Зона мішаних лісів

Реферат на тему:

Мішані ліси України

(Зона мішаних лісів)

У північній частині України
знаходиться зона мішаних лісів
(20% території країни). Її південна межа проходить приблизно по лінії Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Житомир — Київ — Ніжин — Глухів
.

Зона лежить у південній частині Поліської низовини
, тому її називають ще й Поліссям. Територія низовини майже плоска, з невеликим похилом до Дніпра і Прип'яті. Абсолютні висоти тут коливаються переважно від 200 до 90 м, найбільша висота — 316 м (Словечансько-Овруцький кряж
).

На рельєф території значний вплив мав льодовик. Найтиповішими льодовиковими формами є моренні горби (залишені льодовиком відклади); піщані (зандрові) поля, утворені талими водами льодовика; відшліфовані камені-валуни, принесені льодовиком з півночі материка. Перевіяні вітром піски утворюють дюни — піщані горби, завдовжки до 5 км, заввишки до 18 м.

Характерною рисою території е її заболоченість
. Найбільше болота поширені у західній та північній частинах зони.

Клімат зони помірно континентальний
. Температура повітря змінюється із заходу на схід у січні — від -4 до -8 °С, у липні — від +17 до +19 °С. Тут випадає найбільше опадів серед рівнинних регіонів (600-700 мм на рік), а при невеликій випаровуваності (700-450 мм) зволоження надмірне.

У зоні сформувалась густа річкова мережа
. Це ріки — притоки Прип'яті і Дніпра. Прип'ять бере початок з крайньої північно-західної частини Волинської області, приймаючи такі найбільші притоки: Турію, Стохід, Стир, Горинь, Уборть
. Дніпро перетинає зону у центрально-східній частиш, приймаючи притоки Прип'ять, Десну, Уж, Тетерів, Ірпінь. На крайньому заході зони (на кордоні України з Польщею) протікає р. Західний Буг (з притокою Луга).

Всі ріки мають широкі долини з низькими берегами, повільну течію; вони повноводні, бо живляться передусім атмосферними опадами.

На території Полісся є найбільша в Україні
кількість природних озер. У його північно-західній частині знаходяться Шацькі озера
, переважно карстового і льодовикового походження. Найбільшими з них е озера Свитязь, Пулемецьке.

Уздовж р. Десна та у долинах р. Прип'ять є близько 100 озер
, переважно стариць (або прируслових озер). Вони невеликі, розміщені на заболочених низовинних територіях.

Майже на всій території зони
поширені дерново-підзолисті ґрунти. У місцях виходу на поверхню крейдяних порід сформувались дерново-карбонатні, в низинних ділянках — дернові ґрунти, а в долинах рік та приозерних пониззях — торфово-болотні ґрунти, торфовища
і лучні ґрунти
. Всі ґрунти зони мають невисоку родючість через значну кислотність і надмірне зволоження.

На території Полісся ростуть
соснові, сосново-дубові, дубово-грабові та вільхові ліси. Крім основних порід в них трапляються бук, ялина, осика, береза
та ін. У місцях, де лісів немає, розвивається трав'янисто-чагарникова рослинність лук і боліт.

У лісах водяться
зайці, лисиці, козулі, єното-видні собаки, кабани, вовки, білки
, вздовж рік — бобри
і норки
; багато птахів — тетереви, глухарі, журавлі, лелеки
; із комах — бджоли, жуки-олені, ковалики, шовкопряди, комарі
та ін. Водяться також польові
та лісові миші
.

За природними особливостями мішані ліси України
поділяються на шість фізико-географічних провінцій: Волинську, Житомирську, Київську, Чернігівську, Новгород-Сіверську
і Мале Полісся
. Ці провінції відрізняються тим, що із заходу на схід зменшується кількість опадів, абсолютна і відносна вологість повітря і ґрунтів, знижується заболоченість і лісистість, збільшуються площі орних земель.

Для охорони і збереження природного довкілля
на території зони організовано Шацький
та Деснянсько-Старогутський національні природні парки
. Поліський
і Рівненський природні заповідники
.