World Wide Web и HTML (Укр.)

World Wide Web i HTML Роздл I. Internet, як ми вже знамо це найбльша свтова компютерна мережа. Тепер Internet ма приблизно 150 мльйонв користувачв бльш нж в 50 кранах. WWW доступний в основному через Internet але кажучи WWW Internet ми мамо не одне те ж. WWW можна вднести до внутршнього змсту, тобто це якийсь абстрактний

мир знань, в той час як Internet зовншньою стороною глобально мереж у вигляд величезно клькост кабелв компютерв. Малюнок 1. Internet. Кльксть людей, що мають такий доступ, в цих кранах ста все бльше бльше. Крани, позначен блим кольором можуть працювати по e-mail, в локальних мережах або не мають нчого подбного взагал. 1. Трохи стор сторя WWW - Свтово нформацйно

Павутини почалася в Березн 1989, коли Tim Berners-Lee з вропейсько Лаборатор Фзики Елементарних Часток вдомо як CERN, де працював колектив дослдникв-фзикв, запропонував новий спосб обмну результатами дослджень деями мж органзацями. Такий обмн був дуже необхдний, тому що члени ц органзац працювали в рзних кранах. Пропонувалося використати просто систему гпертекста для передач документв встановлення звязку мж членами

суспльства фзикв - ядерникв. Тод ще не було планв застосування звуку або вдео, не розглядалася можливсть передач зображення. До кнця 1990, уперше програмне забезпечення WWW було встановлене на ЕОМ NeXT. Тепер можна було переглядати передавати документи гпертекста ншим людям через Internet, а також зявилася можливсть редагувати документи гпертекста прямо на екран компютера. Програма спочатку демонструвалася перед членами суспльства на семнарах в

CERNе, а потм була показана на конференц Гпертекст91. До 1992 Tim продовжував виступати з свом проектом, доти, поки не зявилися бажаюч продовжити роботу над цю проблемою. Сотн людей з всього свту взяли участь в розробц цього проекту, одн писали програми документи для WWW, нш просто розказували людям про WWW. Група понерв-проектувальникв WWW навть не могла передбачати тод, що почата ними справа досягне таких масштабв.

Тльки за перших чотири мсяц 1994 об WWW говорили писали CNN, Wall Street Journal, Economist, Fortune, New York Times та нш видання. 1.2. Що таке WWW Так що ж таке World Wide Web, або, як кажуть в просторчч, WWW, the Web, або ще простше - 3W WWW - це розподлена нформацйна система мультимеда, заснована на гпертекст.

Давайте розберемо це визначення по порядку. Розподлена нформацйна система нформаця збергаться на величезнй безлч так званих WWW-серверв servers. Тобто компютерв, на яких встановлене спецальне програмне забезпечення як обднан в мережу Internet. Користувач, що мають доступ до мереж, отримують цю нформацю за допомогою програм-клнтв, програм перегляду WWW-документв. При цьому програма перегляду посила по компютернй мереж запит серверу, що зберга файл з необхдним документом.

У вдповдь на запит сервер висила програм перегляду цей необхдний файл або повдомлення про вдмову, якщо файл по тих або нших причинах недоступний. Взамодя клнт-сервер вдбуваться за певними правилами, або, як кажуть накше, протоколу. Протокол, прийнятий в WWW, називаться HyperText Transfer Protocol, скорочено - HTTP. Мультимеда нформаця включа в себе не тльки текст, але двох- трьохмрну графку, вдео звук.

Гпертекст нформаця в WWW представляться у вигляд документв, кожний з яких може мстити як внутршн перехресн посилання, так посилання на нш документи, що збергаються на тому ж самому або на будь-якому ншому сервер. Так посилання називають гперпосиланнями або гперзвязками. На екран компютера у вкн програми перегляду посилання виглядають як видлен яким-небудь чином наприклад, ншим кольором або пдкресленням дльниц тексту або графки.

Вибираючи гперпосилання, користувач програми перегляду може швидко перемщатися вд одн частини документа до ншо, або ж вд одного документа до ншого. При необхдност програма перегляду автоматично звязуться з вдповдним сервером в мереж запиту документ, на який зроблене посилання. До реч, дея гпертекстового представлення нформац повинна вже бути добре знайома користувачам рзних версй системи Microsoft Windows. Саме за цим принципом побудована в

Windows система пдказок Help, з тю лише рзницею, що гпертекстова система пдказок Windows не розподленою. Отже, WWW-документ може мстити стилзований форматований текст, графку гперзвязки з рзними ресурсами Internet. Щоб реалзувати вс ц можливост, була розроблена спецальна мова, названа HyperText Markup Language HTML, тобто, Мова Розмтки Гпертекста. Документ, написаний на HTML, явля собою текстовий файл, що мстить власне текст, несучий

нформацю читачев, прапори розмтки. Останн являють собою певн послдовност символв, що нструкцями для програми перегляду згдно з цими нструкцями програма розташову текст на екран, включа в нього малюнки, що збергаються в окремих графчних файлах, форму гперзвязки з ншими документами або ресурсами Internet. Таким чином, файл на мов HTML набува вигляд WWW-доку-мента тльки тод, коли вн нтерпретуться програмою перегляду.

Про мову HTML буде детально розказано у вдповдному роздл, оскльки без знання основ ц мови неможливо створити сторнку тут дал в текст маться на уваз WWW-сторнка для публкац в WWW. 1.3. Як в WWW задаться мсцезнаходження документа Вртуальний свт WWW населений мльйонами документв, що мешкають на сотнях тисяч серверв. Задача WWW-мандрвника - знайти серед них той, який мстить необхдну нформацю, прочитати його за допомогою

програми перегляду а для цього програма перегляду повинна знати точне мсцезнаходження даного документа. Воно однозначно визначаться адресою сервера, номером порту, мям директор мям файла з цим документом. Для успшного завантаження необхдного документа сервера програм перегляду також треба указати протокол, що використовуться цим сервером. Це повязано з тим, що крм WWW-серверв, програми перегляду можуть звертатися до серверв пересилки файлв так званим

FTP-серверам, серверв телеконференцй, серверв електронно пошти деяких нших типв серверв. Комбнаця протоколу, адреси сервера, номера порту, мен директор мен файла отримала назву Uniform Resource Locator, або скорочено URL. Синтаксис URL показаний нижче протоколадресасервераномерпортамядиректо рмяфайла Протокол, як вже було сказано вище, це сукупнсть правил, по яких вдбуваться взамодя клнт-сервер.

Ми вже знамо, що рдний протокол WWW називаться http. Крм http, WWW-клнти можуть сплкуватися з серверами, пдтримуючими протоколи ftp, gopher деякими ншими, на яких я тут зупинятися не буду, а розкажу про них дал. Назва протоколу вддляться вд ншо частини URL двокрапкою. У назв протоколу велик латинськ букви вдповдн ним мал букви екввалентн.

Початок адреси вдмчаться двома косими Вн складаться з деклькох частин - так званих пддоменв. Пддомени, що являють собою поднання букв цифр, роздляються точками, причому, уточнення координат адресата вд бльш великих до бльш дрбних пддоменв вдбуваться з права на лво. Так само як в назв протоколу, в адрес сервера велик латинськ букви вдповдн ним мал букви екввалентн. Номер порту виражаться цлим позитивним числом вддляться вд адреси двокрапкою.

Порт - це неначе двер, через як можна зайти в сервер. Сервер може мати деклька доступних портв якщо номер порту WWW-сервера рвний 80, то в URL його можна не вказувати. Файли з документами, що публкуються в WWW, часто мають суфкси. html або. htm. Ц суфкси абреватурою вд назви мови, на якй пишуть

WWW-документи, HyperText Markup Language, про яке буде детально розказано дал. Якщо мя директор починаться з символа тильда, це означа, що це - так звана домашня директоря home directory користувача дано компютерно системи. Наприклад, на компютерах з операцйною системою UNIX кожному користувачев привласнються мя користувача, пд яким вн реструться в систем, видляться власна домашня директоря, призначена для збергання файлв, що належать йому. мя домашньо директор спвпада з

мям користувача. Замсть абсолютного мен домашньо директор з вказвкою всх пддиректоря можна використати мя користувача, якому переду символ тильда. Треба звернути увагу на наступн особливост завдання мен директорй файлв в URL Директоря, вказана в URL, як правило, не спвпада з стинною директорю в файловй систем на тому сервер, де знаходиться необхдний файл. Перетворення директорй, заданих в URL, в стинн директор в файловй систем здйснються

WWW-сервером згдно з правилами, заданими при його установц настройц. Якщо в URL вказане тльки мя директор, а мя файла не задане, то сервер на такий запит вишле файл з певним мям, що залежить вд настройки сервера. Якщо ж такого файла в заданй директор нема, то бльшсть серверв автоматично вишлють вам список всх файлв в данй директор. 1.4. Програми перегляду Ми вже знамо, що, програма, з якою безпосередньо сплкуться користувач при робот

з ресурсами WWW, називаться програмою перегляду WWW-документв. Нагадумо, що робота тако програми поляга в посилц запиту до заданого сервера, нтерпретац отримано нформац представлення користувачев. Крм того, вона викону ряд допомжних задач, наприклад, пдтриму список прочитаних документв, щоб користувач мг до них повернутися надал. У цей час набули поширення бльш десяти програм перегляду

WWW-документв. З графчних програм перегляду найбльшо уваги, на наш погляд, заслуговують NCSA Mosaic, Netscape Navigator Microsoft Internet Explorer. Програма NCSA Mosaic була створена в Нацональному Центр Суперкомпютерних Додаткв Унверситету штату ллнойс в Урбана-Шампейн на початку 1993 року групою програмств, очолюваних студентом на мя

Марк Андрессен. У той час Mosaic була диною програмою перегляду, написаною на професйному рвн, дружньою по вдношенню до користувача працюючою на багатьох типах компютерв. Не виклика сумнвв, що саме Mosaic вдкрила World Wide Web для бльшост користувачв. У цей час в NCSA група розробникв в основному, студентв старших курсв продовжу трудитися над новими версями Mosaic, незважаючи на те, що по свох можливостях ця програма вже стотно

поступаться бльш новим програмам. Mosaic некомерцйним програмним продуктом, доступним для користувачв безкоштовно. Початковий код програми Mosaic вдкритий активно використовуться розробниками багатьох нших програм перегляду. Netscape Navigator скорочено - Netscape - це в даний момент, мабуть, найбльш популярна програма перегляду, яка працю на тих же типах компютерв, що Mosaic. Netscape - програма компан Netscape Communications

Corporation, засновано на початку 1994 року Джимом Кларком, який в свй час заснував велику компаню Silicon Graphics, знамениту своми графчними станцями. Джиму Кларку вдалося переманити в Netscape Communications Corporation первинних розробникв програми Mosaic з ллнойса, в тому числ самого

Марка Андрессена. Netscape - це комерцйний продукт, за користування яким треба платити. Однак, для користувачв в унверситетах Netscape доступна безкоштовно. Крм версй, робота над якими завершена, компаня перодично випуска вдлагоджувальн верс Netscape так зван бета-верс, якими можна користуватися безкоштовно до настання певно дати, псля яко програма переста функцонувати. Microsoft Internet Explorer скорочено -

IE - витвр фрми Microsoft Corporation. По функцональних можливостях зручност використання IE приблизно екввалентний згаданй вище програм Netscape Navigator. На вдмну вд останньо, IE працю на значно меншй клькост компютерних платформ. IE розповсюджуться безкоштовно для всх користувачв. Крм Mosaic, Netscape IE, варто згадати так програми як

Lynx, IBM Web Explorer AOL Browser. Аналз доступу на сервер Engineering показу, що найбльш широко використовуться Netscape Navigator. У цей час мж Microsoft Corporation Netscape Corporation йде найгострша боротьба за першсть на ринку програмного забезпечення для Internet, певно, що Microsoft незабаром стотно потснить

Netscape нших свох конкурентв. 1.5. Основн команди програм перегляду Вконний нтерфейс графчних програм перегляду простий нтутивно зрозумлий всм користувачам, знайомим з Microsoft Windows. У смуз заголовка вкна, яка розташовуться вздовж верхнього кордону вкна, виводиться назва програми перегляду - Netscape - назва поточного документа. Дал у верхнй частин вкна розташован елементи управлння програмою меню екранн кнопки.

Велику частину вкна займа власне область, в якй виводиться змст WWW-документв, що переглядаються. У нижнй частин вкна розташований рядок стану. У цьому рядку Netscape вдобража таку нформацю, як, наприклад, процентну частку вд повного розмру файла, що завантажуться в даний момент або URL документа, на який вказу гпертекст, якщо курсор миш вмстити на вдповдну дльницю документа. У таблиц нижче приведен команди, необхдн для виконання найпростших дй

при перегляд документв в WWW при допомоз Netscape Navigator 3.0. Система команд меню в нших графчних програмах не набагато вдрзняться вд прийнято в Netscape. Потрбно врахувати, що автори програм перегляду з якихось тамничих спонук використовують рзн термни для позначення одних тих же понять. ДяКоманда в Netscape 3.0Вдкрити документ з вдомим URL на WWW-сервер.

Меню File Open Location Потм ввести URL в далоговому вкн, що зявилося натиснути екранну кнопку OK. Або ввести URL в пол Location, розташоване у верхнй частин вкна, натиснути клавшу Enter.Вдкрити домашню сторнку homepage.Натиснути екранну кнопку з зображенням будиночка HomeПерервати завантаження документа.Натиснути екранну кнопку StopВдкрити документ, що знаходиться в файл на локальному компютер.

Меню File Open FileПерезавантажити поточний документ.Натиснути екранну кнопку Reload.Зберегти поточний документ в файл.Меню File Save AsПерейти до перегляду документа, з яким гперзвязок в поточному документ.Перемстити курсор миш у видлену пдкресленням або контрастним кольором дльницю на екран натиснути лву клавшу миш.Рухатися назад по ланцюжку документв, переглянених в поточному сеанс роботи.

Натиснути екранну кнопку BackПовернутися до довльного документа, перегляненого в поточному сеанс роботи.Меню Go, потм указати назву необхдного документа з списку.Рухатися вперед по ланцюжку переглянених документв.Натиснути екранну кнопку ForwardЗапамятати URL поточного документа в списку закладень для подальшого повернення до ньогоМеню Bookmark Add BookmarkВдкрити документ з списку закладень.

Меню Bookmark Вибрати документ з меню, що спускаться Програми перегляду здатн правильно вдобразити вмст файлв самих рзних форматв, починаючи вд найпростших текстових закнчуючи графчними, звуковими ншими спецалзованими форматами при цьому, як ми вже знамо, рдним форматом для WWW HyperText Markup Language HTML. А що ж вдбуваться, коли програма перегляду не розум формату файла, що завантажуться

У перший раз зткнувшись з цю нердкою ситуацю, можна розгубитися, тому нижче буде стисло описано два можливих варанти розвитку подй 1. Програма перегляду зна, яка з нших програм, встановлених на вашому компютер, розум формат даного файла В цьому випадку програма перегляду запустить необхдну програму-помчника або програму-префкс передасть й отриманий файл для обробки. Як правило, програма перегляду, перш нж запустити програму-помчника, пита вашого дозволу.

Це робиться по тй причин, що навть самий невинний на перший погляд файл може бути потенцйно небезпечний для вашого компютера. Зокрема, документи в формат Word for Windows 6.0 можуть мстити макрокоманди, здатн знищувати або переписувати файли на вашому жорсткому диску. 2. Програма перегляду не зна, в яко програми попросити допомоги при нтерпретац даного файла В цьому випадку вам буде запропоновано чотири альтернативи

More Info - дати додаткову нформацю про ситуацю, що виникла запропонувати встановити програму-префкс plug-in, який розум даний формат файла, Pick App - вибрати програму-помчника, вже встановлену на вашому компютер, для обробки даного файла, Save File - зберегти файл на локальному диску, Cancel - вдмнити завантаження даного файла. Часто команду Save File використовують для того, щоб отримати програмне забезпечення документацю з колекцй архвв.

Проблема русифкац Творц програмного забезпечення для роботи в WWW спочатку не були дуже стурбован потребами людей, бажаючих публкувати читати нформацю на свох рдних мовах, що не використовують латинський алфавт, в тому числ на росйськй мов. Останнм часом ситуаця почина помтно змнюватися до кращого, але все ж перегляд публкаця документв на росйськй мов звязана з деякими труднощами. 1.6. Коди символи

Файл, що мстить гпертекстовий WWW-документ, явля собою текстовий файл. Всередин компютера сучасно архтектури при передач по мережах кожний символ тексту представляться у вигляд цлого числа, яке, в свою чергу, кодуться комбнацю з восьми двйкових розрядв, званих бтами. Така комбнаця з восьми бт, що обробляються ЕОМ як одне цле, отримала назву байт. Кожний бт в байт може мати рвно два стани включений вимкнений, або 1 0.

Легко пересвдчитися, що сну рвно 256 комбнацй з восьми бт, кожний з яких може бути зайнятий або нулем, або одиницею. Таким чином виходить, що всьма бтами тобто, одним байтом можуть бути представлен числа, або коди, вд 0 до 255 тобто, вд 0 до 1 в двйковй систем числення. Кожному коду можна поставити у вдповднсть певний текстовий символ, наприклад, букву або цифру, або керуючий символ, такий як повернення каретки, перехд на новий рядок т. п.

Щоб текст виглядав однаково на монторах рзних компютерв, необхдний певний стандарт на вдповднсть кодв символв, що представляються ними для текстово нформац. Такий стандарт, прийнятий в цей час на переважнй бльшост компютерних систем, отримав назву American Standard Code for Information Interchange ASCII, вимовляться як аск. Цей стандарт охоплю лише коди вд 0 до 127.

У кодовй таблиц ASCII не знайшлося мсця для багатьох спецальних символв, що часто використовуються. Також, з буквених символв там присутн тльки символи англйського алфавта. Щоб закодувати букви нацональних алфавтв, в тому числ росйського, збергши при цьому сумснсть з таблицею ASCII, необхдно використати коди в дапазон вд 128 до 255. Ось тут-то починаються складност. Кодов таблиц для кодування букв росйського алфавта кирилиця сну досить

багато рзних кодових таблиць, спвпадаючих в дапазон кодв вд 0 до 127 з стандартом ASCII використовуючих дапазон кодв вд 128 до 255 для спецальних символв букв росйського алфавта. Серед них найбльш поширен наступн чотири 1. Microsoft Windows Cyrillic code page 1251 Вдома також як CP-1251 або Windows-1251. Найбльш широко застосовуться в русифкованих системах

Microsoft Windows 3.1, 95, 98 NT. 2. KOI8-r Базуться на державному стандарт Коду Обмну нформацю КО8 ГОСТ 19768-74. Застосовуться в основному на компютерах з операцйною системою UNIX. Прийнята за стандарт кодування росйськомовних текств при обмн по електроннй пошт. Бльшсть WWW-серверв збергають росйськомовн документи в цьому кодуванн. У цей час набори шрифтв для Microsoft Windows в кодуванн

KOI8-r. Вони були розроблен спецально для мережевих програм, працюючих пд Windows. 3. CP-866 MicrosoftIBM code page 866 Вдома також як альтернативне кодування ГОСТа в деяких документах означають Alt-GOST або alt. Застосовуться в основному на персональних компютерах IBM PC з операцйною системою MS-DOS при робот в текстовому режим.

Програми перегляду пд DOS практично не використовуються звичайно на IBM-сумсних машинах вони працюють пд Microsoft Windows. Однак, ми згадумо це кодування, оскльки текст WWW-документа можна створювати в текстовому редактор, працюючому пд DOS. 4. ISO-8859-5 Розташування росйських букв в нй практично спвпада з так званим основним кодуванням ГОСТа нод можна зустрти позначення як Main-

GOST. Застосовуться рдко, хоч мжнародним стандартом кодування росйського алфавта, зарестрованим International Standards Organization ISO. Деклька особняком вд вищеперелченого кодування стоть кодування Unicode, яке, за задумом розробникв, що входять в так званий консорцум Unicode, повинне раз назавжди виршити проблему збергання в текстових файлах символв будь-кого з снуючих на Земл систем писемност. На жаль, поки ще Unicode використовуться вельми рдко.

При перенесенн файлв з текстами на росйськй мов з одного компютера на нший, або навть з одн програми в ншу, досить часто виника необхднсть перекодування таких файлв. Для перекодування файлв використовують спецальн програми. Для читання документв на росйськй мов ви повинн встановити в програм перегляду шрифт, що використову одну з кодових таблиць, що мстять букви росйського алфавта кирилиця.

Узгодження кодування сервера програми перегляду Якщо спробувати прочитати росйськомовний WWW-документ, закодований за допомогою одн кодово таблиц, програмою перегляду, що використову шрифти, розрахован на ншу таблицю, то росйський текст буде виглядати як безглуздий набр знакв. Наприклад, слово Привт, вислане сервером в кодуванн KOI8-r, при використанн програмою перегляду шрифту в кодуванн

Windows-1251 вигляда на екран як рТЙЧФ Як же примусити сервер програму перегляду настротися на яке-небудь одне кодування нод турботу про вдповднсть кодових таблиць сервера програми перегляду бере на себе сервер. При цьому вн повинен визначити кодування, на яке настрона програма перегляду, висилати документи саме в цьому кодуванн. Для автоматичного визначення використовуться можливсть протоколу HTTP 1.0 передавати в заголовку запиту перелк допустимих форматв документв наборв символв

MIME content-type charset. З багатьох причин цей пдхд досить часто не спрацьову. У такому випадку автори документв, розмщених на сервер, часто вдаються до бльш унверсального прийому, пропонуючи читачев з деклькох гперпосилань вибрати ту, яка вказу на потрбний документ в бажаному кодуванн. Деяк програми перегляду умють сам пдстроюватися пд кодування документа, що висилаться сервером, якщо кодування правильно вказане в заголовку вдповд WWW-сервера в спецальному пол charset, передбаченому

протоколом HTTP 1.0. На жаль, багато як сервери не настрон так, щоб додавати це поле автоматично. 1.7. Област використання WWW Наука Як вдмчалося у введенн, WWW була створена в однй з ведучих науково-дослдних установ - ЦЕРНе CERN - саме з метою поширення науково нформац. У цей час в WWW можна знайти велику кльксть публкацй в самих рзних областях науки технки.

Незабаром можна чекати лавиноподбного збльшення числа наукових публкацй в WWW народження нових спецалзованих наукових електронних журналв, не поступливих за якстю вдомим друкарським виданням. Причому, сам гпертекстовий характер WWW з можливстю негайного доступу до документв по гперпосиланням як не можна краще вдповда характеру науково нформац. Досвд показу, що можливост WWW як джерела власне науково нформац, тобто, результатв конкретних дослджень

або довдкових даних, поки ще бльш нж скромн. Але ось як засб налагодження контактв пошуку нформац про те, де що робиться де що публкуться, World Wide Web вже не зна соб рвних. Унверситетськ нформацйн системи Практично кожний великий унверситет в свт ма унверситетську нформацйну систему, засновану на WWW. Задача тако системи - дати нформацю про факультети, кафедри лаборатор, наукових дослдженнях учбових планах, унверситетському суспльному культурному житт, необхдну як для самих спвробтникв

студентв унверситету, так для всх зацкавлених осб. Можна назвати наступн основн цл створення унверситетських нформацйних систем залучення абтурнтв залучення джерел фнансування науково-дослдних робт допомога спвробтникам студентам унверситету в пошуку необхдно унверситетсько учбово та науково нформац. Учбов додатки Можливост гпертекста мультимеда роблять WWW вельми благодатною середою для створення розподлених повчальних

систем. WWW нада можливост створення нтерактивних повчальних систем, в яких сервер може не тльки надавати нформацю користувачев, але вести з ним далог. Уявть соб, наприклад, допомога по радоелектронц на диспле виника схема радоприлада пропонуться указати на цй схем несправнсть. Той, що навчаться вказу за допомогою миш на певн контрольн точки схеми йому видаються результати вимрювання електричного потенцалу в цих точках. Псля цього той, що навчаться вказу на несправний елемент.

У раз помилки сервер висила документ з необхдними поясненнями пропону повторити завдання, а у раз правильно вдповд - переходить до наступного завдання. За результатами тако контрольно може бути виставлена оцнка. Видалений доступ до багатого учбового матералу вдкрива принципово нов можливост самоосвти заочного навчання, а також стотно полегшу проведення контрольних домашнх робт у вищих середнх учбових закладах. У WWW можна знайти скачати програми практично на вс випадки життя, вд найпростших утилт до великих

програмних комплексв. Переглядаючи опис яко-небудь програми в тй або ншй колекц, потрбно звертати увагу не тльки на функцональн можливост програми на те, для яко компютерно платформи вона призначена, але на умови поширення використання так звану лцензю. Найчастше зустрчаються наступн рзновиди лцензй Commercial software commercialware - комерцйне програмне забезпечення. Передбачаться, що користувач повинен придбати лцензю у власникв дано програми перед установкою у себе

на компютер. Часто попадаються безкоштовн демонстрацйн верс комерцйних програм, у яких штучно вдключаються деяк функцональн можливост або ставиться тимчасово замок, що не да запускати дану програму псля закнчення деякого промжку часу псля установки. Shareware - умовно-безкоштовне програмне забезпечення. Цей рзновид схожий на commercialware, але вам дозволяться встановлювати копювати програму до рестрац у власникв. Часто даться можливсть безкоштовного використання програми протягом певного термну, а також

безкоштовно рестрац при використанн в освтнх нших некомерцйних цлях. нод рестраця взагал не обовязкова, але да певн переваги, наприклад, технчну пдтримку. Freeware - безкоштовне програмне забезпечення. Вд вас потрбна лише повага авторських прав розробника програми. Як правило, програмне забезпечення для IBM PC-сумсних компютерв пд DOS або Microsoft Windows збергаться в архвах у вигляд файлв, як можуть сам

установлюватися з розширенням exe, що виконуються або у вигляд запакованих архвованих файлв в формат, сумсному з PKZIPPKUNZIP з розширенням zip. EXE-файл, що виконуться потрбно завантажити в яку-небудь директорю на вашому диску краще пусту, запустити його слдувати нструкцям по установц. Що стосуться ZIP-файлв, то псля х повного завантаження на ваш жорсткий диск для коректного розпаковування пд Windows 95 або Windows NT з вдновленням структури каталогв довгих мен файлв найкраще скористатися

програмою WinZip. Стара добра програма PKUNZIP, працююча пд DOS, на жаль, не розум довгих мен файлв. Як правило, серед файлв, витягнутих з zip-файла, знаходиться файл setup.exe або install.exe. Запускайте його дал слдуйте нструкцям. Незайво заздалегдь прочитати файли readme.txt license.txt, також що звичайно входять в комплект постачання програмного забезпечення. Крм PKZIPUNZIP-сумсних архватор в свт

Internet при пересилц файлв широко використовуються архватор gzip compress, що прийшли з операцйно системи UNIX. Стисл цими програмами файли мають розширення .gz .Z вдповдно. На вдмну вд PKZIP, який може в один стислий файл вмстити деклька файлв або навть пдкаталогв, gzip compress стискають файли тльки по одному. Для збергання деклькох файлв в одному стислому цими програмами файл спочатку використовують програму tar, яка упакову деклька файлв в один, а потм вже стискають

цей файл програмами gzip або compress. У результат отримують файл з подвйним суфксом. tar.gz або. tar.Z. Вищезазначена програма WinZip - честь хвала авторам - розум ц формати. Особист взитн картки Це вельми зручне - мати свою взитну картку, часто звану homepage, на WWW-сервер. Уявть соб, що ви посилате лист по електроннй пошт на яку-небудь фрму, в унверситет або просто можливому другов по переписц. Досить при цьому повдомити адресату

URL вашо взитно картки, вн зможе знайти там будь-яку нформацю про вас, яку ви тльки побажате повдомити. Звичайно така картка мстить фотограф, резюме, список публкацй поштову адресу, а також розказу про друзв, смю захоплення. Однак, багато хто схильний так прикрашати сво взитн картки перевантажувати х безлччю посилань на нш документи абсолютно зайвими подробицями, що так шедеври, крм х авторв, нхто не читати не буде. Вртуальн бблотеки, виставки картинн галере

WWW да непогану можливсть залучитися до скарбв свтово лтератури мистецтва. Зрозумло, пробжка по вртуальних виставках няк не замню вдвдування виставок музев, де розмщен сам оригнали, як не замню його перегортання навть шикарно виданих на папер альбомв каталогв. На жаль, технчн можливост, доступн в Укран, поки явно недостатн для того, щоб натшитися багатою палтрою фарб або HiFi-звуком. Репродукц картин, як виглядають прекрасно на величезному високояксному монтор

робочо станц Silicon Graphics або навть на IBM-сумсно персоналц з вдеоадаптер SVGA пристойним дисплем, на 386-ой PC з VGA тайваньським монтором бльше нагадують розмазан по екрану брудн плями, чим сам оригнали. Що стосуться аудо можливостей, то багато як укранськ компютери так не навчилися розмовляти. Проте, парк компютерв в Укран стрмко оновлються, на перший план виходить нша проблема пересилка графчно звуково нформац займа так багато часу при найбльш поширеному в

Укран модемному пдключенн до Internet, що може вивести з себе навть самого терплячого шанувальника мистецтва. WWW комерця Останнм часом кервництво багатьох комерцйних компанй усвдомило, що WWW - це справжня золота жила, що обця величезн прибутки при належному використанн. Можливост реклами продаж продукц, що надаються WWW, потенцйно перевершують аналогчн можливост преси, телебачення радомовлень. Особливо зручна робота в

WWW для фрм, що виробляють програмн продукти, для яких вс основн стад - реклама, продаж навть вдвантаження готово продукц - доступн через WWW. З жалем потрбно зазначити, що в Укран подбна дяльнсть поки вельми утруднена по двох основних причинах 1. Дуже мало клнтв, що мають доступ до WWW 2. Недостатньо розвинен механзми оплати за допомогою кредитних карт або банквських чекв, найбльш зручн при даному метод оформлення замовлень.

Дозвлля захоплення Незважаючи на те, що спочатку WWW призначалася для серйозних цлей, в даний момент переважна частина нформац, що знаходиться там вдноситься саме до сфери дозвлля захоплень. Пошук публкаця в WWW матералв про ваш захоплення - стояча справа. Таким способом ви знайдете багато друзв однодумцв у всьому свт встановите масу корисних особистих контактв. 1.8. Наскльки популярний Web З счня по грудень 1993, обсяг нформац, що передаться по

NSF зрс в 187 раз. У Грудн 1993 WWW займав вже 11 мсце по клькост трафка, а роком ранше вн був всього лише 127. Малюнок 2. Розвиток WWW. У Червн 1993, Matthew Gray в MIT написав маленьку програму, яка подорожувала по всй мереж Web визначала кльксть запитв на отримання нформац вд WWW. Маленька мандрвниця по WWW нарахувала за мсяць бля 100 запитв, на як абонентами було отримано бльш

двохсот тисяч документв. У Березн 1994 кльксть запитв перевищила вже 1200. Звичайно, програма згодом удосконалювалася, ряд чинникв мг впливати на останнй результат, але незважаючи на це, смливо можна затверджувати, що популярнсть WWW у 1994 в порвнянн з 1993 значно зросла. Роздл II. Мова програмування HTML Можна працювати на Web без знання мови HTML, оскльки тексти HTML можуть створюватися рзними спецальними редакторами конвертерами.

Але писати безпосередньо на HTML неважко. Можливо, це навть легше, нж вивчати HTML-редактор або конвертер, як часто обмежен в свох можливостях, мстять помилки або проводять поганий HTML код, який не працю на рзних платформах. Мова HTML сну в деклькох варантах продовжу розвиватися, але конструкц HTML ймоврнше усього будуть використовуватися надал. Вивчаючи HTML пзнаючи його глибше, створюючи документ на початку вивчення

HTML розширюючи його наскльки це можливо, ми мамо можливсть створювати документи, як можуть бути переглянен багатьма броузерами Web, як зараз, так в майбутньому. Це не виключа можливост використання нших методв, наприклад, метод розширених можливостей, що надаться Netscape Navigator, Internet Explorer або деякими ншими програмами. Якщо це дйсно служить Вашим цлям Ви хочете сформувати власну думку про назван програми, користуйтеся

ним. Але робота з HTML - це спосб засвоти особливост створення документв в стандартизованй мов, використовуючи розширення, тльки коли це дйсно необхдно. HTML був ратифкований World Wide Web Consortium. Вн пдтримуться деклькома широко поширеними броузерами можливо, стане основою майже всього програмного забезпечення, що ма вдношення до Web. 2.1. Структура HTML документа Символи, взят в кутов дужки

HTML командами, по яким броузер розпзна, як потрбно перетворити частини тексту, укладен мж цими командами. Документ загалом повинен бути вдмчений як документ в формат HTML. Для цього вн повинен починатися командою HTML закнчуватися командою HTML . Документ складаться з 2 частин - Заголовка Head Власне документа Body. Для видлення заголовка потрбно ввести

HEAD Заголовок документа HEAD Кожний WWW - документ ма назву, яка вводиться в титульному рядку броузера. Для введення титульного рядка в заголовок документа потрбно скористатися наступними командами HEAD TITLE TITLE List TITLE HEAD Потрбно зазначити, що титульний рядок повинен бути на англйськй мов в латинському кодуванн оскльки вона вдображаться в спецальних полях броузера. Для запису основного тексту потрбно ввести BODY Основний текст

BODY Таким чином, загальна схема документа в формат HTML вигляда таким чином HTML HEAD TITLE Титульний рядок документа TITLE HEAD BODY Основний текст документа BODY HTML При написанн команд HTML не ма значення, якими буквами - рядковими або прописними Ви пишете команди. Створення заголовкв Заголовки в документ створюються за допомогою команд

Hi Заголовок Hi , причому при i 1 заголовок самий великий, а при i 6 - самий дрбний. Наприклад, Текст, що Вдображаться Запис в формат HTMLЗаголовок1 H1 Заголовок1 H1 Заголовок2 H2 Заголовок2 H2 Заголовок3 H3 Заголовок3 H3 Заголовок4 H4 Заголовок4 H4 Заголовок5 H5 Заголовок5 H5 Заголовок6 H6 Заголовок6 H6 2.3. Створення спискв

Списки призначен для представлення нформац у впорядкованому вигляд. У HTML - документах використовуться 3 види спискв 1. Неупорядкован списки, 2. Упорядкован списки, 3. Списки - визначення. Неупорядкований список використову для видлення записв спецальн символи. Неупорядкований список визначаться наступними командами початку кнця списку

UL UL Кожний елемент списку починаться з команди LI У команд LI може бути параметр TYPE, який визнача зовншнй вигляд символа, що використовуться для видлення рядка в списку може мати наступн значення LI TYPEDISK - кругла жирна точка, LI TYPECIRCLE - коло, LI TYPESQUARE - маленький чорний квадрат. В упорядкованому списку вс записи пронумерован. Упорядкований список визначаться наступними командами

початку кнця списку OL OL Кожний елемент списку починаться з команди LI У команд LI може бути параметр TYPE, який визнача тип нумерац може мати наступн значення LI TYPE А - великими буквами, LI TYPE а - малими буквами, LI TYPE I - прописними римськими цифрами, LI TYPE i - рядковими римськими цифрами, LI TYPE 1 - арабськими цифрами. У списку - визначенн вс записи здвинут лворуч за допомогою табуляц.

Список - визначення визначаться наступними командами початку кнця списку DL DL Кожний елемент списку починаться з команди DD 2.4. Форматування параграфв виведення в деклька стовпцв. У документ HTML неможливо створити абзац, використовуючи клавшу Enter. Використання ц клавш полпшу зовншнй вигляд початкового тексту, але не вплива на отримане зображення.

Для переходу на наступний рядок скористайтеся командою br Для створення пустого рядка скористайтеся командою р Для створення горизонтально смуги скористайтеся командою hr Якщо смуга створються не на весь рядок, а на якусь частину, наприклад, на 40, то команда вигляда таким чином hr width 40 Для створення широко смуги потрбно задати ширину в пкселях hr size 10

Для вирвнювання смуги ЛВОРУЧПРАВОРУЧПО ЦЕНТРУ задайте вдповдний параметр ALIGNLEFTRIGHTCENTER Чорна лня задаться наявнстю параметра NOSHADE. Ви можете розташувати текст по центру за допомогою наступно команди CENTER нод необхдно створити текстовий документ, розташування рядкв якого табуляця, вдступи, вирвнювання визначаться розробником домашньо сторнки, а не програмою-редактором.

Для створення такого тексту скористайтеся командами PRE текст PRE Отриманий в броузер образ тексту буде точно вдповдати тексту в початковому HTML файл. Аналогчн функц викону пара команд LISTING текст LISTING Netscape 3.0 вище пдтриму виведення в деклька стовпцв, в газетному формат за допомогою команд MULTICOL MULTICOL . Нижче приводиться формат команд

MULTICOL COLS N GUTTER M текст MULTICOL . Тут N - кльксть стовпцв, M - вдстань мж стовпцями. Броузери, як не пдтримують виведення в деклька стовпцв, забезпечать виведення нормально, в 1 стовпець. 2.5. Форматування символв Для видлення окремих частин тексту можна скористатися наступними стилями У - жирний Bold I - курсив Italic U - з пдкресленням

Underline S - з перекресленням STRIKE Нижче наведена таблиця команд видлення тексту. Текст, що вдображаться Запис в формат HTML Видлення тексту жирним шрифтомВидлення b тексту b жирним шрифтомВидлення тексту курсивомВидлення i тексту i курсивомВидлення тексту пдкресленнямВидлення u тексту u пдкресленнямВидлення тексту перекресленнямВидлення strike тексту strike перекресленням Для змни розмру текстових символв скористайтеся командами

FONT SIZE -i FONT , де i в межах вд 1 до 7 вдносно початкового розмру букв. Крм того, можна збльшити або зменшити висоту шрифту за допомогою команд BIG SMALL . Ц команди використовуються в пар з командами BIG SMALL . Ще дв пари команд SUB SUB - пдрядковий ндекс, наприклад, H2SO4. SUP SUP - надрядковий ндекс, наприклад, a2 - b2 а - bа b.

Вс вищенаведен команди визначають фзичне форматування символв. Ви задате конкретну змну характеристик символв. Крм того, логчне форматування символв - Ви дате опис, а броузер виршу як змнювати характеристики. Загалом, хто довря броузеру - користуйтеся цими командами. Вони виглядають таким чином CITE Цитата CITE EM Особливо важливий текст

EM STRONG Сильне видлення тексту STRONG KBD Текст, введений користувачем KBD CODE Лстинг програми CODE SAMP Послдовнсть лтералв SAMP VAR мя змнно VAR Броузер користувача сам вибира шрифт, якщо Ви його конкретно не задали в опис сторнки. Якщо в сторнц заданий шрифт, якого нема у користувача, то Ви можете задати список, що складаться з деклькох шрифтв, броузер вибере самий лвий, а якщо його в систем

нема, то наступний т. д. Якщо жодного з шрифтв нема, броузер вибира свй шрифт. Шрифт задаться за допомогою команди FONT FACE 2.6. Управлння кольором Кольори зображення фону задаються за допомогою команди BODY . Ця команда може задаватися тльки на початку HTML файла не може бути змнена надал. параметри bgcolor код кольору - колр фону документа, text код

кольору - колр тексту документа, link код кольору - колр тексту, що використовуться як посилання, vlink код кольору - колр посилання на переглянутий ранше документ, alink код кольору - колр посилання в момент натиснення на не право кнопки миш. Код кольору задаться в кодуванн RGB - шсть шстнадцяткових чисел. Важливо зазначити, що колр фону не вдображаться на папер, якщо розпечатати HTML-документ. Нижче приводяться коди найпростших кольорв

Блий FМалиновий FF00FFЖовтий FFFF00Брюзовий 008080Червоний FF0000Темно-синй 000080Срий 808080Коричневий 808000Синй 0000FFБлакитний 00FFFFЗелений 00FF00Темно-зелений 008000,Чорний 0ндиго 800080Пурпурний CC33FFТемно-червоний 80 Для змни кольору поточного тексту можна в будь-якому мсц домашньо сторнки скористатися командами FONT COLORКод кольору Поточний текст FONT COLOR Визначено деклька менованих кольорв. х значення ми бачимо в таблиц

FONT COLOR black Якщо Ви хочете створити шпалери, тобто кольоровий фон з використанням Image-файла з мям, наприклад, Ground.gif, то замсть параметра BGCOLOR записумо BACKGROUND Ground.gif Якщо при цьому ви хочете, щоб фонове зображення не рухалося, тобто щоб створився ефект водяних знакв, то задайте додатковий параметр BACKGROUND Ground.gif BGPROPERTIESFIXED 2.7. Використання спецальних символв

У мов HTML символ використовуться як перший символ кожно команди. Цей символ не може бути використаний для позначення вдношення менше. Для вдображення на екран символа менше деяких нших символв в HTML прийнят спецальн позначення Текст, що вдображаться Запис в формат HTML lt gtampquot Мова HTML завжди зменшу кльксть пдряд розташованих пропускв до одного,

незалежно вд того, скльки пропускв було в початковому текст. Для того, щоб задати необхдну кльксть пдряд розташованих пропускв потрбно скористатися спецальним символом пропуску nbsp. Наприклад, в наступному запис початкового тексту А У в текст, що вдображаться мж символами А В буде 3 пропуски. При необхдност зобразити на екран команду мови HTML виника додаткова проблема - редактор може перетворити

у вдповдну команду прямо в початковому текст. замсть вдображення вдповдно команди на екран Ви отримуте розташований по центру текст в наступних рядках. Щоб цього уникнути, можна, наприклад, вставити всередину команди дв парн команди. Наприклад, вищенаведену команду потрбно записати таким чином u u CENTER 2.8. Створення таблиць Таблиця створються за допомогою команд

TABLE TABLE . Команда TABLE може мати наступн параметри - UNITS - може приймати значення RELATIVE або PIXELS. Визнача одиниц вимрювання в нших параметрах. По замовчанню, UNITS PIXELS BORDER - визнача лн, що розмежовують клтки в таблиц. Ширина лн задаться командою BORDER N CELLPADDING -

Визнача мнмальний промжок навколо вмсту таблиц BGCOLOR - Визнача колр фонового зображення в таблиц. ще деклька команд, задаючих колр обрамлення BORDERCOLOR, BORDERCOLORDARK, BORDERCOLORLIGHT, але вони використовуються тльки в Microsoft Internet Explorer. Для формування таблиц, що складаться з деклькох рядкв, використовують команду TR , що роздля рядки. Команди TH TH використовуються для позначення заголовка стовпця клток.

Параметри ROWSPAN COLSPAN команд TD TH використовуються для формування клток даних, що обднують бльше за один рядок або стовпець. 2.9. Вбудування гпертекстових посилань Перехд в нше мсце того ж документа. Для органзац переходу всередин одного HTML - файла потрбно ввести необхдний текст в двох мсцях - Записати мтку в тому мсц HTML - файла, куди необхдно перейти

Записати перехд на цю мтку в тому мсц, звдки буде виконаний перехд. Для органзац мтки записують А NAME МТКА А , де МТКА - будь-яке мя, що складаться з букв англйського алфавта цифр. Для переходу на цю мтку запишть А hrefМТКА Перейти на мтку А . Перехд в нший документ т ж сторнки. Для переходу з будь-якого мсця HTML-файла h1.html в початок

HTML-файла h2.html потрбно записати А href h2.html Перехд до роздлу h2 А . Перехд в нший документ. У будь-якому мсц HTML-файла можна ввести гпертекстов посилання на нший документ або файл. Гпертекстов посилання вводяться в HTML-файл за допомогою унфкованого локатора ресурсв - URL. Цей локатор визнача правила написання рзних видв посилань.

Нижче приводяться найважливш префкси для URL Префкс URLФункцяFTPПосилання на сервер FTPHTTPПосилання на обкт, який буде передаватися з використанням протоколу HTTPFILElocalhostПосилання на локальний дискGOPHERПосилання на сервер GopherMAILTOПосилання на електронну поштову адресуNEWSПосилання на електронну конференцюNNTPПосилання на сервер електронно конференцTELNETПосилання на сервер електронно конференц

Для запису гпертекстового посилання в HTML-файл використовують наступну команду А href URL Перехд по гпертекстовому посиланню А . При натисненн лво кнопки миш на текст Перехд по гпертекстовому посиланню Ви перейдете на ресурс, заданий в URL. Для повернення скористайтеся клавшею Back броузера. Виведення на екран. Зображення можуть бути виведен на екран так само, як текст.

Файли зображення можуть бути задан в деклькох рзних форматах, найкращ з яких - GIF файли .gif JPEG файли .jpg. Нижче приводиться формат команди IMG SRC МЯ ФАЙЛА ALT Текст ALIGN DIRECTION WIDTH WIDTH HEIGHT HEIGHT , де - МЯ ФАЙЛА - це мя даного файла у вашй сторнц або повне мя шляху файла, якщо файл не належить данй сторнц Текст - це текст, що виводиться замсть зображення, якщо файл зображення по якийсь

причин недоступний DIRECTION - мсце розташування зображення. Прийма наступн можлив значення ALIGNTOP - подальший текст розташовуться у верхнй частин зображення. ALIGNBOTTOM - подальший текст розташовуться в нижнй частин зображення. ALIGNLEFT - зображення розташовуться в лвй частин листа. Текст обтка зображення праворуч. ALIGNMIDDLE - зображення розташовуться в центр листа.

ALIGNRIGHT - зображення розташовуться в правй частин листа. Текст обтка зображення лворуч. WIDTH WIDTH - ширина необхдного зображення на екран, HEIGHT HEIGHT - висота необхдного зображення на екран. Гпертекстов посилання за допомогою зображення. Допустимо, що Ви виводите на екран зображення IMAGE-файл, який називаться, наприклад, image.gif.

Якщо Ви хочете органзувати сторнку так, щоб при натисненн лво кнопки миш на зображення, перейти на ншу домашню сторнку, наприклад, на HTTPWWW.HOME.COM, потрбно записати наступну команду А href HTTPWWW.HOME.COM IMG SRC image.gif Створення посилання на поштову адресу. Наприклад моя поштова адреса в GEOCITIES.COM infogeocities.com Для органзац посилання в мой домашнй сторнц на мою поштову адресу необхдно записати в кнц головного

роздлу домашньо сторнки А href mailto infogeocities.com Перейти на мою поштову адресу А У наступнй строчц необхдно задати таке ж посилання з допомогою аплкац MAIL12.GIF замсть тексту А href mailto infogeocities.com IMS SRC MAIL12.GIF А 2.10. Кадри. Команди роботи з кадрами. Ви можете роздлити екран на деклька незалежних вконних кадрв, кожний з яких вдобража окремий

HTML документ. На екран кадри являють собою прямокутники. У HTML використовуються наступн команди роботи з кадрами FRAMESET , FRAMESET - визначають склад розмри кадрв на екран, FRAME , FRAME - визначають HTML-файл для кожного кадру, NOFRAMES , NOFRAMES - для повдомлень броузеру, що не обробля кадри.

Формат команди FRAMESET. Команда длить цле вкно або частину вкна, визначену попередньою командою FRAMESET на деклька вертикальних параметр COLS або горизонтальних параметр ROWS кадрв. Кожний з цих кадрв може визначати HTML-файл, що вдображаться в ньому за допомогою команди FRAME або, вдповдно, длитися дал за тими ж правилами з вкладеною командою FRAMESET. По кнцю визначення кадрв, що задаються командою

FRAMESET, необхдно записати команду FRAMESET, накше вони можуть бути побудован неправильно. Формат параметрв COLS ROWS. Ц параметри дозволяють визначити розмри кльксть побудованих вертикально параметр COLS або горизонтально параметр ROWS кадрв. Атрибути параметрв задаються в однй з 3 форм - абсолютний розмр в пкселях заданий процент в загальнй довжин або ширин залишок псля завдання попереднх кадрв.

Символ означа видлення кадру площ, що залишилася. Наприклад, команда FRAMESET ROWS 100, створю 2 кадри верхнй становить 100 пкселв у висоту, нижнй - простр, що залишився. Формат команди FRAME. Дана команда сну тльки всередин блоку FRAMESET - FRAMESET. призначення - визначення функцй конкретного кадру. Команда FRAME практично не використовуться так як функц виконують команди

FRAMESET наступна FRAME. Параметр SRC зада мя HTML - файла, що вдображаться в даному кадр. Параметр NAME застосовуться для створення мен кадру. Тод нший кадр може посилатися на даний для вдображення в ньому свого гпертекста. Це дуже поширена команда можна бачити в багатьох сторнках. перевага в тому, що на екран можна одночасно бачити HTML-файл, що виклика, HTML-файл, що викликаться, для перегляду наступного файла гпертекста досить

натиснути на вдповдну кнопку файла, який виклика. Параметр TARGET команди BASE зада кадр, що видляться по замовчанню для вдображення гпертекста. Параметр NORESIZE застосовуться для того, щоб користувач не змг змнити розмри даного кадру на екран. Лнйки прокрутки задаються за допомогою параметра SCROLLING. Тут дють наступн правила - Якщо параметр SCROLLING не заданий, то лнйки прокрутки створюються автоматично

тльки тод, коли розмр тексту, що вдображаться перевищу розмр кадру це вдноситься як до розмру по вертикал, так по горизонтал Якщо задане SCROLLING YES, то лнйки прокрутки створюються завжди Якщо задане SCROLLING NO, то лнйки прокрутки не створюються Якщо задане SCROLLING AUTO, то система працю так само, як якщо параметр SCROLLING не заданий. Товщина гранично лн мж кадрами може задаватися в пкселях за допомогою параметрв

MARGINHEIGHT MARGINWIDTH, якщо розробника не влаштовують значення, задан по замовчанню. Спецальн значення параметра TARGET. У сучасних броузерах зарезервовано 4 спецальних значення параметра TARGET а blank - броузери завжди зада це значення для нового, неменованого вкна. б self - задаться по замовчанню для всх кадрв, в оператор FRAME яких нема параметра TARGET. Вс документи, що викликаються по гперпосиланню, завантажуються вдображаються в тому ж кадр,

що документ, який х виклика. Значення self в явному вигляд не застосовуться доти, поки ми не вводимо команду BASE з параметром TARGET - тод, можливо, знадобиться вдмнити це загальне призначення для якого-небудь конкретного кадру. в parent - файл, що викликаться по гперпосиланню, завантажуться в кадр або вкно, яке батьквським по вдношенню до того, що виклика. ншими словами, файл, що викликаться буде розташований в тому ж вкн, що його ддусь. г top - файл, що викликаться по гперпосиланню, завантажуться у вкно, що

мстить посилання, перекрива вс кадри даного вкна. Формат команди NOFRAME. Ця команда призначена для броузерв, що не обробляють кадри. У броузер, що обробля кадри, вся нформаця, що мститься мж командами NOFRAME NOFRAME, гноруться. У броузер, що не обробля кадри, ця нформаця обробляться. Звичайно розробники сторнок, використовуюч кадри, вставляють в тло команди

NOFRAME повдомлення про те, що даний броузер не обробля кадри повдомля рекомендац, наприклад, перейти на Netscape 2.0 вище. 2.11. Спецальн ефекти Створення блимаючого тексту. Зауваження працю в Netscape 3.0, не працю в Explorer 3.0 Ви можете створити зображення тексту що блима за допомогою наступних команд blink blink Не зловживайте блимаючим зображенням. Його краще усього застосовувати для залучення уваги до ново нформац

в домашнй сторнц. Створення рядка, що бжить. Зауваження працю в Explorer 3.0, не працю в Netscape 3.0 Рядок, що бжить створються за допомогою команд MARQUEE MARQUEE . Нижче приводяться приклади команд Команда MARQUEE MARQUEE - цей текст буде рухатися з права на лво повльно. Команда MARQUEE BEHAVIOR ALTERNATE CROLLAMOUNT 50

SCROLLDELAY 8 MARQUEE - цей текст буде рухатися з права на лво назад. Команда MARQUEE BEHAVIOR SLIDE MARQUEE - цей текст буде рухатися зупинятися. Команда MARQUEE SCROLLDELAY 5 SCROLLAMOUNT 50 MARQUEE - цей текст буде рухатися дуже швидко. Карта образв. Зауваження працю в Explorer 3.0, працю в Netscape 3.0 Карта образв дозволя створити деклька посилань до рзних адрес, використовуючи тльки одне

зображення. Нехай у Вас картинка imgmap.gif розмром 100 х 100 пкселв. Припустимо, що картинка складаться з 4 частин, де зображен Ваш друз - В лвому верхньому кутку - Дма у нього домашня сторнка dima.html - В правому верхньому кутку - Алк Його домашня сторнка alik.html - В лвому нижньому кутку - Вова Його домашня сторнка vova.html -

В правому нижньому кутку - гор Його домашня сторнка igor.html Якщо Ви хочете, щоб при натисненн лво кнопки миш на зображення кожного з Ваших друзв Ви попадали на його домашню сторнку, запишть наступн команди map name map area shape rect coords 0, 0, 49, 49 href dima.html area shape rect coords 0, 50, 49, 99 href alik.html area shape rect coords 50, 0, 99, 49 href vova.html area shape rect coords 50, 50, 99, 99 href igor.html mар img src

imgmap.gif usemap map border 0 Плаваюч вкна. Зауваження працю в Explorer 3.0, не працю в Netscape 3.0. Це вкно створються за допомогою наступно команди IFRAME NAME contentframe width 400 height 240 SRC index.html Це плаваюче вкно IFRAME 2.12. Форми Форма - це засб, що дозволя органзувати в сторнц далог з користувачем. Розробник сторнки створю за допомогою спецальних елементв - кнопки списки текстов рядки текстов поля.

Форми передають нформацю програм обробки у вигляд пар мя поля - Значення поля. Форма починаться командою FORM закнчуться командою FORM . Дана команда ма 2 основних параметра ACTION METHOD. Параметр ACTION обовязковим. Вн вказу адресу обробника форми наприклад, адреса програми обробки або поштова адреса або просто адреса URL для переходу.

Параметр METHOD не обовязковим. Вн прийма одне з двох значень GET або POST, повязаних з методом протоколу передач нформац з анкети. По замовчанню, METHOD GET. Приклад команди FORM FORM ACTION httpwww.aport.ru METHOD POST Для завдання керуючо кнопки запуску передач даних треба записати наступну команду INPUT TYPE submit NAME botton1 VALUE

Довльний текст де INPUT - команда створення керуючого елемента. TYPE - параметр, що визнача керуючий елемент. submit - значення цього параметра в цьому випадку керуюча кнопка. NAME - параметр, задаючий мя змнно. botton1 - мя змнно. VALUE - параметр, задаючий текст, що вдображаться на керуючому елемент. Довльний текст - значення тексту на керуючому елемент.

Нижче приводяться основн типи керуючих елементв INPUT. 1 Текстовий рядок TYPEtext визнача вкно для введення одного рядка тексту. Параметр SIZE зада розмр вкна в символах. Приклад INPUT TYPE text NAME text1 SIZE 30 VALUE Введть текст У отримане вкно, в якому буде зображатися текст Введть текст.

Ви можете ввести будь-який текст або залишити записаний початковий текст Введть текст без змн. При натисненн кнопки submit в програму обробки буде передано text1Ввести текст або нший, змнений текст. Параметр SIZE зада розмр вкна в символах. При необхдност обмежити довжину тексту N, застосовуйте додатковий параметр MAXLENGTH N. 2 Вкно для введення пароля TYPEpassword

Аналогчний типу text, але при введенн кожний символ замнються символом . Приклад. Треба ввести пароль довжиною не бльше за 5 символв. INPUT TYPEpassword NAME pass size 10 maxlength 5 3 Текстове вкно TEXTAREA Задаться в наступному вигляд TEXTAREA NAME text3 COLS 30 ROWS 5 WRAPVIRTUAL Спочатку заданий текст

TEXTAREA Параметр COLS зада кльксть символв в рядку, параметр ROWS зада кльксть рядкв у вкн, необовязковий параметр WRAPVIRTUAL зада лнйку прокрутки. 4 Радокнопка TYPEradio Може бути задано деклька радокнопок з однаковим мям тобто значенням параметра NAME, але вони будуть взамовиключаючими може бути натиснена

CHECKED тльки одна з них. Приклад INPUT TYPE radio NAME color VALUE Червона checked Червона INPUT TYPE radio NAME color VALUE Синя Синя INPUT TYPE radio NAME color VALUE Зелена Зелена Ми отримали 3 кнопки, з них вдмчена Червона. При натисненн на ншу кнопку попередня звльняться.

Допустимо, ми натиснули Синю кнопку, тод при натисненн на кнопку submit в програму обробки буде введено colorСинй 5 Помчений квадрат TYPEcheckbox На вдмну вд радокнопок, може бути деклька квадратв з однаковими менами. Наприклад, в наступному приклад спочатку задана кнопка Горлка INPUT TYPE checkbox NAME box VALUE Горлка checked Горлка INPUT TYPE checkbox NAME box VALUE Коньяк Коньяк

INPUT TYPE checkbox NAME box VALUE Лкер Лкер Якщо Ви натиснете ще на кнопку Коньяк, то при натисненн на кнопку submit в програму обробки буде введено boxГорлка boxКоньяк Прихований текст TYPEhidden При вдображенн не видний користувачев. Служить для прямо передач службово нформац вд домашньо сторнки обробнику форми, прозоро для користувача. 7 Меню SELECT Нехай Вам представилася можливсть вибрати одну з путвок у вдповдност з наступним списком

SELECT NAME script OPTION VALUE tour1 Путвка в Сочи OPTION VALUE tour2 Путвка в Париж OPTION VALUE tour3 Путвка на Колиму Якщо Ви вибрали Путвку в Париж, то при натисненн на кнопку submit в програму обробки буде введено script tour2 Команда SELECT може мстити атрибут MULTIPLE, при якому можна вибрати деклька елементв меню одночасно.

Висоту вкна можна задати атрибутом SIZE N. Якщо в рядку OPTION заданий атрибут checked, то даний елемент задаться по замовчанню. 8 Кнопка введення TYPEsubmit Це та сама кнопка, про яку ми так часто згадували. INPUT TYPE submit VALUE Введення даних 9 Кнопка скасування TYPE reset Кнопка викону нцалзацю початковими значеннями всх полв.

INPUT TYPEreset VALUE Очистити поля 2.13. Команди META Створивши сторнку, Ви, безсумнвно, захочете щоб Вас змогли знайти вс користувач, що цкавляться даним питанням. Тут можна йти двома основними шляхами 1. Вдмтитися в пошукових системах. служби, що дозволяють зареструватися на деклькох серверах одночасно. 2. Вставити всередин блоку

HEAD HEAD команди META. Основне призначення команд META - нструкц для пошукових машин про тематику Вашо сторнки. Для цих цлей використовуються наступн параметри - description - короткий опис сторнки keyword - список ключових слв в сторнц. З нших застосувань команд META важливо привести команди, що дають нструкц броузеру про кодування Вашо сторнки. META HTTP-EQUIV Content-type

CONTENT texthtml charsetwindows-1251 для кодування в Windows1251, META HTTP-EQUIV Content-type CONTENT texthtml charsetkoi8-r для кодування в KOI-8.