Гетьмансьтво України: Іван Мазепа

Реферат Тема Гетьмансьтво Украни ван Мазепа. Пдготував учень 8-А класса ОРК Схдний Донецьк 2002 рк ван Мазепа з часу встановлення над Козацькою Украною зверхност Москви остання прагнула ввести пряме управлння. З свого боку козацька верхвка, ще за доби Руни розчарована пропольською й протурецькою полтикою, бльше не ставила пд сумнв необхднсть пдтримувати звязок з

Москвою. все ж козацьк гетьмани виступали за збереження того, що лишилося вд прав, гарантованих Переяславською угодою 1654 р. Вони сподвалися, що, виявляючи лояльнсть до Москви, переконають царв у свой надйност й дстануть згоду на автономю. Виршальний етап у стосунках мж Гетьманщиною та Москвою настав за гетьманування вана Мазепи одного з найвидатнших найбльш суперечливих полтичних дячв

Украни. Народився Мазепа 1639 р. у знатнй укранськй родин, що користувалася великою повагою у Вйську Запорозькому. Вн дстав досить високу освту. Провчившись у Кивськй колег, Мазепа перейшов до колег зутв у Варшав й згодом вступив на службу до польського короля. Це надавало йому можливсть багато подорожувати кранами

Захдно вропи, а також виконувати обовязки королвського посланця в Козацькй Укран. У 1669р повернувшись на Правобережжя, Мазепа вступа на службу до гетьмана Правобережно Украни Петра Дорошенка. Виконуючи свою першу дипломатичну мсю, вн потрапля в полон до запорожцв, як видають його гетьманов Лвобережно Украни ванов Самойловичу.

Тонкий полтик, Мазепа намагаться перетворити потенцйно катастрофчну для себе ситуацю на особистий трумф. Свою досвдченстю в мжнародних справах бездоганними манерами вн пере ону Самойловича зробити його довреною особою. Ц ж риси допомагають Мазеп встановити контакти з високопоставленими царськими урядовцями. У 1687 р коли змстили Самойловича, його наступником було обрано не кого ншого, як

Мазепу, пдтриманого росйськими вельможами. Протягом майже всього 21-рчного гетьманування Мазепа проводив традицйну для гетьманв Лвобережно Украни полтику. З небаченою послдовнстю вн змцню становище старшини, роздавши й понад тисячу дарчих на земл. Не забува вн про власн нтереси. Завдяки щедрим дарам вд царя Мазепа накопичу близько 20 тис. маткв ста одним з найбагатших феодалв вропи.

Людина досвдчена й витончена. Мазепа скерову значну частину свох особистих прибуткв на розвиток релг та культурних установ. Ревний покровитель православя, вн буду по всй Гетьманщин цлу низку чудових церков, споруджених у пишноту стил, що його часом називають мазепинським, або козацьким, барокко. За Мазепиного гетьманування Киво-Могилянська академя змогла завдяки його пдтримц спорудити нов корпуси збльшити до 2 тис. кльксть

студентв. Крм того, вн заснував багато нших шкл друкарень, щоб укранська молодь могла в повну мру свох можливостей користуватися благами освти. Проте якщо кивськ спуде та духовенство складали на його честь захоплен панегрики, то селяни й козацька чернь мало що доброго могли сказати про нього. Його вдкрита й послдовна пдтримка старшини збуджувала повсюдне невдоволення серед народних мас та настроних проти старшини запорожцв. Потенцйно вибухова ситуаця виникла у 1692 р коли

Петро ваненко-Петрик. писар, котрий мав широк полтичн звязки, втк на Сч став пднмати там заколот проти гетьмана. Оголосивши, що настав час повстати проти старшини, яка смокче народну кров визволити нашу батьквщину Украну з-пд влади Москви, Петрик у свох намаганнях утворити незалежне Укранське князвство заручаться пдтримкою кримських татар.

Проте коли замсть допомоги татари повернули проти нього й стали грабувати населення, популярнсть Петрика серед народу похитнулася й повстання згасло. Гдне подиву пднесення Мазепи вд вязня до гетьмана, його здатнсть тримати в покор ненаситну й пдступну старшину водночас з проведенням полтики, що поклала початок доб бурхливого культурного та економчного розвитку. все це досягнення першорядно ваги. Та найбльш вражаюча риса

Мазепи як полтика полягала в умнн захищати як власн, так загальноукранськ нтереси, збергаючи водночас добр стосунки з Москвою. Коли в 1689 р. на трон зйшов молодий енергйний Петро I, гетьман уже вкотре застосував свй незбагненний дар чарувати можновладцв. Вн надавав царю активну допомогу в грандозних походах на туркв татар, кульмнацю яких стало здобуття у 1696 р. Азова ключово турецько фортец на Азовському мор.

Старючий гетьман також постйно давав недосвдченому молодому монархов поради у польських справах згодом мж ними виникла тсна особиста дружба. Козацьк полковники з сарказмом зауважували. що цар скорше не поврить ангелов, нж Мазеп, а росйськ урядники заявляли. що нколи ще не було гетьмана корисншого вигдншого для царя, як ван Степанович Мазепа. Завдяки близьким стосункам з Петром 1 Мазепа змг скористатися великим козацьким повстанням, що вибухнуло на пдлеглому полякам

Правобережж у 1702 р. Псля того як цей район знову було заселено, польська шляхта спробувала вигнати звдти козакв. Правобережне козацтво на чол з популярним у народ полковником Семеном Палм пдняло повстання перелякан польськ урядники повдомляли, що Палй хоче пти слдами Хмельницького. Сили повстанцв уже налчували 12 тис. коли до них придналися нш козацьк ватажки Самйло Самусь. Захар скра. Андрй Абазин. Незабаром перед повстанцями впали так польськ твердин,

як Немирв. Беричв та Бла Церква. З утечею на захд польсько шляхти схоже було на те. що розгортаться щось на зразок меншого варанту 1648 року. Однак у 170му роц полякам удалося вдвоювати значну частину втрачених земель взяти Паля в облогу в його столиц Фастов. Саме в цей час у Польщу вторгаться найбльший ворог Петра I король Швец Карл XII. Скориставшися замшанням.

Мазепа перекону царя дозволити йому окупувати Правобережжя. Знову обидв частини Надднпрянсько Украни були обднан, заслугу здйснення цього мг приписати соб Мазепа. Щоб гарантувати себе вд загрози з боку популярного в народ Паля. Мазепа за згодою Петра I наказу заарештувати того й заслати до Сибру. Проте на початку XVIII ст. у взамовигдних стосунках з царем, що х

Мазепа так спритно пдтримував, зявляться напруженсть. У 1700 р. вибухнула велика Пвнчна вйна. У виснажлив 21-рчнй боротьб за володння узбережжям Балтйського моря головними супротивниками виступали росйський цар Петро 18-рчний король Швец Карп XII обдарований полководець, але кепський полтик. Зазнавши ряду катастрофчних поразок на початку вйни,

Петро I, цей палкий прихильник захдних звичав, виршу модернзувати армю, управлння й суспльство взагал. Значно змцнювалася централзована влада, пильнше контролювалися вс длянки життя, вдмнялися також застарл звича. В межах ц полтики пд загрозу потрапляла гарантована у 1654 р. традицйна автономя Гетьманщини. Пд час вйни цар висунув перед укранцями нечуван ранше вимоги. Козаки вперше повинн були воювати виключно за нтереси царя.

Замсть того щоб захищати свою землю вд безпосереднх ворогв полякв, татар туркв, укранц були тепер змушен битися з шведськими армями у далекй Лвон, Литв чи Центральнй Польщ. У цих походах стало до болю очевидним те, що козаки не могли рвнятися з регулярними вропейськими армями. Рк у рк хн загони поверталися з пвноч, зазнавши втрат, що сягали 50, 60 навть 70 складу. Коли, намагаючись узгодити д свох вйськ, Петро I поставив на чол козацьких полкв росйських нмецьких

командирв, моральний дух козакв занепав. Чужоземн офцери ставилися з презирством до козацького вйська, яке вважали гршим часто використовували просто як гарматне мясо. Коли поповзли чутки про намри Петра реорганзувати козакв, старшина, положення яко було повязане з вйськовими посадами, занепоколася. Вйна викликала ремствування також серед укранських селян мщан. Вони скаржилися, що в хнх мстах селах розмстилися росйськ вйська, як завдавали утискв мсцевому населенню.

Звдусль, писав царев Мазепа, я отримую скарги на свавлля росйських вйськ. Навть гетьман став вдчувати загрозу, коли пшли поголоси про намри царя замнити його чужоземним генералом чи росйським вельможею. Невдоволення, що врешт штовхнуло Мазепу шукати ншого покровителя, було повязане з питанням захисту Украни. Коли польський союзник Карла XII Станслав Лещинський став погрожувати нападом на

Украну, Мазепа звернувся по допомогу до Петра I. Цар, чекаючи наступу шведв, вдповв Я не можу дати навть десяти чоловк боронися, як знаш. Це було для гетьмана останньою краплею. Петро I порушив зобовязання обороняти Украну вд ненависних полякв, що являло собою основу угоди 1654 р укранський гетьман перестав вважати себе зобовязаним збергати врнсть царев. 28 жовтня 1708 р коли

Карл XII, котрий шов на Москву, завернув на Украну, Мазепа, в над запобгти спустошенню свого краю, перейшов на бк шведв. За ним пшло близько З тис. козакв провдних членв старшини. Умови, за яких укранц придналися до Карла, були встановлен у пакт, пдписаному наступно весни. За надання вйськово допомоги та провз Карл обцяв захищати

Украну й утримуватися вд пдписання миру з царем аж до повного звльнення вд влади Москви та вдновлення давнх прав. Петро I дзнався про вчинок нового уди Мазепи з великим здивуванням. Через клька днв псля переходу Мазепи до шведв на гетьманову столицю Батурин напав командуючий росйськими вйськами на Укран князь Меншиков вирзав усх жителв 6 тис. чоловкв, жнок дтей.

Звстка про бойню в Батурин й терор, що його розпочали на Укран росйськ вйська, заарештовуючи й страчуючи за найменшою пдозрою в симпатях до Мазепи, змнила плани багатьох з потенцйних прибчникв гетьмана. Тим часом Петро I наказав старшин, що не пшла за Мазепою, обрати нового гетьмана, й 2 листопада 1708 р. ним став ван Скоропадський. Страхтливий приклад

Батурина, жорстоксть росйських вйськ сяли жах серед укранцв, водночас протестанти-шведи викликали в них настороженсть. Тому велика частина укранського населення не захотла пдтримати Мазепу. Вона волла почекати й побачити, як розвиватимуться под. Як не дивно, але диною значною групою укранського населення, що таки стала на бк гетьмана, були запорожц. Хоч вони й часто сварилися з ним за потурання старшин, та все ж вважали

Мазепу меншим злом порвняно з царем. Але за це ршення вони мали дорого заплатити. У травн 1709 р. росйськ вйська зруйнували Сч, а цар видав постйно дючий наказ страчувати на мсц кожного пйманого запорожця. Протягом осен, зими й весни 1708 1709 рр. вйськов сили суперникв маневрували, прагнучи знайти для себе стратегчно вигдн позиц та заручитися пдтримкою укранського населення. Нарешт 28 червня 1709 р. вдбулася Полтавська битва одна з найважливших битв у вропейськй стор.

Переможцем у нй вийшов Петро I, у результат чого провалилися плани Швец пдпорядкувати соб Пвнчну вропу. Рося ж тепер забезпечила контроль над узбережжям Балтйського моря й почала перетворюватися на могутню вропейську державу. Щодо укранцв, то битва поклала кнець хнм намаганням вдокремитися вд Рос. Тепер остаточне поглинення Гетьманщини мцнючою

Росйською мперю було тльки питанням часу. справд, Петро I вважав англйське поневолення рланд придатною моделлюдля здйснення свох намрв щодо Украни. Вткаючи псля поразки вд переслдування росйсько кнноти. Мазепа Карл XII знайшли притулок у Молдав, що належала Туреччин. Тут, бля мста Бендери, 21 вересня 1709 р. вбитий горем 70-рчний

Мазепа помер. Лтература Орест Субтельний, Украна, сторя Мазепа