Египетские пирамиды

Мнстерство освти науки Украни Луцький державний технчний унверситет Реферат На тему гипетськ прамди перше чудо свту. Виконав ст. гр. ПТМ-11 Стахв А.Г. Переврив викладач Стрльчук Л.В. Луцьк 2000 Прамди гипту Прамди Сфнкс, що втм також входить до складу похоронного комплексу прамди Хефрена, належать до найбльш характерних монументальних памятникв древнього гипту.

Прамди були класичним типом царсько усипальниц в епоху Древнього царства, а в менш монументальному вид, збергаючи свою зовншню форму, зводилися також для фараонв Середнього царства. Найдавншим видом гробниць царв гипту, що виникли до прамд, були мастаби. Слово мастаба вдноситься до арабського часу повязане з тим, що форма цих трапецподбних у розтин гробниць нагадувала арабам велик лавки, що називалися мастаба.

Загально назви прамди у тепершньому значенн цього слова в гиптян не було. Окрем прамди носили назви, повязан з менами фараонв, яким вони належали й у написанн закнчувалися знаком . Прамда Хеопса називалася, наприклад, Гр живе на обр, Хефрена - Великий Хефрен, а Микерина - Божественний Микерин. Можливо, грецьке слово прамда походить вд гипетського виразу per-em-us, тобто вд термна, що

означав висоту прамди. Видатний росйський гиптолог В.Струве думав, що грецьке puramj походить вд старогипетського p-mr. Найдавнш царськ гробниц, як вдносяться до 1 династ, мали форму мастаб споруджувалися з цеглини-сирцю. Вони будувалися в Нагада й Абдос у Верхньому гипт, а також у Сакар, де знаходився головний некрополь Мемфса, столиц правителв перших династй.

У наземнй частин цих будвництв знаходилися молитовн помешкання з похоронним нвентарем, у пдземно - похоронн камери. Особливо уваги заслуговують залишки двох царських мастаб у Нагад Сакар з архтектурним опрацюванням фасадв. Перша з них, яка вдноситься до часу 1 династ, вдкрита французьким ученим Жаком де Морганом, ма фасад, розчленований виступами, що нагадують фасад царського палацу. Друга - мастаба Анджиба в Сакар, названа також мастабою

Небетк, споруджена також у перод 1 династ, спочатку мала з трьох сторн схдчасту форму, а з четверто - вид вертикально стни. У пзнший перод мастаба Небетк була значно розширена, а зовншня стна була прикрашена виступами, що нагадують опрацювання фасаду мастаби з Нагада. Нин рахуться, що мастаби типу гробниц Небетк послужили зразком для мхотепа, будвельника знаменито схдчасто прамди Джосера, другого правителя III династ.

Дяльнсть мхотепа, що був верховним сановником начальником усх будвельних робт Джосера, цнувалися вже в древньому гипт. Пзнше ж мхотепа вважали вщуном, покровителем науки медицини, а греки ототожнювали його з Асклепм. Комплекс якнайкраще збережених мастаб тинтських династй, а також прамд епохи Древнього царства, знаходиться на територ найбльших царських некрополей на захдному берез Нлу, у пустел, у район древньо столиц гипту - Мемфса.

Ц некрополи нин носять назви розташованих тут арабських селищ, таких як Абу-Роаш, Гзе, Сакара, Дашур, Медум. Вони тягнуться починаючи вд Дельти Нлу уздовж його захдного берега, убк Фаюмського оазису - району, де пзнше споруджувалися прамди фараонв Середнього царства, що розширили територю царських некрополей у пвденному напрямку. У процес археологчних розкопок, проведених у 1932-1956 роках англйськими вченими

С. Ферсом У. Емер, у Сакар було вдкрито чотирнадцять великих мастаб. На думку Емер, це були гробниця правителв 1 династ, таких як Гор-Аха, Джер, Уадж цар Ден. Труднсть визначення, чи були ц гробниц дйсним мсцем поховання царв, поляга в тому, що х же гробниц, менш по розмрах, але схож по конструкц, знаходилися також в Абдос, де при деяких з них були виявлен царськ стели.

Факт, що кожний фараон мав дв гробниц - одну в Нижньому, ншу у Верхньому гипт, здаться нам цлком зрозумлим, оскльки безпосередньо псля обднання крани характер гипетсько держави як ранше вдбивався в титулатур фараонв, у знаках хньо влади, а також в органзац державних заснувань. Не можна, проте, пдтверджувати з повною впевненстю, що гробниц в Абдос мали характер кенотафв. Точне визначення мсця поховання фараона усколадню також факт снування

на територ само Сакари двох або навть трьох мастаб, приписуваних тому самому фараону. Проте, якщо навть вдкрит Емер мастаби не були царськими усипальницями, значення його вдкриття поляга в тому, що знайден в них преси, а також напису на предметах похоронного нвентарю, дозволяють встановити точну дату цих будвництв. При III династ некрополь в Сакар збагатився новим, що домну архтектурним комплексом, яким стала знаменита схдчаста прамда

Джосера разом з похоронним ансамблем. Археологчн роботи велися тут уже з початку XIX сторччя. Новтн дослдження дозволяють припустити, що мхотеп збудував це будвництво на бльш раннй мастаб, побудовано в цьому мсц для попередника Джосера, його старшого брата фараона Санахта, якого Манефон вважа фундатором III династ. Не виключено, що збережена дотепер прамда Джосера, що ма шсть виступв, облицьованих блоками вапняку,

лише серцевиною величезного початкового спорудження. Тому ми не знамо, чи було це облицювання остаточною зовншньою оздобою будвництва або ж, як пзнше в Медум, внутршньою частиною, оскльки проект надання цй гробниц так звано класично форми не був очевидно здйснений. Прамда в процес будвництва неодноразово розширювалася - остаточна площа, яку вона займа, ма розмри 140 х 118м висота прамди досягала бля 60 м.

Спочатку вхд у прамду з пвнчно сторони вв по сходах униз. Другий вхд знаходився в пдлоз заупокйного храму, який також приднаний до прамди з пвнчно сторони. У схдно стни знаходився сердаб, вибудований з блокв вапняку, близьких по розмрах до блокв, яким була облицьована прамда. У сердаб була знайдена статуя сидячого фараона, що знаходиться нин в гипетському музе в Кар. Похоронна камера помщалася пд початковою мастабою, приблизно по середин, таким чином була

розташована, до пвдня вд центру пзншо прамди. Можливо, що усередин ц камери, викладоне червоним гантом, знаходився деревяний саркофаг. На схд вд склепу були вдкрит два помешкання, облицьован чудовими блакитними фаянсовими плитками, частина яких нин збергаться в карському музе. Пд прамдою були виявлен також пдземн галере з двома алебастровими саркофагами, крм цього, там було знайдено 30 000 камяних посудин, багато з яких були розбит каменями.

Цлий похоронний комплекс прамди Джосера займав площу в 500 х 280м був оточений виступами стни, що нагадували стни фортечних споруджень. Крм одного дйсного входу, ця огорожа мала тринадцять помилкових дверей. До пвдня вд прамди Джосера був виявлений з таким же плануванням похоронних камер комплекс можливо, що вн був вдразу ж задуманий як споруда, безпосередньо повязана з головною прамдою, тобто так званою прамдою-сателт. зовншн стни внчав фриз з зображенням кобр.

У межах територ похоронного ансабля знаходився також комплекс молелен, присвячених царському ювлею, що називаться хебсед. Вони були накрит характерними опуклими дахами, як пдтримувалися напвколонами. Стовбури цих колон не мали каптелей, вони були прикрашен спускавшимися з двох сторн рельфними листами. мхотеп зумв генально вдтворить у камен деяк форми, властив старй архтектур, головним будвельним матералом яко була цеглина-сирець тростини. Колони, вкопан в стовпи головного коридора, який вв у святилище, мають

каннелюри, як нагадують на перший погляд ончн колони. У дйсност ж вони монументальним повторенням на камен форм пучкв тростини. нш напвколони, що прикрашають стни, увнчан каптелями у вид розкритих квток лотоса. Сама кладка стн з старанно обтесаних довгастих блокв вапняку нагаду технку кладки з цегли. Архтектура мхотепа, що мала значн новаторськ, творч досягнення, не була позбавлена недолкв.

Застосування в камяному зодчеств елементв, характерних для споруджень з цегли, тростини дерева, не завжди було вдалим, оскльки архтектурн можливост нового матералу, тобто каменю не були ще в той час цлком вдосконален. Вже бльш нж тридцять рокв на територ зведеного мхотепом монументального комплексу ведуться роботи з реставрац частково реконструкц цього ансамблю. За доручення гипетського Археологчного керування цими роботами керу французький архтектор

Жан-Флп Лауер. Найбльш знаменитий комплекс царських прамд часу IV династ знаходиться поруч тепершнього селища Гзе. Цей некрополь гиптяни називали- на схил висоти. Три знаменит прамди - усипальниц Хеопса, Хефрена Мкерна класичними прикладами такого роду споруджень. хн будвельники цлком оволодли технчними декоративними можливостями каменю - нового матералу, введеного в монументальне будвництво.

Форма цих прамд бере свй початок в архтектур мхотепа, а одним з етапв формування була прамда, яка знаходилась в Медум. Ця прамда Снофру багаторазово перебудовувалася, для першого фараона IV династ або його батька Хун. Грандозну прамду Хеопса греки вважали пзнше одним з семи чудес свту. Фараон Снофру мав ще дв прамди поблизу тепершнього села Дашур, розташовано до пвдня вд Сакари. Про це свдчать написи, що збереглися на обох будвництвах.

Ми не знамо, проте, чому цей правитель наказав збудувати соб якщо не три, то принаймн дв прамди. Цкаво, що при ньому склалася остаточна, геометрична форма прамди, тому що так звана ромбодальна прамда Снофру свого роду ланкою мж увнчанною прамдою мастабою формою власне прамди, яку ма так звана пвнчна гробниця цього фараона. Нахил стн 43 3611 ще досить пологий у порвнянн з класичним типом прамди кут нахилу прамди Хеопса дорвню 51 52, Хефрена - 52 20,

Мкерна - 51. При цьому варто звернути увагу на факт, що починаючи з пвнчно гробниц в Дашур прамди одержують бльш струнк, витягнут пропорц - кут пдйому стн усипальниць VI династ в Сакар склада 65, а в меротську епоху гробниц мають уже форму високо подовжено вгору прамди. Коли мова заходить про прамди, читач або турист згаду звичайно прамду Хеопса. Дйсно, ця прамда найбльш грандозна монументальна, а досконалсть пропорцй результатом складних

математичних розрахункв. висота досягала 146,59м, довжина кожно з чотирьох сторн - 230,35м. На спорудження прамди знадобилося 2590000м брил каменю, нагромаджених на поверхн розмром бля 54000м. Облицювання зовншнх стн було очевидно покрито щльним шаром штукатурки саме з цим повязана арабська назва розфарбована прамда. Прамд Хеопса присвячена величезна лтература, що часто важко назвати науковою. Автори багатьох книг праць намагалися вдтворити в цифрах, що визначають пропорц цього будвництва, мстичний

змст. нш вважали витвором цивлзац, що прибула з Атлантиди. Багато непорозумнь виникло в звязку з плануванням внутршнх коридорв так звано головно царсько камери з порожнм саркофагом. Як вдомо, вд цього помешкання назовн пд кутом веде вузький прохд - вентиляцйний канал, а над камерою знаходиться деклька порожнх розвантажувальних помешкань, споруджених для того, щоб зменшити величезний тиск камяно маси. Пдстава прамди, розташована на 30-й паралел, орнтовно на чотири

сторони свту, але в звязку з перемщенням протягом сторч точок весняного лтнього рвнодення цей орнтир не зовсм точний, як колись. Здавалося б, що про настльки вдомий памятник, що був предметом найрзномантнших дослджень тлумачень, важко сказати якесь нове слово, а ще важче пояснити ряд ранше помтних моментв, що дали грунт для довльних, часто езотеричних теорй. Зясовуванням цих тамничих елементв Велико прамди займався останнм часом польський архтектор геолог,

доцент Веслав Козиньский, що довгий час брав участь у польських розкопках у долин Нлу. Аналзуючи органзацю робт при будвництв прамд, вн виходив з чисто сучасного принципу, що так складн у технчному й органзацйному вдношенн питання потребували заздалегдь обдуманого точного графка робт. Виконання ц задач могло бути доручене тльки - прибгаючи до тепершньо термнолог - спецалзованому державному пдпримству. Козиньский припуска, що таке пдпримство повинно було бути створене вже в перод

III династ, можливо в звязку з будвництвом прамди Джосера що саме воно, перед спорудженням прамди Хеопса, здйснило будвництво прамд Снофру в Дашуре Медум. Геродот сторя, II, 124 розповда, що спорудження Велико прамди тривало 30 рокв, з котрих 10 рокв зайняло будвництво дороги для пдйому камяних блокв, 20 же рокв велося будвництво само прамди. При будвництв гробниц Хеопса протягом кожного тримсячного будвельного циклу безупинно працювало по 100

тисяч чоловк. Точн пдрахунки клькост використаних будвельних блокв облицювання, розмщення бригад робтникв т.п. пдтверджують слушнсть даних Геродота, бльш того - якби ми розробляли план здйснення такого спорудження, прибгаючи до помоч кбернетики, ми прийшли б до саме таких оптимальних даних. Зведення прамди, яке потребувало велико робочо сили, було при цьому надзвичайно тривалим процесом 20-30 рокв, не могло обйтися без деяких халеп вдхилень вд початкового проекту, що вводилися в процес будвельних

робт. Варто не забувати про те, що прамда Хеопса першою цлком закнченою прамдою, рг нахилу стн яко найбльше правильним ршенням для конструкцй такого типу. Веслав Козиньский припускав, що здйснення такого будвництва могло вестися тльки по планах малюнках що в процес робт будвельники користувалися також макетом, на зразок того, як це часто робиться нин при будвництв значних споруджень. Вн зважився висунути навть гпотезу, що спочатку може викликати сумнв у кожного гиптолога,

вдповдно до котрого три, так назван мал прамди, розташован з схдно сторони Велико прамди, були макетами-моделями у масштаб приблизно 15. Вони вдбивають три етапи змн проекту Велико прамди. Козиньский висунув також свою гпотезу щодо причини вдхилення царсько похоронно камери вд головно ос прамди, що неодноразово викликало цлком фантастичн теор.

Автори цих теорй виходили з нбито загадкових цифр, як таяться в пропорцях цього спорудження. Козиньский же вважав, що пд час будвництва прамди вдбулася деяка перерва в доставц гранту, щоб уникнути простою велику галерею протягнули вище, чим передбачалося ранше, що у свою чергу викликало вдхилення похоронно камери вд головно ос прамди. Можливо, що з метою передати тиск величезно ваги кладки при новому розташуванн склепу,над його перекриттям була споруджена розгрузочна конструкця, яка складалась з пятьох

рядв грантних блокв з пустотами мж ними, задачею яко було забезпечити можливо велику тривксть грантно стел склепу. Псля закнчення будвництва виявлялося, що спорудження ц конструкц було недостатньо стйкою для похоронно камери. Тиск величезно камяно маси на неправильно розташований склеп був настльки великий, що його перекриття трснуло. Важко соб уявити, що фараона могли поховати в ушкодженй похороннй камер. От чому в нй так не було виявлено залишкв царського саркофага.

Хоча дослдники давно вже звернули увагу на змни в початковому план Велико прамди, що виникнули в процес будвництва, у спостереженнях висновках Козиньского ми вперше знаходимо не тльки оригнальну при тому чисто практичну спробу тлумачення тамничих елементв, властивй усипальниц Хеопса, але новий погляд на органзацю будвництва такого роду мсць вчного спочинку. Сама прамда явля собою лише частину, а врнше головний елемент цлого ряду будвництв, що утворять

диний похоронний ансамбль, розташування якиго було тсно повязано з царським похоронним ритуалом. Похоронна процеся з останками фараона, покинувши палац, направлялася до Нлу на човнах преправлялась на захдний берег рки. Поблизу некрополя по вузькому канал процеся пдпливала до пристан, де починалася перша частина церемон, що вдбувалася в так званому нижньому заупокйному храм. Вд нього вв критий коридор або вдкритий пандус, по якому учасники церемон проходили у верхнй храм,

що складаться з головного коридора, центрального подвря - з часу Микерина - пятьох нш, де встановлювали стату пятьох фараонв. У глибин помщався молитвеник з хибними дверима та жертовником. Поруч з верхнм заупокйним храмом, з його захдно сторони, знаходилася власне прамда, вхд у яку у перод Древнього царства розташовувався в пвнчнй стн псля поховання тла фараона в пдземнй похороннй камер вн

старанно замуровувався. З чотирьох сторн прамди в поглибленнях скел помщалися чотири деревян човни призначен для подорожей фараона - живого Гора - по потусторонньому свт. Нещодавно вдкрито човен, що знаходився в прамди Хеопса, ма 40 м довжини. Поблизу кожно прамди знаходився величезний могканин з мастабами, що служили усипальницями для гипетсько знат. Архтектурний ансамбль, що оточував прамду, будучи тсно повязаний з давно вже сформованим царським

похоронним ритуалом, вдбива пануюч одночасно тод в гипт суспльн вдносини. У цьому мст мертвих, як в мст живих, найвище мсце займав фараон, прославляння й обожнювання якого було по стот головною дею прамди. У пднжжя усипальниц фараона хоронились царськ наближен, впливов сановники висок посадов особи, з якими цар зштовхувався у свому земному житт близьксть яких могла бути йому примна у загробному свт. Для важливих державних сановникв, що були виконавцями царсько влади, можливсть спорудження

соб гробниц поруч з прамдою фараона була безсумнвно найвищою честю. Тому що в такий спосб по смерт вони знаходилися поблизу бога, яким рахувався фараон при житт псля смерт. Коли похилу площину, споруджену будвельниками прамди Хеопса для пдйому каменю, переробляли в пандус, що веде з нижнього храму Хефрена у верхнй, у самому початку була залишена грандозна брила вапняку, що нагаду силует лежачого

лева. Ця скеля була залишком каменоломн, вдкля доставлявся будвельний матерал при спорудженн Велико прамди. Саме таке, на думку гиптологв, походження Великого Сфнкса. Природнй скел був доданий вид левино фгури, що ма 57 м довжини 20 м висоти, з портретною головою Хефрена в традицйному головному убор - царськй хустц. У такий спосб виник символ стража храму, про поширення культу якого свдчать деяк вотивн стели, знайден

в Гзе. Тамнича уява Сфнкса, поверненого лицем до сходу сонця, протягом сторч збуджував неспокйн розуми був предметом найрзномантнших фантастичних тлумачень. Сфнкс став синонмом загадковост тамничост, а деяк пдтверджують, хоча це сумнвно, що спочатку облицьований гпсом Сфнкс мав жноч груди. Археологу припада спростовувати ц цкав романтичн тлумачення, а тому Сфнкс роздлив долю Велико прамди, становлячись для нас конкретним археологчним памятником, документом

визначеного етапу гипетсько цивлзац - часу царювання фараона Хефрена. Пски пустин вже в старожитност засипали Сфнкса згодом на поверхн виднлася тльки одна голова. По всй можливост вн давно виглядав таким, яким побачили його солдати арм Бонапарта яким запамятала його Денон. Сфнкс розчищався вд пску при Тутмос IV, що створив мж його лапами щось начебто молитовне, присвячене памят свох покйних предкв.

Цей же фараон наказав побудувати навколо Сфнкса стну з цеглини-сирцю. Псчан бур, проте, як ранше засипали камяну статую, неодноразово потрбно було розчищати. Популярнсть культу Сфнкса висловилася в епоху Нового царства в широкому поширенн його скульптурних повторень. Зокрема, споруджувалися цл але сфнксв, що ведуть до храмв. Приймач Хеопса Хефрен Микерин теж збудували соб чудов прамди, хоча вже менш по розмрах.

З схдно сторони прамди Хефрена, на продовженн ос, знаходиться верхнй заупокйний храм, що ма в план форму витягнутого прямокутника, займа площу 112 х 50м. Його задня стна примика до стни, яка оточу прамду. Ми мамо тут справу з сформованим типом заупокйного храму епохи Древнього царства, що складаться з двох основних частин - першо, доступно для вруючих друго, куди пускалися

лише обран. Пандус, що зднував верхнй храм з нижнм, при рзниц рвнв, що складала бльш 45м, мав довжину 494м, а ширину 4,5м. Частково висчений у скел, вн був виложений усередин плитами вапняку, а зовн грантом. Спочатку це був очевидно критий коридор, що освтлювався через отвори в стел. Не виключено також, що його внутршн стни були прикрашен рельфами. Одним з найбльш чудових добре збережених монументальних споруджень

Древнього царства нижнй храм Хефрена. Цей храм, що ма в план форму квадрата з стороною 4,5м, побудований з великих блокв гранту. Його стни мають легкий нахил в звязку з цим вн робить враження величезно мастабы, особливо з боку фасаду. Перед храмом знаходилася пристань, куди приставали човни, що пливли по канал з сторони Нлу. Два входи в храм очевидно стерегли, чотири сфнкси, висчен з гранту. Посередин храму помщалося щось начебто наоса, де можливо знаходилася статуя фараона.

Вд обох входв вдходили вузьк коридори, що вели в гпость з шстнадцятьма монолтними стовпами з гранту. У цьому зал, що ма форму перевернено букви Т, стояли двадцять три стату сидячого фараона, вироблен з алебастра, сланцю диорита. Варто звернути увагу на колрну гру полрованого червоного гранту, що контрасту з алебастровими плитами стат, а також на ефекти свтлотн в гпостил. Цей зал, нин позбавлений перекриття, вн спочатку освтлювався за допомогою невеличких отворв у стел,

через як проходило свтло, що падало окремо на кожну статую. Третм монументальним спорудженням комплексу в Гизе прамда Мкерна. Як попередн прамди, вона ма в план квадратну пдставу, кожна сторона яко дорвню 108,4м. Спочатку прамда досягала у висоту 66,5м, а рг нахилу стн складав 51м. Цкаво, що для будвництва ц найменшо з трьох прамд були ужит найбльш значн по розмр блоки.

Нижня частина гробниц була облицьована грантом, здебльше не полрованим, а верх - блим вапняком з Тура. У 1837 роц англйськ дослдники Перринг Вз виявили в похороннй камер ц прамди чудовий царський саркофаг з базальту, зовншн стнки якого були оброблен на зразок фасаду палацу. Як вдомо, цей саркофаг потонув пд час його перевезення в Англю збергся, проте, його малюнок. Мкерн мав не тльки найменшу прамду, але також найменш монументальний

похоронний комплекс у порвнянн з ансамблями його попередникв. Не пдляга сумнву, що при житт цього фараона його будвництва не були ще закнчен. х завершив спадкомець Мкерна Шепсескаф, уживаючи при цьому вже грший по якост будвельний матерал. Стни, зведен з вапнякових блокв, були облицьован цеглиною-сирцем покрит блим розчином. До пвдня вд третьо прамди, знаходяться три повязан з нею невеличк прамди, оточен загальною стною.

Площа пдстави кожно з них по розмр дорвню 13 площ пдстави прамди Мкерна. Прийнято вважати, що в цих прамдах були похован дружини фараона. У однм з помешкань, повязаних з прамдою Мкерна, американський археолог Райзнер вдчинив пд час розкопок чотири скульптурн групи з сланцю, назван нин традами Мкерна. Три з них знаходяться нин в Кар, а одна в Бостон.

Пройшли тисячолття, а Монументальний царський некрополь у Гзе встояв усупереч пскам пустин руйнвно дяльност людини. До дйсного дня вн найбльш грандозним археологчним комплексом гипту, що свдчить не тльки про могутнсть правителв Древнього царства, але одночасно про смливу думку тодшнх архтекторв, а також про неповторну майстернсть мулярв робтникв. Варто згадати ще про одну прамду часу

IV династ - гробниц фараона Реджедефа, розташовано неподалк вд Гизе, бля селища Абу-Роаш. Реджедеф був очевидно сином Хеопса його дружини лвйки. Вн убив свого старшого брата Каваба, матрю якого була гиптянка. Реджедеф правив усього лише всм рокв, а псля його смерт влада перейшла до його молодшого брата - Хефрену. Прамда Реджедефа найбльш висунутою до пвноч царською гробницею.

Це будвництво, очевидно нколи не завершене, було задумано в монументальному стил як спорудження, гдне спадкомця Хеопса. Стни як вели вниз коридорв, також як стни похоронно камери, були виложен великими блоками вапняку гранту товщиною бля двох метрв. Збережен слди облицювання нижнх частин зовншнх стн прамди свдчать, що вони були також оброблен грантом. Над похоронною камерою прамди знаходилася по всй можливост розвантажувальна конструкця - також як в прамд Хеопса.

Ще в 1842 роц, судячи по даним нмецького гиптолога Лепсуса, висота рун досягала 17м. У всмдесятих же роках минулого сторччя ц руни перетворилися в каменоломню, вдкля щодня триста верблюдв вивозило будвельний матерал для нових будвництв у Кар. У Сакар збереглися три прамди епохи V династ. Одна з них належала першому фараону ц династ, нш - двом останнм.

Крм цього, до нас дйшло багато мастаб вельмож цього пероду, що славилися свом скульптурним рельфним декором. Усеркаф збудував свою прамду поруч з похоронним комплексом Джосера, з його схдно сторони. Вона була вибудована з величезних блокв грубо отесанного вапняку мала облицювання, слди котро нин не збереглися. Прамда, що знаходиться в пвденнй частин Сакари, що примика до оброблюваних полв, вдома за назвою

Харам Эшь-Шауаф. У 1945 роц американський археолог А. Варилль довв, що ця усипальниця належала фараону Джедкара-Асес. Вона ма в план форму квадрата, кожна сторона пдстави якого дорвню 80 м висота прамди досягала 24 м. Прамда була зведена з грубо отесанного вапняку, облицювання не збереглося. Прамда Унаса була вибудована до пвденно-запасу вд прамди

Джосера. Нин вона явля собою майже зроблену руну. Висота збережено сердцевини прамди досяга зараз тльки 19 м, спочатку ж вона мала у висоту 44 м. Сторона квадратного в план пдстави дорвню 67 м. До сьогодншнього дня збереглися слди старанно обробленого облицювання з блого вапняку. Вхд у прамду був розташований зовн, з пвнчно сторони. План пдземних помешкань прамди Унаса повторються в нших прамдах, що належали фараонам

VI династ - Ттки, Пепи 1, Меренра Пепи II. Перед дверима, що знаходяться перед похоронною камерою, були вдкрит знаменит Тексти прамд - заклинання, де говориться про похоронний ритуал життя фараона в загробном свт. Ц тексти, написан у вид вертикальних стовпчикв блакитнувато-зеленою фарбою, найбльше раннм прикладом такого роду написв. У перод VI династ Некрополь в Сакар збагатився деклькома царськими гробницями досить великою клькстю мастаб вельмож. Перший правитель ц династ, фараон

Ттки вибудував соб гробницю до пвнчного сходу вд прамди Усеркафа по прямй лн вд усипальниц Джосера згадано вище гробниц царя V династ. Назва ц прамди - Джед-сут походить мабуть вд назви столиц Нома - Мемфса, що вживалась у гераклеопольский перод на початку Середнього царства. Нин це будвництво явля собою руну.

Цлком зруйнована також прамда фараона Пепи 1, вибудована на центральному плоскогр Сакари. З цю прамдою повязане одне з найбльше драматичних вдкриттв в област гиптолог. Французький вчений О. Марет, який зробив великий внесок у розвиток археолог гипту, та вдкриття якого належать до найбльших досягнень в област археологчних знахдок, був переконаний, на вдмну вд свого спвробтника Г. Масперо, що прамди не мали написв. Наприкнц свого життя, тобто на початку 1880 року цей вчений одержав

вд французького уряду велику дотацю, призначений на скресання одн з гробниць в Сакар. У травн 1880 року Марет обстежив прамду Пепи 1, думаючи, проте, що це мастаба. Написи, якими були покрит стни похоронних камер, вн переслав у Париж Мас-перо, не сказавши при цьому, звдки вони. Масперо вдразу ж визначив, що тексти стосуються прамди

Пепи 1, але усе ж це не переконало Марета вн продовжував притримуватися теор про нм прамди. тльки будучи вже при смерт, наприкнц грудня 1880 року в Кар, коли нмецький гиптолог Г. Бругш повдомив йому про вдкриття подбних написв у похоронних камерах прамди Меренра, Марет визнав слушнсть тверджень Масперо. Вище ми вже говорили про мастаби, як про найстарш гробниц царв перших династй класичний тип цих будвництв склався саме в перод

Древнього царства. Походження мастаб дуже просте - мастаба це монументалзований пагорб, що виника з земл або пску, коли риють могилу тому що земля над труною за законами статики завжди буде приймати форму прямокутного насипу з нахиленими стнками. Мастаба - гробниця знат, яка включала три частини пдземну похоронну камеру, криниця що вдходить вд не вертикально, веде в надземну частину, а також прямокутну в план будвлю, що споруджувалася з цеглини-сирцю або каменю у розтин це будвництво мало форму трапец.

Наземна частина мастаби мала так елементи висчен з каменю хибн двер, через як двйник покйного мг виходити повертатися, камяну плиту, так названу стелу, що помщаться над хибними дверми, покриту написами з жертовними заклинаннями рельфами, що зображують мертвого, нод з дружиною дтьми, що приносять йому жертву , нарешт, камяний жертовник, установлюваний перед хибними дверми. Псля поховання криниця, що веде в похоронну камеру, закладалася каменями.

У залежност вд знатност мертвого - мастаба мала ще додатков елементи, насамперед уже згаданий вище сердаб, у якому помщалися стели, а нод скульптурний портрет мертвого. Крм цього, у надземнй частин мастаби могли знаходитися молитовн або - як ми переконалися пд час наших довонних розкопок у Едфу - верхн камери, у яких хоронились члени см мертвого. Крм головно нш з хибними дверима, фасад мастаби мав ще менш нш, що мабуть символзували хибн двер, призначен

для двйникв похованих членв см мертвого. Велик комплекси мастаб у некрополях Гзе Сакари зосереджен поблизу царських гробниць. Вони не частиною ансамблв прамд, проте помешкання гробниць знат поруч з усипальницею хнього пана свдчить про прагнення прославити фараона псля його смерт, що вдбива певною мрою характер вдношень, як панували в гипетському товариств того часу. У монументальних царських некрополях не були мсця для трудящо людини.

Про нього не забували, але тут вн не був потрбний. Цнувалася тльки його праця на земл, у загробному ж свт вн не мав значення. Для вельмож тут будуть трудитися хлбороби, пастухи ремсники, численн зображення яких ми бачимо на рельфах, що покривають внутршн стни мастаб. Дйсн вулиц мастаб високопоставлених сановникв IV, V VI династий мають планування, що нагаду мськ вулиц.

У цих гробницях збереглися скульптури, рельфи розписи, що належать до шедеврв мистецтва епохи Древнього царства. Достатньо згадати портретн скульптури царевича Рахотепа його дружини Нофрет, членв см фараона Снофру, виявлен в хнй мастаб в Медум. Також у Медум в гробниц тет, чоловки сановника, що носив мя Нефер-маат, був вдкритий знаменитий розпис з зображенням гусакв, що належить до числа найбльш цнних

памятникв живопису аналзованого пероду. Найбльша кльксть памятникв поряд з некрополем у Гзе принесли розкопки мастаб у пвнчнй частин Сакари. До найцннших творв мистецтва належать рельфи на дерев, виявлен в гробниц переписувача Хесира, що вдноситься до епохи III династ. Його портрет одним з найбльш раннх класичних прикладв канону в зображенн людсько фгури в барельф. Серед нших памятникв, що датуються часом

IV династ, зверта увагу скульптурна група, що зображу Неферхотепа його дружини. До найвдомших творв гипетського мистецтва належить скульптура сидячого переписувача з сувм папрусу навколшках V династя, а також серя статуеток з вапняку, що зображують людей, зайнятих фзичною працею - наприклад, фгурка жнки, що розтира зерно. У гробниц вельмож Каапера була знайдена вдома реалстична скульптура з дерева, що одержала назву сльський

староста по-арабски Шейх-эль-Белед. У мастаб Т, стражника прамд надгробного храму фараона Сахура, були виявлен прекрасн рельфи, що зображують сцени з життя Т, а також рзномантн господарськ роботи, виконуван в його володннях. До найбльш вдомих сцен вдносяться Т, що полю з човна, годвля гусей, перевезення полрування статуй, кухаря пекар за роботою, жнива молотьба, будвництво човна, мясники, ловля риб мережею, полювання на

гпопотама доння корв. У пвнчнй частин некрополя заслуговують на увагу також мастаби часу V династ Птах-хотепа, значного чиновника часу Асеси, Птах-хотепа II, нспектора жерцв, Ахутхотепа, стражника Мста прамд, а також вдкрита в 1966 роц мастаба сановника по мен Нефер його дружини Хонсу з прекрасно збереженими розфарбованими рельфами.

Мастаби поблизу прамди Тет мають цлу систему молелен коридорв у надземнй частин гробниц. Серед найбльш значних видляться мастаба взира Мерерука, що мсцем поховання взира, його дружини сина Мер-Тет. У царському некропол в Гзе також були виявлен чудов памятники скульптур, що зображують як фараонв - наприклад, статуя Хефрена з дорита або згадан вище тради Мкерна, так простих людей, що займаються рзномантними заняттями з числа останнх варто вдзначити хоча

б вдому статуетку броварника. У дослдження мастаб внесли свй внесок учасники польських археологчних експедицй. Пд час трирчних розкопок в Едфу, у Верхньому гипт, що проводилися в 1937-1939 роках, польськ археологи вдкрили деклька десяткв мастаб VI династ, побудованих з цеглини-сирцю. Ц мастаби мали похоронн камери й у надземнй, в пдземнй частин. Багатий похоронний нвентар з цих мастаб знаходиться нин в

Нацональному музе у Варшав. У 1 Перехдний перод пр. 2181-2133р. до н.е пд час якого вдбулося ослаблення влади фараонв розпад держави, не було сприятливих умов для будвництва настльки значних усипальниць, якими прамди. Написи згадують тльки про деклька будвництв ц епохи. Деяк з них були дентифкован, як, наприклад, прамда царя б в

Сакар, що вдносяться до VIII династ прамда фараона Хеви IX-Х династ, що знаходиться в Дар в Лвйськй пустел. Ситуаця докорнно змнилася в епоху Середнього царства, коли фванскм правителям вдалося знову воззднати крану. Вони поклали початок XI XII династям. Перша з них правила у Фвах, а другий головний полтичний адмнстративний центр знаходився на пвноч, недалеко вд

Фаюмского оазису, дотепер ще не дослджувано мсцевост ттау. Свом зросшим економчним потенцалом гипет часу XII династ зобовязаний був багато в чому багатству Фаюмского оазису, на територ якого були зроблен грандозн ригацйн роботи, у результат яких була споруджена гребля резервуар, що регулю рвень води в Дельт Нлу. Цар вдродженно гипетсько держави в усх свох початках ставили соб за зразок досягнення архтектури

Древнього царства. Як ранше будувалися прамди, що залишалися основним типом царсько усипальниц. Невеличкою прамдою був увнчан заупокйний храм, побудований у Дер-эль-Бахр фараоном XI династ Ментухо-тепом. Вчасно XII династ, при якй царський некрополь розширився вд Сакари вздовж Нлу, ставляться деклька прамд менших розмрв, розташованих поблизу гробниц

Тет. У Дашур, до сходу вд усипальниц фараона Снофру було вибудовано в цей час три прамди. Найбльш раня, розташована мж двома ншими прамдами, належала Аменхотепу 1, до пвноч вд знаходилася гробниця Сену-серта III, а до пвдня - Аменемхета III. У цей перод укладаться новий тип конструкц прамди, меншо по розмрах у порвнянн з прамдами IV династ. Спочатку будували розбжн у вид променв або як мали форми хреста внутршн

стни прамди, що утворюють трикутники, як потм засипалися пском або цеглиною-сирцем. Прамда облицьовувалась псля цього вапняком. Деяк прамди царв Середнього царства споруджувалися цлком з цеглини-сирцю, що укладався безпосередньо на площадц. нод ядром прамди служила природна скеля. Дивовижно, що при цй бльш дешевй систем будвництва прамд нш елементи оздоблення гробниць були дуже дорогими у звязку з усе бльш широким застосуванням алебастра кварцита.

До пвдня вд Дашура, у мсцевост Лишт, знаходяться оточен мастабами знат руни двох прамд фараонв XII династ - Аменемхета 1 Сенусерта 1, а також дв повязан з ними велик прамди. Пд час розкопок на цй територ була знайдена деревяна статуя Сенусерта 1, що знаходиться нин в гипетському музе в Кар. Аменемхет III, що мав свою прамду в Дашур, виршив збудувати соб ще одну - у мсцевост

Хавара, де пзнше вн був похований. Вд прамди залишилося тльки сердцевина, ранше ж цле це будвництво було облицьовано тонкими плитками полрованого вапняку. висота досягала 58м, а рг пдйому 48 45. До пвдня вд ц прамди збереглися руни спорудження, що було одним з найбльше чудових архтектурних памятникв гипту - знаменитого Лабринту, що викликав у грецьких мандрвникв ще бльше захоплення, чим прамди. Нин вд нього залишилося лише велике поле, засипане вапняковим щебенем фрагменти колон, тому що починаючи

з римського часу це будвництво служило величезною каменоломнею, звдки брали сировину для вапнякоопалюваних пч. Деяк дослдники вважають ц руни залишками заупокйного храму Аменемхета III, проте, уже сам розмри хньо площ 300 х 244 м, на якй помстилися б ус разом узят величезн храми Карнака Луксора, виключають слушнсть цього судження. Похоронний комплекс, що знаходиться на територ тепершнього селища

Эль-Лахун розташоване поруч мсто, де жили будвельники, що будували царську усипальницю, вдносяться до часу Сенусерта II. При спорудженн саме ц гробниц в якост ядра прамди була використана скеля, що тут знаходилася. Завершуючи огляд царських усипальниць епохи Середнього царства, варто згадати про вдкриття поблизу прамди Аменемхета III у Дашур гробниц фараона Гора, де була знайдена знаменита деревяна статуя царя, що знаходиться

нин в гипетському музе у Кар. Деяк дослдники вважають, що Гр правив разом з Аменемхетом III, нш припускають, що вн був фундатором XIII династ. Прамда була усипальницею фараонв епохи Древнього Середнього царства. У перод Нового царства, коли фараони почали будувати соб величезн скельн гробниц в Долн царв у захднй частин Фв, невеличк прамди, що не перевищували у висоту деклька метрв,

були усього лише завершенням гробниць високопоставлених начальникв будвельних робт у Дер-эль-Медне або скромнй прикрас надгробкв в Абдос. Проте, дея прамди як царсько усипальниц не була забута. Гробниц тако форми ми зустрчамо поблизу IV порога в Напат VI - у Мерое, у далекй Нуб, що яка знаходилася пд владою гипетських фараонв.

Панх 751-716 р. до н.е завойовник гипту фундатор XXV династ, названо також ефопською, на якй прамд зробили величезне враження, був похований у чудовй гробниц недалеко вд сво старо резиденц поблизу святилища в Гебель-Бар-кал, де височють струнк прамди - гробниц царв першого, так званого напатского пероду незалежного Меротського царства 656-295 р. до н.е Другий комплекс подбних прамд знаходиться в Мероэ, новй столиц Мероитского царства 295 р. до н.е 350 р. н.е

Ц прамди мали цлком нш пропорц в порвнянн з гипетськими були набагато менше х по розмрах. Середня довжина сторони хньо пдстави дорвню бля 10м, висота не перевищу 20м, а рг нахилу стн склада 65-70. Проте, найбльш характерною рисою меротських прамд, що вдрзня х вд гипетських, розмщення цих гробниць. Вони згрупован в комплекси розташован тсно одна поруч з ншою так, що вдстань мж ними часто не перевищу деклька десяткв сантиметрв. Не вс ц прамди мають заупокйн храми у вигляд молелен.

Ребра стн деяких з них оброблен профлем у вигляд валика. Ц прамди будувалися з необтесаних блокв каменю й облицьовувались старанно пригнаними полрованими плитами. Виняток склада деклька прамд, що належали останнм правителям Меротського царства, як були споруджен з цеглини-сирцю, а потм поштукатурен. Мистецтво древнього гипту в бльшому ступен, чим якогось ншого пероду художньо творчост, вдбитком конкретно,

реально дйсност на рзних етапах сторичного розвитку. Це стосуться не тльки образотворчого мистецтва, але й архтектури. Древн гиптяни вважали земне життя усього лише стислим епзодом вчного снування. Саме тому для будвництва будинкв, резиденцй вельмож царських палацв вони вживали не занадто тривк матерали, а насамперед з цеглини-сирцю. накше виглядало справу з спорудженням жител для безсмертно душ фараона

знат, що також як храми богв споруджувалися з каменю. Про тривксть цих будвництв, що устояли всупереч часу систематичних руйнацй, свдчать збережен до тепершнього часу памятники. К.Михаловскй Прамди мастаби Варшава 1973 р. ЛТЕРАТУРА 1. К. Михайловскй Прамди мастаби 2. Н. А.Дмтрва Стисла сторя мистецтв 3. Мистецтво древнього сходу 4

Бонн Збрання творв 5. Р.Бьювел, Е. Джилберт Секрети прамд Мнстерство освти науки Украни Луцький державний технчний унверситет Реферат На тему гипетськ прамди перше чудо свту. Виконав ст. гр. ПТМ-11 Стахв А.Г. Переврив викладач Стрльчук Л.В. Луцьк 2000