b>Проблема
стратосферного озону. Хлорфторвуглеці(ХФВ) та їх вплив на озоновий шар
Реферат виконав: студент ФПрН-3 Фурсов Е.Ю
Національний
Університет «Києво-Могилянська Академія»
Кафедра екології
КИЇВ
1999
Вступ
У 1985
р. фахівці з Британської Антарктичної Служби дослідження атмосфери повідомили
про абсолютно несподіваний факт: весняний вміст озону в атмосфері над станцією
Халлі-Бей в Антарктиді зменшився за період з 1977 по 1984 р. на 40%. Незабаром
це підтвердили інші дослідники, що показали, що область зниженого вмісту озону
іде за межі Антарктиди і за висотою охоплює шар від 12 до 24 км, тобто значну
частину нижньої стратосфери. Найбільш докладним дослідженням озонового шару над
Антарктидою було міжнародний Літаковий Антарктичний Озоновиий Експеримент.
Протягом експеременту вчені з 4 країн декілька разів піднімалися в зону зниженого
вмісту озону і зібрали детальні дані про її розміри і хімічні процеси, які там
вібуваються. Фактично це означало, що в полярній атмосфері є озонова
"дірка". На початку 80-х за вимірюваннями зі супутника
"Німбус-7" аналогічна дірка була виявлена і в Арктиці, правда вона
охоплювала значно меншу площу і зниження рівня озону в ній було не таке суттєве
- біля 9%. У середньому на Землі з 1979 по 1990 р. вміст озону впав на 5%.
Принцип
проблеми. Наслідки для “живого”.
Це
відкриття стурбувало як вчених, так і широку громадськість, оскільки це
означало, що шар озону, який охоплює нашу планету, знаходиться в більшій
небезпеці, ніж вважали раніше. Потоншення цього шару може призвести до
серйозних наслідків для людства. Вміст озону в атмосфері менше за 0.0001%,
однак саме озон повністю поглинає смертельне ультрафіолетове випромінювання
сонця з довжиною хвилі l