Інтрузивний магматизм (укр)

НТРУЗИВНИЙ МАГМАТИЗМ ТА ЙОГО ПРОДУКТИ ЗМСТ нтрузивний магматизм згдн незгдн нтрузиви дайки магматичн жили неки сли лополти лаколти факолти гарполти хонодти бсмалти Батолти Магматичн нтрузивн породи Кисл породи Середн породи Основн породи Ультраосновн породи Реакцйний ряд утворення мнералв нтрузивний магматизм Польов спостереження показують, що бльша частина магми 910 або бльше не виливаться на поверхню у вигляд

вулканчного матералу, а твердне пд землею. Первинн магми, утворюючись на рзних глибинах, мають тенденцю формуватися у велик маси, як просуваються у верхн горизонти земно кори, де лтостатичний тиск менше.За певних геологчних , в першу чергу, тектончних умов магма не досяга поверхн Земл застига кристалзуться на рзнй глибин. Тла, утворен на глибин таким чином, наз. нтрузивами, оскльки вони вторгаються нтрудують в нш породи. На поверхню нтруз виступають псля довготривало ероз видалення

перекриваючих порд. Будь-яке нтрузивне тло оточене вмщууючими породами або рамою , взамодючи з ними, ма дв контактов зони. Вплив високотемпературно, багато на флюди магми на оточуюч нтрузивне тло породи призводить до х змн, що виражаються по-рзному вд слабкого ущльнення дегдратац до повно переккристалзац замщення первинних порд. Така зона шириною вд перших сантиметрв до десяткв клометрв наз. зоною екзоконтакта, тобто зовншнм контактом мал.1 . З ншого боку, сама магма, яка вторгаться, особливо крайв частини магматичного

тла, взамодють з вмщуючими породами, швидше охолоджуючись, частково ассимлюючи породи рами, в результат чого змнються склад магми, структура текстура. Така зона змнених магматичних порд в кравй частин нтрузиву наз. зоною ендоконтакта, тобто внутршньою зоною. Становлення нтрузй може вдбуватися на порвняно малих глибинах або у вигляд дуже глибоко залягаючих плутончних мас Плутон бог пдземного свту. В залежност вд глибини формування нтрузивн масиви подляються на приповерхнев,

або субвулканчн це означа, що магма майже пдйшла до поверхн, але все-таки не вийшла з не, тобто утворився майже вулкан або субвулкан до перших сотен метрв середньоглибинн, або гпабссальн, до 1 1,5 км глибинн, або абссальн, глибше 1 1,5 км. Подбний подл не дуже строгий, але в цлому достатньо чткий. Глибинним породам, як застигли повльно, властива повнокристалчна структура, а приповерхневим, в яких падння температури було швидким, порфрова, дуже схожа на структуру вулканчних порд.

По вдношенню до вмщуючих порд нтрузиви подляються на згдн незгдн. Незгдн нтрузивн тла перетинають, проривають шари вмщуючих порд, а згдн залягають мж шарами грських порд. Прикладами згдних нтрузивних тл можуть бути сли, лаколти, лополти факолти незгдн нтруз це дайни, неки, жили. До найбльш розповсюджених незгдних тл вдносяться дайки приповерхнев або малоглибинн утвори , довжина яких у багато разв бльше ширини, а площини ендоконтактв практично паралельн мал.

2. Дайкам властива довжина вд десяткв метрв до сотен клометрв ширина вд перших десяткв сантиметрв до 5 10 км, вони вторгаються по послаблених зонах кори трщинах розломах. Важливу роль вдгра також процес гдравлчного розриву, пов язаний з тиском пднмаючогося магматичного розплаву, оскльки явище тектончного розтягу, що супроводжуться утворенням трщин вдриву, може мати мсце лише на глибинах до 1,5 3 км. Глибше, де як раз зароджуються широко розповсюджен базальтов дайки, наявнсть

пустот виключена, тому тльки гдророзрив може забезпечити розсування порд вторгнення магми. Дайки можуть бути поодинокими або ж групуватися у кльцев або радальн мал. 3 ро паралельних дак. Радальн кльцев дайки часто приурочен до нтрузивних тл вулканв, коли даться взнаки розпираючий тиск магми на вмщуюч породи останн розтрскуються з утворенням кльцевих радальних трщин. Кльцев дайки можуть бути не тльки вертикальними, але й кончними, що нби сходяться до магматичного резервуару

на глибин. Комплекси паралельних дак розвинут у сучасних серединно-океанчних хребтах, в зонах спреднгу, тобто там, де активно вдбуваться тектончний розтяг земно кори. Вд дак слд вдрзняти магматичн жили складен породами переважно основного складу , що мають неправильну глчасту форму значно менш розмри. Ще одним представником незгдних нтрузивв неки, тла цилндрично форми, часто виповнен вулканогенно-уламковим матералом застиглою магмою.

Це власне канали, що зв язують магматичн осередки з вулканами. Даметр х коливаться вд деклькох метрв до 1-2 км. Згдним нтрузивам властива рзномантна форма. Найбльше у платформених регонах розповсюджен серед них сли, або пластов нтрузиви, залягаюч серед шарв паралельно х нашаруванню. Широко розвинут базальтов сли у Тунгузькй синеклз Сибрськой платформи, де вони утворюють багатоповерхов системи плоских лнзовидних нтрузивв,

з днаних вузькими тонкими пдводящими каналами. Потужнсть слв коливаться вд перших десяткв сантиметрв до сотен метрв. Сли часто диференцйован, тод в х пдошв накопичуються бльш тяжк мнерали ранньо кристалзац. Сли утворюються в умовах тектончного розтягу, коли вторгаться магма осносного складу вздовж площин нашарування осадових порд, загальне збльшення потужност шаруватих товщ за рахунок вторгнення в них пластових нтрузивв може досягати багатьох сотен метрв навть перших клометрв.

При цьому шари вмщуючих порд не деформуються, а лише перемщуються по вертикал. Лополт чашеподбний узгоджений нтрузив, що заляга в синклналях мульдах. Розмри лополтв в даметр можуть досягати десяткв клометрв, а потужнсть багатьох сотен метрв. Як правило, лополти розвинут в платформених структурах, побудован породами основного складу формуються в умовах тектончного розтягу опускання. Розподл у час подбних плутонв наведено нижче

Район розповсюдженняВк, млрд. роквКомплекс Вчта, Оклахома, США 0,55Габбровський комплекс лополту, Дулут 1 - 1,1Лополт Седбер, Канада 1,4Плутони рапакв, Балтйський щит 1,65Рапакв гранофров гранти, Украна 1,8Бушвельдський комплекс норитв первинних грантв, Африка 2Лаколти являють собою грибовидн тла, що свдчить про сильний гдростатичний тиск магми, що перевищу

лтостатичний в момент вторгнення. Зазвичай лаколти вдносяться до малоглибинних нтрузивв. Багатьом нтрузивним масивам, як описуються як лаколти, наприклад, в район Мнеральних Вод на Пвнчному Кавказ, або на Пвденному узбережж Криму Аю - Даг, Кастель та н властив згдн контакти тльки у верхнй, антиклинальнй частин. х бльш глибок контактов зони вже рван в цлому форма х тла нагаду редьку хвостом донизу, тобто магматичний дапр, а

не лаколт. снують й нш менш розповсюджен форми нтрузивних тл. Факолт лнзовидн тла, як розташовуються у склепннях антиклнальних складок, вбповдно до вмщуючих порд. Гарполт серпоподбний нтрузив, по сут, рзновид факолту. Хонолт нтрузив неправильно форми, що утворився в найбльш послабленй зон вмщуючих порд, нби заповнюючий пустоти у товщ. Бсмалт грибоподбний нтрузив, схожий на лакколт, але ускладнений цилндричним жменеподбним

пдняттям, нби штампом у центральнй частин. Вс ц нтрузиви, як правило, малоглибинн розвинут у складчатих областях. Широкого розповсюдження набули штоки, стовпоподбн нтрузиви зометрично форми з крутими контактами, площею менше 100 150 кв. км. Батолти Подбн до штокв, але бльш за розмрами тла наз. батолтами. Батолти це найбльш глибинн абссальн нтрузиви, як багато штокв , або плутончн, грантн масиви, площа яких перевищу 100 кв.км.Вони являють собою тла крупнозернистих нтрузивних магматичних порд, як приурочен

до ядер сучасних гр або уцлвших вд розмиву залишкв древнх грських систем. Щодо вку, то батолти вдом вд раннього докембрю деклька мльярдв рокв тому до моцену приблизно вд 25 до 13 млн. рокв тому , але можуть снувати й пзнш, як раз через свою молодсть ще не розкрит ерозю. Розмри. Батолтам властив дуже велик розмри. Система батолтв безперервно простягаться, наприклад, по всй довжин Анд вд миса Горн до Панами на вдстань близько 8000 км.

З них три одиничних масива, один в Перу два в Чл, розкриваються на вдрзках довжиною бльше 1300 км кожний. Батолт Берегового хребта Британсько Колумб ма близько 2000 км у довжину вд 130 до 200 км в ширину. Батолти центральних районв шт. Айдахо, С рра-Невади Нижньо Калфорн досягають у довжину близько 700 км в ширину 100 - 130 км кожний мал.4. Вс вони утворились з багатого на кремнезем матералу, що надйшов по зонах субдукц

вниз у верхню мантю, де вн був розплавлений у вигляд магми знову пднявся вверх. Форма. Гравметричн дан дан про розповсюдження хвиль вд землетрусв показують, що батолти наприклад, батолт С рра-Невади мають корен, що йдуть далеко вглиб х вертикальн розмри разом з великою площею виходв свдчать про величезн об ми. х покрвля, або верхня поверхня, ма форму широкого склепння, хоча в деталях вона нервна хвиляста.Стнки круто нахилен у зовншнй бк, але у багатьох випадках контакт мж магматичними

породами батолтв вмщуючими породами не рзкий. Замсть цього батолти бувають облямован зоною жил щошарових включень магматичних порд, як проникають у змнен вмщуюч породи. Вд батолтв, яким властива неправильна форма, часто вдходять апофзи млкш глчаст нтрузиви, як використовують послаблен зони в рам батолтв. нод в кравих частинах батолтв спостергаються скупчення включень з матералу вмщуючих порд. Одн включення свж, мають кутчасту форму, тод як нш переповнен новоутвореними мнералами,

заокруглен в результат оплавлення по краях або розм якшення при високй температур витягнут у напрям руху магми Структурн спввдношення. Видовжен батолти в ядрах грських систем мають тенденцю розташовуватись паралельно регональним структурам цих систем, як це спостергаться, наприклад, у Береговому хребт Британсько Колумб в Андах. Проте батолти можуть перетинати складки розриви в таких випадках очевидно, що вони занурились вже псля формування цих порушень пд час основно складчатост.

Склад. Батолти майже повнстю складен крупнозернистими, багатими на кремнезем породами, за хмчним складом дуже близькими до середнього складу осадових порд. Це наштовху на думку, що хоча б частина х виникла з матералу осадових порд. Крупн батолти мають, як правило, складну будову вони неоднордн в рзних свох частинах. Внаслдок змн, що вдбуваються в склад магми пд час або псля вторгнення, останнми звичайно кристалзуються

породи з найвищим вмстом кремнезему лужних K Na польових шпатв. Можливий й нший варант, коли частина збагаченого кремнеземом лугами матералу, ранше нж приднатися у вигляд ново порц до маси батолту, витискаться з земно мант на глибин деклькох десяткв клометрв. Основний нтрузивний магматизм з явився у верхньому докембр явля собою систематично повторювану особливсть всх бльш молодих геологчних епох Район розповсюдженняВк, млрд. роквОсновн нтруз району

Осло, Балтйський щит 0,23Основн нтруз Хбн Ловозера, Балтйський щит 0,40Нефелнов ссти, Кишенгарх, ндйський щит 0,58нтруз центрального типу, Асбарстах, Грське озеро, Алданський щит 0,65Марупольський масив нефелнових снтв, Укранський щит 1,75Масив Гремяхо - Вирмес, Балтйський щит 1,85Утворення. Поки що ще до кнця не з ясовано, яким чином звльняться простр для таких ггантських об мв магми.

Одн геологи вважають, що при пдйом сильно нагрто магми нею поглинаються потм в нй розчиняються ассимлюються велик пропорц породи. При цьому процес, названому магматичним зруйнуванням, крупн блоки породи вдчленовуються вд покрвл, яка дробиться руйнуться. Уламки падають у бльш легкий магматичний розплав там частково розчиняються або опускаються на глибину. За рахунок цього магматичний резервуар, природньо, розширються, магма просуваться дал вверх в земну кору. Наявнсть частково ассимльованих порд, у як вдбувалося вторгнення, у значно вддалених

вд крав внутршнх частинах батолтв доводить, що зруйнування дйсно вдбуваться проте кльксна роль цього процесу лишаться неясною. нш геологи вважають, що батолти вторгаються подбно до н кц, з силою. Це пдходяще пояснення для випадкв згдного залягання батолтв в регональнй структур. Велика маса магми просто втискуться у древнш породи, з силою розсуваючи х у боки при свому рус вверх. Якщо легка магма пднматься крзь важч вмщуюч породи, сила вторгнення може бути зумовлена гравтацю.

Взагал будь-яка магма ма меншу густину, нж вивержен породи того ж складу. Отже, повинна снувати загальна тенденця, яка примушу утворен магматичн розплави пересуватись вверх займати вище розташування у пол сили тяжння. Це особливо справедливо для кислих магм якою магма батолтв , оскльки середня густина речовини вивержених порд зменшуться з пдвищенням вмсту кремнезему. Оскльки бльшсть крупних батолтв пов язана з зонами деформац земно кори, магматичне тло може також вижиматися

пд дю деформуючих сил. Деяк геологи притримуються думки, що грантн породи батолтв формуються на мсц шляхом грантизац , при якй глибоко занурен осадов породи, вулканчн туфи лави спочатку пдлягають перекристалзац потм, продовжуючи змнюватися пд дю гарячих розчинв мгруючих онв, перетворються, навть без повного розплавлення, в гранульовану зернисту масу, що ма форму батолта грантний склад. У м якому, структурно поступливому стан така маса може вести себе деякою мрою як магма.

Смугаст породи бля крав батолтв з поступовими переходами вд шару до шару, свордн структурн особливост релктов текстури свдчать на користь гпотези грантизац. Але спостережуван в нших випадках рзк счн контакти, ознаки зруйнування механчного скучування, вдносно масивний характер припустимо нтрузивного тла, склад послдовнсть кристалзац утворюючих його мнералв суперечать цй теор. Через суперечливсть аргументв питання про вдносне значення магми грантизац при утворенн батолтв

продовжу широко обговорюватись. Якщо грантна магма утворються безпосередньо при частковому або повному плавленн порд за участ водяно пари пд великим тиском, як у лабораторних експериментах, то вдпада проблема замщення нших порд. Бльше того, можлив обидва процеси грантизаця, вторгнення магми. Гранти, залягаюч на мсц генерац магми, наз. автохтонними, а гранти, пов язан з перемщенням магми, аллохтонними. Склад автохтонних грантв залежить вд складу вмщуючих порд.

Формування аллохтонних грантв вдбуваться у деклька етапв фаз вторгнення. При цьому ранн вторгнення характеризуються бльш основним складом Магматичн нтрузивн породи Структури нтрузивних порд визначаються умовами х утворення повльне охолодження кристалзаця магми при пдвищених температурах тисках найчастше бувають рвномрнозернистими нервномрнозернистими. Серед останнх видляють породи великозернист розмр зерен мнералв вд 1 до 0,3 см , середньозернист 0,3

- 0,1 см , дрбнозернист 0,1 - 0,05 см тонкозернист менше 0,05 см . Найпоширеншими текстурами нтрузивних порд масивн щльн, для яких характерне щльне прилягання мнералв один до одного без будь-яко орнтац у х розмщенн. До складу магматичних порд входять породоутворювальн мнерали акцесорн. Основними мнералами магматичних нтрузивв ботит, кварц, калвий польовий шпат, рогова обманка, олвн, проксени, амфболи, слюди. Акцессорн циркон, апатит, хромт, магнетит, рудний мнерал.

Ус магматичн породи за вмстом кремнекислоти роздляються на кисл, середн, основн та ультраосновн. Кисл породи характеризуються свтлим забарвленням, внаслдок переважання у х склад польових шпатв кварцу. Найпоширеншими породами грант його ефузивний аналог лпарит. Грант нтрузивна порода з зернистою рвномрнозернистою чи нервномрнозернистою структурою. Текстура щльна масивна. Основн мнерали польовий шпат кварц, у невеликй клькост мусковт.

Ботит, рогова обманка становлять не бльше 10 Акцесорн мнерали гранат, апатит, циркон, магнетит тощо. Колр обумовлений забарвленням польових шпатв може бути ясно-срий, жовтуватий, рожевий, червоний. Заляга у вигляд батолтв, штокв, лаколтв, рдше утворю дайки. Широко використовуться як будвельний облицювальний матерал. Грант дуже поширена в земнй кор порода. Велик поклади його вдом в межах

Укранського щита на Житомирщин, Приднпров , Приазов та на Кольському пвостров. З покладами грантв часто пов язан цнн корисн копалини вольфрамт, молбдент, рдкоземельн метали тощо. Середн породи також характеризуються в основному ясним забарвленням. До ц групи належать пари дорит-андезит снт-трахт. Дорит нтрузивна порода зернисто структури, частше дрбнозерниста.

Текстура масивна, рдше смугаста. Складений польовим шпатом, роговою обманкою, нколи наявний ботит. У тому випадку, коли мстить кварц до 10 , наз. кварцовим доритом. Колр срий, темно-срий, нколи з зеленуватим доритом. Склада крайов зони багатьох грантних масивв. У таких випадках утворюються перехдн до гранту рзновидност гранодорити. Заляга також у вигляд штокв, лаколтв, жил.

Використовуються дорити як облицювальний матерал, бутовий камнь. Райони залягання Приазов я, Побужжя, Волинь, Подлля, Урал. З доритами часто пов язан родовища золота, залза, кольорових металв. Снт нтрузивна порода з рвномрнозернистою або порфровидною структурою. Текстура масивна, гнейсоподбна. Основний мнерал польовий шпат.

У невеликй клькост наявн рогова обманка, проксен, ботит. Вдрзняться вд гранту вдсутнстю або дуже малою клькстю до 5 кварцу. Колр рожевий, червоний, ясно-срий. Заляга в крайових зонах грантних масивв або у вигляд штокв. Використовуться в основному як будвельний матерал. Райони поширення Приазов я, Середн Приднпров я, Урал,

Киргизстан. Основн породи завдяки наявност в них значно клькост темноколрних мнералв вдрзняються темним забарвленням. Породи ц групи габро, базальт, лабрадорит. Габро нтрузивна порода. Структура переважно середньо- крупнозерниста. Текстура масивна. Складена в основному з лабрадору, проксену, олвну. Рдко наявн рогова обманка ботит. Колр вд темно-зеленого до чорного.

Заляга у вигляд дайок, штокв, лаколтв. Використовуться як будвельний та облицювальний матерал, для виготовлення пам ятникв, сходв тощо. Поширена в Приазов , Нижньому Поднпров , Криму, на Урал, в Карел. Лабрадорит мономнеральна нтрузивна порода. Структура переважно середньо- та великозерниста. Текстура масивна. Складений мнералом лабрадором. Колр темно-срий, майже чорний з характерним синюватим вдливах на площинах

спайност ризаця . Заляга у вигляд штокв. Застосовуться як облицювальний, декоративний мнерал. Велик родовища лабрадоритв вдом в Житомирськй област, а також у Черкаськй та Кровоградськй областях. Ультраосновн породи це переважно нтрузивн вдмни. Темнозабарвлен. Найпоширеншими серед них перидотит дунт. Перидотит нтрузивна порода з дрбно- або середньозернистою структурою.

Текстура масивна, щльна. Складений олвном проксеном. З другорядних мнералв можуть бути наявн серпентин, ботит, гранат, титаномагнетит. Колр чорний, темно-зелений, жовто-зелений. В язкий. Склада штоки. Використовуться для виготовлення щебеню, як облицювальний матерал. Заляга в районах Побужжя, Приазов я, Нижнього Приднпров я.

З перидотитами часто пов язан родовища платини, нкелю, кобальту. Дунт нтрузивна порода з зернистою структурою. Текстура масивна, зливна. Складаться в основному з олвну. Акцесорн мнерали хромт, магнетит. Колр темно-зелений або жовтувато-зелений. Застосовуться як цнна вогнетривка сировина. Райони залягання Побужжя, Приднпров я Кивська обл

З дунтами можуть бути пов язан родовища нкелю, кобальту, платини. Тепер розглянемо реакцйний ряд утворення мнералв. Реакцйний принцип, розроблений Боуеном 1928 р. передбача реакц мж кристалами рдкою магмою мал.5. Залзомагнв мнерали утворюють дискретний реакцйний ряд, що починаться з олвну закнчуться ботитом. З магми, багато на магнй залзо, спочатку кристалзуться олвн.

Рдка магма, що залишилася, при вистиганн реагу з кристалами олвну, утворюючи проксен, з проксеном утворюючи амфбол, з амфболом утворюючи ботит. Якщо реакц не доходять до кнця, в ядрах бльш пзнх кристалв збергаються залишки олвну, проксену або амфболу. Мнерали, розташован на мал. 5 на одному рвн, мають тенденцю кристалзуватися приблизно одночасно, звдси ассоцаця проксену лабрадору в базальт, амфболв андезину в андезит, ботиту олгоклазу або альбту разом з ортоклазом в грант.

У 1962 р. Барт, вдомий норвежський петролог, додав третй ряд, що включа калв польов шпати, що взамодють з мнералами плагоклазного ряда. Коли кристалзаця мнералв цих реакцйних рядв близька до завершення, може кристалзуватися кварц. Залишков водяна пара гаряч водн розчини можуть продовжувати взамодяти з мнералами, що веде до утворення таких мнералв, як хлорит, серпентин, пеолти крм того, ц розчини можуть викликати замщення ранше утворених порд або проникати у трщини формувати пегматитов дайки, кварцев жили рудн тла.

ВИКОРИСТАНА ЛТЕРАТУРА 1. Короновский Н.В Якушова А.Ф. Основы геологии 2. Аллисон А Палмер Д. Геология наука о вечно меняющейся Земле 3. Ферхуген Дж. и др. Земля. Введение в общую геологию. Т.1 4. Войткевич Г.В, Бессонов О.А. Химическая эволюция Земли 5. Свинко Й.М Сивий М.Я. Геологя з основами палеонтолог