Культура на Украине в 40-50-ые годы

Культурне життя в Укран було невд мою частиною повонного вадродження. У тяжкому становищ опинилися освтн заклади, особливо в сльських районах. Тому в Укран розгорнувся рух за вдбудову ремонт шкл власними силами. Крм того, протягом першо половини 50-х рокв було зведено 1300 нових шкл на 400 тис. учнвських мсць. У 1958 р. в республц було здйснено перехд до обов язково семирчно освти.

Наприкнц 50-х рокв в Укран дяли 11 тис. середнх шкл у 2,5 раза бльше, нж у 1940 р. Водночас дедал бльше вдчувалося вдрвансть укрансько школи вд проблем нацонального виховання. Так, сторя СРСР у школ починалася сторю Росйсько мпер, яка переходила в сторю СРСР, а попереднй перод був сторю багатьох народностей, що складали СРСР. Лише у 30 шкл навчання проводилось укранською мовою.

З 1948 р. до 1954 р. кльксть укранських шкл зменшилась з 26 тис. до 25 тис а росйських збльшилась з 2720 до 4051. У 1953 р. в школах з укранською мовою навчання налчувалось 1,4 млн. учнв, а в росйських змшаних 3,9 млн. Протягом першо повонно п ятирчки було вдновлено роботу вс вищих навчальних закладв республки, яких напикнц 1950 р. було 160. Тльки на стацонарних вддленнях цих закладв навчалось понад 200 тис. студентв. В цлому за 1946 1950 рр. в Укран було пдготовлено понад 126 тис. спецалств з вищою освтою.

Уже через три роки було вдновлено науково-технчну базу АН УРСР. Почалися розробки та дослдження в таких галузях науки, як ядерна та теоретична фзика, металофзика та н. Проте з новим витком репресй, пошуками безрдних космополтв у наукових колективах склалася напружена ситуаця. У серпн 1947 р. з явилася постанова ЦК КПбУ Про полтичн помилки незадовльну роботу нституту стор

Академ наук УРСР. Безпдставнй критиц в нй було пддано прац, видан в передвонн та вонн роки Короткий курс стро Украни за редакцю С. Блоусова, К. Гуслистого, М. Петровського, М. Супруненка, Ф. Ястребова, Нариси стор Украни за редакцю К. Гуслистого, Я. Ястребова. Псля сес ВАСГНЛ серпень 1948 р яка завершила розгром реакцйно теор менделзму-морганзму, жертвами лисенквщини

стали в Укран академк АН УРСР М. Гришко, завдувач кафедри дарвнзму професор С. Гезшензон Кивський унверситет, завдувач кафедри дарвнзму генетики професор . Поляков Харквський унверситет, професор Л. Делоне з Харквського сльсько-господарського нституту та н. Було розкритиковано пдручник для вузв Курс генетики М. Гришка Л. Делоне. Прийнята влтку 1946 р. постанова

ЦК ВКПб про жунали Звезда Ленинград в Укран мала свом продовженням вдповдн постанови ЦК КПбУ Про перекручення помилки у висвтленн стор укрансько лтератури в Нарис стор укрансько лтератури24 серпня 1946 р Про журнал сатири гумору Перець19 вересня 1946 р Про журнал Втчизна1 жовтня 1946 р Про репертуар драматичних оперних театрв УРСР заходи щодо цого полпшення20 жовтня 1946 р. та багато

нших. У цих документах допускалися суб ктивн оценки й перекручення в аналз загнального стану лтератури мистецтва. деологчна ситуаця в Укран погршилась псля того, як ЦК КПбУ знову очолив Л. Каганович. У прес з явились статт, як вихваляли роль Кагановича в розгром хвильвизму в Укран. А сам вн у цей час звинувачував в буржуазному нацоналзм вдомих майстрв лтератури П. Панча за роман Гомонла Украна,

А. Малишка, С. Крижанвського Неходу, В. Бичка, М. Рильського, Ю. Яновського Сенченка. та н. Ганебному шельмуванню було пддано кносценарй О. Довженка Украна в огн. Довженко Олександр Петрович 1894-1956 письменник, кнорежисер Народився Олександр Довженко 10 вересня 1894 року в селянськй родин на Чернгвщин, в мальовничому мстечку Сосниця. Дитинство його проходило серед казково природи

Придесення, колоритних постатей, житейських трагедй свят свох землякв. Пзнше цей побачений, почутий, пережитий у дитинств свт знайде сво втлення у довженквських фльмах, що золотими лтерами впишуться у скарбницю свтового кно. У Сосниц Сашко, як звали його рдн, здобува початкову освту. З смнадцяти рокв вн студент Глухвського учительського нституту, закнчивши який у 1914 роц, отриму направлення

до Житомира. Вчителювання його тривало до лта 1917 року й включало в себе природознавство й гмнастику, географю й фзику, сторю й малювання. Згодом вн перездить на роботу до Кива. Тут вн вчителю вчиться в Кивському комерцйному нститут на економчному факультет. Коли ж у Кив вдкрилася Академя мистецтв, Довженко ста слухачем. У буремне лихолття 1918 1920 рокв Довженко на служб у

Червонй Арм. Псля визволення Кива вд польських нтервентв працю в губернському управлнн народно освти завдуючим вддлом мистецтва. Так тривало до липня 1921 року, коли його, за наказом Наркомату закордонних справ УРСР, було зараховано спвробтником цього поважного вдомства направлено на роботу за кордон спочатку до консульства у Варшаву, а згодом у Берлн. Там вн продовжу малювати й студювати малярство.

У 1923 роц О.Довженко повертаться в Украну. Доля заносить його до Харкова, на той час столиц Украни, де вн влаштовуться на роботу в газету Вст, працюючи там карикатуристом та художником-люстратором. На тридцять третьому роц життя О.Довженка круто змнються. Вн прижджа до Одеси, де почина працювати режисером на кностуд.

Першою пробою став фльм Ягдка кохання, що мав комедйний характер, але Олександр Петрович нколи не зараховував його до свого творчого доробку. Точкою вдлку свого кнематографчного життя вн справедливо розпочинав з стрчки Сумка дипкур ра, в якй окрм всього ще знявся в рол кочегара. Мрю О.Довженка було нацональне кно, наближення його естетики до народного мистецтва.

У 1928 роц вн за сто днв знма фльм Звенигора сторю укранського народу вд сиво давнини до сучасност. Картину я не зробив, а проспвав, як птах, казав митець. Наступною роботою О.Довженка ста стрчка Арсенал, а ще через рк, у 1930 р на екрани виходить неперевершений шедевр свтово кнокласики Земля. Цей фльм гмн життю було названо серед двадцяти кращих кнострчок усх часв народв. Фльм, у якому О.Довженко звернувся до трьох одвчних загальнолюдських тем життя смерть,

людина земля, старе нове уже знмався на Кивськй кнофабриц, яку тльки розпочали будувати. В цей час на територ Довженко заклада свй знаменитий сад. Вдносною творчою невдачею можна вважати стрчку ван, у якй вдбилися творч шукання автора по вдтворенню нового змсту життя. На початку 1933 року залиша Кивську кнофабрику перездить до Москви. Згодом разом з дружиною Ю.Солнцевою та письменником

О.Фадвим вируша на Далекий Схд. Мета поздки створення сценарю про схдн рубеж крани. Результатом творчого вдрядження став фльм Аероград. Напередодн вйни працю над фльмом Щорс, з основною темою народ у вйн. За цю роботу митець був удостоний Державно прем СРСР. З початком вйни змнються життя О.Довженка. Вн добровольцем де на фронт захищати рдну землю.

Працю в газетах Красная Армия, Красная звезда Известия. Пише серю оповдань. У 1943 роц на екрани виходить документальний фльм За нашу Радянську Украну. У травн 1945 року з являться ще одна стрчка Перемога на Правобережнй Укран. Псля вйни О.Довженко знма документальний фльм про Врменю Рдна крана, у 1949 роц стрчку Мчурн. На початку п ятдесятих рокв великий режисер в основному

займаться педагогчною та викладацькою роботою в нститут кнематограф. Пише сценар та кноповст Вдкриття Антарктиди, Поема про море, Повсть полум яних лт, Зачарована Десна. Сповнений творчих планв, О.Довженко раптово помира 25 листопада 1956 року. Йому йшов шстдесят третй рк Уже псля його смерт виходить вибране

О.П.Довженка, дознмаються дружиною Ю.Солнцевою Поема про море, Повсть полум яних лт, Зачарована Десна. У 1959 роц за сценарй фльму Поема про море О.П.Довженку посмертно присуджуться Леннська премя. Оглядаючи творчий доробок генального майстра, великого романтика й поета, щоразу неодмнно наверташся до думки де ж витоки того свту краси гармон, що таким чистим свтлом, мудрим невмирущим, поста

з сторнок його творв Що ж саме могло запасти в душу пдкорити серця цивлзованого свту, коли роботи митця визнавалися неперевершеними Висновки можуть бути надзвичайно простими. Та й пдказку на них да сам О.Довженко. Вддана й щира любов до сво земл, сво батьквщини, свого роду й народу, добре, чуйне, мудре ставлення до всього живого ось т орнтири, що виводять на правильну вдповдь, пояснюючи невмирущсть одвчну магю його творчост. О.

Довженко опоетизовував свт намагався життям свом не порушувати природну красу гармоню, а примножувати де б то не було яким би то не було чином. Мабуть, нхто краще й проникливше не сказав про той оберг чисто духовно й емоцйно пам ят, про звичайну сльську хату, яку нби нхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, мж грушею погребом, про дитинство, яке минуло серед неповторних кравидв, про людей, як були наче органчним доповненням казково природи. В одному з лричних вдступв у

Зачарованй Десн письменник так казав про той незабутнй перод життя Коли ж обертаюсь я часом до криниц, з яко пив колись воду, до мо бло привтно хатинки посилаю м у далеке минуле сво благословення, я роблю ту лише помилку, яку роблять робитимуть, скльки й свт стоятиме, душ народн жив всх епох народв, згадуючи про незабутн чари дитинства. Свт одкриваться перед ясними очима перших лт пзнання, вс враження буття зливаються в невмирущу гармоню,

людяну, дорогоцнну. Сумно смутно людин, коли висиха слпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нчого не бачить вона дорогого, небуденного, нщо не гр , не будить радост ан людяного суму. Безбарвна людина ота, яку посаду не посдала б вона, труд , не згртий теплим промнням часу, безбарвний. О.Довженко вважав, що людина, яка не любить природу, не розум , не може стати справжнм митцем. Ота благоговйнсть , головне, сприйняття людини в органчному днанн з нею, як одного цлого, безсумнвно,

знайшли сво талановите вдображення в усх художнх творах митця вд оповдань до фльмв. Жили ми в повнй гармон з силами природи, зимою мерзли, лтом смажилися на сонц, восени мсили грязь, а весною нас заливало водою, хто цього не зна, не зна т радост повноти життя. основний стрижень т природи свордний символ, рка життя, зачарована Десна. Благословенна будь, моя незаймана двиця Десно, що, згадуючи тебе вже много лт, я завжди добршав, почував себе невичерпно багатим щедрим.

Так багато дала ти мен подарункв на все життя. Далека красо моя Щасливий я, що народився на твому берез, що пив у незабутн роки твою м яку, веселу, сиву воду, що ходив босий по твох казкових висипах, слухав рибальських розмов на твох човнах казання старих про давнину, що лчив у тоб зор на перекинутому неб, що й дос, дивлячись униз, не втратив щастя бачити от зор навть у буденних калюжах на життвих шляхах. Саме його надчутливсть дозволила створити опоетизовану симфоню

драматичних часв, коли, здавалося, потрясаються основи буття. Вдомо, як греки надзвичайно ревно ставилися до сво легендарно стор, але псля смерт О.Довженка вони шанобливо назвали його Гомером ХХ столття. У свох художнх сповдях митець наближаться до найкращих традицй укрансько народно творчост лризм, емоцйнсть, флософська заглибленсть думки, романтична пднесенсть патетична пристраснсть насичують струмують у кожному

слов чи кадр художника. Змальовуючи свох предкв, О.Довженко через свох рдних мовби вдтворю колективний образ всього народу. Ц висок узагальнення проступають навть через так детал, як руки прадда Тараса, як нкому й нколи не заподяли зла на земл, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили кров. Знали труд мир, щедроти й добро. Чи ж не звдси витоки того заклику-звернення до свох учнв усе життя

грати етюд на нтелгентнсть чи не саме це так магчно приваблю людей у його творчост нша постась художнього оспвування митця праця. Просто ненав язливо виступа означена тема в роботах О.Довженка, але свою внутршньою величчю ця стихя творення заворожу, ще ще раз пдтверджуючи вковий сторичний висновок про те, що основним моральним естетичним критерм для народу праця. Вона вивершу визнача все найпрекраснше на нашй земл.

Любть землю Любть працю на земл, бо без цього не буде щастя нам дтям нашим н на якй планет. Звернення до простих святих понять, чесне й проникливе осмислення х роблять автора флософом, володарем дум, людиною середини ХХ столття, що уособлю собою радощ й бол свого часу свого народу. При зверненн до безсмертно творчост митця переконумося у цьому постйно. ще О.Довженко великий гуманст, який не мислив себе без людей, сво дяльност на благо народу без органчного

свого днання з ними, а через них з самим життям. Я син свого часу весь належу сучасникам свом, так говорив про себе Олександр Петрович Довженко, помиляючись по сут, можливо, вперше в житт. сторя розсудила по-свому належить вн тепер вчност, як невд мна частка могутньо свтово культури, як свтосяйний генй укранського народу. На пленум Сплки письменникв у вересен 1947 р. О. Корнйчук у свой доповд звинуватив М. Рильського

Сенченка, Ю. Яновського, редколегю журнала Днпро та його редактора А. Малишка в нацоналзм. Починаючи з 1948 р в СРСР, за вказвкою Стална, почалася боротьба з безродними космополтами серед творчо нтелгенц. Завершилася ця кампаня процесом врейськогго антифашистського комтету справою лкарв. Було заарештовано 110 осб, з яких 10 засуджено до розстрлу. х усх було звинувачено у зв язках з мжнародним

сонзмом. А свого пку наступ на нтелгенцю в Укран досяг 1951 р коли у Правд за 2 липня було надруковано статтю редакцйну, тобто без пдпису Проти деологчних перекручень у лтератур. В нй шлося проте, що написаний ще в 1946 р. врш В. Сосюри Любть Украну виклика почуття розчарування, протесту Пд такою творчстю пдпишеться будь-який недруг укранського народу з нацоналстичного табору, скажмо,

Петлюра, Бандера та н. Авторами статт були Каганович та деяк його лтературн консультанти з Украни. все ж за цих гнетючих умов укранська лтература поповнилась багатьма творами, як здобули визнання. Це, зокрема, драматична поема Шевченко Чернишевський П. Тичини, збрка поезй Троянди виноград М. Рильського. Як значне досягнення укрансько прози були оцнен цикл романв

Велика рдня, Кров людська не водиця, Хлб сль М. Стельмаха, Хазя С. Скляренка, Лейтенанти О. Копиленка, Кивськ оповдання Ю. Яновського, твори Н. Рибака, В. Собка, гумористичн опопвдання Остапа Вишн, який свого часу став жертвою репресй. Одним з яскравих явищ у лтератур стала творчсть росйськомовного письменника-фронтовика

В. Некрасова з Кива, автора книги про вйну В окопакх Сталинграда. Рзномантнстю композицйних ршень позначено твори образотворчого мистецтва О. Шовкуненка, М. Дерегуса та н. Тема вйни була домнуючою в творчост художникв. Характерн в цьому план Бабин Яр В. Овчинникова, Ми ще повернемося Л. Мучника, Визволител Кива С. Бесдна. Страждання, герозм трагзм народних мас у боротьб з ворогами стали

темою для творчост композиторв К. Данькевича Д. Клебанова, як вдповдно в опер Богдан Хмельницький та симфон Бабин Яр вдтворили незабутн трагчн сторнки нашо стор. Зростала популярнсть театрального мистецтва. В 50-х роках в Укран дяло майже 70 професональних театрв. Постйне захоплення викликав талант майстрв сцени Б. Гмир, Н. Ужвй, Г. Юри та н. Сприяли вдродженню нашого музичного мистецтва гастрол в

Укран . Козловського, В. Давидово та н. Працювали три кностуд художнх фльмв Кивська, Одеська та Ялтинська. Популярними стали кнокартини Сльська вчителька, Педадогчна поема, Весна на Зарчнй вулиц та н. У 1950 р. на екрани вийшов фльм кнорежисера . Савченка Тарас Шевченко. На початок 1946 р. понад 100 кножурналв

Радянська Украна випустила Укранська студя кнохронки. Укранська культура повонного часу зазнала на соб й руйнвного впливу сталнщини, що призводило до суб ктивзму в зображенн життя укранського народу тяжких вдбудовних рокв. Реферат з стор Украни учня групи MASTER на тему Культура в Укран в другй половин 40-х першй половин 50-х рокв

ХХ столття Кив 2001