Алкоголізм профілактика та лікування

Реферат на тему:

та лікування”

Токсичний вплив алкоголю, передусім, позначається на діяльності нервової системи. Якщо вміст алкоголю в крові прийняти за 1 (одиницю), то в печінці він буде таким, що дорівнює 1,45, а в головному мозку - 1,75. Навіть невеликі дози алкоголю впливають на обмін в нервовій тканині, передачу нервових імпульсів. Одночасно порушується робота судин головного мозку: відбувається їх розширення, збільшення проникності, крововилив в тканину мозку. У підлітковому віці мозкова тканина бідніша фосфором, багатша водою, перебуває в стадії структурного і функціонального вдосконалення, тому алкоголь особливо небезпечний для неї. Навіть однократні вживання спиртного можуть мати самі серйозні наслідки.

Неодноразове або часте вживання алкоголю надає буквально спустошуючий вплив на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, вироблення етичних категорій і естетичних понять, але і втрачаються вже розвинені здібності. Підліток, що називається «тупіє» і інтелектуально, і емоційно, і етично.

Другою «мішенню» алкоголю є печінка. Саме тут, під дією ферментів відбувається його розщеплення. Якщо швидкість надходження алкоголю в клітки печінки вища за швидкість його розпаду, то відбувається накопичення алкоголю, що веде до ураження кліток печінки. Алкоголь порушує структуру кліток печінки, призводячи до переродження її тканин. При систематичних вживаннях спиртних напоїв жирові зміни в клітках печінки призводять до омертвіння печінкової тканини, розвивається цироз печінки, вельми грізне захворювання, майже завжди супроводжуюче хронічний алкоголізм. Дія алкоголю на печінку підлітка ще більш руйнівна, оскільки цей орган перебуває в стадії структурного і функціонального формування. Ураження кліток печінки приводить до порушення білкового і вуглецевого обміну, синтезу вітамінів і ферментів. Спиртні напої, можна сказати, «роз'їдають» слизову оболонку стравоходу, шлунка, порушують секрецію і склад шлункового соку, що утрудняє процес травлення і, зрештою, несприятливо позначається на рості і розвитку підлітка.

Алкоголізм захворювання, викликуване систематичним уживанням спиртних напоїв, що характеризується патологічним потягом до них, розвитком психічної (нездоланний потяг) і фізичної залежності (появою абстинентного синдрому при припиненні вживання). У випадках тривалого плину хвороба супроводжується стійкими психічними і соматичними розладами.

Дана проблема стала особливо актуальна для нашої країни в останні 5 - 6 років, коли в зв'язку з політичними й економічними реформами кількість хворих цією недугою різко зросло. По соціальним даним щорічно на кожного українця, включаючи жінок і дітей, приходиться по 180 літрів випитої горілки.

Етіологія: У формуванні алкогольної залежності вирішальну роль грають наступні фактори:

1) Соціальні фактори: культурний і матеріальний рівень життя, стреси, інформаційні перевантаження, урбанізація.

2) Біологічні: спадкоємна схильність. За даними Альтшуллера до 30% дітей, чиї батьки зловживали алкоголем, можуть стати потенційними алкоголіками.

3)Психологічні: психоемоційні особливості особистості, здатність до соціальної адаптації і протистояння стресам.

На мою думку, що домінує фактором, у зв'язку з який алкоголізм одержав широке поширення в Україні є низька здатність до соціальної адаптації в українців при переході від одного ладу до іншого і різка зміна соціального стану населення.

Патогенез: У патогенезі алкоголізму виділяють три стадії:

1 - Компенсована, 2 - Наркоманическая, 3 - Термінальна чи стадія декомпенсації.

Грізними ознаками початку захворювання на 1 стадії служать: головний симптом - нездоланна тяга до вживання алкоголю, утрата "почуття міри" стосовно випитого, формування толерантності до алкоголю і легкої форми абстинентного синдрому.

Після прийняття високих доз виникає амнезія, знижується працездатність. На 1 стадії формується лише психічна залежність. Вже в цей час можливі порушення функціонування деяких систем органів: часто спостерігаються алкогольні кардиомиопатии, описана неврастенічна симптоматика - порушення сну, стомлюваність, безпричинні коливання настрою.

В другій стадії хворобливий потяг до алкоголю підсилюється. Цьому супроводжують наростаючі психічні зміни: концентрація всіх інтересів на алкоголі, егоцентризм - крайня форма індивідуалізму й егоїзму, притуплення почуття боргу й інших вищих емоцій, безтурботність, емоційне огрубіння. Характерною рисою другої стадії є остаточне формування абстинентного синдрому. Крім того, у другій стадії продовжується і досягає максимуму ріст толерантності до алкоголю, що почався в першій стадії. За даними лікаря Боброва А. С. з1026 пацієнтів, що довгостроково страждають алкоголізмом /друга стадія/ 78% було потрібно для досягнення стану сп'яніння прийняти усередину не менш 500 ml горілки. Із соматичних розладів спостерігаються: алкогольна жирова дистрофія і навіть цироз печінки. З боку ЖКТ - гастрити, панкреатити.

У третій стадії на перший план висуваються ознаки психічного збідніння, соматичного постаріння і падіння толерантності до алкоголю (Що ми найчастіше бачимо в облич БОМЖ). Амнезія случається навіть при прийомі малих доз алкоголю. При цьому міняються як характер сп'яніння, так і характер потяга до алкоголю, що із предмета смакування перетворюється в засіб підтримки життєдіяльності.

1) Мембраноруйнівна дія. Етиловий спирт порушує стан мембран, змінюючи структуру билипидного шару, змінюючи тим самим його проникність, грубо порушує систему трансмембранного транспортування.

2) Патогенна дія продуктів метаболізму етилового спирту:

Після проходження гематоенцефалического бар'єра сивушні олії й ацетальдегід підсилюють вивільнення, взаємодіють з дофамином і нір адреналіном, роблячи психостимулирурующее і галлюциногенное вплив.

3) Зміна метаболізму:

Змінюється жировий обмін - активується липогенез, синтез холестерину. Підсумок атеросклероз, жирова дистрофія печінки.

Ингибируется цикл Кребса, знижується глюконеогенез, що сприяє гипогликемии.

Блокується синтез білка, у результаті чого розвивається гипопротеинемия.

Ефекти впливу на центральну нервову систему (ЦНС):

Виділяють дві фази дії алкоголю на ЦНС:

1) Фаза порушення, характеризується ейфорією, відчуттям бадьорості і припливу сил, розгальмуванням, зниженням самокритичності. Під час цієї фази порушується метаболізм нейронів Кори Головного Мозку (КГМ), знижується кількість серотонина, підсилюється виділення адреналіну, нір адреналіну, дофамина, що у цю стадію активно метаболизируются; активується ендогенна опиоидергическая система: відбувається виділення енкефалинов, ендорфинов, завдяки змінюється світовідчування людини.

2) Фаза гноблення, ейфорія змінюється дисфорией, причиною тому зниження метаболізму нір адреналіну і дофамина, підвищена концентрація яких викликає гноблення ЦНС і депресію.

Механізми розвитку алкогольної залежності дотепер цілком не розшифровані. Раніше передбачалося, що формування залежності зв'язане зі зміною співвідношень хімічних речовин у мозку. У зниженні рівня серотонина і морфиноподобних речовин бачилася основна причина виникнення абстинентного синдрому, що є пусковим стимулом для "самостимуляції" спиртним.

Однак, у зіставленні з клінічним досвідом дана теорія не цілком підтвердилася: Здавалося б із впровадженням у практику фармакологічних препаратів, що нормалізують зміст у тканинах мозку серотонина, дофамина, ендорфинов, енкефалинов і рецепторів до них проблема лікування алкоголізму повинна була б бути вирішена, але як і колись частота рецидивів захворювання залишається високої. Як з'ясувалося недавно, крім зміни хімізму мозку, відбуваються перебудови його електричної активності і морфології в утвореннях, що відносяться до лимбической системи. І саме сукупність хімічних, морфологічних і електрофизических перебудов приводить до встановлення стійкої алкогольної залежності.

Ефекти впливу на репродуктивну систему:

Алкоголь робить, безсумнівно, шкідливий вплив на яєчка і яєчники. При цьому однаково шкідливо як часте сп'яніння, так і систематичний прийом значних кількостей алкоголю. Під впливом зловживання алкоголем спостерігається жирове переродження насінних канальцев і розростання сполучної тканини в паренхімі яєчок в облич, що страждають алкоголізмом. Особливою виразністю токсического дії на залозисту ткань яїка володіє пиво, що набагато легше інших алкогольних напоїв проникає через гематотестикулярний бар'єр, викликаючи жирове переродження залозистого епітелію насінних канальцев.

Поряд з безпосереднім токсическим дією алкоголю на яєчка, відоме значення має порушення функції, що розвивається в страждаючих алкогольною залежністю, печінки і здібності її руйнувати естроген. Відомо, що при цирозі печінки значно підвищується кількість естрогена як у чоловіків, так і в жінок, що приводить до гальмування гонадотропной функції гіпофіза і наступною атрофією полових залоз.

Варто вказати, що при зловживанні алкоголем чи раніш пізніше, у залежності від індивідуальних особливостей і витривалості організму, порушується також і полова потенція, що зв'язано зі зниженням умовних і безумовних рефлексів, вследствии гальмової дії на підкіркові центри.

У жінок спостерігаються розлади регулярності менструального циклу. Через токсического дію на надпочечники, алкоголь ингибирует вироблення в них андрогенів, що обумовлюють половий потяг, розплата за зловживання - зниження лібідо, а в далеко зайшли випадках можливий розвиток вторинної фригидности. При прийомі спиртних напоїв під час вагітності виявляються терратогенние властивості, можливе формування в майбутньої дитини генетично детерминированной спадкоємної схильності до алкоголізму.

Висновок: Проблема алкоголізму для нашої країни сверхактуальна. Етиология і механізми хвороби вимагають додаткового вивчення. Як відомо, хвороба легше попередити, чим лікувати, тому крім лікування хвороби, що на сьогоднішній день не ефективно /до 80% рецидивів/, потрібно викорінювати причини цієї проблеми. Відносно простим виходом з даної ситуації було б стати радикальне підвищення цін на спиртні напої, що знизило б їхню приступність. А деяким лікарям, говорячи про алкоголізм, хотілося порадити: "усі добре - якщо в міру".

Таким чином, алкоголь ослабляє організм, гальмує формування і дозрівання його органів і систем, а в деяких випадках, наприклад при зловживанні, і зовсім зупиняє розвиток деяких функцій вищої нервової системи. Чим молодший організм, тим згубніше діє на нього алкоголь. Крім того, вживання алкогольних напоїв підлітками значно швидше, ніж у дорослих, веде до формування у них алкоголізму.

Алкоголь «б'є» того, що не тільки сам п'є, але і людей, оточуючих його. Часто чоловіки або жінки, схильні до алкоголізму, нехтують своїми обов'язками, друзями, сім'єю і дітьми, для того, щоб задовольнити свою потребу. Пристрасть до алкоголю причина різних злочинів. Відомо, що 50 процентів всіх злочинів пов'язані з вживанням алкоголю.

За алкоголізм батьків часто розплачуються діти. Дослідження нервовохворих дітей показали, що причиною їх хвороби часто є алкоголізм батьків.

Боротьба з алкоголізмом - найбільша соціальна і медична проблема будь-якої держави. Шкода алкоголю доведена. Навіть малі дози його можуть стати причиною великих прикрощів або нещастя: травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду сім'ї, втрати духовних потреб і вольових меж людиною.