Операційна система FreeBSD

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний бізнес-коледж

Кафедра фундаментальних дисциплін

Реферат

з предмету мережі ЕОМ

на тему: «Операційна система FreeBSD»

Виконав: студент групи 1К-08

Топчій С.М.

Перевірив: викладач Ратайчук П. Г.

Черкаси 2010

План

Вступ

1.Історія розробки FreeBSD

2.Що ж таке FreeBSD?

3.Для чого потрібна FreeBSD

4.FreeBSD в ролі настільної ОС

5.FreeBSD в ролі серверної ОС

6.FreeBSD та інші різновиди UNIX

7.Взаємодія з іншими комп'ютерними в мережі.

Висновок

Джерела

Вступ

На сьогоднішній день існує багато різних операційних систем, починаючи від MS-DOS, і закінчуючи Windows Vista. Може здатися безглуздим розмова про операційну систему FreeBSD, враховуючи таких серйозних конкурентів як Mac OS X і Windows Vista. Але в області обчислювальної техніки часто зустрічаються приклади простеньких операційних систем. Чому ж так виходить? Справа в тому, що є такі галузі обчислювальної техніки в яких застосування таких «титанічних» систем як Windows і Mac OS було б просто не вигідно як в технічному так і в матеріальному плані. Тому й створюються такі системи як FreeBSD.

Разом з цим FreeBSD є операційною системою з відкритим програмним кодом, тобто операційну систему можна модернізувати і навіть в деяких випадках змінювати в корені (крім основного ядра). FreeBSD, також є системою безкоштовного розповсюдження, тобто ви можете його встановити, не виплачуючи грошей за ліцензію. Варто також підкреслити, що FreeBSD є UNIX-подібною операційною системою (тобто похідною від UNIX).

1.Історія розробки FreeBSD

Історія FreeBSD, як і UNIX взагалі, досить заплутана. Вона починається в 1969 р. з появи першої (досить примітивної) версії UNIX, розробленої компанією AT & T. Далі свій внесок у систему вносили ентузіасти Каліфорнійського університету в Берклі і численні добровольці, існуючий код неодноразово змінювався, поповнювався набір системних утиліт. Вихідна версія AT & T UNIX породила кілька варіантів (або гілок, як їх іще називають). Хороші ідеї, що з'являлися в однієї гілки, часто втілювалися в інших гілках. В історії UNIX були періоди, коли постачальники систем працювали над усуненням розбіжностей між гілками. Тим не менш сьогодні UNIX - це не одна операційна система, а ціле сімейство.

Варто зауважити, що з технічної точки зору назва UNIX відноситься до офіційних версій саме цієї системи. Іноді офіційні версії позначають словом UNIX (всі прописні), а інші однотипні системи називають Unix (з великої літери). Але така відмінність майже непомітно, тому в даній книзі словом UNIX позначаються офіційні версії або все сімейство в цілому, а коли потрібно підкреслити, що мова йде також про інші подібні операційних системах, наприклад Linux, вживається вираз "UNIX-подібні системи".

Отже, в 1969 р. Кен Томпсон (Ken Thompson) і Денніс Рітчі (Dennis Ritchie) написали першу версію UNIX. Черговий великої віхою на шляху до появи FreeBSD стала установка четвертої версії UNIX в Каліфорнійському університеті в Берклі в 1974 році. Протягом наступних декількох років викладачі, наукові співробітники та студенти університету знайомилися з операційною системою, писали програми для неї і навіть модифікували саму систему. У 1977 р. всі напрацювання були включені в єдиний пакет програм, названий BSD (Berkeley Software Distribution).

У 1978 р. був випущений пакет 2BSD), що містить покращений і розширений набір утиліт вихідного дистрибутива. Наступні розробки привели до появи пакетів 2.11BSD, 3BSD, 4BSD. На черзі була назва 5BSD, проте компанія AT & T заперечувала проти цього, тому що боялася потенційної плутанини з System V - своїм варіантом UNIX. У результаті наступні версії стали називатися 4.1BSD, 4.2BSD і т.д. У цей час і з'явився ТСР / IР - базовий стек мережевих протоколів, що лежать в основі сучасної мережі Internet.

Згадані BSD-пакети представляли собою доповнення до ОС UNIX компанії AT & T. Це не були повноцінні операційні системи. Крім того, ліцензійні вимоги постійно посилювалися. Один з варіантів пакета 4.3BSD, відомий як 4.3BSD-Tahoe, був доступний лише за умови придбання вихідної ліцензії AT & T, яка визначала правила розповсюдження ОС UNIX в сімдесяті і вісімдесяті роки.Але в 1989 р. ситуація змінилася: розробники з Берклі випустили пакет Networking Release 1, який допускав вільне розповсюдження коду незалежно від того, чи мав одержувач ліцензію на вихідний код AT & T. Це був перший і дуже важливий крок на шляху до сучасних систем з відкритим вихідним кодом. Без змін у правилах ліцензування, вперше втілених у Networking Release 1, не було б сучасної FreeBSD.

У 1991 р. з'явився пакет Networking Release 2. Незважаючи на подібність назв, зміни виявилися разючими. Це була практично повноцінна операційна система; не вистачало лише шести файлів з вихідними кодами ядра AT & T UNIX. Протягом шести місяців програміст Білл Джоліц (Bill Jolitz) переписав їх, назвавши отриманий пакет 386/BSD. Ця система є безпосередньою попередницею NetBSD та FreeBSD (OpenBSD відокремилася від гілки NetBSD в середині 90-х). Вона призначалася для роботи на процесорах Intel x86, точніше, 80386 - останній на той час моделлю. Як вже зазначалося вище, FreeBSD як і раніше тісно пов'язана з платформою х86, хоча і робляться спроби її перенесення на інші процесори.

З 1993 р. (дата народження системи як окремого проекту) FreeBSD цілеспрямовано розвивається незалежно від інших систем. Вона, звичайно ж, запозичує щось з інших проектів з відкритим вихідним кодом, іноді запозичують її код. Старший номер версії збільшується в середньому кожні кілька років. На початку 2002 р. Була випущена версія 4.5, а версія 5.0 з'явилася в кінці того ж року. Саме ці дві версії і розглядаються в рефераті.

2.Що ж таке FreeBSD?

Що ж із себе представляє FreeBSD. У двох словах, FreeBSD - це UNIX-подібна операційна система для платформ i386, IA-64, PC-98, Alpha / AXP і UltraSPARC, розроблена на основі операційної системи''4.4 BSD-Lite''з деякими удосконаленнями, взятими з ' '4 .4 BSD-Lite 2''Каліфорнійського Університету (Берклі). Також вона побічно базується на 386BSD (BSD Net / 2, перенесеної на платформу i386 Вільямом Джолітцем (William Jolitz)), хоча від того первісного коду залишилось дуже мало. FreeBSD використовується компаніями, Інтернет-провайдерами, науковими працівниками, професіоналами в обчислювальній техніці, студентами та рядовими користувачами по всьому світу для роботи, освіти та відпочинку. Чому система називається саме FreeBSD? Відповідь проста: • Вона може використовуватися без усіляких виплат, навіть для отримання вигоди. • Всі вихідні тексти операційної системи вільно доступні, на її використання в інших розробках (як комерційних, так і некомерційних) та подальше поширення накладені мінімальні обмеження. • Будь-хто, у кого є удосконалення або виправлення, може надати свій код і той буде (правда, з парою застережень) доданий у вихідні тексти системи. Слід зазначити, що слово''free''використовується тут у двох сенсах, один означає''безкоштовно'', а інший ''ви можете робити все, що хочете''. За винятком пари речей, які ви не можете робити з FreeBSD, наприклад, претендувати на те, що є її розробником, насправді можна робити з нею все, що вам заманеться.

3.Для чого потрібна FreeBSD

У будь-якій справі важливо знаходити правильні засоби для досягнення поставлених цілей, і вибір оптимальної операційної системи (ОС) - не виняток. FreeBSD - дуже гнучка і ефективна система, що має безліч можливих варіантів застосування. Але, незважаючи на це, вона не завжди виявляється найкращим вибором. Ось чому потрібно, перш за все, проаналізувати, за яких обставин слід інсталювати саме її.

FreeBSD встановлюють або на робочій станції, або на сервері. Нижче розглядаються переваги і недоліки системи в кожному з цих випадків. Крім того, FreeBSD - член сімейства операційних систем, похідних від (або змодельованих на основі) UNIX. Тому важливо розуміти, як FreeBSD (і UNIX в цілому) співвідноситься з операційними системами інших типів і яке місце займає FreeBSD в сімействі UNIX-подібних систем.

4.FreeBSD в ролі настільної ОС

Тут під терміном робоча станція розуміється комп'ютер, за допомогою якого користувач вирішує свої повсякденні завдання: редагує текст, програмує, займається Web-дизайном (грає в ігри ...). Іноді термін вживають у більш вузькому сенсі, маючи на увазі, що вказані вище функції виконуються на високопродуктивних комп'ютерах або системах, постійно підключених до мережі.У цьому випадку низькопродуктивні або ізольовані системи називають настільними комп'ютерами. Втім, рівень обчислювальних потужностей постійно зростає, відповідно змінюється і оцінка продуктивності. Що стосується підключення до мережі, то потрібно враховувати величезну популярність комутованих мережевих з'єднань у системах нижнього сегмента ринку. Виходячи з цього ми будемо вживати термін "робоча станція" у відношенні комп'ютерів кінцевих користувачів.

Здатність комп'ютера грати роль робочої станції залежить від двох основних факторів:

• Зручний інтерфейс користувача. Сучасні користувачі звикли до наявності зручних засобів роботи з комп'ютером. Ключове з них - призначений для користувача графічний інтерфейс. Під FreeBSD графічний інтерфейс представлений середовищем Х Window System (скорочено - Х-середовище). Її ядро досить примітивне у порівнянні з іншими аналогічними інтерфейсами, тому до нього доданий ряд додаткових компонентів, таких як диспетчер вікон (управляє рамками вікон) і набір елементів управління (спрощують програмісту завдання відображення меню, діалогових вікон і т.д.). Подібний модульний підхід робить Х-середовище дуже гнучкою з точки зору програмування інтерфейсу, але є й зворотна сторона медалі: виникає неузгодженість між додатками часто збиває користувачів з пантелику.

• Доступність прикладних програм. На робочій станції виконуються користувальницькі додатки: текстові редактори, програми обробки електронних таблиць, поштові клієнти, компілятори, графічні редактори і навіть ігри. Якщо операційна система не може запропонувати користувачеві необхідний набір прикладних програм, то вона не підходить для установки на робочій станції. Список додатків, доступних в FreeBSD, великий, хоча й не настільки, як хотілося б. Зокрема, популярний пакет Microsoft Office не перенесено в FreeBSD. Існують його альтернативи, такі як пакет OpenOffice.org, але вони не забезпечують 100-відсоткову сумісність файлів. Якщо говорити в цілому, то в одних категоріях (наприклад, ігри) відчувається брак програм для FreeBSD, а в інших їх більш ніж достатньо.

FreeBSD цілком підходить на роль операційної системи для робочої станції, хоча в конкретній ситуації вибір залежить від специфічних потреб користувача. До переваг FreeBSD відносяться: низька вартість, здатність функціонувати на старому обладнанні, стабільність, гнучкий користувальницький інтерфейс і близьку схожість з іншими різновидами UNIX. До недоліків можна віднести менш узгоджений, ніж у Windows або Мас OS, призначений для користувача інтерфейс, трохи незвичний для користувачів вищевказаних систем. Що стосується чинника доступності прикладних програм, то все залежить від обставин. Якщо користувач змушений працювати з додатками на зразок Microsoft Office, які недоступні в FreeBSD, доведеться звернутися до іншої операційній системі. Якщо ж користувач не прив'язаний до конкретних форматів файлів, то можна зробити вибір на користь FreeBSD.

Варто помітити, що якщо на робочій станції потрібно встановити UNIX-подібну операційну систему і при цьому передбачається запускати Microsoft Office або інший прикладний пакет, недоступний в FreeBSD, то в якості компромісного варіанту підійде Мас OS Х. Ця система створена на основі мікроядра Mach і цілого ряду компонентів FreeBSD. Звичайно, Мас OS Х - це не FreeBSD, але завдяки численним "запозичень" з FreeBSD та інших різновидів UNIX вона набагато більше знайома адміністраторам UNIX, ніж Windows-системи або більш ранні версії Мас OS. У Мас OS Х підтримуються багато прикладні пакети, включаючи Microsoft Office.

Якщо передбачається, що в системі працюватиме велика кількість користувачів, то потрібно приділити особливу увагу питанням конфігурування графічних оболонок. Ці оболонки значно вдосконалилися з середини 90-х і як і раніше регулярно оновлюються.

5.FreeBSD в ролі серверної ОС

FreeBSD є прекрасним кандидатом на роль серверної ОС. Не в останню чергу це пов'язано з тим, що багато популярних серверні програми спочатку розроблялися в середовищі UNIX і тому чудово працюють під FreeBSD. У поєднанні з недорогими апаратними компонентами платформи х86 система на базі FreeBSD є досить економічним рішенням для більшості сучасних серверних програм.

Сам по собі термін "сервер" може позначати як комп'ютер, так і програму, що реалізовує серверні функції. Це означає, що один комп'ютер здатний бути сервером відразу декількох типів, наприклад поштовим і Web-сервером. У більшості випадків зміст терміна "сервер" ясний з контексту.

Перевагою використання FreeBSD як серверної ОС є надійність системи.Незважаючи на те що комп'ютери, що працюють на базі процесорів х86, дуже різнорідні і не завжди настільки ж надійні, як традиційні серверні комп'ютери, що випускаються, наприклад, компаніями Sun і Silicon Graphics, FreeBSD цілком стабільна. Нерідко сервери FreeBSD працюють без збоїв місяцями. Якщо відбувається перезавантаження, то це найчастіше робиться для оновлення апаратних, а не програмних компонентів. Перезавантажувати завислу або нестабільно працюючу систему доводиться ще рідше. Оскільки від сервера залежить працездатність безлічі комп'ютерів, висока надійність - дуже важлива якість операційної системи.

Серверним комп'ютерам потрібне ефективне і надійне мережеве програмне забезпечення. Сюди входять як окремі серверні пакети, так і компоненти ядра операційної системи, наприклад драйвери мережевих плат і стек ТСР / ІР, який відповідає за виконання мережевих функцій. Під FreeBSD стек ТСР / IP зарекомендував себе з найкращого боку. У ньому реалізовані засоби захисту, що дозволяють фільтрувати пакети, в тому числі на підставі IP-адрес відправника і одержувача. Засоби фільтрації постійно удосконалюються в сучасних операційних системах і життєво необхідні для серверів, часто атакуються хакерами. Окрім засобів захисту самої FreeBSD багато серверних програм володіють власними механізмами захисту.

6.FreeBSD та інші різновиди UNIX

Якщо ви остаточно вирішили віддати перевагу UNIX, а не Windows, Мас OS або іншій системі, то постає наступне питання який різновид UNIX вибрати? FreeBSD - один з декількох доступних варіантів, і потрібно розуміти, чому ця система відрізняється від інших аналогічних систем. У багатьох випадках будь-яка UNIX-система цілком підходить для вирішення поставлених завдань, але бувають ситуації, коли FreeBSD краще (або гірше) справляється з конкретним завданням.

Як правило, в різних UNIX-системах використовується одне й те саме програмне забезпечення. Наприклад, у всіх системах працюють популярні сервери sendmail і Apache, а також Х Window System. Нижче перераховано те, що дійсно відрізняє UNIX-системи один від одного.

Стандартний набір і конфігурація програмного забезпечення. UNIX існує вже близько трьох десятиліть, і за цей час з'явилося безліч версій популярних утиліт, конфігурованих самими різними способами. У кожній UNIX-системі свій набір стандартних програм. В одних системах використовуються конфігураційні сценарії BSD-типу, в інших - сценарії System V. Найбільш поширеним поштовим сервером є програма sendmail, але в деяких системах працюють інші сервери.

Подібні відмінності визначають унікальність кожної операційної системи сімейства UNIX. Якщо порівнювати UNIX і, скажімо, Windows, то ці відмінності несуттєві, але в той же час їх більше ніж достатньо для того, щоб при переході з однієї UNIX-системи в іншу доводилося купувати довідкове керівництво.

Ядро FreeBSD є похідним від відкритої реалізації вихідного ядра AT & T UNIX.Спочатку система призначалася для процесорів сімейства Intel х86, але згодом стала підтримувати родинні сімейства процесорів компаній AMD, VIA (Cyrix), Transmeta та інших (здебільшого не існуючих сьогодні). Ведуться роботи по перенесенню системи на інші процесори, наприклад Alpha, але вони ще далекі від завершення.

Ядро FreeBSD відрізняється монолітністю, тобто має єдину логічну структуру. Допоміжні компоненти, наприклад драйвери файлової системи, містяться в так званому просторі ядра і тому можуть контролювати апаратні компоненти й структури даних ядра. У деяких різновидах UNIX застосовується інша модель, яка називається мікроядром. У такій схемі ядро має менший розмір і взаємодіє із зовнішніми компонентами, що реалізовують традиційні функції ядра, зокрема доступ до файлової системи. У кожного підходу є свої прихильники.

FreeBSD - це операційна система з відкритим вихідним кодом. Більшість її компонентів поширюється на умовах ліцензії BSD. Ця ліцензія дозволяє модифікацію і подальше розповсюдження вихідного коду на тих умовах, які вибере розробник. Теоретично це означає, що хто завгодно може модифікувати код системи і продати його як комерційний продукт.

Крім FreeBSD широко поширені такі різновиди UNIX:

• NetBSD. Це одна з трьох операційних систем, похідних від 386/BSD. Дві інші - FreeBSD і OpenBSD. NetBSD відрізняється від FreeBSD тим, що перенесена на більшу кількість процесорів. Принципи їх ліцензування та загальна структура вельми схожі, але FreeBSD залишається більш популярною, тому що активніше рекламується і трохи простіше в інсталяції та застосуванні.

• ОрепBSD. Ця система славиться своєю безпекою. Її розробники витратили чимало зусиль на те, щоб створити систему, яку не так просто зламати. Як і NetBSD, OpenBSD схожа з FreeBSD по конфігурації, принципам ліцензування та доступному програмному забезпеченню.

• Linux. Linux можна вважати окремим сімейством операційних систем з відкритим вихідним кодом. З технічної точки зору Linux - це лише ядро; в дистрибутив Linux входять ядро і пакети програм, що складають операційну систему. За загальним принципам конфігурування і складу програмних засобів FreeBSD більше відрізняється від Linux, ніж від NetBSD і OpenBSD. Варто звернути увагу на те, що користувачі, які не знайомі з UNIX, іноді вважають FreeBSD дистрибутивом Linux. Це не так. FreeBSD не використовує ядро Linux і відрізняється безліччю конфігураційних нюансів. FreeBSD слід вважати похідною від дистрибутива BSD (Berkeley Software Distribution), тоді як Linux розповсюджується вільно, повністю переробленої реалізацією UNIX, набагато слабше пов'язаною з ранніми версіями BSD і AT & T UNIX.

• Solaris. Це комерційний різновид UNIX, випущений компанією Sun та який використовується в основному на її серверних платформах. Сервери Sun, що працюють на процесорах SPARC, є конкурентами високопродуктивних систем на базі процесорів х86 старших моделей. Операційна система Solaris може працювати і на платформі х86, проте набір її драйверів менше, ніж у FreeBSD. Система Solaris зручна для розробників, які пишуть програми для комп'ютерів Sun. В інших випадках кращим вибором для персональних комп'ютерів є FreeBSD і Linux.

• AIX. Це комерційна різновид UNIX, випущена компанією IBM для свого спеціалізованого обладнання. Подібно систем компанії Sun, AIX націлена на верхній сегмент ринку серверів, тому мало конкурує з FreeBSD.

• IRIX. Більшість робочих станцій Silicon Graphics працює під управлінням IRIX - комерційної різновиди UNIX. Раніше основною перевагою цих систем була оптимізована обробка високоякісної графіки, з їх допомогою створювалися спецефекти для кінофільмів. Сьогодні в цей сегмент ринку активно вторгаються недорогі комп'ютери на базі процесорів х86, але позиції Silicon Graphics і IRIX все ще сильні.

У цілому основними конкурентами FreeBSD є інші BSD-системи та Linux. FreeBSD популярнішим своїх "родичів" на платформі х86, тому активніше підтримується сторонніми розробниками. Ця система розроблялася з акцентом на простоту інсталяції та адміністрування; тут вона випереджає NetBSD і OpenBSD. Перевагою OpenBSD є покращена безпека, а NetBSD підтримує не тільки процесори х86. Що стосується Linux, то в неї більше відмінностей в плані апаратної і програмної підтримки та її ліцензування грунтується на дещо інших принципах. Для новачків, яким потрібно UNIX-система універсального призначення з відкритим вихідним кодом, FreeBSD і Linux підійдуть в однаковій мірі. Але Linux розвивається набагато хаотичнее, і відмінності між її численними збірками часто збивають з пантелику недосвідчених користувачів.

FreeBSD навряд чи можна вважати конкурентом комерційних різновидів UNIX, орієнтованих на комп'ютери, які перевершують по продуктивності системи на базі процесорів х86. Якщо в організації використовуються високопродуктивні сервери Sun, IBM або SGI в поєднанні з недорогими персональними комп'ютерами, то на останніх можна встановити FreeBSD, оскільки процедури адміністрування FreeBSD та комерційних різновидів UNIX багато в чому схожі. Іноді системи х86 старших моделей прямо конкурують із системами Sun, IBM і SGI молодших моделей. Перевагою перших є низька ціна, але для них складніше укладати контракти на сервісне обслуговування.

7.Взаємодія з іншими комп'ютерними в мережі

Однією з віх в історії (або, якщо хочете, передісторії) FreeBSD була поява стека протоколів ТСР / IP у 4.2BSD. Він послужив основою для аналогічних стеків інших операційних систем. Навіть деякі мережні утиліти компанії Microsoft до цих пір відображають повідомлення про авторські права, свідчать про те, що ці утиліти запозичені з BSD. З урахуванням цих обставин, здавалося б, у FreeBSD не повинно бути ніяких проблем при взаємодії з іншими системами по мережі. У деяких випадках це дійсно так, але є нюанси і обмеження, які обов'язково слід враховувати.

• Альтернативні стеки мережевих протоколів. ТСР / IP - не єдиний існуючий стек мережевих протоколів. У деяких локальних мережах використовуються інші сімейства протоколів, наприклад AppleTalk компанії Apple, NetBEUI в Windows й IPX компанії Novell. Підтримка цих стеків під FreeBSD обмежена в порівнянні з ТСР / IP. На щастя, небагато мережевих утиліт сьогодні працюють виключно з альтернативними протоколами. Приміром, у Windows утиліти спільного доступу до файлів і принтерів підтримують як NetBIOS, так і ТСР / IP. Цей факт враховує програма Samba, що надає Windows-клієнтам доступ до файлів.

• Мінливість стандартів. Рідко який постачальник використовує сторонній код в тому вигляді, в якому він був отриманий. Навіть автори час від часу переробляють свої творіння. З цієї причини вихідний стек ТСР / IP, що з'явився в 4.2BSD, за роки експлуатації "мутував", і в кожній наступній операційній системі використовувалася дещо інша його реалізація, іноді навіть зовсім нова. Але при всьому різноманітті змін не можна не відзначити той факт, що більшість операційних систем може взаємодіяти один з одним по протоколах ТСР / IP. З практичної точки зору важливим є те, що FreeBSD як одна з основних серверних систем украй рідко буває несумісна з іншими системами, з якими ведеться робота по мережі. Проблеми найчастіше виникають з конкретними протоколами, застосовуваними клієнтом або сервером. Наприклад, Web-сторінки, розроблені для браузера Internet Explorer компанії Microsoft, не завжди коректно відображаються в браузерах, доступних у FreeBSD, таких як Mozilla або Konqueror.

• Проблеми з безпекою. Протоколи сімейства TCP / IP розроблялися в часи взаємної довіри, тому в них закладено дуже мало коштів захисту. У результаті з настанням ери Internet в мережевому програмному забезпеченні стали постійно виявлятися "дірки", що дозволяють зловмисникам отримувати несанкціонований доступ до комп'ютерів. У плані безпеки у FreeBSD хороша репутація, але це не означає, що питання безпеки можна ігнорувати. Неправильна конфігурація системи майже напевно призводить до появи "дірок".

У цілому FreeBSD чудово підходить для виконання багатьох мережевих функцій. У ній реалізований стабільний та ефективний стек ТСР / IP, що особливо важливо для серверів. Написано безліч серверних програм, що дозволяють користувачам FreeBSD взаємодіяти з іншими системами. Що стосується безпеки, то FreeBSD має гарні засобами захисту.

Безпека - дуже відносне поняття. Заяви "FreeBSD-захищена система" не можна сприймати як стовідсоткову гарантію захисту. У кращому випадку можна сподіватися на те, що система капітулює лише перед найбільш досвідченими і наполегливими хакерами. Крім того, стандарти безпеки постійно змінюються в міру виявлення все нових помилок в програмах поряд з винаходом нових способів злому. Система, яка сьогодні здається розумно захищеною, завтра може виявитися абсолютно беззахисною перед обличчям чергової загрози.

Висновок

У висновку хочеться сказати, що перш ніж приступати до інсталяції FreeBSD, слід вивчити можливості і специфічні вимоги системи. Комп'ютер, що працює під управлінням FreeBSD, може функціонувати як робоча станція або сервер. Взагалі FreeBSD - популярна платформа для серверів Internet. FreeBSD здатна взаємодіяти з іншими операційними системами як по мережі, так і в межах одного комп'ютера. Мультисистемні середовище може бути дуже зручна, але для цього потрібно певним чином налаштувати кожну систему. FreeBSD висуває не такі жорсткі вимоги до апаратної частини комп'ютера, як сучасні версії Windows, більш економно витрачаючи ресурси центрального процесора і оперативної пам'яті. Однак необхідно ретельно вибирати апаратні компоненти, оскільки FreeBSD не так добре, як Windows, підтримує деякі допоміжні пристрої, зокрема звукові плати і навіть принтери.

Джерела

1. www.freebsd.org - офіційний сайт проекту FreeBSD

2. http://uk.wikipedia.org/wiki/FreeBSD