Бесіда з учнями про символи України Стою струнко й урочисто коли звучить гімн моєї держави

БЕСІДИ З УЧНЯМИ про символи України

Стою струнко й урочисто, коли звучить гімн моєї держави

Мета. Поглибити знання учнів про символи України, ознайомити з історією створення гімну, його авторами, виховувати повагу до символів Української держави.

Обладнання. Конституція України, на плакатах зображення герба Ук­раїни, прапора, книжка «Ще не вмерла Україна» (Павло Чубинський, Київ, 1991 рік, видання «Українська муза»).

Вступне слово вчителя.

У нашого народу на його землі глибоке тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що зафіксувався а усіх сферах життя - культурі, мові, побуті. Україна може пишатися своєю древ­ньою величною історією.

Найбільшим святом для українського народу став день 28 червня 1996 року - день прийняття Основного Закону - Конституції України.

У статті 20 цього документа записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб і Державний Гімн України».

Велична й трагічна історія пісні-гімну «Ще не вмерла Україна». Втра­тивши свою державність, Україна кілька століть не мала свого національного гімну» його заступали патріотичні пісні, часто регіонального характеру, що не охоплювали долі всього народу, розмежованого кордонами австро-угорської та російської монархій..

Волелюбний дух українського народу, його прагнення до незалежності ніко­ли не зникали. Вони жили в історичних піснях і думах, у творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Старицького, Лесі Українки, Миколи Вороно­го, Олександра Олеся та багатьох інших. Високими ідеалами соціального і на­ціонального визволення народу, його духовного відродження пройнята діяльність діячів «Руської трійці», зокрема Маркіяна Шашкевича, членів Кирило-Мефодіївського братства, молодшого покоління борців за волю України - Миколи Махновського, Івана Липа, Ольги Басараб, Олени Теліги та інших.

Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Жодному іншому творові не судилася така велична і трагічна доля. Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України. А трагічна, бо понад сто­ліття пісню-гімн переслідували, забороняли, знищували - але не знищили.

Функцію національного гімну пісня «Ще не вмерла Україна» виконувала протягом усього часу існування Української держави. Однак державне зат­вердження отримала лише згодом - 15 березня 1939 року - як офіційний гімн

Карпатської України, що виникла 1939 року. Цим актом було підкреслено зв'язок традицій державності України. Але, на жаль, Карпатська Україна про­існувала недовго. Разом з її упадком гімн «Ще не вмерла Україна» був заборо­нений шовіністичним угорським урядом, так само, як більше сімдесяти років був заборонений на Радянській Україні. З 1 січня 1950 року тут офіційним гімном був затверджений казенно-фальшивий текст «Живи, Україно».

Та настав час відродження, воскресіння. Воскресла Україна, відроджу­ються національні традиції, її символіка, патріотичні і духовні гімни, а се­ред них і «Ще не вмерла Україна». Тисячі і тисячі вірних синів народу з цією піснею на устах боролись за волю України, страдали у царських і сталінсько-беріївських тюрмах, ішли на заслання, гинули героїчною смер­тю у повстанських загонах. Студенти-герої Крутів (ми вже згадували про них), котрі уціліли, потрапили в полон, і їх майже всіх жорстоко замучили банди Муравйова. Коли побитих, замордованих другого дня вели на розстріл, гімназист Пінський, родом із Західної України, заспівав «Ще не вмерла Україна», його підтримали й інші полонені, та ворожі постріли назавжди обірвали нескорені юнацькі голоси.

А сьогодні це символ, який затверджений Конституцією України. І, зви­чайно, найкращі сьогодні слова про її автора Павла Чубинського та компо­зитора Михайла Вербицького.

З довідкою про них нас ознайомлять члени довідкової групи. Учень. Народився Павло Чубинський 27 січня 1839 року в Борисполі по­близу Києва. У Петербурзі здобув юридичну освіту. Своє життя Чу­бинський пов'язав із вивченням народного побуту, збиранням і дослі­дженням українського фольклору. За наукові праці був удостоєний високих нагород. Визнання заслуг Чубинського в галузі народознав­ства супроводжувалось переслідуванням його як українського патріо­та, який мав сміливість демонструвати свою любов до України, її мови, культури. Своєю збірочкою поезій «Сопілка», виданою під псевдонімом Павлусь Чубинський, засвідчив свої симпатії до художнього слова, вбо­лівання за його долю. Та найяскравішим виявом патріотичних по­чуттів автора було створення вірша «Ще не вмерла Україна», за що поет поплатився засланням в Архангельську губернію. Чубинський сім літ був відірваний від України, «карався, мучився, але не каявся». Ні постійні переслідування уряду, ні заслання не змогли охолодити його відданості Україні.

Помер Чубинський 26 січня 1884 року в Києві, а місцем вічного спо­чинку став родинний хутір.

Учениця. Михайло Вербицький - талановитий композитор, один з органі­заторів духовного і культурного життя на Західній Україні. Він - автор багатьох музичних творів. Та найбільшу популярність принес­ла Вербицькому героїко-патетична музика до вірша П. Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Бесіда з учнями.

- Коли звучить гімн? (Гімн звучить на відкритті різних урочистих . свят, змагань, під час зустрічей з представниками інших країн...)

- А чому саме в сьогоднішній час навчання в школі ми починаємо з підняття прапора і звучання гімну?

- Чи всі учні нашої школи усвідомили важливість цього?

- Чи можна назвати громадянином України того, хто не знає слів цієї пісні, хто не поважає символи своєї держави?

Завдання кожного справжнього громадянина України - знати, по­важати символи своєї держави, не дозволяти глумитися над ними, гор­дитися тим, що ми живемо у вільній державі, маємо свої символи, закони, свою мову і культуру.

Стій струнко, коли звучить гімн твоєї держави, і будеш називатися справжнім її сином.