Античный Рим

МНСТЕРСТВО ОСВТИ НАУКИ УКРАНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦОНАЛЬНИЙ УНВЕРСИТЕТ м МЕЧНИКОВА ФЛОЛОГЧНИЙФАКУЛЬТЕТ Кафедра журналстики Апоксимов Олексй АНТИЧНИЙ РИМ МФ ПРО РИМ ТА СТОРИЧНА ЗАБУБОВА МСТА КУРСОВА РОБОТА студента курсу спецальност Журналстики денно форми навчання Науковий кервник-

Доц. Верещагна Н.В. Одеса- 2004 План Стор. ВСТУП 3 РОЗДЛ 1 АСПЕКТИ МФУ ПРО РИМ ТА ЕТАПИ ЙОГО РОЗВИТОК 6 РОЗДЛ 2 ЕТАПИ ЗАБУДОВИ РИМУ 2.1 Царський та ранньореспублканський перод 2.2 Перод мпер 18 РОЗДЛ 3 ВИЗНАЧН СПОРУДИ МСТА 25 ВИСНОВКИ 32 ББЛОГРАФЯ 33 Вступ Давнй Рим був державою, що об днала

Середземномор я вже псля того, як основн цивлзац цього регону пережили свй культурний розквт. Це дало можливсть римлянам скористатися культурними надбаннями пдкорених народв , синтезувавши х та об днавши з власними, створити новий тип мистецтва, що не лише повторював досягнення нших цивлзацй, а й створював нов, надаючи м особливого колориту. Таким чином, усе римське мистецтво, зокрема архтектура, було складним конгломератом, що втлював вковчн традиц рзних народв.

У цьому поляга його оригнальнсть та неповторнсть. Римська архтектура значною мрою вплинула на розвиток архтектури вропи. Особливо вплив посилився в перод Вдродження, коли митц почали активно використовувати античн архтектурн форми та будвельн прийоми. У зв язку з посиленням нтересу до римсько архтектури проводяться перш спроби проведення археологчних розкопок на територ Риму та нших мст, що снували ще за часв античност.

Принципово новий етап у вивченн римсько архтектури почався з вдкриттям у 1843 роц в Рим Нмецького археологчного товариства. Вивчення форумв та Палатинського пагорба прийняло систематичний характер, що дозволило скласти детальн топографчн та архтектурознавч описи мста. Особливо на цьому фон вдзначились археологи Р. Ланчан, А. Жордан та Х. Хюльзен. Зусиллями цих вчених був створений фундамент для подальшого вивчення

архтектурних пам яток мста.15, 109-110. Серед сучасних дослдникв римсько архтектури можна видлити Г Соколова, що розгляда весь процес розвитку римсько архтектури у взамод з ншими видами мистецтва та сторико-культурним процесом, Ф.Ф. Велшського та Б Рвкна, як систематизували вдомост про найвизначнш пам ятки римсько архтектури. На розвиток архтектури в давньому Рим надзвичайно сильно вплинули деяк деологчн моменти, що стверджували зверхнсть та богообрансть римського

народу. Головним з них був мф про Рим що надав архтектур таких рис, як монументальнсть, гармонйнсть, велич поряд з тим простоту та функцональнсть. Дослдження мфу про Рим тривалий час проходило в рамках вивчення стор Риму. Починаючи з епохи Вдродження, серед провдних науковцв поширються критичне ставлення до римсько стор. Так, талйський гуманст Лоренцо Валла одним з перших поставив пд сумнв достоврнсть деяких свдчень

Тита Лвя. З розвитком критичного пдходу до вивчення стор давнього Риму вс вдомост антично сторограф, що висвтлювали раннй перод снування мста, почали сприйматися як суцльний мф. Цей пдхд дстав визначення гперкритицизму був розвинений в працях Б. Г. Нбура та Е. Пайса 15, 108-109. Сучасн дослдження у бльшост випадкв доводять правоту римських сторикв у висвтленн стор Риму в царський та ранньореспублканський перод.

У сучаснй науковй лтератур мф про Рим сприйматься передусм як деологя, покликана виправдати панування римлян над ншими народами та визначити х мсце в стор свту. Сьогодн цей феномен вивчаться вже не тльки з позицй стор, а в рамках релгзнавства О. М. Штаерман та культури. Актуальнсть вивчення римсько архтектури поляга в тому, що вона значною мрою впливала на подальший розвиток вропейсько архтектури та мстобудвництва.

Деяк досягнення до цього часу залишаються неперевершеними за своми архтектурними та нженерно-технчними властивостями можуть бути використан для створення нових споруд. Крм того, значна кльксть винайдених римлянами будвельних прийомв широко використовуються у наш час, що свдчить про високий рвень розвитку будвельно технки. Актуальнсть вивчення мфу про Рим поляга в тому, що цей феномен яскравим прикладом деолог, що форму

у свох послдовникв певне свтосприйняття, впливаючи таким чином на розвиток мистецтва. У цй курсовй робот ми спробумо прослдкувати те, яким чином мф про Рим впливав на свтогляд римлян, котрий, в свою чергу, пронизав собою всю систему мистецтва, зокрема архтектуру. Дана робота окрм вступу та висновкв складаться з трьох роздлв. В першому даться визначення поняттю мф про Рим та розглядаються його основн аспекти.

У другому роздл Етапи забудови Риму даться картина послдовно розбудови мста та прослдковуться вплив рзних деологчних моментв на характер. В наступному, завершаючому роздл Визначн споруди мста розглядаються найвеличнш побудови Риму, х сторя, особливост архтектури та засоби вираження в нй мфу про Рим 1. Аспекти мфу про Рим та етапи його розвитку Про давню римську мфологю як цлсну систему уявлень,

що пояснюють походження та будову свту вдомо дуже мало. У римлян була величезна кльксть богв, бльшсть з яких мали дуже вузьку спецалзацю. Крм того, як у нших талйських народв, у них великою пошаною користувався бог вйни Марс, бог часу, початку й кнця - Янус, свтла - Юптер боги плодючост та процвтання, серед яких головними були Сатурн, Церера, Помона, Фавн, Сльван та Палес.

Бльшсть римських богв були безликими не мали стат. снував культ мертвих, який проявлявся у вр в манв духв предкв, велика кльксть домашнх божеств ларв духв-покровителв поля й хати, генв, що втлювали життву силу чоловкв та юнон покровительок жнок10, 186-187. Вс ц божества виконували сво функц , на вдмну вд давньогрецьких, майже не були пов язаними мж собою в свдомост людей. Власно концепц створення свту в римлян не було, а бльшсть космогончних мфв були запозичен

в етрускв та грекв. Римськ мфи стосувалися переважно суспльно-полтичного життя були покликан поширювати думку про зверхнсть богообрансть римського народу. Подбна мфологя сформувалася в Рим у зв язку з вйськовими та економчними успхами молодо держави, як вселяли у серця громадян впевненсть в непереможност римського народу, якому допомагають боги. Так поступово сформувався мф про Рим уявлення про

Рим як про обране богами мсто, покликане правити всм свтом. Римський мф, як називають цей культурний феномен переважна бльшсть науковцв, значною мрою впливав на вс сфери життя народу, але при цьому вн не перетворювався в догму, у нього врили добровльно, як у щось саме собою зрозумле 13, 305. Римський мф - це державна деологя, що рунтувалася на особливому сприйнятт та баченн римлянами свого призначення в стор свту.

В пероди республки та мпер цей феномен мав певн особливост, збергаючи при цьому чимало спльних рис. У республканську добу головним елементом римського мфу було возвеличення чеснот римлян, як сприяють х вйськовим успхам. Серед рис характеру вони на перше мсце ставили громадянськ чесноти справедливсть, мужнсть, честь, здатнсть до самопожертви заради нтересв суспльства та держави. Особливо велике значення мають ц чесноти в сторичних легендах, що описують под перших, так званих герочних,

столть республки. Багато прикладв проявв класичних римських чеснот мститься зокрема у Тита Лвя, що збрав обробив матерали, наведен рзними сториками-анналстами. Так, пд час Латинсько вйни консул Публй Децй Мус принс себе в жертву богам потойбчного свту, купивши цим перемогу для римського вйська 2, 373. Тит Манлй Торкват наказав стратити власного сина за те, що вн без наказу консула виступив у бй з начальником латинсько

кнноти Гемнм Мецм. Через те, що ти, Тит Манлй, не звернув уваги н на накази консула, н на владу батька, всупереч нашй заборон вступив у бй з супротивником, таким чином грубо порушив вйськову дисциплну, ти поставив мене перед необхднстю обирати мж державним особистим, смейним нтересом. Я певен, що ти не вдмовишся власною стратою вдновити сплюндровану твом вчинком вонську дисциплну2, 370-371. Одню з ключових чеснот була та, якою римляни власне нколи не вдрзнялися справедливе, чесне гуманне поводження

з ворогом. Коли епрський цар Прр пд час вйни з Римом дозволив римським полоненим повернутися до мста для участ в святкуванн сатурналй, сенат нбито видав наказ, згдно з яким кожен, хто залишиться в мст псля закнчення свят, ма бути страченим14, 107-108. У цьому випадку об ктом мфотворення ста сторя Риму. сторики-анналсти були представниками патрицв при написанн свох творв спиралися на свдчення про сторичн под в х патрицанськй нтерпретац.

Тому не дивно, що у свох творах вони намагалися показати под минулого у вигдному для себе свтл. Творчсть анналств тенденцйна римський народ показаний диним у свох цлях, таким, що видляться над усма ншими завдяки свой доблест. Звдси недостоврнсть та драматизаця багатьох зображуваних подй, негативн оцнки нших народв, як не змогли протистояти римлянам16, 22. Возвеличуючи чесноти римлян, мф про Рим формував у свох послдовникв дещо презирливе ставлення до нших

народв. Так, схдн народи, особливо греки та сирйц, були вдом свою хитрстю. Виключну працелюбнсть гиптян трактували як жагу наживи. Галлв вважали пдступним пдлим плем ям. Особливо дратувала римлян унверсальна талановитсть грекв. Римський поет Ювенал так характеризував цей народ Вн за тисячний люд тоб править. Ритор, граматик, рзьбяр, землемр, цирковий танцюриста,

Лкар, купальник, прислужник маг вн тямить на всьому А як голодний, на небо пошли вн ползе на небо То ж не випадок мабуть, що найперший лтун-крилоборець Був не фракць, не скф, а гречисько з Афн найметкших 7, 354 Одним з стовпв мфу про Рим як в республканську епоху, так в перод мпер була теза про вище призначення та богообрансть римського народу. Завоювання римлянами бльшо частини вдомого м свту також виправдовувалось

волею богв, що пклуються про людей. Римляни були певн, що якби вони не пдкорили свого часу свт, рзн народи понищили б один одного у нескнченних вйнах, як це сталося колись з грецькими державами. Вагомим елементом римського мфу було твердження про походження римського народу вд богв. За легендою, троянський герой Еней, син богин Венери, врятувавшись пд час взяття греками Тро, по вол богв вдправився до тал, де заснував мсто

Лавнй. Його син Асканй Юл, вд якого пшов римський рд Юлв, заснував Альба Лонгу. Засновник Риму Ромул був нащадком альбанських царв, тобто мав кровну спордненсть з Асканм Юлом, а отже, з богами. Мф про Енея та його нащадкв активно експлуатувався за часв Цезаря Августа, представникв роду Юлв, служив для виправдання змни республканського устрою, якому були вддан римляни, на диктатуру у випадку з Юлм Цезарем на принципат у випадку з

Августом. Одноосбна влада мператора уявлялася як добро, дароване людям богами. Головною складовою мфу про Рим була, безсумнвно, легенда про заснування мста. Згдно з нею, Рим було засновано Ромулом сином Марса, кинутим разом з братом-близнюком Ремом напризволяще свом дядьком Амулм, що узурпував царську владу в Альб-Лонз боявся суперникв. Вирсши, брати довдалися про сво походження, помстилися

Амулю виршили заснувати власне мсто царство. Але мж ними виникла суперечка за те, кому з них буде належати честь називатися засновником мста. Брати виршили, що х мають розсудити боги. Ромул Рем сли кожен на певному мсц стали очкувати сприятливих для себе знакв. Рем перший побачив щасливий знак у вигляд шести коршунв, що пролтали мимо, але незабаром повз Ромула х пролетло дванадцять. Оскльки ршення богв не було зрозумлим, мж братами та х прибчниками виникла

сварка, пд час яко Рем був убитий. Таким чином, Ромул став одноосбно правити у збудованому ним на Палатинському пагорб укрпленому поселенн Рим 14, 6-8. До циклу легенд про заснування мста вдносяться також перекази про створення Ромулом з метою поповнення населення мста азлуму прихистку для злочинцв з вс тал, про викрадення сабнянок та про загадкове зникнення Ромула, яке пояснювали тим, що вн перетворився на бога

Кврна захисника покровителя мста10, 24. У цй легенд дуже велике значення ма те, що Ромул мав божественне походження вн був сином Марса, а з материнсько сторони походив вд Венери. Спордненсть засновника Риму з богом вйни Марсом мала бути запорукою майбутньо велич мста. Те, що Ромулу пд час ворожння з явилося дванадцять коршунв тлумачилося як ознаменування того, що Рим буде правити свтом дванадцять столть. В епоху громадянських вон на територ

Римсько держави були розповсюджен де про прихд спасителя, що вряту свт вд лиха. Ц мотиви були використан оточенням Августа, що за еллнстичною традицю був для схдних пдданих богом. Так для змцнення влади мператора до його мен навть почали додавати ептет спаситель. У Рим та тал вн виступав як живе божество, пропагував дею ново щасливо доби, даровано ним людям. Використавши популярн в народ де про спасителя золотий вк,

Август прагнув знищити бунтарськ де, пов язан з ними. Таким чином, з встановленням та змцненням центрально влади псля припинення громадянських вон почина формуватися розвиватися мператорський культ, який теж можна вважати складовою римського мфу. В суспльнй думц поширювалася вра в божественне походження мператорв, а псля смерт вони обожнювалися. Винятком були т правител, дяльнсть яких не дставала пдтримки знат, що значною мрою формувала суспльну

думку. мператорський культ все ж не став домнуючим в суспльств. Вн служив для пдтвердження врност держав правителю як уособленню. Особливстю мператорського культу було прирвнювання обожнюваних мператорв до головних богв пантеону. Це показу текст присяги на врнсть Калгул, яку давали мешканц лузитанського мстечка Старого Аррця, що закнчувалася наступними словами Якщо я свдомо порушу дану клятву, то хай

Юптер Всеблагий Великий, Божественний Август вс нш безсмертн боги позбавлять мене мох дтей батьквщини, безпеки вдач. 13, 212 Мф про Рим був розвинутою великодержавною деологю, що виправдовувала права римлян на владарювання свтом , як особливий тип свтогляду, певним чином впливала на рзн види мистецтва, зокрема на архтектуру. В перод республки римський мф проявлявся у вираженн та пдкресленн архтектурними засобами сакрального значення певних споруд. В епоху мпер головними рисами римсько архтектури уславлення велич

мпер та мператора шляхом побудови величних, грандозних побудов, що вражають гармоню, днстю та спврозмрнстю елементв конструкц. 2. Етапи забудови Риму 2.1 Царський та республканський пероди Виникнувши як невелике поселення, Рим досить швидко перетворився на вдносно потужну державу, здатну впливати на полтичн та економчн процеси в тал. Уже з VI столття до н.е. це мсто-держава брало активну участь у внутршньоталйськй торгвл з перемнним успхом

вело боротьбу з Латинським союзом коалцю мст Лацю. Швидкий розвиток мста обумовив зростання чисельност, культурного та життвого рвня його мешканцв. Таким чином, уже в царський перод стор давнього Риму з явилася потреба можливсть створення значних громадських та культових споруд. Одню з найвизначнших архтектурних пам яток цього часу був храм трьох богв Юптера, Юнони та Мнерви. Ця споруда, вдома пд назвою храму

Юптера Каптолйського, була збудована за часв царя Тарквня Гордого 534 509, що належав до етрусько династ Тарквнв, прикрашена теракотовими статуетками роботи етруського майстра Вулки. До цього ж часу вдноситься зведення в долин мж Палатином Авентином Великого Цирку, який, будучи спочатку досить скромною спорудою з дерева, пзнше став одню з найграндознших споруд мста. Цар Тулл Гостлй заснував

Гостилву курю, де впродовж всього подальшого снування Римсько держави засдав сенат. У правлння Тарквня Давнього в низин на пвнчний схд вд Каптолю було засновано форум центр полтичного економчного життя мста. Як в царський перод, архтектура епохи ранньо республки мала здебльшого прикладний характер. Постйн вйни, част облоги, жах перед нападами ворога змушували римлян оточувати мсто мурами, валами

та рвами. Псля навали в 387 р. до н.е. галлв-сенонв, що мала для мста катастрофчний характер, розпочалося будвництво муру, помилково названого на честь царя Сервя Тулля. Мур включав територю семи пагорбв Каптолю, Палатину, Авентину, Целю, Есквлну, Кврналу та Вимналу. Перод ранньо республки час швидкого пднесення Риму.

Забобонн кврити вважали, що вс х успхи або невдач залежать вд доброго чи поганого ставлення до них того чи ншого бога намагалися будь-що вмилостивити його. З цю метою будувалися храми, серед яких своми розмрами та значенням видлялися святилища Церери 493р. до н.е Меркуря 495р. до н.е. та Згоди 366 р. до н.е збудоване диктатором Камллом на честь примирення плебев з патрицями. У IV-

III ст до н.е. пд грецьким впливом зводяться храми на честь богв тих чеснот, як у понятт римлян сприяли пднесенню х мста Мужност, Свободи, Стйкост, Врност та нших15, 102 У зв язку з ростом мста виникла потреба у нженерно-технчних спорудах. З створення в IV ст. Велико Клоаки складено з камння труби для стоку вод нечистот з форуму в Тибр, почина формуватися каналзацйна система мста.

У 312 р. до н.е. цензор Аппй Клавдй Пульхр побудував перший водогн, що проходив переважно пд землею. Тод ж була проведена перша римська брукована дорога Аппв шлях, що у свой суворй крас втлив непохитну волю, швидксть дй та ршучсть енергйного народу. Для задоволення потреб зростаючого населення у вдпочинку та розвагах, в 221 р. до. н.е. було збудовано цирк Фламня, який був призначений для грищ на честь богв потойбчного свту та плебейських перегонв4, 67.

В цлому в архтектур царського та ранньореспублканського перодв можна вдмтити дуже багато спльних рис. До столття до н.е. в Рим панувала дерев яна архтектура з теракотовою орнаментикою, яка лише в столтт стала поступатися мсцем кам яним спорудам. Храми продовжували будувати з вулканчного туфу, оскльки мармуру в тал ще не видобували. На архтектуру Риму великий вплив мала етруська, а потм грецька архтектура. Разом з цим формувалася оригнальна римо-талйська архтектура. сворднсть виразно проявляться в особливостях

побудови храмв, що мали висок подуми, широк сходи та вдрзнялись просторовим домнуванням сакрально побудови 8, 262. Житлов будинки були майже виключно дерев яними будувалися за тим же планом, що й етруськ. Вагомим елементом римського житла був атрум - просторе примщення, що мало отвр посередин стел. У римлян перших столть все житло складалося з одн тако кмнати протягом клькох столть римський дм не змнювався. Будинки римлян в епоху царв в перш, герочн, столття

Республки складалися з одного лише атруму5, 112. Перш вдомост про багатоквартирн будинки, що мали по клька поверхв, датуються кнцем ст. до н.е. Римський мф у архтектур проявлявся у вираженн причетност богв до всх визначних подй в житт мста та в уславленн видатних сторичних осб, що сприяли зростанню могутност держави. Особливо це було видно на форум головному осередку громадсько-полтичного життя Риму. Ще до початку Пунчних вйн вн був переповненим скульптурними зображеннями полководцв та геров.

У 260 р. до н.е. на честь перемоги Гая Дуля над карфагенським флотом була поставлена колонна Дуля, прикрашена носами ворожих кораблв. Велик змни в римськй архтектур сталися лише на рубеж ст. до н.е. у зв язку з загарбницькими вйнами, що сприяли притоку до Риму багатств, квалфковано робочо сили та бльш детальному ознайомленню римлян з грецькою культурою. Концентраця капталв дозволила держав та окремим громадянам зводити за свй рахунок величн споруди на

грецький манер. Починають високо цнуватися зодч, здатн створити шедеври архтектури. Посиленню будвельно активност сприяло те, що, незважаючи на велик завоювання, Рим за свою красою величчю споруд ще не мг змагатися з пишними, правильно розпланованими мстами еллнстичного типу. Великим прогресом було те, що в ст. до н.е. римляни оволодли технкою виготовлення цементу вапняного розчину з вулканчного попелу почали застосовувати бетон.

Протягом ст до н.е. римська архтектура зробила великий крок вд простоти до розкшност. Якщо ранше домнували сакральн споруди, то тепер починають зводитися громадськ установи, насамперед базилки витягнут прямокутн споруди, роздлен вздовж колонами на клька нефв. Цкаво, що перша така установа була зведена за нцативою Катона Старшого, що вороже ставився до грецько культури.

В 178 р. до н.е. поблизу форуму була побудована велична базилка Емля, яка до часв мпер залишалася одню з найвизначнших будвель мста. Колони базилки були вирзан з фригйського мармуру та увшан щитами. Крм того, будвля була прикрашена золотом, бронзою та живописом. У житловому будвництв все бльш помтними були майнов розбжност.

На вузьких вуличках Кврналу, Авентину та Вимналу, де мешкали переважно ремсники, можна було зустрти чотирьохповерхов як-небудь побудован будинки для бдноти. Багат люди споруджували для себе будинки за зразком грецьких, адже для захоплених ними у грецьких мстах скарбв традицйне римське житло не пдходило. Будувалися величезн будинки з лазнями, внутршнми дворами, перистилями. У будвництв починають застосовувати мармур. нтер р прикрашають мозаками та скульптурами,

вивезеними з Грец або зробленими рабами в тал. Вдомий дослдник антично культури К. Куманецький наводить приклади того, як римляни грабували грецьк мста задля прикрашення свох будинкв. З свого етолйського походу Марк Фульвй Ноблор привз у 187 р. до н.е. не менше 280 бронзових та 230 мармурових скульптур Люцй Емлй Павел псля перемоги над Персем не менше двохсот п ятдесяти взкв, повних картин та скульптур.

Про Муммя Ахака, що зруйнував Коринф, говорили, що вн наповнив Рим шедеврами грецького мистецтва8, 208. Притк багатств дав можливсть продовжити роботу з благоустрою мста. Були збудован водогони Марця та Аква Тепула, брукувалися дороги та площ, будувалася набережна на Тибр, що мала перешкодити постйним повеням. Водночас зводилися нов храми, прикрашалися та реконструювалися стар споруди. Але основну частину новобудов аж до приходу до влади

Юля Цезаря становили розкшн палаци знат та вершникв. Внаслдок постйного притоку в талю рабв, що складали конкуренцю вльним селянам, посилився процес розорення млких та середнх селянських господарств, через що мста, особливо сам Рим, швидко наповнилися безробтними, як прагнули знайти роботу. Вважаться, що населення Риму наприкнц ст. до н.е. зросло до пвмльйона осб.

Зростання соцального напруження призвело до громадянських вйн, що тривали з перервами близько ста рокв. Цей час характеризувався полтичною нестабльнстю. Римський ноблтет подлився на два ворогуюч табори оптиматв, що хотли зберегти владу патрицв, та популярв, що були переважно представниками не дуже знатних родв бажали прийти до влади за допомогою народу. Псля провалу клькох аграрних реформ, популяри, задля посилення свого впливу, почали активно влаштовувати для плебсу безкоштовн театральн вистави та гладаторськ бо.

Якщо ранше вони проводилися на площах або в цирку, то тепер цих установ було замало. Так виникла потреба у побудов театрв та амфтеатрв. Оптимати, розумючи, що збльшення числа розважальних заходв та х учасникв вигдно популярам, прийняли закон, що забороняв зведення постйних театрв та амфтеатрв, мотивуючи це пклуванням про збереження старих звичав, що допомогли Риму стати могутнм. Тому перш театри в

Рим були тимчасовими, а основним конструкцйним матералом для них було дерево. Одним з найбльших театрв, що був розрахований на всмдесят тисяч мсць, став театр Емля Скавра, що складався з трьох ярусв, перший з яких був облицьований мармуром, другий - склом, а третй позолотою. Менш грандозним, але надзвичайно оригнальним за свом нженерним виконанням був розкладний амфтеатр, збудований народним трибуном Скрбонм Куроном за кошти

Цезаря у 51 р. до н.е. Ця споруда складалася з двох дерев яних театрв, що знаходилися на величезних валах. За допомогою цих валв обидва театри можна було розгорнути один до одного таким чином, що вони складали один амфтеатр4, 55. Першим постйним театром в Рим був кам яний театр Помпея. Збудований в 55 р. до н.е вн вмщував близько 40000 глядачв. Пд час громадянських вйн римляни, особливо т, що брали активну участь у суспльно-полтичному житт республки,

докладали чимало зусиль для уславлення свох видатних предкв, оскльки походження в т часи значною мрою сприяло просуванню в кар р. Поширилася мода на спорудження пишних гробниць вздовж дорг, що вели до Риму. Монументальн гробниц римсько знат найчастше зводились вздовж дорг за мськими воротами. Приверта увагу х розмаття прямокутних, квадратних, круглих у план. Гробниця Цецил Метелли, дружини Красса, побудована на

Аппвй дороз в ст. до н.е становить собою поставлений на кубчну основу бетонний, облицьований травертином цилндр. Його верхню частину прикраша фриз з грляндами мордами волв. Гробницю внчав облицьований мармуром конус, що не збергся11, 71. Взагал, якщо розглядати перод громадянських вйн, то в цей час римляни бльшу увагу придляли не зведенню нових споруд, а полтичнй боротьб. Для створення великих будвель потрбн були велик кошти, оскльки земля

в Рим, проведення будвельних робт в умовах мста коштували надзвичайно дорого, вимагали значних зусиль стабльност. Тому чергове зростання будвельно активност приходиться вже на часи Цезаря, котрий, спочатку спустошивши Галлю, а потм конфскувавши майно переможених ним у громадянськй вйн супротивникв, заволодв фантастичними сумами. Тльки-но завершивши загарбання Галл, Цезар розпочав будвництво нового форуму. Окрм практичного старий форум, будучи досить тсним, не

вдповдав масштабам мста чисельност його мешканцв, спорудження форуму Цезаря мало ще й деологчне та сакральне призначення. Спорудивши новий форум, Юлй Цезар нби вдруге заснував Рим, надав йому нового дихання тим самим пдтвердив сво права на абсолютну владу , тим бльше, що римський мф пов язував його кровною спордненстю з Енем та Ромулом, яким боги призначили бути засновниками надпотужно

держави. З цю ж метою поблизу форуму було споруджено храм Венери, вд яко за мфом походив рд Юлв. Ще одню прекрасною будвлею, зведеною Цезарем на форум, була базилка Юля, вимощена клькома видами мармуру прикрашена мозаками. 2.2 Перод мпер Псля вбивства Цезаря низки мжусобних вон до влади прийшов Октаван Август, правлння якого, незважаючи на збереження велико клькост республканських традицй в управлнн

державою, значною мрою носило монархчний характер. Таким чином, сталася закономрна змна республки на мперю. Оскльки римський мф виховував у свох адептв вддансть республканському устрою, цей процес мав бути виправданий, а новий лад показаний як добро, дароване людям богами. Тому в епоху Августа 27р. до н.е. 14р. н.е. ус види мистецтва пропагували дею могутност та вчност

Риму. Римський мф, що пд час громадянських вйн прийшов у занепад, тепер вдроджувався, хоча в дещо ншому русл, в усх свох аспектах, зокрема в архтектур. З встановленням миру Август розгорнув небачене доти в Рим будвництво. Крм зведення нових споруд, проводилася масова реконструкця старих пам яток оновлення житлового фонду. Римський письменник Светонй так характеризу будвельну дяльнсть Августа

Вигляд столиц ще не вдповдав велич держави, Рим ще потерпав вд пожеж повеней. Вн так вдбудував мсто, що по праву мг пишатися тим, що прийняв Рим цегляним, а залиша мармуровим вн зробив все, що може передбачити людський розум, для безпеки мста в майбутн часи3, 46. Прагнення вдродити римський мф як панвну деологю оновити його вдповдно до потреб нового режиму значною мрою визначало характер будвництва за часв

Августа. Турбуючись про вдродження римсько релг, вн заохочував насамперед будвництво храмв та каплиць. багато будвель було тод споруджено багатьма громадянами Марцм Флпом храм Геркулеса Мусагета, Люцм Корнфцм храм Дани, Азнм Поллоном атрй Свободи, Мунацм Планком храм Сатурна 3, 47. Такий вагомий елемент римського мфу, як дея про вчнсть непереможнсть

Риму та його право владарювати над усма народами, знайшов вираження у монументальнй архтектур форуму Августа, освяченого в 2 р. до н.е. На форум Августа все грандозно, все виража торжество держави, в ньому не ма мсця для торгвл лавок11, 95. Форум оточував мур висотою 36 метрв довжиною по периметру 450 метрв. Всередин площ, на високому подум стояв храм Марса Месника, так що форум сприймався як прихрамовий двр.

Храм Марса Месника, збудований на знак в пдтвердження того, що жоден з убивць Цезаря не уник кари богв, мав величезн розмри. Його колони мали висоту 18 метрв, тобто були майже в два рази вищ, нж колонни Парфенону. дею про спордненсть принцепса та членв його родини з богами експлуату нша сакральна споруда збудований в 13-9 рр. до н.е. на Марсовому пол олтар Миру, що становив собою невелике примщення, обмежене стнами з рельфами, як прославляють

Августа 11, 102. На багатьох зображеннях поряд з ним стоять боги, що символзу днсть полтики мператора вол богв. В правлння Августа також були споруджен театри Марцелла та Бальба, що розмщувалися на узбережж Тибру, перший постйний амфтеатр, мавзолей Августа, храм Аполлона Палатинського та нш побудови. Крм вищезазначених споруд, за часв Августа його сподвижником

Марком Впсанм Агрппою були зведен перш публчн мператорськ терми та святилище Юптера, пзнше перетворене на всесвтньовдомий храм Пантеон. Зусиллями першого римського мператора потреби мльйонного населення столиц у громадських, культових та нженерно-технчних спорудах були майже повнстю забезпечен, тому для його наступникв не було нагально необхдност у створенн нових будвель. Винятком був Клавдй, що побудував найбльший римський водогн

Ано Новус, що мав завдовжки 59 клометрв щодобово постачав до мста 191200 кубометрв води 17, 316. Це чудо антично технки, висота якого доходила до 27 метрв стало втленням ггантоман, що панувала в римськй архтектур першого столття нашо ери. Наступники Августа з династ Юлв-Клавдв будували соб грандозн палаци, що швидко зайняли значну частину Палатинського пагорба. Так, мператор Нерон 54-68 побудував соб

Прохдний палац з фонтанами, статуями, широкими сходами, який свом блиском перевершив все, що було створено ранше11, 128. Визначною подю для розвитку мста була катастрофчна пожежа 64 р. н.е коли повнстю вигорло 10 з 14 районв Риму. Тод було розроблено бльш досконалий з нженерно-технчних та естетичних позицй план мста, розширен вулиц. Вдбудований центр Риму став бльш просторим за рахунок того, що густозаселен квартали, забудован п яти-шестиповерховими будинками, були перенесен в нш райони.

Звльнення площ в середин мста дало можливсть створення нових споруд. Так, на Марсовому пол були споруджен терми Нерона, а на сход мста Золотий палац розкшна влла з уподбненим до моря водоймищем. Його стни були бетонними, але зверху цей грубий матерал був закритий штукатуркою з живописними розписами та рельфами. Зали палацу вдрзнялись розматтям планв кругл, квадратн, прямокутн.

Особливстю оздоблення палацу перенасиченсть декором, що свдчить про втрату художнього смаку в часи Нерона. 11, 128 удейська вйна 66-73 рр. н.е. та прихд до влади династ Флавв 69-96 багато в чому сприяв подальшй розбудов мста. Завдяки економчнй стаблзац та переможним вйнам в Британ та Герман, як закнчувалися взяттям в полон десяткв тисяч людей, мператори ц династ змогли розгорнути велику

будвельну кампаню. В правлння Веспасана 69-79 почалася перебудова багатьох районв Риму, викликана тим, що значна частина кварталв сильно постраждала вд пожеж, як виникли внаслдок громадянсько вйни. Так, наприклад, в 69 р. н.е. повнстю вигорв Каптолй. Веспасан дозволив кожному бажаючому займати та забудовувати вльн длянки, пклувався про вдновлення постраждалих пам яток архтектури. Започаткував вн нов побудови храм

Миру на форум, храм божественного Клавдя на Целйському пагорб, початий ще Агриппною, але майже повнстю зруйнований Нероном нарешт, амфтеатр посеред мста, задуманий, як вн дзнався, ще Августом3, 200. Син Веспасана Домцан звв на Марсовому пол стадон та одеон споруду для проведення музичних змагань, а на Палатин розкшний палац. На змну Флавям до влади прийшла династя Антоннв 96 192, за яко

Римська мперя досягла найвищого рвня економчного розвитку, що виявилося в побудов мператорами багатьох величних споруд, як мали прикрасити столицю свтово мпер та показати потугу. Особливо на цьому поприщ вдрзнився Траян, який, користуючись завоюванням Дак, у великй клькост споруджував велетенськ побудови в багатьох мстах держави. В Рим ним були зведен лазн Траяна найбльш на той час мператорськ терми, площею 5 гектарв та величезний

архтектурний комплекс форуму Траяна, одна земля пд яким обйшлася скарбниц в триста смдесят мльйонв сестерцв.5, 24 Також вн провв реконструкцю Великого Цирку, який був розширений та прикрашений монументами. Траян добудував додатково 5000 кам яних крсел, доввши загальну мстксть цирку до 260000. Згдно з розрахунками, цирк мав довжину 650 ширину 125 метрв. Його фасад складався з трьох аркад, облицьованих мармуром 6, 130.

За часв Адрана, що був наступником Траяна, почина активно забудовуватись правий берег Тибру. Там зводяться цирк та мавзолей Адрана прекрасна, надзвичайно оригнальна за оформленням кругла в план споруда, яка, хоча в дещо змненому вигляд, збереглася до наших днв. Крм того, були реконструйован розширен. Пантеон та храм Венери, збудований ще Цезарем. Друга половина ст. н.е. характеризуться черговим спадом будвельно активност.

В цей час зводяться переважно палаци та портики, при та портики, пр споруди. В епоху династ Северв 193 235 держава, що почала занепадати, знов змцнла. В архтектур Риму того пероду головним мотивом було уславлення мператорв, що сприяли вдновленню потуги Риму. Одним з основних засобв пдтвердження могутност мпер та мператора була побудова трумфальних арок. Особливо грандозна арка була споруджена на Римському форум.

Вона прославляла мператора Септмя Севера 193 211, нагадувала про пдкорення Парф, перемогу над арабами та оголошення псля цього Месопотам римською провнцю. Деяк особливост арки пдкреслюють декоративно-меморальний, а не прикладний характер. Дйсно, розташування арки в кут форуму виключало можливсть прозду через не трумфальних колсниць12, 35. Арка Севера була прикрашена багатьма рельфами, що мали переважно вйськову тематику.

Каракалла, син Севера, також сприяв розвитку архтектури. Деяк споруди, зведен в його правлння, вочевидь, не поступалися розмрами та пишнстю найбльшому будвельному проекту мператора велетенським термам Каракалли, розташованим на пвденному сход мста. Тод споруджуються грандозний храм Серапса на Кврнал, палац Северв, нов мости через Тибр, реконструюються постраждал вд пожеж

Колзей та театр Марцелла. У зв язку з цим на мармуровй плит був складений план Риму масштабом 1240 12, 38. Починаючи з ст. н.е. Римська мперя приходить в глибокий занепад. Варвари проривають укрплення вздовж Дунаю та Рейну проникають у свох нападах до тал. Тод виника потреба в укрпленн столиц. мператор Аврелан 270-275 розпочав будвництво фортечного муру довжиною 19 клометрв, яким оточив Рим для захисту вд нападв варварв.

Мур Аврелана витвр архтектури виключний за свом технчним виконанням та художнми якостями. Нижча, масивна частина стни, товщиною 4 м складалася з мцного камння, облицьованого кирпичем. Висота муру досягала смнадцяти метрв. Криза Римсько мпер супроводжувалася змною свтогляду людей, що знайшло вираження в мистецтв. Для римсько архтектури столття характерн так риси, як величнсть форм у поднанн з усе бльш виразними нотами трагзму та експресивнстю оформлення споруд12, 40.

Особливо наочно це видно на приклад таких побудов, як терми Доклетана та базилка Максенця. Терми Доклетана, збудован близько 295 р. н.е. могли одночасно обслуговувати 3200 чоловк були таким чином найбльшими лазнями Риму. Крм розмрв, х архтектурною особливстю було ще й широке застосування хрестових склепнь. Базилка Максенця являла собою величну монументальну споруду. Ширина середнього нефу базилки сяга 35 метрв. Прикрашена мармуровими пдлогами багатим стнним орнаментом,

вона була одним з найвизначнших побудов мпер. У цй базилц був поставлений колос мператора Константина, вд якого збереглася лише голова висотою 2,6 м 8, 328. Останньою значною спорудою мста, що мала свдчити про мць мпер та мператора була арка Константина, барельфи яко розповдають про його боротьбу з узурпатором Максенцм, що захопив владу в тал . В 330 р. н.е. столиця

Римсько мпер була перенесена з Риму у Взантй, перейменований у Константинополь. Псля цього мсто почало швидко занепадати. мператори захдно половини держави проживали в основному в Медолан та Треверах. З V ст. столицею ста колись незначне мстечко Равенна. Втративши сво полтичне значення, Рим досить швидко втратив економчне, знелюдв запуств. Коли в 410 р. його вперше взяли готи, вн мав ще досить численне населення, але псля навали вандалв

в 455 р. перетворився на пустку. Мськ квартали тепер розташовувалися переважно у пднжжя Ватиканського пагорбу, решта мста лежала в рунах. 3. Визначн споруди мста Рим, населення якого перевищувало мльйон осб, був найбльшим мстом давнини. Тут у великй клькост проживали представники рзних народв та племен, що населяли Римську мперю. Для задовльнення потреб мешканцв ггантського мста були потрбн величезн громадськ споруди.

Постйний приток багатств, обумовлений тим, що Рим став свтовою столицею, давав можливсть для х спорудження перетворення на шедеври мистецтва та нженерно-технчно думки. Невд мною частиною мського життя Риму були суспльн лазн терми. За деякими пдрахунками, всього в мст налчувалося 867 терм рзних розмрв, у тому числ й 12 мператорських 16, 163. Таке розповсюдження лазень було пов язане не стльки з високими ггнчними вимогами римлян, скльки з тим,

що бльшсть мешканцв мста не мала роботи, жила на подачки держави та вельмож цл дн проводила в дозвлл, головними осередками яких були терми. Велик мператорськ терми мали схожий план складалися з головно будвл, оточено парком з алеями квтниками та зовншньо частини, що мала вигляд стни або галере, де могли знаходитися бблотеки, спортивн зали та нш установи. Найпрекрасншими термами Риму були розкшн терми Каракали, грандозн руни яких збереглися до наших днв.

Офцйно ця споруда називалася термами Антонна будувалася трьома мператорами Каракаллою Антонн Бассан, що побудував внутршню головну частину, Елагабалом та Олександром Севером, як завершили зовншню. Загальна площа споруди складала 11 гектарв. Головна будова була оточена парком, в якому знаходилися стадон окрем примщення для бблотек, музичних та лтературних концертв.

В головнй будов терм по центральнй ос розмщувалися вдкритий басейн з холодною водою, тепла лазня та кругла парильня. Також там розташовувалася велична парадна зала площею в 2700 квадратних метрв, яка була перекрита трьома потужними склепннями, опорами для яких служили всм велетенських стовпв. Злва справа знаходились вестибюл, зали для роздягання, басейни та вдкрит перистильн двори. 9, 291 Внутршн оздоблення термв вражало свою пишнстю та красою.

Так, парадна зала була багато прикрашена позолотою та мармуровими статуями. В примщеннях терм можна було у великй клькост побачити майстерно виконан мозаки та фрески. Стни, за винятком нш з блими мармуровими статуями, були покрит плитками з червоного порфру 9, 34, а на пдлоз для зручност гостей були розмщен крсла, загальна кльксть яких сягала 1600. Якщо врахувати те, що в термах не лише милися, а й займалися спортом, плавали в басейнах, читали розважалися,

загальна кльксть людей, як одночасно знаходились в цй установ, могла доходити до трьох тисяч. Рим нколи не славився розвинутою театральною традицю, але комедйн та драматичн вистави були досить популярн в народ. Спецально для х проведення почали будувати постйн театри, першим з яких був театр Помпея. Оскльки на той час в Рим дяв закон, що забороняв спорудження постйних театрв, Гней Помпей спорудив його у форм сходв, що вели до храму

Венери. Сцена театру була прикрашена 360 колоннами та трьома тисячами бронзових статуй. Крм того, в театр стояли чотирнадцять статуй переможених Помпем народв. Театр Помпея був роздлений уступом на два яруси зверху мав галерею4, 54. ншим видом споруд, що слугували для розваг та вдпочинку римлян були амфтеатри будвл для видовищ елптично форми з ареною посередин, навколо яко уступами вгору розташован мсця для глядачв.

Всього в Рим було три постйн амфтеатри Статля Тавра, збудований ще за часв Августа на пвноч мста, лагерний, призначений для вйськових вправ та тренувань преторанцв розмщений коло х табору та амфтеатр Флавв, бльш вдомий як Колзей. Серед тимчасових амфтеатрв варто вдзначити грандозну дерев яну споруду, зведену Нероном в 68 р. н.е котра згорла пд час пожеж вже через рк.

Найбльший з усх римських амфтеатрв, Колзей мав ггантськ розмри бльший даметр його елпсу склада 186 м менший 156 м. Вдповдн параметри арени становлять 86 та 54 метрв. 4, 57 Основу амфтеатру складають всмдесят складених з туфу та бетону стн, що радально розходяться, утворюючи клтки для сходв, що ведуть до верхнх ярусв служать надйною опорою бетонних склепнь, котр пдтримують мсця для глядачв. В Колзе використана ордерна аркада, котра стала найважлившою композицйною формою римсько

архтектури.8, 258.Зовншня стна складалася з трьох ярусв вдкритих коридорв з всмдесятьма арками. Перший ярус був прикрашений дорчними, другий ончними, а третй коринфськими напвколоннами. Четвертий ярус, що представляв закритий коридор з вкнами, був розчленований коринфськими плястрами. Крм чотирьох головних, смдесят шсть сходв вели з коридорв вгору до окремих проходв, причому вони були влаштован таким чином, що вс глядач могли покинути амфтеатр протягом п яти хвилин.

При цьому Колзей мг вмщувати приблизно 50000 глядачв, хоча деяк дослдники наводять цифру в 90000 4, 57. Побудову ц споруди почав мператор Вспасан псля закнчення в 73 р. н.е. удейсько вйни. Будвництво велося силами полонених удев, обйшлося скарбниц у величезну суму завершилося лише в 80 р. н.е. Амфтеатр знаходився в долин мж Палатином, Целм та Есквлном, на тому мсц, де до того було штучне водоймище

Золотого палацу Нерона. Ункальна конструкця амфтеатру дозволяла при нагод заповнити арену водою з найближчих водоймищ на Цел, що дозволяло влаштовувати в ньому морськ битви. Грандозний амфтеатр втлював потугу велич Риму та правлячо династ Флавв. Тут билися привезен з рзних куточкв свтово держави найкращ гладатори, що були представниками всх вдомих римлянам народв. Також Колзей уособлював днсть мпер, адже внаслдок романзац амфтеатри з явилися

у багатьох мстах захдно половини мпер стали важливими атрибутами римсько цивлзац. На честь перемоги в удейськй вйн поблизу Колзею була споруджена трумфальна арка Тита, що також прославляла могутнсть мпер, принцепса та римсько арм. Арка явля собою складену з мармуру споруду висотою 20 метрв, що служила постаментом для бронзово скульптурно групи, яка зображала мператора в супровод богин перемоги на колсниц, запряжено четвркою коней.8, 261

Арка була споруджена над Священною дорогою, яка вела до форуму була прикрашена барельфами, що розповдають про головн под переможно вйни римлян проти удев. Ще бльшою мрою, нж в Колзе, дея велич, непереможност та вчност римсько держави проявляться у монументальнй та грандознй архтектур форуму Траяна. Серед площ мператорського Риму вн видлявся своми розмрами форум займав прямокутну площу довжиною 116 метрв шириною 95. В центр його розмщувалася кнна статуя

Траяна, вдлита з бронзи покрита позолотою. З трьох сторн форум оточували портики, мж колоннами яких стояли стату знаменитих полководцв та ораторв. З четверто сторони знаходилася базилка Ульпя. Ця базилка була призначена для розгляду важливих судових справ зустрчей народу з мператором. Дах базилки Ульпя був частково зроблений з бронзи. Примщеня було вишукано прикрашене статуями, картинами та золоченими трофеями5,448.

За базилкою Ульпя розташовувалися грецька та латинська бблотеки, храм та ринок Траяна. Взитною карткою форуму була колонна мператора, що мала заввишки 38 метрв. На не була поставлена бронзова статуя орла символу римських легонв, яка псля смерт Траяна була замнена на його статую. Колонну опоясувала смуга барельфу, що прославляв перемоги Траяна у вйн з Дакю, показував будвництво уславленого мосту через

Дунай, охоплен полум ям зруйнован селища дакв та трумфальну ходу мператора до Риму 8, 262. Форум було побудовано за проектом одного з найвидатнших римських архтекторв Аполлодора Дамаського в 109-113 рр. н.е. Для того, щоб вирвняти землю пд площу, було зрзано пвденний схил Кврналу вивезено близько 850000 кубоме6трв земл. 9, 284 Величн архтектурн форми форуму Траяна вражали римлян.

Видатний сторик Амман Марцеллн так описав враження, яке справив цей форум на мператора Констанця Коли вн прибув на форум Траяна споруду дину в усьому свт гдну подиву богв, вн зупинився, збентежений, намагаючись змрити ц велетенськ розмри, що не пддаються жодному описанню не могли б бути втлен жодним людським зусиллям. 1, 59 Серед сакральних споруд мста Риму особливе мсце належить Пантеону, будвл визначнй своми розмрами та оригнальнстю конструкц.

Пантеон було зведено близько 25 р. до н.е. наближеним Августа Агрппою. Спочатку ця будова мала служити елементом архтектурного ансамблю, складаючи задню частину сумжних з нею терм. Але в процес будвництва вона була перетворена в окремий храм. Юптера Месника, який потм був перепрофльований в Пантеон, що по-грецьки означа храм всх богв. 4, 37-38 На початку правлння Адрана ця споруда згорла на мсц за проектом

Аполлодора Дамаського була створена нша будвля, що мала ту ж назву призначення. Пантеон мператора Адрана був побудований в 120-125 рр. являв собою круглу в план будвлю, перекриту куполом. У ньому проявились технчна майстернсть та художня виразнсть римсько архтектури. Споруда ма круглу стну товщиною 6,2 м всередин яко залишен порожнини для полегшення ваги. Купол пдтримуться всьмома опорами-плонами, як сполучуються мж собою системою арок.

Як стна, вн складений з горизонтальних смуг бетону. Для пдвищення мцност конструкц куполу зовншня стна була зведена на один ярус вище внутршньо. Масив стни прихований за плитами облицьовки. Зовншня частина будови була покрита блою штукатуркою, а купол позолоченою бронзою. 9, 290 Купол храму був викладений 140 кассетонами дошками з заглибленням посередин, як були розташован в п ять ярусв, по мр наближення до отвору куполу поступово зменшуючись

звужуючись. Пдлога Пантеону викладена мармуровими плитами, а стна роздлена на два яруси. Нижнй ярус прикрашали лодж з коринфськими колонами глибок нш, де стояли стату богв, а верхнй був розчленований плястрами з дорогоцнного кольорового мармуру. Вдомий дослдник антично культури Б Рвкн так характеризу оформлення нтер ру храму З неперевершеною досконалстю виршив зодчий проблему внутршнього простору в Пантеон. Вн вража надзвичайною цлснстю та гармончною красою.

Ц якост були досягнен завдяки логц архтектурного замислу прекрасно знайденй спврозмрност пропорцй. 9, 291 Потк свтла, що проникало всередину храму через круглий отвр в купол даметром 9 м. додавав нтер ру певно тамничост та справляв враження присутност потайбчних сил. Грандозний храм висота Пантеону становить 42,7 метрв, а даметр куполу склада 43,2 метри мав бути доказом того, що боги, як ранше мешкали на Олмп, тепер живуть в

Рим обергають його вд лиха. Висновки Архтектура грала одну з провдних ролей в мистецтв стародавнього Риму. Головними рисами римсько архтектури в царський та республканський пероди були простота та функцональнсть. Будувалися в основному сакральн та нженерно-технчн споруди. Мф про Рим у ц часи втлювався у вираженн в архтектур причетност богв до подй в стор Риму та в уславленн видатних державних дячв. Наприкнц епохи республки та в перод мпер

Римська держава була вже досить могутньою, щоб дозволити соб перебудувати столицю, зввши в нй велику кльксть величних споруд. Велика кльксть багатств рабв з одного боку та концентраця державно влади в руках одн людини з ншого, обумовили розширення будвельно дяльност та трансформацю проявв римського мфу в архтектур. Тепер основними рисами римсько архтектури стають монументальнсть, величнсть та грандознсть, що подекуди переходить в ггантоманю. Крм того, збергаються так риси, як функцональнсть та гармоня елементв

конструкц будови. Змна державного ладу з республканського на мперський знайшла вираження в уславленн за допомогою архтектурних засобв мператора. З цю метою почали активно зводити так споруди, як арки та колони, що мали декоративне, а не функцональне призначення. В цлому можна зробити висновок, що Мф про Рим мав дуже значний вплив на архтектуру, адже залежно вд того, як його аспекти були домнуючими в певну епоху, створюван архтектурн пам ятки набували тих чи нших

рис. ББЛОГРАФЯ ДЖЕРЕЛА 1.Аммиан Марцеллин. Римская история. СПб 2000. 568с. 2. Ливий Тит. История Рима от основания города. В 2 т. Т. 1. М 1989. 373с. 3. Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати Цезарей. М 1966. 375с. 4. Зеров М. Твори в 2 т. Т.2. К 1990. С. 62-78. НАУКОВА ЛТТЕРАТУРА 5.

Парандовський Я. Мфологя. К 1977. 243с. 6. Велишский Ф.Ф. История цивилизации Быт и нравы древних греков и римлян. М 2000. С. 70-82. 7. Гиро П. Быт и нравы древних римлян Смоленск 2000 . 576с. 8. Джеймс П. Римская цивилизация М 2000. 272с. 9. Ривкин Б.И. Малая история искусств.

Искусство античного мира. М - 1972. 356 с. 10. Соколов Г.И. Искусство древнего Рима. М 1971. 231с. 11. Соколов Г.И. Римский скульптурый портрет века и художественная скульптура того времени. М 1983. 154с. 12. Штаерман Е.М. Социальные основы религии древнего Рима. М 1987. 318с. ПДРУЧНИКИ ТА НАВЧАЛЬН ПОСБНИКИ 14.Беккер.

К.Ф. Древний Рим. М 2001. С. 135-142. 15. Куманецкий К. История культуры древней Греции и Рима М 1990 351с. ДОВДКОВА ЛТЕРАТУРА 15. Большая Советская Энциклопедия в 26 т. Т. 22 - М. 1975. 873с. 16. И. А Лисовый, К. А. Ревяко. Античный мир в терминах, именах, названиях. Минск,

1997. 258с.