Реферат по предмету "Информатика, программирование"


Дистанционное образование с помощью Internet

План:


І. Вступ

ІІ. Інформаційні технології, що застосовуються в дистанційній освіті

  1. Послуги мережі Internet та дистанційна освіта

  2. Електронні підручники та вимоги до них

ІІІ. Форми дистанційної освіти

IV. Дистанційна освіта в Україні

V. Висновок

VI. Література.


Вступ.

Дистанційна освіта широко розповсюджена на Заході , активно розвивається в Росії та лише починає з’являтися на Україні (на сьогодні в Internet згадується лише про два проекти – на сервері Educational Network Ukraine).

Основною відмінною рисою дистанційної освіти від інших типів освіти є широке використання телекомунікаційних технологій в навчальному процесі. Телекомунікації використовуються як при синхронному варіанті дистанційної освіти, так і при асинхронному. За їх допомогою може здійснюватися як забезпечення студентів необхідними матеріалами для навчання, так і перевірка отриманих студентами знань, спілкування з викладачем. Існує безліч реалізованих проектів дистанційної освіти, які відрізняються між собою технологіями та носіями інформації - від використання паперових носіїв та телефонного зв’язку до організації телеконференцій через супутники.

        Дистанційне навчання, як одна з форм системи освіти, стало розвиватися ще до появи комп'ютерної мережі Інтернет, поступово нарощуючи комплекс використовуваних технологій. Спочатку на озброєння була узята так називана кейс-технологія: чітко структуровані учбово-методичні матеріали комплектувалися в спеціальний набір (“кейс”), що потім відправлявся студенту для самостійного вивчення. Згодом паперові проспекти і підручники були доповнені записами на магнітних носіях і CD-ROM, а для проведення занять і читання лекцій стали застосовувати телевізійні технології. При цьому студент усе-таки повинний був періодично відвідувати очні консультації викладачів (тьюторів) чи інструкторів у спеціально створених для цих цілей вилучених (регіональних) навчальних центрах.
        Всесвітня павутина послужила основою для розвитку мережних технологій поширення знань, давши в руки студентів і викладачів електронні підручники і бібліотеки, зручні системи тестування, а також засоби спілкування. Інтернет дозволив не тільки об'єднати усе раніше відомі інструменти навчання, але і помітно розширити їхній перелік, зробивши істотний вплив на інформаційну культуру в освітнім середовищем. [8], [9].

За останні десять років віртуальні форми навчання стали звичними для більшості великих навчальних закладів усього світу. В одному тільки 1998 р. на ці мети було витрачено 1,5 млрд. дол., а до 2005 р., за прогнозом Інституту стандартів і технологій США (Institute of Standards and Technology), обсяг коштів, вкладених в освітні Інтернет-послуги, досягне 46млрд.дол.
     Сьогодні навчання через Інтернет все частіше розглядається не просто як зручна форма підвищення кваліфікації, а як цілком серйозна альтернатива традиційній освіті, що дозволяє студенту одержати глибокі знання. Нам, видно, ще має бути по-справжньому оцінити роль сучасних технологій у зміні форм навчання і змісту освітніх програм, але для початку зупинимося на тім, що, власне, відбувається в цій сфері.


КЛАССИЧЕСКОЕ И ПОСТКЛАССИЧЕСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ

Образование – это то, что остается,

когда мы уже забыли все, чему нас учили

Джордж Галифакс (XVIII век)

Старая парадигма образования, ориентированная преимущественно на передачу и усвоение научных, однозначно интерпретированных знаний, сегодня вступила в противоречие с новой парадигмой, видящей мир и человека в их целостности, в культурном и индивидуальном измерении. Классическая школа пользуется моделью усвоения знаний по принципу «внимание – слушание – понимание – запоминание – воспроизведение». Она организована и действует на основании нормативно-репрессивного принципа, подкрепляясь системой оценок по критерию «правильно – неправильно». Природа с ее законами противопоставляется «человеку-покорителю». Наука воспринимается как путь к точному, законченному знанию. Классический тип мышления следует из механистической картины мира с установкой на однозначность решения и обязательное совпадение предполагаемого результата с результатом реальным.

Сегодня формируется новая постмодернисткая картина мира, в которой чертами науки являются: сосуществование множества концепций, гипотетичность, неоднозначность интерпретации результатов, метафоричность, сближение научных и ненаучных форм познания. Научное знание гуманитаризируется ставит в центр внимания проблемы общества и человека в их человеческом измерении и гуманизируетсяделает установку на знание, как на средство сохранения, воспроизводства и развития культуры, а не как способ удовлетворения потребностей социально-производственной практики или чистой науки. Знания становятся капиталом: капиталовложения в сферу образования и науки дают в развитых странах больше прибыли, чем в сферу производства. Вместо критерия «правильно – неправильно» выдвигается критерий «полезно – эффективно – безвредно». Становится понятным, что будущее зависит не от количества знаний, а от уровня культуры и способности человека к ориентации в нестандартных ситуациях, или в ситуациях стандартных, но еще ему неизвестных (которые должны быть включены в образовательный спектр технологий поведения).

Постклассическое образование предполагает формирование у индивида умения найти и освоить такую социально-экономическую, социально-статусную и социально-психологическую нишу, которая позволила бы ему реализовать себя и быть счастливым, или, как минимум, не чувствовать себя ущербным и не быть несчастным. Главной функцией педагога становится создание условий для того, чтобы образовательных процесс стал творчеством личности, самой осуществляющей свое образование. Актуальной становится задача – научить самоменеджменту образования. Ориентация образовательного процесса на личность проявляется в его гуманизации, гуманитаризации и непрерывности [17].

СОЦИАЛЬНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ РЕФОРМИРОВАНИЯ ОБРАЗОВАНИЯ

Реформы начинаются там, где кончаются деньги

Борис Немцов

Современная философия признает множественность истины и полезность любых теоретических и мировоззренческих позиций. Поэтому в рамках единой образовательной парадигмы с необходимостью возникают многообразные модели образования, реализующие единые цели в разных модификациях. Конструирование различных моделей образования является уже теоретической реальностью. Многие модели апробируются в инновационных учебных заведениях. Проблема же социальных технологий реформирования образования остается практически неразработанной.

Перенос западных моделей образования малоэффективен. Плодотворней представляется разработка отечественных социальных технологий реформирования образования с учетом западного опыта. Для этого требуется переформулировать цели образования, создать теоретические модели и критерии их эффективности и устойчивости в случае применения в массовом масштабе. Этот первый тип технологического воздействия на образование в России известен как путь проектной реализации идей «сверху». Такими идеями становятся: новое содержание образования, новая модель образовательного процесса, усиление централизации или рост элементов демократизации в отношениях между субъектами образования.

Идея государственных стандартов образования, обязательных минимумов, призванных создать свободное образовательное пространство для учителя и ученика, юридически закладывает основы поливариантности содержания и форм образовательного процесса. Принцип выбора учащимися того или иного курса, учебного предмета дополняется принципом подбора содержания и формирования обучения в соответствии с потребностями и способностями учащихся (а не с принципом подбора учащихся элитных школ в соответствии с запросами педагога или задуманного содержания обучения) [17].

СОЦИООБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ СРЕДА

Для человека, который не знает, к какой гавани

он направляется, ни один ветер не будет попутным

Сенека

Мудрому ветер всегда дует в спину

Китайское изречение

Второй тип технологических изменений образования – создание социальной образовательной среды, которая представляется как горизонтальной структурой, так и информационной системой культуры общества, функционирующей по принципу самоорганизации. Социообразовательная среда – это результат выбора такого типа модернизации общества, когда образование становится центром развития всего социума, в то время как экономические и социальные стратегии приспосабливаются к нему.

Важнейшим фактором формирования социообразовательной среды является система послевузовского, дополнительного и непрерывного образования. Существенную роль должны сыграть средства массовой информации, которые сегодня воспроизводят не культурно-образовательное, а политико-экономическое и развлекательное информационное пространство. Иной должна стать и стимулирующая политика государства по отношению к издательской деятельности: производство качественной литературы профессионального и образовательно-просветительского типа сконцентрировано в основном в столичном регионе, а потребление ее в провинции ненамного выше нулевого уровня [17].

ИНДИВИДУАЛЬНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО

Мы судим о себе по тому, чего мы способны добиться;

другие судят о нас по тому, чего мы добились

Генри Лонгфелло

Молодой человек, вступающий в жизнь, конечно же, не может ждать, пока «маховик реформ» раскрутится и в социообразовательную среду будут внедрены эффективные социальные технологии реформирования образования. Выход из создавшейся ситуации находяится в разработке и внедрении технологий инициативного формирования образовательного пространства личности, в которых рационально формируемая учебная среда (аудиторная, домашняя, рабочая, в поездках, на отдыхе) включает в себя текстовые и графические издания, видео и аудио, компьютерные и сетевые, радио и телевизионные источники информации.

В образовательное пространство личности входят технологии адаптации и погружения в среду обучения, технологии алгоритмического усвоения текстов и визуализации мышления в виде карт или логических и блок-схем, технологии активизации деятельности обоих полушарий мозга, сжатия текстов, скорописи, формирования структурных словарей и гиперсловарей, алгоритмического усвоения умений, развивающих тренингов, интерактивных игр, самоконтроля знаний, выполняющие и обучающие функции. К активным формам работы, которые обязательны к включению в индивидуальное образовательное пространство, относятся: ситуационный анализ, операционные игры, тренинги, тесты, составление планов, конспектов, ведение дневников, заметок, контакты с людьми, клубная деятельность, постоянное знакомство с информационными изданиями, прайс–листами фирм, ситуацией на книжном, компьютерном рынках.

МОДЕЛИ ДИСТАНЦИОННОГО ОБРАЗОВАНИЯ

Человек образованный – тот, кто знает, где найти то, чего он не знает

Георг Зиммель

Под дистанционным образованием понимается комплекс образовательных услуг, предоставляемых с помощью специализированной информационно-образовательной среды, создаваемой для потребителя на любом расстоянии от образовательного учреждения. Цель ДО - интеллектуальное и нравственное развитие человека, продуктивно мыслящего, умеющего видеть и творчески решать возникающие проблемы. ДО - это основа открытой (предоставляющей возможности всем желающим) образовательной системы XXI века, новый тип организации учебного процесса, базирующегося на принципе самостоятельного инициативного обучения студента.

Стандартная среда ДО характеризуется тем, что учащиеся отдалены от преподавателя в пространстве и/или во времени, и, тем не менее, имеют возможность общения, активного обмена информацией, используя средства информационных технологий и компьютерных телекоммуникаций. Часть учебного материала и взаимодействия с преподавателем осуществляются с помощью технологий формирования внешней образовательной сред (спутниковой связи, компьютерных телекоммуникаций, национального и кабельного телевидения, мультимедиа, обучающих систем), другая – с помощью технологий формирования образовательного пространства личности, предоставляющих обучаемым возможность самим получать, обрабатывать и использовать требуемые знания.

Вместе с традиционными информационными ресурсами (монографии и учебники, учебные и методические пособия, справочная литература, лекции, семинары, лабораторные работы, консультации, экзамены и пр. виды «контактных» занятий, обязательно сохраняющиеся в системе государственного дистанционного образования), новые информационные ресурсы (базы данных и знаний, компьютерные обучающие и контролирующие системы, видео- и аудиозаписи, электронные библиотеки) создают уникальную распределенную среду обучения, доступную самой широкой аудитории.

В отличие от традиционных систем, ДО позволяет построить для каждого слушателя индивидуальную траекторию обучения и пройти ее, обращаясь к созданной для этого внешней и внутренней информационной среде в наиболее удобном и комфортном режиме. Отличительные черты учебного процесса ДО: гибкость, адаптивность, модульность, экономическая эффективность, ориентация на потребителя, опора на внешние и внутренние коммуникативные и информационные технологии.

Сегодня существуют такие формы ДО, как двусторонние видеотелеконференции, трансляция учебных курсов по радио и ТВ, обучение с помощью печатных учебных материалов, видео и аудиокассет, компьютерных программ. Наиболее распространенными являются следующие модели ДО [6]:

1.      Заочное обучение экстерном для лиц, не могущих по тем или иным причинам посещать очные учебные заведения. Ориентировано на школьные или вузовские экзаменационные требования. Экстернат осуществляет помощь и проведение экзаменов на получение тех или иных аттестатов и степеней.

2.      Университетское обучение студентов на расстоянии (заочно или дистанционно), а не очно (on-campus), на основе новых информационных технологий, включая компьютерные телекоммуникации (off-campus). Студенту предлагаются печатные пособия (рабочие учебники), аудио и видеокассеты, CD-ROM-диски, разработанные ведущими преподавателями вуза. В последнее время используются организационные телекоммуникационные технологии.

3.      Межуниверситетское обучение. Сотрудничество нескольких образовательных организаций в подготовке программ заочного/дистанционного обучения позволяет сделать их профессионально более качественными и менее дорогостоящими. Такой тип обучения предлагается в Федеральной целевой программе 2000г. «Создание системы открытого образования в России».

4.      Обучение в специально созданных для целей заочного/дистанционного обучения образовательных учреждениях, ориентированных на разработку мультимедийных курсов. В их компетенцию входит также оценка знаний и аттестация обучаемых.

5.      Автономные обучающие системы. Обучением ведется целиком посредством ТВ или радиопрограмм, CD-ROM-дисков и дополнительных печатных пособий.

6.      Неформальное интегрированное обучение на основе мультимедийных программ. Программы самообразования ориентированы на обучение взрослой аудитории – тех людей, которые по каким-то причинам не смогли закончить школу.

7.      Виртуально–тренинговое обучение. Оригинальная модель Современного Гуманитарного Университета, 1995г., реализующая оптимизационный принцип управления. Последний заключается в том, что выбор технических средств обучения (ТСО) зависит от особенностей социальных групп (возраст, качество предшествующего образования, материальное положение и пр.) и осуществляется оптимальным использованием «постадийных» технологий.

8.      Инновационная модель формирования индивидуального образовательного пространства и культуры самоменеджмента. Разработана и внедряется в системе ДО УТИС с 1999/2000 уч.г.

Дидактическими стадиями (процедурами) учебного процесса и вариантами их реализации (операциями) являются [7]:

1.      Отбор и систематизация знаний (Профессорско-преподавательский состав вузов + НИИ + Кафедры и лаборатории вузов).

2.      Формализация знаний в зависимости от учебного плана, подготовка учебных пособий (Устные лекции + Книги, учебники, пособия, изготовленные типографским способом + Видео и аудиолекции + Электронные базы данных + Обучающие компьютерные программы).

3.      Доставка знаний к учащимся (Устно, в прямом контакте, через посредников + Почта + Компьютерные сети + Телевидение, радио + Электронная почта + Телефон + Факс).

4.      Усвоение новых знаний (Получение новых знаний + Критериально-репродуктивное обучение + Исследовательская модель получения знаний + Глоссарное обучение + Настенные материалы + Обзорное обучение).

5.      Тренинг, практическое использование полученных знаний в моделируемых ситуациях (Дискуссии + Активные семинары + Проблемные семинары + Лабораторные и практические занятия + Тест-упражнения + Обучающие компьютерные программы + Робот-тренажеры).

6.      Оценка знаний, аттестация (Защита курсовых и дипломных работ + Стандартные тесты + Мастер–тесты + Экзамены).

Организация учебного процесса в системе с обратной связью представлена схемой на рис. 3. К целевым параметрам системы ДО России относятся: сокращение удельных затрат на одного обучаемого по сравнению с традиционными системами образования; увеличение возможностей для обучения примерно 1,5 млн. человек в год. К неуправляемым параметрам относятся: характеристики учебного оборудования и его стоимость; уровень жизни граждан, входящих в конкретные социальные группы; характеристики и стоимость технических средств для доставки учебных продуктов учащимся и пр.

Р
исунок 3. Параметры организации учебного процесса

Эффективность любого вида ДО определяется такими составляющими, как:

1)     организация эффективного взаимодействия преподавателя и обучаемого, физически разделенных расстоянием,

2)     качество используемых образовательных технологий,

3)     структурная организация учебного материала,

4)     эффективность разработанных методических материалов, способов их доставки, методов их реализации,

5)     эффективность обратной связи и системы контроля знаний


ТЕХНОЛОГИИ ЭФФЕКТИВНОЙ УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

ТЕХНОЛОГИИ ЭФФЕКТИВНОГО ЧТЕНИЯ

Искусство чтения состоит в том, чтобы знать, что пропустить

Филип Хамертон

Просмотр

Данная стадия занимает от 5 до 10 минут и первоначально применяется ко всей книге. Позже Вы примените ее к каждой главе и разделу. Эта стадия подразделяется на три: краткий, предварительный и окончательный просмотр. Просмотр – это фактически знакомство с незнакомой областью в книге, необходимое, чтобы дать Вам возможность отметить контрольные точки. Во время краткого просмотра Вы знакомитесь с планом книги. Рассмотрите титульную и последнюю страницы, изучите предисловие. Это даст Вам область и цель книги, ее схему, структуру и метод использования. Рассмотрите содержание книги, изучите индексный указатель. Во время предварительного просмотра пролистайте книгу, прочитайте заголовки разделов и глав, изучите схемы, модели, диаграммы, таблицы, изображения и графики. Во время окончательного просмотра выполните детализированный обзор каждой главы. Изучите заголовок главы, заголовки разделов, подразделов, первое и последнее предложение каждого параграфа.

Вопрос

Установите уровень Вашего собственного знания предмета, добавьте области которые представляют пробелы в знании и вопросы, на которые нужно ответить. Если в тексте книги имеются вопросы – изучите их.

Чтение

Всегда читайте с определенной целью. Активно ищите ответы на вопросы, которые Вы уже поставили. Ищите основную идею в книге, главе, разделе и параграфе. Этот метод называется иерархией идей и имеет 4 уровня: 1 – непосредственно книга, 2 – глава, 3 – раздел, 4 – параграф. При первом чтении не делайте записей. Также не следует подчеркивать в книге (если только это не Ваш собственный Рабочий учебник). При необходимости слегка отмечайте важные предложения вертикальной чертой на полях карандашом. Ищите в тексте визуальные указатели, которые использует автор, чтобы подчеркнуть важные места (курсив, подчеркивание, выделение жирным или другим шрифтом, нумерация пунктов, речевые указатели).

Воспроизведение

Теперь Вы должны начать делать заметки, вспоминая то, что изучили. Воспроизведение является активным методом и дает Вам возможность обнаружить любые пробелы в знании, которые требуют корректировки. Мысленно вспоминайте основные идеи в конце каждого раздела. Приблизительно половина Вашего времени должна быть потрачена на воспроизведение того, что Вы прочитали.

Обзор (повторение)

Если Вы не делаете обзор немедленно, Вы забываете 50 процентов из того, что Вы прочитаете, и 80 процентов в пределах двадцати четырех часов. В пределах недели 90 процентов будет забыто, а в конечном счете будет забыто почти все. Поддерживайте и улучшайте Ваши способности к концентрации, твердо придерживайтесь систематического плана повторений (обзоров). Частые обзорные повторения гарантируют, что материал из Вашей кратковременной памяти передается в долговременную память. Делайте обзорное повторение немедленно после прочтения, через час, в пределах 24 часов, через одну неделю, через месяц и через 4 месяца [11].

Быстрое чтение

Одной из авторских методик, позволяющих увеличить скорость чтения и понимание прочитанного материала является методика О.А. Андреева. Его программа «Доминанта 2000» является начальным обучением технике быстрого чтения, позволяя достичь скорости чтения до 5000 знаков в минуту. Она дает также начальные навыки тренировки внимания и памяти, используя методы аутогенной тренировки и психорегуляции, записанные на аудиокассеты. Освоив методы быстрого чтения, человек будет быстро читать всегда, удерживаясь на поверхности океана информации, не позволяя ему захлестнуть себя. Изучение техники – предмет специальных занятий, мы приведем здесь систему самых общих требований, характерных для всех школ.

Обязательным условием успешности работы является непрерывность, регулярность занятий, полнота и систематичность выполнения всех упражнений. Время планируется так, чтобы на протяжении всего периода обучения (у Андреева – 6 месяцев) выделялось ежедневно 30–40 мин. для тренировок. Обязательным условием является сознательное освоение упражнений при глубоком понимании сущности выполняемых действий. Переход к следующему упражнению возможен только тогда, когда твердо освоены предыдущие. Прежде чем приступить к выполнению упражнений, необходимо провести некоторые подготовительные работы. Желательна работа в одно и то же время. Рабочее место должно быть хорошо и ровно освещено. На столе не должно лежать ничего лишнего. Ничто не должно отвлекать от занятий. Рекомендуется чтение не только в положении сидя, но по большей части в положении стоя, размещая книгу на наклонной поверхности типа бюро или конторки. Во время занятий следует делать небольшие перерывы, чтобы расслабиться, дать отдых глазам. Полезно посмотреть в окно вдаль, затем на передний план. Хорошо, если перед глазами находится любимая картина, фотография, предмет. Рекомендуются несложные физические упражнения и спокойная тихая музыка, создающая благоприятные условия для полноценного отдыха и фон для продуктивной работы.

Отметим, что все перечисленные рекомендации универсальны, эргономичны, технологичны и могут быть использованы слушателями системы ДО УТИС в формировании собственного образовательного пространства и в учебной деятельности.

ТЕХНОЛОГИИ ЭФФЕКТИВНОГО СЛУШАНИЯ

Никто не стал бы вас слушать, если бы не рассчитывал вставить словечко

Эдгар Хау

Слушание – это процесс осознанного познавательного действия, ведущего к интерпретации и пониманию. Умение слушать – одно из основных умений, которое развивает курс речевой коммуникации. Эффективность процесса слушания зависит от объективных и субъективных факторов. К первым относятся шумы и помехи, акустические характеристики помещения и микроклимат помещения, ко вторым – пол слушателя, тип нервной системы человека, его темперамент, интеллектуальные способности, которые делятся на три группы: основные (слуховая способность, способность к вероятностному прогнозированию), дополнительные (способность к запоминанию, к концентрации и устойчивости внимания, скорость протекания психических процессов) и вспомогательные (словарный запас, уровень общей культуры).

Эффективное слушание предполагает наличие у человека четырех основных ментальных способностей: слуховая способность, внимательность, способность к пониманию, способность к запоминанию. Поэтому развитие навыков слушания должно основываться на развитии перечисленных способностей.

Чтобы научиться слушать эффективно, необходимо оценить то полезное, что можно извлечь для себя при прослушивании устного выступления, то есть определить цели, в соответствии с которыми рекомендуется его слушать. К основным целям можно отнести: получение информации, развлечение, воодушевление, анализ фактов и идей, улучшение собственной речи.

Принципы эффективного слушания основываются на знании и использовании факторов, определяющих его эффективность, которая зависит от готовности и желания аудитории слушать. Это в свою очередь определяется комбинацией отношения, интереса, мотивации и эмоционального состояния слушателей.

В качестве средств, улучшающих навыки слушания, можно назвать: умение концентрироваться, умение анализировать, умение слушать критически, умение конспектировать.

В ситуации деловой беседы слушающим присущи практически те же недостатки, что и при прослушивании публичного выступления. Между тем одна из целей коммуникации состоит в том, чтобы узнать как можно больше о своем собеседнике: понять его психологию и ход мысли, оценить его деловые возможности, вникнуть в подтекст. Достичь этой цели можно только будучи внимательным и активным слушателем. Навыки такого слушания можно развить, выполняя следующие правила (процедуры технологии) эффективного слушания.

1.      Настройтесь на тему беседы, ощутите внутреннюю заинтересованность.

2.      Сядьте ровно, снимите все ненужные напряжения с мышц, успокойте дыхание, включите мышечные зоны стимулирования работы мозга (уголки рта, мышцы поясницы, подошвы на полу). Правильная поза помогает сосредоточиться.

3.      Во время беседы не смотрите на посторонние предметы – это отвлекает, нервирует собеседника.

4.      Слушайте с интересом – это поможет создать атмосферу взаимной симпатии и уважения.

5.      Не прерывайте партнера в разговоре, дайте ему возможность высказать свою мысль до конца.

6.      Слушая, выделяйте главные мысли говорящего и старайтесь правильно понять их.

7.      Быстро сопоставляйте полученную информацию с собственной и сразу мысленно возвращайтесь к основному содержанию разговора.

8.      Во время пауз в разговоре постарайтесь несколько раз мысленно обобщить услышанное.

9.      По ходу беседы старайтесь прогнозировать то, что будет сказано дальше.

10. Не спешите с оценкой результатов беседы. Выслушивайте все полностью, а затем оценивайте [4].

ТЕХНОЛОГИИ ЭФФЕКТИВНОГО ПИСЬМА

Дневник – это Я, письмо – это Ты

Казимеж Выка

Письменная речь – это самостоятельная целостная целенаправленная речевая структура, обеспечивающая общение с помощью письменного текста. Письменный текст выступает в данном случае представителем автора как участника речевой коммуникации. Основной формой письменной речевой коммуникации в профессиональной деятельности специалиста социальной сферы, являются т.н. официально-деловой текст (деловое письмо, протокол, договор) и заметки. Имеются несколько весомых причин, почему Вы должны делать заметки.

Во-первых, они убыстряют задачу обзора. Повторное чтение Ваших отчетов или деловых книг полностью является пустой тратой ценного времени. Если Ваши заметки составлены с использованием ключевых пунктов и с существенными определениями для запоминания, тогда их необходимо лишь просматривать.

Во-вторых, написание заметок при встречах или в процессе обучения активно включает Вас в этот процесс. Письмо использует Ваши визуальные и кинестетические (от ощущения мышц) функции, что заметно помогает концентрации и укрепляет память. Последнее связано также с необходимостью установления ключевых точек и концепций для включе­ния в Ваши заметки. Основное преиму­щество заметок в том, что они являются постоянным материалом для просматривания.

В-третьих, люди, которые делают и использу­ют заметки, вообще более эффективно вспомина­ют информацию, чем люди, которые этого не де­лают. Просматривайте Ваши заметки периодиче­ски, особенно важную для Вас информацию. Для хорошей организации храните их в скоросшива­теле: это поможет их классификации и расширению по мере увеличения Ваших знаний.

В-четвертых, написание заметок — хорошая проверка Вашего умения слушать и понимания, а также навыков запоминания в краткосрочной памяти. Заметки также могут формировать основу для об­суждения проблем и планов с коллегами.

Написание отчета

Основные принципы: упрощайте, подтверждайте, делайте количественные оценки. Отчет должен быть конкретным и привлекательным. Хороший дизайн обложки необходим, чтобы воздействовать и быстро побудить интерес читающего. Титульная страница, в дополнение к заголовку, должна содержать дату, номер, классификацию и фамилию автора. Если отчет не короткий, необходим лист с оглавлением.

Введение в отчет должно включать указание области приложения, короткую вводную информацию к проекту, причины составления проекта, его объем и пределы исследования. После этого должно следовать резюме или контур содержания, чтобы помочь читающему понять суть и главные рекомендации без необходимости читать полный отчет.

Основная часть отчета должна содержать метод исследования, основной принятый подход, тип предпринятого исследования, проведенные интервью, собранные факты и информацию. Статистику, модели, диаграммы и графики, которые прерывают связность отчета, нужно выносить в приложения.

Результаты и выводы должны поддерживаться полученными данными и логически из них следовать. Выводы должны быть непротиворечивыми, разумными, ясными и краткими.

Рекомендации – руководящие принципы, которые читатель должен использовать, чтобы успешно реализовать результаты отчета. Они являются кульминационным пунктом отчета и должны быть разумными, хорошо определенными, перечисленными и обоснованными [11].


Практика дистанционного образования с использованием Internet

Шутилов Ф.В.

Особенности заочного образования - в необходимости обеспечить высокий уровень знаний при значительно меньшем времени непосредственного личного общения студентов с преподавателем. Поэтому сокращение времени аудиторных занятий должно компенсироваться по следующим направлениям:

    • активизация применяемых методов обучения;

    • детальная методическая разработка учебных курсов;

    • увеличение объемов самостоятельной работы;

    • использование дополнительных контактов с преподавателем.

Задействовать все перечисленные выше направления, повысить эффективность самостоятельной работы студентов можно за счет продления времени общения с преподавателем в режиме круглосуточных консультаций. Последнее обеспечивается за счет перенесения общения в межсессионный период в Internet.

Автором был создан сайт "Преподаватель-2000", размещенный по адресам http://prepod2000.newmail.ru/, http://prepod2000.boom.ru/. На сайте размещены программы курсов, вопросы к зачету и экзамену, задания для самостоятельной работы, задания на выполнение контрольных работ, рекомендуемая литература, и методические указания, программное обеспечение, деловые игры, тесты и контрольные вопросы по предметам, а также дистанционные занятия по некоторым темам. В ходе участия в финальной части 2 Всероссийского конкурса "Дистанционный учитель года - 2000", проводимого под эгидой Российской академии образования, Институтом общего среднего образования РАО, Центром дистанционного образования "Эйдос" (http://www.eidos.ru/) автором были созданы три дистанционных занятия (включая деловую игру, электронный учебник, расчетную работу с использованием программы). Эти задания в любое время суток можно посмотреть по следующим адресам: http://prepod2000.boom.ru/dt_2000/konkurs.html, http://prepod2000.newmail.ru/dt_2000/konkurs.htmll).

В результате студенты не только обеспечены всей необходимой информацией в ходе самостоятельной дистанционной работы, но и могут круглосуточно проконсультироваться. При необходимости личных консультаций на сайте есть расписание преподавателя. Но в качестве дополнения предлагается набор следующих коммуникаций:

Форум или доска объявлений. Студенты оставляют короткие сообщения по интересующим их вопросам, могут сами ответить на чей-либо вопрос. Для того чтобы посмотреть ответы, нужно вновь зайти на форум. Удалить сообщения из форума может только преподаватель. Он же консультирует по большинству вопросов форума. Требования: только программа просмотра - (браузер) Internet Explorer. Пример адреса форума: http://forum.list.ru/cgi-bin/forum?id=4055&kod=1 .

Электронная почта (личные контакты). Может использоваться для консультаций, отсылки результатов работы и выполненных заданий на проверку перед распечаткой. Требования: наличие адреса электронной почты (пример адреса электронной почты sfv@aport.ru) и затем работа через Web-интерфейс с Internet Explorer, или с использованием почтовых клиентов Outlook Express, The Bat. Так, например, контроль знаний может быть организован путем получения тестовых заданий на сайте, прохождения теста на собственном компьютере, а затем пересылки преподавателю файла с ответами. Данный механизм проверки знаний организован в ходе выполнения указанного выше конкурсного задания.

Электронная почта (телеконференция). Организуются группы пользователей, таким образом, что письмо каждого из них будет получено всеми остальными членами группы. В результате письмо-вопрос студента и ответ на него преподавателя будут доступны всем остальным членам группы, что сократит затраты времени на переписку, исключит многократные объяснения одного и того же вопроса. Такие конференции могут быть созданы на сайте http://www.egroups.com/ .

Чат позволяет общаться группе пользователей, собравшись в одно время по предварительной договоренности таким образом, что сразу же после отправки сообщения все остальные видят его на экране монитора и в свою очередь могут послать ответ. На экране помещается 20-40 строк, которые по мере появления новых сообщений заменяются последними. Это очень динамичная форма общения, но требует хорошей связи и нахождения всех в одно время в Internet, как и следующая форма общения (пейджер). Адрес чата для примера: http://www.chats.ru/users_chats/prepod .

Программа - электронный пейджер ICQ (или аналоги - Odigo и др.) позволяет мгновенно обмениваться сообщениями с выбранными пользователями при условии их нахождения в данный момент времени в Internet. Могут быть переданы также файлы, ссылки на адреса Интернета, организован чат. Для установления контакта между пользователями программы достаточно знать номер для контакта, например: 42648842 или адрес электронной почты. Данные формы коммуникации дополняются другими или их комбинацией (например посылкой сообщения через Internet на пейджер, такие услуги предоставляет Кубаньэлектросвязь и "Народный пейджер" со страницы http://pager.kuban.ru/otpravka.shtml).

Следует отметить, что и размещение сайта в сети Internet, и адреса электронной почты, создание собственных форумов и чатов может быть проведено с использованием бесплатных ресурсов, т.е. оплачивать приходится только доступ в Internet. При отсутствии собственного доступа в Internet возможно использование Интернет-кафе и т.д.

В результате при наличии возможности даже эпизодического выхода в Internet обеспечивается эффективная самостоятельная работа за счет использования комбинации перечисленных выше средств коммуникации с преподавателями в дистанционном образовании.


ДИСТАНЦИОННОЕ ОБРАЗОВАНИЕ УТИС

Образование позволяет нам зарабатывать больше, чем наши учителя

Американское изречение

Используемые в настоящее время модели ДО базируются в основном на достижениях компьютерных и сетевых технологий [3]. Главная проблема, стоящая перед ДО, – телекоммуникации и их транспортная основа – снимается нами на этапе формирования ДО УТИС выбором такой модели, в которой вместо дорогостоящих внешних электронных сетевых технологий используются технологии формирования образовательного пространства личности: внутренних бионейросетей и виртуального пространства. Информационные каналы головного мозга в процессе обучения слушателя регистрируются, исследуются, наполняются учебной информацией, а затем с помощью комплекса технологий реорганизуются в нейронные сети виртуального образовательного пространства личности. Система ДО УТИС, используя достижения всех упомянутых выше моделей ДО, реализуется с помощью следующих базовых инновационных авторских технологий:

1)     технологии формирования индивидуального образовательного пространства;

2)     технологии согласованной организации учебного материала как гипертекста, управляющего учебной деятельностью слушателя;

3)     технологии составления структурных словарей терминов, позволяющие запоминать, осмысливать и продуктивно организовывать учебный материал;

4)     технологии структурирования учебных текстов, позволяющие учащемуся формировать долговременную память сознательного и прямого доступа;

5)     технологии резонансной работы обоих полушарий головного мозга;

6)     технологии настройки комплекса психофизиологической поддержки учебной деятельности;

7)     технологии самоменеджмента и формирования множественной картины мира поливалентной личности специалиста в сфере сервиса;

8)     технологии формирования культуры ситуативного поведения и непрерывного образования;

9)     технологии формирования основ валеологической и экологической культуры и производства ресурса здоровья и деловой активности [13].

ОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ПРОГРАММА

Под образовательной программой понимается полный перечень учебных дисциплин с указанием количественных показателей направлений обучения, на основании которого составляются учебные планы. Включает обязательную и элективную (вариативную, выбираемую слушателем) части, основанные на выполнении образовательного стандарта – документа, определяющего содержание и уровень подготовки специалистов с высшим образованием. Программы ДО УТИС полностью соответствует государственным стандартам с расширением их введением системы дополнительных и индивидуальных образовательных услуг. Учебные планы специальностей составлены на основании учебных планов дневной формы обучения.

УЧЕБНАЯ ДИСЦИПЛИНА

Законченная самостоятельная часть образовательной программы, представленная 1, 2 или более рабочими учебниками. Включает, кроме промежуточного (текущего, проводимого преподавателем/консультантом письменного, устного или компьютерного) контроля знаний (по каждому рабочему учебнику), также обязательный итоговый контроль знаний, в виде классического (контактного) зачета/экзамена, осуществляемый ведущим преподавателем дисциплины. Ряд базовых для специальности дисциплин включает также выполнение письменной курсовой работы по специальному заданию в рабочем учебнике, которая проверяется преподавателем перед экзаменационным занятием.

СУБЪЕКТЫ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

1.      Индивидуальные слушатели.

2.      Учебные группы.

3.      ПДО, пункты дистанционного обучения: методисты-менеджеры курсов (списки слушателей, организация и управление учебным процессом), технические специалисты (системные администраторы узлов, сетевые программисты), консультанты (тьюторы).

4.      Профессорско-преподавательский состав УТИС.

5.      Менеджеры кафедр по дистанционному образованию.

6.      Авторский корпус (разработчики учебников).

7.      Корпус научных редакторов.

8.      Служба сетевых и информационных технологий.

9.      Редакционно-издательская служба.

10. Служба разработки и внедрения дополнительных средств обучения (аудио и видео-лекции, карманные издания, электронные библиотеки, раздаточные материалы).

11. Менеджеры службы ДО УТИС.

12. Научно-исследовательская лаборатория образовательных технологий и ДО.

13. Административно-управленческий аппарат.

КОНСУЛЬТАНТ–ТЬЮТОР

Координатор, куратор, организатор учебного процесса, посредник между слушателем и учебным продуктом, консультант, к которому прикрепляются слушатели на время изучения рабочего учебника (блока рабочих учебников). Комплексный характер дистанционной формы обучения формирует требования к консультанту-тьютору как к специалисту, компетентному одновременно в нескольких областях: в своей предметной области + в современных активных методах обучения (обучение в сотрудничестве, проектные и исследовательские методы) + в Интернет-технологиях + в вопросах психологии общения в Интернет + в вопросах организации, управления и мониторинга дистанционных курсов. В системе ДО УТИС функции консультанта–тьютора возлагаются на первом этапе на ведущего преподавателя или на преподавателя следующей учебной дисциплины, далее – на специально подготовленного консультанта ПДО, имеющего соответствующий сертификат. В первоначальные обязанности консультанта входит проведение 2-часового тестового занятия-консультации с операциями: собственно тестирование, проверка результатов по ключу, анализ типичных ошибок студентов с предоставлением правильных ответов, оформление тестовых ведомостей. В окончательном варианте – чтение установочных лекций, ведение семинарских и практических занятий, консультирование, прием заданий, тестов, ведение ведомостей и журналов ПДО.

ЛИЧНОСТНО ОРИЕНТИРОВАННОЕ ОБУЧЕНИЕ

Обучение, учитывающее индивидуальные задатки, способности и возможности слушателя, использующее инновационные педагогические и информационные технологии как для овладения каждым учащимся определенной суммой знаний, умений, навыков, так и для развития личности студента. Основные принципы ЛОО – дифференциация и индивидуализация обучения; развивающий характер обучения; модульная организация учебного процесса. Предполагает смену парадигмы образования: от «учитель – учебник – ученик» (приоритет в системе обучения деятельности преподавателя) – к «ученик – учебник – учитель» (приоритет деятельности ученика). Задача преподавателя – организовать самостоятельную познавательную деятельность слушателя, научить его самостоятельно добывать и применять полученные знания на практике, для чего необходимо отобрать методы, технологии обучения, которые помогают

1)     приобретать знания самостоятельно из разных источников;

2)     формировать экологичную деятельностную позицию;

3)     использовать ранее полученные знания для получения новых знаний;

4)     развивать продуктивное творческое мышление.

Ключевые понятия ЛОО, характеризующие выпускника: гибкая адаптация, самостоятельное приобретение знаний, умений и навыков; творческое мышление; грамотная работа с информацией; коммуникабельность, контактность, управление конфликтами; самостоятельная работа над развитием интеллектуального, культурного и нравственного уровня.

МОДУЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ

МО организует системное изучение любого учебного предмета (группы, блока предметов) и широко используется в ДО. Входит в состав наиболее перспективных педагогических технологий наряду с обучением в сотрудничестве, методом проектов, индивидуальным и дифференцированным подходом к обучению, разноуровневым обучением. МО представляет схему личностно ориентированного обучения. Каждый модульный учебный курс 1)включает базисные знания, ядро, инвариантную часть содержания курса, которая после самостоятельного осмысления и реконструирования обучаемым используется им на новом уровне, при изучении других дисциплин, при самообразовании; 2)профилируется, т.е. прикладные аспекты курса разрабатываются с учетом специальности; 3)структурируется, представляется в виде модуля, юниты, рабочего учебника определенной структуры и содержания. МО неразрывно связано с рейтинговой системой контроля, который проводится отдельно по каждому этапу работы (ведение конспектов, рабочей тетради, качество курсовой работы, итоги тестирования, работа на семинаре, выступления на конференциях, зачетная и экзаменационная работы и пр.). Все виды работ оцениваются по известной студенту системе баллов, изложенной в Памятке, ориентирующей его работу. Памятка содержит перечень выполняемых работ и шкалу баллов (поощрительных и штрафных).

Система ДО УТИС построена как обучение, в котором 18 учебных 40-часовых недель семестра заполняются изучением 10±2 стандартных учебных единиц (модулей, рабочих учебников). В среднем рабочий учебник соответствует 70±10 ч. учебной нагрузки и изучается за 9-10 рабочих дней с непрерывной организацией всех типов занятий. Примерно 80–90% учебной нагрузки студентов приходится на самостоятельную работу, организованную строго структурированными рабочими учебниками, формирующими индивидуальное образовательное пространство слушателя. Этой цели служат 20-25 «организационных» страниц из общего объема 90 с. рабочего учебника.

МОДУЛЬ

(от лат.modulus –мера). Логически завершенная часть учебного материала, единица модульного учебного плана. В основе модульного обучения лежит принцип системности, выраженный в наличии: а) тезауруса – понятийной базы, активного словаря необходимого и достаточного знания, без которого дисциплина не может существовать (включает термины, понятия-явления, свойства, модели, величины, приборы и устройства, классические опыты), б) алгоритма формирования познавательно-профессиональных умений и навыков, выраженного в чередовании познавательной и учебно-профессиональной частей модуля, в) обязательного контроля знаний и умений студента, логически завершающего каждый модуль и приводящий к формированию способности обучаемых трансформировать приобретенные навыки систематизации в профессиональные умения анализировать, систематизировать и прогнозировать принимаемые решения. То же, что и Юнита.

ЮНИТА

(от англ. unit – единица, часть). Стандартный учебный продукт, включающий строго очерченный стандартный объем знаний и умений, предназначенный для изучения в течение 70 часов (УТИС); зачетная единица, качество работы с которой фиксируется курсовыми и контрольными работами, а также тестовыми, зачетными и экзаменационными средствами. Состоит из Рабочего учебника, организованного преимущественно как гипертекст, технологий формирования индивидуального образовательного пространства, технологий самоменеджмента, технологий работы с учебным текстом. То же, что и Модуль.

РАБОЧИЙ УЧЕБНИК

Типографский (электронный) учебный продукт, предназначенный для самостоятельного изучения и подготовки к активным домашним, семинарским, тестовым и экзаменационным занятиям в рамках изучения модуля. Стандартная структура РУ системы ДО УТИС: выходные данные, организационные материалы (место дисциплины в учебном плане, цели и задачи курса, перечень знаний и умений, тематическое содержание, список литературы, вопросы для самопроверки, тренинг-тесты, темы реферативных работ, типовые задания контрольной работы, словарь терминов (тезаурус), задания курсовой работы, основы гиперсловаря, приложения, содержание), материалы для изучения. РУ дополняется (или служит сам) рабочей тетрадью, в которой слушателем ведутся все заметки, сопровождающие изучение материалов предмета.

ГИПЕРТЕКСТ

Под гипертекстом понимается, во-первых, основная форма представления информации во всемирной паутине Интернет, несущая обучающую функцию. В основе гипертекста лежит расширенная модель энциклопедии как средства информационной поддержки образования, организованного по принципам: свободное перемещение по тексту + сжатое изложение информации + необязательность сплошного чтения текста + справочный характер информации + использование перекрестных ссылок как модель навигации. Во-вторых, гипертекст – это рабочий учебник, в котором линейное письмо уступает место тексту многомерному и разнонаправленному по форме организации информации. Гипертекстовая среда создает принципиально иные возможности выра­жения и изложения мысли, представляемой не только как законченный результат, но и как про­цесс: мысль получает возможность перемещаться в любом направлении, из текста в текст, из курса в курс, из части в часть, создавая ситуацию погру­женности и путешествия в некотором смысловом пространстве. Гипертекст предоставляет возмож­ность распаковывания любого фрагмента образова­тельного набора и любого участка долговременной памяти.

ГИПЕРТЕКСТОВАЯ ИНФОРМАЦИОННАЯ МОДЕЛЬ

Идея модели основана на гипотезе о том, что переработка и генерация идей человеческим мозгом происходит ассоциативно. Данная модель получает все большее признание в качестве структуры для эффективного представления и передачи знаний. Технически реализующая эту модель «гипертекстовая система» использует электронные и программные средства для преодоления ограничений линейной природы текста напечатанного на бумаге. Бумага (плоская среда) хорошо приспособлена для представления только двухмерного потока информации: линейного и иерархического. Мы читаем последовательно слева направо, сверху вниз, переворачивая страницы. В отличие от этого гипертекстовая система, содержащая сеть узлов (фрагментов, модулей, фреймов) и заданные на них ассоциативные связи порождает трехмерное информационное пространство, что создает информационную среду, адекватную глубинной структуре переработки идей человеческим мозгом. Для того чтобы информационная система могла быть названа гипертекстовой информационной системой, она должна обладать следующим рядом характеристик в совокупности. 1). Структурный аспект. Система должна иметь базу данных, состоящую из объектов двух видов: а) информационных единиц (ИЕ) или “узлов”, содержащих информацию, потенциально интересную для пользователей и б) дуг, представляющих структурные и семантические отношения, связывающие информационное содержание узлов. Информация, представляемая дугами разных типов, и возможность исследовать и интерпретировать возможные траектории перемещения от одних ИЕ к другим может иметь для пользователя значение не меньшее, чем информация, содержащаяся в узлах. В литературе базу данных гипертекстовой системы называют по-разному: гипертекстом, гипертекстовой базой данных, гипербазой данных, гиперпространством. 2) Функциональный аспект. Создание гипертекста (ИЕ) и навигация в гиперпространстве является нелинейной (не последовательной) деятельностью. Соответственно этому гипертекстовая система должна иметь специальные инструментальные средства двух видов: а) средства для поддержки авторской деятельности (в русском языке нет подходящего термина эквивалентного английскому: "authoring") и б) средства для броузинга (работы в гипертексте) ИЕ в процессе ассоциативной навигации. 3) Визуальный аспект. Управление функционированием гипертекстовой системы осуществляется на основе принципа прямого манипулирования представленными на экране монитора символами внеязыковых объектов. Принцип прямого манипулирования означает возможность инициировать быстрые, реверсивные операции над объектами с немедленно видимыми результатами. Пользователь получает возможность легко и практически мгновенно перемещать единицы информации и фрагменты гипертекста из одного контекста в другой вместе со всей совокупностью заданных в первом контексте связей: ИЕ или ее элемент активизируются (выбираются) путем нажатия мышью на так называемую, “электронную кнопку”, играющую роль исходной точки связи, ведущей к той или иной информации, которая может представлять интерес для пользователя. Система осуществляет переход в конечную точку указанной связи и выдает на экран соответствующую ей ИЕ. Это может быть либо новая ИЕ, замещающая на экране исходную, либо вставка некоторого нового элемента в представленную на экране единицу информации, либо старая и новая единицы информации могут быть представлены на экране одновременно [8,20].

МОДУЛЬНЫЙ УЧЕБНЫЙ ПЛАН

Учебный план, в котором учебная нагрузка всех дисциплин указана в модулях, эквивалентных в системе ДО УТИС 70±10 часам аудиторной и самостоятельной работы. Стандартный план включает изучение 10–12 модулей (рабочих учебников) в течение семестра. Модульный учебный план в виде матрицы (навигатора) с аппаратом комментариев включается авторами в каждый рабочий учебник для организации образовательного пространства слушателей.

ОРГАНИЗАЦИЯ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА

Свобода состоит в том, чтобы зависеть только от законов

Вольтер

В начале каждого семестра студенты обеспечиваются (функции методиста ПДО) полным набором рабочих учебников, с которыми работают по стандартной унифицированной программе, начиная с подготовки к установочной лекции. Установочную лекцию (2ч.) и установочный семинар (2ч.) по каждому рабочему учебнику проводит ведущий преподаватель УТИС во время первой командировки (впоследствии – консультант ПДО, имеющий сертификат). Итоговый семинар (4ч.) и тестовые занятия (2ч.) каждого рабочего учебника проводятся преподавателем во время второй командировки перед экзаменационным/зачетным занятием (вместе с проверкой контрольных и курсовых работ). Эта работа может быть поручена преподавателю–консультанту УТИС, приехавшему для чтения лекций по следующему рабочему учебнику и имеющему допуск (сертификат) к ведению данного предмета (впоследствии – консультанту ПДО). Ведущий преподаватель заполняет все ведомости по учебной дисциплине и зачетные книжки. По мере готовности компьютерных технологий учебное и рабочее тестирование, интерактивные занятия и экзаменационные конференции переводятся в компьютерные и сетевые форматы.

Таблица 1.

Специальность 23.05.00 СКСТ: ресторанный и гостиничный сервис (фрагмент)

Модуль (70±10ч.) изображен кодом < кзэ="">> (курсовая работа, зачет, экзамен)

Блоки дисциплин

Названия предметов

Семестры
1 2 3 4 5 6 7 8 9

Общие гуманитарные и социально-экономические дисциплины

Введение в ДО

К–Э









Философия



––Э

––Э






Иностранный язык–1

–З–

––Э

––Э

––Э

–З–

––Э




Математические и общие естественно-научные дисциплины

Математика

––Э

––Э








Экология

–З–









КСЕ

–З–

–З–








Общепрофессио­наль­ные дисциплины

и т.д.

ТСД





К–Э





Валеология





–З–

К–Э




Иностранный язык-2



–З–

––Э

–З–

––Э





МЕТОДЫ ДОСТАВКИ ЗНАНИЙ

Знания доставляются слушателям ДО УТИС с помощью технологически организованного образовательного пространства (аудиторного и внеаудиторного) со следующими элементами: тексты и структура рабочего учебника, технологии работы с рабочим учебником (работа с гипертекстом, ключевые понятия, тренинг–тесты, вопросы для самопроверки, домашние задания), методы сжатия и структурирования текста (структурно-логических схемы, карты мышления, смысловые ряды, доминанты, матрицы деятельности), составление активных словарей, лекции–консультации, демонстрационные занятия, лабораторные работы, активные семинары, интерактивные обучающие программы, аудио, видео и компьютерные продукты, сетевые технологии, CD-ROM-диски, домашняя работа, курсовые работы, контрольное тестирование, экзаменационные работы.

АУДИТОРНАЯ РАБОТА

Нагрузка по каждому рабочему учебнику составляет: 2 ч. лекционных (на поток) +6 ч. семинарских (на группу)+ 2ч. тестовых (на группу) занятий. На каждый предмет (включающий один, два или более рабочих учебника) дополнительно приходится: 2 ч. консультации (на группу) перед экзаменом (зачетом) + 1/3 часа на устный экзамен на каждого студента или 2 ч. на письменный экзамен (на поток) + 3,5ч. для выпускающих или 3ч. для невыпускающих кафедр на проверку и защиту каждой курсовой работы.

САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ РАБОТА СТУДЕНТА (САМООРГАНИЗАЦИЯ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА)

Деятельность слушателя состоит из аудиторной работы – посещение студентом лекций, семинаров, консультаций и ведение конспектов; сдача в установленные сроки выполненных в письменной форме заданий; отчеты в устной форме по другим заданиям, включающие семинарские доклады, выполненные проекты, ролевые игры – и самостоятельной работы – библиотечная работа с различной литературой, ведение записей, конспектов; внимательное чтение и продумывание; обсуждение информации с приятелями, работа с электронными учебниками, программами и пр.

В процессе обучения рекомендуется [2] использовать следующие возможности.

1.      «Спарринг-партнер» - человек, с которым обсуждаются все вопросы, связанные с обучением. Наличие спарринг-партнера позволяет:

1.1.           Сравнивать и обсуждать конспекты лекций.

1.2.           Объяснять друг другу ключевые положения лекции.

1.3.           Обращать внимание на детали, подчеркнутые лектором, и их взаимосвязь.

1.4.           Накануне лекции ознакомиться с ее содержанием по учебнику: прочитать один и тот же раздел и объяснить прочитанное друг другу или устроить мини-тест.

1.5.           Высказать противоположные мнения по каждому из обсуждаемых вопросов, а также по каждой работе, которую вы готовитесь написать.

1.6.           Собирать найденную каждым из вас информацию, готовя задание порознь.

1.7.           Делить расходы на ксерокопии, Интернет и т.п.

1.8.           Сообща проводить обобщающее повторение перед экзаменами и экзаменовать друг друга.

1.9.           Сравнивать тезисные наброски по каждому из предложенных вопросов.

2.      Организация групп взаимопомощи (5-6 человек) со сменяемым лидером. Подобная группа позволяет:

2.1.           Скидываться сообща на книги.

2.2.           Проводить коллективные поиски нужного материала.

2.3.           Распределять подготовку вопросов к семинару с последующим заслушиванием докладов.

2.4.           Охватывать в процессе поиска материала большее количество журналов.

2.5.           Работать в разных библиотеках с целью сбора информации.

2.6.           Использовать технику мозгового штурма.

2.7.           Практиковать совместное выполнение проектов.

2.8.           Играть в полезные обучающие игры.

3.      Методы стимуляции учебного процесса

3.1.           Регулярное просматривание заметок на предмет «выжимания» из них лишнего.

3.2.           Оформление записей с помощью разноцветных карандашей, фломастеров, маркеров, выполнение небольших плакатов-схем.

3.3.           Регулярное перерисовывание в рабочую тетрадь диаграмм, схем, рисунков, которые приводятся в учебниках и в лекциях.

3.4.           Составление собственных схем, таблиц, карт мышления, отражающих взаимосвязь различных фактов и явлений в учебнике или тексте лекций.

3.5.           Выделение определенных часов для ежедневной работы в библиотеке.

3.6.           Сравнение способов, логики изложения материала в различных учебниках.

3.7.           Ежедневные встречи со своим спарринг–партнером с целью объяснения ему нового материала, который вы проработали.

4.      Облегчение учебного процесса

4.1.           Своевременное закрепление новых материалов.

4.2.           Регулярное чтение конспектов.

4.3.           Объяснение недавно прочитанного материала спарринг-партнеру.

4.4.           Выделение главного содержания, квинтэссенции конспектов.

4.5.           Оптимальный режим занятий: не следует переутомляться.

4.6.           Выбор места для занятий.

4.7.           Работа с вопросами учебника.

4.8.           Ознакомление с экзаменационными вопросами прошлых лет.

4.9.           Внимательное изучение рецензий работ.

5.      Работа на лекции:

5.1.           Готовьтесь к лекции (настрой, предварительное ознакомление с материалом).

5.2.           Приходите на лекцию заранее.

5.3.           Избегайте бесцельной траты времени в аудитории.

5.4.           Имейте с собой: разлинованную тетрадь или листы с полями, две-три ручки со стержнями разных цветов, пластмассовую линейку, карандаш и резинку.

5.5.           В конспекте в верхней части листа следует указывать тему лекции, дату, фамилию лектора. Желательно вести записи на одной стороне листа, что облегчает процесс поиска.

5.6.           Обращайте внимание на главное: лекция имеет определенную структуру (логическую конструкцию) и ваша задача – выявить ее основные пункты. Не записывайте все, что говорит лектор: старайтесь в первую очередь слушать, а потом уже писать и рисовать.

5.7.           Используйте технику конспектирования: метод точек-тире удобен для отражения логической связи отдельных положений: главный заголовок отмечается точкой, подзаголовки помещаются с отступом примерно в сантиметр и помечаются тире, под–подзаголовки снова помечаются точкой и т.д. Хорошо подчеркивать заголовки разными цветами. Пользуйтесь сокращениями, где это возможно (общепринятыми и индивидуальными).­ - увеличение, Ї - уменьшение, ® обусловливает, приводит к, - отрицание (не), е - все, сумма, рис – рисунок.

5.8.           Если что-то не ясно – запишите и задайте вопрос по ходу лекции или в ее конце, спросите во время консультации, поищите в учебнике, спросите другого преподавателя, обсудите этот вопрос со спарринг–партнером.

5.9.           Основное правило конспектирования: важнее понять логику изложения в целом, чем записать несвязанные, обрывочные фрагменты.

6.      Работа на семинарах.

6.1.           Готовьтесь к каждому семинару, просматривайте конспект лекций, рекомендованную литературу, составляйте схемы и карты мышления ваших выступлений.

6.2.           Прослушайте доклад, выступление, запишите в тезисной форме самое главное и нарисуйте схемы и карты мышления.

6.3.           Выступайте на семинарах при малейшей возможности, участвуйте в дискуссиях, активизируйте свой словарный запас.

7.      Сдача экзамена:

7.1.           Работа по повторению материала рабочего учебника должна планомерно проводиться на протяжении всего изучения модуля.

7.2.           Составьте план с целью оптимального использования времени, которым вы располагаете для обобщающего повторения.

7.3.           Когда вы заняты обобщающим повторением не начинайте новую работу.

7.4.           Приходите на экзамен заранее, возьмите с собой все необходимое, займите место поудобнее.

7.5.           Равномерно распределите время между вопросами.

7.6.           Составляйте тщательный план ответа, а потом записывайте.

7.7.           Отвечайте строго на поставленный вопрос.

7.8.           При тестировании пропускайте затрудняющие вас вопросы – вернетесь позже.

7.9.           Обращайте внимание на длину ответа (часто правильный ответ – самый длинный), на ответы к другим тестам.

7.10.       Угадывайте ответы, исключая заведомо неправильные.

7.11.       В конце тестирования не оставляйте в контрольных листах пустых мест.

7.12.       Не обманывайте экзаменатора.

КОНТРОЛЬ УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

В дистанционном образовании широко используются такие методы, как телетестинг (компьютерное тестирование), метод рейтинговых оценок и проектно-коммуникативные методы {см. подшивку Журнала «Дистанционное образование»}. Последние для системы государственного ДО наиболее пригодны, экономичны и перспективны. Они достаточно субъективны и практически не поддаются автоматизации (преподаватель или консультант учебной группы за цикл изучения модуля в ходе тестового занятия дает адекватную оперативную оценку работе не более 20-25 слушателей). К проектно-коммуникативным методам оценки знания относятся:

1)     написание реферата по заданной теме;

2)     референтная оценка работы другого слушателя;

3)     личное интервью с преподавателем;

4)     самооценка работы слушателя.

Для проведения оперативного промежуточного контроля наряду с тестами используются анкеты, содержащие ряд вопросов, на которые слушатель должен дать ответы. Вопросы делятся на два типа: закрытые (включают в себя все возможные варианты ответов, из которых выбирается один правильный) и открытые (дают возможность ответа своими словами). К закрытым относятся альтернативные вопросы, вопросы с выборочным ответом, шкалы важности, оценочные шкалы и пр. К открытым – вопросы без заданной структуры, подбор словесных ассоциаций, завершение предложений, тематические тесты и пр.

Система ДО УТИС содержит 3 типа письменных контрольных работ.

1.      Домашняя работа: представляет собой протокол самостоятельной работы студента над рабочим учебником (выполнение типовых заданий, ответы на вопросы, тренинг -тесты и пр.).

2.      Контрольная работа: домашняя работа + специальные расчетные задания.

3.      Курсовая работа: домашняя работа + дополнительные практические задания.

Структура типичной домашней работы:

1.     Составить структурный словарь по материалам рабочего учебника.

2.     Составить карту мышления (паутину памяти) по материалам рабочего учебника.

3.     Составить 15-20 структурно-логических схем, отражающих логику развития материалов рабочего учебника.

4.     Составить 5 тестов с 4 вариантами ответов к каждому.

5.     Ответить на вопросы: достоинства и недостатки, удобство и неудобства организации материалов рабочего учебника и системы ДО УТИС в целом.

6.     Оформить 2-3с. структурного реферата (взять 30-40с. нового учебника, учебного пособия или материалов Интернет, расширяющих тематику рабочего учебника, и сжать их с помощью схем и карт мышления).

7.     Решить задачи (перечень задач – в рабочем учебнике).

8.     Выполнить задания (перечень заданий – в рабочем учебнике).

МЕТОДЫ ОЦЕНКИ ЗНАНИЙ

Самооценка

Тренинг–тесты, задания, вопросы для самопроверки в рабочем учебнике и пр.

Государственная оценка

Контрольная работа: доклад и оценка на семинаре; курсовая работа: защита и оценка на специальных занятиях; контрольное тестирование на специальных занятиях; зачеты, экзамены, защита дипломного проекта.

Технология тестирования

Тест – метод исследования личности, построенный на ее оценке по результатам стандартизированного задания, испытания, пробы с заранее определенной надежностью и валидностью. Традиционная форма представления вопросов и ответов теста предлагает слушателю четко сформулированный вопрос, после которого идут четыре варианта ответа, из которых верен (не верен) только один, который учащемуся и предлагается указать. Неправильные ответы составляются по принципам:

1.      Похожи на правильные, но содержат неверный тезис.

2.      Неверны, но содержат информацию, помогающую найти верный ответ к данному вопросу.

3.      Неверны только в контексте вопроса, но содержат информацию, используемую в ответах к другим вопросам по данному предмету.

4.      Неверны только в контексте предмета, но содержат информацию, используемую при тестировании по другим дисциплинам.

5.      Заведомо неверные факты, даты, имена, формулировки законов и пр.

Тестирование в системе ДО УТИС проводится на специальном двухчасовом занятии. Время тестирования 40 мин. (по одному вопросу в минуту). На втором часе пары преподавателем (консультантом) проводится проверка тестовых заданий, заполнение ведомостей, анализ типичных ошибок и консультация по материалам и итогам тестирования.

Технология экзамена

Экзамен без использования компьютерных и сетевых технологий проводится в системе ДО УТИС (кроме традиционной формы) двумя способами. Письменный – по алгоритму, включающему строго определенное число вопросов (обычно 8–10), четко обозначенный объем и способ предоставления ответов (как правило в виде смысловых рядов, структурно-логических схем или карт мышления) и систему оценки. Работа высылается в УТИС, где проверяется и оцениваются представителями государственной экзаменационной комиссии. Устный – в виде конференции (круглого стола), в ходе которой студенты группы делают доклады–ответы на все экзаменационные вопросы. В экзаменационную оценку входят: качество доклада + качество подготовленных студентом иллюстративных материалов (схемы, карты мышления) + качество ведения записей выступлений. В данной форме экзамен превращается в одну из самых продуктивных технологий обучения: в его ходе студент знакомится и участвует в обсуждении всех материалов и вопросов дисциплины, что особенно актуально для системы ДО.

ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ УСЛУГИ

Дискеты с учебными материалами, электронной библиотекой специальности, электронные учебники, интерактивные учебные пособия, аудио и видео лекции, CD-ROM, учебники и методические разработки карманного формата (pocket-books), компьютерные тренинг–тесты, индивидуальная консультативная помощь, информационные услуги, комплектование учебной библиотеки, прайс–листы книготорговых фирм, электронные адреса и пр. гипертекстовые расширения. Курсы стенографии, быстрого чтения, десятипальцевого набора текста, производства ресурса здоровья и пр.

ИНДИВИДУАЛЬНЫЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ УСЛУГИ

Обучение за дополнительную плату по индивидуальному графику со сдачей тестов, домашних и курсовых работ, зачетов и экзаменов в УТИС в удобное для студента время.

Для примера возьмём:

Консорциум “Кодекс” выпустил первый электронный учебник “Правоведение для студентов неюридических специальностей”. Он предназначен для студентов технических, экономических и гуманитарных специальностей и составлен в полном соответствии с требованиями государственных образовательных стандартов, утвержденных Министерством образования в 2000 г.

В основу учебника положен электронный курс “Правоведение” с комплектом обучающих тестов, разработанный А. В. Лобыничевым, старшим преподавателем Санкт-Петербургского государственного морского технического университета.

Новинка включает курс лекций и практикум по основам таких распространенных правовых дисциплин, как теория государства и права, конституционное право, гражданское право, финансовое право, уголовное право, международное право и др. От систем “Кодекс” учебник унаследовал подборку правовых документов, относящихся к этим дисциплинам. Таким образом, студент всегда сможет обратиться от материала лекции к тексту нормативного акта, который в ней упоминается.

К изучению предлагается шестнадцать тем, посвященных, в частности, основам теории государства и права, основам конституционного права в России, защите нарушенных прав и судебному разрешения споров. По каждой теме в учебнике приводится список литературы.

Узнать или уточнить значение того или иного юридического термина пользователю поможет имеющийся здесь же словарь. А специально для преподавателя правоведения разработчики включили в состав учебника методические рекомендации.

На диске представлена система самотестирования, которая подскажет студенту, насколько успешно он усвоил пройденный материал.

Проект “ГиперМетода” для Министерства образования

Перед майскими праздниками компания “ГиперМетод” объявила о сдаче дистанционного мультимедийного курса “Компьютерная графика и дизайн” для учреждений общего и профессионального образования. Он был создан в рамках государственного контракта с исполнительной дирекцией Министерства образования РФ по президентской программе “Дети России”. Работы велись с сентября 2002 г.

В качестве инструментов были использованы оболочка для построения электронных учебников “eLearning Office 3000” и система дистанционного обучения “eLearning Server 3000”, предложенная компанией “ГиперМетод”.

Электронное учебное пособие “Компьютерная графика и дизайн” со следующего учебного года будет включено в базовую программу средней школы по информатике. Курс предназначен для очного и дистанционного обучения

II. Електронні підручники


  1. Електронні підручники та вимоги до них.


Електронний підручник - це програмно-методичний комплекс, що забезпечує можливість самостійного, чи при участі викладача, освоєння навчального курсу, саме за допомогою комп'ютера.

Звичайний підручник був, і ще довго залишиться основним "знаряддям" учня. Будь-який текст значно зручніше вивчати в надрукованому вигляді, ніж на екрані комп'ютера. Тому при створенні електронного підручника варто задатися питанням: яка саме нова якість відрізняє даний ЕП в порівнянні з традиційним, і чи доцільна розробка електронного підручника, якщо вже є звичайний? І тільки у випадку безсумнівних переваг ЕП можна братися за його розробку. При цьому необхідно використовувати весь арсенал технологічних засобів, наданих сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями.

Електронний підручник (при тому, що він часто доповнює звичайний підручник) особливо ефективний у тих випадках, коли він: забезпечує практично миттєвий зворотний зв'язок (властивість інтерактивності); допомагає швидко знайти необхідну інформацію, пошук якої в звичайному підручнику вимагає багато часу (підвищення продуктивності пошуку); істотно заощаджує час при багаторазових звертаннях до гіпертекстових пояснень; дозволяє швидко, перевірити знання по визначеному розділу; може обновити необхідну навчальну інформацію, наприклад, за допомогою Інтернет (принцип актуалізації інформації).

Що ж стосується представлення безпосередньо навчального матеріалу, то багато хто вважає, що електронний підручник - усього лише текст, підготовлений за допомогою комп'ютера. Створення на сучасному технологічному рівні власне інформаційної частини дійсно вимагає значних зусиль, і тільки останнім часом з'явилися продукти, що з певними застереженнями можна віднести до електронних підручників.


Можлива область застосування електронних підручників (ЕП) надзвичайно широка: використання ЕП ефективне і при самоосвіті, і при дистанційному навчанні; ЕП рекомендується для людей зі спеціальними потребами в навчанні. Отже, необхідне методичне пророблення процесу створення ЕП, повинне проводитися як педагогами, так і фахівцями в області інформатики. Створені продукти, як правило, несуть на собі відбиток особистих поглядів творців. Так, наприклад, якщо розроблювачами електронного видання є програмісти, то в цьому випадку можна спостерігати недостатню увагу до інформації, до її достовірності і якості. Основна увага тут приділяється комп'ютерним ефектам особливим навігаційним прийомам, реалізованим у продукті.

Досить глянути на характеристики компакт-дисків: на першому місці - обсяг записаної інформації, кількість ілюстрацій, аудіо- і відео-фрагментів і їхня тривалість. Дані про якість інформації звичайно відсутні, у кращому випадку вказується, що продукт являє собою електронну копію друкованого видання. Тому при проектуванні ЕП повинно бути досягнуте гармонійне поєднання знань з педагогіки, психології, методики та інформатики.

Навіть у тих випадках, коли використовуються електронні підручники чи навчальні енциклопедії, доцільно використовувати "тверду" копію текстових розділів, що обрані в цих посібниках для використання їх учнями (тобто роздруковувати за допомогою принтера необхідний текст, а не читати його з екрана). Це зв'язано з тим, що при читанні книги ми сприймаємо текст у відбитому світлі, а на екрані монітора - у минаючому. Від читання з екрана монітора око утомлюється значно більше, а при використанні моніторів низької якості погіршується зір. Можна також згадати і про шкідливі випромінювання моніторів, що, безумовно, не сприяють зміцненню здоров'я учнів.

Електронне видання повинне містити досить повну інформацію по розглянутим темам, ілюстрації відео-уривки повинні представляти додаткову інформацію, звуковий коментар також не повинний бути повторенням текстової інформації (хоча використання відео та звукових рядів і покращує засвоєння матеріалу, але їх використання повинно бути чітко регламентоване, щоб урок не перетворювався на прослуховування музики чи перегляду кліпів та фільмів). Основна заповідь розроблювача: використовувати мультимедійні засоби, не для створення модних ефектів, а лише у випадках, коли це виправдано представленим матеріалом і допомагає зрозуміти досліджуваний предмет.

Електронний підручник, як правило, являє собою мультимедійний продукт і повинний забезпечити ефективне навчання школярів у режимі самоосвіти й у режимі, при якому викладач від звичайного інструктування переходить до консультування учнів. З цього випливає, що підручник повинний забезпечувати як безупинний режим навчання, так і покроковий. Кожен виділений заздалегідь фрагмент курсу повинен закінчуватися практичними (вправи) і контрольними (тестування) блоками, а кожен великий розділ курсу – підсумковим тестом, чи заняттям заліком.

Електронний підручник доцільно обладнати електронним спостерігачем, що за бажанням учня виведе дані про те, яку частину конкретного розділу той, якого навчають, зумів прочитати (наприклад: "Ви ознайомилися з 40% інформації з даного розділу"), і підкаже, що при знайомстві з темою залишилося нерозглянутим.

У цілому електронний підручник істотно заощаджує час учня, затрачуваний на рутинні операції по пошуку навчального матеріалу. Звідси випливає й основна вимога до електронного підручника - наявність "дерева знань", добре проробленого індексу (алфавітного чи іншого покажчика), гіпертекстових посилань і словника.

Якщо ЕП містить текст, то необхідно передбачити можливість установки типу і розміру шрифту в залежності від бажання користувача (особливо при навчанні школярів молодшого віку).

Ефективним є використання різного роду підказок. Наприклад, у звичайній книзі розповсюджене цифрове посилання, яке потрібно знайти нижче, чи навіть на іншій сторінці, а в ЕП інформація з'являється безпосередньо поруч з об’єктом і тільки при наведенні курсору на зазначене місце. Корисною є можливість підключення лупи, чи виділення частини ілюстрацій у залежності від тексту, що читається, чи фрагмента зображення, що переглядається.

Підсумовуючи усе вище сказане, можна виділити такі основні вимоги до електронних підручників:

  1. Інформація з курсу повинна бути добре продуманою, структурованою і охоплювати певний розділ або ж увесь курс.

  2. Кожен параграф такого підручника не повинен містити більше ніж 7 нових понять, оскільки середня людина не може запам’ятати більше.

  3. Після кожного третього кадру параграфа слід надати можливість користувачеві проконтролювати себе, наскільки правильно засвоєно матеріал. У підручнику повинно бути якомога менше тексту та більше супроводжувальної відеоінформації.

  4. Теми електронного підручника повинні відповідати програмі курсу, наприклад, програмі курсу геометрії за 7-9 класи, якщо це електронний підручник з планіметрії. Причому, ці теми повинні мати продумані гіперпосилання, динамічні та статичні ілюстрації.

  5. Як текстову, так і ілюстративну частину підручника користувач повинен мати змогу роздрукувати. Ідеальним варіантом є той, що електронний підручник надасть користувачеві нове вікно для редагування інформації, яку потрібно буде друкувати.

  6. Інтерфейс підручника повинен мати зручне та продумане меню, а найважливіші команди повинні бути про дубльовані кнопками панелі інструментів.

  7. Користувач повинен мати змогу змінювати накреслення та величину літер.

  8. Електронний підручник повинен містити потужний і швидкий апарат пошуку потрібної інформації.

  9. У підручнику повинні використовуватися відео- та звукові ряди тільки там, де без цього не можна обійтися.

  10. Електронний підручник повинен містити список як посилань на інші електронні підручники, так і на традиційні підручники.


Отже, щоб електронний підручник став на справді гарним помічником вчителя у викладанні, а учнів у навчанні, він повинен відповідати всім вище перерахованим вимогам.



    План


  1. Навчання через Інтернет – це реально.

  2. Навчання за допомогою сучасних технологій: короткий курс.

  3. Ми сидимо, а знання йдуть.

  4. Ті, хто учаться дистанційно, знають більше.

  5. Чим відрізняється дистанційна освіта від заочної?

  6. Форми дистанційного навчання.

  7. Усі за і проти дистанційного навчання з допомогою Інтернет.

  8. Корисні поради для тих, хто вирішив вибрати дистанційну форму навчання.

  9. Дистанційне навчання в Україні.

        1. . Закони вищої освіти.


Навчання через Інтернет – це реально.

За останні десять років віртуальні форми навчання стали звичними для більшості великих навчальних закладів усього світу. В одному тільки 1998 р. на ці мети було витрачено 1,5 млрд. дол., а до 2005 р., за прогнозом Інституту стандартів і технологій США (Institute of Standards and Technology), обсяг коштів, вкладених в освітні Інтернет-послуги, досягне 46млрд.дол.
     Сьогодні навчання через Інтернет все частіше розглядається не просто як зручна форма підвищення кваліфікації, а як цілком серйозна альтернатива традиційній освіті, що дозволяє студенту одержати глибокі знання. Нам, видно, ще має бути по-справжньому оцінити роль сучасних технологій у зміні форм навчання і змісту освітніх програм, але для початку зупинимося на тім, що, власне, відбувається в цій сфері.

Дистанційне навчання: спосіб процвітати?

Навчання за допомогою сучасних технічних засобів стає популярним способом освоєння інформаційних технологій, але наскільки воно ефективно в порівнянні з традиційними методами?

   Якщо знання — сила, то дистанційне навчання цілком може стати самим сильним суперником серед інструментальних засобів навчання високим технологіям.

   Поняття «дистанційне навчання» представляється досить розпливчастим, зокрема, тому, що в цю категорію попадає занадто багато видів і програм навчання. Однією з порівняно давно існуючих альтернатив традиційним заняттям в аудиторії під керівництвом викладача є комп’ютеризоване навчання (Computer-Based Training, CBT), під яким звичайно розуміється використання компакт-дисків на студентській настільній системі. Зараз, однак, навчальний матеріал можна одержати і з інших джерел, зокрема по Intranet чи через Internet. Інтерактивне навчання надає масу різних можливостей, у тому числі завантаження матеріалів навчального курсу з віртуальної аудиторії за допомогою браузера Web; спілкування з викладачами й однокласниками через переговорні кімнати, по електронній пошті, за допомогою протоколюючих дискусій чи за допомогою аудіозв’язку; участь у відеоконференціях; роботу в інтерактивних лабораторіях і з емуляторами, а також відновлення матеріалів навчального курсу в реальному часі.

  НАВЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: КОРОТКИЙ КУРС

За словами Шейлы Макговерн, аналітика з дослідницької компанії International Data Corp. (IDC, http://www.idc.com ), навчання за допомогою сучасних технологій ( що поєднує в основному підходи на базі Internet) у 1998 році займало усього лише 2% усього ринку навчання ИТ. Але до 2003 року, як думає Макговерн, його частка складе вже 14%.

   Відповідно до підготовленого IDC звіту «Світовий і американський ринки освіти і навчання ІТ у 1998—2003 роках», Сполучені Штати є основним споживачем освітніх послуг із застосуванням сучасних технологій. Однак останнім часом темпи росту цього ринку помітно знизилися. Одна з причин зниження, як відзначається в звіті, полягає в тому, що частка бюджету на ИТ, призначена на навчання, скоротилася з 9,8% у 1997 році до 9,5% у 1998. Серед інших факторів відзначаються ріст конкуренції на ринку навчання ІТ і скорочення вартості навчальних курсів.

Джерело: IDC


1997

1998

США

17,6 %

13,4 %

Західна Європа

7,5 %

11,2 %

Японія

-3,8 %

-3,1 %

Азіатсько-Тихоокеанський регіон

5,5 %

11,9 %

Латинська Америка

21,8 %

13,9 %

Канада

17,4 %

5,1 %

Інші країни

18,0 %

23,2 %

Усього

11,9 %

10,6 %

Аналогічні зміни обороту ринку навчання ІТ спостерігаються і на світовому ринку в цілому (див. Таблицю). Однак у звіті говориться, що «незважаючи на досить мляву ситуацію на ринку в 1998 році, IDC припускає, що протягом наступних п'яти років оборот цього ринку буде рости досить стійко». Більш того, згідно з прогнозами цієї дослідницької компанії, оборот світового ринку збільшиться з 16 млрд доларів у 1998 році до 27,8 млрд доларів у 2003.

   Ще в одному звіті IDC за назвою «Опитування корпоративних покупців освітніх послуг: запити і вимоги» указується, що, хоча витрати на навчання ІТ у 1998 році в порівнянні з попередніми роками практично не виросли, попит у таких областях, як технології на базі Internet, залишається досить високим. Незважаючи на той факт, що традиційні аудиторні заняття під керівництвом викладача як і раніше є кращим методом навчання ИТ, у звіті відзначається, що «такий підхід поступово перестає бути домінуючим».

   Ще одна область, де спостерігається високий попит, — це послуги навчання в пакеті з іншими послугами. Відповідно до звіту, особливим попитом користаються складання і розробка цільових навчальних курсів, проведення підготовчих курсів і курсів підвищення кваліфікації, а також консультації щодо інтеграції навчання з застосуванням сучасних технологій з освітньою стратегією підприємства.

   Отже, де ж потрібно навчання за допомогою сучасних технологій? Крім того, що самі користувачі прагнуть підвищити кваліфікацію за допомогою своїх домашніх ПК, усе більше і більше підприємств вибирають дистанційне навчання як альтернативу традиційним методам спеціальної підготовки. Найчастіше до такого роду послугам прибігають останнім часом фірми, що працюють в області інформаційних технологій; організації, що спеціалізуються на системній інтеграції; компанії, що використовують технологію для задач керування кадрами і навчання навичкам торгівлі; фінансові і банківські інститути; освітні установи.

   За словами Кларка Олдрича, старшого аналітика компанії Gartner Group [1] причини такої зміни орієнтирів досить очевидні, і він припускає, що ця тенденція збережеться. «Багато компаній віддають перевагу інтерактивному навчанню не тому, що воно краще, ніж традиційні методи, а тому, що воно дешевше й у більшому ступені піддається оцінці, — вважає Олдрич. — Більшість компаній, у яких працює понад 100 чоловік, у найближчі три роки планує використовувати ту чи іншу форму електронного навчання».

   Ще одна тенденція в цій області — часте вживання терміна «управління знаннями» у дискусіях з питань навчання і підготовки співробітників. Під керуванням знаннями розуміється процес збору, впорядкування і подання інформації, накопиченої за визначений період, а також наступного використання накопиченої інформації для таких цілей, як навчання і рішення виникаючих задач. При усій важливості загальної концепції керування знаннями в даній статті ми торкнемося лишь підмножину цієї дисципліни, що безпосередньо відноситься до дистанційної освіти і навчання з застосуванням сучасних технологій.

УРОК — ЦЕ СЕАНС

   Давайте розглянемо деякі варіанти дистанційної освіти/навчання з застосуванням сучасних технологій, пропоновані фахівцям в області високих технологій. Серед найбільш помітних у цій області компаній усі ті ж відомі імена — Novell, Microsoft і Lotus Development.

   Learning Zone ( http://www.education.novell.com/general/lzonelogin.htm ), створена компанією Novell, пропонує інтерактивні ресурси для підготовки до здачі тестів з метою одержання сертифікатів (зокрема, на звання сертифікованого інженера Novell, чи CNE), а також для навчання роботі з конкретними продуктами, такими, як BorderManager і GroupWise. Learning Zone забезпечує інтерактивне керівництво студентами, яких консультують сертифіковані інструктори Novell. Недавно компанія Novell анонсувала пакет для самонавчання, куди входять підручники, відео, емуляторы й електронні тести.

   Завдяки співробітництву з провайдерами освітніх послуг із застосуванням сучасних технологій, зокрема компаніями CBT Systems і NETg (про які ми окремо поговоримо далі в цій статті), Novell також надає інформаційне наповнення для бібліотек CBT: ці бібліотеки призначені для тих корпоративних користувачів, хто збирається займатися інтерактивним навчанням своїх співробітників.

   TechNet CD Online ( http://technet.microsoft.com/cdonline/default.asp/ ) компанії Microsoft пропонує дуже багато ресурсів, у тому числі ради по реалізації продуктів, статті, що завантажуються матеріали і сервісні пакети. Вузол Web TechNet також має великий розділ, присвячений навчанню і сертифікації. Серед інших інтерактивних ресурсів Місrоsоft's Official Curriculum, вузол Web Microsoft Certified Professional, Microsoft Seminar Online і Open Communications University Online. Крім того, послуги інтерактивного навчання пропонує трохи партнерів Microsoft.


  1. Завжди і скрізь. Система LearningSpace Anytime 3.0 компанії Lotus Development підтримує синхронне й асинхронне навчання. Доступ до матеріалів навчального курсу можна одержати за допомогою браузера Web чи клієнта Lotus Notes. Продукт має функцію Follow Me, за допомогою якої викладач може керувати браузерами студентів у середовищі віртуальної аудиторії і перенаправляти їх на різні вузли Web.

   Однієї з організацій, що активно діє на ринку дистанційного навчання, є Lotus, що пропонує LearningSpace Anytime 3.0 ( http://www.lotus.com/learningspace/ ). Цей серверний додаток надає доступ до матеріалів інтерактивного курсу за допомогою браузера Web чи клієнта Lotus Notes (див. Малюнок). Крім навчання в обраному самим користувачем темпі, коли студент звертається тільки до інформаційного наповнення, LearningSpace Anytime пропонує як синхронні, так і асинхронні можливості, у тому числі спільне використання додатків, «грифельну дошку», віртуальний опитування і переговорні сеанси. Lotus дозволяє викладачу створювати своє власне інформаційне наповнення і співробітничає з розроблювачами інформаційного наповнення з питань надання цих матеріалів на продаж.

   Послуги дистанційного навчання пропонують також такі відомі виробники, як Sun Microsystems і Netscape.

   Крім того, послуги дистанційного/інтерактивного навчання фахівцям в області високих технологій робить компанія CBT Systems ( http://www.cbtsys.com ). Так, недавно вона анонсувала додаткові навчальні матеріали для бажаючих підготуватися до іспитів для одержання сертифіката Cisco Systems. Таким студентам компанія CBT Systems пропонує навчальні матеріали на базі Web для самостійного вивчення, інтерактивне навчання під керівництвом викладача, доступ до cbt.community (новий освітній сервер Internet компанії CBT Systems). Нові навчальні курси охоплюють такі теми, як конфігурація, установка і керування маршрутизаторами Cisco, а також питання проектування мережі.

Компанія MentorLabs недавно представила vLab — програму інтерактивного навчання для фахівців з мережного устаткування компанії Cisco ( http://www.mentorlabs.com ).

Компанія NETg ( http://www.netg.com ) пропонує навчальні курси по таких темах, як Windows NT, NetWare, Lotus Notes, HTML і Java. Вони надаються на компакт-дисках і через Intranet. NETg підписала партнерські угоди про спільну розробку курсів з такими компаніями, як IBM, Microsoft, Novell, Netscape і Oracle.

Компанія Global Knowledge ( http://www.globalknowledge.com ) пропонує навчальні курси для розміщення на серверах, у Intranet і Internet по Windows 2000, Linux, обміну даними, орієнтованим на каталог мережам, віртуальним приватним мережам, мережам пристроїв збереження, високошвидкісним мережам і ATM, безпеки мереж і серверів, а також керуванню і створенню вузлів Web.

Курси компанії DigitalThink ( http://www.digitalthink.com ) с навчанням через Web під керівництвом викладачів торкаються такі області, як Java, HTML, сертифікація Windows NT, програмування і публікації в Web, технології баз даних. Компанія також пропонує підприємствам навчання по впровадженню інформаційних технологій і курси для реселлеров.

Компанія Centra Software пропонує інтерактивне навчання і співробітництво через Internet за допомогою свого продукту Symposium. Пакет Centra 99 (куди входять Symposium і Centra Conference) дозволяє проводити оперативні демонстрації, інтерактивні семінари, спільну підготовку і практичне навчання ( http://www.centra.com ).

У рамках своєї Centra Partner Program компанія Centra пропонує Training Solutions Program, орієнтовану на освітні установи, що хотіли б надавати свої послуги через Internet.

Synergy Learning System компанії CyberState University дозволяє проводити навчання в декількох режимах, у тому числі за допомогою віртуальних аудиторій, інтерактивного навчання під керівництвом викладача, лабораторних робіт і проведення іспитів через Internet ( http://www.CyberStateU.com ). Утиліта, що підключається, відкриває студентам доступ у «живу» мережу, де вони можуть удосконалити свої навички по конфігурації і керуванню мережами в реальному часі. За допомогою Synergy Learning System студенти можуть одержати такі сертифікати, як CNE, Microsoft Certified Systems Engineer (MCSE), Computer-Telephony Engineer (CTE), Microsoft Certified Solutions Developer (MCSD), Oracle 8 Certified Database Administrator, Cisco Certified Network Associate (CCNA) і Microsoft SQL 7.

Недавно CyberState University повідомив про підписання партнерської угоди з Orange Technical Institute — організацією, що пропонує навчальні курси по ІТ як державних установах, так і комерційним фірмам. Це партнерство дозволить CyberState запропонувати свої навчальні програми на базі Web і віртуальні лабораторії як доповнення до читається викладачами інституту навчальним програмам.

Ziff-Davis University (ZDU, http://www.zdu.com ) пропонує трохи інтерактивних курсів по інформаційних технологіях і мережам, зокрема по адмініструванню систем NetWare, адмініструванню систем UNIX і оптимізації продуктивності серверів Web.

Орієнтовані на ринок інформаційних технологій продукти і послуги дистанційного навчання пропонують також компанії WBT Systems, New Horizons і Scholars.com (дочірня компанія корпорації CBT Systems).

Виробники мережного апаратного забезпечення також працюють на ринку дистанційного навчання, хоча й у трохи іншому ключі. Приміром, IP/TV ( http://www.cisco.com/warp/public/732/net_enabled/iptv/ ) компанії Cisco забезпечує відеонавчання по мережі, а Cisco Interactive Mentor (CIM, http://www.cisco.com/warp/public/710/ ) пропонує інтерактивне навчання і загальнодоступний вузол Web, де споживачі і партнери можуть обмінюватися знаннями і досвідом по реалізації і керуванню мережами з устаткуванням Cisco.

Система BitRoom Collaboration System ( http://www.lucent.com/cedl/ ) компанії Lucent Technologies являє собою мультимедіа-рішення на базі стандартів T.120 і H.323 і пропонує такі можливості, як інтерактивна «грифельна дошка» і спільне використання додатків, повідомлення клієнта і відтворення обраного інформаційного наповнення. Система буде пропонуватися Persystant Technologies (недавно створеним підрозділом Lucent) і продаватися через Lucent Global Learning Solutions.

ВИСОКІ ОЦІНКИ

Незважаючи на достаток продуктів і послуг на ринку дистанційного навчання, суперечки про цінність цього підходу в порівнянні з традиційними методами навчання як і раніше продовжуються.

Одне з очевидних переваг дистанційного навчання полягає в тому, що воно дозволяє студентам освоювати навчальний курс кожному у своєму темпі. Саме ця обставина в 1994 році привело Пола Уілдрика до думки створити компанію CyberState University. Йому приходилося щодня витрачати багато часу на те, щоб добиратися на роботу, а ввечері їздити на курси підвищення професійної кваліфікації. «Спочатку я їхав у Кремнієву долину, потім повертався додому і, ледь привітавшись з родиною, відправлявся на курси, що закінчувалися в 11 годин вечора, а потім знову їхав додому. І так щодня, — згадує Уілдрик, президент компанії CyberState University. — Так довго продовжуватися не могло». Уілдрик вирішив цю проблему так: він створив центр освіти і навчання в області ІТ для тих людей, хто просто не в змозі викроїти протягом дня час на відвідування аудиторних занять на курсах, тим більше що територіально вони могли розташовуватися досить далеко.

Оскільки такий навчальний курс пропонується звичайно в структурованому виді, наприклад у виді окремих навчальних модулів, навчання з застосуванням сучасних технологій часто більш узгоджено й уніфіковано, чим традиційне аудиторне навчання. Різні режими навчання можуть використовуватися в довільних комбінаціях. Приміром, студенти можуть вивчати підручник чи друковані матеріали, обговорювати їх з колегами і задавати питання в переговорній кімнаті, одержувати відеоролики чи графічні зображення, здавати тести за допомогою браузера Web, а потім передавати роботи на перевірку викладачу.

Синхронне інтерактивне навчання дозволяє відразу одержати коментарі викладача і студентів віртуальної аудиторії. Як відзначила Кристин Лумсден, менеджер по маркетингу продуктів LearningSpace компанії Lotus, остання версія системи LearningSpace Anytime 3.0 має функцію Follow Me, за допомогою якої викладач може взяти на себе керування браузерами студентів і перенаправляти їх на інший вузол Web.

Програма також дає викладачу можливість запланувати семінар для декількох студентів одночасно і довідатися, хто з них «є присутнім в аудиторії» на підставі інформації про реєстрацію. Викладач може задати студентам питання і на підставі їхніх відповідей скласти графіка прогресу кожного в навчанні. «Якщо я як викладач помітив, що хтось зі студентів не відповів на запитання, то я можу скористатися аудіокомпонентом системи і запитати його: «Джим, я помітив, що ви не відповіли на запитання. Чи потрібна вам допомога?»

Ще одна перевага дистанційного навчання полягає в тому, що воно дозволяє відмовитися від відряджень компанії, що служить, на курси в інше місто. Це значить, що компанії не доведеться платити за авіаквитки, готель і харчування, не потрібно оплачувати роботу викладачів, оренду приміщення, навчальні і допоміжні матеріали. Звичайно, потенційну економію витрат при дистанційному навчанні необхідно зіставити з витратами на устаткування і матеріали, що потребуються для його реалізації. Однак ця альтернатива часто може виявитися набагато економічніше, ніж традиційний підхід, що передбачає навчання під керівництвом викладача.

Оскільки при дистанційному навчанні персоналу не потрібно спеціально їздити в інше місце, таке рішення допомагає також скоротити втрати робочого часу співробітників. У деяких випадках студенти можуть виконувати навчальні завдання у будинку, по вечорах, у вихідні. Іншими словами, вони втрачають менше часу протягом робочого тижня.

Як підкреслює Джереми Коссен, менеджер по маркетингу і зв'язкам компанії CyberState University, дистанційне навчання також здатне допомогти, якщо ваша організація відчуває недостачу часу на освітні програми. Приміром, як відзначив Коссен, «якщо вам необхідно під кінець року мати 1000 сертифікованих фахівців Microsoft, а офіси вашої компанії розташовані по усьому світу, то навчання можна набагато швидше провести за допомогою інтерактивних курсів, ніж якби ви стали змушувати співробітників відвідувати звичайні курси під керівництвом викладача».

Нарешті, дистанційне навчання може допомогти компаніям обійти деякі потенційно неприємні наслідки навчання безпосередньо на роботі. Наприклад, деякі задачі можуть мати вкрай небезпечні наслідки для працюючої мережі. У подібних випадках набагато безпечніше надати студенту закритий «полігон» для експериментів, чим ризикувати збоєм системи.

ЖИВИ Й УЧИСЯ

На жаль, планування, реалізація і підтримка дистанційного навчання можуть бути сполучені з визначеними труднощями. Вони можуть розрізнятися в залежності від таких факторів, як тип програми, потреби вашої організації, призначення програми і швидкість засвоєння навчальної програми.

Дистанційне навчання може створювати значне навантаження на мережу, займаючи найчастіше і без того убогу пропускну здатність. Крім того, воно може зажадати інвестицій у дороге апаратне забезпечення, таке, як звукові плати, динаміки і відеокамери. Відео- і телеконференції також найчастіше вимагають високих витрат. У залежності від складності використовуваних при дистанційному навчанні технологій, витрати на їхню реалізацію можуть швидко звести нанівець усю ту економію, про яку ми згадували.

Однак цим технічні складності не вичерпуються. З'єднання з Internet може виявитися занадто повільним, а наскрізна якість обслуговування — досить низьким. Крім того, деякі програми вимагають громіздких модулів, що підключаються, для реалізації аудіо- і відеоможливостей.

У залежності від комбінації використовуваних засобів представлення інформації, а також числа студентів в аудиторії й обсягу навчального матеріалу, програми дистанційного навчання часто вимагають більш складного планування, ніж традиційні аудиторні заняття. Зокрема, у випадку синхронного режиму недостатньо ретельне проектування і планування можуть викликати різного роду складності як у студентів, так і у викладачів.

Як відзначає Коссен, одне із самих серйозних перешкод, з яким його організації довелося зіштовхнутися при наданні ряду навчальних послуг, зокрема при організації інтерактивних практичних занять, було зв'язано з доступом через брандмауера на вузлі замовника.

Ще одне питання зв'язане з індивідуальним стилем навчання. Деякі люди просто не можуть учитися без безпосереднього спілкування в аудиторії. У подібних випадках програма дистанційного навчання може утруднити засвоєння чи матеріалу збільшити термін навчання. Разом з тим інші студенти, однак, можуть домогтися великих успіхів шляхом самоосвіти, швидко переглянувши інформацію, з яким уже знайомі, і зосередивши на більш поглибленому вивчанні нового матеріалу.

Ще одні труднощі зв'язані з тим, що деяким студентам, щоб домогтися успіху, потрібно зовнішнє керівництво. За словами Плейта Кларка, менеджера по інтерактивному навчанню компанії Novell, одна із найбільш серйозних задач полягає в тому, як підтримати прагнення студента завершити навчання. «У звичайній обстановці людині важко сидіти, намагаючись не відволікатися і не перериватися, викроїти час на навчання протягом дня і продиратися через дуже складний навчальний матеріал, — вважає Кларк. — А кинути це заняття дуже просте: при інтерактивному навчанні ви просто виключаєте комп'ютер і займаєтеся чим-небудь іншим».

У багатьох організаціях навчання має і політичний підтекст. Коли потрібно скоротити бюджет, першою жертвою стають витрати на навчання.

Одне з питань, що підігрівають дискусію про ефективність навчання за допомогою сучасних технологій, — це відсутність точних способів оцінки ефективності традиційних аудиторних занять, так що надійне порівняння з ними альтернативних методів виявляється по суті неможливим. Цей недолік параметрів для порівняння підкреслює необхідність розробки методів точної оцінки ефективності дистанційного навчання.

«При будь-якій моделі навчання з використанням Web украй важливо мати інструментарій чи методологію виміру для оцінки ефективності програми і рівня утягнення студентів, — вважає Маршу Шинків, директор по навчанню для партнерів компанії Microsoft. — Наявність способу перевірити, що студенти досягли поставленої мети, має критично важливе значення. Саме гірше, що може відбутися: слухач записується на курси, але насправді їх не відвідує, а потім одержує сертифікат про їхнє закінчення».

Аарон Осмонд, менеджер по рішеннях в області навчання з застосуванням сучасних технологій компанії Novell, зауважує, що поява більш зроблених засобів контролю відвідуваності студентів допомоглася переконати більше число організацій прийняти концепцію інтерактивного навчання.

  В урізанні «Табель успішності дистанційного навчання» Олдрич дає ряд додаткових зауважень щодо потенціалу програм навчання за допомогою сучасних технологій.

НАВЧАННЯ НА ЗАВТРА

   Прогноз щодо перспектив дистанційної освіти і навчання за допомогою сучасних технологій дати не так вуж просто, оскільки їхня доля залежить від багатьох обставин, на частину яких творці навчальних програм і їхніх потенційних клієнтів ніяк уплинути не можуть. Як уже відзначалося раніше, коли потрібно урізати бюджет, часто першими кандидатами на скорочення стають освітні програми. Крім того, нездоланною перешкодою може виявитися необхідність переконати керівництво витратити гроші на дороге устаткування. Нарешті, перспективи поширення дистанційного навчання залежать від таких глобальних факторів, як загальний стан економіки. Зараз високий попит на висококваліфікованих фахівців з ІТ сприяє активному розвитку ринку навчання, але цей баланс може порушитися, якщо ситуація на ринку праці істотно зміниться.

   Щоб альтернативні підходи до навчання завоювали популярність, повинні скластися визначені умови. Осмонд вважає, що ключем до успіху служить інтеграція інтерактивного навчання з традиційним середовищем аудиторних занять. Залучення центрів аудиторного навчання, а також шкіл і університетів в апробацію методик дистанційного навчання є найважливішим чинником поширення альтернативних підходів до навчання.

   На думку Олдрича, консолідація на ринку навчання з застосуванням сучасних технологій неминуча. Надлишок пропозиції освітніх послуг обмежує обсяг прибутку, що кожна окрема компанія може одержати. Якщо консолідації не буде, то ріст ринку інтерактивного навчання практично припиниться.

   Олдрич також відзначає, що інформаційне наповнення повинне стати більш привабливим, якщо інтерактивне навчання хоче придбати широку популярність. «Необхідно, щоб матеріал вас захоплював, — вважає він. — Використання відомих торгових марок і концепцій могло б змусити людей відноситися до нього з великим інтересом». На його думку, застосування різноманітної графіки, анімації й імітації повинне сприяти підвищенню привабливості інтерактивних курсів.

   Важливим фактором для надання цього більш зробленого інформаційного наповнення є створення технологічної інфраструктури з достатніми для його доставки ресурсами. Організації повинні захотіти інвестувати засобу в більш складне, ресурсномістке устаткування і системи для підтримки мінливого інформаційного наповнення.

   Як ми вже бачили, багато хто з цих тенденцій цілком реальні, так що майбутнє дистанційного навчання виглядає багатообіцяючим. Хоча галузь як і раніше буде залежати від зовнішніх обставин, технологія дистанційного навчання напевно зможе швидко адаптуватися до нових умов. [2]

Ми сидимо, а знання йдуть

Ви жадаєте познания, готові до пошуку і змін, але життя банально коректує ваші мрії. Як перебороти начебто б що вже стали нездоланними перешкоди на шляху до потрібних знань - робота, родина, фінанси, відсутність закордонного чи паспорта відмовлення у візі? Як людині, обтяженому турботами, все-таки одержати необхідну освіту?
Наприкінці нашого століття відповідь досить проста - це можна зробити за допомогою дистанційного навчання (ДО).
По закордонній статистиці, більшість До-студентів - це люди після 25 років, що вже працюють і хочуть поглибити свій професійний досвід без відриву від виробництва. Проте дистанційна форма навчання підходить майже усім.
Батьки, бізнесмени, усі зайняті люди знаходять, що ДО - ефективний шлях до знань, що дозволяє гармонійно сполучити навчання і повсякденне життя. Люди, по стані здоров'я не здатні учитися очно, також знаходять, що ДО часто єдиний шлях до цікавлячого їх освіті. А для пенсіонерів це можливість, не викликаючи зайвих емоцій у навколишніх, знову відчути радість пізнання.
Учитися дистанційно можна як поодиночно, так і в on-line-класі. При цьому ви самі вибираєте, коли вам учитися - уночі чи вдень, влітку чи узимку, і де це робити - у комфортній домашній обстановці чи в одному з центрів ДО.
Часто виникає питання про якість навчання. От лише один приклад, що може послужити відповіддю.
Професор соціології Каліфорнійського державного університету знайшов новий шлях підвищення успішності студентів - він вирішив відлучити їх від аудиторій. В один із семестрів Jerald G. Schutte у довільному порядку розділив клас на дві групи. Студенти однієї з них відвідували заняття як звичайно: слухали лекції, виконували домашні завдання і здавали тести, а студенти іншої пройшли аналогічний курс дистанційно. Останні одержували завдання й оцінки через Інтернет, брали необхідну інформацію з WEB-сайту університету, задавали питання і відсилали професору виконані контрольні по електронній пошті, а також за допомогою Інтернету брали участь у групових дискусіях. В аудиторії вони з'явилися тільки для здачі іспиту за семестр. І що цікаво: "мережні" студенти продемонстрували результати в середньому на 20% вище результатів своїх однокурсників зі звичайної групи. Безумовно, у даному випадку в "мережних" була велика мотивація, і робити узагальнюючі висновки на основі одного експерименту не стоїть. Але конкретний результат говорить багато про що. До речі, відносна анонімність участі в дискусіях по Інтернету дозволила багатьом студентам задавати ті питання, що вони ніколи б не задали в реальній аудиторії в присутності своїх друзів...
За рубежем зараз відбувається колосальна трансформація системи освіти і навчання в зв'язку з упровадженням нових технологій і інформатизацією суспільства. Насамперед це виражається в тім, що багато традиційних навчальних програм стають доступні й у формі ДО. Зрозуміти значення дистанційної освіти допомагає проста арифметика й елементарне представлення про географію. Наприклад, у США тільки 15 млн. університетських місць, а останні дослідження показують, що близько 100 млн. людей хотіли б продовжити свою освіту. У Китаї те ж співвідношення: 5 млн. на 80 млн. на жаль не має точних даних по іншим країнам, але гарних навчальних закладів у порівнянні з числом бажаючих учитися в ній небагато.
Для тих, хто прагне одержати нову чи суміжну спеціальність, ДО - просто знахідка. Дитина може якісно підготуватися до подальшої освіти в школі чи університеті. Студент - не тільки прослухати додаткові лекції чи курси по своїй спеціальності, але, при наполегливості, і одержати закордонний диплом. Працюючий людина, не ризикуючи утратити своє місце в компанії, може придбати нові чи знання підвищити свою кваліфікацію. Рідкий керівник з радістю відпустить коштовного співробітника повчитися за кордон, але розуміння, що ви будете учитися дистанційно, нікуди не їдучи, може навіть підсунути його оплатити ваше навчання. [3]

Ті, хто учаться дистанційно, знають більше

У сучасному світі усе більша кількість людей воліють учитися дистанційно.
Дорослі люди, обтяжені родинами, дітьми, роботами, вважають, що ДО - єдино можливий спосіб придбати нові знання і навички, так необхідні на стрімко еволюціонує ринку праці.
Люди, що страждають фізичними недугами, що не дозволяють їм відвідувати заняття в «реальних» класах, пенсіонери й інваліди більше не відлучені від освіти. Сучасні технології ДО дозволяють їм вивчати будь-як предмет, не залишаючи власної кімнати (і не встаючи з інвалідного крісла).
Нарешті, люди, що живуть у віддалених куточках планети, у маленьких містах і селах, більше не зобов'язані повторювати подвиг Михайла Ломоносова. Тепер їм не обов'язково витрачати гроші і сили на транспортування себе, улюблених, на інший кінець Земної кулі - комп'ютер і вихід в Інтернет вирішать цю проблему в лічені хвилини.
До числа безсумнівних достоїнств дистанційної освіти відносяться, звичайно ж, той факт, що ви можете учитися тоді, коли вам це зручно, у будь-який час доби. Інтенсивність і тривалість занять ви теж можете регулювати самостійно, і це теж немаловажно. Справа в тім, що здатності у всіх різні, і на те, щоб освоїти той самий матеріал, Альбертові Эйнштейну і Васі Пуприткіну може знадобитися різна кількість часу. Відвідуючи заняття в звичайному вузі, ми мимоволі стаємо заручниками навчального розкладу, розрахованого на «середнього» студента. Якщо ви трохи розумніші середнього, ви приречені грати в карти на лекціях, щоб не вмерти з нудьги; якщо ви через, наприклад, хворобу пропустили заняття, у викладача не буде часу пояснити вам уже пройдену тему . Технології ДО дозволяють легко уникнути подібних накладок. У будь-який момент ви можете по електронній чи пошті в режимі on-line зв'язатися зі своїм викладачем і задати йому будь-яке питання, на будь-яку тему, попросити пояснити будь-який матеріал.

Трохи нестандартний ракурс: ваша оцінка буде більш об'єктивна, якщо ви учитеся дистанційно. Справа в тім, що при дистанційному навчанні не виникає особистих симпатій і антипатій викладача до студента. Викладач не знає, хто ваш тато; викладач не бачить ваших яскраво-зелених нігтів чи кільця в носі. Більш того, нерідко контрольні роботи надходять на перевірку … анонімно, під реєстраційними номерами, що гарантує неупередженість оцінки. Правда, дане перевага ДО може для деяких обернутися і недоліком, тому що питання дачі хабара «віртуальному» учителю, що знаходиться в іншій країні, представляється дуже і дуже проблематичним…:-))
Ну і, звичайно ж, не можна залишити без уваги і проблему вартості ДО. У загальному і цілому, програми дистанційної освіти набагато дешевше, ніж традиційна освіта. «Дистанційні» студенти не займають класи, за оренду яких треба платити; «дистанційні» студенти не б'ють скла, не вирізують на партах математичні формули, не крадуть мишки з комп'ютерного класу, не псують нерви декану; «дистанційні» студенти більше часу займаються самостійно, і навчальний заклад заощаджує на зарплатах професорів (а на Заході, хто не знає, професор Університету одержує пристойні гроші, не те що на безкрайніх просторах пострадянської Батьківщини). Коротше кажучи, ДО за ціною набагато доступніше. [4]

Дистанція величезного розміру

Заочне навчання виникло більш ста років тому. Піонерами в цій справі були англійці, що заселяли віддалені володіння Британської корони. Потім зручності навчання поштою оцінили жителі провінційних містечок, віддалених від великих навчальних центрів. У Радянському Союзі заочне навчання охоплювало широке коло доярок, слюсарів і оленярів, що училися, відповідно, на бухгалтерів і інженерів-конструкторів.
Сьогодні всі не так. В усьому світі звичний радянський варіант - з контрольними поштою і приїздом на сесії - умер як анахронізм. Студенти дистанційних програм одержують навчальні матеріали через супутникове чи кабельне телебачення, скачуют відео- і аудіозаписи через Інтернет, беруть участь у відеоконференціях.
Строго говорячи, дистанційна освіта (distance learning) є найбільше адекватною відповіддю на той виклик, що нам кидає життя. В останні піввіку час немов згустилося: щодня приносить усі нові відкриття. У деяких областях прикладних природно-наукових дисциплін близько 80% усіх накопичених людством знань отримано в останні 25-30 років. Немудро, що класична академічна наука - усі ці університети, "стовпи науки" з їхніми курними кафедрами і старіючими професорами, що бояться доторкнутися до комп'ютера, - не встигає за таким швидким прогресом. Конкуренція на ринку праці посилюється. Знайомство з останніми концепціями і досягненнями наукової думки стає для самих різних категорій професіоналів життєво необхідною задачею. Наприклад, у США багато штатів просто зобов'язують учителів, бухгалтерів, адміністраторів ясел і працівників деяких інших спеціальностей безупинно професійно удосконалюватися. Все частіше говорять про те, що навчання доцільне розглядати як постійний процес, а не як щось дивне, що завершилося багато років тому одержанням диплома.

Диплом по модему

Треба відзначити, що в самих престижних університетах світу існує стійка опозиція дистанційному навчанню як повноцінній заміні традиційної очної форми. Вони не поспішають запускати цілком дистанційні програми. Справа в тому, що проблеми починаються із самого основного - ідентифікації студента. Хто сидить за персональним комп'ютером і здає іспит - сам студент чи його приятель-відмінник - перевірити поки неможливо. Тому дистанційні програми найчастіше містять у собі й обов'язкові очні сесії, у ході якої студенти на місці здають іспити - не віртуально, а насправді. Крім того, для організації навчальних і екзаменаційних телеконференцій буває недостатньо пропускної здатності телефонних ліній різних країн. Нарешті, при заочному навчанні зникає безпосередній контакт між викладачем і студентом - основа навчального процесу в англосаксонських країнах.


Куди рухається віртуальний потяг?


Стрімкий розвиток засобів телекомунікації уможливлює те, що недавно показували тільки у фантастичних фільмах. Якщо зовсім недавно комплект устаткування для проведення відеоконференцій коштував $100.000 за місце, те тепер досить $100 за камеру, а спеціальне програмне забезпечення можна одержати в мережі Інтернет безкоштовно. Звичайно, устаткування для desktop videoconferencing (DVC) не може працювати з тією же якістю відтворення і звуку, як використовувані великими корпораціями комплекси за $100.000, однак воно, погодтеся, коштує відчутно дешевше. Є й інші нові технології в передачі зображення, що активно використовуються для дистанційного навчання. Наприклад, цифрове телебачення - стандарт, уже сертифікований американською Федеральною комісією з телекомунікацій. Рік назад у Сиеттлі вже почалася трансляція експериментальних передач у цьому форматі. Регулярні ж передачі повинні початися вже в 2006 році. Однак дійсний прорив у дистанційному навчанні може забезпечити WebTV - технологія, що дозволяє за допомогою декодера розміром із книжку і вартістю $329 приймати на ваш домашній телевізор навчальні програми через Інтернет.
У 1996 році віце-голова Відкритого університету, сер Джон Дэниэлс, проголосив ідею "мега-университетів". По його визначенню, це навчальні заклади майбутнього, у яких дистанційно учиться більш сотні тисяч студентів з усього світу. Ця ідея істотно відрізняється від принципів, на яких будується більшість віртуальних університетів США і Канади, займатися в який можуть, у більшості випадків, тільки жителі цих країн.
Ясно одне. Дистанційна освіта - ваш шанс учитися. Без границь. Незважаючи на відстані. Не залишаючи будинку, але прагнучи до західного диплома. Може бути, уже настав час подумати про цьому? [5]

Чим відрізняється дистанційна освіта від заочної?

Не плутайте дистанційну освіту з заочною, хоча вони і дуже схожі. Заочна освіта - потокова. Це загальний для всіх навчальний план, загальні терміни здачі контрольних і курсових робіт, сесія узимку і влітку у визначений термін. Викладачі вузів, чесно говорячи, заочників «не жаліють»: студентів-заочників у них багато, а на очі вони потрапляються рідко.
Дистанційна освіта - зовсім інша казка. Дистанційна освіта - це навчання за індивідуальним планом, і в цьому головна її відмінність від заочного.
Кожен «дистанційний» студент прикріплюється до викладача, завдання якого - курирувати ваше навчання, консультувати по складних темах і питанням, перевіряти контрольні роботи і тести, допомагати готуватися до іспитів. З ним ви і будете постійно спілкуватися - або по телефону, або через Internet, а те і через супутник.
Комплект навчальних матеріалів «дистанційний» студент одержує відразу при зарахуванні на заняття (як правило, відразу після оплати навчання). Це не звичайні підручники, до яких ми звикли. Це і тексти лекцій, і задачники, і практикуми, і завдання для самостійної роботи на різних носіях - традиційних паперових, CD, аудіо- і відеоносіях.
Важливою відмінністю дистанційноїї освіти від заочного є той факт, що ви самі вибираєте послідовність вивчення предметів і темп роботи. Наприклад, за один семестр може пройти курс, що у денному вузі вивчають цілий рік. Чи, навпаки, розтягти його на два роки.
Тільки не думайте, що дистанція величезного розміру дозволяє учитися абияк. Тверда звітність - на цьому тримається вся система дистанційної освіти. За кожен пройдений розділ курсу ви будете звітувати перед своїм викладачем (тести, контрольні роботи і т.п.). І поки не відзвітуєтеся, далі не рушите. До речі, "дистанційний" диплом західних вузів нічим не відрізняється від звичайного (там пишеться, що ви прослухали повний курс такого-то університету, але не вказується, на якій формі навчання). [6], [7]


Що ефективніше: дистанційна освіта чи заочна?

Існують різні підходи до оцінки ефективності різних систем навчання. Зупинимося на ті з них, що дозволяють оцінити відносну ефективність, ґрунтуючись на аналізі технологій навчання. Так, можна виділити наступні основні процеси, що визначають ефективність досліджуваної системи освіти в цілому: методологію формування системи знань; методологію формування системи професійних умінь і навичок; рентабельність освітнього процесу і розумну стратегію цін за навчання.
Сформулюємо деякі твердження чи правила, що дозволяють перейти уже від методологій до більш конкретних критеріїв відносної порівняльної ефективності систем освіти:
1. Система освіти більш ефективна в порівнянні з іншою, якщо навчальне навантаження студента протягом розглянутого періоду (семестр, рік) у цій системі буде більш рівномірною, ніж у порівнюваній. Це твердження ґрунтується на тому, що в більшості випадків неможливо сформувати систему знань при нерівномірному навчальному навантаженні чи перевантаженні студентів, або за короткий інтервал часу;
2. Система освіти більш ефективна в порівнянні з іншою, якщо відношення числа годин занять, що формують уміння і професійні навички до загального числа занять буде більше аналогічного відношення в порівнюваній системі. Іншими словами, для того щоб сформувати професійні уміння і навички, необхідно провести достатню кількість практичних занять, тренінгів, ділових ігор і інших занять, на яких відпрацьовуються складні професійні уміння і навички; з урахуванням впровадження інтерактивних мережних ділових ігор у технології дистанційного навчання, відсоток співвідношення практичних занять до загального числа годин буде значно більше і повинний наблизитися до показників очної форми навчання. Особливості організації і ведення заочного навчання не дозволяють збільшити значення даного показника до прийнятного рівня.
3. Система навчання повинна бути рентабельною при розумній політиці цін.
Таким чином, за критеріями формування знань, умінь і навичок розглянута нами технологія дистанційного навчання значно перевершує по якісних параметрах заочну форму навчання.

Як навчають через Інтернет

        Віртуальні курси, як правило, відкриті для усіх, хоча в ряді випадків до людей, що поступають на них пред'являються певні вимоги, обговорені в числі інших умов при реєстрації.ї. Займатися можна в будь-якому місці, де є комп'ютер з виходом в Інтернет. Час початку і закінчення занять кожен студент вибирає для себе сам, при цьому більшість викладачів вимагає щоденного відвідування віртуальних класів. Одержуючи чи відсилаючи інформацію, зв'язану з вивченням курсу, учень постійно взаємодіє і з викладачем, і з іншими студентами. Як і при традиційному навчанні, викладач, що веде той чи інший віртуальний курс, розробляє навчальні плани, проводить заняття у віртуальному класі, організує і направляє дискусію по досліджуваній темі, відповідає на питання студентів і, природно, перевіряє правильність виконання завдань.
        Кожен навчальний курс має свої тимчасові рамки. Розклад занять і терміни здачі завдань визначає викладач. Як правило, для навчання набирається невелика група, по чисельності рідко перевищуючих 20 чоловік. Це дозволяє викладачу приділяти увагу кожному студенту.
        Дуже багато людей помиляються, думаючи, що при навчанні через Інтернет вони будуть почувати себе в ізоляції. До свого подиву вони виявляють, що віртуальні курси дають можливість різноманітного й інтенсивного спілкування під час групових дискусій і при виконанні спільних проектів.
        Технічні проблеми в студентів виникають украй рідко. Для занять підійде будь-який комп'ютер типу IBM PC чи Macintosh, оснащений модемом. По будь-якому питанню, зв'язаному з технічною стороною навчання, можна звернутися до менеджера чи адміністратора курсу. Крім того, багато курсів мають безкоштовну службу технічної підтримки, доступну як по електронній пошті, так і по телефону. Для вивчення предмета будуть потрібні книги. Їх можна замовити через віртуальні книгарні, що діють при курсах.
        Безумовно важливе питання — який диплом одержить студент по закінченні навчання. Це залежить від навчального чи центра програми курсу. В одних випадках ви стаєте власником курсового сертифіката приватного навчального центра, в інших — одержуєте так називаний освітній кредит, визнаний коледжами й університетами з традиційною формою навчання.

Чи усім підходить навчання через Інтернет?

        Сама по собі віртуальна система освіти дає можливість придбати додаткові знання всім бажаючим незалежно від статі, національних, расових, соціальних і інших ознак, що в іншому випадку можуть стати приводом для дискримінації (для деяких країн це дуже актуально). Набагато велику роль грають особистісні особливості, переваги і якості, що сприяють не сприятливому чи успішному віртуальному навчанню.
        Що потрібно, щоб навчання на віртуальних курсах виявилося успішним? По-перше, студент повинний бути готовий поділитися з іншими професійним і освітнім досвідом. Інтернет допомагає перебороти внутрішні психологічні бар'єри, що заважають активній участі в дискусії при візуальному контакті, але в той же час спочатку він не дає відчуття аудиторії. Тому віртуальне оточення повинне бути дружелюбним і відкритим для конструктивного спілкування. По-друге, необхідні навички упевненого звертання з клавіатурою й уміння виражати свої думки в писемній формі. (У віртуальному просторі практично весь обмін інформацією ведеться в письмовому виді.) И, нарешті, по-третє, учень не повинен соромитися повідомляти про свої проблеми. У противному випадку викладач не зможе вчасно втрутитися в навчальний процес і надати необхідну допомогу, тому що більшість зовнішніх ознак, по яких у звичайній ситуації він міг би зрозуміти, що в студента виникли якісь проблеми (зніяковілість, занепокоєння, втрата інтересу до предмета, пропуски занять і т.п.) при віртуальному навчанні виключені.
        Приносячи в процес навчання волю і гнучкість, Інтернет вимагає відповідального до нього ставлення, реальної внутрішньої мотивації до занять і самодисципліни в плані дотримання термінів і вимог, пропонованих до студентів. Потрібно добре уявляти собі, що хоча взаємодія у віртуальних класах може бути дуже інтенсивною, це аж ніяк не те ж саме, що спілкування з однокурсниками в неформальній обстановці чи в студентському гуртожитку. Багато студентів розглядають Інтернет-курси як зручний спосіб одержання освіти, але не більш легкий, чим традиційний.
        Віртуальні заняття звичайно будуються за принципом поступового “нарощування оборотів”. Украй важливо не пропускати заняття і вчасно виконувати завдання. Викладачі відзначають, що якщо студент один раз випадає з загального процесу, то “витягти” його назад уже практично неможливо.
        Як не всякий гарний викладач годен для ведення віртуальних курсів, так не всякий студент здатний витягти з них користь. Ступінь своєї готовності до такої форми занять можна оцінити, скориставшись пропонованими в Мережі опитувальниками.

Технології віртуального навчання

        Дистанційне навчання, як одна з форм системи освіти, стало розвиватися ще до появи комп'ютерної мережі Інтернет, поступово нарощуючи комплекс використовуваних технологій. Спочатку на озброєння була узята так називана кейс-технологія: чітко структуровані учбово-методичні матеріали комплектувалися в спеціальний набір (“кейс”), що потім відправлявся студенту для самостійного вивчення. Згодом паперові проспекти і підручники були доповнені записами на магнітних носіях і CD-ROM, а для проведення занять і читання лекцій стали застосовувати телевізійні технології. При цьому студент усе-таки повинний був періодично відвідувати очні консультації викладачів (тьюторів) чи інструкторів у спеціально створених для цих цілей вилучених (регіональних) навчальних центрах.
        Всесвітня павутина послужила основою для розвитку мережних технологій поширення знань, давши в руки студентів і викладачів електронні підручники і бібліотеки, зручні системи тестування, а також засоби спілкування. Інтернет дозволив не тільки об'єднати усе раніше відомі інструменти навчання, але і помітно розширити їхній перелік, зробивши істотний вплив на інформаційну культуру в освітнім середовищем. [8], [9].


Форми дистанційного навчання

Як форма організації навчальної діяльності дистанційне навчання виникло в 70-х роках у США. У тієї годину воно здійснювалось в основному за допомогою листування між викладачем та учнем. Викладач надсилав навчальні матеріали, завдання, рекомендації до них та вказував терміни їх виконання, а учень, у свою чергу, виконував завдання і надсилав їх викладачу. У кінці курсу, зазвичай, відбувалась зустріч викладача та учнів на якій підбивались підсумки їхньої роботи і ті учні, які успішно пройшли курс, отримували відповідний документ. Далі, розвиваючись, дистанційне навчання залучало нові засоби передачі інформації: телебачення, інтерактивне відео, Internet, тощо. Згодом виділилися два основні підходи до здійснення дистанційного навчання:

  • асинхронне навчання

  • синхронне навчання

Асинхронна форма передбачає індивідуальний темп опрацювання навчального матеріалу, тобто, отримавши завдання, кожен учень сам вирішує коли його виконати і надіслати результати (зрозуміло, у межах визначеного терміну). Технічною основою цього підходу може бути звичайне листування, e-mail, телебачення, web-технології. Перевагою такої форми організації є вільний темп, та графік навчання, що дає необхідну гнучкість навчальної програми.

Синхронна форма поряд з індивідуальним темпом опрацювання навчального матеріалу, передбачає синхронне спілкування учнів та викладача. Це може бути реалізовано за допомогою інтерактивного телебачення, обміну миттєвими текстовими чи голосовими повідомленнями, відео-конференцій. На практиці це виглядає так: викладач призначає зустріч, в означений день та година учні та викладач з будь-якого Internet вузла з’єднуються з сервером, що здійснює підтримку дистанційного курсу, встановлюють відео зв'язок і під керівництвом викладача обговорюють поточні навчальні проблеми. [10]


        Більшість діючих центрів навчання можна умовно розділити на три групи по ступені “занурення” в Інтернет.
        До першої групи належать заклади, уся робота яких будується винятково на Інтернет-технологіях. Вибір навчального курсу, його оплата, заняття зі студентами, передача контрольних завдань і їхня перевірка, а також здача проміжних і фінальних іспитів здійснюються через Мережу. Подібних навчальних центрів, іноді іменованих “віртуальними університетами”, не так багато через високі вимоги до апаратно-програмного оснащення і рівня підготовки персоналу, а також необхідності значних початкових фінансових вкладень.
        Другу найбільш численну групу складають навчальні заклади, що сполучать різні традиційні форми очного і дистанційного навчання з нововведеннями в дусі часу. Наприклад, деякі вузи частину своїх програмних курсів переводять у віртуальну форму, а центри дистанційного навчання, спираючи на Інтернет-технології, у той же час не відмовляються від практики проведення очних екзаменаційних сесій. Варіантів тут може бути багато, але в кожнім випадку комп'ютеризована лише частина навчального процесу.
        До третьої групи можна віднести навчальні центри, для яких Інтернет служить лише внутрішнім комунікаційним середовищем. На своїх сайтах вони розміщають інформацію про навчальні програми (планах), семінарах, а також бібліотечні каталоги.
        Пропоновані в системах віртуального навчання курси прийняте поділяти на два види: кредитні і некредитні. “Кредитним” вважається курс, офіційно затверджений в акредитованій навчальній установі. Він зараховується студенту в рамках навчальної програми по якій-небудь спеціальності і є однією зі сходинок на шляху до одержання ученого ступеня. (Кожен курс у кредитній ієрархії має свою вагу.) ДО “некредитних” відносять курси, призначені для одержання додаткової чи постуніверситетської освіти (наприклад з метою підвищення кваліфікації) і не ведучі до одержання ученого ступеня.
        Навчальні заклади, що пропонують некредитні курси, фактично утворюють систему “відкритої освіти”. Вони наголошують на цінності навчальної програми як такий, не піклуючись про престижність видаваного чи диплома вазі кредиту. У рамках відкритої освіти створені тисячі навчальних курсів по самих різних темах, включаючи освоєння мов і удосконалювання навичок роботи з комп'ютером. В Інтернеті можна знайти і такі навчальні заклади, що пропонують пройти навчання по повній програмі коледжу, але не надають освітнього кредиту.

Про ціни

        Вартість віртуального навчання в 3—5 разів нижче вартості традиційного. Якщо в якийсь момент ви розумієте, що навчання на даному курсі краще відкласти на невизначений час, можна скористатися програмою повернення грошей. Різні курси — різні умови. Одні курси взагалі не передбачають подібної процедури, інші повертають велику частину суми (удержавши, скажемо, 25% на адміністративні витрати), але за умови, що ви попросили про це не пізніше, ніж через чотири дні після початку занять, і не завантажували навчальні матеріали. При виборі віртуальної програми і конкретного курсу варто уважно вивчити умови його оплати і можливості повернення виплачених засобів.

Думка “проти”

        У 1999 р. була опублікована стаття за назвою “Хто убиває вищу освіту?” (Talbott, “Who’s Killing Higher Education?”, EduCom Review). У ній автор затверджує, що “нові інформаційні технології пророкують кінець вищій освіті в тому виді, у якому вона існує сьогодні”. Якість отриманої освіти багато в чому залежить від особистості викладача, що крім забезпечення формального навчального процесу грає дуже важливу роль у формуванні світогляду студентів, їхнього характеру. У статті описується похмура перспектива загальної “механізації” свідомості нового покоління, що неминуче веде до втрати загальнолюдських цінностей і до бездуховності суспільства.
        Безумовно, нові інформаційні технології істотно змінюють форми взаємодії студентів і викладачів, роблячи вплив і на зміст навчання. При цьому все-таки має місце не руйнування добрих старих традицій у сфері освіти, а скоріше народження нової парадигми і нової якості вищої освіти.
        Підводячи підсумок, слід зазначити, що поширення віртуальних форм навчання — це природний етап еволюції системи освіти від класичного університету до віртуального, тобто від дошки з крейдою до комп'ютерним навчальним програмам, від звичайної бібліотеки до електронного, від нечисленних навчальних груп до віртуальних аудиторій будь-якого масштабу і т.д. Процеси, що Відбуваються в сфері освіти, не носять антагоністичного характеру, і тому віртуальні і традиційні форми навчання не слід сприймати як взаємовиключні. Гарна освіта сьогодні — це синтез самих різних форм одержання знань і сучасних технологій, оптимальне сполучення яких може визначити для себе тільки сам учень. [2]

Візьмемо для приклада комп'ютерне навчання „SEMicom” .

Навчання в Центрі комп'ютерного навчання „SEMicom” здійснюється по стаціонарній (заняття щодня по 4 академічних години) і курсовій формі (курси з режимом занять 2-3 рази в тиждень). У першому випадку термін навчання складає від 1 до 1,5 року, у другому – від 1 до 3 місяців. Працюють ранкові, денні і вечірні групи. Можливо також дистанційна освіта (заочная форма).
        Навчання на стационаре розраховано насамперед на ті, хто хоче пройти комплексне навчання в стислий термін. Найбільш популярним напрямком тут є перепідготовка і підвищення кваліфікації по напрямку "Програмування". Протягом навчального року студенти одержують самі сучасні знання в області програмування, оскільки в программу навчання ввійшли навчальні курси, що включають широко розповсюджені мови програмування C, Visual C++, Visual Basic, Java, JavaScript, SQL. Випускники, що успішно пройшли навчання за річним курсом перепідготовки і підвищення кваліфікації, мають досить високий рівень кваліфікації і є конкурентноздатними фахівцями на українському і міжнародному ринку праці. Про це свідчать успіхи наших випускників - багатьом колишнім студентам удалося зайняти престижні високооплачувані посади програмістів у великих софтових компаніях у США, Канаді, Німеччині, Великобританії, Чехії й іншим країнам. Є робота для випускників і в українських фірмах, що спеціалізуються на розробці програмного забезпечення, web дизайні, створенні Internet-рішень для корпоративного сектора, системної інтеграції і т.п.
        Крім навчання по напрямку "Програмування", не менш популярним напрямком перепідготовки і підвищення кваліфікації є курс "Web-програмування". Цей курс розрахований на підготовку дійсних професіоналів у таких популярних напрямках, як web дизайн, дизайн і комп'ютерна графіка, Internet програмування, програмування баз даних, адміністрування web серверів IIS і Apache, комп'ютерні мережі.
       Для тих студентів, що хочуть поглибити свої знання після закінчення базового річного курсу навчання, можуть продовжити навчання за курсом заглибленого вивчення окремих технологій програмування. Найбільш популярними є курси по вивченню таких могутніх засобів розробки програмного забезпечення, як технології COM/DCOM/COM+, Microsoft.Net, C#, Visual Basic.Net, а також бібліотеки OpenGL та Direct, що використовуються для високопродуктивного тривимірного моделювання, у тому числі для розробки комп'ютерних ігор.
        Набір на річний курс навчання проводиться протягом усього року, приймаються особи як з вищою освітою (таких більшість), так і із середньою і неповною середньою освітою. Період навчання - один навчальний рік (8-9 міс.), заняття проходять щодня, крім суботи і неділі, у ранкові (з 9.00 до 13.00) чи вечірні (з 18.30 до 21.45) годин. Це означає, що студенти можуть сполучати навчання з роботою на основному місці роботи. Протягом усього періоду навчання студенти обов'язково виконують практичні завдання по розробці програм - від простих Internet-сайтів до спеціальних додатків під MS Windows і комп'ютерних ігор, створених у Visual C++ і Visual Basic (зі зразками робіт наших студентів можна ознайомитися в розділі "Кращі роботи").
        Студенти Центра, що здали випускні іспити, одержують посвідчення державного зразка Українського інституту науково-технічної й економічної інформації (УкрІНТЕІ) про успішне закінчення навчання за фахом "Програмування для електронно-обчислювальних машин і автоматизованих систем". Багатьом випускникам виявляється сприяння в пошуку роботи. При бажанні по закінченні навчання можливе стажування студентів на українських фірмах – розроблювачах програмного забезпечення, студіях Web-дизайну й інших IT-компаній.
        Навчання за курсовою формою розраховане на тих, хто хоче придбати базові знання по окремій мові програмування, чи прикладному пакету. Тут можна одержати навички роботи с персональним комп’ютером (Windows, MS Office, Word, Excel, машинопис, антивіруси, периферія), вивчити одну з мов програмування (C/C++,Visual C++,Visual Basic,Java,SQL,Pascal,Delphi,COM/DCOM/COM+,OpenGL,DirectX) чи освоїти прикладні програми комп'ютерної (CorelDraw,Adobe Illustrator,PhotoShop,PageMaker,QuarkXPress)і тривимірної графіки (3D Studio MAX),технології створення професійних Web-сайтів (HTML,JavaScript,PHP,Macromedia Flash)і адміністрування комп'ютерних мереж (UNIX,LINUX,WindowsNT),спеціальні програми для конструкторів (AutoCAD),архітекторів (ArchiCAD)і бухгалтерів (1С:Бухгалтерія).
У Центрі працюють спеціалізовані лабораторії по розробці програмного забезпечення, а також дизайнерська студія, у якій силами співробітників і студентів Центра створюються проекти в сфері комп'ютерної графіки і Web-дизайну. Це дозволяє студентам не тільки одержати нові знання, але й одержати практичний досвід, зробити перші кроки на шляху професійного становлення. [11]

УСІ "ЗА" И "ПРОТИ" ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ

Дистанційне навчання - це далеко не нове явище. Уже багато років широко поширене заочне навчання. Одним із самих нових віянь є навчальне телебачення, але, проте, і воно має досвід десятиліть. В даний час ми відчуваємо на собі "віртуальну лихоманку" (деякі могли б назвати це "золотою лихоманкою") дистанційного навчання внаслідок появи мережі Інтернет. У цій статті буде розглянуто, чому це відбувається.

   За останні кілька років зросла популярність Web-технологій, а також вільний доступ в Інтернет за допомогою модемного зв'язку, значно вплинули на збільшення числа користувачів мережі Інтернет.

   Завдяки Інтернету ми можемо насолоджуватися прямим доступом до різних ресурсів мультимедіа в усьому світі, як якби ми переглядали сторінки, що зберігаються на нашому власному комп'ютері в гіпертекстовому форматі. Потенціал Web-технологій неминуче захоплює викладачів в усьому світі, тому що ці технології дозволяють поєднувати освітні ресурси, розкидані по усьому світу, у щось схоже на "зроблені на замовлення" мультимедійні бази даних, створені для своїх власних освітніх цілей.

   Інтернет, необхідні засоби зв'язку і комп'ютерні технології дозволяють зробити комп'ютерне навчання більш цікавим. З'являються всі нові і нові проекти і винаходи в цій області використання мережі Інтернет. Тому корисно представити короткий огляд деяких важливих типів освітніх систем, заснованих на використанні комп'ютерів.

   Найперше з усіх відомих винаходів - "Интернетовські книги". Підготовка електронних версій лекційних записів і книг - найбільш легкий і оперативний шлях в Інтернет. У цьому випадку зовсім не вимагаються якісь особливі знання по програмуванню, немає необхідності знати мови Hypertext Markup Language (HTML) чи JAVA. Допоміжні програми дозволяють експортувати усе, що потрібно, практично з будь-якого текстового редактора в HTML.

   Розроблювачі освітніх програм для дітей давним-давно зрозуміли, що комп'ютерні ігри набагато цікавіше, ніж навчання. Навчання дітей, сполучене з веселою грою, у якій діти проходять кілька рівнів складності, здавалося, вирішувало всі проблеми. Увага учнів сконцентрована, у наявності висока ефективність навчання, тренування реакції ...- цей список може бути легко продовжений. Але ігрова модель прийнятна не у всіх областях освіти, її використання обмежене визначеною групою користувачів - дітьми.

   Також у зв'язку зі швидким розвитком сучасних технологій велику популярність придбали навчальні системи, засновані на Web-технологіях. Тому що Інтернет доступний усім у світі незалежно від часу і місця розташування, то використання таких систем не вимагає дорогого устаткування. Персональний комп'ютер із практично будь-якою операційною системою, Web-браузер, модем і телефонний зв'язок дозволяють ввійти в мережу Інтернет і, отже, навчатися через Інтернет. Системи навчання, засновані на Web-технологіях, - асинхронні, тому вони не вимагають одночасної присутності викладача й учнів. Заздалегідь приготовлені лекції передаються по мережі. Зовнішній інтерфейс найчастіше створюється на HTML і удосконалиться на Java, Javascript чи Dynamic HTML. Але існують і деякі перешкоди і пастки, що неодмінно з'являються при навчанні через Інтернет. У той же час часто ми робимо крок назад через просто емоційні судження в засобах масової інформації чи ж думок, заснованих на поганому знанні питання. У цій статті описані тенденції розвитку дистанційного навчання через Інтернет і зроблена спроба розкрити всі "за" і "проти" дистанційного навчання на сьогоднішній день.

   Існують три причини величезного інтересу до дистанційного навчання через Інтернет. Перша полягає в тому, що існує потреба в простій достовірній інформації. Друга - у тім, що технології для задоволення цих потреб є вже зараз і надалі будуть тільки удосконалюватися. І третя причина полягає в тому, що всі сфери діяльності розглядають дистанційне навчання як новий важливий ринок і, отже, можливість ділової діяльності.

   Рік від року все зростаюче число людей має потребу в навчанні визначеного типу і поза освітніми установами для того, щоб мати можливість працювати в повну силу. Тільки в США сьогодні витрачається понад 200 мільярдів доларів у рік на додаткову освіту і більш 50 мільярдів доларів у рік на підвищення кваліфікації. Багато політиків у США й інших країнах розглядають дистанційну освіту як ту, що подає великі надії, тому що вона може підійти всім бажаючим, а плата за неї набагато менше, ніж при очній формі навчання. Крім цього можна вибрати визначені навчальні курси, тобто одержувати так називане "освіта за замовленням", що так само дає деяка перевага в ціні в порівнянні з існуючою моделлю очної освіти. Універсальний доступ при зменшенні ціни - от стимул для наполегливої роботи всіх організацій, що надають послуги дистанційного навчання. Наприклад, уже зараз Стенфордський Університет пропонує порядку 25 відсотків від приблизно 200 курсів в Інтернет. Усі ці курси ідентичні тим, що вивчають в університеті при очній формі навчання. Таким чином, ступінь магістра по електротехніці можна одержати як у самому університеті, так і за допомогою дистанційної освіти через Інтернет.

   На додаток до економічних факторів така форма навчання припускає збільшення числа нетрадиційних учнів, наприклад, літніх чи вже працюючих людей, вагітних жінок. Ясно, що при такому індивідуальному підході люди з більшою готовністю платять за можливість учитися в обраному ними місці й у прийнятному для них темпі.

   У США й в інших розвинутих країнах, де на освіту виділяється значна частина бюджету, і сам освітній процес проходить на належному рівні, люди, що бажають навчатися, можуть одержати якісну освіту і різні способи, тому що існує маса різних очних курсів. У країнах, що ж розвиваються, для того, щоб досягти рівня інформованості розвинутих країн, не досить одної очної освіти. На освіту тут держава виділяє не таку велику суму грошей, як, наприклад, у США, відповідно, рівень одержуваних знань і швидкість їхнього відновлення, на жаль, нижче. Тому для цих країн дистанційне навчання через Інтернет - це шанс одержати освіти того ж рівня, що й у розвитих країнах, і без додаткових фінансових витрат.

   Але не можна сліпо вірити в необмежені можливості Інтернету й у те, що Web-технології можуть бути успішно і без яких-небудь проблем застосовані у всіх сферах освіти.

   Спочатку Інтернет був націлений на передачу і прийом простої текстової інформації. Але "апетит росте під час їжі", і незабаром треба було передавати електронні зображення, потім - аудіо- і відеоінформацію. Сьогоднішні вимоги до Інтернету - це можливість розміщення великого програмного забезпечення, що легко б працювало у користувача.

   В даний час на развиток дистанційного навчання впливають два основних фактори: доступ в Інтернет і його якість зв'язку. Звичайно від 20 до 50 мільйонів користувачів одночасно користуються chat, surf, електронною поштою чи просто "знаходяться" в Інтернеті. Але, чим більша кількість людей одночасно працює в Інтернеті, тим гірше якість зв'язку. Межі його можливостей виявляються щодня: низька якість зв'язку, тривале завантаження і тривалий час відповіді. Але ті слухачі, що мають сучасну якість зв'язку по Інтернету, можуть працювати з Web-сайтами з об'ємною графікою, гарною якістю аудіоінформації і навіть з невеликою кількістю відеоматеріалів. Найкраща якість навчання буде саме в цих людей. Однак, щоб матеріал дійшов до кожного конкретного слухача, він повинний бути в основному текстовим, але в деяких випадках це занадто велике обмеження. Нарешті, існують такі люди, що не мають доступу в Інтернет, тому що або не мають його взагалі, або місце, відкіля можна ввійти в Інтернет, не пристосовано для навчання. Не кожна кімната і не в кожнім будинку відповідає умовам, необхідним для навчання через Інтернет. Це зв'язано з тим, що дистанційне навчання може зажадати кілька годин роботи в Інтернет, а, тому що більшість користувачів Інтернет (принаймні, для дистанційного навчання) використовують телефонні лінії, доступ повинний вироблятися відтіля, де телефон буде вільний увесь цей час. Крім цього, у багатьох місцях доступ в Інтернет з метою дистанційного навчання можливий, але робота в Інтернеті буде заподіювати занепокоєння навколишнім чи навпаки - навколишні будуть заважати зосередитися учню. На думку студентів дистанційних курсів Стенфордського університету - усі ці проблеми далеко не прості.

   Ще одна задача, що вимагає якнайшвидшого рішення, полягає в тому, що дистанційне навчання повинне бути інтерактивним. Студенти повинні мати можливість спілкуватися з викладачами. При аналізі роботи багатьох існуючих навчальних систем часто виявляється, що взаємодія обмежується можливістю переміщення по системі і поштовому спілкуванні з лектором і іншими студентами. В даний час при можливості здійснення гарної якості зв'язку цього вже не досить. Усім би дуже хотілося, щоб дистанційна освіта являло собою "віртуальний клас", що складається зі студентів і викладацького складу, що територіально знаходяться далеко одного від одного, навіть у різних країнах. У майбутньому курси дистанційного навчання могли б обслуговуватися цілою командою фахівців, наприклад, один викладач міг би планувати й організовувати курс, другий - "читати" лекції, третій - забезпечувати взаємозв'язок між учнями, четвертий - оцінювати старання студентів. Мікропроцесорні засоби могли б допомагати учнем і їхніми вчителями в розвитку індивідуальних курсів дистанційного навчання, що складаються з визначеної послідовності маленьких "навчальних модулів". Викладачі контролювали б вхід у навчальну програму, навчальні матеріали, такі, як слайди чи мультимедійні презентації, пускові браузери на комп'ютерах студентів, а також те, що викладачу потрібно для процесу навчання, наприклад, дошку оголошень, бібліотеки і, нарешті, самих учнів. Викладач читав би лекції (аудіо) прямо через Інтернет. Студенти звертали б на себе увагу викладачів за допомогою електронного "підняття руки".

    Більшість з цих ідей, можливо, буде втілено в життя в найближчому майбутньому. А поки що можна з упевненістю говорити про те, що дистанційне навчання через Інтернет сьогодні затребуване і, отже, буде швидко розвиватися. Адже для його розвитку зараз маються всі можливості, як у технічному плані, так і в інтелектуальному. Ну, а коли перед людиною стоїть визначена мета, і для її досягнення необхідні додаткові знання, то одержати їх можна не тільки традиційними способами, але і шляхом дистанційного навчання через Інтернет. І ці знання будуть не гірше, а те і краще тих, котрі одержать студенти, що навчаються, наприклад, у якому-небудь очному навчальному закладі. [12], [13]

КОРИСНІ ПОРАДИ для тих, хто вирішив вибрати дистанційну форму навчання


Вивчайте матеріали курсу систематично

Систематичне вивчення матеріалу курсу, участь у роботі web-конференції дуже корисно для Вас. Великий розрив у часі вивчення приводить до того, що матеріали курсу стають для Вас складними, а обговорення актуальних тем у рамках web-конференції незрозумілими. Дані досліджень показують, що матеріали курсу необхідно вивчати 5-6 днів у тиждень, затрачаючи при цьому від 4 до 15 годин на тиждень на вивчення кожного курсу.

Комунікації через лист

Дистанційна освіта – це навчання через лист. Ви пишіть есе, контрольні роботи, e-mail. Розвивайте свої письмові навички. Пам’ятайте, що виклад своїх думок на папері систематизує Вашу уявну діяльність

Самоумотивованість і самодисципліна

Дистанційна освіта надає вам велику волю і гнучкість, ніж заняття в реальній аудиторії. Проте дистанційне навчання - це насамперед освіта для власного особистісного і професійного росту.

Беріть участь у роботі web-конференції

Беручи участь у роботі web -конференції Ви не почуваєте себе ізольованим учасником навчального процесу. Пам’ятайте, що спілкування з іншими студентами, що вивчають той же курс, може збагатити Вас новими знаннями й ідеями.

Анонімність”

Дистанційна освіта дає Вам “анонімність”. У відмінності від реальної аудиторії Ви можете витратити більше часу на обмірковування і формулювання Ваших ідей. Більш того, займаючись дистанційно Ви набагато в меншому ступені піддаються впливу поведінкових стереотипів.

Будьте ввічливі

Не забувайте, що незважаючи на дистанційну форму навчання, Ви вступаєте в комунікації з реальними людьми. Ви доможетеся більшого результату спілкуючись у позитивній обстановці зі своїми колегами і тьютором Вашого курсу.

Застосовуйте на практиці Ваші знання

Тільки застосовуючи отримані знання на практиці Ви можете повною мірою усвідомити їхню важливість і корисність для рішення виникаючих у Вас професійних проблем.

Критичне мислення

Розвивайте в собі критичне мислення уміння приймати рішення не тільки на основі Вашого життєвого досвіду, але використовуючи факти і нові знання, придбані під час вивчення курсу.

Говоріть про виникаючі проблемах

Якщо Ви зіштовхнулися з проблемами під час вивчення курсу, звертайтеся до Вашому тьютора. Якщо виникли адміністративні питання – звертайтеся до адміністратора системи чи технічному консультанту. [14]


Дистанційне навчання в Україні

Першою і головною перепоною на шляху розвитку дистанційного навчання в Україні залишається погано розвинені комунікаційні технології, зокрема Internet. Так лише 2 – 3% населення України регулярно чи час від часу користується послугами Internet. Причому якість зв'язку повною мірою задовольняє вимогам дистанційного навчання, або на сучасних цифрових АТС (при комутованому зв'язку), або при наявності виділеної лінії, а це дорого для більшості користувачів Internet. Тому виходом з даної ситуації може бути лише масове впровадження сучасних технологій зв'язку (в українських умовах ефективною може бути, наприклад, технологія xDSL – широкосмуговий Internet по наявним телефонним лініям). Також слабкий розвиток дистанційного навчання спричинений слабкою інтеграцією його з заочним навчанням. Тобто заочне навчання саме по собі є мало ефективним, тому в наших умовах поєднання заочної та дистанційної освіти може дати відчутний поштовх у поліпшенні якості вищої освіти взагалі.

Однак, незважаючи на перепоні, дистанційне навчання в Україні динамічно розвивається. Зараз майже всі національні вузи, зокрема КПІ, Київський національний університет, Києво-Могилянська академія, Харківський національний університет радіоелектроніки та інші запроваджують дистанційні курси на багатьох популярних спеціальностях.

Для того, що б краще зрозуміти цю тему, можна переглянути трохи сайтів

Якщо ви хочете вивчити англійську мову, то в нас ви знайдете цілий світ експертів, готових Вам допомогти. На наших курсах ви відчуєте переваги навчання з використанням новітніх мультимедійних технологій і безпосереднього контакту з викладачами. Вашим віртуальним учителем буде професійний викладач-носій мови, що допоможе вам освоїти найефективнішу серед існуючих програму дистанційного навчання англійській мові.

Викладачі-носії мови

Компанія «Аспера» співробітничає тільки з професійними педагогами, що мають кваліфікацію на викладання англійського як іноземного. Усі вчителі «Аспери» - носії мови з Австралії, Великобританії, Сполучених Штатів і Канади.

Заняття в будь-яке зручне для Вас час

Віртуальна школа англійської мови «PrivaTeacher» працює 24 години на добу 7 днів у тиждень. Ви можете займатися англійською мовою тоді, коли вам дійсно це зручно. Незалежно від часу доби і тривалості ваших занять, учителя «Аспери» завжди готові прийти до вас на допомогу: пояснити важку тему, проконтролювати виконання завдань, дати корисну пораду.

Зміст навчальних програм

Сучасні мультимедійні технології, що були використані розроблювачами «Аспери» для створення віртуальної школи англійської мови «PrivaTeacher», уперше пропонують вам унікальну можливість самостійно складати навчальний план занять. Ви можете вибирати із широкого кола тематичних занять і перевірочних завдань саме ті, з якими ви випробуєте складності. Ви можете сконцентрувати свою увагу на читанні, чи правописі граматиці, вибрати вправи для аудіювання і вимови з різних тематичних розділів. У той же час Ви також можете скористатися вже готовими навчальними програмами і проходити навчальний матеріал підряд, як по підручнику. Обидва методи дадуть відмінні результати!
Ваш віртуальний учитель буде стежити за вашими успіхами і регулярно перевіряти і коментувати виконувані Вами завдання. З «Асперою» ви завжди будете знати, наскільки добре ви відповіли на чи питання написали твір і які теми коштує «підтягти». Зверніть увагу: незважаючи на те, що навчання ведеться на «американському» англійському, усі вчителі «Аспери» також добре знають і розуміють «британський» англійську мову.

On-line чи off-line?

Процес навчання організований гранично зручно. Ви просто підключаєтеся до Інтернету, знаходите в Мережі веб-сайт «Аспери» і вибираєте потрібний вам розділ чи вправу. Після того, як ви завантажили потрібну тему, ви відключаєте модем і працюєте з завданнями і текстами off-line. Дуже рекомендуємо використовувати CD-ROM «Аспери» для підготовки домашніх завдань, тому що він дозволить Вам працювати з матеріалом самостійно без підключення до Інтернету.

Зустрічайтеся з вчителями і студентами «Аспери» у "реальному" часі

Приєднуйтеся до дискусій, щоб обговорити теми дня зі своїм учителем, проконсультуватися з питань чи граматики просто поспілкуватися з іншими студентами з усього світу.

Ваш рівень знань

Навчальні програми віртуальної школи англійської мови «PrivaTeacher» розраховані на ті, хто вже має базові представлення про англійську мову. Ви повинні як мінімум знати алфавіт і правила вимови і розуміти найпростіші англійські тексти. Для того, щоб визначити свій рівень знань, «Аспера» пропонує вам безкоштовне тестування. [15]

Навчальні програми "Аспери" розраховані на 4 рівні знань. Навчальний план кожного рівня розбитий на 10 тематичних уроків, кожний з який побудований навколо визначеної тематики. Читаючи старанно підібрані фахівцями "Аспери" тексти, ви не будете тільки удосконалювати свої знання по англійській мові, але і відкриєте для себе багато нового. Теми, запропоновані для вивчення - це подорожі, сучасні технології, продукти харчування, природа, бізнес і багатьох інші. У кожнім уроці ви також знайдете:

Словник нових слів з визначеннями і прикладами використання.

Аудіофайли формату RealAudio. У вас буде можливість слухати дійсну англійську мову й учитися розуміти носіїв мови.

Необхідні знання по граматиці. Перший рівень дає представлення про основи англійської граматики: прості часи, множина іменників, приклади, ступені порівняння іменників.

Завдання на постановку вимови, що навчать вас правильно ставити наголос в англійських словах, говорити з правильною інтонацією й акцентом.

Письмові завдання по пройденому матеріалу.

Звичайно, у процесі вивчення кожного уроку у вас буде маса можливостей перевірити, наскільки добре ви засвоїли пройдену тему. Кожен урок припускає виконання великого числа тестів і письмових вправ. Ваш віртуальний учитель буде перевіряти і коментувати виконання домашнього завдання. Ви можете по декілька разів повертатися до одній і тій же темі, якщо вам здається, що ви недостатньо добре неї засвоїли.
Ви можете вивчати запропоновані теми в будь-якому порядку, однак ми проте рекомендуємо вам почати з першого уроку, тому що в ньому докладно розповідається, як організований навчальний процес.
Звертаю також вашу увагу на те, що зміст навчальної програми першого рівня переведено на російську мову, так що навіть якщо ви не дуже впевнено читаєте по-англійському, ви все рівно зможете зрозуміти, чому вас навчать.

Далі йдуть посилання на 4 рівні навчання.[16]


Для більш глибокого вивчення, можна переглянути на прикладі незалежний проект «Дистанційна освіта в Интернет», який разом з американською компанією English To Go і інформаційним агенством Рейтер представляє уроки англійської мови "Instant Lessons.

Усього $ 20 за півроку!

Уроки компанії English To Go доступні за ціною - шестимісячна підписка у віртуальну «библиотеку» уроків коштує всього 20 доларів, а кількість матеріалу, що ви пройдете за цей час, залежить тільки від вас. Більш того, якщо навіть $20 для вас дорого, ви можете користатися щотижневими безкоштовними уроками English To Go.

Професіоналізм

Ці уроки англійської мови складалися професійними лінгвістами і інозимними викладачами. Тобто в цих уроках НЕМАЄ граматичних помилок, стилістичних неточностей, некоректно заданих питань.

Для будь-якого рівня знань...

У віртуальній «бібліотеці» "Instant Lessons" є уроки для будь-якого рівня знань - для початківців, для тих, хто вже непогано знає мову і для тих, хто вільно говорить англійською мовою. Уроки охоплюють самі різні теми - від простих побутових ситуацій, з якими ми зіштовхуємося щодня, до тонкостей ділового англійського.

... і для будь-якої швидкості зв'язку !

Ви зумієте займатися за допомогою уроків "Instant Lessons" навіть у тому випадку, якщо у вас старий комп'ютер і якщо у вас швидкість зв'язку 4800 bps, тому що розроблювачі English To Go не використовували «навернену» графіку, Java-апплети, Flash-технології і т.п.

Інформаційна підтримка російською мовою

Творчий колектив проекту «Дистанційна освіта в Интернет» має договореннось з керівниками English To Go про інформаційну підтримку російськомовних користувачів уроків англійської мови, і ми завжди готові оперативно (і по-російському!) відповісти на будь-яке ваше питання з приводу вивчення англійської мови за допомогою уроків компанії English To Go.
Отже, професійні уроки англійського, розробленими викладачами-носіями мови, коштують всього 20 доларів за півроку! За $ 20 ви одержуєте доступ у "віртуальну" бібліотеку Instant Lessons, у якій знаходяться десятки уроків з текстами для читання, поясненнями граматичного матеріалу і лексики, вправами і тестами по пройденому матеріалу. [17]


Той хто думає, що є дистанційні курси тільки англійської мови, той глибоко помиляється. Для прикладу візьмемо дисципліну менеджмент.

Дистанційне вивчення дисципліни "менеджмент"


Дисципліна: Менеджмент ділових операцій
Мова навчання: англійска
Вартість: GBP 250 (~ USD 400)
Тривалість: на ваш розсуд
Видаваний документ: Сертифікат / Диплом (у залежності від кількості вивчених предметів)
Університет: Institute for Business Administration (IBA)
Опис навчальної програми: У процесі навчання ви довідаєтеся про організаційно-правові форми підприємств Великобританії, про фінансову звітність на англійських підприємствах, одержите базове представлення про правила ведення міжнародної торгівлі на території Європейського Співтовариства...далі


Дисципліна: Фінансовий менеджмент
Мова навчання: англійска
Вартість: GBP 250 (~ USD 400)
Тривалість: на ваш розсуд
Видаваний документ: Сертифікат / Диплом (у залежності від кількості вивчених предметів)
Університет: Institute for Business Administration (IBA)
Опис навчальної програми: Ви одержите представлення про фінансову звітність і її значення для фінансового менеджменту, вивчите різні системи фінансового планування і контролю, способи керування витратами, основи фінансового аналізу ...далі


Дисципліна: Менеджмент у компанії
Мова навчання: англійска
Вартість: GBP 250 (~ USD 400)
Тривалість: на ваш розсуд
Видаваний документ: Сертифікат / Диплом (у залежності від кількості вивчених предметів)
Університет: Institute for Business Administration (IBA)
Опис навчальної програми: Ви одержите представлення про принципи і сучасні теорії менеджменту, про роль і функції менеджерів, про показники, за допомогою яких можна оцінити ефективність роботи управлінського апарата і прийнятих рішень...далі


Дисципліна: Офіс-менеджмент і діловодство
Мова навчання: англійска
Вартість: GBP 250 (~ USD 400)
Тривалість: на ваш розсуд
Видаваний документ: Сертифікат / Диплом (у залежності від кількості вивчених предметів)
Університет: Institute for Business Administration (IBA)
Опис навчальної програми: Ви одержите навички вибору, покупки і змісти устаткування, включаючи комп’ютерну техніку, копіювальні машини, факси і телефонні системи, а також навчитеся основ діловодства...далі
Також можливе навчання по наступним навчальних програмах:

Адміністрування виробничих приміщень;

Комунікація і комп'ютеризація;

Керування персоналом;

Реінжиниринг підприємства;

Бізнесу-комунікації;

Ділове законодавство Великобританії. [18]

Не можна випустити з уваги такий великий портал дистанційного навчання як E-Education.

У ньому є як програми вищої освіти:

- ФИНАНСЫ И КРЕДИТ
- МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНИЗАЦИИ
- ПРИКЛАДНАЯ ИНФОРМАТИКА    В ЭКОНОМИКЕ

так і програми професійної перепідготовки:

- БРЕНДИНГ ОРГАНИЗАЦИИ
- МЕНЕДЖМЕНТ СПОРТИВНОЙ    ОРГАНИЗАЦИИ
- МЕНЕДЖМЕНТ ОБЩЕСТВЕН-
   НОЙ ОРГАНИЗАЦИИ
- МЕНЕДЖЕР ПО РЕКЛАМЕ

Небагато про сам портал.

"E-EDUCATION - портал Інтернет-навчання" - створений у січні 2002р. Московським міжнародним інститутом економетрики, інформатики, фінансів і права (ММІЕІФП) і присвячений електронній освіті, що розвивається в дійсний час, (утворенню через Інтернет).

Метою створення порталу є надання інформації і розвиток навчання через Інтернет - новітньої технології в сфері (в області) освіти. Наш портал пропонує Вам електронні курси Інтернет-навчання по програмах професійної перепідготовки. Навіть якщо Ви не живете в Росії, але знаєте російську мову, Ви можете учитися 24 години на добу 7 днів у тиждень у зручне для Вас час і за графіком. У Вас з'являється унікальна можливість одержати державний диплом про підвищення кваліфікації не виходячи з будинку!

Портал представлений наступними розділами:

Програми вищої освіти - цей розділ містить інформацію про пропоновані програми по спеціальностях вищого професійного утворення: «Фінанси і кредит», «Менеджмент організації», «Прикладна інформатика в економіці» - розроблених за допомогою Інтернет-технологій, що дозволяють, не порушуючи звичного графіка життя і роботи, тобто в зручний час, освоїти перспективну спеціальність, одержати кваліфікацію, підтверджену дипломом державного зразка.

Програми професійної перепідготовки - розділ, що пропонує електронні курси Інтернет-навчання (перший курс "Менеджер по рекламі"). Розділ містить кілька підрозділів, що де зацікавився відвідувач може довідатися більш докладну інформацію про електронний курс (умови навчання, умови реєстрації і т.д.).

Довідковий розділ присвячений E-Education. У ньому описується історія Інтернет-утворення, його переваги перед традиційними формами навчання, а також перспективи розвитку в сучасному суспільстві.

Інформаційний розділ є допоміжним розділом порталу, що забезпечує легку навігацію і можливість відвідувачам порталу одержати відповідь на виниклі питання.

Посилання WEB - цей розділ містить посилання на ресурси мережі Інтернет, присвячені електронній освіті.

Портал створений фахівцями ММІЕІФП за підтримкою МЕСІ (Московський державний університет економіки, статистики й інформатики). У нього вкладена праця декількох десятків людей: викладачів, редакторів, програмістів, дизайнерів.

Подальший розвиток порталу спрямований на розробку нових електронних курсів, удосконалення технології Інтернет-навчання, подальше висвітлення інформації, що стосується електронної освіти. [19]

ПЕРЕВАГИ E-EDUCATION

Інтерес в усьому світі до Інтернет-навчання є цілком закономірним. Росте потреба населення в безупинному утворенні: мобільність життя, друге вище утворення, професійна перепідготовка й ін. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій відкриває нові можливості дистанційної освіти при порівняно низької собівартості.

Нові технології дозволяють навчатися не виходячи з будинку чи офісу. Процес навчання здійснюється без вихідних (24 години на добу, 7 разів у тиждень) і навіть за графіком. Потрібно тільки комп'ютер і вихід в Інтернет.

Основним технологічним достоїнством Інтернет-навчання є його гнучкість за часом, місцем і темпом навчання. Еволюція розвитку моделей дистанційного навчання на сьогодні розглядає п'ять поколінь технології постачання навчального матеріалу. До числа найбільш продвинутих відносяться: доступ з порталу університетського годка до постійних ресурсів і процесів; зв'язок за допомогою комп'ютера з використанням автоматизованих систем відповіді; доступ до Інтернет-ресурсів; інтерактивна мультимедіа; аудіотелеконференції; навчальне Тв-радіо.

У відповідь на об'єктивні вимоги часу багато навчальних закладів поквапилися створити дистанційні навчальні програми, що із усіх можливостей Інтернету використовують тільки e-mail, а якості навчальних матеріалів застосовують паперові носії, аудіо- і відеокасети. Такі технології навчання можна назвати заочним навчанням дистанційними методами.

Розробка технологічних систем в освіті припускає наявність стандарту, що складає основу процесу створення освітніх технологічних систем, адекватних умовам їхнього застосування. У відкритій освіті використовуються моделі навчання, засновані на інформаційно-комунікаційних технологіях, що охоплюють широкий діапазон систем, відомих як комп'ютеризований тренінг, комп'ютеризоване навчання, інтелектуальні системи. Середовище навчання для таких систем забезпечується стандартами на інтерфейси, формати, протоколи обміну інформацією з метою забезпечення мобільності, інтероперабельності, стабільності, ефективності й інших позитивних якостей, що досягаються при створенні відкритих систем. [20]

Для прикладу навчання візьмемо спеціальність «Фінанси і кредит».

 Освітня програма за фахом вищого професійного утворення 060400 "Фінанси і кредит" розроблена Московським міжнародним інститутом економетрики, інформатики, фінансів і права в рамках Освітнього консорціуму, до складу якого входять МЕСІ, ММІЕІФП і інші навчальні заклади.
 Унікальність даної програми полягає в тім, що вперше в практиці російського вищого утворення дисципліни навчального плану об'єднані в інтегровані навчальні курси, що представляють собою систематично викладений навчальний матеріал з елементами інтерактивності, що охоплює зміст ряду контекстно-залежних навчальних дисциплін одного рівня і представлений у формі, що відбиває прийняті міжнародним освітнім співтовариством стандарти для підручників на електронних носіях інформації. У курси убудоване система тестування, що дозволяє учню здійснювати регулярну самоперевірку знань.
 При вивченні одного інтегрованого курсу студент одночасно освоює від 3-х до 10-ти навчальних дисциплін і сприймає навчальний матеріал комплексно. При цьому він має чітке представлення про місце і роль кожної дисципліни в загальній схемі навчання.
 Фахівці, що закінчили навчання за фахом "Фінанси і кредит" одержують обсяг знань і практичних навичок, необхідних для роботи керівниками, економістами, менеджерами кредитних і фінансових установ, у страхових компаніях, інвестиційних компаніях і фондах і інших організаціях фінансово-кредитного сектора економіки Росії.
 Після закінчення вузу вони можуть керувати фінансовою діяльністю підприємства будь-якої форми власності, прогнозувати розвиток грошового обігу в країні на мікро- і макро- рівнях, оцінювати тенденції розвитку фондового ринку, здійснювати операції на валютних, фондових і товарних біржах, проводити економічний аналіз діяльності суб'єктів, що хазяюють.
 Студенти вивчають теорію і практику сучасної банківської справи, учаться орієнтуватися і приймати рішення в типових банківських ситуаціях.
 Програма розроблена для реалізації за допомогою Інтернет-технологій, що дозволять Вам, не порушуючи звичного графіка життя і роботи, тобто в зручне для Вас час з домашнього чи офісного комп'ютера, освоїти перспективну спеціальність, одержати кваліфікацію, підтверджену дипломом державного зразка.
 Кваліфікація по закінченні навчання: економіст [21]

ІСТОРІЯ E-EDUCATION

Сучасний стан вищої професійної освіти в Росії вимагає розробки нової стратегії його розвитку і серйозного реформування на базі перспективних освітніх технологій, спрямованих на підвищення ефективності і якості наданих освітніх послуг.

Інтеграційні процеси у світовому співтоваристві визначили тенденцію до появи різноманітних форм і технологій освіти, орієнтованих головним чином на широке використання електронних навчальних засобів і мережних технологій навчання.

У новому активно розвинутому відкритому освітньому просторі, створеному на базі технологій дистанційного навчання, поки ще виникає ряд проблем, що стосується якості освіти: створення і розвиток інноваційних освітніх технологій і якісно нових методик навчання, міжнародне визнання дипломів, проблема академічної мобільності й ін., що, у свою чергу, створюють складності для комітетів, що регулюють акредитацію, сертифікацію і ліцензування навчальних закладів. Темпи появи нових Интернет-орієнтованих технологій, продуктів і бізнесів-моделей свідчать про необхідність розробки гнучкої й оперативної системи коректування освітніх програм підготовки фахівців.

Реорганізація навчального процесу на базі технологій відкритої освіти ставить задачі забезпечення необхідної якості підготовки фахівців, адаптації змісту освітніх програм і технологій навчання до потреб міжнародного ринку праці.

Методологічний аспект підготовки навчального процесу до умов Інтернет-навчання включає розробку електронного учбово-методичного супроводу по всіх дисциплінах навчальних планів відповідних освітніх програм:

теоретичний матеріал,

плани практичних занять,

тренувальні і контрольні тести,

посібник з вивчення дисципліни й ін.

Слід зазначити, що сценарій навчальних занять включає використання електронної пошти для консультацій, програмних продуктів типу "chat" для виконання групових чи завдань програмних продуктів типу "WebCT" для забезпечення навчального процесу великим набором сервісних програм.

Глобалізація і транснаціональна орієнтація відкритого утворення припускає забезпечення високого рівня якості наданих освітніх послуг, розробку навчальних планів і учбово-методичного забезпечення відповідно до вимог міжнародного освітнього ринку. [22]

Закони вищої освіти

Епіграф: «Кожен викладач упевнений у тому,
що вам більше нічим займатися, крім як його предметом».
Народна студентська мудрість.

Закон бібліотеки № 1
Ви нізащо не знайдете потрібну книгу – тільки посилання на неї.

Закон бібліотеки № 2
Чим ближче до вас розташована бібліотека, тим менше імовірність, що в ній є щось корисне.

Закони розкладу

Розклад занять завжди складено так, щоб між семінарами ви втратили максимум часу.

Якщо (випадково) вийшло так, що між двома парами переривши всього 15 хвилин, то заняття будуть проходити в різних навчальних корпусах.

Закон курсової роботи:

Самої потрібної книги чи журналу, з якого ви збираєтеся «здерти» курсовик, у бібліотеці не виявиться. Якщо (раптом) потрібне джерело знайдеться, всі основні сторінки будуть вирвані.

Чим важливіше цитата, тим сутужніше визначити її джерело.

Закони іспитів

Чим більше ви готуєтеся до іспиту, тим гірше ви будете собі представляти, який відповідь від вас хочуть.

80% екзаменаційного квитка буде по тій єдиній лекції, на якій ви не були.

Напередодні екзамену з іноземної мови вам повернуть на доробку курсову роботу з економіко-математичного моделювання з терміном внесення виправлень 2 дні.

Якщо на іспиті дозволять користатися конспектами, ви забудете їх дома. Якщо іспит дозволять здавати дома, ви забудете, де живете.

Перший закон випускного іспиту
Батарейки кишенькового калькулятора, що вірою і правдою служили вам з початкової школи, здохнуть через п'ятнадцять хвилин після початку екзамену з вищої математики. Якщо ви візьмете із собою запасні батарейки, вони виявляться з дефектом.

Другий закон випускного іспиту
На самому важкому випускному іспиті сама приваблива студентка групи в перший раз у житті добровільно сяде поруч з вами.

Закон вищої освіти

Чим більш загальна назва дисципліни, який ви збираєтеся опанувати, тим менше ви будете знати.

Чим більш конкретна назва дисципліни, що ви вивчаєте, тим менше для вас імовірність знайти роботу з спеціальності. [23]


Висновок


Дистанційна освіта широко розповсюджена на Заході , активно розвивається в Росії та лише починає з’являтися на Україні (на сьогодні в Internet згадується лише про два проекти – на сервері Educational Network Ukraine).

Основною відмінною рисою дистанційної освіти від інших типів освіти є широке використання телекомунікаційних технологій в навчальному процесі. Телекомунікації використовуються як при синхронному варіанті дистанційної освіти, так і при асинхронному. За їх допомогою може здійснюватися як забезпечення студентів необхідними матеріалами для навчання, так і перевірка отриманих студентами знань, спілкування з викладачем. Існує безліч реалізованих проектів дистанційної освіти, які відрізняються між собою технологіями та носіями інформації - від використання паперових носіїв та телефонного зв’язку до організації телеконференцій через супутники.

Серед телекомунікаційних технологій, що використовуються для дистанційної освіти, можна назвати: E-mail, комп’ютерні телеконференції, дошки оголошень (використовуються для розсилання матеріалів); оn-line комп’ютерних мереж (для обміну письмовими повідомленнями); телевізійні передачі; телевізійні передачі кабельного телебачення; радіотрансляції; факсимільний зв’язок (для пересилки документів); телефонний зв’язок (для обміну звуковими повідомленнями); відеоконференції шляхом телетрансляції із зворотним зв’язком по телефону; двонаправлені відеоконференції з використанням комп’ютерних мереж; двонаправлені відеоконференції з використанням супутникових телемостів.

Найбільш ефективними для дистанційної освіти в плані засвоєння студентами матеріалу є відеоконференції. Так, дослідження, проведені зарубіжними вченими, показали, що при телефонній розмові вдається отримати, в середньому, 10 % від загального обсягу інформації, що транслюється. Використання телефонного зв’язку в сукупності з факсимільним дозволяє збільшити обсяги інформації до 25 %. У випадку коли є можливість у процесі розмови слідкувати за жестикуляцією і мімікою співбесідника, коефіцієнт ефективності передачі інформації досягає 60 %.

Відеоконференції з використанням супутників забезпечують найвищу якість передачі інформації , проте відзначаються і високою вартістю, тому знайшли використання лише в окремих проектах. Більш доступною за вартістю технологією є проведення відеоконференцій на основі використання комп’ютерних мереж – як локальних так і глобальних. В силу своєї розвинутості найбільш перспективною в цьому плані вважається мережа Internet.

Окрім організації відеоконференцій, в Internet існує ряд інших можливостей для дистанційної освіти, наприклад, тут можна здійснити розсилку матеріалів (чи комп’ютерних навчальних курсів) по електронній пошті; забезпечити зворотній зв’язок (передачу результатів тестування, контрольних, курсових і дипломних робіт); провести обговорення, опитування чи екзамен в діалоговому режимі; отримати доступ до інформації на певну тематику (за допомогою спеціальних пошукових програм); попрацювати з гіпертекстовими навчальними курсами та інш. З цією метою можна використати загальновживане програмне забезпечення (браузери, програми електронної пошти, IRC-програми та інш.).

Використання Internet для дистанційного навчання в Україні має свої обмеження. Зокрема, проведення відеоконференцій, вимагає наявності дорогого обладнання – відеокамер, відео- та аудіо-плат, динаміків, а також для якісної передачі відео та аудіо інформації - каналів з досить високою швидкістю передачі - не менше 200 Кбіт/с (при менших швидкостях кадри зображення оновлюються досить повільно).

На сьогоднішній день досить низький процент населення України використовує Internet взагалі – близько 200 тис. чоловік. Тому використання сучасних телекомунікаційних технологій в дистанційному навчанні на Україні залишається справою майбутнього.

Отже, дистанційне навчання на сьогодні є однією з передових форм організації навчального процесу, і воно має значні перспективи. Однак не слід чекати, що американські професори приїдуть в Україну запроваджувати передовий досвід. Це повинні робити українські викладачі та студенти і почати слід з простого: перш за усі викладачам слід відмовитись анахронізмів у вигляді писаних від руки конспектів лекцій, перевірки наявності конспектів у студентів. Конспекти лекцій викладача повинні, як і прийнято в усьому світі, бути в електронному вигляді, і тоді їх легко можна буде застосувати для створення дистанційного курсу, підручника чи інших необхідних матеріалів. Тож на мою думку досить говорити про передові форми організації навчання, пора зробити перший крок для їх впровадження. [24], [25],[26].


Література:

[1] http://www.gartnerweb.com

[2] http://www.curator.ru/resource.html

[3] Дана стаття була підготовлена з використанням матеріалів журналу «Обучение за рубежом».

[4] http://www.lessons.ru/articles/article_2.html

[5] http://www.lessons.ru/articles/article_3.html

[6] http://www.lessons.ru/articles/article_4.html

[7] Стаття підготовлена з використанням матеріалів журналу «Карьера».

[8] http://www.lessons.ru/articles/article_5.html

[9] Стаття підготовлена з використанням матеріалів журналу "Дистанционное образование".

[10] Тимошик Дмитро. Група МІ-31.

[11] http://www.semi.com.ua/dist_obuch.html

[12] Огляд статей з журналу IEEE Communications Magazine "Он-лайновське дистанційне навчання в США" Дейла Харріса (Стенфордский Університет), "Дистанційне навчання: панацея від усіх лих?" Андреаса Аусерхофера (Технічний Університет Граза) і "Створення освітніх Web-сайтів"Юниши Азума (Університет маркетингу і класифікації знань)

[13] http://www.internews.ru/

[14] http://www.curator.ru/e-learning/publication.html

[15] http://www.lessons.ru/languages/aspera/about.html

[16] http://www.lessons.ru/languages/aspera/courses.html

[17] http://www.lessons.ru/languages/etg/etg.html

[18] http://www.lessons.ru/management/management.html

[19] http://www.e-education.ru/inf/about.shtml

[20] http://www.e-education.ru/oee/plus.shtml

[21] http://www.e-education.ru/vpo/def/index.shtml

[22] http://www.e-education.ru/oee/history.shtml

[23] http://www.lessons.ru/business/murphy_education.html

[24] Бершадский А.М., Краевский И.Г. Дистанционное образование на базе новых информационных технологий. Пензенский региональный центр ДО. 1997 г.

[25] Элизабет Кларк. Дистанционное обучение: способ преуспеть? LAN/ Журнал сетевых решений, №10, 99 г.

[26] Сергей Сазонов. Телеобразование / “Отдел Кадров”, №4, февраль 2000 г.




Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :