовитися від проведення аудиту і скласти акт про неможливість зробити висновки на поставлені питання.

Дослідну частину акта аудиторського контролю складають не за розділами ревізії, що охоплюють у комплексі всю фінансово-господарську діяльність підприємства, а за кожним питанням поставленим замовником окремо.

Аудитор у цій частині акта викладає склад нормативно-довідкової і фактографічної інформації, яка підлягала дослідженню, методичні прийоми, що застосовувалися у контрольно-аудиторському процесі, результати дослідження. Виявлені при цьому недоліки, порушення нормативно-правових актів у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства та наслідки від цього аудитор відображує в акті з посиленням на первинні документи, закони, положення та визначає суму завданого збитку або не одержаного прибутку, тобто втрачену вигоду. Тут же визначають осіб, відповідальних за виявлені недоліки у фінансово-господарській або інших видах діяльності.

Результативна частина (висновки) акта аудиторського контролю містить у стислому викладі наслідки проведеного дослідження та висновки щодо них. Висновки складають з кожного питання, яке досліджували. Так само, як і у дослідній частині, подають питання у формулюванні замовника, а нижче викладають висновок аудитора.

Висновки аудитора, викладені в акті аудиторського контролю, можуть бути підтверджені системою доказів – первинними документами, розрахунками, посиланнями на методики, положення, на основі яких зроблено висновки, мати адресність щодо виявлених недоліків у фінансово-господарській діяльності.

Заключною частиною акта аудиторського контролю є пропозиції і рекомендації, що їх вносить аудитор замовнику. До них відносять пропозиції щодо ліквідації недоліків у бухгалтерському обліку і звітності про фінансово-господарську діяльність підприємства, відшкодування збитків, завданих іншими підприємствами, а також приватними особами чи співробітниками. Рекомендації аудитора можуть стосуватися менеджменту, маркетингу та інших питань бізнесу і спрямовані на підвищення прибутковості підприємства-замовника, запобігання економічному спаду і банкрутству, забезпечення економічної стабільності.

Стилістика акта аудиторського контролю має бути близька до наукового, тобто офіційно-ділового.

Акт аудиторського контролю, коли він призначений через аудиторську організацію, розглядається попередньо керівництвом цієї організації. При цьому перевіряють правильність застосування методичних прийомів аудиторського дослідження, формулювання і обґрунтування доказами результатів, стилю написання та оформлення акта аудитора. Аналогічно перевіряють акт про неможливість проведення аудиту. Якщо акт аудиту не відповідає зазначеним вимогам, то його повертають аудитору на доопрацювання.

Отже, акт аудиторського контролю може бути важливим доказом істини для замовника, податкових служб, якщо він складений на основі результатів науково дослідженої фінансово-господарської діяльності, відображеній у бухгалтерському обліку і звітності з додержанням методології і нормативно-правового регулювання.

Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. - 2-ге виданя,- К.: Вища школа.: “Знання”, КОО, 1999 р.

Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Навчальне видання,- К.: Вища школа: “Знання”, 1994 р.