Вивчення системи роботи вчителя

Реферат з педагогіки

Вивчення системи роботи вчителя

Під системою роботи вчителя розуміють увесь комплекс його педагогічно; праці, сукупність форм, методів і прийомів, властивих діяльності певного вчителя, які дають йому змогу отримувати ті або інші результати у навчанні й вихованні учнів.

Вивчення СРВ - одна з форм внутрішньошкільного контролю, яка забезпечує фронтальну пере­вірку діяльності вчителя. Оскіль­ки це велика за обсягом і значен­ням ділянка роботи (до місяця), то протягом року планують вивчити систему роботи лише тих учи­телів, які готуються до атестації. Кожен член адміністрації вивчає систему роботи одного-двох учи­телів.

Водночас за наслідками ви­вчення СРВ можна підготувати розпорядчий документ про стан викладання, рівень навчальних досягнень учнів у даному на­вчальному предметі. Це можна зробити тоді, коли навчальний предмет викладає лише один учитель, якого атестують, або ж атестуються всі вчителі, котрі ви­кладають предмет. Окрім цього, з матеріалами вивченої СРВ мож­на узагальнити перспективний досвід роботи вчителя за певною темою чи напрямом.

Без вивчення СРВ немож­ливо:

. об'єктивно оцінити педаго­гічну діяльність учителя;

. у разі потреби допомогти вдосконалити систему його ро­боти;

. провести атестацію вчителя;

. вивчити перспективний пе­дагогічний досвід учителя.

Результати вивчення СРВ

уза­гальнюють у доповідній записці на ім'я директора школи, в наказі або заслуховують на засіданні педра­ди, методичного об'єднання. Кра­щий досвід, виявлений під час вивчення СРВ, рекламують у ме­тодичному бюлетені.

Готуючись до вивчення СРВ, заступник директора (або дирек­тор) вивчає навчальну програму з предмета, який викладає вчи­тель, усі інші нормативні та роз­порядчі документи, що стосують­ся навчально-виховної діяльності вчителя; складає план та визна­чає основну мету вивчення СРВ (мета має відповідати педа­гогічній проблемі, над якою пра­цює школа); формує групу педа­гогів, яких залучає до вивчення СРВ (керівник методичного об'єд­нання, керівник школи ППД або творчої групи, до складу яких вхо­дить і даний вчитель, методично грамотні вчителі, які ефективно працюють).

Методи вивчення СРВ:

спо­стереження та аналіз уроків, інших форм педагогічного процесу; ви­вчення навчальної документації, проведення контрольних зрізів знань учнів, бесіди з учителем і його колегами; анкетування батьків та учнів.

Під час вивчення СРВ:

1. Відвідують та аналізують усі уроки за певною темою в одному класі (до 10-12 уроків). Кожен урок учителя не потребує грунтов­ного аналізу, якщо в цьому немає нагальної потреби (виправлення грубої помилки теоретичного чи методичного характеру). Проана­лізувати необхідно систему відвіданих уроків, щоб мати мож­ливість побачити діяльність учите­ля в умовах певної педагогічної технології, якою користується вчи­тель.

Доцільно також відвідати уро­ки (епізодично) в паралельному класі для порівняння психолого­педагогічних підходів учителя до класів із різним рівнем успіш­ності; в старших та молодших кла­сах - для виявлення вміння вчи­теля враховувати вікові особли­вості учнів під час вибору тих чи інших методів і форм роботи на уроці. Всього відвідують до 40 уроків, позакласних заходів з на­вчального предмета, виховних заходів у класі, де вчитель є
клас­ним керівником, масові заходи з батьками.

2. Вивчають класні журнали, зошити та щоденники учнів з ме­тою перевірки виконання вчите­лем навчальної програми, вимог до ведення й перевірки зошитів, проведення контрольних робіт.

Аналізуючи письмові роботи, необхідно встановити систему цих робіт, звернувши увагу при цьому на такі питання:

- Чи достатню кількість пись­мових робіт загалом проводить учитель і, зокрема, чи достатня кількість контрольних робіт?

- Чи достатньо приділено ува­ги письмовим роботам навчаль­ного характеру?

- Яке місце серед письмових робіт, які проводить учитель, зай­мають роботи творчого характе­ру?

- Наскільки тексти письмових контрольних робіт відповідають вимогам навчальних програм відповідного класу?

- Чи виконують учні роботу над помилками?

Особисті навчальні докумен­ти та матеріали вчителя:
поурочні плани, календарний план, матері­али з самоосвіти, дидактичний матеріал.

Кілька порад
до вивчення
до­кументації:

. зіставляючи записи в класно­му журналі з навчальною програ­мою, календарним планом та по­урочними планами, можна вияви­ти стан виконання вчителем на­вчальних програм;

. на підставі вивчення записів у класному журналі можна отри­мати дані про систему контролю за знаннями учнів. Для цього слід звернути увагу на: кількість учнів, знання яких оцінені протягом уро­ку, періодичність перевірки знань учнів, наявність тематичного об­ліку знань, контроль учителя за успішністю слабовстигаючих учнів, обгрунтованість оцінок за чверть, наявність необхідної кількості кон­трольних, лабораторних, практич­них робіт.

Аналізуючи поурочні плани. необхідно звернyти увагу на такі питання:

. наскільки правильно вчитель визначає мету уроку (навчальну, розвивальну, виховну);

. чи правильно визначає об­сяг навчального матеріалу;

. чи доцільно підібрано мето­ди і прийоми роботи на уроці нарізних його етапах;

. чи є система видів само­стійної роботи на уроці;

. чи враховано диференційо­ваний підхід до знань учнів на уроці;

. чи доцільно застосовано на­очність на уроці;

. чи відповідає зміст та обсяг домашнього завдання нормам.

Аналізувати потрібно одночас­но поурочні плани певної теми програми. Проводять контрольні зрізи знань учнів. По суті, якість навчальних досягнень учнів є ви­рішальним показником для оцін­ки роботи вчителя.

Якщо вчитель забезпечує грунтовні й усвідомлені знання учнів, уміння їх використовувати в нестандартних умовах, працюва­ти самостійно, то якими б недо­сконалими не здавалися методи і прийоми, застосовувані вчителем, його роботу не можна оцінити негативно.

Проводять також бесіди з учи­телем, його колегами, керівника­ми методичного об'єднання або творчої групи, іншими членами адміністрації. Під час бесіди з учи­телем, систему роботи якого вив­чають, потрібно звернути увагу на такі питання:

. як працює над підвищенням своєї фахової й методичної ква­ліфікації;

. наскільки обізнаний із загаль­ною культурою;

. бачення самим учителем си­стеми в своїй роботі;

. чи може вчитель самості0нОдати оцінку своїй роботі.

у бесідах важливо виявити вміння вчителя критично аналізу­вати й оцінювати свою діяльність, помічати в ній позитивні й нега­тивні сторони. Якщо людина може об'єктивно оцінювати свої про­фесійні якості та вміння, то шлях до самовдосконалення відкрити й для неї (табл. 1, 2).

Таблиця
1

Орієнтовний план вивчення системи роботи вчителя

Таблиця
2

План і методи вивчення системи уроків учителя

Здійснення управлінської діяльності

шляхом атестації

Атестацію педкадрів закладів освіти проводять відповідно до Закону України «Про освіту» (стат­тя 54) та Типового положення про атестацію педагогічних праців­ників України, затвердженого на­казом Міністерства освіти України №310 від 20.08.1993 р., та змін і доповнень, затверджених наказом Міністерства освіти №419 від 01.12.1998 р.

На жаль, ознайомлення педп­рацівників з нормативними доку­ментами про атестацію часто-гус­то не дає вчителям чіткого уяв­лення про те, на яку категорію чи звання вони можуть претендува­ти. Буває, що педагоги занижують або, навпаки, завищують свої мож­ливості на даному етапі педагогі­чної діяльності.

Пам'ятка 1

Рівні результативності діяль­ності вчителя:

1. Репродуктивний:
учитель може і вміє розповісти іншим про те, що знає сам.

2. Адаптивний:
учитель уміє пристосувати своє повідомлення до особливостей аудиторії.

3. Локально-моделюючий:
учи­тель володіє стратегіями навчан­ня, знаннями, вміння ми та навич­ками з окремих розділів курсу, вміє формулювати педагогічну мету, передбачати результат, за­безпечувати послідовне включен­ня учнів у навчально-пізнавальну діяльність.

4. Системно-моделюючий:
учи­тель володіє стратегіями форму­вання в учнів потрібної системи знань, умінь та навичок зі свого предмета загалом.

5. Творчо-моделюючий:
учитель володіє стратегією перетворення свого предмета на засіб форму­вання особистості учнів.

Пам'ятка 2

Параметри творчої діяль­ності:

1. Чи розробляє вчитель прин­ципово нові підходи до навчання, виховання й розвитку учнів.

2. Наскільки реалізує та змінює (модернізує) зміст, форми, мето­ди і засоби навчально-виховного процесу в світлі нових завдань, які стоять перед школою.

3. Як реалізує на практиці принципи особистісно зорієнто­ваного навчання, відшукує шля­хи для створення творчої атмо­сфери.

4. Як повно володіє форма­ми і методами управління й організації навчально-виховної діяльності учнів з метою їхнього розвитку.

5. Наскільки оригінально кон­струює навчально-виховний про­цес.

6. Чи здійснює постійний само­аналіз своєї професійної діяль­ності.

Пам'ятка З

Критерії оцінювання діяль­ності вчителя:

1. Дидактична діяльність учи­теля:

- методи пояснення нового матеріалу;

- способи активізації розумо­вої діяльності учнів;

- методи залучення школярів до пошуку;

- здійснення індивідуальної роботи з окремими учнями;

- організація навчання за но­вими технологіями;

- мотивація навчальної діяль­ності;

- самостійна робота учнів;

- форми роботи з книгою;

- форми виявлення й оціню­вання знань учнів;

- практична спрямованість уроку, зв'язок навчання з життям;

- ефективність і доцільність використання ТЗН, наочності;

- дотримання гігієнічних ви­мог до уроку;

- оптимальність домашнього завдання (творчий та індивідуаль­ний його характер).

2. Рівень навчальних досяг­нень учнів відповідно до вимо гпрограми.

3. Рівень вихованості учнів.

4. Творчість учителів у підго­товці до уроку та в його прове­денні.

5. Активні форми роботи на уроці.

6. Позакласна робота вчителя: - класне керівництво;

- робота з батьками;

- гурткова робота.

7. Результативність роботи з обдарованими учнями.

8. Створення класного кабіне­ту-лабораторії.

Пам'ятка 4

Складові атестаційного процесу (схема).

Після написання заяв та затвер­дження їх атестаційною комісією важливо спрямувати вчителя на підготовку до презентації ним своїх напрацювань за попередній період. Підходити до цього треба диференційовано, залежно від індивідуальності педагога. В нашій школі ми практикуємо складання вчителями індивідуальних планів роботи.

Індивідуальний план роботи на атестаційний період

1. Проблема, над якою працюю ……………………….

2. Питання, які вимагають удос­коналення методичної підготовки, підвищення теоретичного рівня ……

3. Вивчення передового педа­гогічного досвіду ………………….

4. Робота з обдарованими уч­нями ……………..

5. Атестаційний звіт ………..

6. Якими напрацюваннями можу поділитися з колегами …………………

7. Поліпшення матеріальної бази кабінету ……………………….

8. Підготовка до виставки пед­технологій …………………………

9. Література, яку необхідно опрацювати ………………………

Копії індивідуальних планів за­лишаються в методичному кабі­неті, їх використовують під час проведення консультації, вивчен­ня результативності роботи педа­гога, а на засіданнях атестаційної комісії простежується стан їх ви­конання.

Як відомо, атестація - це звіт педагога про роботу протягом 3­5 років. Як простежити розвиток майстерності вчителя, результати його участі в методичному та пе­дагогічному житті школи? Доціль­ним є створення банку даних на кожного вчителя. Це може бути комп'ютернапрограма або інди­відуальна картка вчителя.

Індивідуальна картка вчителя

1. Прізвище, ім'я, по батькові

2. Рік народження

З. Освіта

4. Категорія

5. Атестація

6. Курсова підготовка

7. Внесок у методичну роботу (школи, міста)

8. Робота з обдарованими дітьми

9. Участь у конкурсі «Вчитель року"

10. Над яким питаннями мето­дики, педагогіки та психології пра­цює

11. Результати участі у виставці педтехнологій

З метою підтримки творчої праці вчителів, підвищення їхньої професійної майстерності, попу­ляризації педагогічних здобутків, ознайомлення малодосвідчених учителів із творчою лабораторією, диференціюємо заходи, спрямо­вані на підготовку та проведення атестації педагогічних праців­ників.

Для вчителів, які атестуються на встановлення І та

II категорії

1. Консультації:

- Аналіз та самоаналіз уроку

- Вибір доцільних методів і прийомів навчання

- Раціональне використання часу на уроці

- Оптимальність структури уроку

- Як підтримати дисципліну учнів

- Шляхи професійного зрос­тання вчителя тощо.

2. Співбесіди:

- Опрацювання методичної, фахової літератури

- Рівень обізнаності з норма­тивними документами

- Труднощі у спілкуванні з учнями

- Підготовка до проведення відкритих уроків та заходів

- Індивідуальні проблеми професійного зростання.

3. Робота в парах: наставник­ стажер.

4. Участь у
проведенні педагогіч­них читань.

5. Діагностика труднощів.

б. Відвідування уроків досвідче­них учителів
з подальшим їх обгово­ренням.

7. Відкриті уроки та позакласні заходи.

Для вчителів, які атестуються на встанов­лення вищої категорії, присвоєння звання

1. Звіт учителя на робочому місці.

Аналіз роботи з поповнення матеріальної та методичної бази шкільного кабінету.

2. Звіт про роботу над пробле­мою.

Рекомендації до проведення

. Як виникла думка про робо­ту над даною темою?

. Скільки разів і в яких класах перевірено дану проблему?

. Ваші напрацювання, ви­сновки.

. Покажіть проведену роботу на конкретних прикладах.

. Чи поширювали результати роботи серед колег? Яким чи­ном?

. Яку літературу використа­ли?

. Які завдання, з Вашої точки зору, ще не вирішено?

3.

Творчий звіт учителя.

Рекомендації до проведення

. Відкриті уроки.

. Виставка дидактичних, мето­дичних матеріалів, підготовленихучителем.

. Виставка творчих та наукових робіт учнів з предмета.

. Огляд кабінету, в якому пра­цює учитель.

. Самоаналіз роботи вчителя за звітний період.

4. Творчий портрет педагога (під час узагальнення досвіду вчи­теля).

Рекомендації до проведення

Під час підготовки до прове­дення заходу вчителі отримують завдання - вивчити досвід коле­ги, якого представляють, зібрати цікаві факти його професійної біографії. Готують свої виступи учні. Педагог, який атестується, розкриває секрети творчої лабо­раторії, розповідає про свої про­фесійні знахідки, спостереження. Під час підготовки сценарію мо­жуть бути використані фото- та відеоматеріали, відгуки дітей, ко­лишніх учнів.

Об'єднує вчителів, що ате­стуються, проведення таких за­ходів:

1. Методичний ринг «Сучасний урок: яким йому бути?»

2. Круглий стіл, під час якого вчителі заслуховують самоаналіз роботи кожного вчителя «Наші досягнення та проблеми».

3. Декада інноваційного уроку.

4. Дискусія «Вчитель і учень: проблеми спілкування».

Крім того, здійснюючи управ­лінську діяльність шляхом атес­тації, дирекція школи скеровує вчителів на активну участь у різно­манітних заходах школи та міста, в роботі школи молодого вчите­ля, підготовку до виставки педа­гогічних технологій, участь у кон­курсі «Вчитель року», підвищен­ня кваліфікації.

Використовуючи стимуляційну та мотиваційну функції атестації, дирекція школи намагається здійснювати управлінську діяль­ність на засадах:

- тактовності;

- толерантності;

- комунікативної компетент­ності;

- особистісно зорієнтовано­го підходу до індивідуальності вчи­теля;

- поваги до думки та особи­стості педагога;

- діагностування, прогнозу­вання та моделювання професій­ного розвитку вчителя.

Процедура підготовки до атес­тації, сам процес і результати її спрямовані на утвердження осо­бистої гідності вчителя, на підви­щення його авторитету не тільки серед колег, а й серед учнів та батьків.

Додаток
1

Анкета для визначення рейтингу вчителя (Відповідають учні)

1. Чим є для тебе навчання в школі:

радістю;

обов'язком;

примусом.

2. Які навчальні предмети тобі подобаються найбільше? Чому? Які не подобаються? Чому?

3. Чи впливає на твоє ставлен­ня до предмета твоє ставлення до вчителя? Як саме? Наведи при­клади.

4. Хто
з учителів, які виклада­ють
у твоєму класі, може бути при­кладом гарного вчителя? Що
саме тобі подобається в них?

5. Уроки яких учителів тобі не хочеться відвідувати? Чому:

погано пояснює матеріал;

учитель неприємний тобі як людина;

предмет складний для засвоє­ння;

інші причини.

6. Хто
з учителів, які викла­дають
у твоєму класі, найбільш професійно підготовлений? Хто ні?

7. Твоє ставлення до свого класного керівника. Назви його.

8. Що конкретно заважає тобі
з максимальною віддачею працю­вати на уроках:

шум у класі;

особисті неуважність і не­ зібраність;

слабкий контроль з боку вчи­теля;

немає інтересу до навчання або до деяких предметів (до яких?).

Додаток
2

Методика психолого­-педагогічного аналізу діяльності вчителя

Запропонована методика дає змогу здійснити як діагностику ок­ремих сторін діяльності вчителя, так

і за формулою визначити рівень професійної діяльності пе­дагога:

сума балів

Р(серед.)
= ………………….

48

Якщо результат учителя мен­ший
за 0,7,
йому необхідно пра­цювати над підвищенням профе­сійного рівня.

Якщо результат 0,7-1,2
­педагог має високий професійний рівень.

Якщо результат більш, ніж 1,2

- цей учитель досяг дуже висо­кого професійного рівня.

І. Створення загальних умов ефективного навчання

1. Забезпечення вихідних педа­гoгiчних умов досягнення навчального ефекту на уроці:

а) попередні вказівки щодо плану уроку (мета, завдання, ос­новні етапи) лаконічні й точні( 1 бал);

б) навчальні посібники та технічні засоби навчання сприяють швидкому залученню учнів до роботи (1 бал);

в) немає непотрібних затримок та відступів протягом уроку (1 бал);

г) ефективність роботи класу вчитель стимулює передачею уч­ням своїх функцій (оцінювання, контролю, корекції, планування тощо) (2 бали).

2. Адаптація навчання до віко­вих і психологічних особливостей учнів:

а) навчання відповідає віковим особливостям учнів (1 бал);

б) у навчальному матеріалі уроку визначено найважчі місця (1 бал);

в) надати можливість засвоєн­ня навчального матеріалу різних рівнів складності (для учнів різних рівнів успішності) (2 бали);

г) навчання побудовано як взаємодія вчителя та учнів (2 бали).

11. Предметна і навчальна компетентність .

3. Володіння навчальним пред­метом та методами навчання:

а) інформація демонстрація точні та своєчасні (1 бал);

б) коментарі та відповіді на запитання учнів точні й цікаві (1 бал);

в) без утруднення використо­вувати не менш як дві форми або методи навчання (1 бал);

г) крім поширених застосову­ють також оригінальні методи та засоби навчання (2 бали).

4. Організація навчальної роботи в послідовності «життєвого циклу» (вступ, розвиток, закріплення, інте­грація):

а) урок починається зі стиму­ляційнго введення (привернення уваги учнів та забезпечення не­обхідної мотивацiї) (2 бали);

б) наочне подання нового ма­теріалу як відповіді на запитання, розглянуті раніше (попереднє за­няття або введення) (1 бал);

в) об'єднання, узагальнення й закріплення навчальних резуль­татів (1 бал);

г) урок закінчується підбиттям підсумків (співвідношення ре­зультатів з тим, що вивчалася, з іншими предметами, з життям) (1 бал).

ІІІ. Техніка пояснення, пись­ма і мови

5. Використання усних та пись­мових пояснень:

а) чітке пояснення змісту за допомогою потрібних слів та термінів (1 бал);

б) ключові моменти уроку відображені на дошці (1 бал);

в) записи для учнів акуратні й чіткі (1 бал);

г) вимова і побудова усної мови правильна (1 бал).

6. Роз 'яснення в разі нерозу­міння учнями навчального матері­алу:

а) виявлення незрозумілих слів або фраз та заміна їх загаль­нодоступними описовими вираза­ми

(1 бал);

б) пояснення за допомогою аналогій та прикладів (1 бал);

в) надання учням додаткової інформації (1 бал);

г) логічне виведення неявної корисної інформації з аналізу вже вивчених знань (2 бали).

І

V. Навчальна взаємодія

7. Контроль та корекція діяльності учнів:

а) оцінка діяльності учнів відрізняється від особистого став­лення до них учителя (1
бал);

б) уникнення прямих вказі­вок та корекції діяльності учнів (1
бал);

в) учнів спонукають до оціню­вання та корекції роботи одне од­ного (2
бали);

г) орієнтація на корекцію діяль­ності за запитами самих учнів (2
бали).

8. Використання пропозицій та запитів учнів щодо змісту уроку:

а) пояснення, запитання та приклади запитують в учнів (1
бал);

б) тактовно відмічають слабкі місця, недосконалості в прикладах учнів (1
бал);

в) запитання та пропозиції школярів приймають із вдячністю (1
бал);

г) ідеї учнів опрацьовують та використовують на уроці (2
бали).

V. Створення та підтримка продуктивної атмосфери на уроці:

9. Стимулювання інтересу учнів:

а) формувати важливість теми уроку в контексті навчаль­ного курсу та майбутнього життя (1
бал);

б) використовувати цікаві танезвичайні аспекти теми (2
бали);

в) інтерес стимулювати за допомогою запитань та гумору (1
бал);

г) ідеї учнів опрацьовують та використовують на уроці (2
бали).

10. Допомога учням
у вироб­ленні позитивної самооцінки:

а) мова вчителя вільна від глу­зування та сарказму (1
бал);

б) імена учнів використовують у теплій, дружелюбній манері (1 бал);

в) конкретних учнів заохочують за конкретну роботу (1 бал);

г) учитель підтримує, підба­дьорює учнів, які мають труднощ і у вивченні навчального

матеріа­лу (2бали).

VІ. Підтримка припустимої поведінки в класі:

11. Підтримка робочої налашто­ваності учнів на уроці:

а) варіювання форм навчаль­ної активності (1
бал);

б) використання засобів акти­візації учнів на уроці (1
бал);

в) використання активних ме­тодів навчання (дискусії, розподіл ролей) (2
бали);

г) застосування спеціальних способів організації навчальної роботи, розрахованих на пасивних

учнів (2 бали).

12. Дії під час порушення дис­ципліни:

а) учитель не звертає уваги на дрібні ненавмисні порушення дис­ципліни на уроці (1
бал);

б) учні не порушують дисцип­ліну, стикаються з негайною реак­цією вчителя (1
бал);

в) учитель відтворює дисцип­ліну за допомогою самих учнів (2
бали);

г) учитель не бореться з по­рушниками дисципліни, а викори­стовує для їх організації особ­ливості

форми навчальної робо­ти (2
бали).