Соціально-економічне життя Острога міжвоєнного періоду

Перша світова війна принесла не лише численні людські жертви, але й занепад економіки і по закінченні військових дій основним завданням, яке стояло перед острожанами, покращити економічне життя свого міста. В архівних даних міститься інформація про соціальне становище міста. Так, станом на січень 1921 року в місті проживало 13109 жителів, з них 9127 доросле населення (4035 – чоловіки, 5092 - жінки) та 3982 –діти (257 дітей віком до трьох років та 1866 дітей віком від трьох до п’ятнадцяти років).

Власне саме, економічне становище Острога було важким. Для підтвердження цього можна використати матеріали справи 1 фонду № 239 ДАРО в якій написано, що "господарський розвиток міста в поганому стані, незважаючи на вигідне економіко-географічне положення. Несприятливий вплив має прикордонне становище та деякі обмеження з боку поляків. Промислові підприємства тут завжди орієнтувались на співпрацю зі Сходом. Відчувається нестача будинків, які були знесені, а від Першої Світової війни будівництво не проводилось. Влада неспроможна, через брак коштів, розпочати будівництво, а каси позичкової в Острозі не було"[1]
.

Також потрібно ознайомитись з загальним станом розвитку міста в перші повоєнні роки. Зазначається, що промисловий розвиток Острога в поганому стані, але активізувалося торгівельне життя. Залишися відкритими філії солідних торгівельних фірм, які знаходились в руках польського панства, відкрито кілька самостійних фірм та торгових домів, відновили свою діяльність ощадні товариства та кредитні банки. Продовжував функціонувати Банк земель польських.

Філії новоутворених фірм проводять торгівельні зв'язки з Україною через так звані “зали” вибудовані на Новому місті.

Ярмарки в Острозі відбувалися 15 разів на рік, але не мали великого значення, оскільки основна торгівля з-за кордоном відбувалася через “зали”, а на ярмарки приїжджали в основному з околиць сторони польської[2]
.

В центрі міста розташований ринок для проведення торгівлі між приватними особами. Каналізації немає, 2 приватні лазні, також є 2 приватні аптеки та шпиталі: один приватний, в якому може поміститися 33 хворих, та державний-88.

Невідкладною потребою острожан у перші повоєнні роки було оздоровлення фінансово господарських стосунків, перш за все, зверталася увага на пошук відповіді на наступні запитання:

1) Який стан фабричної, харчової, текстильної промисловості нині? Визначено, що вона знаходиться в край важкому становищі.

2) Чи можливо віднайти осередки, які зможуть покращити існуюче становище?

3) Як багато користі приносять вказані вище галузі промисловості в період розвитку, активного функціонування?

4) Які встановлені ціни на родовище кварцового піску та вапняку?[3]

Ця справа є поважною і потребує значної уваги, тому що є складною: форматування-проектування повинно бути стислим та добре продуманим, а також ґрунтуватися на певних докладних підставах. В зв’язку з цим потрібно звітуватися, які в межах повіту існують підприємства, які з них є приватні, які збанкрутували та з яких причин, вказати, які кроки потрібно зробити для того щоб збанкрутілі підприємства якнайшвидше відновили роботу, ідеї щодо покращення становища підприємств.

Для покращення економічного становища планувалося створити спеціальну Комісію, до складу якої мав ввійти Господарський комітет. Комісія повинна проводити раз на місяць господарський контроль в місті. За справами промисловості та торгівлі повинен наглядати спеціальний комісар. Якщо магістрат не може представити такого кандидата, він може звітувати про свої внески на письмі належним обґрунтуванням. Звіти про внески надсилаються до Міністерства промисловості та торгівлі.

Що стосується, закладів, які функціонували на території Острога, то про них можна дізнатися з матеріалів наступної справи. Так, на території міста працювало чотири готелі, один будинок, де можна переночувати та один заїздний будинок. Вказувалося, що в місті немає жодної корчми. Діє два пансіонати. Також в місті є дві тваринні ферми та три пташині, крім того, функціонує сорок одна бійня. Рибних закладів немає. В Острозі працює дві пекарні, три кондитерські фабрики, фабрик з виготовлення сиропів та соку немає, натомість працює три фабрики виготовлення газованої води, три цукерні та п’ять пивоварень. В місті діє два млини. Наявні шість загальних цвинтарі та один закритий[4]
.

Було створено окрему комісію, яка здійснювала реєстрацію овочевої продукції, човнів на річках, шкільного інвентарю, новостворених фірм. Комісія працювала ефективно, про що певною мірою свідчить лист до магістрату міста, в якому вказується, про виконання доручення від 10 листопада про інформування про овочеву продукцію на Волині. Зазначається, що овочева продукцію може задовольнити потреби лише місцевого ринку. Урожай овочів за останні два роки був середнім. Ціни не були сталими не лише з огляду на девальвацію і щоб окреслити ціну за 1 кілограм овочів чи фруктів необхідно звертати увагу на урожай попередніх років. Існуюча ціна на 1 кілограм яблук становить приблизно 40 грошей. Окрім Дерманя, меншою мірою овочі до Острога може доставляти Верхів, розташований за 15 кілометрів від міста.

Основну інформацію про економічний розвиток міста можна черпати з протоколів засідань господарських комітетів, зібрань міської ради, комітетів торгівлі та лихварства, на яких потрібно акцентувати увагу.

Отже, тепер розглянемо безпосередньо зміст протоколів. Спершу розглянемо протокол засідання комітету в справах торгівлі від 2 листопада 1923 року. В зборах брали участь Вітольд Залеський – міністр торгівельних зв’язків, Станіслав Грущинський – бургомістр міста, Станіслав Панек – шкільний інспектор, Юзеф Шраєр – аптекар, Микола Хайзенко – представник українського кооперативного руху, Станіслав Мроцкєвіч – представник господарської комісії Острога. Також в протоколі вказуються прізвища тих людей, які не прибули на засідання. Серед них: Казимир Май – міністр зв’язків офіційного резерву, майор Владислав Зак – професор гімназії, Антон Сайчук – обиватель міста[5]
.

Збори відкрив староста, оголосивши, що метою є включення господарського комітету до Спілки торгівлі та лихварства. Староста акцентує увагу, що ціни на предмети першої необхідності на 50% вищі, ніж ціни в сусідніх повітах: Дубенському та Кременецькому. Виходячи з цього основним завданням комітету є встановлення стабільних цін, як на предмети першої необхідності такі на інші товари, застосування санкцій стосовно осіб, які підвищують ціни.

Погодилися що потрібно створити комітет торгівлі та лихварства, який би складався з президента, секретаря і скарбника. Президентом обрали Мроцкєвіча, секретарем став Грущинський, Залеського призначили скарбником. Вкінці засідання староста наголосив на необхідності заохочувати до співпраці якомога більше населення різних національностей.

Відповідно до рішень прийнятих на зборах 2 жовтня 1923 року комітет лихварства та торгівлі постановив встановити ринкові ціни на всі товари першої необхідності, контролювати ціни через оптову торгівлю.

Вклад членів комітету становитиме 5 тис. марок щомісяця[6]
.

Цікавим є протокол засідання Комітету лихварства та торгівлі від 9 листопада 1923 року. Присутніми були президент Мроцкєвіч, секретар Грущинський та скарбник Залеський.

Предметом визначили розглянути діяльність поліції у справах торгівлі, проаналізувати ситуації надмірного підвищення цін на жито від 7 жовтня, купівлі товарів перед ринком, приховування запасів нафти в ромірі однієї бочки, 10 пудів борошна в приміщенні третьої особи через Єношифкєра, 95 пудів солі.

18 листопада 1923 року до Комітету у справах лихварства та торгівлі надійшов лист від купецького банку, в якому вказувались ціни на цукор: гуртова – 67 тис. марок за кілограм, роздрібна – 90 тис. марок за кілограм.

З цього приводу наступного дня відбулося позачергове засідання Комітету у справах лихварства та торгівлі на якому визначали ціни на цукор. Постановили ціну на гуртову торгівлю 11 тис. за кілограм, роздрібна ціна – 15 тис. за кілограм через Банк купецький або роздрібна ціна і додатково 20%[7]
. Крім того, постановили завозити цукор лише в ті магазини, на які поширюється дію протоколу.

Також на зборах встановили ціни на предмети першої необхідності[8]
.

Магістрат встановлює ціни за посередництва виконавчих органів влади.

В протоколах містяться дані про ціни на продукти, які варто розглянути детальніше.

Отже, станом на 15 січня 1923 року, борошно житнє за 1 пуд коштувало 600 марок, пуд гречаної крупи коштував 600 марок.

Окремо встановлювалися ціни на змолотіння пуду зерна – 30 марок, круп – 40 марок[9]
.

Отже, як бачимо вартість предметів першої необхідності була високою, це, перш за все, пов’язано з високими цінами на перевезення цих товарів. За перевезення пуду житнього борошна потрібно було заплатити 90-100 марок, пшеничного першого ґатунку – 240 марок, другого ґатунку – 200 марок. Перевезення круп обходилося в середньому в 100-120 марок. Такі ж ціни були встановлені й на перевезення м’яса. Перевезення овочів коштувало в середньому 25-50 марок. Найвищі ціни були на перевезення олії – 800-1000 марок[10]
.

В Держархіві Рівненської області зберігається також виказ ринкових цін станом на 2 січня 1928 року.

Пуд пшениці коштував 49 грошей, жита – 42 гроші, ячменю по 33 гроші, гречки – 39 грошей, проса – 43 гроші, житнього борошна першого ґатунку – 68 грошей, другого ґатунку – 64 гроша. Змінилися також ціни на крупи: пуд гречаної крупи тепер коштував 76 грошей, ячмінної – 50 грошей. За один кілограм картоплі платили 7 грошей[11]
. На полицях з'явилася свіжа риба, але ціна на неї була дуже високою аж 3 злотих, зросла в ціні і свинина – 4 злотих, яловичина приблизно два гроша. Вартість оцтової есенції становила 6 злотих, винного оцту – 1 злотий. З'явилися нові товари, але ціни на них були дуже високі. Так, наприклад оливки можна було купити за 3 злотих, дріжджі – 4 злотих, какао – 7 злотих, кава – 10 злотих, чай – 22 злотих. За тисячу цигарок потрібно було заплатити 20 злотих, вартість тютюну булла 24 злотих. На 20% зросли ціни на перевезення товарів[12]
.

З допомогою матеріалів справ, можна помітити різницю в цінах і зробити висновок, що порівняно з 1923 роком ціни на предмети першої необхідності у 1928 році зросли. Але тут також варто відзначити певну стабільність польської валюти.

Окремо потрібно звернути увагу на прибутки та видатки міського бюджету. Спершу розглянемо прибутки бюджету, інформація про які зафіксована в архівних джерелах. Стан рахунку на 1921 рік становив 17542 марки[13]
. Крім того було зібрано міські побори з водокористування 567983 марки, з міського парку – 9000 марок, з випасів – 734000 марок. Також були надходження від туристів 1567905 марок, з канцелярії – 701820 марок, за оренду місць на ринку – 402155 марок, за видачу паспортів – 122700 марок. Міська каса також поповнювалася за рахунок адміністративних стягнень. Були й не передбачувані грошові стягнення до міської казни. До них відносяться оплата з актів оренди – 34560 марок, оплата за квіти, віджимання цукру -61700 марок, оплата за реєстрацію квартири – 1050 марок. Заборгованість з торгівлі та промисловості становила 1113 марок за 1919 рік[14]
.

Варто наголосити, що про всі доходи та видатки Мігістрат змушений був звітуватися польській владі. Так, з рахункового звіту міської каси міста Острога можна дізнатися про надходження до бюджету в період з 1 січня до 1 жовтня 1922 року. Надходження коштів здійснювалось кількома шляхами, зокрема за державний чинш з городу міського 29000 марок, за перевезення піску – 68850 марок. До каси також сплачували кошти за забій тварин – 4066879 марок, а також оплата за воду – 1809424 марок.

Але все таки основним джерелом надходжень до міського бюджету були податки з місцевого населення, які потрібно було сплачувати у чітко визначені строки. У випадку несвоєчасної сплати податку на особу платника накладався штраф. Про це можна більш детально дізнатися з матеріалів наступної справи, у якій містяться також дані про всі приватні підприємства, які функціонували в Острозі в міжвоєнний період. Розглянемо їх детальніше.

Фідлер Фейза за адресою Дубенська, 19 має у власності галантерею. Прибуток від якої становить 10000000 марок, сума податку 20000 марок. Сплатити вказану суму потрібно до 18 листопада.

Даніель Годмін має в приватному користування вітряк. Прибуток з якого становить 8000000 марок, розмір податку – 1600 марок, сплатити до 16 лютого наступного року[15]
.

Отже, місцева каса поповнювалася в основному за рахунок податків та торгівлі. Але були й свої видатки, які подекуди перевищували суму доходу. Всі видатки можна поділити на три групи:

1) Звичайні видатки

Загальна адміністрація

- Вибори до міської ради

- Видатки, які пов’язпні з діяльністю міськради

- Утримання бургомістра – 63300 марок[16]

2) Особові видатки магістрату

- нагородження членів магістрату

пенсія за 1922 рік – 4845927 марок

додаток за минулий рік – 54059 марок

- нагородження персоналу – 4395796 марок[17]

3) Речові видатки

- Ремонт та утримання будівель

ремонт будівлі магістрату – 115730 марок

закупівля інвентарю – 1388220 марок

- Опалювання та освітлення приміщення – 300166 марок

- Закупівля писемних матеріалів, книг – 1091013 марок

- Поштові та телеграфічні оплати – 48708 марок

4) Комунікація

- Утримання доріг в повіті – 2202760 марок

5) Шкільництво та позашкільне виховання – 1134800 марок

6) Шкільна гігієна

- Пенсія лікарю – 525000 марок

- Закупівля ліків школярам – 11585 марок

7) Освіта та позашкільне виховання

- Субсидія музеям – 410958 марок

- Кошти для організації сніданків дітям дошкільного віку – 118315 марок

- Господарські видатки – 277850 марок

8) Видатки на здоров’я

- Субсидія для повітового шпиталю – 397290 марок

9) Кошти на лікування

- Кошти на лікування убогим – 113360 марок

- Кошти на утримання хворих в міському шпиталі – 186725 марок[18]

10) Утримання амбулаторій для тварин – 52800 марок

11) Обладнання торгових баз для тварин – 46000 марок

12) Утримання притулків для блукаючих собак – 59000 марок

- Пенсія лікарю-ветеринару – 1657150 марок

13) Опіка над суспільством

- Виплати на утримання християнського притулку для сиріт – 3144058 марок

- Виплати на інші притулки міста – 22000 марок

- Одноразова допомога постраждалому від нещасного випадку – 181000 марок

- Виплати на доброзичливі цілі – 10000 марок

- На допомогу репатрійованих – 19440 марок

14) Суспільна безпека

- Утримання поліції – 7860 марок

- Утримання в’язнів – 894943 марки

- Пожежна служба - 1748050 марок

15) Освітлення вулиць міста – 401999 марок

16) Утримання закладів суспільного користування – 1325410 марок

17) Водоканали та каналізація

- Ремонт обладнання – 1827890 марок

- Пенсія персоналу – 1170100 марок

Треба також звернути увагу на засвідчення Магістрату, в якому зазначалося що єврейський шпиталь, який функціонує в Острозі фінансується за рахунок добровільних внесків[19]
.

Окремо виділялися кошти на боротьбу з епідеміями – 96000 марок[20]
.

Отже, першочерговим завданням острожан по закінченні Першої світової війни була відбудова економіки міста. Для цього складалися певні плани, реєструвалися діючі на території міста підприємства, готелі, пекарні та ін.. господарські будівлі. Також здійснювався контроль над збором врожаю, господарством церковних парафій, що в подальшому призвело до промислового піднесення та покращення матеріального становища населення, зокрема зменшила кількість безробітних на 10 %. Вкінці року складався загальний звіт міської каси Магістрату, в якому вказувалася сума прибутків з міської нерухомості, міських підприємств,податків, надзвичайних надходжень (благодійні внески, штрафи за несплачені вчасно податки, за санітарне ухилення, за надання неправдивих свідчень при розгляді судових справ), також звітувалися стосовно видатків: звичайних (проведення виборів до міської ради, утримання бургомістра), особових (нагородження членів магістрату, виплату пенсій, допомога при нещасних випадках), витрати речові (ремонт та утримання приміщень, ремонтування доріг, освітлення вулиць, закупівля інвентарю).

Таким чином завдяки жорсткому контролю, економічне життя Острога у міжвоєнний період значно покращилося і напередодні Другої світової війни спостерігалося навіть економічне піднесення, подальшому прогресу якого перешкодила війна.

соціальний торговельний острог війна

Джерела

1. ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 1. – Спр 1.Статистические данные о городе Остроге 19 ноября 1921-23 декабря 1922. – 442 арк.

2. ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 1. – Спр 14.Указания Минестерства внутренних дел об учёте бесхозейственного имущества, о предоставлении статистических данных и отчетов о деятельности магистрата, списки работников государственних учреждений г. Острога и др. – 245 арк.

3. ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 1. – Спр 75. Переписка со Здолбуновским староством и другими учреждениями о предоставлении статистических данных о сельськохозяйственной продукции.– 593 арк.

4. ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 2. – Спр 7.Прескурант цен на перевоз сельскохозяйственных продуктов, строительных материалов и рабочую силу в городе Остроге. – 80 арк.

5. ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 2. – Спр 26.Прескурант рыночных цен на продовольственные товары в Остроге. – 238 арк.

6. ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 3. – Спр 115.Прейскурант рыночных цен г. Острога 2.10.1923-15.01.1924 гг. – 141 арк.

7. ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 4. – Спр 38.Указания Министерства Внутренних дел по организацыонным и хозяйственным вопросам и др. 24.06.1927 – 27.11.1927 гг. – 24 арк.

[1]
ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 1. – Спр 1.Статистические данные о городе Остроге 19 ноября 1921-23 декабря 1922. – 442 арк.

[2]
Там же. – арк.186.

[3]
ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 1.– Спр 1.Статистические данные о городе Остроге 19 ноября 1921-23 декабря 1922. – 442 арк.

[4]
ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 1. – Спр 14.Указания Минестерства внутренних дел об учёте бесхозейственного имущества, о предоставлении статистических данных и отчетов о деятельности магистрата, списки работников государственних учреждений г. Острога и др. –245 арк.

[5]
ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 3. – Спр 115.Прейскурант рыночных цен г. Острога 2.10.1923-15.01.1924 гг. – 141 арк.

[6]
Там же. – арк. 3

[7]
Там жею – арк. 17

[8]
Там же. – арк. 20

[9]
ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 2. – Спр 26.Прескурант рыночных цен на продовольственные товары в Остроге. – 238 арк.

[10]
ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 2. – Спр 7.Прескурант цен на перевоз сельскохозяйственных продуктов, строительных материалов и рабочую силу в городе Остроге. – 80 арк.

[11]
ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 7. – Спр 4.Прескурант цен на сельськохозяйственные продукты и др. – 318 арк.

[12]
ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 7. – Спр 40.Протоколы заседаний комиссии по определению цен на сельськохозяйственные товары, прейскуранты рыночных цен и др. вопросы. – 640 арк.

[13]
ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 5.– Спр 6. Предвартельный бюджет магистрата города Острога . – 263 арк.

[14]
ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 1.– Спр 1.Статистические данные о городе Остроге 19 ноября 1921-23 декабря 1922. – 442 арк.

[15]
ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 5.– Спр 9. Журнал учёта владельцев торговых, ремесленных и коммунальных предприятий города Острога 1922-1924 гг. – 16 арк.

[16]
ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 5.– Спр 8. Отчёты об израсходовании бюджетных средств магистрата 1 января-1 октября 1922 г.– 29 арк.

[17]
Там же.- арк. 9.

[18]
Там же.- арк.10

[19]
ДАРО. – ф. 239.Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 4. – Спр 38.Указания Министерства Внутренних дел по организационным и хозяйственным вопросам. – 16 арк.

[20]
ДАРО. – ф. 239. Магистрат г. Острога Здолбуновского повета. – Оп. 5.– Спр 8. Отчёты об израсходовании бюджетных средств магистрата 1 января-1 октября 1922 г.– 29 арк.