Революция 1917 года (Укр.)

Мнстерство освти Украни Кивський Нацональний Економчний Унверситет РЕФЕРАТ з полтично стор на тему Провал внутршньо зовншньо полтики росйського царизму в роки Першо свтово вйни. Лютнева 1917 року революця в Рос та сторичне значення Виконав студент 1 курсу заочного факультету спецальност економчна кбернетика група 2 Натрус В. М. Кив 1999 рк ПЛАН 1. Введення. 2. Загострення всх суперечностей капталзму, у тому числ внутршнх

суперечностей кран-учасниць Першо свтово вйни. Створення в них обстановки революцйно кризи. 3. Полтичне й моральне банкрутство росйського самодержавства в роки Першо свтово вйни. Провал його внутршньо зовншньо полтики. 4. Пдготовка Лютнево буржуазно-демократично революц 1917 р. всм попереднм ходом соцально-економчного та полтичного розвитку Рос. 5. Перша свтова вйна прискорювач революцйного пднесення.

6. Основн полтичн сили, як дяли напередодн та в ход Лютнево буржуазно-демократично революц. 7. Характер та сторичне значення Лютнево революц 1917 року. Росйська монархя не витримала випробовувань свтово вйни. Вона була зметена за деклька днв бурею Лютнево революц. Причинами падння монарх були хаос в кран, криза в економц, полтиц, протирччя монарх з широкими верствами

суспльства. Каталзатором всх цих негативних процесв стала участь Рос в Першй свтовй вйн. з-за неспроможност Тимчасового уряду ршення проблеми досягнення миру для Рос, вдбувся Жовтневий переворот. Радянська влада змогла вивести Росю з свтово вйни, але лише цною значних територальних поступок. Таким чином, задач розширення територ сфер впливу

Росйсько мпер, як стояли перед Росю в 1914 роц, не були виконан. До 1914 року загострились полтичн вдношення в Центральнй вроп, що згодом призвели до Першо Свтово вйн. Перша свтова вйна виникла в результат загально кризи капталстично системи свтового господарства, нервномрного розвитку капталзму на стад мпералзму прагнення ряду держав до передлу свту. Рзко загострились протирччя мж найголовншими мпералстичними державами, викликан нервномрнстю хнього

економчного розвитку. Посилилася боротьба за сфери впливу, ринки збуту джерела сировини. Головними передумовами вйни були економчн протирччя союзв великих держав, полтичн розбжност суперечки мж ними. Це була загарбницька, несправедлива вйна мж двома великими мпералстичними угруповуваннями - австро-германським блоком Антантою. Побоювання зростання революцйного руху змусило мпералств прискорити розвязання свтово вйни. В пдготовц першо свтово вйни винн мпералсти всх кран.

Однак головним, ведучим мпералстичним протирччям, що прискорило розв язання ц вйни, було англйсько-германське протирччя. Кожна з мпералстичних держав, вступаючи в свтову вйну, переслдувала сво загарбницьк нтереси. Германя прагнула розгромити Англю, позбавити морсько могутност передлити французьк, бельгйськ португальськ колон, затвердитися в багатих аравйських провнцях Турц, послабити Росю, вдторгнути у не польськ губерн,

Украну Прибалтику, позбавивши природних кордонв по Балтйському морю. Австро-Угорщина розраховувала захопити Сербю Чорногорю, встановити свою гегемоню на Балканах, вдбрати у Рос частину польських губернй, Подолю Волинь. Турця при пдтримц Герман претендувала на територю росйського Закавказзя.

Англя прагнула зберегти свою морську колональну могутнсть, розбити Нмеччину як конкурента на свтовому ринку. Крм того, Англя розраховувала на захоплення у Турц багатих нафтою Месопотам Палестини, на захоплення яких питала надю Германя. Франця хотла повернути Ельзас Лотарингю, як забрала у не

Нмеччина в 1871 р захопити Саарський басейн. Рося вступила в вйну з Нмеччиною Австро-Угорщиною, домагаючись вльного виходу чорноморського флоту через Босфор Дарданелли в Середземне море, а також приднання Галичини нижньо теч Немана. таля, довго вагаючись мж Тростим союзом Антантою, накнець звязала свою долю з

Антантою воювала на сторон з-за проникнення на Балканський пвострв. В той час коли увага мпералств захдновропейських держав була прикована до театру вйськових дй в вроп, хижацький японський мпералзм надав ультиматум Герман, зажадавши негайного вдведення з далекосхдних вод Тихого океану всх германських збройних сил передач Япон Нмеччиною територ Цзяочжоу портом фортецею Циндао.

Германя вдхилила ультиматум. 23 серпня 1914 р. Японя оголосила вйну Герман. В продовж трьох рокв вйни Сполучен Штати Америки займали нейтральну позицю, наживаючись на вйськових поставках обом воюючим коалцям. Коли вйна вже закнчувалась воююч сторони вкрай виснажили себе, США вступили в вйну квтень 1917г намагаючись продиктувати послабленим кранам умови миру, що забезпечують свтове панування американського мпералзму. Рося не була готова до вйни намагалася вдвернути .

Росйська армя до 1910 року залишалася безпорадною. тльки к 1914 року вдновлювались збройн сили технчне матеральне положення залишалося поганим. Закон про будвлю флоту був прийнятий в 1912 роц. В росйськй арм було 108-124 гармати проти 160 нмецьких, не було важко артилер рушниць. Така вдсталсть не могла бути виправдана ан станом фнансв, ан промисловост. 25 червня був проголошений передмоблзацйний перод.

Часткова моблзаця чотирьох вйськових округв - Кивського, Казанського, Московського Одеського. В Рос Перша Свтова вйна була прийнята як втчизняна, всм народом. Але якщо верхи росйсько нтелгенц вддавали соб звт про причини спалахнуло свтово пожеж боротьба держав за гегемоню, за вльн шляхи, проходи, за ринки колон, в якй Рос належала роль лише самозахисту, те середня росйська нтелгенця, в тому числ офцерство, задовольнялися

тльки приводами - бльш яскравими, доступними зрозумлими. Народ пднмався на вйну покрно, але без наснаги без свдомост необхдност велико жертви. Псля закнчення моблзац зосередження сил Антанти, спввдношення збройних сил у порвнянн з центральними державами, були 10 до 6. Положення Рос ускладнювалося величезними вдстанями недостатньою клькстю залзниць ускладнювалось перебазування вйськ хн зосередження.

Вдстала промисловсть не справлялась з потребами вйськового часу. На Захдновропейському фронт супротивники змагались в мужност в технц, а на Схдному, особливо в перш два роки, протиставляли убивчй технц нмцв - мужнсть кров. До весни 1915 року назрла криза озброння боприпасв. В травн були вперше створен вйськово-промислов комтети, що займалися посередництвом мж скарбницею промисловстю,

розподлом вйськових замовлень, регулюванням зовншнх закупок, ринку прац, транспорту, нормуванням цн на сировину. Весна 1915 року важк кровопролитн бо, ан патронв, ан снарядв. 1915 рк - наступ Австро-германських вйськ до осен. В 1915 роц центр ваги свтово вйни перейшов в Росю. Це був найбльш важкий рк вйни. В жовтн була розбита сербська армя.

Росйське командування нколи не вдмовляло в допомоз свом союзникам, в той час як в 1915 роц було кинуте напризволяще. Тльки к весн 1916 року зявилася важка артилеря поповнилися запаси патронв та снарядв. З лта 1916 року створюються особлив наради з оборони. Склад цих органв визначався Державною Думою затверджувався мператором. В задач нових органв входило вимагати вд приватних пдпримств прийняття вйськових замовлень звтв по

хньому виконанню звльняти директорв керуючих державних приватних пдпримств, ревзувати торгов промислов пдпримства всх виглядв секторв. Були створен особлив наради по паливу, по продовольству, по перевезенням. Окрем одноотраслев пдпримства могли обднуватися в заводськ наради. Основн змни в державному апарат Росйсько мпер в перод першо свтово вйни були продиктован процесом млтаризац економки. Державне регулювання економки придбало надзвичайн форми.

До кнця 1916 року цлком чтко виявилась перевага Антанти як в чисельност збройних сил, так в вйськовй технц, особливо в артилер, авац танках. В вйськову кампаню 1917 року Антанта на всх фронтах вступила з 425 дивзями проти 331 дивз супротивника. Однак суперечност в вйськовому кервництв корисн цл учасникв Антанти часто паралзували ц переваги, що яскраво виявилося в нескоординованост дй командування

Антанти пд час великих операцй в 1916 роц. Перейшовши до стратегчно оборони, австро-германська коалця, ще далеко не переможена, поставила свт перед фактом затяжно виснажливо вйни. А кожний мсяць, кожний тиждень вйни тягнули за собою нов колосальн жертви. До кнця 1916 року обидв сторони втратили вбитими бля 6 млн. чоловк бля 10 млн. пораненими покалченими. Пд впливом величезних людських втрат на фронт в тилу в усх воюючих кранах минув шовнстичний чад перших

мсяцв вйни. З кожним роком наростав антивонний рух в тилов на фронтах. Затягування вйни невдхильно вдбивалося в тому числ на моральному дус росйсько арм. Патротичний пдйом 1914 року давно було розгублено, експлуатаця де словянсько солдарност також вичерпала себе. Оповдання про жорстокост нмцв теж не давали належного ефекту. Втома вд вйни вдбивалася все бльше бльше. Сидння в окопах, непорушнсть позицйно вйни, вдсутнсть найпростших

людських умов на позицях - все це було фоном почастшавших солдатських заворушень. До цього треба додати протест проти палочно дисциплни, зловживань начальникв, казнокрадства тилових служб. на фронт, в тилових гарнзонах все частше вдзначалися випадки невиконання наказв, вирази спвчуття бастуючим робочим. В серпн - вересн 1915 року пд час вльних страйкв в Петроград багато солдатв столичного гарнзону висловлювали солдарнсть з робочими, вдбулися виступи на

ряд кораблв Балтйського флоту. В 1916 роц мало мсце повстання солдат на кременчуцькому розподльному пункт, на такому ж пункт в Гомел. Влтку 1916 року два сибрських полка вдмовилися йти в бй. Зявились випадки братання з солдатами супротивника. До осен 1916 року значна частина 10-мльйонно арм знаходилась в стан бродння. Головною перешкодою до перемоги стали тепер не матеральн недолки озброння постачання, вйськова технка,

а внутршнй стан самого суспльства. Глибок протирччя охоплювали верстви. Головним було протирччя мж царсько-монархчним табором двома ншими - лберально-буржуазним революцйно-демократичним. Цар, що групувалася навколо нього придворна братя, хотли зберегти вс сво привле, лберальна буржуазя хотла отримати доступ до урядово влади, а революцйно-демократичний табр на чол з партю бльшовикв боровся за увергнення монарх. Броднням були охоплен широк маси населення всх воюючих кран.

Все бльше трудящихся вимагали негайного миру засуджували шовнзм, протестували проти нещадно експлуатац, нестач продовольства, одягу, палива, проти збагачування верхвки суспльства. Вдмова правлячих кругв задовольнити ц вимоги придушення протеств силою поступово навели маси до висновку про необхднсть боротьби проти вйськово диктатури всього снуючого ладу. Антивонн виступи переростали в революцйний рух. В такй обстановц в правлячих кругах обох коалцй росла

тривога. Навть сам крайн мпералсти не могли не вважатися з настром мас, жадавших миру. Тому були вжит маневри з мирними пропозицями в розрахунку на те, що ц пропозиц будуть вдкинут супротивником в такому випадку на нього можна буде звалити вину за продовження вйни. До початку 1917 року загострилась полтична обстановка в кран. Вкрай напружена атмосфера полтично боротьби висунула новий засб переворот

Але доля розпорядилась накше. Ранше перевороту почалася найбезкровнша росйська революця. Пдготовка до революц прямо або побчно велась давно. В нй прийняли участь найрзнороднш елементи германський уряд, не жалвший засобв на соцалстичну поразкову пропаганду в Рос, в особливост серед петроградських робочих соцалстичн парт, що органзували сво осередки серед робочих вйськових частин протопопвське полцейське мнстерство, що провокувало вуличн виступи, щоб

збройною силою подавити х тим самим розрядити атмосферу. Нби-то вс сили по даметрально протилежним побудженням, рзними шляхами засобами йшли до одн кнцево мети. Але все таки, повстання спалахнуло стихйно. Перш спалахи почались 23 лютого, коли натовпи народу запрудили вулиц, збиралися мтинги, оратори закликали до боротьби проти ненависно влади. Так тривало до 26 лютого, коли народний рух прийняв грандозн розмри почалися кривав зткнення з полцю,

з застосуванням нею кулеметв. Вранц на сторону що повстали перейшли запасн батальйони Литовського, Волинського, Преображенського Саперного гвардйських полкв ниншн гвардйськ полки були на Пвденно-захдному фронт. Вйська вийшли на вулиц без офцерв, злились з натовпом сприйняли його психологю. Збройний натовп, тк по вулицям, приднуючи до себе все нов нов натовпи, змтаючи барикади. Офцерв, що зустрчались, обеззброювали, нколи убивали.

Збройний народ оволодв арсеналом Петропавловсько фортец, Хрестами вязницею. В цей ршучий день вождв не було, була одна стихя. В грзнй теч не бачилося ан мети, ан плану, ан гасел. диним загальним вираженням був заклик Хай живе Свобода Хтось повинен був оволодти рухом. цю роль прийняла на себе Державна Дума. Центром полтичного життя крани стала

Дума, котра псля патротично боротьби проти ненависного народу уряду, псля велико плдно роботи в нтересах арм, користувалася широким успхом в всй кран арм. Лютнева революця почалась в умовах Свтово вйни, що загострила поглибила проблеми протирччя в полтичнй, соцально-економчнй, нацональнй нших сферах життя. Лютнева революця була одним з пошукв шляхв виходу з кризи буржуазно цивлзац. В Дум ще в серпн 1915 року був створений так званий

Прогресивний блок партй, що включив 236 членв Думи з загально клькост 442 членв. Блок сформулював умови для переходу вд самодержавства до конституцйно монарх шляхом безкровно парламентсько революц. Тод в 1915 р натхненний тимчасовими успхами на фронт, цар вдхилив умови блоку закрив засдання Думи. До лютого 1917 р. обстановка в кран ще бльш загострилась з-за невдач на фронт, великих втрат в людях технц, т. н що викликало широке незадоволення самодержавством в великих мстах передусм в

Петроград, внаслдок чого Дума була вже готова зробити цю безкровну парламентську революцю. Голова Думи М. В. Родзянко безупинно надсила в ставку тривожн повдомлення, подаючи вд мен Думи уряду все нов наполеглив вимоги про реорганзацю влади. Частина оточення царя радить йому пти на поступки, давши згоду на утворення Думою уряду, що буде пдвладний не царю, а Дум. З ним лише будуть погоджувати кандидатури мнстрв.

Не дочекавшись позитивно вдповд Дума розпочала утворення незалежного вд царсько влади Уряду. Так сталась Лютнева революця 1917 року. 28 лютого цар направив на Петроград з Могилева вйськов частини на чол з генералом Н вановим для наведення порядку в столиц. В нчнй бесд з генералом вановим, збентежений озлобленими вимогам Думи, що бунту, цар висловив сво сумнви важк мркування

Я берг не самодержавну владу, а Росю. Я не впевнений, що змна форми правлння дасть спокй щастя народу. Так пояснив цар свою завзяту вдмову Дум на створення незалежного уряду. Вйськов частини генерала ванова були затриман революцйними вйськами на шляху в Петроград. Не знаючи про провал мс генерала ванова, Микола II в нч з 28 лютого на 1 березня теж виршу вихати з

Ставки в Царське Село. Псля того, як царський позд був затриманий в Малих Вищерах, цар розпорядився хати в Псков пд захист штабу Пвнчного Фронту. Головнокомандуючий Пвнчним Фронтом був генерал Н. В. Рузський. Генерал, переговорив з Петроградом ставкою в Могилев, запропонував царю спробувати локалзувати повстання в

Петроград шляхом угоди з Думою утворення вдповдального перед Думою Мнстерства. Але цар вдклав ршення питання на ранок, все ще сподваючись на мсю генерала ванова. Вн не знав, що вйська вийшли з покори, через три дн той був вимушений повернутися в Могилв. Вранц 2 березня генерал Рузський доповв Миколаю I, що мся генерала ванова не вдалася. Голова Держдуми

М. В. Родзянко через генерала Рузського заявив по телеграфу, що збереження династ Романових можливо за умови передач трону спадкомцю Олексю при регентств молодшого брата Миколая II - Михайла. Середн верстви - чиновники, офцерство, нтелгенця - втали полтичну свободу, принесену лютневою революцю, але вже досить скоро виявили, що ця свобода мала зворотну сторону.

Полтична стабльнсть захиталась, що погано вдбилося як на матеральному так на моральному стан середнх верств. Особливо це вдбилося на положенн офцерства, в умовах демократизац прогресуючого розкладу арм, вдчувавшого себе позбавленими звичних основ. Тимчасовий уряд залишив по сут незайманим весь старий державний апарат. В усх мнстерствах нших центральних органах залишилися стар чиновники стар порядки. Новими були лише одн мнстри. Народн маси, що вчинили революцю, сподвались, що нова влада негайно розвяже

земельне питання. Тимчасовий уряд закликав селян чекати скликання Установчих зборв не захоплювати насильно земл. Полтика Тимчасового уряду в виршенн аграрного питання повнстю пдтримувалася меншовиками есерами, вони засуджували селян за аграрн безладдя самочинне захоплення земель. Тимчасовий уряд ршуче вдвернув вимоги робочих про 8-годинний робочий день.

Тльки наполеглива боротьба птерських робочих призвела до того, що союз петроградських фабрикантв пдписав 11 березня 1917 р. угоду про введення на промислових пдпримствах Петрограда 8-годинного робочого дня. Пд тиском фабрикантв з нших мст уряду вже 16 березня петроградськ капталсти заявили, що хня поступка тимчасовою. Уряд буржуазн дяч повнстю вдкидали вимоги робочих про полпшення умов прац пдвищення заробтно плати. Буржуазний

Тимчасовий уряд лише декларував знищення нацонально нервност в Рос, а фактично продовжував проводити суто нацональну полтику в вдношенн неросйських народв. Воно ршуче виступало проти надання прав на державну самостйнсть Фнлянд, Укран ншим нацональним областям. Тимчасовому уряду прийшлося на початку сво дяльност вступити в велик зткнення не тльки з трудящимися масами нацональних окран, але з мсцевими буржуазними верствами

населення, що вимагали розширення для себе полтичних прав. Так зткнення у Тимчасового уряду незабаром вдбулися з Фнляндю при вдновленн дяльност Фнляндського Сейму з Украною при утворенн Центрально Укрансько Ради. Не менш гострий антидемократичний курс Тимчасовий уряд повв в свой полтиц в вдношенн солдатсько маси, яка стала союзником пролетарату в буржуазно-

демократичнй революц. В той час як маси вимагали негайно почати переговори про укладення демократичного справедливого миру, буржуазний уряд не тльки не хотв вести так переговори, але наполегливо домагався того, щоб Рося продовжила мпералстичну вйну до переможного кнця. Мнстр ноземних справ Млюков негайно по вступ в сво обовязки заявив послам Франц, Англ, тал США, що Рося залишиться врнй свом союзникам буде продовжувати вйну до перемоги над

Нмеччиною союзниками. Однак всенародний рух не мг не стримувати буржуазю в вйськовй полтиц. Буржуазний уряд цлком розумв, що гасла Геть вйну Мир народам були широко популярн серед мас з ними не можна було не вважатися. Росйська революця лютого-березня 1917 року писав В Ленн, була початком перетворення мпералстично вйни в вйну громадянську. Ця революця зробила перший крок до припинення вйни.

Зупинити боротьбу народних мас проти вйни, обманути солдат, знов кинути росйську армю в наступ - Так були задуми буржуаз. На допомогу тимчасовому уряду як в нших випадках, прийшли меншовики есери. При хнй пдтримц Тимчасовий уряд випустив декларацю, в якй заявляв, що вйна з боку Рос тепер вже не носить загарбницького характеру, що вона стала обороною ведеться в захист росйсько революц вд нмецьких загарбникв. Меншовики есери замсть дйсно боротьби за мир обмежувалися лише словами,

не вжили не одного реального кроку, щоб покласти кнець вйн. Така пропаганда меншовикв есерв на початку розвитку революц мала успх. Масам було тяжко розбратись в суттвост меншовистсько-есерського гасла - революцйного оборончества. Лише поступово, по мр розкриття бльшовицькою партю перед трудящимися дйсно зовншньо полтики Тимчасового уряду, маси вдходили вд партй революцйного оборончества - меншовикв есерв.

Тльки одна бльшовицька партя повела ршучу боротьбу проти контрреволюцйно полтики Тимчасового уряду. Однак, щоб повнстю оволодти масами повсюдно очолити хню боротьбу, бльшовицькй парт необхден був деякий час. Перемога буржуазно-демократично революц дала парт можливсть перейти до легально роботи. В рядах виявилися велик суперечност. В Ленн його прибчники в Рос тримали курс на передачу вс влади в кран в руки

Рад, вимагали не виявляти жодно пдтримки Тимчасовому уряду. В звязку з цим Ленин ставив перед партю задачу завоювання бльшост в Радах. Тльки бльшовизован Ради могли позбавити уряд сво пдтримки взяти в сво руки всю повноту влади. Але така позиця бльшовикв вела х до протистояння конфронтац з ншими соцалстичними партями групами, поглиблювала розкол соцалстичного фронту. Деяк же працвники парт, як знаходились в

Рос Каменв нш, стояли за пдтримку тимчасового уряду за обднання з меншовиками. Це послаблювало партю. Призд В Ленна в Росю, вироблення м Квтневих тез призвело до об днання дей партй бльшовикв на платформ леннських тез. Це був перехд до курсу на перемогу соцалстично революц. Успх нового етапу революц мг бути досягнутий за умови золяц мас вд меншовикв есерв, завоюванням бльшовиками

бльшост в Радах. Боротьба за перемогу соцалстично революц була основною задачею бльшовицько парт. На початку травня в склад Тимчасового уряду ввйшли представники есерв меншовикв. Ц парт подлили таким чином вдповдальнсть за управлння краною. Уряд став коалцйним. В цих умовах все бльшу силу набирав бльшовизм. На першому Всеросйському ззд робтничих солдатських депутатв 3 червня 1917 року, що минав в пошуках

шляхв компромсу, консолдац, В Ленн заявив, що партя бльшовикв готова взяти владу цлком, пдверг рзкй критиц шлях есеро-меншовистських лдерв Рад на спвробтництво з Тимчасовим урядом. 18 червня в Петроград нших великих мстах пройшли потужн демонстрац пд бльшовистськими гаслами Вся влада Радам, Геть мнстрв-капталств, Геть вйну. Широка пдтримка бльшовицьких гасел була не випадковою.

Вона накопичувалась поступово була зумовлена як затягуванням вйни, наростанням економчно розрухи, так енергйною пропагандою бльшовикв, що доводили, що доки у влади буржуазя угодовськ парт, життв нтереси робочих, солдат селян не можуть бути задоволен. Ц под ознаменували собою червневу кризу Тимчасового уряду. Якщо в квтн криза була розвязана створенням коалцйного уряду, то в червн Тимчасовий уряд бачив сво врятування в наступ на фронт.

Уряд ВЦВК Рад розраховували, що успх наступу виявить стаблзуючий вплив на революцйний процес. Бльшовики вели пропаганду проти наступу. 4 липня 1917 року в Петроград пд бльшовицькими гаслами вдбулася пвмльйонна демонстраця, направлена проти Тимчасового уряду. Серед демонстрантв були збройн загони матросв Балтйського флоту солдат. Уряд примушений був застосувати силу.

Псля цих подй Петроград був проголошений на вйськовому стан, деяк вйськов частини роззброн виведен з мста, закрита бльшовицька Правда, був вдданий наказ заарештувати В Ленна ряду кервникв бльшовикв. 24 липня був сформований новий склад Тимчасового уряду. В нього ввйшли 7 есерв меншовикв, 4 кадета, 2 члена радикально-демократично парт , 2 безпартйних.

Премр-мнстром ще 8 липня став Керенський. Таким Чином двовладдя в кран було фактично лквдоване. На Чол уряду Рад стояли есеро-меншовистськ кервники. В цих умовах партя бльшовикв зняла гасло Вся влада Радам взяла курс на збройне захоплення влади. Пятий ззд РСДРП б, що проходив в кнц липня-початку серпня пдтвердив цю лню.

Частина вищого вйськового командування росйсько арм, прагнучи не припустити подальшого розвитку кризи, навести порядок вдвернути розвал арм, вжила спробу вйськового перевороту. Його очолив Верховний головнокомандуючий генерал Л. Г. Корнлов. 25 серпня з фронту на Петроград були посунут вйська. За деклька днв, однак, заколот було подавлено. Велику роль в цьому зграли бльшовики.

Вони направили агтаторв в корнловськ частини, почали створювати збройн загони Червоно гвард. Слдством корнловського заколоту його лквдац став процес бльшовизац Рад. З вересня 1917 року кервництво Радами поступово переходило до бльшовикв хнх прибчникв. Вони знову висунули гасло Вся влада Радам Восени 1917 року соцально-економчна полтична криза в кран досягла сво меж. Скоротився випуск промислово продукц, видобуток вуглля, зменшилося виробництво чавуну

стал. Падало сльськогосподарське виробництво. Швидко росло безробття. Багато промислових пдпримств закривались. Населення стало перед загрозою голоду. Ще бльш посилилася соцальна напруга в кран. Пднялася хвиля страйкового руху, збльшилося число полтичних страйкв. Розгортався масовий селянський рух. Вдбувалося самочинне захоплення чужо земл. Армя виходила з покори командуванню. Звичайними стали дезертирство та братання з супротивником.

В цей час у есерв оформилося в самостйну партю лве крило, що виступало за перехд влади в руки Рад. В вересн 1917 року В Ленн направив з Фнлянд, де вн переховувався вд влади, два листа ЦК РСДРП б Марксизм повстання Ради стороннього. В цих роботах вн доводив, що в кран склалися умови для успшного повстання. Однак бльшсть членв ЦК в той момент пдтримувала лню Г Зновьва Л. Б. Каменва на мирний розвиток революц.

По хнй думц, можна було прийти до влади, використовуючи вибори в Установч збори спираючись на бльшовизован Ради. З приздом В Ленна в Петроград був прийнятий план збройного повстання, створен кервн органи по його пдготовц. Зновьев Каменв вдкрито через пресу висловили свою незгоду з ршенням про повстання. Уряд А. Ф. Керенського вжив ряд заходв по його вдвертанню, але вони не дали бажаних результатв.

Неспроможнсть Тимчасового уряду в ц днв години було разючим. В виршальному ступен це зявилося слдством втрати м практичних всяко пдтримки. За пропозицю В Ленна повстання почалося 24 жовтня, до вдкриття ззду. По вказвц штабу повстання загони Червоно гвард органзували охорону фабрик заводв, були зайнят вс державн заклади оточений Зимовий палац, де знаходився Тимчасовий уряд.

Ввечер в Смольному вдкрився другий ззд Рад, на якому переважали представники бльшовикв лвих есерв - партй, що виступали за перехд повноти влади до Рад. Вноч прийшла звстка про взяття Зимового палацу арешт Тимчасового уряду. Ззд проголосив Росю республкою Рад. Пдтримка повстання народними масами та детальний план сприяли його швидкому успшному завершенню.

Таким чином Жовтнева революця стала логчним продовженням Лютнево 1917 року буржуазно-демократично революц Характер Лютнево революц буржуазно-демократичний, тому що вона переслдувала буржуазно-демократичн цл. Лквдаця самодержавства, помщицького землеволодння, нервност нацй, встановлення демократично республки, забезпечення рзномантних демократичних свобод, полегшення положення трудящихся.

Причини революц крайн загострення всх протирч росйського суспльства, посилених вйною, господарською розрухою продовольчою кризою. Рушйна сила робтничий клас, селянство, лберальна буржуазя, демократичн верстви населення, нтелгенця, студентство, службовц, представники пригноблених народв, армя. Хд подй Лютий страйки демонстрац петроградських робочих, викликан незадоволенням економчним станом, продовольчими труднощами, вйною. 14.02 вдкриття сес думи.

Родзянко Млюков обережн в критиц самодержавства. Прогресисти меншовики форсують протистояння з урядом. Пдсумок зроблений висновок про необхднсть змни уряду. 20-21 лютого мператор вагаться, обговорю питання про вдповдальнсть мнстерства, збираться в думу, але раптово вджджа в ставку. 22.02 путловцям оголошують локаут. 23.02 стихйний революцйний вибух - початок революц.

24-25. 02 страйки переростають в загальний страйк. Вйська тримають себе нейтрально, нод навть приязно. Наказу стрляти нема. 26.02 сутички з полцю переростають в бо з вйськами. Наказ стрляти запзнився на 3 дн. 27.02 загальний страйк переходить в збройне повстання. Почався перехд вйськ на сторону повстанцв. Повстанц займають найважливш стратегчн пункти мста урядов

будинки. В цей же день цар перерива сесю думи. Повстанц приходять до Тавричеського палацу. Авторитет думи в народ був високий. Дума виявилася центром революц. Депутати думи створюють тимчасовий комтет державно думи, а робоч солдати формують ПетроРаду. 28.02 мнстри вищ сановники арештован. Родзянко погоджуться взяти владу в руки тимчасового комтету думи.

Збройне повстання перемогло. 2.03 вдмова Миколи вд престолу. 3.03 великий князь Михайло Олександрович вдркаться вд престолу. Фактично в кран встановлються республканський лад. Березень революця перемага по всй кран. Висновок лютнева революця перемогла. Революця виршила питання про владу в форм двовладдя

Тимчасовий уряд, ПетроРада. Тимчасовий уряд не мав головного атрибуту влади - збройно сили. Наказ ПетроРади 1 створення солдатських комтетв, офцери позбавилися права доступу до збро. Дисциплна зламана, а ради придбали величезну вйськову мць. Перш кроки тимчасового уряду 2.03-25.08 1917 Установа спецально юридично наради для ршення законодавчих питань. Дяльнсть в област економки хлбна монополя, тверд цни, нормоване постачання.

Земельне вйськове питання виршити вдразу не вдалося. Взятий курс на установч збори, як повинн були виршувати вс головн питання. Пдсумки лютнево революц. Увергнення самодержавства, початок економчного соцально-полтичного реформування, формування двовладдя, загострення проблем в Рос. Перелк використовувано лтератури 1. сторя Першо свтово вйни 1914 - 1918 пд редакцю Ростунова

Москва Наука 1975 р. 2. Перша свтова вйна. 1914 - 1918 збрник наукових статей Редколегя Москва Наука 1975 р. 3. Полтична сторя Рос .Хрестоматя. М 1995 4. Л. Жарова Мтна. История Отечества1900-1940. М. Видавництво Освта. 1992