Голодомор 32-33 років (голод на Украине в 32-33 гг.)

Мнстерство освти Украни Контрольна работа з стор Украни студента -го курсу ФПК Мщенко гора Володимировича ТЕМА Голод в Укран 32-33 рокв. ХАРКВ 2000 В аграрнй програм парт бльшовикв соцалстична перспектива пов язувалась з утворенням на баз експропрйовано помщицько власност великих державних господарств пд кервництвом Рад депутатв вд сльських робтникв. Економчн зв язки мж сльськими радянськими господарствами та промисловстю,

а також мж дрбними селянськими господарствами усуспльненим секторм мали здйснюватись у нетоварнй форм, шляхом продуктообмну. Та величезна бльшсть селян бажала зрвняльного подлу земель. нтерес до самостйного господарювання на свой земл навть т дрбн власники, як опинилися вже на гран розорення. тому наприкнц серпня 1917р. В.Ленн висловився за те, щоб партя пшла на поступки дрбнобуржуазному селу задовольнила його вимогу про соцалзацю, тобто оголошення державних помщицьких селянських та нших земель всенародним

надбанням, х безвдплатне вдчуження перехд у користування всх трудящих на зрвняльнй основ. По сут, партя бльшовикв брала на озброння есервську аграрну програму. Соцалзаця земл була узаконена Декретом про землю. Аграрн перетворення перших рокв Радянсько влади зняли основну частину класових суперечностей, як нагромаджувались всередин селянства. Якщо ранше на сел гостро вдчувалося протистояння двох бльш-менш сформованих класових

спльностей пролетарв та напвпролетарв, з одного боку, куркулв з другого, то за нових умов класв позиц всього селянства почав уособлювати середняк. Середняцькими стали майже половина бдняцьких господарств три четверт куркульських. Куркульський клас, який почав формуватися ще в дореволюцйному сел, перетворився на прошарок всередин селянства. Соцалстичне будвництво у перш роки Радянсько влади здйснювалося на вонно-комунстичних засадах.

Система вонного комунзму передбачала продуктообмн мж мстом селом при заборон торгвл, нацоналзаю вс промисловост, включаючи дрбну, встановлення практики замовлень-нарядв на державних пдрпимствах при максимальнй централзац управлння промисловстю главкзм, поступове згортання грошового обгу. Винекнення вонно-комунстично практики та деолог пов зувалося не лише з прогалинами в марксистськй теор на початковй стад розвитку, коли соцалзм по сут був лише доктриною, непдтвердженою життям, а й з необхднстю

вистояти у складних умовах згортання громадянсько вйни та вонно нтервенц. Однак вже в умовах переходу до мирного будвництва було прийнято ряд вонно-комунстичних дерктв, спрямованих на дальше згортання сфери грошового обгу. Зокрема, у грудн 1920р. з явилися декрети про безплатнсть розподлюваних по картках продуктв, а також поштово-телеграфних телефонних послуг. З початку 1921р. безплатним стало користування житлом, водопроводом, каналзацю, газом та електрикою.

Припинилося стягнення грошових податкв. Радянський уряд прагнув налагодити державну органзацю розподлу продуктв замсть приватно торгвл, промислових продуктв на село. Положення про витснення торгвл планомрно органзованим розподлом у рамках споживчо-виробничих комун увйшло до пдготовленого Ленним начерку проекту ново партйно прграми. В умовах розруху у промисловост обмн мж мстом селом набув форми продовольчо розкладки, коли вс товарн

лишки забирали у селян майже безкоштовно. Селянськ маси реагували на продрозкладку скороченням обсягу вироблювано продукц, тод, щоб запопгти цьому VI з зд Рад у грудн 1920р. висловився за встановлення кожному селянському господарству обов зкових завдань по засву. Цей крок нколи не реалзований був таким же логчним продовженням продрозкладки, як заборона торгвл. Псля виходу з вйни партя не збиралась вдмовлятися вд вонно-комунстичних методв.

Схвалений VIII з здом Рад план ГОЕРЛО мав виконуватись перш за все за рахунок розкладки з селянських господарств. Життя показало, однак, що селяни не мирилися з продрозкладкою, забороною торгвл, директивним плануванням посвних площ. Все це йшло врозрз з х життвими нтересами. Як тльки вйна закнчилась, селянське невдоволення набуло гострих форм. Стягнення продрозкладки проходило з величезними труднощами.

У хлбовиробничих районах виник поширився полтичний бандитизм. Зростання продовольчих труднощв поглибило господарську розруху. У березн 1921р. вдбувся Х з зд РКПб, який проголосив замну продовольчо розкладки продовольчим податком. Це ршення було принциповим кроком на шляху впровадження економчно полтики. У промов Ленна на Всеросйськй продовольчй нарад 16 червня 1921р. вперше з являться термн нова економчна

полтика. Уперше тут припусккаться можливсть торгвл не тльки в мсцевому оборот. Уперше перед бльшовиками ставиться завдання вчитися контролювати ринок. Еволюця традицйних для марксиств поглядв на торгвлю ринок, яка вдбулася за перший рк непу, створила нову ситуацю у питанн про соцалстичн перспективи села. Замсть колгоспу, для якого властивим було вдчуження безпосереднього виробниа од земл та нших засобв

виробництва, у центр по-соцалстичному органзованого сльського господарства ставав кооператив дрбних товаровиробникв. Коопераця цлком вдповдала селянськй природ, а тому робила перехд до соцалзму простим, легким доступним для селянина. Впроваджена В Ленним нова економчна полтика явище складне. В основ замна продрозкладки податком, дозвл вльного продажу селянами товарних лишкв, допущення в економку приватного капталу. Проте у неп була ще одна важлива грань запровадження вартсних, товарно-грошових

вдносин безпосередньо в економку соцалстичного сектора, вдмова вд вонно комунстично модел соцалзму, яка склалася в роки громадянсько вйни. У цьому розумнн тривалсть непу не може лмтуватися рамками перехдного пероду вд капталзму до соцалзму. Хоч Ленн не встиг теоретично обгрунтувати новий погляд на соцалзм, у практичнй дяльност Радянського уряду з 1921р. було взято курс на вдмову вд вонно-комунстичних методв управлння пдпримствами на замну х методами економчними, госпрозрахунковими .

Однак в практичнй сфер Ленн не встиг реалзувати вс задуми. Замсть плати за ресурси в бюджет почали вдраховувати промисловий податок, потм податок з обороту, тобто платеж, як не мали прямого зв зку з результатами внутрпромислового господарювання. В них через вдхилення цн од вартост акомулювалися нагромадження нших галузей. Одже, з 1923р. оформилась залежнсть майбутнього розгортання промисловост ндустралзац вд бюджету.

Цей принциповий вдступ вд Леннсько економчно полтики вдбувався непомтно як для сучасникв, так для сторикв. Адже вдмовлялися вд задуму, що не встиг увйти в життя. Проте нова економчна полтика одразу втратила динамзм. В обрисах соцалзму, що будувався, знову стали помтн вонно-комунстичн риси. Яскравим прикладом зростаючого в народному господарств впливу адмнстративного начала служить зовн непомтна

трансформаця леннського плану кооперування населення. Хоч мережа кооперативв рзного профлю розвивалася на сел посиленими темпами, вищою формою кооперативного руху стали вважати колгоспи в тих х формах, як виникли в роки вонного комунзму. Оскльки прмисловсть посадили на бюджет, треба було вишукувати нов джерела бюджетних доходв. Ще восени 1923р. вдновили горлчану монополю. Проте н горлчана монополя, н емся не могли бути головним

джерелом доходв бюджету. Ця роль завжди належала сльському господарству. Випробували й вдповдний механзм вилучення селянських коштв. Керуючись дею народногосподарського оптимуму дерективи з зду визначали досить висок темпи ндустралзац, колективзац сльського господарства пднесенням матерального добробуту трудящих. Керуючись в основному дерективами, Держплан розробив два варанти п ятирчки вдправий оптимальний.

У квтн 1929р. XVI конференця ВКПб схвалила оптимальний варант, а через мсяць, на V з зд Рад вн став законом. Проте цей закон залишився на папер. Перша п ятирчка, яка почалася з жовтня 1928р виконувалась за сумою щорчних планв, як не мали майже нчого спльного з затвердженим п ятирчним планом. Справа у тому, що п ятирчка ще у форм деректив ХV з зду ВКПб мала фундаментальний недолк ножиц цнрозрив у цнах.

Селяни не давали на це згоди взимку 1927-1928 рокв практично припинили пдвезення хлба на ринки. У кран спалахнула хлбозаготвельна криза. Вихавши у счн 1928р. на хлбозаготвл до Сибру, Сталн у сер виступв перед партйними працвниками розгорнув прграму з трьох пунктв - зажадати вд куркулв негайно здач всх надлишкв хлба за державними цнами, а на випадок вдмови застосувати надзвичайн заходи конфскувати надлишки - у найближч 3-4 роки провести часткову колективзацю сльського господарства

- услд за частковою провести суцльну колективзацю сльського господарства. Колгоспи були потрбн Сталну, щоб подолати хлбозаготвельну кризу одержати вд села додатков кошти на ндустралзацю. Надзвичайн заходи були придатн для вилучення готово продукц. З х допомогою неможливо було змусити селян-одноосбникв постйно виробляти товарний хлб. Одже, одразу псля ХV з зду ВКПб Сталн вдйшов вд курсу соцалстичного будвництва, накресленого в дерективах

по п ятирчному плану. Замисливши в лютому 1928р. скасування непу, примусове об днання селян у колективн господарства накладання продрозкладки на колгоспи, Сталн на словах усе це заперечував. Рк великого перелому характеризуться не тльки переходом до суцльно колективзац селянських господарств при розкуркуленн х заможного прошарку, а й швидким згортанням ринку, наростанням в економц розподльчих, вонно-комунстичних рис.

У мстах вдбувався перехд до нормово торгвл. Призначен для села промтовари теж були вилучен з вльного продажу й увйшли до фонду отоварювання заготвель на контракцйнй основ. Лквдаця непу, перехд до суцльно колективзац зустрли опр з боку найстарших членв Полтбюро М Бухарна, О Рикова М. П. Томського. У групи Бухарна не виявилось альтернативно програми у найважлившому для дол соцалзму питанн про темпи ндустралзац.

Вдкинувши у 1923р. разом з ншими членами партйно-державного кервництва курс Ленна на самофнансування повний госпрзрахунок у соцалстичнй промисловост, вони потм хоч-не-хоч згоджувались на нажоц цн, на обмежене застосування надзвичайних заходв про те на лквдацю непу вони згодитись не могли. Сталн перемг пд прапором боротьби за прискорену ндустралзацю крани. Здобувши абсолютний контроль над партю державою, вн негайно перейшов до авантюристично лвацько полтики

стрибка в ндустралзац. Утруднень у фнансуванн каптального виробництва бльше не снувало, хоч через вдсутнсть справжнього госпрозрахунку промисловсть самостйно заробляла порвняно небагато. 1928р. Сталн ще не мг вдкинути ршення XV з зду парт про часткову колективзацю на добровльнй основ. Псля того, як опр групи Бухарна було зламано, перегляду цього ршення нщо не перешкоджало. Механзм стрибка, складовий елемент якого становила суцльна колективзаця, було запущено.

Рк великого перелому характеризувався остаточним вдступом до полтики вонного комунзму. Початок форсовано колективзац збгся з практичною забороною торгвл введенням практики планових завдань щодо здавання держав хлба та нших сльськогосподарських продуктв з розкладкою плану по кожному селу, колективному або ндивдуальному господарству. Проте розкладка виявилася ефективною тльки наступного року, коли кльксть колгоспв зросла, а невиконання плану стало каратися розкуркуленням.

З лта 1930р. поширилась практика твердих завдань щодо здач всх лишкв. Повернення до непопулярного вонного комунзму термнологчно маскувалося. Методи вонно-комунстичного штурму було названо новим етапом непу. Поняття продрозкладка замнювалося поширеним термном план. Перша колгоспна весна 1930р. була обцяючою. Украна одержала непоганий урожай.

Було здано по 4,7 центнера з гектара рекордний показник товарност за вс роки Радянсько влади. Створювалися уявлення, що колгоспне село здатне забезпечити стрибок в ндустралзац. Селян результати першого року суцльно колективзац привели в шоковий стан. Хоч грзне слово прдрозкладка не вживалося, в колглспне село повертався напвзабутий побут десятирчно давнини. Ринок зникав. Грош втрачали свою купвельну спроможнсть.

Фонд отоварення заготвель був мзерний, а заробтки в громадському господарств злиденними. Щоб прогодуватися, треба було розраховувати в основному на присадибну длянку. Проте кльксть колгоспв зростала. Псля березня 1930р. адмнстративний тиск на одноосбникв став вважатися перегином. Це не означа, що колективзаця втратила примусовий характер. Господарювати ндивдуально ставало дедал важче одноосбникв розкуркулювали, обкладали твердим завданням

та високими податками, тод як колгоспники одетжували податков пдьги. До кнця 1932р. на Укран колективзували майже 70 селянських господарств з охопленням понад 80 посвних площ. Не менш високого рвня колективзац досягнули в нших зернових районах. Колективзаця супроводжувалася експропрацю заможного прошарку селянства руйнування розвинуто системи сльськогосподарсько кооперац. Продрозкладка вела до швидкого зростання кризових явищ.

Найстотншим проявом кризи, яка охопила молодий колгоспний лад, була цлковита незацкавленсть селян у розвитку громадського господарства, хн пряме небажання працювати. До початку суцльно колективзац в колгоспах панувала поденщина. нод доходи розподлялися по дцям або клькост робтникв в см . Колгоспцентр СРСР у директив вд 6 червня 1930р. Про оцнку облк прац у колглспах висловився за впровадження ново економчно категор трудодня, який давав

змогу враховувати не тльки кльксн, а й яксн результати роботи. У 1932р. переважна бльшсть колгоспникв до органзац прац за трудоднями. Проте в самому порядку нарахування х снувало багато недолкв. Один з найсерйознших дискримнаця прац польових працвникв викликана насамперед бюрократизацю управлнсько сфери через вдсутнсть справд демократичних норм у примрному

Статут сльськогосподарсько артл. У 1930-1931рр. У колгоспах створювалися тимчасов бригади на перод сльськогосподарсько кампан. Непостйний склад пригад незакрпленнсть робочо худоби, реманенту, земельних длянок тягли за собою знеосблення зрвнялвку. Пд час збирально кампан обмолоту запанував цлковитий розгардяж безладдя. Бригади розпалися, на ровоту виходив хто хотв, праця органзована не була. Планв не мали. Роботу зволкали. Хлб осипався, просапних не збирали зовсм.

Розкрадвння пшло навалою, вдень вноч з поля возили на очах у всх, розтягали колгоспний хлб. Облку не було. Партйний вплив на стан справ у колгоспах вдчувався слабо. З кльксного та яксного боку, а також за свою органзацйною структурою партйн органзац не стали на належнй висот. Нечисленнсть сльсько парторганзац специфка складупереважали члени парт, як займали кервн посади, а також агрономи, лкар, вчител та нш спецалсти перешкоджали переходу вд територального до виробничого

принципу в побутов. А життя вимагало розв язати питання про органзацю партйного осередку безпосередньо в колгосп. У лютому 1931р. ЦК парт прийняв положення про осередок ВКПб у колгоспах. Вдповдно до нього сльськ осередки в районах суцльно колективзац обов язково мали бути перетворен на колгоспн. Найпоширеншими були мжколгоспн органзац, як об днували по 5-6, а нод бльше 10 колгоспв у клькох населених пунктах. З жовтня 1930р. до кнця п ятирчки на

Укран через кожних два дн з являлася нова машинно-тракторна станця. Наприкнц 1932р. в республц дяло х 592 обслуговували половину колгоспв, переважно великих. Та розгортання мереж лише частина справи. Активно впливати на органзацйно-господарське змщення колгоспв МТС ще не могли. При аналз причини дезорганзац колгоспного виробництва не можна вдкидати неготовност основно маси колгоспникв до колективно прац. Дрбнобуржуазна психологя середнього селянина, який раптово

для себе опинився в колгосп, нердко виявлялася в низькому рвн дисйиплни, безвдповдальному ставленн до усуспльненого майна й худоби, байдужост до всього, що було за межами власно присадибно длянки. всеж безуспшнсть спроб реалзувати в масовому масштаб заходи щодо органзацйно-господарського змщення колгоспв, як добре себе зарекомендували в передових артлях, пояснювалася, насамперед, не особливостями селянсько психолог, а руйнвним впливом продрозкладки. З одного боку селяни не могли почути себе господарями у

власному колгосп, тому що вироблена колективною працею продукця не стала власнстю колектива. З ншого боку, вони знали, що колгоспи утворенн шляхом об днання хнх власних засобв виробництва. Колзя розв язувалась просто колгоспники починали забирати продукцю, вироблену в громадському господарств, до оприбуткування вивозу. Так д квалфкувалися як краджка. У 1932р. краджками займалися вд 85 до 90 колгоспникв.

Крали, щоб забезпечити себе продуктами харчування або щось заробити прдажею. На ринку, який снував практично нелегально, цни на продукцю сльського господарства до кнця першо п ятирчки зросли в 30 разв. Колгоспники застосували свордну тактику соботажу хлбозаготвель намагалися приховвти при облку справжн розмри врожаю, залишали зерно в солом при обмолот, щоб згодом потайки перемолотити другий раз для себе. Замсть того, щоб покнчити з виробничими вдносинами, як змушували колгоспникв красти

власну продукцю, Сталн та його найближче оточення обрали шляхи репрес. Хоч давно вже було оголошено про лквдацю куркульства як класу, Молотов знову заговорив про загрозу збоку куркуля, який нбито органзував на сел розкрадання хлба та ншого колгоспного добра, аби шкодити громадському господарству колгоспникв, виконанню ними державних завдань. ВЦВК РНК СРСР 7 серпня 1932р. прийняли постанову

Про охорону майна державних пдпримств, колгоспв кооперац та про змцнення громадсько соцалстично власност. Вдповдно до цього законодавчого акту розкрадання майна колгоспв кооперативв каралося розстрлом, а за пом якшуючих обставин бозбавлення вол на строк не менше 10 рокв. 22 серпня 1932р. ВЦВК РНК СРСР прийняли постанову Про боротьбу з спекуляцю.Спекуляця каралась ув язненням в концтабор на строк вд 5 до 10 рокв без права

застосування амнст. Руйнвний вплив продрозкладки на продуктивн сили сльського господарства повною мрою виявився 1931р коли в колгосп об дналася бльшсть сльського населення Украни. Однак дезорганзаця деградаця громадського виробництва голгоспв не позначилася на поставках держав х стягували залзною рукою. Зате рвень життя колгоспникв, який залежав вд залишкового принципу плати прац. Уже в перш мсяц 1932р. в багатьох сльських районах вичерпалися запаси продовольства насамперел

хлба. Над колгоспниками зависла загроза голоду. В сльському господарств Украни спостергався катастрофчний стан. Посвна кампаня затяглася до кнця червня все ж недосяли понад 2млн гектарв, вдведен пд чорний пар площ перетворилися на розсадник бур янв. Через те, що просапних культур не обробляли, частина посвв загинула. На площах, що залишилися, урожай був невисокий, незважаючи на задовльн погодн умови.

15 квтня 1932р. завдуючий приймальною нформував Лозовський райком парт про стан артл Червоний Жовтень у колгосп 70 дворв, 260 дцв, хлба вистачило тльки до 1 лютого, колгоспники вживають як жу винятково буряк, через що хворють, було чотири випадки голодно смерт, хворих 50 чоловк. 25 квтня в Решетилвський райком парт надйшла нформаця за скаргою групи громадян хутора Степового Пщансько сльради план хлбозаготвель виконано, проте вони залишилися зовсм без хлба, нема й

картопл, люди пухнуть з голоду. 25 квтня в приймальну надйшов лист з артл 12 Жовтень Дворчанського району в громадському господарств було 300 коней, а залишилося 5, селяни кидають артль розбгаються. Т, хто залишився, пухнуть з голоду. Тод ж група колгоспникв артл Трактор Сумського району написала в хлбозаготвл взяли все зерно, колгоспники не мають хлба й картопл, без фуражу залишилася худоба.

Балтйський моряк, який побував у вдпустц в сел Петрушки бля Кива, писав непрацездатним хлб не видають, запаси його, в тому числ страховий фонд, передано в хлбозаготвл, випадки голодно смерт. 14 травня приймальня одержала листа вд жителя Остерського району такого змсту Я хочу жити, але не можу, вмираю з голоду. Як у нас в сел Крихав, так по цлому району Остерському настояща голодовка пуд муки ржано 100 крб, пуд

картопл 20 крб, то нде не купиш много випадкв дяько купив пуд, дав 100 крб, а вд нього млця отобрала. У Крахав одкрився тиф голодний, прихала бригада з району врачей, закрили школу ну лквдровать тиф. Навезли з району продуктв, пдкормили больних не стали умирать з голоду. В сел умерло з голоду три душ здорових, много дтей старих. В Остерському район зарестровано захворювання тифом по 15 селах, в

Крихав було 90 випадкв, з них четверо померло. диним для 1932р. нововведенням у взамостосунках мж мстом селом був дозвл торгвл для колгоспв, колгоспникв та одноосбникв за цнами вльного ринку. Зроблена з вонно-комунстичних позицй спроба налагодити плановий продуктообмн мж мстом селом була офцйно визнана неспроможною. Проте на поточну ситуацю постанова не вплинула. Адже торгвля хлбом дозволялася тльки псля виконання заготвельного плану, з 15счня 1933 року.

Сталн слпо врив у двсть обов язкових постанов, незалежно вд того, чи вдповдають вони реальним нтересам вдносинам. Вн думав, що проблему жнив 1932р. можна розв язати прийняттям закону, в якому були б передбачен заходи проти виявлених ранше хиб. У постанов РНК СРСР ЦК ВКПб вд 5 липня 1932р. Про збиральну кампаню 1932 року висувалася вимога запроваджувати скиртування свочасно скошений заскиртований хлб не мг тривалий час збергатися в пол.

З метою заохочення колгоспникв дозволялося вже при обмолот видавати аванси в рахунок натурально частини доходв в обсяз 10-15 фактично обмолоченого хлба. Це був певний крок уперед вд залишкового принципу оплати трудоднв ранше хлб на трудодн видавали тльки взимку, псля виконання заготвельного плану. 1932р. було заскиртовано бльше скошеного хлба, нж у попередн роки. Втрати вд обсипання зменшилися. Зате тривале збергання хлба в пол викликало масове розмноження гризунв.

На засданн Раднаркому УРСР 11 листопада 1932р. вказувалося, що поширення польових мишей набува розмрв стихйного лиха. Щоб не вмерти з голоду колгоспники цною надлюдсько прац розкрили мишач нори на площ 120 гектарв. У результат вдалося одержати 17 центнерв доброяксного зерна. В кожнй нор було вд 2 до 6кг пшениц. 1932р. втрати врожаю позначилися вже не тльки на життвому рвн колгоспникв, а й на хлбозаготвлях. До першого листопада вд селянського сектора

Украни надйшло лише 136млн пудв хлба. Мляво вдбувалися заготвл в нших регонах крани. Централзован ресурси хлба та нших видв продовольства швидко танули. Це викликало скорочення без того низьких норм видач продуктв за картками для робтникв та службовцв. Рзко зменшився хлбний експорт, що призвело до майже десятикратного збльшення дифциту зовншньоторговельного балансу порвняно з 1929 роком. Зростання короткостроково заборгованост обумовило появу на захдних валютних

ринках чорно брж радянських векселв. Прострочення платежв загрожувала непередбаченими наслдками, з поточних рахункв нод доводилося розплачуватися валютою, одержаною вд продажу нацональних художнх цнностей. Саме тод з головних музев крани назавжди пшли за кордон сотн творв великих художникв. безлч фактв, як незаперечно доводять злочинний характер дяльност надзвичайних комсй надсланих Сталним у листопад 1932р. до Харкова, Ростова-на-Дону

Саратова з завданням взяти хлб за будь-яку цну. Надзвичайну комсю на Укран очолив Молотов. Комся Молотова не приймала власних постанов, а дяла вд мен партйно-державного кервництва республки. Дяльнсть розпочалася з прийняттям постанов ЦК КПбУ вд 18 листопада РНК УРСР вд 20 листопада 1932р майже дентичних за змстом пд однаковою назвою Про заходи по посиленню хлбозаготвель. Постановами передбачалося, що в артлях, де пд час жнив допускали

авансування колгоспникв понад встановлену норму 15 вд фактичного обмолоту, мають органзувати повернення незаконно розданого хлба. Вводилася практика натуральних штрафв м ясом, картоплею та ншими продовольчими продуктами на випадок вдсутност запасв зерна колгоспникв та одноосбникв-боржникв по хлбозаготвлях. Ключовим серед репресивних заходв був дозвл райвиконкомам перераховувати в хлбозаготвлю вс створен в колгоспах натуральн фонди насннвий, продовольчий фуражний.

Села, як мали особливо велику заборговансть по хлбозаготвлях заносились на чорну дошку. Статут чорно дошки означав фактичну блокаду селяни позбавлялися права на визд, якщо в сел не було продовольчих запасв, люди гинули голодною смертю. Велике село Гаврилвка загинуло майже повнстю. Лише з 15 грудня 1932р. було дозволено продавати гас, срники та нш промтовари у селах, за винятком 82 районв 5 областей, як найбльше заборгували по хлбозаготвлях.

Вилучення максимально клькост колгоспного хлба методами продрозкладки на перших порах докорнно полпшило непросту ситуацю в зовншнй торгвл. Справд, у 192627р коли хлбозаготвл вдбувалися шляхом закупок на ринку, було вивезено приблизно130млн пудв. У 1928р коли вибухнула хлбозаготвельна криза, вивезти вдалося лише 27 млн пудв, а в 1929р. 11 млн пудв. Якраз у цей час почалася свтова криза, що з особливою силою вдарило по радянськй зовншей торгвл. Цни на сировину, що вивозилася, впали значно нижче, нж цни на устаткування,

що ввозилося. Отже, треба було експортувати зночно бльше сировини, щоб одержати ту саму валютну вирочку.Продрозкладка спочатку дала можливсть збльшити експорт зернових. У 1930р. вн зрс у 27 разв до 298 млн пудв, у 1931р. досяг максимально величини за весь псляреволюцйний перод 316млн пудв. Воднораз продрозкладка викликаючи прогресуючий паралч, сльськогосподарського виробництва, рзко зменшила, в кнцевому пдсумку, експортн ресурси.

Хлбозаготвл подовжувалися навть у першй декад лютого 1933 року, коли селяни почали гинути вд голоду. Практично на всй територ Украни в сльськй мсцевост тод вже не снувало скльки-небудь великих запасв продовольства. Повна безвихдь ситуац змусила на Днпропетровщин звернутися до апсолютно неморального засобу нагороди за донос. Кожний, хто вказував, де сусд ховае зерно, одержував вд 10 до 15 виявленого як премю. 17 лютого цей досвд поширився на всю республку у форм спецально урядово постанови.

Насннва проблема вдйшла на другий план псля того, як секретар ЦК ВКП б Постишев добився прийняття 25 лютого постанови РНК СРСР ЦК ВКП б про видлення Укран позички в розмр 20 млн пудв зерна. Фактично, телеграфний дозвл на викорестання розмщених у республц державних запасв хлба для харчування голодуючих у розмр 3млн пудв надйшов 19 лютого. Всього до кнця квтня республка одержала 22,9 млн пудв

насннво позички, 6,3 млн пудв фуражно позички, 4,7 млн пуд продовольчо позички 400 тисяч пудв продовольчо допомоги. Про те, що на сел вдбуваться щось страхтливе, знали вс. Бженц заповнювали мста вмирали сотнями просто на вулицях. нформаця про голод проникала й за кордон. Намагаючись врятувати вд голодно смерт дтей, селяни везли х до мст залишали в установах, лкарнях, просто на вулицях. Лавина голодних смертей наростала з мсяця в мсяць аж до початку лта.

Така нформаця ретельно приховувалася вд народу. Сталн говорив про успхи мжз здвського пероду, з пдкресленим натиском вдзначав, у контекст з цифрами про зростання нацонального доходу промислово продукц. Включення до традицйного перелку успхв нового елемента даних про зростання населення мало на мет покласти край рзного роду чутки у кран за кордоном про величезн втрати людей вд голоду. Аналз даних демографчно статистики 30-х рр. свдчить, що прям втрати населення

Украни вд голоду 1932р. становили близько 150 тисяч чоловк. 1933р. голодною смертю загинуло вд 3 до 3,5 млн чоловк. Повн демографчн втрати, включаючи зниження народжуваност, сягали в 1932-1934 рр. 5млн чоловк. Не менше мльона загинуло на Кубан. Голод у 1933р. був наслдком спроби здйснювати соцалстичне будвництво вонно-комунстичними методами. Проте примусова колективзаця накладена на колгоспи продрозкладка

призвели до глибоко деградац сльського виробництва, яка так дорого, так боляче невдшкодовно обйшлася кран й народов. Cписок використано лтератури 1. С. В. Кульчицький Трагедя голоду 1933 т-во Знання К. 1989 2. С. В. Кульчицький, М. Котляр Довдник з стор Украни видавництво Украна К. 1996