Реферат по предмету "Астрономия"


Роль мінеральних речовин у харчуванні дітей

Гурткова робота


з педіатрії:


Роль мінеральних речовин у харчуванні дітей



Мінеральні речовини входять в склад тканин організму людини, ферментів, гормонів. Вони відіграють велику роль в пластичних процесах, у формуванні і побудові тканин організму, особливо скелету, підтримання кислотно-лужної рівноваги, створення фізіологічної концентрації іонів водню в тканинах і клітинах, міжтканинних і міжклітинних рідинах, надання їм властивостей необхідних для оптимального протікання процесів обміну.


Мінерали містяться у внутрішньоклітинній рідині, регулюють її склад, приймають участь у формуванні клітин крові, кісток, в процесах функціонування нервової системи, регуляції м’язового тонусу, включаючи тонус м'язів серцево-судинної системи.


Подібно до вітамінів, мінерали функціонують як коензіми, беруть участь в процесах формування енергії росту і відновлення організму. Всі ферментативні процеси в організмі проходять за участю мінералів, тому вони необхідні для утилізації вітамінів та інших поживних речовин (Тутельян В.А. із співавт., 1999; Романовський В.Е. 2000; Махатов Б.К., 1998).


Ці “першоцеглини” життя – початок синтезу всіх компонентів від білків до жирів, від ферментів до гормонів в організмі людини.


Мінеральні речовини поступають в організм людини з їжею і водою. Більшість хімічних елементів надходять в кістки людини.


Концентрація мінералів в організмі неоднакова. Якщо кількість вмісту рядку хімічних елементів обчислюється в тканинах людини грамами, то концентрація більшості інших елементів в тканинах організму складає 1 : 100000 і нижче.


Хімічні елементи, вміст яких обчислюється в організмі людини грамами називають макроелементами, а елементи, що зустрічаються в дуже малих концентраціях – мікроелементами.


З віком вміст мінеральних речовин в тканинах організму людини зазнає змін. Причому, в період інтенсивного росту і розвитку організму іде значне зростання вмісту мікроелементів, яке поступово сповільнюється, а потім припиняється до 17-20 років.


(таблиця)


Мінеральний склад тіла дорослої людини вагою 70 кг



























































№ п/п Назва елементу Кількість
у г У %
1 Кальцій 1510 2,2
2 Фосфор 840 1,2
3 Калій 245 0,35
4 Сірка 105 0,15
5 Хлор 105 0,15
6 Натрій 105 0,15
7 Магній 70 0,1
8 Залізо 3,5 0,005
9 Цинк 1,75 0,0025
10 Мідь 0,07 0,00011

Мікроелементи із врахуванням виконуваних ними функцій поділяються на ессенціальні, умовно ессенціальні і умовнотоксичні.


Ессенціальні: залізо, мідь, цинк, селен, йод, кобальт, марганець, хром, молібден, кремній.


Умовноессенціальні: мишяк, бор, бром, фтор, літій, нікель, кремній, ванадій.


Умовно токсичні і токсичні: амоній, свинець, кадмій, ртуть, берилій.


Існує необхідна кількість кожного мікроелементу для забезпечення нормального функціонування організму.


Недостатнє забезпечення мікроелементами приводить до гіпомікроелементозів, а надлишкове поступлення в організм до гіпермікроелементозів.


Цинк – символ молодості.


Розподіл в організмі


Загальна кількість цинку в організмі людини складає 1400-2400 мг. Висока


концентрація цинку в гіпофізі, підшлунковій залозі, сітківці ока, статевих залозах, печінці, скелеті, нігтях, волоссі.


В крові і в еритроцитах – до 80%, а всередині клітин в ядрі і мітохондріях. В кістковій тканині міститься до 20% всього цинку.


Біохімічне значення цинку


Відіграє важливу біохімічну роль в організмі. Входить в склад ряду найважливіших ферментів, гормонів і вітамінів, тобто фактично забезпечує основні життєві процеси в клітинах, тканинах, органах:


- кровотворення;


- регуляція поділу клітин;


- синтез нуклеїнових кислот (РНК і ДНК);


- регуляція Т-клітинного імунітету;


- синтез ферментів;


- синтез інсуліну підшлунковою залозою;


- синтез статевого гормону – тестостерону;


- синтез білків печінкою;


- утворення білків пам’яті в ЦНС;


- ріст волосся і нігтів;


- ріст і розвиток організму;


- процеси регенерації шкіри;


- формування колагенових волокон;


- окисно-відновні реакції;


- енергетичний обмін клітин.


Добова потреба – 3-15 мг


В добовому харчовому раціоні міститься біля 11-13 мг цинку. При цьому в травному тракті всмоктується біля половини прийнятої кількості цинку (тобто 5-6 мг).


Цинк виводиться, головним чином, з калом – до 10 мг, сечею – 0,5 мг, потом – до 2 мг.


Жінка – годувальниця виділяє з грудним молоком до 25% поступаю чого в її організм цинку (тобто 2,5 – 3,5 мг).


Цікавий той факт, що грудні діти здатні засвоювати до 30% цинку жіночого молока, але з припиненням годування груддю засвоєння цинку із штучних молочних сумішей знижується до 10-15%. Таким чином, ризик виникнення захворювань крові, порушень росту і статевого дозрівання більш високий у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні.


Цинк набагато краще всмоктується із продуктів тваринного походження, ніж із рослин.


Клінічні ознаки порушень обміну цинку


Недостатність цинку в харчовому раціоні викликає ряд глибоких порушень в організмі людини:


- різку затримку росту (карликовість);


- порушення формування шкірних покровів: надмірну сухість і ранимість шкіри, схильність до алергічних поражень, екземи;


- порушення волосяного покрову (рідке волосся, раннє облисіння) і захворювання нігтів;


- різноманітні розлади статевої функції, що приводять до безпліддя:


- простатит і аденома простати;


- передчасні роди та народження ослаблених, маловагових дітей;


- ураження головного мозку;


- порушення загортальної системи крові;


- анемії гемолітичного характеру;


- апластичні анемії;


- зниження імунного статусу.


Харчові джерела


Концентрація цинку в тваринних тканинах значно перевищує його вміст в тканинах рослинного світу.


в морській воді вміст цинку 0,002 мг


в рослинах – 0,2-0,8 мг;


в органах і тканинах тварин – від 1,5 до 20,0 мг.


Високий вміст цинку виявлено в тканинах морських організмів: креветках, устрицях, сельві, макрелі.


Особи, що потребують додаткового прийому цинку: вегетаріанці, люди старше 55 років, діти дошкільного віку, хворі хронічними захворюваннями, алкоголіки, наркомани, ті, що перенесли недавно хірургічні операції, травми, опіки, страждаючі хронічною діареєю.


При тривалому прийомі цинку повинен призначатися прийом 2-3 мг міді на день.


Залізо - основа клітинного дихання.


Дефіцит заліза і здоров'я.


Залізодефіцитні стани зустрічаються надзвичайно часто серед всього населення земної кулі.


Англія визнана однією із ведучих проблем світової системи охорони здоров'я, що торкається найбільш вразливої частини населення – жінок репродуктивного віку і дітей ранніх років життя.


Згідно аналізу результатів епідеміологічним досліджень ВООЗ (1998 р.) в світі більше половини населення (3,85 млрд.) страждають залізодефіцитною анемією.


Більше ніж у 1/3 жінок репродуктивного віку і 2/5 дітей раннього віку діагнозується анемія. В США і Європі поширеність анемії серед жінок і дітей раннього віку складає 7-12%.
В країнах, що розвиваються частота ЗДА серед вагітних жінок складає 56%, не вагітних – 44%, дітей дошкільного віку
– 42% і шкільного віку – 53%.


Розподіл в організмі.


В організмі людини міститься біля 5000 мг заліза. Виділяють 3 депо – заліза.


1. До 80% загальної кількості заліза міститься в гемоглобіні циркулюючих еритроцитів (допомагає червоним клітинам крові періодично зв’язувати то кисень (в легенях), то вуглекислий газ (в тканинах).


2. В клітинах м'язів, де залізо входить в склад клітинного гемоглобіну, в печінці і селезінці, тут іде неперервний процес руйнування старих еритроцитів і “вливання” у них заліза гемоглобіну.


3. “Витратний” запас на всі екстрені випадки. Це залізо ферритину (крупна молекула білка, яка або зв’язує залізо при його достатку або віддає тканинам – при недостатності).


Біохімічне значення.


Саме цей мікроелемент обраний природою для виконання однієї із найважливіших функцій організму – процесу дихання.


4) Залізо входить в склад дихальних пігментів, в тому числі гемоглобіну і міоглобіну.


Також міститься у багатьох ферментах і білках, що неотримають і обмін холестерину знезараження отруйний речовин печінкою; кровотворення, синтез ДНК, якість імунної відповіді на вірусні чи бактеріальну інфекцію, окисно- відновні реакції, енергетичний обмін клітин, реакції утворення вільних в тканинах організму.


Добова потреба 10-18 мг


Їжа – основне джерело заліза (у воді його дуже мало). При звичайному раціоні харчування проходить засвоєння 3% заліза, що міститься в їжі. Існують суттєві статеві і вікові відмінності в засвоєнні заліза.


Відомо, що у жінок заліза з їжі всмоктується у 4 рази більше, ніж у чоловіків. У дітей до 1 року засвоюється до 70% заліза їжі, до 10 років – 10%, у дорослих – 3%, а у літніх людей ще менше.


Залізо м’яса всмоктується на 40-50%, а залізо риби – тільки на 10%. Найбільш легко всмоктується залізо печінки тварин.


Людина втрачає залізо різними шліхами. З сечею втрачається незначна частина – тільки 1% добової потреби, а от із потом – 80% загальних втрат заліза. Втрати заліза також виникають у менструальний період у жінок – 5-8%.


Клінічні ознаки порушення обміну заліза:


- анемія (малокрів'я);


- висока втомлюваність;


- погіршення навчання;


- підвищення змерзання (внаслідок зниження t0
тіла);


- зниження фізичної і розумової працездатності;


- зниження функцій щитовидної залози;


- деформація нігтів;


- зміни смакових відчуттів;


- неврологічні розлади.


Найчастіше дефіцит заліза визначається в наступних випадках: при незбалансованому харчуванні, у недоношених дітей, жінок дітородного віку, дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні, дівчаток-підлітків, швидко ростучих дітей, хворих з хронічними крововтратами.


Харчові джерела


Високим вмістом заліза характеризуються: квасоля, вівсяна і гречана крупа, зелень петрушки, білокачанна капуста, сушені фрукти (абрикоси, груші, яблука), теляча печінка, мідії, гриби, какао, яєчний жовток.


В організмі пацієнтів, що страждують хронічною нирковою недостатністю, ревматоїдним артритом залізо може анулюватися в небезпечних кількостях.


Тривалий прийом високих доз може викликати гемохроматоз (порушення запасів заліза), що приводить до діабету, порушенню печінки, імпотенції і проблемами із серцем.


Ранні ознаки передозування: діарея з кров'ю, сильна нудота, болі в животі, блювання з кров'ю.


Пізні ознаки: слабкість, блідість, посиніння губ, нігтів, поверхневе дихання, кома, слабке серцебиття. Надлишок заліза підвищує ризик ракових захворювань і ішемічної хвороби серця.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.