Мислення
Мислення – це процес опосередкованого, предметного
відображення (пізнання) загальних , суттєвих властивостей об’єктів та явищ
дійсності, відображення взаємозв’язків
та відношень, що існують між ними.
Мислення починається з проблемної ситуацїї, для виходу з
якої індивід повінен знайти і
застосувати нові для себе знання чи дії
. Вона включає в себе невідоме (шукане ), пізнавальну потребу індивіда, його
здібності та досвід.Однак з багатьох причин індивід, оцінюючи ситуацію як проблемну,часто не шукає виходу з неї .Він
вдається до мислення тоді, коли
проблемна ситуація перетворюється на
задачу- мету , яка дається в певних умовах і в якої можна досягти за рахунок останніх. Інакше кажучи задача-це проблемна ситуація,
прийнята індивідом. Тепер вона набуває вигляду відомого і невідомого, зв’язки між якими слід віднайти.
Пошук таких зв’язків, тобто розв‘язування задачі і становить процес мислення.
Порівняно з
відчуттями і сприйманнями це значно повніший образ свіеу, який несе в собі
ступінь проникнення індивіда в сутність явища дійсності з’ясування їх неявних властивостей. Усвоїх
розвинених формах це раціональна пізнавальна діяльність, шляхом людина здобуває
нові абстраговані від чуттєвих даних, знання ,будує узагальнений образ світу, створює власну філософію, з рештою,
здійснює акти творчості. Закономірності розвитку мислення, і психіки в цілому,
висвітлює аналіз його філо-історіо- та онтогенезу. Протягом філогенезу, воно надбудовується над стадіями
елементарної сенсорної та перцептивної психіки і виконує функції інтелекту. На
початкових етапах історіогенезу цей процес має вигляд первісного
(міфологічного)мислення й слугує засобом пояснення життя людини. Він виникає під час практичних дій, за допомогою яких, людина
реалізує стосунки з природою, започатковує шлях, яким людина прямує від
чуттєвого до теоретичного пізнання дійсності .В онтогенезі мислення формується
івидозмінюється в міру ускладнення життєвих зв’язків дитини зі світом.
Ще мислення є здатністю людини відображати об’єктивну дійсні.сть у поняттях та
судженняхю
Процес мислення характеризується такими особливостями .
1. Процес
мислення становить складну єдність. Мислення не пов’язане з мовою,але виражене в мові .
Незважаючи на те, що в онтогенезі відношення мислення і мовлення своєрідні і
мінливі, неможливо вивчати ппроцес мислення вдитини поза аналізом розвитку її мовлення .
2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер.
Про що б людина не думала, над розв’язанням якої б конкретної задачі не працювала, вона
завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено.
І.П. Павлов визначаючислово, як особливий сигнал дійсності, як спецефічний подразник,
що має узагальнений характер, розкриває і його відношення до мислення,
Він писав про те, що мовні сигнали “є абстрагування від
дійсності і припускають узагальнення, що й становить наше зайве спеціально
людське, вище мислення, яке створює спочатку загально-людський емпіризм, а
нарешті й науку-знаряддя вишого орієнтування людини в навколишньому світі і в
собі самій.
Зв’язки між
предметами і явищами відбражаються
звичайно у мовних формах, хоч деякі зв’зки,
наприклад просторові і часові, людина
може сприймати й безпосередньо.
3. Для мислення характерна проблемність, тобто пошук зв’язків у кожному конкретному випадку, у
кожному явищі, яке є об’єктом
пізнання. Цей пошук розпочинається звичайно у відповідь на словесний сигнал.
Таким сигналом є запитання, з якого розпочинається процес мислення У запитанні формулюється завдання мислення. При
цьому кожне запитання символізує цілко
визначений тип зв’язку,
розкриття якого в певномуконкретному явищі і становить завдання, що постало
перед людиною. Запитання: ” Чий м’яч покотився?”-потребує встановити зв’язок
лише однієї категорїї відношень належності.Запитання: ” Куди м’яч покотився?”- сигналізує також лише один
тип зв’язку- напрям, місце Запитання:” Чому м’яч покотився ?-зумовлює пошуки
причинних зв’язків.
Запитання- одна з найбільш доказових форм єдності
мислення і мови. Запитання є сигнал, і він спричиняє відповідь- специфічну для
людини орієнтувальну реакцію, пошукову розумову діяльність.
Мислення- це розв’язання певноъ задачі, сформцульованої в запитанні. Пошук
відповіді на поставлене запитання надє процесу мислення спрямованого,
організованого характеру.
4. мислення- стрижень будь-якої розумової
діяльностілюдини.Цим розумовий процес навіть дворічної дитини, яка засвоює
мову, якісно відрізняється від примітивних форм аналізу і синтезу, доступних
вищим тваринам.Пошукшляхів розв’язаннятвариниздійснюють методами безладних
спроб і помилок, спрямованих на досягнення “приманки”, але не на націленість.
Сформульована взапитанніпотреба пізнати, зрозуміти має в людини усвідомлений
характер.Мисляча людина знає, що вона не знає і що хоче взнати. Вона знає, що
вона знайшла,розв’язавши
поставлену задачу.
Оформлення задачі в запитанні є першим етапом розумового
процесу, бо перш ніж розв’язувати задачу,
треба розкрити категорію, в межах якої лежать шукані зв’язки. Знайдений розв’язок задачі- це розуміння, тобто
встановлення нових знань, яких набула людина.
Звичайно,не тільки діти, а й дорослі і не завжди
відразузнаходять правильний розв’язок поставленої задачі.
Список литературы
Для подготовки данной работы были использованы материалы
с сайта http://www.referaty.com.ua/