За рахунок чого і як риби пристосовані до життя у воді

з природознавства:

“За рахунок чого і як риби пристосовані до життя у воді?”

Риби — група хребетних тварин, що в процесі еволюції сформувалась у водному середовищі і живе тільки у ньому. У світовій фауні нараховується близько 21 тис. видів риб, з них в Україні — близько 200. Поширені риби у найрі­зноманітніших водоймах: океанах, морях, річках, озерах, ставках.

У зв'язку з життям у водному середовищі у риб сформувалися ознаки, що дозволяють їм існувати у даному середовищі.

Для більшості риб характерні веретеноподібна, обтічна форма тіла. У тілі риб виділяють три відділи: голову, тулуб, хвіст. Між головою і тулубом розмі­щена зяброва щілина, а між тулубом і хвостом — анальний отвір. На голові міс­тяться ротовий отвір, пара очей і пара ніздрів. Органами руху є плавці. На тулубі є парні (грудні та черевні) і непарні (спинний, хвостовий та анальний) плавці. За допомогою парних плавців риба піднімається і опускається в товщі води, повер­тає тіло, зберігає рівновагу. Непарні плавці надають тілу стійкості. Уздовж тіла від голови до хвостового плавця тягнеться бічна лінія, завдяки якій риби сприй­мають коливання води, напрям руху здобичі або хижака, рухи власного тіла то­що. Зовні тіло вкрите лускою, яка виконує захисну функцію. У шкірі є багато за­лоз, що виділяють слиз, який зменшує тертя риби об воду, а також захищає її від збудників бактеріальних і грибкових хвороб.

Скелет риб представлений скелетом голови (черепом), скелетом тулуба (хребтом) скелетом плавців. Череп захищає головний мозок; він нерухомо з'єднаний з передньою частиною хребта. Хребет складається із двох відділів: ту­лубового і хвостового. У хрящових риб він залишається хрящовим упродовж всього життя, а у кісткових риб — замінюється кістковим. Скелет плавців представлений кістковими променями. Парні плавці опираються на пояси кінцівок. Скелет захищає внутрішні органи і є опорою для розвиненої поперечнопосмугованої мускулатури, яка у риб складається з м'язових сегментів складної будови. Найкраще розвинені у риб м'язи спини і хвоста.

Травна система починається ротовим отвором. У більшості риб на щелепах і деяких кістках ротової порожнини містяться дрібні гострі зуби, які беруть участь у захопленні та утримуванні здобичі. Через глотку і короткий стравохід їжа потрапляє в шлунок, а далі — у кишечник, який закінчується анальним отвором. У риб добре розвинені печінка і підшлункова залоза; слинних залоз немає. У більшості риб є плавальний міхур — тонкостінний виріст кишки, запо­внений сумішшю газів (киснем, азотом, вуглекислим газом). Змінюючи об'єм плавального міхура, риби змінюють свою питому вагу і регулюють глибину за­нурення (при збільшенні об'єму— піднімаються догори, а при зменшенні — опускаються нижче). У хрящових риб плавального міхура немає, тому їх плавці постійно перебувають у русі.

Органи дихання риб — зябра. У кісткових риб вони містяться на чотирьох зябрових дугах. На зовнішньому боці зябрових дуг містяться зяброві пелюстки, пронизані густою сіткою капілярів, де відбувається газообмін. Дихає риба кис­нем, розчиненим у воді. На внутрішній поверхні зябрових дуг розташовані зябро­ві тичинки — своєрідний цідильний апарат, що запобігає потраплянню їжі у зя­бра. У хрящових риб зяброві кришки відсутні; з боків або знизу голови є п'ять-сім зябрових щілин, що відкриваються самостійним отвором назовні.

Кровоносна система риб представлена двокамерним серцем, що складається з передсердя і шлуночка, і судинами, що утворюють одне коло кровообігу.

Видільна система представлена нирками, що розташовані вздовж хребта і щільно до нього прилягають, сечоводами і сечовим міхуром. У самок сеча вивільняється через самостійний отвір, що знаходиться позаду анального отвору, а у самців — через сечостатевий отвір.

Риби здебільшого роздільностатеві тварини. Для кісткових риб характе­рне зовнішнє запліднення та розвиток з перетворенням (з ікри розвивається ли­чинка, а потім — мальок). Запліднення у хрящових риб — внутрішнє, яйця від­кладаються у капсули із рогоподібної речовини. У багатьох видів хрящових риб спостерігається яйцеживонародження (яйця затримуються у статевих шляхах самки і виводяться назовні з уже, як сформований організм), а зрідка — навіть живонародження.